close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
Автор: Олійникова Світлана Петрівна, учитель історії
Кваліфікаційна категорія - вчитель вищої категорії, звання - старший вчитель
Навчальний заклад: Миколаївська загальноосвітня школа І – ІІІ ст. № 36
Миколаївської міської ради Миколаївської області
Конспект уроку з історії України для 5 класу за програмою «Історія
України. Вступ до історії» (К., Перун. 2005)
Тема уроку за програмою: Культура України XVI – XVIII ст.
Анотація:
Розробка уроку в 5 – му класі з мультимедійною підтримкою
(презентація додається), мета якого - ознайомити учнів з розвитком освіти
України XVI – XVIII ст. (братські школи, Острозька академія, КиєвоМогилянська академія); найвидатнішими діячами української культури ХVІІІ
ст. (С. Величко, Г. Сковорода.); розвивати вміння називати найвизначніші
події та найвидатніших діячів козацької доби;
наводити приклади
найвідоміших культурних пам’яток; стисло характеризувати історичні
постаті, використовуючи текст підручника; висловлювати ставлення до подій
та постатей; розповідати про пам’ятки козацької доби; вибудовувати
розгорнуту відповідь на запитання; виховувати інтерес до історії, гуманізм,
патріотизм, повагу до історичної спадщини.
Мета:
Навчальна: ознайомити учнів з розвитком освіти України XVI – XVIII ст.
(братські
школи,
Острозька
академія,
Києво-Могилянська
академія);
найвидатнішими діячами української культури ХVІІІ ст. (С. Величко,
Г. Сковорода.)
Розвивальна:
розвивати
вміння
називати
найвизначніші
події
та
найвидатніших діячів козацької доби; наводити приклади найвідоміших
культурних
пам’яток;
стисло
характеризувати
історичні
постаті,
використовуючи текст підручника; висловлювати ставлення до подій та
постатей; розповідати про пам’ятки козацької доби; вибудовувати розгорнуту
відповідь на запитання.
1
Виховна: виховувати інтерес до історії, гуманізм, патріотизм, повагу до
історичної спадщини.
Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу.
Форма уроку: «уявна екскурсія».
Завдання:
- розвивати предметні компетенції з історії (хронологічну, просторову,
інформаційну, мовленнєву, логічну, аксіологічну);
- забезпечити позитивну взаємодію учнів, ситуацію успіху, підвищити
самооцінку школярів.
Методи і форми навчальної діяльності: слово вчителя, бесіда, робота учнів
з візуальними джерелами, вирішення проблемного завдання, фронтальна
робота, робота в парах, індивідуальна робота.
Інструментарій: підручник Власов В.С., Данилевська О.М. Вступ до історії
України, Генеза, 2010;
комп’ютер, мультимедіапроектор, презентація у PowerPoint.
Очікувані результати
Учні:
знаходять на карті місця найвизначніших подій доби;
визначають тривалість подій;
наводять приклади найвідоміших культурних пам’яток;
стисло характеризують історичні постаті, використовуючи текст підручника;
висловлюють ставлення до подій та постатей;
розповідають про кілька (на вибір) пам’яток козацької доби;
докладно переказують науково-популярний текст, вибудовуючи розгорнуту
відповідь на запитання.
Структура уроку
І. Етап організації навчальної діяльності
ІІ. Актуалізація опорних знань, вмінь та навичок учнів, мотивація навчальної
діяльності
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
2
ІV. Узагальнення і систематизація знань
V. Підсумки уроку
VІ. Домашнє завдання
Хід уроку
І. Етап організації навчальної діяльності.
Ознайомлення учнів з темою уроку.(Слайд 2)
Мотивація навчальної діяльності
- Поясніть, що означає термін «культура».
- Визначте, які питання будуть розглядатися на уроці.(Слайд 3)
- Що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?
ІІ. Актуалізація опорних знань, вмінь та навичок учнів.
1.Охарактеризуйте становище українських земель в ХVI ст.
▪ Виберіть відповідні дати, назви, історичні події та складіть правильні
твердження (Слайд 4)
1569 р. Люблін
Литва, Польща
Річ Посполита
1596 р. Берест
православ’я
греко – католицька
католицтво
(уніатська)
▪ Робота учнів з картою (Слайд 5)
- Які українські землі перебували у складі Речі Посполитої?
Українські землі в XVI – XVII ст.
3
* Індивідуальна робота учня за карткою (Слайд 6)
▪
Виберіть
правильні
твердження
та
схарактеризуйте
становище
українських земель у складі Речі Посполитої.
А. Зберігалося православ`я.
Б. Насаджувалися католицька та греко- католицька церкви.
В. Діяли закони “Руської Правди”.
Г. Заборонялася українська мова.
Ґ. Розповсюджувалися українські звичаї та традиції.
Д. Припинялася діяльність українського законодавства.
2. Як змінилося становище українських земель в ІІ пол. ХVІІ ст.?
▪ Визначте, яку подію характеризує ця схема (Слайд 7)
Україна
1667 р.
Правобережна
Лівобережна
Гетьманщина
▪ Робота учнів з історичною картою. (Слайд 8)
- Які українські землі перебували у складі Польщі та у складі Росії
наприкінці ХVII – на початку XVIII ст.?
4
* Індивідуальна робота учня за карткою. (Слайд 9)
▪ За опорними словами укажіть наслідки Андрусівського договору.
Війна, Росія, Польща, обмеження
прав України, Поділ
України на
Лівобережну та Правобережну, Руїна.
- Яку загрозу створювали для українського народу напади татар та турок?
(Слайд 10)
*Як ви вважаєте, чому ми повторили саме ці події XVI – XVIII ст.?
Висновки: (Слайд 11)
Умови розвитку української культури:
Польща та Росія обмежували права України.
Спустошливі напади татар та турок створювали загрозу існуванню
українського народу.
Постановка проблемного питання:
Які завдання вирішували діячі культури в XVI – XVIII ст.?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
1.
Розвиток освіти.
▪ Робота учнів з підручником (§ 17, с. 130).
Братські школи. ( Слайд 12)
▪ Сформулюйте 2 – 3 запитання до тексту та дайте відповіді на них.
- Хто створював братські школи?
- Де і коли виникла перша братська школа?
- Чого навчали в братських школах?
- Хто міг у них навчатися?
* Індивідуальна робота учня за карткою
▪ Працюючи з текстом підручника с.130 – 131, п.2, додатковим матеріалом,
порівняй правила шкільного життя в братських школах із сучасними: що
віджило, а що не втратило свого значення й нині.
5
Статут Львівської братської школи 1586 р.
Порядок шкільний
1. Сідати кожен має на своєму певному місці, визначеному за його успіхи:
котрий більше знає, сидіти буде на першому місці, хай би і найубогішим був;
котрий менше знати буде, має сидіти на гіршому місці.
2. Багатий над убогим у школі нічим не має бути вищим, тільки самою
наукою.
3. Учитель повинен учити і любити всіх дітей однаково, як синів багатих, так
і сиріт убогих.
4. Приходити повинні отроки в школу на визначений час.
5. Зранку, прийшовши всі в призначений час, не повинні починати навчання,
поки не помоляться.
6. Зранку після молитов кожен повинен розказати вчорашній свій урок і
писання, що вдома писав, і повинен викласти вивчене; а потім повинні по
частинах вчити Псалтир чи граматику і другі корисні науки, в яких є потреба.
7. Двох чи чотирьох хлопців, кожну неділю потрібно призначати для
збереження порядку, від чого жоден не зможе відмовитися, коли до нього
надійде черга.
8. Батькові про дітей учитель повинен нагадувати, щоб діти вдома поводили
себе відповідно шкільному розпорядку, показуючи всім свою ученість і
людяність.
- Про які права та обов’язки тогочасних учителів та учнів ви дізналися?
- Яке значення мали братські школи?
Висновки:
Братські школи зробили освіту досяжною для багатьох українців.
Вища освіта
Острозька академія. (Слайд 13)
▪ Дайте відповіді на питання.
- Хто зображений на портреті?
- У чому полягає просвітницька діяльність цієї людини?
6
- Яке значення мала Острозька академія?
Києво – Могилянська академія. (Слайди 14, 15)
- Як виникла Київська колегія (Києво-Могилянська академія)?
- Яке значення мала Київська колегія для розвитку освіти?
Висновки:
Острозька академія та Києво – Могилянська академія були подібні до
європейського університету.
У Києво – Могилянській академії навчалося багато видатних діячів
української культури.
2. Самійло Величко. (Слайд 16)
Закінчив Києво-Могилянську академію, де вивчив латину й чотири іноземні
мови.
▪ Працюючи в парах з підручником с.132, визначте, чим уславився Самійло
Величко? (Слайд 17)
▪ Запропонуйте 2 події, про які обов`язково треба було б розповісти в
літописі. Чому обрали саме ці події?
- Яке значення має козацький літопис Самійла Величка?
Висновки:
Самійло Величко – автор козацького літопису, що охоплює період з 1648 до
1700 року.
3. Григорій Сковорода (1722 - 1794) – композитор, поет, науковець,
філософ. (Слайд 18) (філософія в перекладі з грецької означає любов до
мудрості)
▪ Роздивіться ілюстрацію.
- Чому Г. Сковороду називали “мандрівним філософом”
▪ Порівняйте свою відповідь з інформацією в підручнику. С. 133.
(Слайд 19)
Один
із
сучасників
філософа
так
згадував
про
нього:
“Не стяжав він ні золота, ані срібла, але народ не зате приймав його під
свої покрівлі… Мешканці… слобід та хуторів, де він зупинявся, любили його,
7
як рідного. Він віддавав їм усе, що мав: не золото й срібло, а добрі поради,
настанови, дружні докори…Утішався, що труд його мандрівного життя
не безплідний”.
- Чому український народ любив Г. Сковороду?
Висновки:
Григорій Сковорода впродовж 25 років подорожував Україною, навчаючи
мудрості своїх земляків. Думки філософа були близькі народові: його вірші
стали народними піснями, байки переповідали кобзарі, а наукові трактати
переписувалися й поширювалися в зошитах.
▪ Як ви розумієте вислови Г. Сковороди? (Слайд 20)
Любов виникає з любовi; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.
Хіба не любов усе єднає, будує, творить, подібно до того, як ворожість
руйнує?
▪ Як співвідносяться ці вислови з «золотим правилом моралі»?
* Індивідуальна робота учня за карткою. (Слайд 21)
▪ Прочитайте вислів Григорія Сковороди та дайте відповіді на запитання.
- Як Г. Сковорода ставився до Батьківщини? Чи вчив він українців бути
патріотами? Чи можна самого Г. Сковороду назвати патріотом України?
Коли не зможу нічим любій Вітчизні прислужитись, в усякому разі з усієї
сили намагатимуся ніколи ні в чому не шкодити.
4. Архітектура козацької доби.
Троїцька соборна церква у Новомосковську (запорізькому місті Самара)
(Слайд 22)
8
▪ Прочитайте оповідання. Підготуйте відповіді на питання
- Коли і ким був збудований собор?
- У чому його особливості?
Історія цієї споруди, що її записав український історик Дмитро
Яворницький, схожа на легенду.
Було це в 1772 році, коли Запорізьку Січ ось-ось мали зруйнувати. У
Самарі стояла старенька церковця, і козаки задумали збудувати нову.
Зібрали раду, знайшли майстра – Якима Погребняка з села Водолаги. Тільки
ж той майстер старшині не сподобався: був він з себе непоказний, ще й
рудий.
– Чи ти ж зумієш збудувати Божий храм?
А будувати козаки надумали неабияк: без жодного цвяха! Бо негоже,
міркували вони, у храмі Спасителя, розіп'ятого на хресті й прибитого
залізними цвяхами, забивати цвяхи в дерево.
– Збудую, чому ні. Мені не первина, – відповів Яким Погребняк. Та й
намалював просто на стежці в саду, де вони зібралися, гарну п'ятиглаву
церкву.
– І що, збудуєш отаку? – не довіряли козаки.
– Збудував би й більшу, з дев'ятьма верхами.
Намалював дев'ятиглаву, і так та церква всім сподобалася, що сказали
ставити її.
Навезли дерева, заклали підвалини.
Тільки ж цього разу засумнівався в собі сам майстер. Дерев'яної церкви
на дев'ять бань не було ніде в Україні... Злякався майстер, та так, що втік
геть – заховався у плавнях. Лежить у комишах, а на обрії видніє Самарський
монастир, немов вабить до себе. Помолився майстер Яким до святого
Миколи Чудотворця. І тоді приснився йому святий Микола й пояснив, як
ставити собор. Прокинувшись, майстер зробив маленьку церкву зі стебел
комишу. Все в ній було до ладу, і він, уже впевнений у собі, вернувся на
будову.
9
Комишевий макет потім довго зберігався в соборі, аж врешті
розсипався на порохно.
А собор стоїть. Майстер справді обійшовся без цвяхів: колоди скріплено
дерев'яними кілочками або взято «в замок», тобто врізані одна в одну. І так
їх міцно скріплено, що не бояться ні бур, ні землетрусів.
Висновки:
Троїцький собор збудований у 1773 - 1781 рр. народним майстром будівничим Якимом Погребняком. На прохання козаків храм збудувати без
залізних цвяхів. Козаки вважали, що не можна вбивати цвяхи у храм
Спасителя — Ісуса Христа, який, за біблейським переказом, був розп’ятий на
хресті саме за допомогою залізних цвяхів.
Муровані храми козацької доби. (Слайд 23)
▪ Доберіть прикметники, якими можна описати муровані храми козацької
доби.
- Як ці споруди утверджували думку про велич козацької держави?
Церква Всіх
Святих
Києво- Печерської лаври,
збудована
коштом
гетьмана Івана Мазепи.
Георгіївська
церква
Видубицького монастиря
в
Києві,
збудована
коштом стародубського
полковника
М.Миклашевського.
Свято-Преображенський
собор
у
Великих
Сорочинцях
на
Полтавщині, збудований
коштом
гетьмана
Д.Апостола.
10
Висновки:
Храми були величними, розкішно оздобленими. Втілювали мрії своїх творців
про майбутнє України.
ІV. Узагальнення і систематизація знань. (Слайд 24)
- Про які події культурно – освітнього життя ви дізналися?
- Хто з діячів української культури вразив вас найбільше? Стисло розкажіть
про нього.
- Які завдання вирішували діячі української культури в XVI – XVIII ст.?
Висновки:
Діячі культури в XVI – XVIII ст. захищали український народ від впливу
чужоземців, виховували патріотів України.
V. Підсумки уроку.
Продовжить речення:
Сьогодні на уроці мені сподобалося………..
Мені не сподобалося………
VІ. Домашнє завдання. (Слайд 25)
Опрацювати матеріал підручника В. Власова та О. Данилевської:
§17, с.130 – 133, відповісти на запитання с.136
11
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа