Тема 1.2. Розбудова національних
Збройних Сил
Заняття 1.2.1.
Основні історичні періоди
військового
мистецтва українського
народу, їх значення для
розбудови сучасних ЗСУ
КНЗ «Кіровська ЗОШ І-ІІІ ст.»
Сьогодні на уроці:
1. Військове мистецтво Київської держави
та Війська запорізького.
2. Військова діяльність українського
народу в Другій світовій війні.
© Кукса В.О. КНЗ "Кіровська ЗОШ І-ІІІ ст."
2
Давньослов’янське військо та вплив
на нього норманів (варягів)
• 862 р. — Київська Русь
• Озброєння: списи, сокири, мечі (запозичили від
готів), ножі, луки та ін.
• Рід дбав про зброю, спорядження тощо.
• Усі важливі питання розв’язували на вічі. Не
існувало ніяких рангів або ступенів.
• Існувала військова підготовка дітей змалу.
© Кукса В.О. КНЗ "Кіровська ЗОШ І-ІІІ ст."
3
Українське військо Х–ХІІІ століть
© Кукса В.О. КНЗ "Кіровська ЗОШ І-ІІІ ст."
4
Передумови та причини зародження
козацького війська
• Після татарської навали XIII–XIV ст. українська земля
потрапляла під литовські, польські, угорські, молдавські
прапори.
• Небезпека зі сходу (орди кочівників) зароджує козацтво
як прикордонну силу, у цей час визріває національна
свідомість народу та його бажання до незалежності.
• Козак — вільна, відважна, войовнича людина.
• 1553 — Д. Вишневецький-Байда — ватага 300 чол.
• Січ — перша постійна ватага, яка й дала початок
козацькому війську.
• Зброя: луки, списи, сокири, шаблі, примітивні рушниці.
• Сигізмунд Август 1568 р. найняв козаків на
організовану військову службу для захисту земель
Польщі від кочівників.
© Кукса В.О. КНЗ "Кіровська ЗОШ І-ІІІ ст."
5
Принципи військової організації
Види козацького війська:
• Піхота — головний вид війська, краща в Європі.
• її особлива тактика — у три шеренги Піхота
добре вміла штурмувати фортеці, битися на морі
(на вітрильно-веслувальних довбаних човнах),
стійко захищатися за допомогою возів (кругова
оборона — рухлива фортеця), де
використовували вали, вовкові ями.
© Кукса В.О. КНЗ "Кіровська ЗОШ І-ІІІ ст."
6
Принципи військової організації
Види козацького війська:
• Флот — чайки: 20 м завдовжки та 3–4 завширшки, завглибшки
2,5 м, 20–30 чол. на веслах та 50–70 воїв з 4–5 легкими
гарматами. Чайка розвивала швидкість до 15 км/год.
• Кіннота — менш чисельна, але відрізнялась майстерністю і
вела наступ лавою.
© Кукса В.О. КНЗ "Кіровська ЗОШ І-ІІІ ст."
7
Військове мистецтво козаків
Богдана Хмельницького
• у квітні 1648
р. запорожці (9 тис.) разом із
татарами завдали нищівного удару 6-тисячному
польському передовому загону під Жовтими Водами
• 26 травня 1648 р. - м. Корсунь 20-тисячне польське
військо потрапило в засідку, при цьому козаки
захопили обох командувачів, 80 вельмож, 127
офіцерів, 8520 жовнірів та 41 гармату.
• 23 вересня 1648
р. під Пилявцями козаки вщент
розбили польське військо (32тис. вояків + 8 тис.
німецьких найманців)
•
© Кукса В.О. КНЗ "Кіровська ЗОШ І-ІІІ ст."
8
• Навесні 1649 р. у наступ пішли поляки 25тисячною армією з Волині (король Казимир
основними силами), а Галичиною під
командуванням сумнозвісного Яреми
Вишневецького рухалося 15-тисячне військо. Богдан
Хмельницький з 80 тис. козаків і татар обложив
Вишневецького у фортеці Збараж, а потім раптовим
маневром напав на основні сили Яна-Казимира під
Зборовом оточив їх, але гетьмана зрадив
татарський хан Іслам Гірей, якого підкупили поляки
і який не бажав перемоги над Польщею.
Укладено Зборівський мир (реєстр — 40 тис. і
часткова влада).
© Кукса В.О. КНЗ "Кіровська ЗОШ І-ІІІ ст."
9
• 1651 р. під
Берестечком зійшлися
150-тисячна армія ЯнаКазимира та 100 тис.
козаків і 50 тис. татар.
Битва тривала 2 тижні
та знову закінчилася
зрадою татар. Сам
Хмельницький опинився
в тимчасовому
татарському полоні.
© Кукса В.О. КНЗ "Кіровська ЗОШ І-ІІІ ст."
10
• 28 вересня 1651 р. підписано
Білоцерківський мир, який зменшив
реєстр до 20 тис. чол., гетьманська
влада поширювалася тільки на
Київщину, заборонялося вступати
Україні в зовнішні відносини з іншими
державами, особливо з Кримським
ханством
© Кукса В.О. КНЗ "Кіровська ЗОШ І-ІІІ ст."
11
• Більш
як
300
років
Україна
була
розірвана на шматки і не могла одержати
незалежності. Козаччина поклала початок
державності, яка проявилося у 1918 р. та
завершилося
в
1991 р. проголошенням
незалежності держави.
© Кукса В.О. КНЗ "Кіровська ЗОШ І-ІІІ ст."
12
Пластунський і Січовий
стрілецький рухи в Україні
• Політико-економічна та військова криза Російської
імперії на поч. ХХ ст., суперечності між державами
Європи призвели до нового піднесення
національно-визвольної боротьби українського
народу. Центром стала Західна Україна (Галичина),
де 1911 р. Іван Чмола заснував з учнів шкіл і
гімназій Львова дитячий таємний гурток «Пласт».
Гуртків ставало все більше, і вони утворили
відповідний рух. Старша молодь об’єдналась у
Стрілецькі товариства «Січ», «Сокіл» та ін.
Січовий стрілецький рух сформувався з
радикально настроєних селян, інтелігенції,
студентської та учнівської молоді.
© Кукса В.О. КНЗ "Кіровська ЗОШ І-ІІІ ст."
13
Українські військові формування
періоду до Другої світової війни
• 1920 р. — заснована підпільна Українська
військова організація (УВО), яка боролася з
польською владою на території Західної України.
• 1929 р. — з’являється ОУН (Організація
українських націоналістів), яка вела боротьбу за
єдину соборну Україну
• 15 березня 1939 р.— на території
Чехословаччини було проголошено незалежну
Карпатську Україну, а військові формування (10–12
тис. осіб) — Карпатська Січ. За санкцією Німеччини
угорська армія задушила молоду державу, загинуло
понад 5 тис. українців.
© Кукса В.О. КНЗ "Кіровська ЗОШ І-ІІІ ст."
14
Боротьба українців
з німецько-фашистськими загарбниками
• Понад 4,5 млн. чоловік у лавах РСЧА
• 1942 р. — початок діяльності
спеціальної партизанської групи
Медвєдєва і масового партизанського
руху в Україні.
• Працюють великі партизанські ватаги
та загони під командуванням С.
Ковпака, О. Сабурова, О. Федорова
та ін.
• Дії партизан у західних районах не
знаходять у населення такої
підтримки, як у східній і
центральній частинах України.
© Кукса В.О. КНЗ "Кіровська ЗОШ І-ІІІ ст."
15
• З 1934 по 1959 звання Героя Радянського
Союзу удостоєно 12172 людей, серед них
2069 українців, серед них:
• тричі Герой І. М. Кожедуб,
• двічі Герої — К. Є. Ворошилов,
І. Д. Черняховський, П. С. Рибалко,
С. А. Ковпак, О. Ф. Федоров, Д.Б.Глінка,
В.І.Михлик та інші.
У Другій
втратила
2,5 млн
млн —
світовій війні Україна
8 млн осіб, з яких:
— військові, а 5,5
цивільні.
© Кукса В.О. КНЗ "Кіровська ЗОШ І-ІІІ ст."
16