close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
Тема. Урок іноземної мови
Мета:
- ознайомити студентів із вимогами до уроків; типами уроків та їх
структуруванням;
- вчити аналізувати типи уроків; формувати навички формулювання мети
уроку;
- формувати вміння аналізувати структурні компоненти уроку
План
1.
2.
3.
4.
5.
6.
Специфіка уроку англійської мови.
Вимоги до уроку англійської мови.
Типологія уроків англійської мови.
Планування уроків.
Структура уроку англійської мови.
Режими роботи на уроці англійської мови.
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
Запитання для самоконтролю:
Які основні вимоги до уроку?
Які є типи уроків?
Завдяки чому забезпечується успішність планування навчального процесу?
Що містить в собі календарно-тематичний план?
Які структурні компоненти уроку постійні, які змінні?
Назвати режими роботи на уроці німецької мови.
Як забезпечується комунікативна спрямованість уроку німецької мови?
1.
Урок – це головна ланка навчального процесу, в якому відображаються
цілі навчання іноземній мови – практичні, розвиваючі, виховні. Урок є основною
формою навчальної роботи з іноземної мови. На уроці найповніше виявляються
організуюча, навчаюча, виховна і контролююча функції вчителя, а також успішно
здійснюється навчання учнів аудіювання, говоріння і читання під керівництвом
вчителя в процесі спілкування з навчальною метою з вчителем і один з одним.
Урок іноземної мови в більшій мірі, ніж урок будь-якого іншого навчального
предмету, є ведучим засобом навчання, оскільки тільки в стінах школи і перш за все
на уроці учень отримує можливість користуватися мовою як засобом спілкування.
Урок англійської мови відрізняється своєю багатопрограмністю, обумовленою
необхідністю оволодіння аудіюванням, говорінням і читанням, а також формування
механізму сприймання і породження висловлювань, у зв’язку з чим учні працюють
паралельно за кількома програмами на різних рівнях їх реалізації.
Цілком зрозуміло, що уроки англійської мови якісно відрізняються від уроків
по інших шкільних предметах: вони мають свої особливості, які витікають з
специфіки самого предмету.
Перша особливість полягає в ому, що метою і змістом уроків іноземної мови є
навчання мовленнєвій діяльності. На відміну від уроків рідної мови на уроці
іноземної мови засвоєння теоретичних відомостей займає підлегле і більш ніж
1
скромне місце, а основний зміст і ціль уроку іноземної мови становить формування
умінь та навичок мовленнєвої діяльності.
Друга особливість уроків іноземної мови заключається в комплексному
характері всієї роботи по навчанню іноземної мови. Комплексність уроків іноземної
мови витікає не тільки із специфіки самого змісту предмету „Іноземна мова”, але й з
психологічних закономірностей засвоєння чужого мовлення. Прививаючи учням
уміння і навички усного мовлення і читання, вчитель намагається одночасно
забезпечити їм засвоєння мовного матеріалу. Всі елементи мовного матеріалу –
фонетичні, лексичні і граматичні – взаємопов’язані у фразі, в мовленні. Тому робота
над певним аспектом мови нерозривно пов’язана з роботою над іншими аспектами.
Взаємозв’язані і всі види мовленнєвої діяльності; усне мовлення полегшує процес
читання і розуміння тексту, а самостійне читання (про себе чи вголос) впливає на
збагачення і розвиток усного мовлення учнів. Таким чином, суть комплектності
уроків іноземної мови полягає в тому, що між елементами фонетики, лексики,
граматики і орфографії, з одної сторони, і видами мовленнєвої діяльності з іншої, є
постійний зв’язок і взаємозалежність, які проявляються незалежно від конкретних
завдань кожного уроку зокрема.
Ще однією особливістю уроку іноземної мови є використання наочних
посібників. Якщо на уроках з інших предметів використання посібників являється
джерелом знань про предмети і явища реальної дійсності, то на уроках іноземної
мови наочні посібники грають іншу роль: вони сприяють формуванню умінь та
навичок. Вони служать не лише для розкриття значення іноземних слів, але й
головним чином для створення ситуацій у вправах по усному мовленню.
2. Вимоги до уроку англійської мови
Величезне значення для ефективності навчання іноземній мові має правильна
організація роботи учнів в класі. А щоб вірно організувати цю роботу потрібно мати
на увазі вимоги, які ставляться до уроку іноземної мови. Основні вимоги наступні:
урок повинен будуватися у відповідності з тою системою, по якій ведеться
навчання;
урок повинен бути комунікативно спрямований.
Для цього необхідна, по-перше, практична орієнтація уроку, тобто
переважання вправлення у спілкуванні над повідомленням знань та їх осмисленням.
Кожен урок повинен мати конкретні практичні цілі, спрямовані на формування
мовленнєвих навичок та вмінь. По-друге, мовленнєва спрямованість уроку означає
комунікативний характер вправлення. Такі вправи, як повторення за вчителем,
переклад, складання речень за зразком і т.п. мають бути підпорядковані
комунікативним цілям. Комунікативне вправляння – це завжди мовленнєва
діяльність в нових ситуаціях з певною метою. Комунікативна атмосфера повинна
пронизувати весь урок, починаючи з повідомлення вчителем завдань уроку.
(„Сьогодні ми поговоримо про те, як можна відпочити на канікулах,
прочитаємо казку, навчимося виражати прохання англійською мовою”) і закінчуючи
підсумком уроку, коли вчитель оцінює роботу учнів, наголошуючи на їх
досягненнях в оволодінні комунікацією.
Урок повинен забезпечувати комплексне здійснення практичної, виховної,
освітньої та розвиваючої цілей;
Урок повинен мати сприятливий психологічний клімат для вивчення мови;
Урок повинен викликати в учнів мотивацію вивчення англійської мови за
рахунок залучення кожного учня в активну мовно-мислительську діяльність по
засвоєнню мови.
На уроці іноземної мови мотивація забезпечується рядом факторів. По-перше,
матеріал, що використовується на уроці, повинен бути цікавим, відповідати смакам
та уподобанням учнів. По-друге, прийоми роботи з навчальним матеріалом повинні
приваблювати учнів. Цьому сприяють колективні форми роботи, навчальні ігри, що
ставлять учнів у життєву ситуацію, проблемні завдання до вправ, що сприяють
інтелектуальному розвитку учня.
По-третє, учень повинен усвідомлювати рівень своєї успішності у вивченні
іноземної мови, бо це викликає задоволення собою, відчуття прогресу у навчанні.
По-четверте, на мотивацію навчання позитивно впливає сприятливий
психологічний клімат на уроці. Атмосфера спокійної врівноваженості, взаємного
довір’я, відчуття рівноправності, партнерства у спілкуванні викликає в учнів
задоволення від навчального процесу, бажання брати в ньому участь. Сприятливу
дію справляють також моменти релаксації (музичний фон, фізкультпаузи), що
знімають втому в учнів, підвищують їх загальний тонус і, таким чином,
перешкоджають спаду мотивації.
Урок повинен готувати учнів до самостійної роботи в позаурочний час;
Урок повинен бути оснащений необхідними засобами, котрі дозволяють
створювати учбові ситуації і використовувати природні для розвитку і допомагають
в навчанні читанню та письму;
Урок повинен включати різноманітні навчальні ігри;
Іноземна мова є метою і засобом навчання. Ця вимога до уроку пов’язана з
використанням засобів мовної наочності для оволодіння діяльності на іноземній
мові, що реалізується завдяки мовленню вчителя. Створення іншомовної атмосфери
на уроці має стати одним із завдань учителя іноземної мови, тому він повинен
прагнути до ведення уроку включно іноземною мовою. Спочатку доцільно
перекладати учням свої розпорядження на рідну мову, а з часом обмежити її
використання тільки найнеобхіднішими ситуаціями.
Урок повинен забезпечувати різноманітність форм роботи учнів. Вимога
різноманітності форм роботи є особливо важливою для навчання усного мовлення,
тому що воно вимагає взаємних контактів, які й повинен забезпечити вчитель на
уроці. Особливий ефект у тому смислі дає поєднання індивідуальних форм роботи з
колективними.
Урок повинен проводитись в нормальному, не уповільненому темпі.
3. Типологія уроків англійської мови
Основними критеріями класифікації уроків іноземної мови є цілі уроків та
ступенів сформованості навичок і вмінь. В сучасній методиці узвичаєно поділ
уроків на два основні типи.
Перший тип – уроки, що спрямовані на формування мовленнєвих навичок
користування мовним матеріалом. На таких уроках переважає ознайомлення з
новим мовним матеріалом та тренування з метою його використання в аудіюванні,
говорінні, читанні та письмі. Поте тут може мати місце і практика на основі
засвоєного матеріалу.
Другий етап – це уроки, що спрямовані на розвиток мовленнєвих умінь. На
уроках цього типу переважає практика в мовленнєвій діяльності. Однак їй може
передувати певна кількість тренувальних вправ, що готують до неї.
Безумовно, описані типи уроків не виступають в абсолютно чистому вигляді.
Уроки іноземної мови об’єднуються спільними рисами, проте реалізуються вони в
різних варіантах формуючись у різні види уроків в залежності від характеру
навчальної діяльності. Логіка уроків першого типу зумовлена особливостями нового
матеріалу та того виду мовленнєвої діяльності, в якому він буде використовуватись.
В межах уроків його типу можна розрізняти уроки ознайомлення з новими ЛС та
формування лексичних навичок усного мовлення і читання, ознайомлення з новими
ГС та формування рецептивних граматичних навичок.
Побудова уроків другого типу залежить від виду мовленнєвої діяльності, що
розвивається, та особливостей його розвитку в учнів. Це можуть бути уроки
розвитку умінь читання та читання, говоріння та письма тощо.
Багатопрограмний характер практичного навчання на початковому етапі
зумовлює комплексну структуру уроку, де представлено навчальну роботу над
різними видами комунікативної діяльності і над мовним матеріалом на різних
етапах його засвоєння: ознайомлення, тренування і застосування. Отже, основним
типом уроку на початковому етапі навчання англійської мови є комплексний урок,
набір елементів якого визначається ходом навчального процесу в конкретному класі.
Зберігаючи свій комплексний характер, урок може мати певну спрямованість
залежно від обсягу роботи над тим чи іншим видом комунікативної діяльності або
аспектом мови.
4. Планування уроків
Ефективність уроку залежить в першу чергу від його планування. Учитель
повинен логічно вписати даний урок у комплекс уроків того чи іншого циклу,
ретельно відібрати мовний, текстовий, тематичний матеріал, продумати всі етапи
уроку і способи переходу від одного етапу до іншого, передбачити методичні
прийоми, режими роботи, підібрати допоміжний матеріал. Якщо вчитель працює не
перший рік, йому потрібно подивитись минулорічний план такого ж уроку, аби
врахувати вже набутий досвід. Крім того, вчитель повинен враховувати також нові
досягнення методики, позитивний досвід своїх колег. Після проведення такої
підготовчої роботи вчитель складає план-конспект уроку. В ньому потрібно
передбачити такі пункти:
1. Цілі уроку. Тут формулюється навчальна ціль - формувати або
удосконалювати певні навички, вміння, також розвиваюча й виховна цілі - дати
учням нову інформацію, розвивати логічне мислення, навички самостійної роботи,
комунікативні вміння; виховувати товариськість, любов до рідної школи тощо.
2. Мовний матеріал, який потрібно ввести або тренувати на уроці.
3. Види мовленнєвої діяльності, навички та вміння яких будуть формуватись
або удосконалюватись на уроці.
4. Методичні прийоми, вправи, режими роботи, які плануються для
досягнення зазначених цілей.
Після визначення цілей уроку, мовного матеріалу, видів наочності,
устаткування в плані-конспекті йде детальний виклад ходу уроку. Тут позначається
кожний етап і підетап, вказується не лише номер вправи та текст, який використає
вчитель, і в який спосіб він це буде робити, які режими роботи використає, в якій
послідовності. Якщо це індивідуально-групова робота, то вчитель передбачає, що
буде робити один учень (два, три учні), що в цей час робитимуть інші учні, і як цю
роботу буде проконтрольовано.
Таким чином, у плані-конспекті уроку міститься докладний “сценарій” уроку з
усіма інструкціями та поясненнями іноземною мовою. Таке детальне планування
кожного уроку особливо важливо для молодого вчителя. Це хороший спосіб набуття
досвіду педагогічної діяльності. При складанні плану-конспекту потрібно чітко й
конкретно визначити практичні цілі.
У навчанні іноземної мови практична мета може включати кілька компонентів
у вигляді окремих формулювань. Наприклад:
- Навчити ставити питання загального типу.
- Навчити розповідати про свій робочий день в опорі на схему.
- Формувати навичку розпізнавання та розуміння граматичного явища... в тексті.
- Удосконалювати техніку читання вголос.
- Розвивати уміння стисло переказувати текст.
- Удосконалювати навичку вживання ГС... в усному мовленні на рівні фрази.
- Розвивати вміння аудіювати текст, ігноруючи невідомі слова.
- Розвивати вміння вести групову бесіду.
Тут слід надавати перевагу таким формулюванням як “навчити”, “формувати
навички” (вміння) перед формулюваннями “ввести”, “повторити”, “закріпити”.
Наприклад: “Навчити будувати діалогічну єдність “повідомлення - повідомлення” із
дієсловами в Present Indefinite Tense; “Навчити складати висловлювання з опорою на
малюнок (5-6 речень) з новими словами з теми “Місто”, “Удосконалювати вміння
читання без словника тексту, який містить 2-3 незнайомих слова; навчити
самостійно розуміти ці слова”.
Якщо на уроці планується введення та первинні тренувальні вправи з якогось
мовного явища, то й в цьому випадку у формулюванні цілі слід вживати слово
“навчити”. Наприклад: “Навчити будувати висловлювання про робочий день
приятеля із дієсловами в Present Indefinite Tense на рівні одного речення”. На
наступному уроці задача подальшого закріплення цієї структури може бути
сформульована таким чином: “Навчити будувати висловлювання про робочий день
брата (сестри, приятеля) обсягом п’ять речень”, “Навчити будувати діалогічні
висловлювання, що складаються з трьох реплік: “повідомлення - запитання повідомлення”.
Якщо на уроці треба повторити який-небудь мовний матеріал, то в планіконспекті слід написати: “удосконалювати вміння говорити (читати, аудіювати)” із
вживанням цього матеріалу.
Таке формулювання задач уроку відбиває комунікативну спрямованість
кожного його етапу. Воно показує, що вправа проводиться не для того, щоб просто
вивчати чи повторювати мовний матеріал, а для того, щоб розвивати мовлення
учнів, формувати й удосконалювати вміння спілкуватись іноземною мовою.
Освітня мета передбачає прилучення учнів до культури країни, мова якої
вивчається, шляхом засвоєння нової загальноосвітньої інформації. Наприклад:
Познайомити із святами, які святкують діти у англомовних країнах.
Сформувати уявлення учнів про систему навчання в англомовних країнах.
Розширити знання учнів про улюблених казкових героїв англійських дітей.
Розвиваюча мета реалізується у процесі навчання там, де учень застосовує
свій інтелект, волю, почуття, пам’ять, увагу, уяву і т.д. Її доцільно формулювати у
такий спосіб:
Розвивати мовну здогадку.
Розвивати здатність порівнювати мовні явища рідної та іноземної мов.
Розвивати культуру спілкування в ситуації „Знайомство”.
Розвивати самостійність у праці.
Виховна мета формулюватися слідуючи ми способами:
Формувати почуття гордості за свою країну.
Прищеплювати любов до праці.
Виховувати повагу до традицій народів Великобританії.
Формувати критичне ставлення до вчинків людей.
Виховувати почуття ввічливості, чуйність у стосунках з товаришами і т.д.
Слід зауважити, що виховні і розвиваючі цілі можна планувати на серію
уроків, оскільки виховання та розвиток проходять значно повільніше, ніж навчання.
Після визначення практичних та виховних цілей уроку вчитель вказує
літературу, яку він використовує при підготовці до уроку та наочні посібники,
роздатковий матеріал, технічні засоби навчання, які будуть потрібні на уроці. Після
цього вчитель складає план-конспект уроку. План-конспект уроку може бути
коротким і розгорнутим. Старанно розроблений конспект уроку сприяє чіткому
проведенню цього уроку. На початку конспекту вказується дата проведення уроку,
його порядковий номер (у відповідності до календарно-тематичного плану), група
(клас учнів, тема, підтема, цілі), хід уроку.
Учитель-початківець повинен складати розгорнутий план-конспект уроку, в
якому має бути записаний хід уроку англійською мовою, точні формулювання
правил та завдань, зразки виконання вправ.
При плануванні уроку вчителеві потрібно особливо ретельно продумати його
початковий етап. Від того, наскільки яскраво, нешаблонно він почне урок, наскільки
невимушено введе учнів в атмосферу іншомовного спілкування, залежить успіх
усього уроку і психологічний настрій класу. На жаль, учителі часто вживають
стереотипну схему початку уроку: розмова з черговим про дату, про відсутність
учнів, бесіда про погоду. Така розмова на кожному уроці стає настільки
заавтоматизованою і нудною, що відбиває бажання учнів іти на урок іноземної
мови. В методичній літературі пропонуються варіанти організації початкового етапу
уроку, які допоможуть учителеві зрозуміти способи проведення цього етапу. Своїми
діями й висловлюваннями він повинен заінтригувати учнів, викликати в них інтерес
до того, що відбуватиметься на уроці. Урок можна почати з розповіді короткого
гумористичного оповідання, з обговорення важливої події в житті класу, з бесіди
про улюбленого письменника, в ході якої вживатиметься лексика або граматична
структура, що зараз вивчається і т.і. Мовленнєві вправи початкового етапу уроку
можна сполучати із фонетичними вправами. Іншим разом фонетичні вправи можна
виділити в окремий етап.
При плануванні уроку вчителю слід приблизно визначити час, який в нього
відводитися на кожний вид діяльності на уроці. Більше часу треба відвести на
умовно-комунікативні та комунікативні вправи, В межах кожного етапу уроку
потрібно передбачити перехід від елементарних висловлювань до більш складних,
які б наближались до реального мовного спілкування. Важливо також, щоб
переходи від етапу до етапу були комунікативно спрямованими.
Наведемо зразки планів-конспектів уроків, які взято з практики роботи
кращих учителів.
План-конспект уроку англійської мови
Тема уроку: День учня
Цілі уроку:
Практична:
1. Активізувати в мовленні учнів дієслова з теми “День учня”.
2. Ввести модальне дієслово can і навчитись вживати його в різних типах
речень.
3. Навчити учнів розповідати про їх дії протягом робочого дня та розпитувати
своїх однокласників про їх робочий день.
Виховна:
1. Виховувати повагу до товариша, вміння його уважно слухати.
2. Виховувати необхідність виконання фізичних вправ та активного
проведення часу.
Освітня: Розширювати філологічний кругозір учня, прилучати учнів до
культури мови.
Обладнання уроку: Набір предметів шкільного вжитку, картки для інтерв’ю,
граматична таблиця (“Дієслово can”), знаки транскрипції.
Схематичний план уроку
1. Організаційний момент (1 хв.).
2. Мовленнєво-фонетична розминка (3 хв.).
3. Опрацювання дієслів з теми “Дії учня”. Тренування у вживанні дієслів в
Present Indefinite Tense (12 хв.).
4. Фізпауза.
5. Введення дієслова can (7 хв.).
6. Опрацювання дієслова can в різних типах речень (7 хв.).
7. Практичне застосування can у мовленні (“Інтерв’ю”) (10 хв.).
8. Підведення підсумків уроку. Оцінки. Домашнє завдання (4 хв.).
Хід уроку
1. Організаційний момент:
Мета: Організація класу. На лаштування учнів на спілкування англійською
мовою.
Прийом: Бесіда з учнями.
Hello, boys and girls! How are you? (I’m fine, thank you. I’m well, thanks. Not bad,
thank you. Quite O.K. All right.).
2. Мовленнєво-фонетична розминка.
Мета: Удосконалення навичок вимови та підготовка учнів до сприймання
нового граматичного матеріалу.
Прийом 1: Хорове повторення за учителем.
Прийом 2: Складання і проговорення віршиків за зразком з опорою на
малюнки.
a) T.: To speak good English we must pronounce English words correctly. So let’s
practise some sounds and words.
Учитель використовує транскрипційні знаки і опрацьовує звуки окремо і в
словах:
[x] have, stand, can
[J] speak, clean, eat, see, me
[t] two, take, sit, shut, football, write
[k] can, clean, climb, book, park, speak, drink
[d] do, day, don’t, read, down
[n] not, no, don’t, open, stand, run, can
b) T.: I have two eyes. And you?
Cl.: We have two eyes, too.
T.: A can see with them. And you?
Cl.: We can see with them, too.
T.: I have two eyes
And I can see
A pen and a pencil (показує учням предмети)
In front of me.
T.: Do you like the rhyme?
And now you will make rhymes like this.
Учитель використовує різні пари малюнків чи предметів, а учні по черзі
складають віршики:
I have two eyes
And I can see
A book and a box
(A fox and a squirrel;
A tree and a flower, etc.)
In front of me.
Потім кожний віршик клас повторює хором.
3. Опрацювання дієслів.
А) Повторення вивчених дієслів та запис їх у зошити
Мета: Повторити раніше вивчені дієслова з метою їх подальшого використання
в граматичних структурах.
Прийом 1: Називання та хорове повторення учнями раніше вивчених дієслів.
Прийом 2: Запис дієслів у зошити і на дошці.
Б) Складання словосполучень з відомими дієсловами, що позначають дії учнів.
Мета: Навчити дітей складати словосполучення з відомими їм дієсловами.
Прийом: Підстановка у зразок мовлення з опорою на запропоновані вчителем
слова.
a) T.: So what can we do with our eyes? (see)
T.: Now let’s recall other actions you do. Write down the verbs on the blackboard
and in your exercise-books:
go, speak, stand up, sit down, read, write, play, live, wash, eat, drink, run, jump,
clean, open, shut.
Три учні по черзі записують ці слова на дошці під диктовку класу, решта
пишуть їх в зошитах.
b) T.: Now say:
a) Where do people usually go (use the word combinations)
school
(to) go to work
the park, etc.
b) What languages do they speak?
speak English (German, French, etc.)
Учні в швидкому темпі складають словосполучення із різними дієсловами.
Учитель жестами, посмішкою, словами (That’s right! Great! Exactly!, etc.) стимулює
активність учнів.
4. Тренування у вживанні дієслів у Present Indefinite Tense.
А) Тренування учнів у постановці загальних питань із дієсловами у Present
Indefinite Tense.
Мета: Автоматизувати у мовленні учнів структуру загального питання у
Present Indefinite Tense.
Прийом: Гра “What do you do every day?”
Б) Перевірка вправи щодо побудови запитання за таблицею.
Мета: Перевірити правильність виконання вдома вправи на переклад речень.
Прийом: Гра “Interpreter”
a) T.: Ask your friends if they do it every day (учитель нагадує учням структуру
загального питання):
Do you V0 every day?
Please, split into two teams and ask questions in turn.
Gr 1 (P) ? → Gr 2 (P) ±
Gr 1 (P) ± ← Gr 2 (P) ?
For each correct question the group receives two points and for each correct answer –
one point. If someone makes a mistake his team loses a point. So the winner will be the
team with a larger number of points.
Діти працюють в такий спосіб протягом двох-трьох хвилин. Учитель записує на
дошці бали кожної команди, в т.ч. “штрафні” (–1).
b) T.: I’m pleased that you were so active. You know many words and you can say
what you do and what you don’t do every day. And now let’s see how you can translate
sentences with similar words and expressions. (Перевіряється вправа 8 с. 173)1.
5. Фізпауза.
Мета: Надати учням можливість відпочити.
Прийом: Промовляння вірша із змінними елементами і демонстрація дій.
T.: I can see you are a little tired. Let’s have some physical exercises. You know,
they are very good for your health. They make us strong and healthy. Do you do your
morning exercises every day? Do you run and jump? Let’s do it now. Please do what I do
and say the rhyme with me.
(Учитель демонструє рухи)
I can jump,
I can run,
I can swim (hop, fly, climb)
It is fun.
(Підкреслене слово кожного разу замінюється словом, що в дужках).
6. Введення дієслова can.
Мета: Продемонструвати модальне дієслово can у типових ситуаціях і
домогтися розуміння учнями його функцій.
Прийом: Активне слухання речень різних типів з дієсловом can, їх осмислення
і аналіз.
T.: Which word show that you do these actions well? (can)
Right you are. This is the verb can. Now translate the sentences:
I can jump
I can run
I can swim (умію, можу).
Так, дієслово can означає можливість виконати певну дію.
Учитель знайомить учнів з структурою різних типів речень з дієсловом can,
користуючись символічними зображеннями цих структур.
+ S can V0
– S cannot (can’t) V0
? Can S V0?
What
Where
can S V0?
?
When
Why
Who can V0? (питання до підмета)
7. Опрацювання дієслова can у різних типах речень.
Мета: Навчити учнів вживати дієслово can у різних типах речень на рівні
фрази.
Прийом 1: Імітація зразка мовлення
Прийом 2: Трансформація зразка мовлення
T.: I can jump. And you? Can you jump? (Yes, we can)
a) Now I’ll tell you what I can do and you say that you can do it, too.
T.: I can sing (dance/ jump/ read/ write/ play ball/ get up early, etc.)
Pupils (all together): I can sing (dance, etc.)
b) Now I’ll say again what I can do.
One of you will say you can do it, too.
And the whole class (in chorus) say that this pupil can do it.
e.g. T.: I can sing.
P. (Nick): I can sing, too.
Class: Yes, Nick can sing, too.
c) T.: I’ll tell you what I cannot do and you say that you cannot do it either (слово
“either” означає “також” і вживається в заперечних реченнях).
T.: I cannot fly (play football).
Cl.: (all together) I cannot fly (play football) either.
Далі за зразком попередньої вправи, учні по одному відповідають на репліку
вчителя, а клас хором підтверджує.
sing
d) T.: So, who cannot dance ?
0
play football, etc.
P1 (P2 ): N. cannot sing
A. cannot dance, etc.
e) Виконання вправи № 24 (ст. 178).
8. Автоматизація дій учнів з дієсловом can на рівні понад фразової єдності.
Game “Interview”
Мета: Навчити учнів вживати у мовленні дієслово can на рівні понад фразової
єдності .
Прийом 1: Робота в змінних парах.
Прийом 2: Індивідуальне висловлювання учнів на рівні понад фразової єдності
з опорою на зразок.
Now you will act as journalists. Your task is to collect some information about your
friends for a youth newspaper. Interview your classmates and then report some
information to the class.
Кожен учень отримує картку такого зразку:
Name
jump
swim
sing
dance
play
of a pupil
football
Nick
+
+
Ann
+
+
+
Helen
+
+
+
+
-
Учні працюють протягом кількох хвилин, беручи інтерв’ю у своїх
однокласників. А потім вони розповідають класові:
I had a talk with Ann, Nick and Helen. They all can jump. Ann and Helen can swim
and sing, but they cannot play football. Helen can dance and swim. Nick cannot swim,
sing and dance. But he can play football.
9. Підведення підсумків уроку. Аналіз роботи учнів, коментування оцінок.
10. Домашнє завдання: Запис на дошці і в щоденниках, коментар алгоритму
виконання. Усний зразок.
5. Структура уроку англійської мови
Структура уроку визначається його змістом та місцем у циклі уроків.
Традиційно урок складається з етапів. Урок англійської мови звичайно складається з
таких етапів.
1 етап - Підготовка учнів до навчальної діяльності англійською мовою.
ІІ етап – Ознайомлення з новим мовним матеріалом.
ІІІ етап - Опрацювання раніше введеного мовного матеріалу і оволодіння
різними видами комунікативної діяльності.
ІV етап - Повторне опрацювання нового мовного матеріалу, введеного на її
етапі.
V етап - заключний.
Хоч загальна структура уроку англійської мови в школі зберігається протягом
усього курсу навчання, урок зазнає деяких змін відповідно характеру навчального
процесу на кожному етапі. Для початкового етапу характерна подрібненість
навчального процесу. В цей час засвоюється англійська вимова, закладаються
основи структурного оформлення мови, нагромаджується лексика, опрацьовується
аудіювання і читання вголос, а також засвоюються елементи письма. Початковий
курс вивчення англійської мови ми ділимо на 2 етапи: етап усного вступного курсу
та безпосередньо етап початкового навчання. Кожен з цих етапів має свою
своєрідну структуру.
Урок усного вступного курсу має свою специфіку: учні володіють навчальним
матеріалом через аудіювання та говоріння і проводиться лише підготовка до
читання і письма. Його структура:
I.
Організаційний момент: триває 2-3 хв., його мета – організація класу до
навчання, виявлення відсутніх, перевірка готовності класу до уроку, роз’яснення
мети уроку.
II.
Фонетична зарядка: триває 3-5 хв. Її мета - формування навичок вимови і
розминка органів артикуляції. Найголовніше в проведенні фонетичної зарядки –
вдосконалення навиків вимови всього класу і кожного учня окремо. А тому вона
проводиться в хоровому та індивідуальному режимах. Матеріалом для фонетичної
зарядки можуть бути окремі звуки, слова, словосполучення, окремі фрази, мовні
зразки, віршики, скоромовки, лічилки, прислів’я.
III.
Усні вправи. Це основний компонент уроку тривалістю 30-35 хв., який
поділяється на 3 етапи:
а) засвоєння слів і мовних зразків, засвоєних раніше. Вправи
повинні мати
ситуативний характер і бути по можливості
комунікативними.
Застосовуються
колективні форми роботи: хорова,
індивідуальна,
індивідуально-масове
тренування, робота в парах.
б) подача нового матеріалу – включення нових слів і мовного зразка до
навчальної мовленнєвої діяльності. Використовуються відповідні
засоби
унаочнення, зрідка – переклад. Новий матеріал
опрацьовується з допомогою
інтенсивних вправ на формування навичок – імітаційних, підстановчих і т.д.
Вправи, які
використовуються на даному етапі, повинні забезпечити
багаторазове повторення нового матеріалу в різних контекстах. Переважаючі
форми роботи – хорова і фронтально-індивідуальна.
Фізкультпауза.
в) заключний етап усного тренування – ситуативні вправи,
спрямовані на
формування умінь говоріння. Ці вправи включають і
раніше засвоєний і новий
матеріал. Тут застосовуються предметні ситуації, сюжетні картинки, ігри і т.д.
Робота ведеться в швидкому темпі.
IV.
Навчальні техніки письма - вивчення нових букв, буквосполучень, алфавіту.
V.
Домашнє завдання – даються короткі інструкції щодо способів виконання
домашнього завдання та його оформлення. В окремих випадках доцільно
перевірити, як учні зрозуміли завдання та чи зробили відповідні записи в
щоденниках. При формулюванні домашнього завдання важливо передбачити його
запис на дошці. Як домашнє завдання вчитель може запропонувати учням написати
букви, намалювати предмети, назви яких вивчались на уроці.
VI.
Підсумок уроку. Вчитель підсумовує те, чого було досягнуто на уроці,
підсумовує успіхи учнів, торкаючись разом з тим і недоліків їх роботи, мотивує та
виставляє оцінки.
Урок початкового етапу навчання
Дещо відрізняється від уроку усного вступного курсу в зв’язку з переходом до
читання і письма.
Його структура:
I.
Організаційний момент.
II.
Мовленнєва зарядка. Мета цього етапу уроку – настройка слухового та
артикуляційного апарату учнів на іноземну мову та переведення їх з рідного на
іноземне мовлення, введення в атмосферу іноземного мовлення. Мовленнєва
зарядка найчастіше проводиться у формі бесіди з учнями за певною ситуацією (про
пори року, про погоду, про події в класі...). Для мовленнєвої зарядки
використовуються також вірші, пісеньки, рифмівки, прислів’я. Мовленнєва зарядка
повинна включати засвоєний матеріал.
III.
Фонетична зарядка.
IV.
Пояснення нових лексичних одиниць та мовного зразка.
V.
Тренування в мовленні. На цьому етапі відбувається закріплення раніше
поданого і нового мовного матеріалу з допомогою вправ на формування навичок.
VI.
Розвиток умінь. Ця робота передбачає декілька кроків, які можуть
застосовуватися у різній послідовності:
а) вправи для розвитку усного мовлення виконуються на основі ситуацій
реальних, умовних або створених за допомогою картин.
б) Вправи для навчання читання для формування техніки читання
вголос.
Переважаючими формами роботи є хорове та індивідуально-масове
читання
і
прослуховування звукозаписів з розгорнутою книжкою.
в) Навчання аудіювання проходить здебільшого у формі вправ та
виконання розпоряджень вчителя. Крім того, учням пропонують
короткі
у 2-3 речення повідомлення з відповідним завданням щодо
контролю
розуміння.
г) навчання письма – для цього використовується переписування з
певним
мовним завданням, тренувальні диктанти, складання речень
із заданих слів,
складання запитань, опис ситуацій, відповіді на
запитання і т.д.
VII.
Домашнє завдання.
VIII.
Підсумок уроку.
Наявність усіх цих етапів необов’язкова для кожного уроку, довільною є
також їхня послідовність. Кожний урок є ланкою в системі засвоєння певної теми. І
тому на перших уроках її опрацювання переважатиме тренування, а на останніх –
розвиток умінь.
Структура сучасного уроку не передбачає спеціального етапу опитування. І це
не лише тому, що на ньому весь час домінує тренування. Справа в тому, що різні
види домашньої роботи потребують різних форм перевірки. Так, виконання
письмової вправи можна перевірити на початку уроку пройшовши між рядами, а
допущені учнями помилки виправляються під час перевірки зошитів. Робота,
пов’язана з читанням чи усним мовленням, перевіряється в процесі розвитку
відповідних умінь. Якщо ж виконані вправи мають бути перевірені на уроці, то це
можна здійснити двома способами: або присвятити цьому окремий етап уроку, що
логічно випливає із завдань конкретного уроку, або включити домашню вправу у
відповідну класну вправу, що актуалізує матеріал домашнього завдання і в ході якої
стає можливим контроль та оцінка виконання домашнього завдання.
Обидва способи є ефективними за умови, якщо перевірка домашнього
завдання не відокремлюється штучно від етапів уроку, тобто не порушує його
логіки.
Домашнє завдання може не виділятися окремим етапом, а може бути задане в
кінці того етапу, котрий давав підготовку, навчальний матеріал для цього
домашнього завдання.
Психологічні особливості першокласників такі як нестійкість уваги,
переважання мимовільного запам’ятовування над довільним, вища продуктивність
розподіленого в часі засвоєння матеріалу і повторення його у зв’язку з мовними
ситуаціями, здатність краще запам’ятовувати зв’язні тексти визначають структуру
на початковому етапі: вона різнопланова – форми роботи і мовний матеріал
змінюються часто, як і тематична спрямованість цього матеріалу. Але в кожному
уроці англійської мови на початковому етапі можна виділити його постійні і змінні
компоненти. До постійних компонентів відносяться: організаційний момент,
мовленнєва зарядка, фонетична зарядка, фізкультхвилинка, завдання додому,
підсумок, організований кінець уроку. Змінні елементи визначаються набором і
послідовністю завдань по збагаченню учнів новим мовним матеріалом і по
формуванню умінь в аудіюванні, говорінні, читанні.
6. Режими навчальної діяльності
Ефективність навчального процесу на уроці визначається багатьма факторами,
в тому числі участю кожного учня в навчальній діяльності і тим часом активного
виконання вправ, який припадає на кожного учня. При індивідуальній роботі на
кожного учня в середньому припадає так мало часу, що завдання практичного
оволодіння совою стає нездійсненним. Ось чому й потрібно доповнювати різними
формами колективної навчальної роботи. Можливі різні режими навчальної роботи:
хоровий, груповий, парно-груповий, парами і індивідуальний, які характеризуються
різним ступенем участі учнів і різним рівнем контролю за кожним учнем.
При хоровому режимі в навчальній роботі беруть активну участь одночасно всі
учні групи, і в цьому плані він є найефективнішим. Хорова робота проводиться у
вигляді навчальної розмови “учитель - клас” (T → Сl), “учень - клас” (P → Cl).
Хоровий режим роботи найефективніший на початковому етапі засвоєння мовного
матеріалу. Хоровий режим роботи має на меті:
- навчити учнів правильно вимовляти звуки, слова, речення, які учні починають
вивчати;
- навчити читати новий текст;
- відновити в пам’яті навчальний матеріал, почасти забутий учнями;
- Підвищити інтерес до роботи, якщо учні з тих чи інших причин стомлені та
пасивні.
При груповому режимі можливі кілька схем організації вправ. У групових
вправах беруть участь одночасно більше двох учнів. Їх можна проводити у вигляді
бесіди вчителя з групою учнів (T → Gr), в якій вчитель звертається до кількох учнів
і ті одночасно відповідають на його репліки, або у вигляді фронтальної бесіди (T →
P1, P2, P3). Крім того, в навчальному процесі застосовують групові вправи, які
виконуються за схемою “учень-учні”, де можливі кілька варіантів:
P → Gr - група учнів одночасно хором відповідає на репліки одного з
учнів;
P1 → P2, P3, P4 - учні фронтально по черзі реагують на репліки одного з
учнів;
P1 ← P2, P3, P4 - учень відповідає на репліки своїх товаришів;
P1 → P2 → P3 → P4 – учні по ланцюжку відповідають на репліку попереднього
учня, а потім самі звертаються з реплікою до іншого учня.
Усі типи групових вправ використовують під час роботи над усним мовленням
після хорових вправ, тому що вони дозволяють детальніше опрацьовувати в
мовленні мовні явища і допускають варіювання реплік. Частина цих вправ може
мати творчий характер, може відображати навчальну або реальну ситуацію,
забезпечуючи комунікацію з навчальною метою.
Парно-груповий режим передбачає одночасну роботу всіх учнів класу парами.
Виконуючи такі вправи, учні, сидячи за партами, проводять один з одним за єдиним
завданням учителя комунікативні вправи типу Р1→Р2, Р3→Р4 або Р1↔Р2, Р3↔ Р4.
Учитель проходить між рядами і контролює мовлення учнів. Парно-групова робота
відзначається високою ефективністю під час навчання говоріння. Хоч у парних
вправах учні засвоюють одночасно той же мовний матеріал, характер цих вправ
допускає велику самостійність у виборі реплік, а також в організації матеріалу і
навчальної комунікації.
Роботу парами можуть проводити два учні у вигляді навчальної розмови
Р1→Р2 (учень-учень), де один з партнерів ставить запитання, а другий відповідає на
них, або у вигляді бесіди „учень↔учень” (Р1↔Р2), в якій обидва учасники
звертаються один до одного з репліками і реагують на них. Для цього режиму
характерне неповне охоплення учнів говорінням, у той час як участь інших учнів
обмежується аудіюванням. Але при цій формі навчальної роботи контроль за усномовними діями учнів надзвичайно ефективний. Парний режим дозволяє широко
використовувати творчі форми вправ.
Колективні форми роботи учнів є перспективними для навчання спілкування.
Вони не тільки збільшують активний час діяльності учнів, але й знижують стан
тривожності, допомагають подолати боязнь помилок, формують в учнів почуття
колективізму.
Індивідуальний режим передбачає виконання вправ типу „учитель → учень”
(Т→Р) або індивідуальних завдань. Цей режим має широкий діапазон застосування
і використовується під час навчання говоріння, читання, письма на різних етапах
засвоєння навчального матеріалу. Хоч позитивним в індивідуальному режимі є
повний контроль за навчальними діями учня, ефективність його в класній роботі
низька, оскільки індивідуальні вправи виконує лише один учень, у той час як усі
інші учні в кращому разі аудіюють його мовлення. Ось чому індивідуальні форми
навчальної роботи на уроці повинні застосовуватись лише тоді, коли вони
відповідають характеру діяльності, якою оволодівають, коли необхідна
індивідуалізація навчального процесу, а групові й хорові форми роботи не можуть
забезпечити потрібного контролю і якості мовлення учнів.
Список рекомендованих джерел
1. Бикеева А.С. Нестандартные формы проведения и виды работы на уроках //
Англійська мова та література. – 2012. - №30. – С.4-5.
2. Вакуленко О. Як організувати ефективне навчання. Типологія уроків // English. –
2009. - №23. – С. 3-4.
3. Дербеньова А.Г. Ефективний урок. Поради досвідченого вчителя // Англійська
мова та література. – 2011. - №8. – С. 20-1 – 20-16.
4. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник.
кол. авторів під кер. С.Ю.Ніколаєвої. - К.: Ленвіт, 2002. - 328 с./С.40-58
5. Методика навчання іноземних мов у загальноосвітніх закладах. Підручник для
студентів вищих навчальних закладів. Чекаль Г.С - Київ, 2010. – 321 с.
6. Свитайло Е.А. Материалы по английскому языку для проведения игровых
минуток на уроках или внеклассных мероприятиях // Англійська мова та
література. – 2009. - № 22-23. – С.52-59.
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа