close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
Опис досвіду з проблеми: "Створення
ситуації успіху на уроках математики
через комунікативну компетентність."
Актуальність проблеми. У новому
тисячолітті українське суспільство постало
перед вибором: якою бути людині у XXI ст.,
з якими ціннісними орієнтаціями, соціально
- психологічними установками. Ось тут
основний тягар випадає на освіту.
Відомо, що перехід від старого до
нового дуже тяжкий. Він може тягнутись
десятиліттями. Розвиток школи не може йти інакше, ніж через оволодіння
новим, через інноваційний процес.[1,с.191] Саме це вимагає кардинальних
змін у визначенні філософії освіти, нового змісту, педагогічних технологій
тощо. Об'єктом майже кожного інноваційного процесу стають діти.
Народження педагогічної технології «Створення ситуації успіху» було
зумовлено самим життям. У своїй педагогічній діяльності А.С.Макаренко
розробляв ідеї «завтрашньої радості», а В.О.Сухомлинський розвинув цей
прийом у створеній ним «Школі радощів». Результати діяльності цих
педагогів підвели мене до усвідомлення того, що навчально-виховний процес
у сучасній школі має бути націлений саме на те, щоб викликати у дітей
почуття радощів, забезпечити успіх у навчанні.[6,с.368]
Демократичні зміни, що відбуваються в суспільстві, безперечно
позначаються на завданнях шкільної освіти, тому особливої актуальності
набуває розвиток особистості дитини. Адже сучасні діти приходять до школи
з бажанням діяти, до того ж, діяти успішно, їм подобається на уроці не
просто слухати, а ставити запитання, обговорювати проблеми, брати
інтерв'ю, приймати рішення, придумувати, самостійно мислити, фантазувати
тощо. Якщо вчитель постійно організовує на своїх уроках таку діяльність, то
навчання буде успішним, а здобуті знання-якісні.[4,с.84] Сподівання успіху
живе у кожній дитині. Отже, вся моя діяльність націлена на те, щоб
допомогти дитині зрости в успіху, забезпечити успіх у навчанні. А створити
таку ситуацію успіху для кожного школяра можливо за умови розвитку
комунікативної компетентності учнів — це розвиток уміння сприймати
інформацію, усунення емоційного напруження, створення сприятливої
атмосфери на уроках, гармонійний розвиток особистості.
Практична цінність роботи полягає в тому, щоб побачити в дитині
особистість, що формується, допомогти їй розвинутися та розкритися духовно,
створити психоемоційний комфорт. Створена ситуація успіху стає точкою
відліку для змін у взаєминах з оточуючими, для дальшого руху дитини вгору
щаблями розвитку особистості. Саме заряд активного оптимізму, здобутий в
шкільному віці, гартує характер, підвищує життєву стійкість, здатність до
протидії.[7,с.255]
Свою навчально-виховну роботу я будую так, щоб центром освітнього
процесу була особистість учня: особистість у минулому-особистість теперособистість у майбутньому.
Головна моя мета:
 формувати творчу особистість, освічену, здатну до самореалізації та
самовдосконалення;
 створити «ситуацію успіху» для розвитку особистості дитини з
метою надання можливості кожному учню відчути радість
досягнення успіху, усвідомлення своїх здібностей.
Працюючи над даною проблемою, я поставила перед собою такі завдання:
 допомогти дитині зрости в успіху;
 створити умови для розвитку почуття віри в свої сили;
 дати відчути радість від здолання труднощів;
 дати зрозуміти, що задарма в житті нічого не дається, скрізь необхідно
прикласти зусилля;
 формувати активну життєву позицію.
1. Створення сприятливого психоемоційного комфорту на уроці
через комунікативні компетентності
В основі створення «ситуації успіху» лежить особистісно-орієнтований
підхід
до
процесу
навчання
та
виховання,
духовне
вдосконалення
внутрішнього світу. Ситуація успіху досягається тоді, коли сама дитина
визначає цей результат як успіх.
Живильні сили для всього дерева учіння йдуть насамперед від почуттів
школяра, від того, як його зустрічає школа і учитель [10,с.72]. Наші учні дуже
переживають невдачі — це погана оцінка, низький рівень знань. В них
з'являються негативні емоції (небажання вчитися, спілкуватися). Це може
призвести до формування замкнутого кола. У наших школах не повинно бути
нещасливих дітей, душу яких гнітить думка, що вони ні на що не здібні.
Тому я, як вчитель, повинна постійно створювати ситуацію успіху,
викликати позитивні емоції у дітей, розвивати пошукову активність,
дослідницько-пошукові здібності, реалізувати індивідуальні особливості. Тут
важливо все: зміст сказаного, добір відповідних слів, міміка, стиль мовлення.
[ 10,с. 74]
Щоб дитина повірила у свої можливості, які є запорукою успіху, я
використовую такі висловлювання:
 Це дуже важливо, і в тебе неодмінно вийде...
 Саме ти і міг би зробити це.
 Дякую, твоя думка не зовсім правильна, але дає можливість для
роздумів.
 Сподіваюсь, що наступного разу ти виконаєш роботу краще.
 Мені б дуже хотілося, щоб ти не забув про це.
 У тебе все вийде, тільки зверни увагу на...
 Твоя відповідь бездоганна.
 Продовжуй, і ти обов'язково отримаєш задоволення від своєї праці!
 Старайся, а якщо виникнуть труднощі, з якими тобі буде важко
впоратись, я допоможу тобі своїми порадами.
Вважаю за доцільне порівнювати роботу учня з тим, як він працював
раніше, показуючи його рух уперед, проте не вдаюся до порівняння успіхів і
невдач окремих учнів. Навчаю дітей здійснювати само- та взаємооцінку,
колективну оцінку.[9,с.198] Це активізує навчальну роботу, допомагає
формувати зацікавлене ставлення до критики, висловленої на його адресу,
зміцнює відчуття дитиною своєї значущості в колективі.
Ситуація успіху має деякою мірою характер штучно створеної, бо на
деякий час посилюється оцінний аспект на позитивних якостях праці учня.
Але через деякий час (коли дитина повірить у свої сили), відбувається
коригування-вказування на недоліки та їх спільне, а потім і самостійне
виправлення. У такий спосіб штучність створеної ситуації повністю зникає.
Для
створення
ситуації
успіху
велике
значення
має
формування
комунікативних компетентностей у школярів, які виконують ряд функцій:
 навчальну — розвиток уміння сприймати інформацію;
 релаксійну
—
усунення
емоційного
напруження,
створення
сприятливої атмосфери на уроках, що забезпечує подолання бар'єру у
сприйнятті навчального матеріалу;
 розвивальну — гармонійний розвиток особистісних якостей для
активізації резервних можливостей;
 виховну — психотренінг і психокорекція поведінки в ігрових моделях
життєвих ситуацій;
Кожен ранок у школі я розпочинаю з "ранкових зустрічей", де діти в
ігровій формі створюють позитивний настрій, ефективно спілкуються,
піклуються про інших, вчаться знаходити спільну мову і поважати один
одного, налаштовуються на успіх протягом дня, а все це створює ситуацію
успіху кожного члена колективу. Свою радість вони висловлюють
різноманітними формами привітання: усмішка, побажання, похвалити друга,
похвала самого себе, висловити комплімент, "передача" тепла свого серця та
інші.
Часто у своїй роботі я застосовую таку комунікативну діяльність, як
"розминка".
Головна функція розминки — створення сприятливого психологічного
клімату на уроці. "Розминка" може замінювати організаційні моменти уроку,
а також використовуватись як зв'язкова ланка між різними етапами уроку.
"Розминка" може бути використана:
 для об'єднання тих, хто навчається разом;
 для активізації емоційної, розумової діяльності;
 для відпочинку, зміни виду діяльності протягом уроку.
У своїй практиці я впроваджую такі розминки, як: "Закінчи речення",
"Піднеси настрій", "Конкурс чомучок", «Уяви-покажи-розкажи», "Уявимо
собі", "Добре-погано", "А що думаєте ви?".[10,с.15] Це активізує психічні
процеси діяльності учня середнього шкільного віку (відчуття, сприймання,
мислення, уяву, пам'ять, увагу, волю), мовлення, які сприяють позитивним
зрушенням у розвитку школяра.
Формую
комунікативні
компетентності
завдяки
впровадженню
нетрадиційних методів навчання, таких, як дискусія, обери позицію, рюкзак,
мікрофон, незакінчені речення, метод прес.[5,с.50]
Комунікативна діяльність допомагає зробити клас інтерактивною групою,
де учні почуваються впевнено, висловлюючи свої погляди та думки, а також
заохочують товаришів до співпраці, вчаться давати оцінні судження щодо
виконаної роботи, результатів своєї праці. У результаті складається
стимулююча, творча атмосфера, в якій успіх кожного є запорукою успіху всіх.
2. Прийоми створення "ситуації успіху", які сприяють формуванню
пізнавального мотиву навчання
За педагогічною технологією "Створення ситуації успіху" визначено такі
типи учнів:
 "Надійні" —
це діти, які мають хороші здібності, сумлінні в
навчанні, активні, спокійні, самостійні. Вони постійно очікують на
радість.
 "Впевнені" — впевнені в своїх силах, але у таких учнів періоди злету в
навчанні змінюються розслабленням. Вони емоційні, швидко звикають
до успіху, в них впевненість переростає у самовпевненість.
 "Невпевнені" — учні, невпевнені у своїх силах, хоча й мають хороші
здібності й відповідально ставляться до навчання.
 "Зневірені" — діти, які втратили сподівання на успіх, на отримання
радості, замикаються в собі.
Успіх у діяльності — потужне джерело внутрішніх сил дитини, що
народжує енергію для подолання труднощів і стимулює бажання вчитися,
сприяє мотиву досягнення успіху у цій діяльності.[2,с.200] Головне, щоб
школяр неочікувано для себе відчув радість і успіх від пізнання нового, хоча
допомога вчителя при цьому повинна бути прихованою, ненав'язливою.
Залежно від типу учнів, використовую такі прийоми створення
"ситуації успіху".
 "Навмисна помилка" — прийом, що найчастіше використовую при
закріпленні матеріалу, при перевірці знань. Цей прийом, як показала
практика, активізує увагу учнів на уроці.
 "Даю шанс" — прийом, коли учень працюючи над завданням,
сам його розв'язавши, для себе зненацька розкриває нові
можливості. Особливо ефективно його використовувати при
створенні проблемних ситуацій на уроці.
 "Зараження" — прийом, найчастіше використовуваний на уроках
узагальнення і систематизації матеріалу, в ситуації змагання. Головне
при цьому — створити таку педагогічну ситуацію, щоб успіх окремого
учня, або певної групи дітей, став стимулом для успіху інших, викликав
радість.
 "Сходи" — прийом, що ефективно використовую на уроках вивчення
нового матеріалу, коли поступово веду своїх вихованців до засвоєння
невідомого.
Тут
головне
із
самого
початку
подолати
стан
психологічного напруження у дітей, визначити шлях-доріжку, яку
повинен опанувати школяр для отримання міцних умінь та навичок.
 "Емоційний сплеск" — прийом, як показала практика, найбільш
корисний для учнів, які мають інтелектуальні здібності, але вони
"збилися з ритму", деякою мірою "втратили себе". І тут саме вчитель
повинен знайти спосіб "запалити" бажання дитини працювати.
 "Обмін ролями" — прийом, що практикую під час закріплення
вивченого матеріалу й під час узагальнення та систематизації знань
школярів. Тут діти мають можливість виявити себе, показати свої
здібності. Головне, що саме тут я показую своїм вихованцям, що вони
здатні робити набагато більше, ніж від них очікують.
 "Радість класу" — емоційний відгук навколишніх на успіх члена
колективу, констатація будь-якого, навіть незначного позитивного
результату діяльності, навіювання дитині віри у себе.
 "Лінія горизонту" — прийом, де перший успіх дитини одразу
підхоплюється вчителем. Тоді я пропоную повторити завдання на більш
складному рівні, наче "відсуваючи лінію горизонту".
 "Авансування" — прийом, де вчитель в індивідуальній роботі виконує з
учнем завдання, пояснюючи йому складні місця, а потім у класі дає
подібне завдання, що самостійно виконується учнем, і він відчуває успіх.
 "Прямуй за нами" — прийом для покращення засвоєння навчальних
вимог
програми середньої школи з математики слабовстигаючими. Тут
педагоги забезпечують одержання успіху в навчанні, викликаючи в
учнів, які проявляють лінощі в навчанні, бажання отримати успіх від
оточення, в якому перебуває школяр. Головне — дати можливість учню
відчути радість визначення в собі, що ще не все втрачено і можна
досягти успіху, маючи бажання.
Таким чином, застосовуючи ці прийоми, я формую мотиватори навчання
(потреби, нахили, інтереси, позитивне ставлення до діяльності, моральні
принципи, установки, самооцінку), що сприяє формуванню позитивного
мотиву навчання.[3,с.8]
Використання на уроках ігрових моментів, що робить процес навчання
цікавим, створює у дітей бадьорий, творчий настрій, полегшує засвоєння
навчального матеріалу, створює ситуацію успіху.
Саме на математичному матеріалі виховуються найкращі пізнавальні та
пошукові цінності.
3. Інтерактивне навчання — шлях до створення "ситуації успіху"
Щоб досягти успіху в навчанні учнів середнього шкільного віку, процес
навчання має здійснюватись в певній системі на основі комунікативнодіяльнісного підходу.
Звичайно, досягти мети і поставленого перед собою завдання шляхом
використання лише традиційних форм та методів організації навчально виховного процесу неможливо. Я прагну створити такі уроки, які створені
для дітей і разом з ними.
У своїй роботі користуюся методиками, які формують творчу, мислячу
особистість дитини, її самобутність і самоцінність, організовую радісне
життя дітей без примусу, розвиваю в них стійкий інтерес до знань, потребую
їх самостійного пошуку.
Головним об'єктом у вчительській роботі є учень. Тому і діяльність
спрямовую на нього.
Отже,
намагаюсь
урізноманітнювати
навчальний
процес.
Свої
надбання коротко занотую так:
1. Постійно удосконалюю свій професійний рівень.
2. Підтримую інтерес до навчання у дітей.
3. Постійно вивчаю своїх вихованців, і в цьому мені допомагають батьки.
4. Вчу дітей вчитися.
5. Учні позбавлені механічного зубріння правил і формувань.
6. Увагу зосереджую не на помилках, а на успіхах і перемогах, навіть
незначних.
7. Віддаю перевагу урокам-несподіванкам.
8. Планую уроки за схемою "менше вчителя — більше учня".
Відійшло в минуле зубріння і пасивне відсиджування уроків. Сьогодні
саме учень є центральною фігурою на уроці. Від його творчої активності,
уміння доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки, вміння спілкуватися
з однокласниками, з учителем залежить результативність уроку, його
успіх.[8,с.136]
Ситуацію успіху я створюю завдяки застосуванню інтерактивного
навчання, а саме:
— шляхом створення групової співпраці, бо вона має переваги над
іншими формами роботи (діти вчаться разом творчо мислити, досягати
згоди, домовлятися);
— однокласники стають друзями (піклуються один про одного,
допомагають, довіряють);
— учні аналізують, шукають альтернативне вирішення проблемної
ситуації: "Спробую переконати тебе (Вас)...", "Це має бути інакше,
оскільки..."[5,с.52]
В повсякденній праці використовую ще такі форми роботи, як:
1) індивідуальні завдання (картки, схеми і т.д.);
2) робота в парах ("Обличчя до обличчя", "Один-удвох-усі разом");
3) робота в малих групах ("Пошук інформації", "Коло ідей");
4) проводжу на уроках інтерактивні ігри: "Інтерв'ю", "Мозковий
штурм", "Передбачення", "Прес".
5) використовую стратегії, які значною мірою стимулюють
розвиток інтелектуально-творчих здібностей дітей. Зокрема,
математичні ігри, кросворди, шаради, анаграми, вікторини,
творчі завдання;
6) впроваджую різноманітні нестандартні форми уроків: урок-гра, урокказка, урок-подорож, урок - КВК , урок-змагання , урок-свято та інші;
Діти різні за своїми здібностями, спонукають мене шукати нові методи і
прийоми
навчання.
У
своїй
роботі
на
уроках
використовую
диференційований індивідуально-особистісний підхід до учнів, завдяки чому
форми і методи навчання пристосовую до здібностей кожного вихованця, що
сприяє їхньому розвитку і досягненню значних успіхів.
Заохочення, створення яскравих наочно-образних уявлень, навчальнопізнавальна гра, створення проблемної ситуації, спонукання до пошуку
альтернативних рішень, виконання творчих завдань, створення ситуації
взаємодопомоги — це прийоми, якими я користуюся на своїх уроках для
створення успіху школярів. Добираючи завдання до уроку, я завжди пам'ятаю
про те, що вони мають бути цікавими, різноманітними, посильними, а
головне — у дитини має бути вибір, тому я не "даю завдання", а пропоную
його.
Однак розумію, що процес навчання — це не безперервна радість. Не все
може бути цікавим у навчанні. Наслідуючи К.Д.Ушинського, вважаю за
потрібне "привчити дитину робити не тільки те, що її цікавить, а й те, що не
цікавить, робити заради приємності виконати свій обов'язок".
Висновки
Як показує практика, створення ситуації успіху породжує радість.
Підводячи підсумок своєї роботи, хочу зазначити, що надія на успіх живе в
кожній дитині. Я з впевненістю можу сказати, що я, учні і батьки докладаємо
великих зусиль, щоб успіх кожного й успіх всіх був гарантованим. Адже
успіх є передумовою всього життя людини, джерелом мотивації діяльності,
шляхом до перемоги над труднощами і проблемами.
Ми завжди повинні прагнути до успіху у навчанні. А навчання, як
творче засвоєння знань залежить від трьох факторів:
 від того, чого навчають;
 від того, хто і як навчає;
 від того, кого навчають.
Тобто характер навчання залежить від навчального матеріалу, який
засвоюється, педагогічної майстерності і досвіду вчителя, а також від
особистісних особливостей учня — індивідуальних характеристик його
психічного розвитку (розумового, емоційного, вольового), від ставлення до
навчання, схильностей та інтересів.
Тому
ми
повинні
намагатися
розширювати
можливості
учня,
допомогти йому розкрити свій потенціал. Адже успіх — це удача в
діяльності, досягнення певних результатів, суспільне визнання особистості.
І якщо дитина усміхнена протягом уроку, це є свідченням того, що
вона відчуває свою значимість, як особистість, як потребу в ній всього
колективу. І все це спрацьовує на позитивний результат у досягненні
поставленої мети, на формування активної життєвої позиції школярів, на
всебічно-гармонійний розвиток особистості з метою підготовки її до життя
і праці у даному суспільстві.
Пропозиції
Кожен вчитель повинен бути не тільки носієм певної інформації, а
вчителем-дослідником, для якого важливим є вміння не лише давати
відповіді на запитання, а й ставити самі запитання та спонукати учня до
самостійного пошуку відповіді, що призводить до успіху у навчанні, до
розвитку особистості дитини, віри в свої сили. Для цього доцільно
спланувати роботу шкільних та міських методичних об'єднань з
врахуванням потреби росту творчого вчителя. Скажімо:
 поглибити знання вчителів математики про сутність та специфіку
створення «ситуації успіху» через комунікативну компетентність.
 сформувати банк даних про використання педагогічної технології на
уроках.
 апробувати моніторинг готовності вчителів
використання
технології
у
системі
математики до
семінарів-практикумів,
внутрішнього контролю ефективності технологічних уроків.
Додаток 1
Правила управління успіхом на уроці
1. Успіх починається з визнання дітьми права вчителя вчити. Авторитет,
особистість учителя, його різноманітні достоїнства й інтереси є
запорукою успіху учнів.
2. Психологічний
клімат,
обстановка
життєрадісності,
організація
діяльності учнів на уроці, розумне сполучення репродуктивних і
творчих методів.
3. Необґрунтована похвала, гіпертрофовані компліменти, випадкові
оцінки нівелюють відчуття успіху. Потрібно вміти бачити реальні
зміни, реальні зрушення й достоїнства дітей, якими б малими вони не
були, і вчасно підтримати учня.
4. Учитель повинен любити дітей і вміти це робити. Не можна,
виявляючи почуття захоплення від спілкування з одними дітьми,
змушувати страждати інших.
5. Учитель повинен знати й весь клас, і кожного учня окремо. Він мусить
дуже багато знати про дітей, щоб навчитися в потрібну хвилину
допомагати їм.
6. Початок уроку виступає як момент, від якого в значній мірі залежить
успіх усього уроку.
7. Поряд із цифровою розгорнута текстова оцінка відіграє
виняткову роль у стимулюванні навчальної діяльності
дитини.
8. Ступінь захопленості учнів предметом виражається в їхньому бажанні
й готовності займатися ним після уроків.
9. Учитель повинен навчитися включати учнів у колективну пізнавальну
діяльність.
Додаток 2
Тема. Розв'язування задач на пропорційний поділ.
Мета: навчити поєднувати математичну і тематичну інформацію;
удосконалювати знання учнів при розв’язуванні задач на пропорційний
поділ різними способами;
розвивати логічне мислення і навички усної лічби, математичну мову;
виховувати інтерес до нових знань і прагнення їх набути.
Очікувані результати: у результаті вивчення теми учні мають навчитися
розв’язувати задачі на пропорційні величини і пропорційний поділ.
Хід уроку
І. Перевірка домашнього завдання.
Розгорніть зошити. Обміняйтеся, перевірте домашнє завдання і оцініть його.
ІІ. Актуалізація опорних знань, мотивація.
Скажіть, будь ласка, які знання вам були потрібні, щоб виконати
домашнє завдання? (Відповідь учнів)
Як ви пригадуєте, це була тема попереднього уроку. Тому метою
сьогоднішнього уроку буде…
І хочу сказати, що сьогодні на вулиці Богдана Хмельницького, 8а ,у
приміщенні кабінету математики відкриється детективне агентство.
Пригадайте, яких відомих детективів ви знаєте? Які риси притаманні
детективам? (Кмітливість, спостережливість, уважність).
Під час роботи в детективному агентстві ви будете розслідувати різні
заплутані справи. Вам надається змога продемонструвати свої детективні
здібності. Отже, кмітливість, спостережливість, уважність стануть вам у
пригоді.
Девіз нашого детективного агентства такий: «Міркуй точно,
відповідай чітко, записуй правильно і швидко»(записано на дошці).
Щоб наше агентство мало можливість отримати інформацію, потрібно
повідомити клієнтам наш номер телефону. Цей номер містить чотири
цифри, які ви знайдете, розв’язавши усно наступні вправи.
1. При яких значеннях х рівність буде правильною?
1)
x
5

2
5
;
2)
x
6

7
6
;
3)
4
x

4
9
;
4)
x
9

3
9
;
x=2.
x=7.
x=9.
x=3.
З випробуванням ви впоралися, можемо дати оголошення в газеті.
Детективне агентство
Вул. Б.Хмельницького, 8а
Тел. 27-93
Використайте свій шанс!
До праці! Записуємо в зошитах дату відкриття приватного детективного
агентства.
ІІІ. Розв'язування задач (детективна робота).
Ви здогадалися, що вулиця Б.Хмельницького, 8а, адреса нашої школи,
тому навчальні приміщення будуть офісами нашого агентства. З’ясуємо: чи
вистачить нам місця, щоб працювати в одному офісі, якщо на одного
детектива припадає 2 м2 приміщення? Відповідь на це запитання дає справа
№ 1.
Справа №1
Усі кабінети кожного поверху школи займають площу 1862 м2 і
пропорційні числам 10:12:13:14. Знайдіть площу одного із них при умові. що
всі кабінети однакової величини.
10n+12n+13n+14n=1862;
49n=1862;
n=38(м).
38:19=2 м2.
Отже, ми зможемо працювати в одному офісі.
А тепер ми розкриємо справу, що надійшла від наших клієнтів,
спадкоємців майна, які хочуть переконатися, чи у правильних пропорційних
відношеннях поділено гроші між ними?
Справа №2
Задача № 769 (з підручника)
2х+3х+8х+11х=9600;
24х=9600;
x=400 грн.
2  400=800грн;
3  400=1200грн;
8  400=2400грн;
11  400=4400грн.
Отже, майно було поділено правильно.
Я думаю ви погодитеся, що для того, щоб розкривати справи,
необхідно працювати над ними кілька днів.
Справа № 3
Шерлок Холмс розглянув справу, яка записана на 540 сторінках, за три
дні, що пропорційні числам 2:3:4. Скільки сторінок він прочитав кожного
дня? (Виконайте це завдання в парі)
І спосіб
2х+3х+4х=540;
9  х=540;
х=60.
2  60=120 (стор.) – 1 дня;
3  60=180 (стор.) – 2 дня;
4  60=240 (стор.) – 3 дня.
ІІ спосіб
540  2
234
540  3
234
540  4
234

540  2
 60  2  120
9

540  3
 60  3  180
;
 60  4  240
.
9

540  4
9
;
Поки ми розслідували справи, до агентства надійшла термінова
телефонограма.
Увага! Розшукується злочинець, який викрав 246 кг
цукру!
Нам необхідно дізнатися навіщо злочинцеві цукор. Отож, розглянемо
кілька кримінальних справ (робота в групах). Кожна група отримує свою
справу і з’ясує де зник цукор?
Справа № 4
1) Гоголь-моголь складається з яєчних жовтків, цукру і какао-пудри, взятих
у відношенні 5:2:1. Визначити масу цукру у 224 кг суміші?
2) Для приготування крему змішують цукор, лимон і жовток у відношенні
3:4:20. Скільки кілограмів цукру взяли для приготування 405 кг крему?
3) Щоб приготувати коктейль, змішують молоко, цукор і морозиво у
відношенні 5:1:4. Скільки кілограмів цукру взяли, щоб отримати 450 кг
коктейлю?
4) Для приготування тістечок змішали муку, цукор і молоко у відношенні
5:2:3. Визначити масу цукру для приготування 500 кг тістечок?
5х+2х+х=224; 3х+4х+20х=405; 5х+х+4х=450; 5х+2х+3х=500;
8х=224;
27х=405;
10х=450;
10х=500;
х=28г.
х=15г.
х=45г.
х=50г.
28  2=56кг .
3  15=45кг.
45кг.
2  50=100кг.
56+45+45+100=246 кг
Цукор ми знайшли.
ІV. Домашнє завдання.
Тому записуємо домашнє завдання № 771.
Оскільки наші детективи добре попрацювали, тепер вони можуть
кілька хвилин перепочити, випити по склянці чаю. Готуючи напиток,
детектив задумався над цікавою справою.
Справа № 5
Щоб приготувати цілющий чай необхідно взяти малину, калину,
журавлину і цукор у відношенні 3:5:6:8. Скільки грамів цілющої суміші
отримаємо, якщо журавлини треба взяти на 6 г більше, ніж малини?
М – 3х
6х-3х=6;
(3+5+6+8)  2=22  2=44 г.
К – 5х
3х=6;
Ж – 6х
х=2г.
Ц – 8х
V. Підсумок.
- За 45 хвилин детективи розкрили багато справ.
- Чи сподобався вам урок? Чим?
- Які висновки ви зробили, працюючи в агентстві?
- Чи досягли ми мети, поставленої перед собою?
- А чи потрібно нам розв’язувати задачі на пропорційний поділ?
- Піднесіть руку, хто сьогодні засвоїв матеріал?
- Чи зміг би хтось із вас пояснити цю тему другові?
Молодці! Ви стали справжніми детективами! На сьогодні агентство
роботу свою закінчило!
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа