Профіль

ПРОЕКТ
Додаток 1
до Стратегічного плану розвитку
міста Кривого Рогу на період до 2020 року
ПРОФІЛЬ МІСТА КРИВОГО РОГУ
2
ЗМІСТ
1. ХАРАКТЕРИСТИКА МІСТА ТА РЕГІОНУ................................................. 6
1.1.
1.2
1.3.
1.4.
1.5.
1.6.
КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА МІСТА ......................................................................................................... 6
ІНФОРМАЦІЯ ПРО ОРГАН МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ .......................................................................... 8
ІНФОРМАЦІЯ ПРО ОБ’ЄДНАННЯ ГРОМАДЯН І ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ .............................................. 10
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА ............................................................................................................................ 10
КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ. ................................................................... 12
КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА МІСТ – КОНКУРЕНТІВ. ................................................................................ 15
2.3 ЗЕМЕЛЬНІ ТА ПРИРОДНІ РЕСУРСИ........................................................ 17
2.1.
2.2.
2.3.
2.4.
ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ І ТЕРИТОРІЯ МІСТА (СТРУКТУРА) .............................................................................. 17
МІСТОБУДІВНІ ДОКУМЕНТИ .................................................................................................................. 18
ПРИРОДНІ РЕСУРСИ .............................................................................................................................. 19
КЛІМАТИЧНІ УМОВИ ............................................................................................................................ 20
3. НАСЕЛЕННЯ І ТРУДОВІ РЕСУРСИ ............................................................ 21
3.1.
3.2.
3.3.
ЧИСЕЛЬНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ТА ДЕМОГРАФІЧНА СИТУАЦІЯ ........................................................................ 21
ЗАЙНЯТІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ТА БЕЗРОБІТТЯ ................................................................................................ 25
ДОХОДИ НАСЕЛЕННЯ ТА ЗАРОБІТНА ПЛАТА ........................................................................................... 28
4. ЕКОНОМІКА МІСТА ...................................................................................... 29
4.1.
4.2.
4.3.
4.4.
4.5.
СУБ’ЄКТИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ................................................................................................ 29
РОЗВИТОК МАЛОГО І СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ ............................................................................................ 32
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ.................................................................................................... 33
ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ................................................................................................................... 36
БЮДЖЕТ МІСТА ................................................................................................................................... 38
5. ТРАНСПОРТНА ІНФРАСТРУКТУРА ТА ЗВ’ЯЗОК ............................... 42
6. ІНФРАСТРУКТУРА ТОРГІВЛІ ТА ПОСЛУГ ........................................... 44
6.1.
6.2.
6.3.
МЕРЕЖА ЗАКЛАДІВ ТОРГІВЛІ ТА РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА ............................................................ 44
МЕРЕЖА ЗАКЛАДІВ ПОБУТОВОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ.............................................................................. 46
ТУРИСТИЧНА ІНФРАСТРУКТУРА ............................................................................................................ 46
7. ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНА ТА ЕНЕРГЕТИЧНА ІНФРАСТРУКТУРА
............................................................................................................................... 47
7.1.
7.2.
ЖИТЛОВИЙ ФОНД ................................................................................................................................ 47
КОМУНАЛЬНА ІНФРАСТРУКТУРА ТА ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ ......................................................................... 48
8. СОЦІАЛЬНА ІНФРАСТРУКТУРА .............................................................. 54
8.1. МЕРЕЖА ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ ................................................................................................................... 54
8.2. ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я ............................................................................................................................. 56
8.3. ЗАКЛАДИ КУЛЬТУРИ ............................................................................................................................. 57
8.4. МЕРЕЖА ЗАКЛАДІВ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ. .................................................................................................... 60
9. СТАН НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА .............. 60
3
Перелік таблиць
ТАБЛИЦЯ 1. ПОРІВНЯННЯ РАЙОНІВ МІСТА (НА 01.01.2015) .............................................................................. 7
ТАБЛИЦЯ 2. ПОРІВНЯННЯ МІСТА, РАЙОНУ, ОБЛАСТІ (НА 01.01.2015) ............................................................... 7
ТАБЛИЦЯ 3. ПОРІВНЯННЯ З МІСТАМИ-КОНКУРЕНТАМИ .................................................................................... 15
ТАБЛИЦЯ 4. ПОРІВНЯННЯ З МІСТАМИ-КОНКУРЕНТАМИ ................................................................................... 20
ТАБЛИЦЯ 5. ДИНАМІКА СЕРЕДНЬОРІЧНОЇ ЧИСЕЛЬНОСТІ НАЯВНОГО НАСЕЛЕННЯ У........................................... 21
ТАБЛИЦЯ 6. РОЗПОДІЛ ПОСТІЙНОГО НАСЕЛЕННЯ ПО РАЙОНАМ МІСТА, ТИС. ОСІБ ............................................ 22
ТАБЛИЦЯ 7. ПРИРОДНИЙ ТА МІГРАЦІЙНИЙ РУХ НАСЕЛЕННЯ, ОСІБ ................................................................... 23
ТАБЛИЦЯ 8. РОЗПОДІЛ НАСЕЛЕННЯ ЗА ВІКОМ, ОСІБ ........................................................................................ 24
ТАБЛИЦЯ 9. РОЗПОДІЛ НАСЕЛЕННЯ ЗА ВІКОМ І СТАТТЮ, ОСІБ ......................................................................... 24
ТАБЛИЦЯ 10. ПОКАЗНИКИ ЗАРЕЄСТРОВАНОГО БЕЗРОБІТТЯ ............................................................................ 27
ТАБЛИЦЯ 11. ЗАРЕЄСТРОВАНІ БЕЗРОБІТНІ ЗА РІВНЕМ ОСВІТИ, ОС................................................................... 27
ТАБЛИЦЯ 12. ПОРІВНЯННЯ РОЗМІРІВ СЕРЕДНЬОМІСЯЧНОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ В УКРАЇНІ, ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ
ОБЛАСТІ ТА У МІСТІ КРИВОМУ РОЗІ. (ГРН.) ...................................................................................................... 28
ТАБЛИЦЯ 13. ЗАРЕЄСТРОВАНІ СУБ’ЄКТИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ОДИНИЦЬ ........................................... 29
ТАБЛИЦЯ 14. ДИНАМІКА РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ ПРОМИСЛОВОСТІ У ПОТОЧНИХ ЦІНАХ, ТИС. ГРН. ....................... 31
ТАБЛИЦЯ 15. ФІНАНСОВИЙ РЕЗУЛЬТАТ ВІД ЗВИЧАЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДО ОПОДАТКУВАННЯ ЗА ВИДАМИ
ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У 2011 – 2014 РОЦІ, (ПРИБУТОК/ЗБИТОК), ТИС. ГРН. .............................................. 31
ТАБЛИЦЯ 16. НАЙБІЛЬШІ РОБОТОДАВЦІ МІСТА В 2014 РОЦІ ............................................................................ 32
ТАБЛИЦЯ 17. ПОКАЗНИКИ РОБОТИ МАЛОГО Й СЕРЕДНЬОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА................................................ 32
ТАБЛИЦЯ 18. ПОРІВНЯННЯ ПОКАЗНИКІВ ЕКСПОРТУ - ІМПОРТУ ТОВАРІВ У 2014 РОЦІ ПО ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ
ОБЛАСТІ ТА МІСТУ КРИВОМУ РОГУ.................................................................................................................. 33
ТАБЛИЦЯ 19. ДИНАМІКА ТОВАРНОЇ СТРУКТУРИ ЕКСПОРТУ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ КРИВОГО РОГУ, ТИС.
ДОЛАРІВ США 34
ТАБЛИЦЯ 20. ДИНАМІКА ГЕОГРАФІЧНОЇ СТРУКТУРИ ЕКСПОРТУ ТОВАРІВ,
ТИС. ДОЛАРІВ США ............ 35
ТАБЛИЦЯ 21. ДИНАМІКА ГЕОГРАФІЧНОЇ СТРУКТУРИ ІМПОРТУ ТОВАРІВ,
ТИС. ДОЛАРІВ США ........... 35
ТАБЛИЦЯ 22 ДИНАМІКА ОБСЯГУ ПРЯМИХ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ, МНЛ. ДОЛАРІВ США ................................... 36
ТАБЛИЦЯ 23. НАЯВНІ В МІСТІ ВІЛЬНІ ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ, ПРИЗНАЧЕНІ ДЛЯ ВЕДЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
37
ТАБЛИЦЯ 24. СТРУКТУРА ДОХОДІВ БЮДЖЕТУ МІСТА, МЛН. ГРН. ...................................................................... 38
ТАБЛИЦЯ 25. БЮДЖЕТНИЙ ПРОФІЦИТ / ДЕФІЦИТ, МЛН. ГРН. ............................................................................ 39
ТАБЛИЦЯ 26. ДИНАМІКА РОЗМІРУ ЗАГАЛЬНОГО ТА СПЕЦІАЛЬНОГО ФОНДУ БЮДЖЕТУ МІСТА У 2010-2014 РОКАХ,
МЛН. ГРН.
40
ТАБЛИЦЯ 27. ДИНАМІКА ЗАГАЛЬНОГО ТА СПЕЦІАЛЬНОГО ФОНДІВ БЮДЖЕТУ МІСТА В РОЗРІЗІ ГАЛУЗЕЙ, МЛН. ГРН.
41
ТАБЛИЦЯ 28. ПОКАЗНИКИ ДІЯЛЬНОСТІ МІСЬКОГО ГРОМАДСЬКОГО ТРАНСПОРТУ, МЛН. ОС. .............................. 43
ТАБЛИЦЯ 29. ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ ТОВАРООБОРОТУ У МІСТІ КРИВОМУ РОЗІ У 2012-2014 РОКАХ ............... 45
ТАБЛИЦЯ 30. ТОВАРНА СТРУКТУРА ОПТОВОГО ТА РОЗДРІБНОГО ТОВАРООБОРОТУ У МІСТІ КРИВОМУ РОЗІ У
2010-2014 РОКАХ, МЛН. ГРН. ........................................................................................................................ 45
ТАБЛИЦЯ 31. ДИНАМІКА ОБСЯГІВ РЕАЛІЗОВАНИХ ПОСЛУГ ПІДПРИЄМСТВ СФЕРИ НЕФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ МІСТА
КРИВОГО РОГУ ЗА ВИДАМИ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У 2010-2014 РОКАХ, У ФАКТИЧНИХ ЦІНАХ, ТИС. ГРН. ..... 46
ТАБЛИЦЯ 32. МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ РОЗМІЩЕННЯ ГОСТЕЙ У ГОТЕЛЯХ, СТАНОМ НА _______ ................................ 46
ТАБЛИЦЯ 33. ДИНАМІКА ЖИТЛОВОГО ФОНДУ КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ МІСТА КРИВОГО РОГУ У 2010-2014
РОКАХ, ТИС. М247
ТАБЛИЦЯ 34. СТАН ЖИТЛОВОГО ФОНДУ МІСТА КРИВОГО РОГУ ....................................................................... 47
ТАБЛИЦЯ 35. ПОРІВНЯННЯ ПОКАЗНИКА ЗАБЕЗПЕЧЕНОСТІ ЖИТЛОМ, М2 НА ОСОБУ ........................................... 48
ТАБЛИЦЯ 36. ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ВОДОВІДВЕДЕННЯ У МІСТІ КРИВОМУ РОЗІ У 20102014 РОКАХ 49
ТАБЛИЦЯ 37. ТАРИФИ НА ПОСЛУГИ З ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ВОДОВІДВЕДЕННЯ, ГРН. /М3
(БЕЗ ПДВ) СТАНОМ НА ____- ........................................................................................................................ 50
ТАБЛИЦЯ 38. ПИТОМА ВАГА ЕНЕРГОНОСІЇВ (ПРИРОДНИЙ ГАЗ, ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЯ, ВОДА, ПОКУПНЕ ТЕПЛО) У
СТРУКТУРІ СОБІВАРТОСТІ ВИРОБНИЦТВА ТЕПЛОВОЇ ЕНЕРГІЇ КПТМ "КРИВОРІЖ-ТЕПЛОМЕРЕЖА" ...................... 51
ТАБЛИЦЯ 39. ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ ПО МІСТУ КРИВОМУ РОГУ У (КПТМ
"КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА") .......................................................................................................................... 51
ТАБЛИЦЯ 40. ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ У 2010-2014 РОКАХ, ДП "КРИВОРІЗЬКА
ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ" .......................................................................................................................................... 52
ТАБЛИЦЯ 41. ПРОТЯЖНІСТЬ МЕРЕЖ ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ, ТОВ "ДЗЕРЖИНСЬКЕ УПРАВЛІННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО
БУДІВНИЦТВА" 52
ТАБЛИЦЯ 42. ПОРІВНЯННЯ ТАРИФІВ НА ПОСЛУГИ З ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ, ГРН./ГКАЛ СТАНОМ НА 01.01.2015 ... 52
ТАБЛИЦЯ 43. ТАРИФИ НА ТЕПЛОВУ ЕНЕРГІЮ, ГРН./ГКАЛ (БЕЗ ПДВ) ................................................................ 53
ТАБЛИЦЯ 44. ПОКАЗНИКИ ГАЗОПОСТАЧАННЯ МІСТА КРИВОГО РОГУ ............................................................... 53
ПАТ "КРИВОРІЖГАЗ") .................................................................................................................................... 53
ТАБЛИЦЯ 45. ПОКАЗНИКИ ГАЗОПОСТАЧАННЯ МІСТА КРИВОГО РОГУ ШИРОКІВСЬКОЮ ДІЛЬНИЦЕЮ
НІКОПОЛЬСЬКОГО УПРАВЛІННЯ З ЕКСПЛУАТАЦІЇ ГАЗОВОГО ГОСПОДАРСТВА ПАТ "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ" ....... 54
ТАБЛИЦЯ 50. ДОШКІЛЬНІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ МІСТА КРИВОГО РОГУ У
2010-2014 РОКАХ ................ 54
ТАБЛИЦЯ 51. НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ МІСТА КРИВОГО РОГУ ................................. 54
ТАБЛИЦЯ 52. ПОЗАШКІЛЬНІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ МІСТА КРИВОГО РОГУ .......................................................... 55
4
ТАБЛИЦЯ 53. ВИЩІ НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДАМ КРИВОГО РОГУ У 2011-2014 РОКАХ ........................................... 55
ПОКАЗНИКИ 55
ТАБЛИЦЯ 54. ЧИСЕЛЬНІСТЬ ВИПУСКНИКІВ ВИЩИХ, ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ НАЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ КРИВОГО
РОГУ У 2010-2014 РОЦІ, ОСІБ ....................................................................................................................... 56
ТАБЛИЦЯ 55. МІСТКІСТЬ СПОРУД КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ................................................... 57
ТАБЛИЦЯ 56. ЧИСЕЛЬНІСТЬ КОМУНАЛЬНИХ УСТАНОВ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ МІСТА КРИВОГО РОГУ ..................... 60
ТАБЛИЦЯ 57. ОБСЯГ ВИКИДІВ ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН В АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ МІСТА, ТИС. ТОНН .............. 61
ТАБЛИЦЯ 58. ОБСЯГ ВИКОРИСТАННЯ ВОДИ У 2011-2014 РОКАХ, ТИС. М3 НА РІК ............................................. 62
5
ПЕРЕЛІК РИСУНКІВ
РИС. 1. КАРТА-СХЕМА М. КРИВОГО РОГУ........................................................................................................... 6
РИС. 2. ЧИСЕЛЬНІСТЬ МЕШКАНЦІВ МІСТА, ТИС. ОСІБ......................................................................................... 22
РИС. 3. РОЗПОДІЛ НАСЕЛЕННЯ МІСТА В РОЗРІЗІ РАЙОНІВ СТАНОМ НА 01.01.2015, % ........................................... 22
РИС. 4. ПРИРОДНИЙ РУХ НАСЕЛЕННЯ МІСТА КРИВИЙ РІГ, ОСІБ НА 1000 МЕШКАНЦІВ .......................................... 23
РИС. 5. МІГРАЦІЙНИЙ РУХ НАСЕЛЕННЯ МІСТА, ОСІБ ......................................................................................... 24
РИС. 6. РОЗПОДІЛ НАСЕЛЕННЯ ЗА ВІКОМ У 2013 РОЦІ, % ................................................................................... 25
РИС. 7. ЗАГАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ ЗМІНИ ЗАЙНЯТОСТІ (КІЛЬКОСТІ НАЙМАНИХ ПРАЦІВНИКІВ), ТИС ОСІБ....................... 26
РИС. 8. ФІЗИЧНІ ОСОБИ-ПІДПРИЄМЦІ ТА ЇХ НАЙМАНІ ПРАЦІВНИКИ, ОСІБ ............................................................ 26
РИС. 9. СТРУКТУРА ЗАЙНЯТОСТІ ЗА ВИДАМИ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, СЕРЕДНІЙ ПОКАЗНИК ЗА 2009-2014 РОКИ,
%
27
РИС. 10. ПОРІВНЯННЯ СЕРЕДНЬОМІСЯЧНОЇ НОМІНАЛЬНОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ, ГРН. ............................................. 28
РИС. 11. СПІВВІДНОВЕШЕННЯ СЕРЕДНЬОМІСЯЧНОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ДО ВСТАНОВЛЕНИХ МІНІМАЛЬНИХ
ДЕРЖАВНИХ ГАРАНТІЙ У ВІДПОВІДНІ ПЕРІОДИ.................................................................................................. 29
РИС. 12. . ЗАРЕЄСТРОВАНІ СУБ’ЄКТИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МІСТА, ОДИНИЦЬ .......................................... 30
РИС. 13. ОБСЯГ ПРЯМИХ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ ЗА КРАЇНАМИ ПОХОДЖЕННЯ (НА 31.12.2014), ТИС. ДОЛ. США . 36
РИС. 14. ОБСЯГ ПРЯМИХ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ У РОЗРІЗІ ГАЛУЗЕЙ (НА 31.12.2014), МЛН. ДОЛ. США .............. 37
РИС. 15. СТРУКТУРА ДОХОДІВ БЮДЖЕТУ В 2014 РОЦІ, % .................................................................................. 39
РИС. 16. СТРУКТУРА ПОДАТКОВИХ НАДХОДЖЕНЬ БЮДЖЕТУ В 2014 РОЦІ, % ...................................................... 39
РИС. 17. ДИНАМІКА РОЗМІРУ ЗАГАЛЬНОГО ТА СПЕЦІАЛЬНОГО ФОНДУ БЮДЖЕТУ,
МЛН. ГРН. ...................... 40
РИС. 18. СТРУКТУРА ВИДАТКІВ БЮДЖЕТУ МІСТА В РОЗРІЗІ ГАЛУЗЕЙ В 2014 РОЦІ, МЛН. ГРН. ................................ 41
РИС. 19. ВВЕДЕННЯ НОВОГО ЖИТЛА, М2 .......................................................................................................... 48
РИС. 20. ЧИСЕЛЬНІСТЬ ВИПУСКНИКІВ ВИЩИХ, ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ НАЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ КРИВОГО РОГУ ЗА
РОКАМИ, ОСІБ 56
РИС. 21. ОБСЯГ УТВОРЕНИХ ПРОМИСЛОВИХ ВІДХОДІВ У 2010-2014 РОКАХ, ТИС. ТОНН НА РІК ............................. 63
РИС. 22. ОБСЯГ РОЗМІЩЕНИХ ПРОМИСЛОВИХ ВІДХОДІВ У МІСТІ, ТИС. ТОНН НА РІК ............................................. 63
6
1. Характеристика міста та регіону
1.1. Коротка характеристика міста
Кривий Ріг – місто обласного значення Дніпропетровської області,
розташоване у степовій зоні України, на злитті річок Інгулець і Саксагань притоків річки Дніпро. Кривий Ріг – найбільше серед міст України, що не є
обласним, центр Криворізької агломерації. Населення міста на 01.01.2015 650,9 тис. осіб, площа - 431,4 км2, довжина - 126 км, ширина до 20 км. Відстань
від міста до Дніпропетровська - 146 км, Києва – 426 км, Лондона – 2 160 км,
Москви – 962 км, Вашингтона – 8 650 км.
Рис. 1. Карта-схема м. Кривого Рогу
Клімат - степовий, атлантично-континентальний, що характеризується
спекотним посушливим літом і помірно м'якою з частими відлигами зимою.
Ґрунти міста чорноземи звичайні, лучно-чорноземні, чорноземи солонцюваті,
лучно-солонцюваті і лучно-болотні. Територія околиць міста розчленована
численними балками.
Територія міста поділена на 7 районів (Дзержинський, Довгинцівський,
Інгулецький, Жовтневий, Саксаганський, Тернівський, Центрально-Міський).
7
До складу Кривого Рогу входять 3 селища (Авангард, Гірницьке, Коломійцеве)
та 2 села (Новоіванівка, Тернуватий Кут).
Таблиця 1. Порівняння районів міста (на 01.01.2015)
Назва району міста
Центрально-Міський
Дзержинський
Жовтневий
Інгулецький
Тернівський
Саксаганський
Довгинцівський
Рік
утворення
Населення,
тис. осіб1
1936
1936
1936
1962
1969
1975
1979
89,0
63,1
130,1
56,1
80,1
132,9
99,2
% від
Орієнтовна
населення
площа, км2
міста
13,7
66,4
9,7
44,27
20,0
59,5
8,6
105,0
12,3
76,2
20,4
39,2
15,3
53,05
Кривий Ріг – великий індустріальний та культурний центр України. За
обсягами реалізованої промислової продукції частка продукції Кривого Рогу
становить близько 8% від загального показника України, в експортному
потенціалі країни – 8,6%. Станом на 01.01.15 у галузі промисловості міста
функціонує 129 підприємств (за результатами статистичної звітності).
Таблиця 2. Порівняння міста, району, області (на 01.01.2015)
Наявне Населення у % Щільність
Площа, Площа у %
Регіони
км2
1
до загальної населення, до загального населення,
осіб/км²
тис. осіб
площі
населення
країни
країни
Місто
Кривий Ріг
431,4
0,07
650,5
1,46
1 553,0
Дніпропетровська
область
31 914
5,29
3276,7
7,30
105,2
Україна
603 628
100,00
42928,91
100,00
76,1
Без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м.Севастополя
Головною містоутворюючою галуззю, що стійко визначає профіль міста в
територіальному розподілі праці, є чорна металургія. Питома вага гірничометалургійного комплексу складає 86% від загального обсягу промислового
виробництва в місті.
Загальні розвідані запаси залізних руд у Кривбасі складають за різними
оцінками від 18 млрд. тонн до 32 млрд. тонн. Тут розташовано 8 з 11
підприємств України з видобутку та переробки залізорудної сировини, а також
підприємства з обслуговування основного виробництва. Це потужний виробничий
комплекс, що включає гірничо-металургійний комбінат, чотири гірничо-збагачувальних
і один залізорудний комбінат та інші. У Кривому Розі розташовано один з
найбільших у світі металургійних комбінатів – ПАТ "АрселорМіттал Кривий
Ріг".
На Криворіжжі є унікальне в своєму роді виробне каміння, представлене
променистим кварцом (різноманітні природні "котячі", "зміїні", "соколині",
"тигрові очі") та криворізькою яшмою. Єдиний у країні ПАТ "Криворізький
суріковий завод" виробляє залізний сурик, що користується великим попитом в
Україні та за її межами.
8
Криворіжжя багате мінеральними водами як питними лікувальностоловими, так і лікувальними, що за хімічними властивостями близькі водам
"П'ятигорська" та "Цхалтубо".
У місті функціонує більше 50 будівельних підприємств, більшість з яких
спеціалізується на виконанні будівельних робіт на промислових об’єктах.
Найбільші з них мають практично усю необхідну будівельну техніку та інше
матеріально-технічне забезпечення для виконання переважної більшості видів
будівельних робіт промислового, житлового, транспортного та іншого
будівництва.
Виробництво непродовольчих товарів народного споживання в місті
здійснюють понад 40 підприємств різних форм власності, що виготовляють
товари легкої промисловості культурно-побутового й господарського
призначення.
Виробництвом продуктів харчування у місті займається 52 суб’єкти
господарювання, 20 з яких мають власні торгові марки, відомі за межами міста.
Продукція криворізьких виробників якісна та конкурентоспроможна, про що
свідчать зростання її виробництва, наявність продуктів харчування на полицях
мережевої торгівлі, участь і перемога у обласних та державних конкурсах ("100
кращих товарів України", "Кращий товар року"). Асортимент продукції налічує
понад 600 найменувань і товаровиробники щорічно розробляють понад 30
нових її видів. Крім того, товаровиробники активно приймають участь у
муніципальному проекті "Марка якості "Криворіжжя". На сьогодні в проекті
бере участь 19 суб’єктів господарювання. Марку криворізької якості присвоєно
67 найменуванням різноманітних продуктів харчування, виробленим з
натуральної сировини, які реалізуються на місцевому, державному та
зарубіжному споживчих ринках.
Міський пасажирський транспорт - невід"ємна частина складного
комплексу життєзабезпечення населення міста. Пасажирські перевезення
забезпечуються 5 спеціалізованими автопідприємствами та 83 приватними
автоперевізниками.Система автобусного транспорту наповнюється 23
тролейбусними маршрутами, 17 трамвайними, у тому числі швидкісного трамваю.
Криворізька дирекція залізничних перевезень державного підприємства
"Придніпровська залізниця" за обсягами вантажних перевезень є однією з
найбільших серед залізниць України. Щорічно вона забезпечує до 20%
загальнодержавного обсягу всіх залізничних вантажоперевезень. Добові обсяги
вантажоперевезень становлять близько 200 тис. тонн. Річний обсяг вантажних
перевезень перевищує 53 млн. тонн.
У місті діє комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт Кривій
Ріг". Його зручне географічне й метеорологічне розташування дозволяє
функціонувати в складних погодних умовах і бути запасним для столичного
аеропорту Бориспіль та обласного - Дніпропетровськ.
Кривий Ріг забезпечено всіма видами зв'язку.
У місті налічується 150 дошкільних навчальних закладів, 149 загальноосвітніх
закладів усіх типів, серед яких: 25 - нового типу (ліцеї, гімназії, спеціалізовані школи,
колегіуми). Діють 15 професійно-технічних та 30 вищих навчальних заклади.
1.2 Інформація про орган місцевого самоврядування
Криворізький міський голова, Криворізька міська рада, виконавчий
комітет та інші виконавчі органи Криворізької міської ради, 7 районних у місті
9
рад та їх виконавчі органи утворюють систему органів місцевого
самоврядування міста.
Криворізька міська рада налічує 90 депутатів, які працюють у 9 постійних
комісіях. До складу виконавчого комітету Криворізької міської ради входить 12
осіб. Виконавчі органи Криворізької міської ради налічують 32 структурні
підрозділи: 18 управлінь, 11 відділів, 2 комітети та 1 службу.
Станом на 01.01.2015 штатна чисельність працівників виконавчих органів
міської ради становила 592 од., штатна чисельність виконавчих органів
районних у місті рад – 968 одиниць.
З 2005 року в Криворізькій міській раді було запроваджено систему
управління якістю. З метою застосування комплексного підходу до оцінки
якості виконання обов’язків посадовими особами, досягнення максимальної
прозорості та відкритості в наданні публічних послуг у виконкомі Криворізької
міської ради з 2007 року впроваджено систему управління якістю ДСТУ ISO
9001:2001. У 2010 році, у зв’язку з уведенням у дію нової версії стандарту ISO
9001:2009, проведено ресертифікацію системи, а у 2013 році розширено дію
сертифікату в сфері корупційним загрозам.
Гарантований рівень управління інформаційними ресурсами виконкому
міської ради забезпечує впроваджена у 2012 році система управління
інформаційною безпекою відповідно до вимог ДСТУ ISO/IEC 27001:2010. Це
перший досвід в Україні щодо впровадження такої системи сертифікації
органами місцевого самоврядування.
З лютого 2010 року функціонує інтерактивний сайт "Криворізький
ресурсний центр" (http://www.krogerc.info/), діяльність якого спрямована на
задоволення потреб підприємців і мешканців міста щодо отримання
різноманітних дозволів, погоджень та інших адміністративних послуг, не
виходячи зі свого офісу або дому.
Завдяки тому, що портал діє у двох версіях (для користувачів
комп'ютерів і мобільних пристроїв та сенсорних інформаційних кіосків)
мешканці міста мають можливість ознайомитися з достовірною й актуальною
інформацією про місто, його інфраструктуру, події, що відбуваються в житті
потужного промислового центру України, за допомогою комп’ютерів та 12
сенсорних інформаційних кіосків.
Станом на 01.01.2015 на порталі функціонують та підтримуються в
актуальному стані 165 тематичних ресурсів, 15 рубрик з важливих питань для
суб'єктів господарювання та громадян, електронні паспорти понад 5,1 тис.
жилих багатоквартирних будинків спільної власності, інформація про порядок
надання понад 830 послуг на території міста, тощо. Програмні тематичні модулі
"Віртуальний бізнес-інкубатор" і двомовний "Путівник інвестора" (українська
та англійська версії) надають інформаційну допомогу підприємцямпочатківцям, досвідченим фахівцям, потенційним інвесторам міста.
З травня 2011 року функціонує Центр надання адміністративних послуг
"Муніципальний центр послуг м. Кривого Рогу". Робота 37 повноважних
представників служб у Центрі, адміністраторів, державних адміністраторів
спрямовується на безумовне дотримання принципів, визначених Законами
України «Про адміністративні послуги», «Про дозвільну систему у сфері
10
господарської діяльності» при наданні більше 200 публічних послуг суб’єктам
звернень.
У 2014 році започатковано роботу територіальних підрозділів Центру в
усіх районах міста для доступності отримання адміністративних послуг
мешканцями; організовано виїзні прийоми суб’єктів звернень на мікрорайоні
Інгулець.
Упроваджено елементи забезпечення прозорості управлінських процесів
через інтерактивний сайт "Криворізький ресурсний центр", електронну систему
оцінки якості надання адміністративних послуг http://mcpkr.com.ua/.
Інформація про об’єднання громадян і засоби масової інформації
У місті зареєстровано 632 об’єднання громадян, з них 480 місцевих та
152 осередки всеукраїнських та міжнародних.
До міських засобів масової інформації належать 2 телерадіокомпанії та 29
газет.
1.3.
Історична довідка
Перша офіційна письмова згадка про Кривий Ріг знайдена у "Розписі
заснованих поштових станцій по річці Інгулець від Кременчука до Херсона",
датованому 1775 роком.
Свою назву місто отримало від форми кривого мису (рогу) на злитті
річок Інгулець та Саксагань, де було засновано перше поселення. За іншою
версією назва виникла від запорізького козака Рога, прозваного "Кривим", що
оселився у цьому мальовничому місці.
Територія міста Кривого Рогу була заселена первісними людьми ще
20 - 25 тис. років тому. В V тис до н.е. тут мешкали представники трипільської
культури - землероби та ремісники, які зналися на ливарному ремеслі; в
ІІІ – ІІ тис. до н. е. це були представники ямної, зрубної культур – племена
скотарів та землеробів, що заселили степи Приінгулля. З початком епохи заліза
кіммерійці, потім скіфські, пізніше – сарматські племена колонізували цю
територію та вели активний обмін виробами з металу. Основними споживачами
цих виробів були поселенці грецьких колоній Причорномор’я та
Середземномор’я, які, починаючи з IV століття до н.е. і до ІІ ст. н.е., були їх
сусідами та торговими партнерами. З IV ст. н. е. представники черняхівської
культури - прадавні слов’яни, а пізніше анти, обрали землі Криворіжжя для
поселення.
В IX—XII ст. територія Криворіжжя стала частиною могутньої держави Київської Русі. Але в період феодальної роздробленості територію сучасного
Криворіжжя, як і все Південне Причорномор'я, історики позначають як Дике
поле – територію без постійного населення.
У середині XVI ст. за козацької доби була створена Запорізька Січ і
починаючи з XVII ст., ці землі заселяють козаки. У 1734 році було створено
Інгульську паланку - військово-адміністративне утворення Війська Запорізького. У переліку приналежних їй сіл і зимівників згадується й
Кривий Ріг. У 1771 році в Кривому Розі розташовується Ставка Коша
Запорізької Січі.
У 1774 році академік І. А. Гюльденштедт зробив перший науковий опис
району Кривого Рогу. Він згадує про розробки чорно-слюдистого сланцю в
1.4.
11
районі злиття рік Інгулець і Саксагань. У 1775 році в "Розписі заснованих
поштових станцій по річці Інгулець від Кременчука до Херсона" з'являється
перша офіційна письмова згадка про Кривий Ріг. Місце для майбутньої
поштової станції затвердив останній кошовий отаман Запорізької Січі Петро
Калнишевський.
З першої третини XIX ст. Кривий Ріг перетворено на військове
поселення. У середені XIX ст. з'явилися перші поселення на правому березі
річки Саксагань. Село Кривий Ріг перетворилося на відомий
сільськогосподарський і торговельний центр півдня України, а в 1860 році
стало містечком у складі Херсонської губернії.
У 1866 році О. М. Поль, проводячи дослідження балки Дубова, виявив
виходи покладів залізної руди. У 1881 році був заснований перший на
Криворіжжі Саксаганський рудник. До 80-х років XIX ст. сформувалося
поняття Рудничного району, куди, крім містечка й частини басейну,
розташованого в Херсонському повіті, входила група північних рудників
Верхньодніпровського повіту та поселення, розташовані в Олександрійському
повіті. До кінця XIX ст. на Криворіжжі мешкало біля 32 тис. осіб і
нараховувалося 5 940 подвір'їв.
У 1882 році розпочато будівництво Криворізької залізниці, що
відіграла величезну роль у прискоренні розвитку промисловості регіону. У
1897 році Кривбас виходить на перше місце з видобутку руди в Росії й уже
не поступається ним до 1914 році. Розвиток нової галузі промисловості –
металургії, було започатковано в 1892 році, коли була задута перша доменна
піч Гданцівського чавуноливарного заводу. Перша шахта в басейні почала
діяти в 1886 році. З тих пір підземний видобуток залізної руди постійно
нарощувався. У 1890 році на Криворіжжі діяло 79 рудників, що за період
видобутку дали 2 млн. 722,5 тис. тонн руди. До кінця XIX ст. діє 266
промислових підприємств. Робітничий клас у басейні досягає 10 тис. осіб, з
них біля 7 тис. - гірники.
На початку 1918 року містечко Кривий Ріг стає повітовим містом у
складі Катеринославської губернії. Під час громадянської війни 1919 - 1920
років розвиток металургії не припиняється, формується система
адміністративного управління добувною промисловістю.
У 1924 році відновлено роботу трьох рудників. Розпочинається
будівництво Криворізької електростанції. До 1932 року було досягнуто
стовідсоткової механізації бурових робіт, видобуто 7,9 млн. тонн залізної руди.
У 1933 році створено Гірничорудний науково-дослідний інститут. Станом на
1940 рік місто населяє 212 тис. жителів, у ньому діє 160 промислових
підприємств. Поступово малі населені пункти, які виникли навколо рудників,
об’єднуються в межах єдиного населеного пункту.
Відразу після війни місто та його економіка відроджуються. У 1945 році
створюється Криворізьке міжобласне відділення науково-технічного товариства
чорної металургії. З 1952 по 1956 роки відбулося будівництво першого в СРСР
гірничо-збагачувального комбінату для використання запасів бідних залізних
руд та залізистих кварцитів - Південного ГЗК, а в 1959 році - пуск НовоКриворізького гірничозбагачувального комбінату. У середині 70-х років
економіка міста диференціюється та доповнюється підприємствами легкої
промисловості.
12
Кривий Ріг і зараз є найбільшим металургійним центром України. Його
економіка складається переважно із підприємств добувної галузі та
металургійної – первинної обробки металу. Упровадження більш сучасних
технологій, роботизація виробництва підвищує вимоги до кваліфікації
працівників, що сприяє розвитку наукового та освітнього комплексу міста.
Місто є інвестиційно привабливим, з високим рівнем перспективного розвитку
при диференціації економіки та подальшому удосконаленні інфраструктури.
Коротка характеристика Дніпропетровської області.
Дніпропетровська область була утворена 27 лютого 1932 року на базі 5
округів. Пізніше, у 1938-1939 роках, частина її території увійшла до складу
новостворених Запорізької, Миколаївської та Кіровоградської областей і
Дніпропетровська область набула сучасних кордонів.
Область розміщена в південно-східній частині України, у басейні
середньої і нижньої течії Дніпра, її площа становить 31,9 тис. кв. км (5,3 % від
території України). Протяжність області з півночі на південь − 130 км, із заходу
на схід – 300 км. Практично вся територія області перебуває в одній
кліматичній зоні – помірно-континентальній.
За геологічними умовами Дніпропетровська область поділяється на два
субрегіони: Український кристалічний щит (65 % площі області) та
Дніпровсько-Донецька западина (решта – 35 %). Позитивним фактором
геологічної будови є сейсмостійкість, наявність передумов щодо залягання
різноманітних рудних корисних копалин.
Дніпропетровщина є унікальною за різноманітністю й запасами корисних
копалин, тут зосереджено унікальні родовища. Область володіє майже 50%
загальнодержавних запасів корисних копалин. В області видобувається 100%
загальноукраїнського обсягу марганцевої і майже 80% залізної руди.
Мінеральні ресурси є основою для розвитку господарства області, особливо,
виробництв чорної металургії, оскільки наявна як головна, так і допоміжна
сировина.
В області виявлено близько 300 родовищ та значні запаси паливноенергетичної сировини: магнезитової, каолінової, уранової, будівельної та
іншої, зокрема рідкісних та кольорових металів. Є поклади титану,
рутилільменітових руд, цирконію, нікелю, кобальту.
Ґрунтовий покрив Дніпропетровської області складають переважно
чорноземи різної якості. В області висока частка ґрунтів високої родючості,
виведених з господарського обігу внаслідок видобутку корисних копалин,
зокрема залізних руд, а також відведення земель під промислову та житлову
забудову і транспортні комунікації.
Середня густота річкової мережі становить 0,27 км / кв. км, забезпеченість
водними ресурсами – 460 тис. куб. м на кв. км площі, проте ресурси місцевого
стоку становлять лише 20 тис. куб. м / кв. км. Лише р. Самара має значне
водогосподарське значення. Область належить до водозабезпечених, однак
такий стан досягається за рахунок транзитного потоку вод Дніпра. Локальних
водних ресурсів недостатньо, тому в майбутньому область може зазнавати
дефіциту води. Річки Дніпропетровської області відзначаються значним рівнем
забруднення. Для вод Дніпра та Самари характерний високий вміст (з
1.5.
13
перевищенням ГДК) сульфатів, сульфітів, окисів заліза та важких металів
унаслідок інтенсивних промислових скидів.
Дніпропетровська область (станом на 01 липня 2013 року) має
170 природно-заповідних територій і об’єктів, у тому числі 23 заказники
державного значення, 3 пам’ятки природи, 76 заказників місцевого значення; 49
пам’яток природи, 1 парк – пам’ятку садово-паркового мистецтва
загальнодержавного значення та 7 – місцевого значення; 3 заповідні урочища.
М’який клімат, мінеральні джерела, лікувальні грязі Дніпропетровщини –
все це створює умови для лікування та відпочинку. Землі природоохоронного
призначення області у 2013 році становили 88,13 тис. га, водного фонду –
155,6 тис. га, лісового фонду – 192,4 тис. га.
Дніпропетровська область – один з найбільш економічно розвинених
регіонів України. На території в 31,9 тис. км2 (5,3% площі України) станом на
1 січня 2015 року мешкає 3276,6 тис. осіб (7,6%). Щільність населення – 102
особи на 1 км2. В області проживають представники більше ніж 80
національностей; найбільшу частку після українців (79,3%) складають росіяни
– 18%.
Область є однією з найбільш населених українських областей з високим
рівнем урбанізації: 83,4 % жителів проживають в 66 містах та селищах міського
типу. В області також нараховується 1435 сільських населених пункти.
Загальна кількість населених пунктів дещо нижча від такого ж показника у
інших високоурбанізованих областях України.
В області 22 райони, 13 міст обласного значення, 7 міст районного
значення, 46 селищ міського типу, 40 селищних рад, 288 сільських рад.
Переважна більшість населення області проживає в містах обласного
значення – 74,3%. У сільській місцевості проживає 16,6 % населення, у містах
районного значення й селищах міського типу, які не належать до міських рад
сусідніх міст, – 9,1 % населення області.
Нерівномірність розвитку території Дніпропетровської області
спостерігається через рівень доходності місцевих бюджетів. Так, рівень
доходності бюджету м. Дніпропетровська у 19 разів більший, ніж доходи всіх
районів області разом. Збереження такої ситуації спричинятиме подальший
відтік населення із периферійних районів, переважно молоді, погіршення стану
інфраструктури та ще більше зниження привабливості цих територій. Також
проблемою периферійних районів часто є відсутність кадрів потрібної
кваліфікації.
Щільність усіх доріг обласного значення також є нижче середнього
показника по Україні.
Залізнична інфраструктура області розвинена краще автодорожньої. За
щільністю залізних доріг, якістю залізничної інфраструктури область займає
лідируючі позиції серед українських регіонів. Залізничне сполучення
забезпечує ефективний зв’язок з усіма регіонами України
Головна водна артерія області — Дніпро, потенційно є важливою
транспортною складовою економіки області, проте вона є й головним
природнім бар‘єром інтеграції всього простору області.
Система дошкільних та загальноосвітніх закладів є розгалуженою та
відповідає системі розселення. У загальноосвітніх навчальних закладах –
14
високий рівень забезпеченості кадрами на 100 учнів, але за структурою
педагогічних кадрів спостерігається відсутність молоді, нестача вчителів
точних наук, іноземних мов.
Дніпропетровський регіон об’єднує 79 вищих навчальних закладів
(61 вищий навчальний заклад І – ІІ рівнів акредитації та 18 вищих
навчальних закладів ІІІ – ІV рівнів акредитації), в яких навчається майже
162 тис. студентів.
Основними центрами наукової думки в області є міста Дніпропетровськ
та Кривий Ріг. Науковий потенціал області формувався протягом останніх
20 років як складова космічного, транспортно-логістичного, машинобудівного,
металургійного кластерів.
У лікувально-профілактичних закладах області працює близько
66,6 тис. працівників, із них 11,7 тис. лікарів та 25,5 тис. молодших спеціалістів
із медичною освітою. Забезпеченість населення лікарями становить 35,3, а
середнім медичним персоналом – 77,2 на 10 тис. населення. Показник
забезпеченості населення ліжками у 2013 році – 82,5 на 10 тис. населення.
Функціонують 53 центри первинної медико-санітарної допомоги з мережею
підпорядкованих лікарських амбулаторій загальної практики – сімейної
медицини (402), які максимально наближені до місць проживання населення.
Структура економіки області зберігає ознаки індустріальної, оскільки
сфера послуг активно розвивається тільки у місті Дніпропетровськ, де її частка
в структурі економіки становить більше 25 %. У регіоні діють понад 700
великих промислових підприємств двадцяти основних видів економічної
діяльності, на яких працюють 369,4 тис. осіб. Найпотужнішими промисловими
центрами області є міста: Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Дніпродзержинськ,
Нікополь, Павлоград. Потужні промислові підприємства розташовані також у
містах Марганець і Новомосковськ.
Основний обсяг реалізованої продукції виробляється фактично у двох
містах області. Сума продукції, виробленої в інших (крім Дніпропетровська та
Кривого Рогу) містах обласного значення не перевищує 29 % від загального
обсягу реалізованої продукції.
Добувна промисловість забезпечує майже 30 % загального обсягу
реалізованої промислової продукції області.
Основна галузь переробної промисловості – металургія та оброблення
металу, яка забезпечує 33 % від загального обсягу реалізованої промислової
продукції області. Металургійні підприємства області виробляють високоякісну
сталь та конкурентоспроможний прокат.
На металургійних підприємствах зайнято 104,7 тис. осіб. Обсяги
реалізованої продукції складають 33,7 % від загального обсягу по області.
Хімічна та нафтохімічна промисловість – це 47 підприємств, обсяг
реалізованої продукції складає 5,2 % обсягу промислового виробництва в
області. Чисельність працюючих – 10,5 тис. осіб.
У машинобудуванні, монтажі та ремонті машин й устаткування нараховується 155 підприємств основної діяльності, на яких працює 51,1 тис. осіб.
Обсяг реалізованої продукції машинобудівного комплексу становить 7,7 %
обсягу промислової продукції області.
15
Виробництвом продуктів харчування та переробкою сільськогосподарських продуктів зайнято 134 основних підприємства (без урахування
підсобних і малих підприємств), на яких працює 25,5 тис. осіб.
Якщо найбільші міста мають певний рівень диверсифікації економіки, то
для малих міст та області в цілому притаманна монопрофільність з перевагою
добувної промисловості.
Продукція економічного сектору є енергоємною, з високим рівнем
споживання ресурсів на одиницю продукції.
За оцінкою установ НАН України за ступенем забруднення майже вся
територія області належить до категорії дуже забруднених, а понад третини –
до надзвичайно забруднених. Така незадовільна екологічна ситуація в регіоні
негативно впливає на здоров’я населення та демографічну ситуацію, для якої
сьогодні характерним є зниження народжуваності, зростання загальної
смертності та погіршення епідеміологічного стану.
Основними проблемами у сфері охорони довкілля області є високе
екологічне навантаження на одиницю площі; нестача питної води, висока
забрудненість повітря; нагромадження промислових та твердих побутових
відходів; значна кількість порушених промисловістю земель, що не
використовуються. Екологічні проблеми мають безпосередній вплив на стан
здоров’я населення області, викликаючи респіраторні, кишкові, ракові
захворювання та обумовлюючи високу смертність.
1.6.
Коротка характеристика міст – конкурентів.
Економіка міста Кривий Ріг представлена підприємствами гірничометалургійної галузі, що мають повний цикл: гірничодобувними,
збагачувальними та власне металургійними виробництвами із супутніми
підприємствами. Унікальність міста полягає в його наближеності до покладів
сировини – залізної руди, яка видобувається також і відкритим способом, що
значно зменшує собівартість продукції. Поклади сировини є значними, і, за
умов незмінного попиту на базову продукцію – метал у світі, можуть
забезпечити економіці міста стабільність. Але в умовах постійних
технологічних змін, збільшення використання відновлювальних джерел
виробництва не тільки енергії, а й матеріалів, попит на продукцію
металургійного комплексу знижуватиметься, що створює потенційну загрозу
економіці міста. Подальше впровадження енергозберігаючих технологій,
створення виробництв у сфері високоточного машинобудування визначає для
м. Кривого Рогу конкурентів: міста - Дніпропетровськ та Запоріжжя, які вже
мають низку підприємств точного машинобудування.
Таблиця 3. Порівняння з містами-конкурентами
2013
2014
Кривий Дніпро- Запоріж- Кривий Дніпро- Запорі
Ріг петровськ
жя
Ріг
петровськ жжя
Територія, км2
Зайняте населення, тис. ос.
Середня заробітна плата,
грн.
431,4
196,0
3 788
405,0
376,0
3 223
331,0
253,3
3 281
431,4
191,8
4 153
405,0
362,3
3 570
331,0
240,8
3 612
16
Запоріжжя – великий промисловий центр та технополіс, створений за
комплексною схемою. Тут сконцентровано найпотужніші підприємства,
зокрема, металургійні: відкрите акціонерне товариство Запорізький
металургійний комбінат "Запоріжсталь", публічні акціонерні товариства
"Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат", "Запорізький завод
феросплавів", товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький титаномагнієвий комбінат"; машинобудівні: публічне акціонерне товариство "Мотор
Січ", товариство з обмеженою відповідальністю "Завод під'ємно-транспортних
машин" — один з найбільших кранобудівних заводів України, відкрите
акціонерне товариство "Запорізький інструментальний завод ім. Войкова";
енергетичні: Дніпровська гідроелектростанція ім. В.І.Леніна, публічне
акціонерне товариство "Запорізький трансформаторний завод"; численні
науково-дослідні заклади.
Найвідоміші підприємства: публічне акціонерне товариство "Мотор Січ"
є одним із найпотужніших у світі виробників авіаційних двигунів для літаків
"Мрія", "Руслан", а також для гелікоптерів Мі-26 та багатьох інших машин.
Державне підприємство Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро
"Прогрес" ім. академіка О. Г. Івченка - один з найбільших у світі
проектувальників авіаційних двигунів та енергетичних установок.
Публічне акціонерне товариство "Запорізький автомобілебудівний завод"
- єдине в країні підприємство, яке має повний виробничий цикл виготовлення
автомобілів: "Sens", "Lanos", "Forza", "Opel", автобус "I-VAN" (раніше
"Запорожець", "Таврія" й "Славута").
Загальний обсяг реалізованої підприємствами міста Запоріжжя
промислової продукції за 2014 рік склав 67,6 млрд. грн.
Дніпропетровськ – місто з 239-річною історією, є одним з
найвизначніших політичних, промислових, фінансових, наукових та
культурних центрів країни. За чисельністю населення (більше 1 млн. осіб)
Дніпропетровськ є четвертим містом в Україні після Києва, Харкова та Одеси і
входить в Дніпровську агломерацію з населенням майже 2 млн. осіб.
Господарчий комплекс міста складають більше 20 тис. підприємств.
Будівельний комплекс за своїми виробничими потужностями, основними
фондами, та за кількістю працюючих посідає друге місце в Україні. На
території міста працює більше 150 підрядно-монтажних будівельних
організацій різних форм власності, 56 проектних і пошукових організацій, 540
малих будівельних підприємств, що виконують роботи з проектування,
будівництва та ремонту.
У м. Дніпропетровськ налічується більше 1 100 великих і середніх
підприємств, серед яких близько 240 промислових. Промисловий сектор міста
представлений підприємствами металургії, будматеріалів, машинобудівної,
енергетичної, хімічної, поліграфічної, харчової галузей тощо. Провідною
галуззю міста за обсягами виробництва продукції є металургія. Від роботи
металургійних підприємств значною мірою залежить не тільки наповнення
бюджету міста, а й надходження до валютних резервів держави (доля експорту
виробництв досягає 80%). Продукція металургійних підприємств — від чавуну
і сталі до сортового прокату і труб найрізноманітнішого призначення та
багатьох видів металовиробів.
17
До найбільших галузей переробної промисловості Дніпропетровська
належать: металургія, виробництво транспортного обладнання, харчова
промисловість. Найбільші працедавці в металургійній галузі ― публічне
акціонерне товариство "ЄВРАЗ - Дніпропетровський металургійний завод ім.
Петровського" (виробник чавуну, сталі та прокату) й публічне акціонерне
товариство "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (виробник
труб). Найбільші працедавці в галузі виробництва транспортного обладнання
― ДП "Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод ім. О. М.
Макарова", що виробляє широкий спектр промислової продукції (від
ракетоносіїв до тракторів і шасі для літаків), ДП "Дніпропетровський наукововиробничий комплекс "Електровозобудування", який виготовляє локомотиви,
залізничні вагони й запчастини.
Також, у межах міста розташовано перший металургійний завод,
збудований в Україні майже за пів сторіччя - товариство з обмеженою
відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" (ІНТЕРПАЙП СТАЛЬ), з загальним об’ємом інвестицій в понад 700 млн. доларів. Цей завод є
найбільшим електросталеплавильним комплексом з виробництва круглої
сталевої заготовки в Східній Європі.
Економічному розвитку міста сприяє його розташування на перехресті
всіх видів шляхів сполучення - водних, залізничних, автомобільних, повітряних
та наявність необхідної інфраструктури, що дає можливість здійснювати значні
обсяги перевезень пасажирів та вантажів.
Аеропорт міжнародного класу зв'язує місто з країнами дальнього та
ближнього зарубіжжя. Залізничні магістралі з'єднують його з головними
сировинними базами країни - кам'яновугільним Донбасом, залізорудним
Криворіжжям та Нікопольським марганцевим басейном. Добре розвинута
система автомобільних шляхів.
Місто стоїть на березі річки Дніпро. Її береги зв'язують 5 залізничних та
автодорожніх мостів. Дніпропетровський річковий порт забезпечує суднам
типу "річка-море" прямі міжнародні перевезення вантажів з виходом у Чорне
море.
Дніпропетровськ є одним з провідних фінансових центрів України. У
місті акредитовані або мають філії близько 40 великих державних та приватних
банків. Місто займає одне з провідних місць на фондовому ринку країни —
працюють 2 фондові біржі. Активно розвивається ринок страхових послуг.
2.3 Земельні та природні ресурси
2.1. Земельні ресурси і територія міста (структура)
Площа (у межах після 24.10.2002) становить 431,4 км2. Довжина з півночі
на південь (у межах до 24.10.2002) - 126 км (найбільша в Європі). Ширина (у
межах до 24.10.2002) до 20 км. Місто витягнуте у майже субмеридіональному
напрямі з північного сходу на південний захід. За шириною місто вузьке.
Крайніми точками міста за усіма чотирма сторонами світу є лише два об’єкти –
хвостосховища публічних акціонерних товариств "Інгулецький гірничозбагачувальний комбінат" та "Північний гірничо-збагачувальний комбінат".
Крайньою західною точкою є сучасна станція Інгулець. Крайня східна точка
знаходиться в районі лісорозсаднику в селищі Довгинцевому. Місто поділене
на 7 районів, різних за площею території:
18
Межі міста Кривого Рогу затверджені Постановою Верховної Ради
України від 24.10.2002№ 217-ІV "Про зміни меж міста Кривого Рогу
Дніпропетровської області". Загальна площа міських земель - 43 140,20 га, з
них у користуванні та власності громадян перебувають 8 560,00 га, або 19,8%
усіх земель міста; підприємства промисловості, транспорту та зв’язку
використовують 17 652,00 га, або 40,9%; під закладами, організаціями та
установами всіх форм власності перебувають 4 655,00 га міських земель, або
10,8%; сільськогосподарські підприємства використовують 116,00 га, або 0,26%
земель. Усього в місті земельних ділянок: в оренді – 2963, викуплено – 32.
Водні ресурси. Насиченість регіону добувними, переробними
металообробнимими, хімічними виробництвами вимагає особливої уваги до
його гідрології, водних запасів. Водні ресурси – сукупність поверхневих і
підземних вод певної території, придатних для використання в господарстві. На
Криворіжжі водні ресурси представлені водами рік і штучних водоймищ,
підземними водами кількох водоносних горизонтів.
Підземні води знаходяться нижче земної поверхні в порах і тріщинах
гірських порід. Кривбас належить до південної частини Українського басейну
тріщинних вод кристалічних порід. Це горизонти артезіанських (напірних) вод
у вапняках, пісках, глинах і мергелях відкладів неоген-палеогену кайнозойської
ери. На території Кривбасу виділяють такі водоносні горизонти: четвертинних
відкладів (ґрунтові води), неогенових і палеогенових порід (міжпластові води),
тріщинуватих кристалічних порід докембрію. Загальний напрям стоку
підземних вод Криворіжжя – на південь, у бік Причорноморської тектонічної
западини, а також до місцевого базису ерозії – річкових долин, балок, ярів,
подів, тому в місті виникають джерела.
Штучні водні об’єкти. Водні ресурси поверхневих водних об’єктів
використовуються через значне зарегулювання поверхневого стоку (на річках
Саксагань та Інгулець). На річках, у балках та подах Кривбасу створено
5 водосховищ і понад 100 ставків. На річці Інгулець створене Карачунівське
водосховище. Площа водосховища - 26,9 км2, повний об'єм - 308,5 млн. м3, у
тому числі корисний - 288,5 млн. м3, довжина - 35 км, довжина берегової лінії 43 км, середня глибина - 6,88 м, максимальна глибина – 19,1 м, середня ширина
- 1,28 км, максимальна ширина – 3 км. Вода придатна для пиття, зрошення,
промислового та побутового споживання, ведення рибного господарства. Вище
по течії на річці Інгульці знаходиться Іскрівське водосховище.
На річці Саксагань у Кривбасі збудовано 2 водосховища – Кресівське і
Дзержинське. Кресівське - має площу 2,1 км2, повний об’єм 10,2 млн. м3,
середня глибина 1,8 м. Дзержинське – найнижчє, знаходиться між
рудоуправлінням ім. Артема та Дзержинським районом м. Кривого рогу в
меандрі ріки – так званому Галківському Куту. Площа водоймища - 1,5 км2,
повний об’єм 2,6 млн. м3. За межами Кривбасу розташоване Макортівське
водосховище. Води усіх саксаганських водосховищ призначені виключно для
технічних цілей. Біля Кривого Рогу в 1961 році споруджено водосховище
Південне, призначене для накопичення дніпровської води.
Містобудівні документи
Оскільки Кривий Ріг розвивався на основі окремих населених пунктів, всі
райони міста мають так звані "містоутворюючі елементи" - підприємства
2.2.
19
металургійного або транспортного комплексу. Місто має Генеральний план,
розроблений Державним підприємством "Державний інститут по проектуванню
підприємств гірничорудної промисловості "Кривбаспроект" та затверджений
рішенням сесії міської ради від 21.11.2011 №789. Термін дії Генерального
плану розрахований до 2030 року та містить схему планувальних обмежень і
схему охорони природи.
Генеральним планом передбачено комплекс рішень по збільшенню:
- об’єктів соціальної сфери з метою значного підвищення культурного
рівня населення, безпосередньо розосередженням цих об’єктів по всій території
міста та окремо сформувати культурно-ділові центри в кожному районі;
- пасажирських перевезень на міському електричному транспорті з метою
значного зниження автобусних перевезень, що дозволить знизити загазованість
і покращити екологічний стан повітря.
План зонування території міста (Зонінг)
Зонування м. Кривий Ріг розроблено на основі рішень Генерального
плану та має на меті регулювання планування та забудови територій з
урахуванням державних, громадських та приватних інтересів; створення
сприятливих умов для залучення інвестицій у будівництво; забезпечення
вільного доступу громадян до інформації стосовно розвитку населеного пункту
та раціонального використання його території.
Інша містобудівна діяльність
Відповідно до Міської програми містобудівної діяльності та створення
геоінформаційної електронної містобудівної кадастрової системи м.Кривий Ріг
на 2004-2016р.р. розроблені детальні плани територій під розміщення
житлового будівництва, проведені заходи з паспортизації земельних ділянок,
потенційно привабливих для інвестування на коротко- та довгострокову
перспективи.
Природні ресурси
Рельєф. Місто розташоване в центральній частині Українського
кристалічного масиву. Його економіка ґрунтується на корисних копалинах,
зосереджених в Українському кристалічному щиті, що є південно-західною
частиною фундаменту Східноєвропейської платформи, яка простягається з
північного заходу на південний схід приблизно на 1000 км від ріки Горині до
Азовського моря.
Корисні копалини У надрах Криворізького басейну зосереджено
близько 50 видів металевих і неметалевих корисних копалин, які
характеризуються промисловими якісними та кількісними показниками і мають
практичне значення.
Найбільш важливими є рудні родовища, поклади бурого вугілля,
мармуру, доломітів (40% балансових запасів України), покрівельних та
талькових сланців, сурику, охри, мумії, будівельних пісків, суглинків, скандію,
ванадію та ще близько 40 елементів таблиці Менделєєва, комплексне
використання яких дозволить забезпечити добробут майбутніх поколінь
громадян України.
Добуваються три основні промислові типи залізних руд: багаті руди, які
безпосередньо використовуються в металургії, магнетитові та окислені
2.3.
20
залізисті кварцити, які потребують збагачення. Багаті руди залягають головним
чином серед окислених кварцитів, утворюючи близько 300 рудних покладів.
Вміст заліза в них більше 46 відсотків, шкідливих домішок - соті долі відсотка.
Добувають їх переважно підземним способом. Загальні розвідані запаси
залізних руд у Кривбасі складають за оптимістичними оцінками понад
32 млрд. тонн.
Крім того, на Криворіжжі є і унікальне в своєму роді виробне каміння,
представлене променистим кварцом (різноманітні природні "котячі", "зміїні",
"соколині", "тигрові очі") та криворізькою яшмою.
Криворіжжя багате й мінеральними водами як питними лікувальностоловими, так і лікувальними (радоновими, сірководневими, залізистими та
водами, багатими на йод і бром) для зовнішнього призначення, які за хімічними
властивостями близькі водам П'ятигорська та Цхалтубо.
Кліматичні умови
Криворіжжя належить до посушливих районів України. Клімат міста
степовий, атлантично-континентальний, що характеризується спекотним посушливим літом і помірно м'якою з частими відлигами зимою.
Таблиця 4. Порівняння з містами-конкурентами
2013
2014
2.4.
Кривий Дніпро- Запоріж- Кривий Дніпро- Запорі
Ріг петровськ
жя
Ріг
петровськ жжя
Територія, км2
Зайняте населення, тис. ос.
Середня заробітна плата,
грн.
431,4
196,0
3 788
405,0
376,0
3 223
331,0
253,3
3 281
431,4
191,8
4 153
405,0
362,3
3 570
331,0
240,8
3 612
Середня тривалість безморозного періоду складає 182 дня, найбільша −
224 дня.
Більша частина опадів випадає під час теплої половини року (квітеньжовтень) − 268 мм. Загальна кількість атмосферних опадів 400-450 мм/рік. Кількість днів із сніжним покровом − 69. Стійкого снігового покрову майже не буває.
Середня з найбільших за зиму висота снігу складає 10 см, максимальна 30 см.
Переважні напрямки вітру: в теплий період року − північний (18,4 %
днів), в холодний − східний (17,6 % днів). Максимальна швидкість вітру −
24 м/с щорічно. Переважають вітри північних румбів (49% повторюваності), а
також східні вітри. Рідше за інших спостерігається південний вітер. Улітку
найбільш часто повторюються північні та північно-західні вітри, в інші сезони
року – північно-східні, північні та східні вітри.
Середньорічна температура повітря становить +8,5°С. Середня
температура повітря у липні +22,2°С, у січні -5,1°С.
Над територією міста сформувався своєрідний мікроклімат "острова
тепла". У місті тепліше на 1,8°С. Особливо це помітно в холодний період року.
Більше опадів, туманів, часто з низьких хмар і пилогазових викидів
підприємств та автомобілів узимку утворюються смоги, знижені дози сонячної
радіації.
Агрокліматичні ресурси. Криворіжжя входить до складу посушливої
дуже теплої агрокліматичної зони. Сума активних температур показує обсяги
21
тепла, якими володіє територія і які забезпечують вегетацію рослин. Територія
Кривбасу добре забезпечена тепловими агрокліматичними ресурсами. Сума
активних температур атмосферного повітря (це температури, які є найбільш
сприятливими і продуктивними для вегетації рослинності) вище +10°С, що
дозволяє вирощувати майже всі культури, окрім тропічних. Упродовж року
сумарна тривалість випадання опадів - 730 годин. За останні 60 років
посушливими є кожні 3-4 роки на одне десятиліття. Сильні посухи на
Криворіжжі бувають 1 раз на 5-10 років, коли за вегетаційний період випадає
всього 100-150 мм опадів. У теплий період часто спостерігаються суховії –
вітри східних румбів, які характеризуються швидкістю більше 5,7 м/сек. при
дуже низькій відносній вологості повітря – 25-30%. Регіональні відмінності
агрокліматичних показників (особливо через вологозабезпеченість) зумовлює
те, що сільське господарство Кривбасу має ризикований характер.
3. Населення і трудові ресурси
3.1. Чисельність населення та демографічна ситуація
Облікова чисельність населення по місту зменшилась за період з
01.01.2010 по 01.01.2015 на 17,9 тис. осіб з 670,6 тис. ос. до 652,7 ос.
відповідно, тобто в середньому населення зменшується щорічно на 0,7%.
Порівнюючи демографічну ситуацію міст Кривий Ріг, Дніпропетровськ і
Запоріжжя можна констатувати, що для цих міст протягом останніх років було
характерним скорочення населення, втім темпи скорочення і причини були
неоднаковими. Найбільшого скорочення зазнало м. Кривий Ріг (3,2% протягом
2010–2014 років), найменшого – м. Запоріжжя (1,7%). Місто Дніпропетровськ
втратило близько 2,5% населення.
Таблиця 5. Динаміка середньорічної чисельності наявного населення у
2010-2014 р.р.
Міста-конкуренти
Кривий Ріг
населення, тис. осіб
зміни, %
Дніпропетровськ
населення, тис. осіб
зміни, %
Запоріжжя
населення, осіб
зміни, %
2010
2011
2012
2013
2014
670,6
665,4
-0,78
661,7
-0,56
657,1
-0,70
652,7
-0,67
1010,4
1004,6
-0,57
1001
-0,36
997,8
-0,32
993,9
-0,39
776,8
772,6
-0,54
770,7
-0,25
766,3
-0,57
764,1
-0,29
22
Рис. 2. Чисельність мешканців міста, тис. осіб
Найбільш населені райони міста – Саксаганський та Жовтневий.
Таблиця 6. Розподіл постійного населення по районам міста, тис. осіб
Показники
Центрально-Міський
Дзержинський
Жовтневий
Інгулецький
Тернівський
Саксаганський
Довгинцівський
2011
2012
2013
(на 01.01.2013) (на 01.01.2013) (на 01.01.2014)
89,8
64,6
132,3
57,7
82,0
136,9
99,7
89,5
64,2
131,7
57,0
81,4
135,6
99,8
89,2
63,4
130,8
56,7
80,8
134,1
99,6
(на
01.01.2015)
2014
89,0
63,1
130,1
56,1
80,1
132,9
99,2
Рис. 3. Розподіл населення міста в розрізі районів станом на 01.01.2015, %
За результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року статевий
розподіл населення міста складав: чоловіків — 326,7 тис. осіб, жінок —
385,8 тис. осіб, що складає відповідно 45,8 % та 54,2 %. У 1989 році
23
співвідношення складало 46,5 % проти 53,5 %. У 2014 році частка жінок
збільшилась на __% й складає __%.
Протягом 2009-2014 років кількість народжених немовлят по місту склала
43626 осіб.
Простежується деяка тенденція щодо зменшення рівня народжуваності по
місту. Так, якщо протягом 2010 року народилося 7002 немовлят, то у 2014 році
цей показник зріс на 168 осіб або на 2,4% і становив 7170 дітей.
Таблиця 7. Природний та міграційний рух населення, осіб
Показники
Народжені
Померлі
Природний приріст
Прибулі
Вибулі
Сальдо міграції
Загальне збільшення
(зменшення)
2010
7002
11116
–4114
4960
6232
–1272
2011
7047
10735
–3688
5130
6334
–1204
2012
7498
10781
–3283
5531
5989
–458
2013
7123
10712
–3589
5168
5927
–759
2014
7170
10862
–3692
4644
5369
–725
–5386
–4892
–3741
–4348
–4417
Рис. 4. Природний рух населення міста Кривий Ріг, осіб на 1000 мешканців
У місті відбувається щорічне зменшення кількості населення, в
основному за рахунок природного зменшення, при майже нульовому сальдо
міграції.
За період з 2010 – 2014 р.р. у місті померло 54206 осіб. Відмічаємо, що
показник смертності мешканців міста перевищує показник народжуваності в
1,6 рази. Разом з тим, спостерігається тенденція щодо уповільнення смертності
серед мешканців міста, так кількість померлих у 2010 році становила – 11134
осіб, у 2011 році – 10735 осіб, у 2012 році – 10781 осіб, у 2013 році – 10712 осіб,
у 2014 році – 10862 особи. Тобто показник 2014 року менше кількості померлих
у 2010 році на 254 осіб або на 2,3%.
Крім того, у місті спостерігається щорічне зменшення населення ще й за
рахунок від'ємного сальдо міграції, тобто кількість вибулих мешканців
перевищує кількість зовнішніх мігрантів, прибулих до міста.
Так, протягом 2010-2014 років до міста прибуло всього 25433 осіб, а
вибуло 29851 осіб, тобто наявне населення міста зменшилось внаслідок
міграційних процесів на 4418 осіб.
24
7000
6000
5000
6334
6232
4960
5989
5927
5531
5130
5369
5168
4644
4000
3000
2000
1000
0
2010
2011
2012
Прибулі мешканці
2013
2014
Вибулі мешканці
Рис. 5. Міграційний рух населення міста, осіб
У місті існує стійка негативна тенденція до старіння населення, але при
цьому останні 5 років одночасно зменшувався "Віковий індекс", що обумовлено
високим коефіцієнтом смертності.
Таблиця 8. Розподіл населення за віком, осіб
2010
2011
2012
2013
2014
Категорії населення
(станом на
(станом на
(станом на (станом на
(станом на
01.01.2011)
Молодший за працездатний
Працездатний
Старший за працездатний
01.01.2012)
97136
405362
163895
97510
399262
164729
01.01.2013)
01.01.2015)
98975 100364
393194 386622
165591 166426
Таблиця 9. Розподіл населення за віком і статтю, осіб
2009
2010
2011
2012
Група за статтю і
(станом
(станом
(станом
(станом
на
на
на
на
віком
Чоловіки 0-14 років
Жінки 0-14 років
Обидві статі 0-14
років
Чоловіки 15-24
років
Жінки 15-24 років
Обидві статі 15-24
років
Чоловіки 25-44
років
Жінки 25-44 років
Обидві статі 25-44
років
Чоловіки 45-60
років
01.01.2014)
2013
(станом
на
01.01.2013) 01.01.2014)
01.01.2010)
01.01.2011)
01.01.2012)
46729
43685
46828
43774
47336
44196
48383
44970
49012
45831
90414
90602
91532
93353
94843
49880
48329
47107
45481
43860
42186
40764
38920
37791
49866
98209
92588
86046
79684
73820
97198
103461
98088
103876
99236
104615
100540
105299
101529
105633
200659
201964
203851
205839
207162
62321
61339
60673
59690
58786
2014
(станом на
01.01.2015)
25
Жінки 45-60 років
Обидві статі 45-60
років
Чоловіки старше 60
років
Жінки старше 60
років
Обидві статі старше
60 років
Віковий індекс
82134
81100
80240
79347
78530
144455
142439
140913
139037
137316
46909
46999
46910
47013
47070
91133
91801
92249
92834
93201
138042
152,7
138800
153,2
139159
152,0
139847
149,8
140271
147,9
"Віковий індекс" розраховано шляхом ділення чисельності населення у
віці більше 60 років на чисельність населення у віці до 14 років включно та
множення результату на 100 відсотків.
Середній вік населення міста за останні 5 років суттєво не змінювався, та
станом на поточний рік складає: серед чоловіків – 37,0 років; серед жінок –
42,0 роки.
21%
0-14 років
15%
15-24 років
11%
25-44 років
45-60 років
21%
більше 60 років
32%
Рис. 6. Розподіл населення за віком у 2013 році, %
Зайнятість населення та безробіття
Штатна чисельність працівників щорічно зменшується. Починаючи з 2010
року і до 1 жовтня 2014 року штатна чисельність працівників у м. Кривому Розі
зменшилася на 19,3 тис. осіб або 9%. Тенденція щодо зменшення чисельності
зайнятого населення простежується і по Дніпропетровській області.
3.2.
1000
900
800
700
600
500
400
300
200
100
0
930,0
211,1
942,9
926,9
208,2
м.Кривий Ріг
207,9
903,6
196,0
877,6
191,8
Дніпропетровська область
26
Рис. 7. Загальні тенденції
працівників), тис осіб
зміни
зайнятості
(кількості
найманих
Майже на стільки ж зменшилась зайнятість за цей період взагалі по
Дніпропетровській області (рис. 7).
Чисельність фізичних осіб-підприємців та їх найманих працівників до 2013 року щорічно зростала, але зараз спостерігається тенденція до їх зменшення. Можливо
це пов’язано з несприятливими для малого бізнесу змінами у податковому
законодавстві (рис.8).
Рис. 8. Фізичні особи-підприємці та їх наймані працівники, осіб
За період 2011-2014 років кількість фізичних осіб-підприємців
зменшилась на 2191 осіб, а їх найманих працівників - на 3095 осіб (рис. 8).
Зайнятість у Кривому Розі значною мірою сконцентрована в секторах,
що виробляють товари в добувній і переробній промисловості. Частка сектору
переробної промисловості становила понад 26% середнього показника
зайнятості за шість років, а частка сектору добувної промисловості — майже
23%. Третє і четверте місця за часткою в зайнятості посідають сектори освіти та
охорони здоров’я — 11,5% і 7,5% середнього показника за шість років
відповідно. Нерідко частка цих секторів у зайнятості ― відносно велика.
П’ятий сектор за часткою зайнятості в місті — діяльність транспорту та зв’язку
(6,9% середнього показника зайнятості за шість років). Відносно велика частка
сектору транспорту та зв’язку в зайнятості зумовлена розвиненою добувною
промисловістю міста, завдяки якій в Кривому Розі здійснюється найбільше
вантажних перевезень у Дніпропетровській області. Як і в більшості міст,
частка сектору сільського господарства, мисливства та лісового господарства
— відносно мала в структурі економіки.
27
Охорона здоров’я та
соціальна допомога
8%
Державне управління
2%
Сільське господарство
0%
Освіта
12%
Добувна промисловість
25%
Операції з нерухомістю
6%
Фінансова діяльність
1%
Переробна
промисловість
29%
Транспорт і зв'язок
7%
Готелі та ресторани
1%
Оптова й роздрібна
Будівництво
5%
торгів ля; торгів ля
транспортними засобами;
послуги з їх ремонту
4%
Рис. 9. Структура зайнятості за видами економічної діяльності, середній
показник за 2009-2014 роки, %
Таблиця 10. Показники зареєстрованого безробіття
Показники
Кількість зареєстрованих безробітних
протягом року, осіб
З них отримували допомогу по
безробіттю, осіб
Кількість зареєстрованих безробітних
станом на кінець року, осіб
% до населення працездатного віку
Середня
тривалість
безробіття,
протягом року, місяців
Середній розмір допомоги по без робіттю, станом на грудень відповідного
року, грн.
Кількість безробітних на одну вакансію
(чисельність зареєстрованих без робітних, поділена на кількість вакантних
робочих місць)
2010
13754
2011
13 865
2012
12 528
2013
14 338
2014
14 852
10974
10 880
9 872
9 531
10 067
4943
4 638
4 321
4 123
4 449
1,18
6,0
1,14
6,1
1,05
6,2
1,01
5,3
1,08
4,8
964
1 227
1 310
1 567
1 528
8
4
6
3
5
Протягом останніх 5 років значних коливань ситуації на ринку праці міста
не спостерігалося. Кількість зареєстрованих безробітних в порівнянні з 2010
роком збільшилася на 9% та за останні 2 роки майже не змінювалася.
Таблиця 11. Зареєстровані безробітні за рівнем освіти, ос.
Показники
2010
2011
2012
2013
2014
Базова загальна середня
151
97
76
154
190
Повна загальна середня
1348
693
526
743
892
Професійно-технічна
4869
3328
2593
4323
4582
Базова вища
3810
3993
3483
3908
3908
Повна вища
3576
5754
5850
5210
5280
ВСЬОГО
13754 13865 12528 14338 14852
28
Чисельність безробітних з повною вищою освітою починаючи з
2011 року сягнула понад 5 тис. осіб і за останні 4 роки залишається майже на
одному рівні.
3.3. Доходи населення та заробітна плата
Таблиця 12. Порівняння розмірів середньомісячної заробітної плати в
Україні, Дніпропетровській області та у місті Кривому Розі. (грн.)
Регіони
2010
2011
2012
2013
2014
Україна
2239,0
2633,0
3026,0
3265,0
3480,0
Дніпропетровська
2368,6
2790,5
3138,1
3335,5
3641,0
область
Кривий Ріг
2787,1
3236,01
3551,5
3787,87
4153,1
4153,1
3787,87
3551,5
3236,01
2787,1
3138,1 3026
2790,5
3335,5 3265
3641
3480
2633
2368,6
2239
2 010р.
Кривий Ріг
2 011р.
2 012р.
2 013р.
Дніпропетровська область
2 014р.
Україна
Рис. 10. Порівняння середньомісячної номінальної заробітної плати, грн.
Середня заробітна плата по місту упродовж періоду з 2010 - 2014 р.р.
зросла на 49%. Місто Кривий Ріг займає лідируюче місце серед зазначених
показників по Україні та Дніпропетровській області (рис.10).
Крім того рівень середньомісячної заробітної плати по м. Кривому Рогу
значно перевищує мінімальні державні гарантії при оплаті праці. Так,
співвідношення середньомісячної заробітної плати 2014 року до прожиткового
мінімуму складав 3,3. Середня заробітна плата по місту більше
загальноукраїнської майже в 1,2 рази.
29
4153,1
3787,87
3551,5
3236,01
2787,1
2276,9
643,2
2009 рік
2010 рік
2011 рік
середньомісячна заробітна плата
1152,9
1098,1
963,1
888,25
2012 рік
2013 рік
1218
2014 рік
мінімальна заробітна плата
Рис. 11. Співвідновешення середньомісячної заробітної плати
встановлених мінімальних державних гарантій у відповідні періоди
до
4. Економіка міста
4.1. Суб’єкти господарської діяльності
Економічний потенціал міста представляють 9,4 тис. суб’єктів
господарювання - юридичних осіб та 25,2 тис. фізичних осіб - підприємців.
Таблиця 13. Зареєстровані суб’єкти господарської діяльності, одиниць
Найменування показника
Загальна кількість суб'єктів господарювання на кінець звітного періоду
- фізичних осіб
- юридичних осіб
Кількість суб'єктів господарювання
зареєстрованих протягом року
- фізичних осіб
- юридичних осіб
Кількість підприємств за формами
власності
- приватна
- державна, комунальна
- спільна, власність інших держав
Суб’єкти господарювання-юридичні
особи
- акціонерні товариства
- обслуговуючі кооперативи
- підприємства комунальної форми
власності
- громадські організації
- приватні підприємства
- товариства з обмеженою
відповідальністю
- інші
2011
2012
2013
2014
35494*
38695*
41314*
34566*
27371
8123
2528
30176
8519
2335
32247
9067
2430
25180
9386
2205
2149
409
8123
2018
307
8519
2054
376
9067
1789
416
9386
7395
713
15
8123
7784
720
15
8519
8314
737
16
9067
8644
728
14
9386
98
378
79
98
382
81
103
384
82
98
378
82
439
1999
3550
464
2055
3779
493
2138
4123
537
2103
4370
1580
1660
1744
1818
30
* розрахунковий показник суб’єктів господарювання, які не припинені (умовно діючи) за даними
Єдиного державного реєстру.
35000
30000
32247
30176
27371
25180
25000
20000
15000
10000
8123
8519
9067
9386
5000
0
2011 рік
2012 рік
- фізичних осіб
2013 рік
2014 рік
- юридичних осіб
Рис. 12. . Зареєстровані суб’єкти господарської діяльності міста, одиниць
За результатами економічного аналізу, проведеного в межах реалізації
проекту міжнародної технічної допомоги "Розбудова спроможності до
економічно обґрунтованого планування областей і міст України", в економіці
Кривого Рогу переважають добувна та переробна промисловість. За рівнем
зайнятості та обсягом реального випуску переробна промисловість міста є
найбільшою, а добувна промисловість посідає друге місце. Від 2007 до 2012 рр.
сукупна частка переробної та добувної промисловості становила близько 50%
загальної кількості робочих місць та понад 75% реального випуску міста. Тому
економічний розвиток Кривого Рогу значною мірою визначається економічним
розвитком переробної та добувної промисловості, які дуже залежать від
економічних умов за межами міста.
Враховуючи залежність зростання в переробній та добувній
промисловості від зовнішніх економічних умов, зростання в секторі добувної
промисловості в місті досить точно відображає зростання економіки України
загалом. Упродовж історичного періоду (2001-2011 рр.) підйоми та спади в
зростанні економіки Кривого Рогу майже збігалися з динамікою
загальноукраїнського показника. Однак у місті зростання відбувалося трохи
швидше, ніж в Україні. Від 2003 до 2008 рр., перед рецесією, зростання випуску
в Кривому Розі в середньому становило 5,2%, а середнє зростання ВВП
України – 7,0%. Рецесія в 2009 році негативно вплинула як на економіку міста,
так і на економіку України загалом, при цьому зростання в економіці міста
зменшилося майже на 19%, а в економіці України − близько на 15%. У 2010 р.
та 2011 р. економіка міста відновлювалася швидшими темпами, ніж в Україні
загалом. Водночас, рецесія, що розпочалася у другому півріччі 2012 року,
призвела до погіршення динаміки випуску продукції в місті упродовж
2013−2014 рр.
Загальний обсяг реалізованої промислової продукції по місту Кривому
Рогу за 2014 рік становив 93,4 млрд. грн., що в 1,2 рази або на 16,3% більше,
ніж за аналогічний період 2013 року.
31
Переважну частку в обсязі реалізованої продукції займають товари
проміжного споживання – 90,4%, енергія складає 7,2%, інвестиційні товари –
1,8%, споживчі товари нетривалого вжитку – 0,6%.
Таблиця 14. Динаміка реалізації продукції промисловості у поточних
цінах, тис. грн.
Галузі промисловості
Промисловість
2011
88711703,1
2012
75672507,5
2013
80261591,4
2014
93351362,0
Протягом 2014 року підприємствами з видобутку та збагачення металевих
руд випущено 54,1млн. тонн концентратів залізорудних неагломерованих, що
на 4% менше, ніж у 2013 році та концентратів залізорудних агломерованих
22,8 млн. тонн, що на 11,6% менше від показників за 2013 року. На
підприємствах металургії та оброблення металу вироблено сталі 5,2 млн. тонн,
що на 3,8% менше, порівняно з 2013роком.
Таблиця 15. Фінансовий результат від звичайної діяльності до
оподаткування за видами економічної діяльності у 2011 – 2014 році,
(прибуток/збиток), тис. грн.
Вид економічної діяльності
2011
2012
2013
2014
Усього
Сільське господарство, мисливство, лісове господарство, Рибальство, рибництво
Промисловість
Будівництво
Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та
предметів особистого
вжитку
Діяльність готелів та
ресторанів
Діяльність транспорту та
зв’язку
Фінансова діяльність
Операції з нерухомим
майном, оренда, інжиніринг
та надання послуг
підприємцям
Державне управління
Освіта
Охорона здоров’я та надання
соціальної допомоги
Надання комунальних та
індивідуальних послуг;
діяльність у сфері культури
та спорту
26438132,2 12305682,9
4015,6
87938
17175335,5
15116,5
26721192,8
-86129,6
-55191,4
12687848,1
-110984,2
-107578,8
17213684,6
-33798,9
-77044,9
-4801,7
-9620,3
-22190,2
-5005,0
-15191,0
-10812,6
1601,0
15380,5
4950,9
3463,0
19184,3
14837,7
–
1364,8
-94,3
9328,1
-1791,1
-36584,7
7947,3
19044,0
24888,4
-154200,5
1726,3
1463,3
Протягом 2014 року підприємствами міста отримано позитивний
фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування в сумі
32
_____ млрд. грн. (17,1 млрд. грн. у 2013 році), при цьому розмір прибутку
прибуткових підприємств становив ____ млрд. грн. (17,3 млрд. грн. у 2013
році), а сума збитків по збитковим підприємствам досягла _____ тис. грн.
(143,8 тис. грн. у 2013 році).
Таблиця 16. Найбільші роботодавці міста в 2014 році
Підприємство, організація,
установа
Публічне акціонерне товариство
"АрселорМіттал Кривий Ріг"
Публічне акціонерне товариство
"Південний гірничо-збагачувальний
комбінат"
Публічне акціонерне товариство
"Північний гірничо-збагачувальний
комбінат"
Публічне акціонерне товариство
"Центральний гірничозбагачувальний комбінат"
Публічне акціонерне товариство
"Інгулецький гірничо-збагачувальний
комбінат"
Публічне акціонерне товариство
"ЄВРАЗ СУХА БАЛКА"
Публічне акціонерне товариство
"Криворізький залізорудний
комбінат"
Публічне акціонерне товариство
"ХайдельбергЦемент Україна"
Вид діяльності (основний)
Чисельність
працівників, осіб
Виробництво чавуну, сталi
та феросплавів, коксу.
Добування залізних руд
29131
Добування залізних руд.
Будівництво
7564
Добування залізних руд
6670
Добування залізних руд.
Будівництво
дані відсутні
Добування залізних руд
дані відсутні
Добування залізних руд.
Будівництво
дані відсутні
Добування залізних руд.
Будівництво
дані відсутні
Виробництво цементу
дані відсутні
4.2. Розвиток малого і середнього бізнесу
Мале й середнє підприємництво займає важливе місце у соціальноекономічному розвитку не лише міста, а й держави в цілому. Перевагою малого
підприємництва є мобільність, швидка адаптація, використання інновацій та
новітніх технологій, що надає певні переваги в умовах ринкової економіки.
Станом на 01.01.2015 загальна кількість не припинених по місту суб’єктів
господарювання складає понад 37 тис. осіб, у тому числі діє 2,9 тис. малих
підприємств на яких працює понад 18 тис. осіб; кількість малих підприємств у
розрахунку на 10 тисяч осіб населення міста становить 45 од. У 2014 році
зареєстровано понад 1700 новостворених суб’єктів господарювання.
Таблиця 17. Показники роботи малого й середнього підприємництва
Показники
2011
Загальна кількість не припинених 35870
по місту суб’єктів господарювання
(од.)
Кількість малих підприємств на
38
10 000 населення
2012
39036
2013
43784*
2014
37004
43
45
-
33
Середньорічна кількість найманих
працівників, ос.
Питома вага зайнятих на малих
підприємствах (% до населення в
працездатному віці)
Питома вага середньорічної
зайнятості на малих підприємствах
в загальній кількості найманих
працівників, %
Обсяг реалізованої продукції
(робіт, послуг) малих підприємств,
млн. грн.
Питома вага продукції малих
підприємств в загальному обсязі
реалізованої продукції (робіт,
послуг), %
19752
18506
17673
5,3
5,0
4,8
-
13,2
12,0
12,2
-
5137,7
6004,7
5844,9
-
4,8
6,1
5,7
-
Примітка: * збільшення кількості суб’єктів господарювання у 2013 році виникло у зв'язку зі зміною
методики розрахунку відділом державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців
реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції; зменшення кількості суб’єктів
господарювання станом на 01.01.2015 обумовлено з вступом у дію з 07.07.2014 Закону України "Про
внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури державної
реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців за заявницьким
принципом" та економічною кризою в країні;
У місті впроваджено системну роботу, що зумовила створення
сприятливих умов для громадян і суб’єктів підприємництва започаткування
власної справи й відкриття нових об’єктів бізнесу, їх легалізації:
- ефективно працює Центр надання адміністративних послуг
"Муніципальний центр послуг м. Кривого Рогу", у якому забезпечено
отримання прозорих і доступних умов для надання послуг громадянам,
раціонально мінімізовано кількість документів та процедурних дій;
застосовується муніципальний менеджмент з використанням технологій
електронного урядування; здійснюється швидке об’єктивне інформаційне
забезпечення замовників послуг з дотриманням усіх норм ділової етики та
урахуванням вимог стандартів ISO 9001:2009, ISO/ІЕС 27001:2010; проводиться
похвилинний моніторинг термінів надання послуг відповідно до інформаційних
і технологічних карток виконання процедур із застосуванням технологій
електронного урядування.
Інфраструктура підтримки підприємництва в місті включає 35
небанківських установ; 2 інвестиційні фонди і компанії; лізинговий центр; 22
профспілкові організації та громадських об’єднань суб'єктів підприємництва.
4.3. Зовнішньоекономічна діяльність
У 2014 році зовнішньоторговельний оборот товарів підприємств міста
становив 5,3 млрд. дол. США, що на 555,5 млн. дол. США менше, ніж у
2013 році. Обсяги імпорту товарів зменшились на 0,7%, експорту на 11,5%.
Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами склало 4,0 млрд. дол. США.
Таблиця 18. Порівняння показників експорту - імпорту товарів у 2014 році
по Дніпропетровській області та місту Кривому Рогу
Регіони
Експорт
Імпорт
34
Вартість, тис. Відсотків до Вартість, тис. Відсотків
дол. США
загального
дол. США
до
обсягу по
загального
області
обсягу
Товари
Область
Кривий Ріг
Дніпропетровськ
Дніпродзержинськ
8 764 347,6
4 646 093,2
2 115 949,6
412 436,9
100,0
53,0
24,1
4,7
4 614 644,8
667 398,5
2 846 495,9
335 030,4
100,0
14,5
61,9
7,3
У структурі експорту товарів за видами економічної діяльності в місті
традиційно домінує експорт чорних металів (2 430,4 млн. дол. США) та
продукції добувної промисловості (2 133,2 млн. дол. США).
Таблиця 19. Динаміка товарної структури експорту суб'єктів
господарювання Кривого Рогу, тис. доларів США
Види продукції
2010
2011
2012
2013
2014
Живі тварини, продукти
тваринного походження
880,8
525,9
425,1
517,1
1025,0
Продукти рослинного
походження
275,9
830,3
201,8
81,3
1382,2
Жири та олії тваринного або
рослинного походження
–
1261,0
–
–
13,0
Готові харчові продукти
5038,7
9793,5
8549,7
8085,8
5571,9
Мінеральні продукти
1647853,4 2547081,4 2075120,7 2514093,7 2159924,2
Продукція хімічної та
пов’язаних з нею галузей
промисловості
4185,9
5920,9
4476,5
2791,5
3033,2
Полімерні матеріали,
пластмаси та каучук
461,0
956,2
916,1
945,3
1189,3
Шкіряна й хутряна
сировина та вироби з них
6,0
3,7
5,7
3,3
2,0
Деревина та вироби з
деревини
1422,5
2193,8
2158,5
882,7
1054,9
Маса з деревини або інших
волокнистих целюлозних
матеріалів
9,9
8,6
23,4
3,2
2,3
Текстиль та вироби з
текстилю
17980,9
20512,5
18686,6
20035,5
20466,8
Взуття, головні убори,
парасольки
–
–
–
–
–
Вироби з каменю, гіпсу,
цементу, кераміки, скла
436,3
193,5
99,5
164,4
136,7
Недорогоцінні метали та
вироби з них
2337899,1 2629811,9 2826895,9 2608521,0 2433142,2
Механічне обладнання;
машини та механізми,
електрообладнання та їх
частини; пристрої для
записування або
30649,1
33671,0
32655,9
29017,0
16664,2
35
відтворення зображення
звуку
Транспортні засоби та
шляхове обладнання
40055,6
92700,0
44523,3
10220,5
1746,4
Прилади та апарати оптичні
для фотографування або
кінематографії; апарати
медико-хірургічні;
годинники; музичні
інструменти
9,6
12,5
432,9
810,4
35,7
Різні промислові товари
7,7
100,8
131,1
237,0
703,2
4087172,4 5345577,5 5015302,7 5196409,7 4646093,2
Усього
У структурі імпортних поставок найбільша питома вага належить
нафтопродукції – 62,5 % або 417,4 млн. дол. США, продукції машинобудування
– 9,6 % або 64,1 млн. дол. США.
Географічна структура зовнішньоторговельних товарних операцій міста
налічує 99 країн світу. Найбільші обсяги експорту товарів у 2014 році були
спрямовані в такі країни: Китай (понад 28% від обсягів експортних поставок),
Єгипет (9,7 %), Ірак (8,8%), Туреччина (8,7%), Польща (8,1%), Російська
Федерація (7,3%), Чехія (4,5%). Основними країнами-імпортерами є Польща
(29,5% від обсягів імпортних поставок), Російська Федерація (15,3%),
Казахстан (15,3%), Білорусь (10,6%), Сполучені Штати Америки (6,3%) та
Китай (5,3%). У порівнянні з відповідним періодом 2013 року спостерігається
зростання обсягів експорту товарів у країни Африки (на 42,5%) та Америки (в
29 раз або на 6,3 млн. дол. США).
Таблиця 20. Динаміка географічної структури експорту товарів,
тис. доларів США
2010
2011
2012
2013
2014
Країни СНД (без Росії) 244356,2 239863,8 333186,4 346019,0 245165,8
Окремо Росія
215859,4 353619,2 465400,1 564418,8 337471,6
Країни ЄС
1102209,6 1450375,2 1070749,8 1065530,9 914937,6
США та Канада
9,3
16,3
23,0
62,3
6528,6
Країни Близького
Сходу та Туреччина
1191170,3 1377493,5 1333763,3 1159889,5 971227,6
Інші
1333567,6 1924209,5 1812180,1 2060489,2 2170762,0
Усього
4087172,4 5345577,5 5015302,7 5196409,7 4646093,2
Таблиця 21. Динаміка географічної структури імпорту товарів,
тис. доларів США
Країни та регіони
2010
2011
2012
2013
2014
Країни СНД (без Росії)
134067,3 183767,4 200176,8 156176,6 174806,7
Окремо Росія
360339,3 397553,1 304694,9 170773,5 102210,7
Країни ЄС
115456,1 175417,8 266031,1 286023,8 277843,8
США та Канада
262351,0 319275,9 206361,5 11008,4 42342,6
Країни Близького Сходу* та
Туреччина
2862,6
2878,6
2698,9
2149,1
1663,0
Інші
55094,4 36590,8 58875,9 49801,3 68531,7
Усього
930170,7 1115483,6 1038839,1 675932,7 667398,5
36
*Афганістан, Ємен, Ізраїль, Ірак, Іран, Йорданія, Кіпр, Катар, Кувейт, Ліван, Оман, Об’єднані
Арабські Емірати, Пакистан, Саудівська Аравія, Сирія.
4.4. Інвестиційна діяльність
У січні-грудні 2014 року за рахунок усіх джерел фінансування освоєно
6,7 млрд. грн. капітальних інвестицій, що на 37,7% більше, порівняно з 2013
роком. Частка міста в загальнообласному показнику становила 34,6%.
У рамках Програми соціально економічного розвитку міста у 2014 році за
рахунок бюджетних коштів здійснено заходи щодо придбання, реконструкції та
будівництва об'єктів комунального та соціально-побутового призначення н
загальну суму 73,8 млн. грн. За підсумками року на будівництво об'єктів
комунального та соціально-побутового призначення в 2014 році освоєно
капітальних вкладень на суму 45,5 млн. грн., охорону здоров'я – 1,3 млн. грн.,
освіту – 13,9 млн. грн., культури – 3,2 млн. грн., інші галузі – 9,9 млн. грн.
Підприємствами м. Кривого Рогу у 2014 році виконано будівельних робіт
на суму 2 568 млн. грн., що на 21,2% більше від обсягу робіт, виконаних у 2013
році та становить 53,2% від загального обсягу в Дніпропетровській області (1
місце). За характером будівництва обсяги робі розподілились таким чином:
роботи з нового будівництва, реконструкції та технічного переозброєння склали
71% загального обсягу, решта з капітального а поточного ремонтів (18,2% та
10,8% відповідно).
Станом на 31 грудня 2014 року обсяг залучених іноземних інвестицій в
економіку міста становив 4,7 млрд. дол. США, що на 10,7% менше (на
567,1 млн. дол. США), ніж на початок 2014 року. Інвестиції надійшли з 28 країн
світу.
Таблиця 22 Динаміка обсягу прямих іноземних інвестицій, мнл. доларів
США
Прямі іноземні
інвестиції
2010
2011
2012
2013
2014
5169,5
5177,1
5180,3
5229,9
4726,5
Інвестиції надійшли з 28 країн світу. Основними країнами-інвесторами є:
Німеччина (92,3% від загальної суми іноземних інвестицій), Кіпр - 3,8%,
Нідерланди – 3,3%. Близько 99,4% від загального обсягу іноземних інвестицій
укладено в промисловість Кривбасу, у тому числі: в переробну – 93,8%,
добувну – 5,6%.
Рис. 13. Обсяг прямих іноземних інвестицій за країнами походження (на
31.12.2014), тис. дол. США
37
Рис. 14. Обсяг прямих іноземних інвестицій у розрізі галузей (на
31.12.2014), млн. дол. США
Переважна більшість прямих іноземних інвестицій залучена в
підприємства промислової галузі, що в основному належать до металургії та
добування руди.
Таблиця 23. Наявні в місті вільні земельні ділянки, призначені для
ведення господарської діяльності
Площа
Розташування
Короткий опис
3,44 га
м. Кривий Ріг
Саксаганський район,
вул. Балакіна
Земельна ділянка комунальної форми власності. Можливе
використання під розміщення торговельно-розважального
комплексу з благоустроєм. Відстань до залізниці – 7,1 км.
Відстань до аеропорту – 33 км. Відстань до підключення –
газопостачання – 0,3 км, водопостачання – 0,1 км,
електропостачання – 20 м.
5,415 га
м. Кривий Ріг
Жовтневий район,
вул. Електрозаводська
Земельна ділянка комунальної форми власності. Можливе
використання під розміщення виробничо-складського
комплексу. Відстань до залізниці – 4,7 км. Відстань до
аеропорту – 36 км. Відстань до підключення –
газопостачання – 0,6 км, водопостачання – 0,2 км,
електропостачання – 900 м.
15,14 га
м. Кривий Ріг
Жовтневий район,
вул. Коломойцівська
Земельна ділянка комунальної форми власності. Можливе
використання під розміщення виробничо-складського
комплексу. Відстань до залізниці – 5,1 км. Відстань до
аеропорту – 36 км. Відстань до підключення –
газопостачання – 0,8 км, водопостачання – 0,3 км,
електропостачання – 3500 м.
38
Площа
Розташування
Короткий опис
26,03 га
м. Кривий Ріг
Жовтневий район,
вул. Фабрична
Земельна ділянка комунальної форми власності. Можливе
використання під розміщення виробничо-складського
комплексу. Відстань до залізниці – 5 км. Відстань до
аеропорту – 35 км. Відстань до підключення –
водопостачання – 1 км, електропостачання – 2,5 км.
Потенційна точка підключення до системи газопостачання
розташована поблизу границі земельної ділянки.
(передбачена під індустріальний парк "Кривбас")
12,2 га
м. Кривий Ріг
Саксаганський район,
пр-т 200-річчя
Кривого Рогу
Земельна ділянка комунальної форми власності. Можливе
використання під розміщення спортивно-розважального
комплексу. Відстань до залізниці – 9,4 км. Відстань до
аеропорту – 32 км. Відстань до підключення –
газопостачання – 0,2 км, водопостачання – 0,5 км,
електропостачання – 300 м.
4.5. Бюджет міста
У 2014 році доходи бюджету міста становили 3083,9 млн. грн. У
розрахунку на одного мешканця міста обсяг доходів складає 4709 грн.
Таблиця 24. Структура доходів бюджету міста, млн. грн.
2010
2011
2012
2013
2014
1912 2425,8 2968,4 2476,8 3083,9
Доходи бюджету, усього
1150,3 1510,2 1457,8 1437,5
1559
Податкові надходження, у т.ч.
832,8
956,0
690,1
705,6
740,1
- податок на доходи фізичних осіб
260,1
483,0
606,5
599,3
687,5
- плата за землю
11,7
4,7
4,9
4,9
5,1
- місцеві податки та збори
25
25,3
53,2
71
85,8
- єдиний податок
91
106,8
102,6
104,4
153,6
Неподаткові надходження
7,6
10,7
18,2
16,4
18,1
Надходження від оренди
комунального майна
13
10,2
8,7
5,6
3
Доходи від операцій з капіталом, у
тому числі:
6,2
9,1
7,3
5,2
2,1
- доходи від відчуження майна
35,7
26,8
39,1
14,3
9,3
Цільові фонди
Офіційні трансферти
622
771,9 1360,2 915,0 1358,9
Податкові надходження в доходах бюджету міста в 2014 році становили
1559,0 млн. грн. або більше половини всіх доходів. Інші неподаткові
надходження – 165,9 млн. грн. Офіційні трансферти (дотації та субвенції)
надійшли в розмірі 1358,9 млн. грн. або 44%.
39
Рис. 15. Структура доходів бюджету в 2014 році, %
Податкові надходження складаються в основному з податку на доходи
фізичних осіб – 740,1 млн. грн. або 48% від загальної суми надходжень та плати
за землю – 687,5 млн. грн. або 38%.
Рис. 16. Структура податкових надходжень бюджету в 2014 році, %
У місті щорічно спостерігається тенденція зростання по найбільш
суттєвому джерелу доходної частини бюджету – податку на доходи фізичних
осіб.
Таблиця 25. Бюджетний профіцит / дефіцит, млн. грн.
Показники
2010
2011
2012
2013
2014
Доходи бюджету, усього, у т. ч.:
1912 2425,8 2968,4 2476,8 3083,9
- власні доходи міста
1290 1653,9 1608,2 1561,8 1725,0
- міжбюджетні трансферти
622 771,9 1360,2 915,0 1358,9
Видатки бюджету та кредитування,
усього, у т. ч.:
1895 2379,6 2869,7
2513 2937,3
- капітальні видатки
88 174,8
139 153,3 154,4
- поточні видатки
1807 2204,8 2730,7 2359,7 2782,9
Профіцит (+) / Дефіцит (-), у т.ч. за
джерелами фінансування:
17
46,2
98,7 -36,2 146,6
-залишок коштів на початок року
на рахунках загального та
спеціального фондів бюджету міста
31
48
94,2 225,5 323,8
-залишок коштів на кінець року
48
94,2
225,5 323,8 444,3
40
на рахунках загального та
спеціального фондів бюджету міста
- повернення невикористаних
коштів спеціального фонду,
отриманих у минулих роках
4,8
0,3
13,2
- отримання (+), повернення (-)
безвідсоткової позички
37,4 134,8 -12,9
Бюджет міста є збалансованим. Органи місцевого самоврядування у 20122013 роках для збалансування бюджету міста (через виникнення касового
розриву) та забезпечення виплати заробітної плати працівникам бюджетних
установ отримували безвідсоткові позички з Єдиного казначейського рахунку.
Загальні доходи бюджету в 2014 році перевищили видатки бюджету на
146,6 млн. грн.
Таблиця 26. Динаміка розміру загального та спеціального фонду бюджету
міста у 2010-2014 роках, млн. грн.
Показники
2010
2011
2012
2013
2014
Загальний фонд бюджету
1689,1 2102,1 2282,9 2224,1 2411,5
Спеціальний фонд бюджету,
усього, у тому числі:
223,4 323,7
685,5 252,7 672,4
бюджет розвитку
12,9
35,4
61,8
76,8
89,3
податки на власність
13,6
3,5
2,5
2,3
1,1
власні надходження бюджетних
установ
71,2
88,4
75,5
81,9 122,2
цільові фонди
35,7
26,8
39,1
14,3
9,3
субвенції
89,8 138,5
464,9
44,1 405,5
Бюджет розвитку має тенденцію до щорічного збільшення, що пов’язано
з його зміцненням на законодавчому рівні за рахунок нових джерел надходжень
(навести приклад джерела, що зростає), а також росту цих надходжень. За
період 2010-2014 років бюджет розвитку збільшився в 7 разів. У розрахунку на
одного мешканця міста у 2014 році надходження бюджету розвитку становили
136,3 грн. проти ____грн. у 2010 році
Рис. 17. Динаміка розміру загального та спеціального фонду бюджету,
млн. грн.
41
Найбільша частка видатків бюджету міста в 2014 році припадала на
фінансування закладів освіти – 967,9 млн. грн. або 33% та соціальний захист
населення – 736,4 млн.грн або 25%.
В загальному обсязі видатків у сумі 541,7 млн.грн. на утримання
житлово-комунального господарства – 385,4 млн.грн. – це видатки, які
проводились за рахунок коштів субвенції з державного бюджету на погашення
заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з
централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися,
транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з
невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з
централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що
затверджувалися та/або погоджувалися органами місцевого самоврядування.
Значний обсяг коштів на підтримку транспортної інфраструктури
використовується для виплати заробітної плати працівникам комунальних
транспортних підприємств, які забезпечують пільгові пасажирські перевезення.
Таблиця 27. Динаміка загального та спеціального фондів бюджету міста в
розрізі галузей, млн. грн.
2010
2011
2012
2013
2014
Видатки загального та
спеціального фондів бюджету –
усього, у тому числі:
Освіта
Охорона здоров'я
Соціальний захист та соціальне
забезпечення
Транспорт, дорожнє господарство,
зв'язок та інформатика
Житлово-комунальне
господарство
Інші видатки
1895
2379,6
2869,7
2513
2937,3
641
376
438
755,1
433,2
513,6
898,9
121,3
580,4
954,8
125,8
638,1
967,9
125,2
736,4
130
161,2
190,3
208,2
180,9
54
163,2
728,4
219,8
541,7
256
353,3
350,4
366,3
385,2
Інші видатки
13%
Житлово-комунальне
господарство
19%
Транспорт, дорожнє
господарство
6%
Освіта
33%
Охорона здоров'я
4%
Соціальний захист та
соціальне
забезпечення
25%
Рис. 18. Структура видатків бюджету міста в розрізі галузей в 2014 році,
млн. грн.
42
5. Транспортна інфраструктура та зв’язок
Місто Кривий Ріг перетинають 1 742 автошляхи загальною довжиною
2787,8 км та площею - 27 106,3 тис. м, у місті знаходиться 94 мости та
шляхопроводи, 1 830,7 км електромереж зовнішнього освітлення.
Транспортне сполучення міста з іншими населеними пунктами
забезпечують відокремлений структурний підрозділ "Криворізька дирекція
залізничних перевезень" Державного підприємства "Придніпровська залізниця",
комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт Кривий Ріг" Криворізької
міської ради, міські автостанції публічного акціонерного товариства
"Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій" та інші
автоперевізники всіх форм власності.
У 2014 році виповнилося 130 років відокремленому структурному
підрозділу "Криворізька дирекція залізничних перевезень" Державного
підприємства "Придніпровська залізниця", яка на сьогодні має розгорнуту
довжину колій понад 1000 км та довжину станційних колій близько 500 км.
Криворізька дирекція залізничних перевезень держаного підприємства
"Придніпровська залізниця" за обсягами вантажних перевезень є одною з
найбільших серед залізниць України, щорічно забезпечує до 20%
загальнодержавного обсягу всіх залізничних вантажоперевезень. У цілому добові
обсяги вантажоперевезень становлять близько 200 тис. тонн. Річний обсяг
вантажних перевезень перевищує 53 млн. тонн. У зоні обслуговування дирекції
знаходиться понад 600 підприємств та 9 районів Дніпропетровської області.
Залізниця має пасажирське сполучення з такими великими містами близького
зарубіжжя, як Москва, Санкт-Петербург, Адлер. Залізничними станціями за добу
обслуговуються 12 тис. вантажних вагонів, з яких 6 тис. - приватні. За 2014 рік
Криворізькою дирекцією залізничних перевезень перевезено в приміському та
дальньому сполученнях 4 млн. 381 тис. ос.
У грудні 2014 року запроваджено курсування нового фірмового денного
швидкісного потягу "Інтерсіті+" сполученням "Київ-Пасажирський – Кривий РігГоловний". Швидкість руху потягу становить 120 км/год, що дає можливість
мешканцям нашого міста в найкоротший час дістатися до столиці України.
Кривий Ріг має сучасний аеропорт, який в 1986 році одержав статус
міжнародного, а з 2001 року знаходиться в комунальній власності міста.
Аеропорт має злітно-посадкову смугу довжиною 2500 метрів, шириною 42
метри. Наявність необхідних служб, спеціального обладнання, зручного місця
розташування, дає змогу цілодобово приймати літаки майже всіх класів.
Пропускна спроможність - 9 операцій (зліт - посадка) на годину. За 2014 рік
аеропортом було забезпечено переліт 761 пасажира, транспортування 11,6 тонн
вантажу та обслуговано 585 авіарейсів. Нерегулярні міжнародні рейси
виконувалися до Мінська, Кишинева, Люксембурга, Судану, Каїра, Соло,
Піскара та Анталії.
Варто зазначити, що аеропорт в складних погодних умовах може
виступати запасним для столичного аеропорту Бориспіль та обласного Дніпропетровськ.
Перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального
користування забезпечують 5 автопідприємств: публічні акціонерні товариства
"Північтранс" та "Дніпропетровське АТП 11205", приватне підприємство
"Одіум-Престиж", товариства з обмеженою відповідальністю "Приваттранс"
43
"Приват-Автотранс" та 83 фізичні особи-підприємці. Щоденно на 91 міських
маршрутах забезпечують роботу понад 1157 транспортних засобів. Ними щодня
перевозиться понад 200 тис. пасажирів.
Міський пасажирський транспорт.
Транспортні перевезення в місті здійснюють комунальні підприємства
"Міський тролейбус", "Швидкісний трамвай", та автоперевізники різних форм
власності.
Таблиця 28. Показники діяльності міського громадського транспорту,
млн. ос.
5.1.
Показники
Кількість пасажирів, усього
2011
2012
2013
2014
196,781
191,53
181,54
197,47
122,74
1808,3
96
130,87
1685
91
58,8
983,82
39
66,6
1031,22
40
Автотранспорт
Перевезено пасажирів, млн.
127,08
130,83
Сумарна довжина маршрутів, км
1808,3
1808,3
Кількість маршрутів
96
96
Електротранспорт
Перевезено пасажирів, млн.
69,7
60,7
Сумарна довжина маршрутів, км
827,1
845,6
Кількість маршрутів
38
38
Тролейбусні перевезення в місті здійснюють два тролейбусних депо.
Довжина 23 тролейбусних маршрутів становить 561,92 км, на яких щодня
задіяно 65 тролейбусів. За 2014 рік тролейбусами перевезено 25,698 млн.
пасажирів, що на 12% більше, ніж у 2013 році. З них 18,75 млн. - пільгових
категорій (на 13% більше ніж у 2013 році).
Трамвайні перевезення в місті здійснює комунальне підприємство
"Швидкісний трамвай". Щодня в місті для перевезення пасажирів на 17
трамвайних маршрутах задіяно 46 вагонів міського трамваю та 34 вагони
швидкісного трамвая, якими в 2014 році перевезено 40,894 млн. пасажирів, у
т.ч. 24,5 млн. - пільгових категорій. Довжина трамвайних колій сягає 133,7 км.,
довжина трамвайних маршрутів – 421,9 км. З яких довжина лінії швидкісного
трамваю становить 43,6 км., у тому числі 6,9 км - в тунелях.
Мережа зв'язку.
Місто Кривий Ріг забезпечене всіма видами зв'язку: Місто забезпечують
телефонним зв’язком 31 автоматизована телефонна станція міської телефонної
мережі Комбінованого центру телекомунікацій №525 м. Кривого Рогу ДФ ПАТ
"Укртелеком" ємністю 153,9 тис. номерів, 21 автоматизована телефонна станція
операторів різних форм власності ємністю 90 тис. номерів та 8 відомчих
автоматизованих телефонних станцій загальною номерною ємністю 12 тис.
номерів. На телефонній мережі діють 180 телефонів-автоматів.
Кількість абонентів телефонної мережі складає більше 220 тис., з них
180 тис. – квартирних.
Операторами зв’язку різних форм власності на сучасному технічному
рівні з широким використанням цифрових технологій здійснюється подальший
розвиток міської телефонної мережі.
5.2.
44
Послуги мобільного телефонного зв`язку в мiстi надають: приватні
акціонерні товариства "МТС Україна" (050, 095, 066, 099), "Київстар" (067, 068,
096, 097, 098), "Телесистеми України" (092), "Сі-Ес-Ті-Інвест" (401); Центр
мобільного зв’язку №2 філіалу "УТЕЛ" публічного акціонерного товариства
"Укртелеком" (091) та товариство з обмеженою відповідальністю "Астеліт"
(063, 093).
Поштовий зв'язок.
Послугами міжміського та міжнародного телефонного зв'язку,
телеграфного й поштового зв'язку забезпечується через мережу 62 відділень
поштового зв’язку Центру поштового зв’язку №2 Дніпропетровської дирекції
українського державного підприємства поштового зв’язку "Укрпошта" і 5
відділень електрозв'язку для обслуговування населення міста та Криворізького
сільського району. За 2014 рік оброблено 6 526,5 тис. листів та бандеролів,
425,7 тис. посилок, 334,4 тис. грошових переказів, здійснено передплату на
11 286,1 тис. періодичних друкованих видань, видано 801,1 тис. пенсій.
Робота Поштамту - спрямована на модернізацію поштових послуг з
впровадженням сучасних інформаційних технологій. З метою забезпечення
більш швидкого та якісного обслуговування споживачів з 2014 року
підприємством реалізується пілотний проект "Адміністративні послуги:
спрощений доступ через пошту", який дає можливість кожному мешканцю
міста, завітавши до відділень поштового зв’язку отримати повну інформацію
щодо адміністративних послуг та оформити досить широкий спектр дозвільних
процедур.
5.3.
Телебачення.
Сьогодні в нашому місті налічується 19 операторів телекомунікацій, які
надають послуги кабельного телебачення. Вони ретранслюють абонентам в
середньому 2 пакети телеканалів: універсальна програмна послуга (30-40
каналів) з абонентською платою 30-40 грн. та стандартний пакет (70-80 каналів)
з абонентською платою 50-60 грн. Послугами кабельного телебачення
користуються більше як 100 тис. абонентів.
Послуги ефірного телебачення в місті споживачам надає Криворізький
цех Дніпропетровського обласного радіотелевізійного передавального центру.
На поточний час мешканці міста мають можливість приймати 32 ефірних
телеканали державного, суспільного та місцевого телебачення ("1+1", "11ТК",
"ІСТУ", "УТ-1, "Новий", "Україна", "ТЕТ", "Рудана", "ІНТЕР", "НТН",
"XSPORT", "СТБ", "М1", "5 канал", "Тоніс", "Zoom", "Мега", "Голдберрі",
"Кіноточка", "Піксель", "Банк ТБ", "Вітнаж ТБ", "НЛО ТБ", "Ескулап", "К-1",
"К-2", "2+2", "ДО ТРК", "Dobro", "Ентер-фільм", "34-й канал", "Business").
5.4.
6. Інфраструктура торгівлі та послуг
6.1. Мережа закладів торгівлі та ресторанного господарства
На сьогодні сфера торгівлі та ресторанного господарства міста
характеризується достатнім рівнем пристосованості до сучасних потреб
споживачів в якісних товарах. Торговельна галузь міста налічує понад 7 тис.
об’єктів, із яких майже 1000 - ресторанне господарство, понад 4 000 - об’єкти
45
стаціонарної торгівлі: торговельні центри, супермаркети, магазини, павільйони,
тощо.
Забезпеченість населення міста торговельними площами на 1000
мешканців складає 633 кв.м, що на 42% перевищує існуючий норматив. В
магазинах з продажу товарів періодичного вжитку забезпеченість становить
412,22 кв.м. на 1000 жителів та є більшою за нормативну на 36,9%, а в
магазинах товарів щоденного попиту - 221,14 кв.м. на 1000 жителів,
перевищення нормативу складає 50,4%.
Споживачі міста віддають перевагу більш сучасним формам організації
торгівлі в торговельно-розважальних комплексах, відвідування яких заощаджує
і час, і кошти: "Вікторі Плаза", "Плаза", "Піраміда", "Аркада", "Соцмісто",
"Червона", "Дивоцвіт", "Коопмаркет", "Ліберті", "Сонячна галерея", "Терра"
загальною площею понад 30 тис. квадратних метрів. А широкий вибір, як
товарів першої необхідності, так і товарів розкоші пропонують об'єкти
мережевої торгівлі - "Метро", "Ашан", "Епіцентр", "АТБ", "Сільпо",
"Брусниця", "Парус", "Сотка", "Варус", "Фокстрот", "Ельдорадо", "Комфі",
"ПроСтор", "Єва", "Еліт-Парфум", "Брокард", "Укрзолото", "Укрсрібло",
"Віконт", "ЦентрОбувь", "Centro" мережа "Торговий дім", магазини ТОВ
"Агростандарт" тощо.
Таблиця 29. Динаміка показників товарообороту у місті Кривому Розі у
2012-2014 роках
Роки
од.
Показник
вимір
2012
2013
2014
Обсяги обороту роздрібної торгівлі
(з
урахуванням
товарообороту
юридичних і фізичних осіб)
Середньомісячний оборот на одну
особу населення
Питома вага непродовольчих товарів
у загальному обсязі роздрібного
товарообороту
Питома вага продовольчих товарів у
загальному
обсязі
роздрібного
товарообороту
млн. грн.
12437,6
14136
15917,1
грн.
1567,8
1792,7
2025,4
%
52,8
49,6
47,1
%
47,2
50,4
52,9
Таблиця 30. Товарна структура оптового та роздрібного товарообороту у
місті Кривому Розі у 2010-2014 роках, млн. грн.
Групи товарів
2010
2011
2012
2013
2014
Оптовий товарооборот без ПДВ та
акцизу, усього
5023,8 5278,9 4897,0 5607,8
Продовольчі товари
1120,9 1258,0 1185,9 1105,4
Непродовольчі товари
3902,9 4020,9 3711,1 4502,4
Роздрібний товарооборот, усього
4398,4 5462,1 6650,3 7243,3
Продовольчі товари
1701,8 2224,5 3135,6 3650,3
Непродовольчі товари
2696,6 3237,6 3514,7 3593,0
46
Ринки міста. У місті збережена мережа ринків (30 од.). Загальна
кількість торговельних місць на ринках становить 15,7 тис. од., підприємницьку
діяльність на яких здійснює майже 12 тис. осіб. На ринках постійно
здійснюються заходи по покращенню умов торгівлі та обслуговуванню
покупців (переобладнання відкритих торгових місць у ролетні секції,
будівництво магазинів, спеціалізованих торговельних павільйонів, установка
холодильного обладнання тощо). Безпосереднім виробникам сільгосппродукції
та продуктів харчування на ринках міста виділено 1,5 тис. пріоритетних місць,
за їх участю з початку року проведено понад 400 ярмарків.
6.2. Мережа закладів побутового обслуговування
Сфера побутового обслуговування міста нараховує 2606 об’єктів різних
форм власності з чисельністю працюючих 6650 осіб.
Побутові послуги надають 381 перукарня, 109 майстерень з ремонту
побутової техніки, у 59 об’єктах - санітарно-гігієнічні послуги, пов’язані з
доглядом за тілом людини, в 37 об’єктах послуги з прання, оброблення білизни,
чищення та фарбування текстильних, хутряних виробів. Ремонт взуття
виконується в 235 майстернях, пошиття та ремонт одягу здійснюється в 143
ательє.
Таблиця 31. Динаміка обсягів реалізованих послуг підприємств сфери
нефінансових послуг міста Кривого Рогу за видами економічної діяльності у
2010-2014 роках, у фактичних цінах, тис. грн.
Вид послуг
2010
2011
2012
2013
2014
Усього, у тому числі
2013145,7 2482636,1 2676289,5 2783656,7
торгівля; ремонт
автомобілів, виробів
6969,9
13251,6
12691,0
13444,7
діяльність готелів та
ресторанів
35996,1
54461,1
53830,0
54990,7
діяльність транспорту та
зв’язку
641120,9 838873,4 987023,4 987549,2
операції з нерухомим
майном, оренда
1012754,3 1238449,7 1317106,3 1483220,0
освіта
104726,0 89997,5
44010,4
48828,1
охорона здоров’я та
соціальна допомога
74769,2
91312,6 107323,7 113517,4
(данні статистики)
2012
Роки
2013
2014
млн грн
2587,4
2783,7
1 884,6
%
113,2
107,2
65,8
Показник
од.
вимір
Обсяг реалізованих послуг
Темп приросту обсягу реалізованих
послуг, (у порівняних цінах)
(данні УРП)
6.3. Туристична інфраструктура
Туристів та гостей міста приймають і обслуговують 10 об’єктів
готельного бізнесу.
Таблиця 32. Можливості для розміщення гостей у готелях, станом на
_______
Заклад
Кількість
Кількість
Річна
47
Готель "Аврора"
Готель "Саксагань"
Готель "Арена"
Готель "Вікторія"
Готельний комплекс "Раціотель
Кривий Ріг"
Готельний комплекс "Оптима
Делюкс"
Готель "Дружба"
Готель "Центральний"
Готель-пансіонат "Таїті"
Філія готель "Братислава"
номерів
74
106
73
5
47
місць
92
150
123
7
55
заповнюваність, %
50
60
40
10
20
60
80
20
125
34
5
66
180
65
6
86
70
40
15
16
Перспективним кроком для економіки міста Кривого Рогу є розвиток
туризму, який відбувається шляхом реалізації Програми розвитку
промислового туризму в місті Кривому Розі на 2013-2015 роки. На сьогодні в
рамках цієї програми розроблено 18 екскурсійних маршрутів. Всього, з початку
реалізації (2013-2014 роки) Програми проведено 481 екскурсія, які відвідали
близько 9 тис. туристів.
Крім того, слід зазначити, що прийняття та реалізація зазначеної
Програми дали поштовх розвитку інших видів туризму містом, а саме
започатковано веломаршрути індустріальної тематики та лише в 2014 році
проведено 7 велоекскурсій, які відвідало 297 велотуристів.
Городяни міста охоче долучаються до екскурсій ініційованих, як
громадськими організаціями, так і окремими городянами, що покликані
розкрити історію та неповторність нашого міста.
7. Житлово-комунальна та енергетична інфраструктура
7.1. Житловий фонд
Житловий фонд комунальної власності налічує 4 943 будинків, загальною
площею 15,33 млн. м2, 247 467 квартир, у яких мешкає 610,54 тис. осіб.
Таблиця 33. Динаміка житлового фонду комунальної власності міста
Кривого Рогу у 2010-2014 роках, тис. м2
Показники
2010
2011
2012
2013
2014
2
Загальна площа житла, тис м 16735,8 16735,8 16757,3 16757,3 15326,7
Загальна площа прибудинкових територій 11 769 316,775 м2.
У місті на початок 2015 року зареєстровано 161 об’єднання співвласників
багатоквартирного будинку.
Нові об’єднання співвласників багатоквартирного будинку створюються за
сприяння компаній з обслуговування житла, оскільки останні зацікавлені в
створенні ринку комунальних послуг та можливості для споживачів обирати
компанію–надавача послуг. Основним балансоутримувачем житлового фонду
залишається управління благоустрою та житлової політики виконкому
Криворізької міської ради.
Таблиця 34. Стан житлового фонду міста Кривого Рогу
Показники
2013
2014
Заселені будинки, разом
55212
55227
у т. ч. індивідуальні будинки
49878
49905
48
Житловий фонд, тис. м загальної площі
10299800,8 10301420,8
Багатоквартирні будинки, у яких створені ОСББ
145
161
% багатоквартирних будинків, де створені ОСББ від
0,3
2,9
загальної кількості
Послуги з утримання будинків та прибудинкових територій, експлуатацію
житлового фонду надають 6 комунальних підприємств "Житловоексплуатаційні організації", створені на базі тридцяти житловоексплуатаційних контор за останні три роки, та приватне підприємство
"Домініум".
2
45000
40000
38636
36712
35370
35813
35000
30000
25000
22998
24480
19019
20000
14563
15000
11391
15054
13784
10000
5000
1474
0
2005
2006
2007
2008
2009
2010
Новозбудовані житлові будинки, разом (введення в
експлуатацію житла, усього загальної площі, м2)
у т. ч. індивідуальні будинки (введення в експлуатацію
житла індивідуальними забудовниками, м2)
2
Рис. 19. Введення нового житла, м
Забезпеченість житлом в Дніпропетровській області є однією з
найкращих в Україні та складає в середньому 23,45 м2. Забезпеченість житлом в
місті Кривому Розі є вище середньої по області в 2014 році на 1,65 м2.
Таблиця 35. Порівняння показника забезпеченості житлом, м2 на особу
Показники
2009 2010 2011 2012 2013 2014
м. Кривий Ріг
27,4
27,4
27,4
25,5
25,5
25,1
Дніпропетровська область
23,2
23,3
23,5
23,6
23,4
Україна
23,0
23,3
23,5
23,7
23,8
7.2. Комунальна інфраструктура та інженерні мережі

Водопостачання та водовідведення.
Державне промислове підприємство "Кривбаспромводопостачання" є
єдиним виробником питної води в Криворізькому регіоні (підприємства
Криворізького залізорудного басейну і прилеглих до нього 5-ти
сільськогосподарським районів), що здійснює експлуатацію гідротехнічних та
водопровідних споруд і постачає питну й технічну воду населенню та
промисловим, а також експлуатує насосні станції і споруди по відводу шахтної
води.
На теперішній час система водопостачання Кривбасу являє собою
великий комплекс споруд, у складі якого підприємство експлуатує:
- 5 водосховищ (Карачунівське, Південне, Макортівське, Кресівське,
Дзержинське) загальним об’ємом 437 млн.м³;
- 4 греблі першого класу:
Макортівська (висота-32,5 м, довжина-540 м, ширина-8 м);
49
Карачуновська (висота-22,5 м, довжина-205,7 м, ширина-7,5 м);
Кресівська (висота-19 м, довжина-922 м, ширина-8 м);
гребля №18 Південного водосховища (висота-28,2 м, довжина-1250 м,
ширина-10 м);
- канал Дніпро - Кривий Ріг довжиною 42 км, пропускною спроможністю
41 м³/сек, з віддачею 929 млн.м³ за рік;
- канал № 33 довжиною 16 км, пропускною спроможністю 5,5 м³/сек;
- три комплекса очисних водопровідних споруд (Карачунівський і
Радушанський та Ленінський) продуктивністю 250, 750 та 50 тис. м³ за добу;
- 35 насосних станцій, у тому числі насосних станцій подачі води по
каналу Дніпро – Кривий Ріг – 3 шт., насосних станцій шахтної води – 3 шт.;
- 46 резервуара питної води загальним об’ємом 219,95 тис. м;
- 734,159 км магістральних водогонів ø 2800-150 мм;
- 39 електростанцій напругою 6-35 кВ;
- 80,4 км мереж електропередач напругою 6 кВ і більше;
- 89 км ліній зв’язку (повітряні та кабельні);
- Саксаганський тунель довжиною 5,3 км ø3,5 м.
Загальний знос будівель, споруд та передавальних пристроїв станом на
01.01.2015р. становить 71,8%.
В якості джерел централізованого питного водопостачання підприємство
продовжує використовувати наявні джерела водопостачання: Каховське,
Південне та Карачунівське.
Основна діяльність комунального підприємства "Кривбасводоканал"
транспортування питної води за допомогою комплексу будівель, споруд,
розподільчих водопровідних мереж, пов’язаних єдиним технологічним
процесом. Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" забезпечує подачу
води магістральною мережею через систему насосних станцій більше, ніж на
130 км.
Станом на 01.01.2015р. на балансі підприємства перебувають:
- водопровідні насосні станції – 73 од.;
- водопровідні насосні установки – 23 од.;
- каналізаційні насосні станції – 114 од.;
- каналізаційні насосні установки – 2 од.;
- очисних споруд: станції аерації (5 компл.) + поля фільтрації (1 компл. з
4-х карт).
Загальна довжина мереж становить 3 024,8 км, з яких:
- мережі водопостачання – 1 871,001 км;
- мережі водовідведення – 1 153,84 км.
Середній обсяг водопостачання на добу становить 350 тис.м3, в літній
період - 430 тис.м3. Рівень зносу насосних станцій – 51%; мереж
водопостачання – 60 % та мереж водовідведення – 46 %.
Таблиця 36. Динаміка показників водопостачання та водовідведення у
місті Кривому Розі у 2010-2014 роках
Показники
2010
2011 2012
2013
2014
1834,78 1848,48 1856,04 1866,69 1871,00
Довжина мереж
водопостачання, км
1140,34 1145,5 1149,4 1149,5 1153,84
Довжина мереж
водовідведення, км
50
Споживання питної води,
тис. м3, усього,
у тому числі:
- населення
- підприємства
77400,0 75997,7 77224,1 90026,2 83736,8
55105,6 55080,7 56785,2 70149,9 60558,0
18886,8 17827,7 17418,7 17111,8 20725,1
Мережі водопостачання вимагають заміни на рівні 37%, які необхідно
здійснити протягом найближчих років.
Система водовідведення забезпечує потреби як промислових, так і
побутових споживачів. Мережі та системи очистки мають понад 30%
потужностей які на теперішній час не використовуються. Заміни потребують
44% мереж водовідведення.
Таблиця 37. Тарифи на послуги з централізованого водопостачання та
водовідведення, грн. /м3 (без ПДВ) станом на ____Державне промислове
Комунальне
підприємство
Вид послуги
підприємство
"Кривбаспром"Кривбасводоканал"
водопостачання"
Централізоване
1,55
2,99
водопостачання
Централізоване
2,91
водовідведення
У місті реалізуються програми, що спрямовані на енергозбереження,
розвиток і безпечну експлуатацію водопровідно-каналізаційного господарства.

Теплопостачання
Теплозабезпечення (виробництво, транспортування, розподіл і реалізація
теплової енергії всім групам споживачів) соціальної інфраструктури міста
здійснюється трьома підприємствами різних форм власності: державним
підприємством
(ДП)
"Криворізька
теплоцентраль",
комунальним
підприємством теплових мереж (КПТМ) "Криворіжтепломережа" та
товариством з обмеженої відповідальністю "Дзержинське управління
регіонального будівництва", які є виробниками, постачальниками теплової
енергії та виконавцями послуг з централізованого опалення та послуги з
централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню.
У Кривому Розі функціонують 98 котелень, з них: КПТМ "Криворіжтепломережа" – 74, ДП "Криворізька теплоцентраль" – 6, товариство з
обмеженої відповідальністю "Дзержинське управління регіонального
будівництва" - 4, відомчих – 3, на балансі бюджетних установ – 11. Працюють
125 теплорозподільчих пунктів. Протяжність теплових мереж в двохтрубному
вимірюванні становить 780,310 км теплових мереж.
На
балансі
комунального
підприємства
теплових
мереж
"Криворіжтепломережа" знаходиться 54 теплорозпо-дільчих пункти (ТРП),
373,039 км теплових мереж в 2-х трубному вимірюванні. Довжина мереж
теплоподачі становить від 3 і більше кілометрів. У зв’язку з цим можливі значні
втрати теплоносія.
51
Таблиця 38. Питома вага енергоносіїв (природний газ, електроенергія,
вода, покупне тепло) у структурі собівартості виробництва теплової енергії
КПТМ "Криворіж-тепломережа"
2009 р.
2010 р.
2011 р.
2012 р.
2013 р.
2014 р.
81,3%
84,1%
83,4%
84,1%
82,3%
74,6%
Усі котельні обладнані лічильниками тепла, що забезпечує контроль за
кількістю виробленого теплоносія. Система мереж має оптимальну довжину та
може забезпечувати нормальну подачу теплоносія споживачеві.
Таблиця 39. Динаміка показників теплопостачання по місту Кривому
Рогу у (КПТМ "Криворіжтепломережа")
Показники
2010
2011
2012
2013
2014
683,77
686,45
622,0
385,084
372,938
Довжина мереж, км
Виробництво теплової
2537568,9 2455952,1 1648582,0 2081031,3 1117793,4
енергії , на рік Гкал,
усього,
у тому числі для населення 1948305,1 1916933,2 1309355,9 1659624,3 798211,8
Одним з потужних елементів системи є котельня, розташована на території
публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", від послуг
якої місто планує відмовитися. Ця котельня будувалась як пікова. На ній
установлено 4 котли ПТВМ-100 та 6 мережних насосів, відсутня система
хімводоочищення. Хімічно очищена вода купується, не завжди у повному
обсязі (на котельні відсутні підживлювальні насоси). Зовнішні теплові мережі
та внутрішні мережі споживачів сильно забруднені, зашламовано. Теплові
мережі однієї з трас Ø800 мм довжиною 3 км прокладено лісовою смугою. На
цій довжині теплової мережі споживачі відсутні, через це, що не відбувається
підживлення теплових мереж від котельні якісною підживлювальною водою
стан мереж є незадовільним, кількість аварійних випадків на трасах з кожним
роком зростає. Окрім того, погіршується стан внутрішніх мереж опалення в
будівлях споживачів. Подальша експлуатація котельні та теплових мереж у
теперішньому стані ставить під загрозу не тільки економічні показники роботи
системи, а й надійність теплопостачання декількох районів міста.
Використання існуючої неоптимізованої системи теплопостачання
котельні, розташованої на території публічного акціонерного товариства
"АрселорМіттал Кривий Ріг", призводить до:
- надлишкових втрат теплової енергії в мережах;
- надмірних витрат природного газу на котельні, що обумовлюється
коефіцієнтом корисної дії котлів рівним 86,8% (коефіцієнт корисної дії
сучасних енергоощадних котлів - 92%);
- перевитрат електричної енергії.
За системою теплопостачання котельні пропонується перейти з
централізованої на помірно централізовану, вивівши її з експлуатації. Для
забезпечення споживачів тепловою енергією пропонується побудувати
20 локальних районних котелень, 9 з яких на базі теплорозподільчих пунктів.
Для теплових мереж від нових джерел теплової енергії пропонується
використовувати пінополіуретанові труби.
Коефіцієнт використання встановленої потужності котелень становить
48,9%. Технічний стан об'єктів дозволяє експлуатувати їх, але більшість
52
уведено в експлуатацію в 60-70 роках XX сторіччя, тому потребують
реконструкції.
Рівень зносу обладнання:
- котелень 81,7%;
- теплорозподільчих пунктів 53,5%;
- теплових мереж 65,4%.
На балансі ДП "Криворізька теплоцентраль" знаходиться 6 котелень, 70
ТРП, 382,208 км в 2-х трубному вимірюванні.
У структурі собівартості виробництва теплової енергії питома вага
енергоносіїв (природний газ, електроенергія, вода) становить 78,6%.
Зношеність основних засобів складає 68,3%.
Усі котельні обладнані лічильниками тепла, що забезпечує контроль за
кількістю виробленого теплоносія.
Таблиця 40. Динаміка показників теплопостачання у 2010-2014 роках, ДП
"Криворізька теплоцентраль"
Показники
Довжина мереж, км
Опалення, на рік Гкал,
усього,
у тому числі населення
2010
141,21
2011
141,21
2012
141,21
2013
292,876
2014
292,876
957735,12 996348,32 1048348,21
865152,86 754914,71
*234570,22 622228,67
- з 2009 по 01.10.2013 теплоносій відпускався оптовому покупцю КПТМ "Криворіжтепломережа";
- *за 3 місяці (жовтень, листопад, грудень 2013 року).
Коефіцієнт використання встановленої потужності котелень становить
24%. Технічний стан об'єктів дозволяє експлуатувати їх, але більшість уведено
в експлуатацію в 60-70 роках минулого сторіччя, тому потребують
реконструкції.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дзержинське управління
регіонального будівництва" розпочало свою діяльність з початку 2013 року. На
балансі підприємства знаходиться 4 котельні і 1 теплорозподільчий пункт.
Дві котельні Криворізька виправна колонія (ІТК-80) та Військове містечко33 – сучасні споруди, на яких встановлено обладнання провідних світових та
вітчизняних виробників. Котельні працюють без обслуговуючого персоналу
завдяки системи диспетчеризації і дистанційно контролюються оператором.
На двох інших котельнях встановлено морально зношені котли НІІСТУ-5.
Всі котельні максимально приближені до споживачів.
Таблиця 41. Протяжність мереж теплопостачання, ТОВ "Дзержинське
управління регіонального будівництва"
Показники
2013
2014
Довжина мереж, км
2,8
3,3
Опалення, на рік Гкал,
усього,
2055,4
8965,1
у
тому
числі
населення
1641,0
5628,5
Таблиця 42. Порівняння тарифів на послуги з теплопостачання, грн./Гкал
станом на 01.01.2015
Категорії
Державне
Комунальне
ТОВ
53
споживачів
підприємство
"Криворізька
теплоцентраль"
підприємство
теплових мереж
"Криворіжтепломережа"
"Дзержинське
управління
регіонального
будівництва"
Населення
Бюджетні установи
Інші споживачі
305,14
1186,44
1186,44
345,75
1295,15
1295,15
388,02
1555,38
1555,38
Таблиця 43. Тарифи на теплову енергію, грн./Гкал (без ПДВ)
Категорії споживачів
Державне
підприємство
"Криворізька
теплоцентраль"
Комунальне
підприємство
теплових мереж
"Криворіжтепломережа"
345,75
1296,15
Населення
305,14
Бюджетні установи
1186,44
Релігійні організації (крім обсягів,
що використовуються для провад661,04
744,86
ження виробничо-комерційної діяльності)
Інші споживачі
1186,44
1296,15
Для зручності оплати за житлово-комунальні послуги населенням міста
продовжується розширення мережі приймальних пунктів Єдиної міської
автоматизованої системи комунальних розрахунків "Нова-Ком".

Газопостачання
Місто повністю газифіковано. Потужностей мереж достатньо для
забезпечення газом як побутових потреб, так і промислових потужностей.
Останнім часом спостерігається відмова промислових споживачів від
газопостачання, перехід на електропостачання, в першу чергу, частини
металургійних підприємств. Цей процес продовжуватиметься.
Таблиця 44. Показники газопостачання міста Кривого Рогу
ПАТ "Криворіжгаз")
Показники
2010
2011
2012
2013
2014
Довжина
розподільних
мереж, км
2298,08
2308,30
2328,22
2329,78
2321,32
Споживання газу,
тис. м3 усього,
1189077,9 1188707,1 1266429,401 1219667,430 1113177,91
у тому числі:
- населення
233970,160 230863,922 211030,683 205430,792 201497,162
- підприємства
955107,772 957843,128 1055398,72 1014236,638 911680,745
Проектна
потужність, тис.нм3 4934000,0 4934000,0 4934000,0
4934000,0
4934000,0
54
Таблиця 45. Показники газопостачання міста Кривого Рогу
Широківською дільницею Нікопольського управління з експлуатації газового
господарства ПАТ "Дніпропетровськгаз"
Показники
Довжина
розподільних
мереж, км
Споживання газу,
тис. м3 усього,
у тому числі:
- населення
- підприємства
Проектна
потужність, тис.нм3
2010
2011
2012
2013
2014
532,2
537,3
555,3
549,1
549,1
52,572
9,985
42,587
52,245
9,503
42,742
53,865
8,881
44,984
49,916
8,846
41,07
32,909
7,931
24,978
228,3
225,7
225,7
205,3
205,3
8. Соціальна інфраструктура
8.1. Мережа закладів освіти

Дошкільна освіта
Мережа дошкільної освіти представлена 150 навчальними закладами, в яких
виховуються 25,8 тис. дітей.
Таблиця 50. Дошкільні навчальні заклади міста Кривого Рогу у
2010-2014 роках
Показники
Кількість дошкільних закладів
2010
2011
2012
2013
2014
149
149
150
150
150
Кількість дітей в дошкільних
22938
24239
24644
25043
25801
закладах
Завантаженість дошкільних
108
113
110
111
113
закладів (дітей на 100 місць)
Показник охоплення дітей 5-річного віку організованими формами
дошкільної освіти складає 100%.

Загальна середня освіта
У місті в системі загальної середньої освіти функціонують 101
загальноосвітня школа; 9 ліцеїв; 7 гімназій; 8 спеціалізованих шкіл з
поглибленим вивченням окремих предметів; 5 шкіл – інтернатів; 12 навчальновиховних комплексів; 6 навчально-реабілітаційних центрів, 1 вечірня школа.
Існуюча мережа загальноосвітніх навчальних закладів у повній мірі
гарантує конституційне право кожного громадянина міста на доступність до
якісної освіти.
Таблиця 51. Навчальні заклади загальної середньої освіти міста Кривого
Рогу
Показники
2010
2011
2012
2013
2014
Кількість загальноосвітніх
148
147
147
149
149
навчальних закладів
Кількість учнів у
60086
60523
61739
загальноосвітніх навчальних 60566 61425
закладах
55
Кількість учителів у
5187
5211
5250
5309
загальноосвітніх навчальних 5330
закладах
У 2014 році для здійснення профільного навчання в місті задіяні
119 закладів, що становить 100% від загальної кількості загальноосвітніх
навчальних закладів, у них профільним навчанням охоплено 7171
старшокласник (100%). Відкрито 303 профільних класи.

Позашкільна освіта
Позашкільна освіта представлена різнопрофільною структурою, до якої
входять 31 позашкільний навчальний заклад (серед яких: 14 палаців та центрів
дитячо-юнацької творчості, 6 станцій та клубів юних техніків, 5 центрів
туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді, 2 станції юних
натуралістів, клуби юних моряків та авіаторів, центр спорту для дітей та
юнацтва "Олімп", приватний заклад "Інтер-клас"), 10 дитячо-юнацьких
спортивних шкіл, 2 комунальних оздоровчих дитячих табори.
Таблиця 52. Позашкільні навчальні заклади міста Кривого Рогу
Показники
2011
2012
2013
2014
31
31
31
31
Кількість позашкільних
(1 приват- (1 приват- (1 приват- (1 приватнавчальних закладів
Кількість груп у позашкільних
навчальних закладах
Кількість вихованців у
позашкільних навчальних
закладах
ний)
ний)
ний)
ний)
1551
1578
1545
1539
22523
22142
21213
21640
Дитячий рух–це 41 890 школярів (81%), які об’єднуються у дитячо–
юнацькі об’єднання навчальних закладів міста. Усіх їх об’єднує та координує
Міська асоціація дитячих об’єднань (МАДО), керівний орган якої працює на
базі Міського палацу дитячо-юнацької творчості "Горицвіт".
Новою формою організації молодіжного руху за останні роки стала
робота євроклубів, яких на сьогодні в місті налічується 80. Усі вони
спрямовують свою діяльність на опанування євроінтеграційних процесів,
вивчення історичної, культурологічної спадщини країн Європи.

Вища та професійно-технічна освіта
Вища освіта міста представлена 30 закладами, з них 15 закладів ІІІ-ІV
рівнів акредитації та 15 – І-ІІ рівнів акредитації. В них більше 30 тис студентів
отримують вищу освіту. Підготовка у вищих навчальних закладах І-ІV рівнів
акредитації проводиться за 223 спеціальностями. Крім того, здобуття освіти
можливе в 15 професійно-технічних навчальних закладах державної форми
власності за 129 професіями, серед яких 7 професійних ліцеїв та 8 центрів
професійної освіти.
Таблиця 53. Вищі навчальним закладам Кривого Рогу у 2011-2014 роках
Показники
2011
2012
2013
2014
Кількість навчальних закладів І-ІІ рівнів
15
15
15
15
акредитації
56
Кількість студентів
Кількість навчальних закладів ІІІ-ІV
рівнів акредитації
Кількість студентів
Кількість професійно-технічних
навчальних закладів
Кількість учнів
8379
9000
14171
14318
14317
13152
13
13
13
15
27456
23050
19740
19677
15
15
15
15
8134
7875
7206
7032
8374
7749
8000
7311
7055
7000
6000
5000
4000
3865
3600
2826
3000
3275
3189
2000
1000
0
2011
2012
Професійно-технічні
2013
2014
2015
Вищі навчальні заклади
Рис. 20. Чисельність випускників вищих, професійно-технічних начальних
закладів Кривого Рогу за роками, осіб
Таблиця 54. Чисельність випускників вищих,
начальних закладів Кривого Рогу у 2010-2014 році, осіб
Показники
2011
2012
2013
Професійно-технічні
3600
2826
3189
Вищі навчальні заклади І–ІV
8379
8374
7055
рівнів акредитації
професійно-технічних
2014
3865
7749
Охорона здоров’я
Мережу закладів охорони здоров’я міста Кривого Рогу складають
47 комунальних медичних закладів, серед яких 12 багатопрофільних лікарень, 1
самостійна поліклініка, 3 дитячі лікарні, 7 центрів первинної медико-санітарної
допомоги, 1 пологовий будинок, 1 перинатальний центр, 8 стоматологічних
поліклінік, 4 диспансери, станції швидкої медичної допомоги та переливання
крові, медико-генетичний центр, міська інфекційна лікарня, центр здоров’я,
центр профілактики та боротьби зі СНІДом, Будинок дитини, 3 дитячі санаторії.
Також медичну допомогу мешканцям міста надають 162 приватних медичних
заклади, відділкова лікарня станції Кривий Ріг–Головний "ДП "Придніпровська
залізниця", державна лікарня Криворізького міського управління ГУМВС
України в Дніпропетровській області, промислова поліклініка ПАТ
"АрселорМіттал Кривий Ріг", ТОВ "МЕДІКОМ", науково-дослідний інститут
промислової медицини. В місті здійснюють роботу комунальне підприємство
"Фармація", факультет післядипломної освіти Дніпропетровської державної
медичної академії, медичний коледж та училище підвищення кваліфікації, 8
медико-соціальних експертних комісій і бюро судово-медичної експертизи,
міське
управління
Головного
управління
Держсанепідслужби
у
Дніпропетровській області.
8.2.
57
8.3. Заклади культури
На території Кривого Рогу функціонують 75 закладів культури та
мистецтва комунальної власності міста, серед яких: 3 театри; 46 масових
бібліотек з бібліотечним фондом 3,1 млн. примірників; 18 позашкільних
мистецьких навчальних закладів, у яких навчається більше 6,5 тис. учнів; 6
палаців культури та клубів на 7439 місць; міський історико-краєзнавчий музей
та 2 його філії, виставочний зал, відеогалерея, яка розташована у павільйоні
малої архітектурної форми "Квітковий годинник". Крім того відомчих 6 палаців
та 1 клуб, редакція літературно-публіцистичного альманаху "Саксагань";
державний цирк на 1 800 місць, КВНЗ "Криворізьке обласне музичне
училище", 3 кінотеатри на 2 069 місць. Загальна кількість працівників у
комунальних закладах культури складає близько 2,5 тис. осіб.
Таблиця 55. Місткість споруд культурно-мистецького призначення
Показники
2011
2012
2013
2014
Кінотеатри, од.,
4
3
3
3
місць
2559
2069
2069
2069
Палаци культури, од.,
15
15
14
14
місць
7778
7778
7439
7439
Театри, од.,
3
3
3
3
місць
1 244
1 244
1 244
1 244
Школи естетичного
18
18
18
18
виховання, од.,
місць
6 260
6 380
6490
6 530
Мистецька нива Кривбасу – це творчі спілки театральних діячів,
художників, письменників, музикантів, які об’єднують в своїх лавах переважну
більшість професійно зорієнтованих, талановитих митців, для яких театр,
література, живопис, музика стали засобом вияву свого хисту, голосом
сумління, способом творчого життя, громадською трибуною. Щороку
відкриваються нові імена молодих талановитих музикантів, співаків, акторів.
Комунальне підприємство "Криворізький академічний міський театр драми та
музичної комедії імені Тараса Шевченка" має багато шанувальників. У 2014
році відбулося шість прем’єрних вистав. Сьогодні репертуар театру налічує –
27 різноманітних вистав, серед яких 11 для маленьких глядачів. Протягом року
у театрі відбулося 276 вистави, які переглянуло 42 100 глядачів, проведено 14
виїзних вистав та концертів, які відвідало близько 1700 глядачів.
Комунальним підприємством "Криворізький академічний міський театр
музично-пластичних мистецтв "Академія руху" протягом 2014 року проведено
показ 122 вистави, які переглянули 23,7 тис. глядачів.
Комунальним підприємством "Криворізький міський театр ляльок"
Протягом 2014 року проведено показ 357 вистав, з них 24 - благодійних, які
переглянули 31, 2 тис. глядачів із них 6, 2 тис. осіб пільгової категорії.
У місті працює історико-краєзнавчий музей та дві його філії. На
сьогоднішній день міський історико-краєзнавчий музей є освітньо-культурним
та науковим центром Кривого Рогу. На його базі організовуються виставки
майстрів образотворчого, декоративно-прикладного мистецтв, фотовиставки.
Проводяться змістовні інформаційні зустрічі, тематичні екскурсії експозиціями
58
музею, лекції для учнівської та студентської молоді міста, семінари, літературні
читання, майстер-класи з різних технік декоративно-прикладного мистецтва,
зустрічі з видатними людьми, різноманітні громадські заходи. Відбуваються
різноманітні заходи, що приурочені до знаменних дат не лише з історії краю, а
й загальнодержавних. Щороку заклад відвідує більше 50 тис. жителів та гостей
міста. У 2015 році комунальний заклад культури "Міський історикокраєзнавчий музей" м. Кривого Рогу відзначає 55 років від дня заснування.
Сьогодні музейні фонди складають 117,5 тисяч предметів музейного значення,
з них 1540 поповнено в 2014 році. Однією із філій музею є відео галерея, що
розташована в центрі нашого міста на пр. Металургів. Сьогодні відеогалерея
дарує незабутні враження криворіжцям: перегляд у 3D форматі відеоматеріалів
з історії та сьогодення міста, його районів, тематичних відеофільмів до
знаменних дат державного та місцевого значення, витворів мистецтва.
Відеогалерея стала улюбленим місцем для мешканців та гостей міста, її
відвідали іноземні делегації з Канади, Республіки Польщі, Сполучених Штатів
Америки, Російської Федерації, Республіки Білорусь, Республіки Грузії. У 2014
році у відеогалереї було проведено 470 екскурсій, які відвідали 4, 4 тис. ос.
Комунальний заклад культури "Міський виставочний зал" – є справжнім
центром духовно-просвітницького виховання мешканців міста. Тематичні,
загальноміські, персональні виставки високого професійного рівня дають змогу
ознайомитись з історією рідного краю, видатними постатями, з різними
жанрами і напрямками образотворчого мистецтва. У місті працює велика
когорта художників, більшість з яких є членами Криворізької організації
Національної Спілки художників України, серед них два заслужених
художника України – В.Васякін; Л.Давиденко.
У 2014 році було проведено: 200 екскурсій, 41 виставка, 20 – творчих
зустрічей, які відвідало близько 100 000 осіб.
Станом на 01.12.2014 р. бібліотечний фонд комунального закладу
культури "Міська бібліотека для дорослих" складає 2 495 441 примірників, із
них 543 348 - книг. Закладом надано інформаційні послуги 74 413 користувачам
(відвідування – 335 725 од., документовидача – 1 517 097 од.).
Комунальний заклад культури "Міська дитяча бібліотека" в 2014 році
відвідали 54 000 користувачів, було видано 1 014 000 примірників друкованої
продукції, проведено понад 2 171 заходів, які відвідали 55 тис. дітей.
Бібліотечний фонд складає 609 622 примірників.
У 2015 році редакція міського літературно-художнього публіцистичного
альманаху "Саксагань" відзначить 25-річний ювілей від дня заснування. За
ініціативи редакції альманаху в місті було сформовано об’єднання "Творча
ліга", яким щомісяця проводяться масові заходи. Серед них: зустрічі з
літераторами, художниками, краєзнавцями, презентації книжок, журналів
місцевих авторів, вечори поезії, виставки живопису, концерти.
Сьогодні на території міста нараховується понад 150 пам’ятників,
пам’ятних знаків та 180 меморіальних дощок, у тому числі, 88 об’єктів, що
знаходяться на обліку під охороною держави як пам’ятки місцевого значення.
У палацах культури міста діє 188 клубних формувань, які охоплюють 7,2 тис.
учасників різного віку, у тому числі близько 4 тис. дітей. 150 колективів
аматорського мистецтва, 82 з яких носять почесне звання "народний",
"зразковий". У колективах займається 4,7 тис. учасників.
59
У місті щорічно проходить 32 творчих фестивалі та конкурси, серед яких
"Танець скликає друзів", "Співоча весна", "Срібне джерельце", та міських
фестивалів "Джаз і юність", "Чарівна флейта", "Україно моя", "У Новий рік з
улюбленими піснями", "Танцююча осінь" та ін.
Криворізький державний цирк щороку забезпечує прем"єрні покази
циркових програм. У 2014 році до уваги глядачів запропоновано 6 прем'єр:
"Новорічний круїз у цирку", "Шоу – екстрим", "Алжирські леви", "Цирк
тварин", "Арена сміливих", "Золотий караван". Усього за 2014 рік відбулося 78
циркових вистав, які відвідало близько 47, 5 тис. глядачів, з них 4, 5 тис.
глядачів пільгових категорій переглянули ці вистави безоплатно.
Кінопоказ у місті здійснюють 3 кінотеатри: "Олімп", "Мультиплекс",
"Одеса-кіно". Ними проведено 19 628 кіносеансів і охоплено близько 473 700
глядачів.
Для розвитку масової фізичної культури і спорту в місті
використовується потужна спортивна база. Це 1409 спортивних споруд, а саме:
17 стадіонів; 15 плавальних басейнів; 234 спортивних зали; 209 приміщень для
фізкультурно-оздоровчих занять, з яких 108 з тренажерним обладнанням; 808
спортивних майданчиків, з яких 102 з сучасним тренажерним обладнанням; 2
криті споруди зі штучним льодом; 1 автодром "Кривбас-Екстрім".
Роботу щодо створення належних умов для організації фізкультурнооздоровчих та спортивно-масових заходів у місті забезпечують: 97 спортивних
клубів та колективів фізичної культури промислових підприємств і організацій,
66 спортивних клубів, фітнес-центрів, громадських організацій за місцем
проживання населення, 178 навчальних закладів та якісний кадровий потенціал
працівників фізичної культури у кількості 1223 спеціаліста, з яких 973 штатних.
За останні п’ять років на Криворіжжі за рахунок державного, обласного і
міського бюджетів та позабюджетних надходжень було збудовано:
- 112 спортивних майданчиків;
- плавальний басейн і спортивний ігровий зал в спортивнорозважальному комплексі "Ескоріал";
- сучасний фітнес-центр "Форест";
- критий льодовий каток, зал боулінгу, два тренажерних зали та
плавальний басейн в розважально-оздоровчому центрі "ЮНІОН";
- автодром "Кривбас-Екстрім";
- сучасний спортивний комплекс, що включає спортивний майданчик із
синтетичним покриттям для баскетболу та волейболу, легкоатлетичну бігову
доріжку та гімнастичний майданчик (загальноосвітня спеціалізована школа І-ІІІ
ступенів з поглибленим вивченням іноземних мов №4);
- футбольне поле зі штучним покриттям спортивного клубу "Спарта";
- льодову арену комунального позашкільного навчального закладу
"Дитячо-юнацька спортивна школа №1";
- один із кращих в Україні шаховий клубів в Центрально-Міському
районі;
- велопарк "Полігон"
- футбольний майданчик із синтетичним покриттям "штучна трава",
- 2 футбольних поля на стадіоні футбольного клубу "Гірник", з яких одне
із синтетичним покриттям "штучна трава", інше – з трав’яним газоном, та 7
тенісних кортів.
60
8.4. Мережа закладів соціальної сфери.
Мережа закладів соціальної сфери міста складається з 8 комунальних
установ "Територіальний центр соціального обслуговування (надання
соціальних послуг), що розміщені в кожному районі міста, метою яких є
надання допомоги одиноким непрацездатним громадянам (інвалідам,
пенсіонерам, ветеранам), комунальної установи "Центр соціальної реабілітації
дітей-інвалідів у м. Кривому Розі" для надання реабілітаційних послуг дітям
інвалідам, двох Будинків милосердя, в яких створені необхідні умови для
постійного проживання одиноких непрацездатних громадян і інвалідів, та
комунального підприємства "Будинок нічного перебування" для надання
різноманітних послуг громадянам без певного місця проживання й особам, що
повернулися з місць позбавлення волі.
Також в місті функціонують два комунальних заклади Дніпропетровської
обласної ради: "Криворізький психоневрологічний інтернат", який здійснює
діяльність, спрямовану на забезпечення постійного проживання психічнохворих громадян, які потребують постійного стороннього догляду, побутового
та медичного обслуговування, та "Криворізький дитячий будинок – інтернат",
який є стаціонарним соціально-медичним та навчально-виховним закладом,
призначеним для постійного проживання дітей віком від 4 до 18 років з вадами
фізичного та розумового розвитку, психічними розладами, які потребують
стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування.
Таблиця 56. Чисельність комунальних установ соціальної сфери міста
Кривого Рогу
І півріччя
Показники
2011
2012
2013
2014
Кількість територіальних
центрівсоціальногообслуговуван
ня (наданнясоціальнихпослуг),
одиниць
Кількість обслуговуємих, осіб
Кількість будинків милосердя,
одиниць
Кількість місць у будинках
милосердя, осіб
Кількість закладів для бездомних
осіб, одиниць
Кількість ліжко-місць
Кількість центрів соціальної
реабілітації для дітей-інвалідів
Кількість обслуговуємих, осіб
8
8
8
8
2
2
2
2
1
1
1
1
60
1
60
1
60
1
60
1
50
50
50
50
9. Стан навколишнього природного середовища
Значною мірою стан довкілля у місті обумовлюється впливом
підприємств у таких галузях промисловості, як металургійна та гірничозбагачувальна.
Одним із найбільш вразливих елементів довкілля є атмосферне повітря.
Основними забруднювачами атмосферного повітря міста є: публічні
акціонерні товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", "Південний ГЗК",
"Центральний ГЗК", "Північний ГЗК", "Інгулецький ГЗК", "ХайдельбергЦемент
61
Україна", "Криворізький залізорудний комбінат", "ЄВРАЗ Суха Балка",
"Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" ГЗК "Укрмеханобр", АТ
"КОРУМ "Криворізький завод гірничого обладнання".
Валові викиди найбільших підприємств гірничо-металургійного
комплексу складають 99,5% від загальних викидів стаціонарних джерел по
місту.
Обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у 2014 році
склали 327,3 тис. тонн, що на 7 % менше ніж у 2013 році. Починаючи з
2010 року спостерігається тенденція зменшення обсягів викидів, так у 2010 році
викиди становили – 395,1 тис. тонн, що на 67,8 тис. тонн (17%) більше, ніж у
2014 році.
У розрахунку на 1км2 площі міста обсяги викидів в 2014 році становили
761 тонн, на 1-го мешканця –503 кг проти 541 кг у 2011 році.
Таблиця 57. Обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря
міста, тис. тонн
Показники
2011
2012
2013
2014
УСЬОГО по місту викидів:
358,7
353,9
351,6
327,3
у тому числі:
тверді
73,6
73,9
67,5
60,9
газоподібні, рідкі
285,100
280
284,1
266,4
Питомий обсяг викидів:
на 1-го мешканця міста,
541
537
537
503
кг/1люд.
на 1км2 території міста,
834
823
815
761
тонн/км2
Одним з основних видів діяльності гірничовидобувних підприємств
Кривбасу є видобуток залізної руди відкритим способом. В місті Кривому Розі
видобуток залізної руди проводиться на 9 кар’єрах.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря при здійсненні
масових вибухів у 2014 році склали 3842 тонни, що на 120 тонн (3 %) менше,
ніж в 2010 році .
Скорочення викидів при проведенні масових вибухів відбувається за
рахунок впровадження підприємствами комплексу технологічних та
організаційно-технічних заходів.
При проведенні масових вибухів підприємства обов’язково здійснюють
природоохоронні заходи, спрямовані на скорочення техногенного
навантаження на довкілля та людину: використовують внутрішню і зовнішню
гідрозабійку, застосовують виключно безтротилові вибухові речовини та інше.
Комплексна характеристика забруднення атмосферного повітря міста в
цілому оцінюється індексом забруднення атмосфери. В рейтингу забрудненості
міст України за підсумками 2014 року наше місто займає 15-е місце, тоді як до
2013 року посідало 6-е місце.
Стан водних ресурсів міста Кривого Рогу сформувався, насамперед, під
впливом тривалої і інтенсивної діяльності підприємств гірничодобувної і
металургійної промисловості, а також підприємств інших галузей.
62
Зменшуються обсяги скидів зворотних вод У 2014 році підприємствами
міста Кривого Рогу скинуто 82,2 млн.м3 зворотних вод, з яких 10,9 млн.м3
високомінералізовані шахтні води. У порівнянні з 2013 роком обсяг зменшився
на 7,3%.
Починаючи з 2010 року спостерігається тенденція щодо зменшення
обсягів скидів у поверхневі водойми зворотних вод та забруднюючих речовин і
становить 14,2% та 19,3% відповідно.
Зниження відбулося за рахунок впровадження комплексу водоохоронних
заходів, а саме: раціонального використання водних ресурсів, використання
води в зворотних циклах підприємств, зниження фільтрації з хвостосховищ
підприємств шляхом перехоплення та повернення у зворотний цикл
фільтраційних вод хвостосховищ, використання очищених стічних вод
Інгулецької та Північної станції аерації в зворотних циклах ПАТ "Інгулецький
ГЗК" та ПАТ "Північний ГЗК" відповідно.
Також, як позитивний момент можна відмітити зменшення обсягів
використання прісної свіжої води для господарсько-побутових та виробничих
потреб підприємствами міста. Так, обсяги використання прісної свіжої води у
2014 році порівняно з 2011 роком зменшилися на 15,4 %.
Таблиця 58. Обсяг використання води у 2011-2014 роках, тис. м3 на рік
Показники
Використання прісної свіжої
води
Обсяги обігової повторно та
послідовно використаної води
Скидання стічної води в
водойми
в т.ч. забрудненої
2011
112 628,8
2012
96 696,6
2013
95 504,7
2014
95 298,2
3 166469,3
3 126 688,6
3 092 806,7
2 922 118,3
85 599,02
84 238,43
88 654,475
82 171,245
78 850,02
21 306,03
18 864,68
20 448,81
Відсутність на сьогоднішній день реальної альтернативи повного
використання шахтних вод у зворотних циклах гірничорудних підприємств
Кривбасу, чи іншого безпечного способу їх утилізації диктує необхідність у
щорічному проведенні заходів зі скиду надлишків зворотних вод у р. Інгулець,
в чітко визначений період, з розведенням їх до рекомендованих норм.
У порівнянні з попередніми роками існує тенденція до зменшення обсягів
скидання надлишків зворотних вод, однак проблема зменшення їх мінералізації
та можливості повного їх використання у виробничих процесах надалі
залишається не вирішеною.
З метою екологічного оздоровлення Карачунівського водосховища і річки
Інгулець в цілому починаючи з 2011 року термін проведення заходів з
промивки русла річки Інгулець з одночасним водообміном у Карачунівському
водосховищі, шляхом скидання води з водосховища та паралельній подачі
дніпровської води каналом Дніпро-Інгулець подовжено до серпня місяця, а не
до травня, як практикувалося у попередні роки.
За період проведення оздоровчих заходів у 2011-2014 роках по каналу
Дніпро – Інгулець було подано понад 490 млн. м3 дніпровської води і це
позитивно вплинуло на якісні показники води Карачунівського водосховища та
річки Інгулець.
Під час проведення заходів з екологічного оздоровлення Карачунівського
водосховища і р. Інгулець у 2014 році обсяг поданої води каналом Дніпро-
63
Інгулець становив 128,435 млн. м , що порівняно з обсягом поданої води у 2013
році більше на 2,5%, а порівняно з 2011 роком більше на 5,5%.
За рахунок виконання оздоровчих заходів вдалося довести до
нормативних вимог якість води у Карачунівському водосховищі за
показниками "сухий залишок" та "сульфати", а також зменшити показник
"жорсткість".
Разом з тим, тривала подача води на промивку сприяє оздоровленню
річки Інгулець не тільки у Дніпропетровській, а й в Кіровоградській,
Миколаївській, Херсонській областях України.
При високій концентрації промислових об'єктів в місті утворюється
значна кількість залишкових продуктів виробництва, що являється одним з
найбільш вагомих факторів забруднення навколишнього середовища і
негативного впливу на всі компоненти довкілля.
У 2014 році гірничо-металургійними підприємствами міста утворено
264,4 млн.тонн відходів, з них розміщено в навколишньому природному
середовищі 179,2 млн.тонн.
За інформаціями, отриманими від основних промислових підприємств
міста, у 2014 році порівняно із 2013 роком спостерігається тенденція до
зменшення обсягів утворення відходів на 8,03% та обсягів їх розміщення на
7,4%.
З метою зменшення обсягів розміщення відходів виробництва
підприємствами здійснюється використання розкривних порід для засипки зон
обвалення шахт та кар’єрів, будівництва хвостосховищ, виробництва щебеню,
будівництва (ремонту) автомобільних доріг тощо.
Прогресивний напрям у вирішенні питання повторного використання
відходів збагачення обрано ПАТ "Центральний ГЗК", яким використовується
технологія повторного збагачення "хвостів" для отримання залізорудного
концентрату.
3
287 419
278 208
268 664
2010
271 977
264 403
2011
2012
2013
2014
Рис. 21. Обсяг утворених промислових відходів у 2010-2014 роках, тис. тонн
на рік
191 471
193 240
184 464
179 227
173 525
2010
2011
2012
2013
2014
Рис. 22. Обсяг розміщених промислових відходів у місті, тис. тонн на рік
64
Місто має надзвичайно високій рівень техногенного навантаження. У
структурі економіки багато підприємств, які є причиною екологічних
забруднень та можуть бути джерелами техногенних небезпек. Паспорт ризиків
міста налічує понад 400 потенційно небезпечних об’єктів.
Для Кривого Рогу, як і для багатьох міст України, актуальним лишається
питання збирання, вивезення та утилізації твердих побутових відходів (надалі ТПВ). В результаті життєдіяльності населення міста Кривого Рогу у 2014 році
захоронено на полігонах 319,94 тис. тонн твердих побутових відходів.
На сьогодні основним напрямком поводження з твердими побутовими
відходами є перехід від їх спалювання та захоронення у спеціально відведених
для цього місцях до комплексного промислового перероблення, з подальшим
використанням ресурсоцінних компонентів.
Тому, у місті активно впроваджується роздільне збирання ресурсоцінних
компонентів твердих побутових відходів. Для роздільного збору складових
побутових відходів у Жовтневому, Довгинцівському та Саксаганському
районах нашого міста встановлено сітчасті контейнери об'ємом 1,1 м3 для
збирання паперу, скла, полімерів, побутового металобрухту.
У місті поступово розширюється мережа пунктів роздільного збирання
небезпечних відходів, що є у складі побутових, а саме: відпрацьованих
батарейок та акумуляторів.
Розробка корисних копалин призводить до порушення земель. На
території нашого міста в результаті видобутку залізної руди порушено 8,6 тис.
га земель, відпрацьованих - 1,5 тис. га.
В рамках реалізації довгострокової програми по вирішенню екологічних
проблем Кривбасу та поліпшенню стану навколишнього природного
середовища на 2011 – 2022 роки передбачені та виконуються заходів з
рекультивації, які проводяться підприємствами, що видобувають корисні
копалини.
На об’єктах зеленого господарства міста у 2014 році висаджено 1900
листяних дерев, 2650 чагарників, 1000 одиниць живоплоту та 500 троянд,
засіяно газонів на площі 3,0 га.
Активну участь в озелененні приймають промислові підприємства міста,
якими висаджено 1701 дерев, 2927 кущів, засіяно понад 20 га газонів,
висаджено майже 130 га квітників.