close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ З ПРОФІЛАКТИКИ
ПРОЯВІВ АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ПІДЛІТКІВ З НЕПОВНИХ
СІМЕЙ У ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ
2
ЗМІСТ
стор.
ВСТУП……………………………………………………………………………...3
РОЗДІЛ 1 Теоретичні питання соціально-педагогічної діяльності з
профілактики проявів агресивної поведінки підлітків з неповних сімей
у загальноосвітньому навчальному закладі ……………………………………7
1.1 Теоретичний аналіз суті та особливостей соціально-педагогічної
діяльності з профілактики проявів агресивної поведінки підлітків з неповних сі
мей у загальноосвітньому навчальному закладі…………………………………...7
1.2
Комплексна
програма
соціально-педагогічної
діяльності
з
профілактики проявів агресивної поведінки підлітків з неповних сімей у
загальноосвітньому навчальному закладі…….…………………………………..14
РОЗДІЛ 2 Експериментальна перевірка програми соціально -педагогічної
діяльності з профілактики проявів агресивної поведінки підлітків з
неповних сімей у загальноосвітньому навчальному закладі..........................19
2.1 Організація експерименту розробленої програми соціально-педагогічн
ої діяльності з профілактики проявів агресивної поведінки підлітків з неповних
сімей у загальноосвітньому навчальному закладі………………………………..19
ВИСНОВКИ ……………………………………………………………………….24
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….26
ДОДАТКИ………………………………………………………………………….30
3
ВСТУП
Актуальність дослідження. В сучасному суспільно-політичному стані
шкільні психологи, батьки, педагоги відзначають, що у підлітків зростає
асоціальна
спрямованість
поведінки.
Вони
стали
вразливішими
та
агресивнішими. Агресивна поведінка проявляється в широкому діапазоні від
різких висловлювань до фізичних дій.
Прийнято вважати, що підліткова агресія значно перевершує агресію
дорослих. Найчастіше це пояснюють необхідністю самоствердження. Наприкла
д, статистика підліткової
злочинності
нараховує
щорічно
більше
тисячі
вбивств, кілька сотень зґвалтувань, десятки тисяч тілесних ушкоджень та інших
правопорушень з очевидним агресивним підтекстом. До основних чинників
підліткової агресії науковці відносять: агресивне налаштоване найближче
оточення підлітка; дефіцит уваги (неповних сімей, багатодітних сімей, сімей
групи ризику); суворе покарання батьків; розповсюдження
(друзями,
вчителями, ЗМІ; посилюється приклад; приналежність підлітків самим собі;
вплив молодіжних неформальних груп; тиск з боку груп агресивно
налаштованих авторитетних школярів.
Аналізуючи
дані досліджень Інституту соціальної та політичної
психології Національної академії педагогічних наук України, можна побачити,
що сучасні українські школярі поводять себе набагато агресивніше ніж учні з
західноєвропейських шкіл. Так, 38,0 % юних киян ставали жертвами
морального і фізичного насильства з боку однолітків у школі, 48,0 % самі хоча
б раз знущалися над ровесниками, а 14,0 % були організаторами цих знущань.
У той час в країнах ЄС школярів, що брали участь в актах насильства,
налічується лише 10,0-15,0 % .
Останнім часом на Україні з’явилося багато обґрунтованих наукових
розробок, що розвивають ідею роботи з різними проявами агресивної поведінки
підлітків у таких аспектах: М. Алемаскін, В. Демиденко, Л. Зюбін, Б. Кобзар,
А.Ковальова,
І. Невська,
Т. Титаренко
(психолого-педагогічні
аспекти),
4
З. Баєрунас, Г. Бочкарьова (педагогічні аспекти), С. Анісімов, О. Дробницький,
А. Скрипник
(філософський
аспект).
Ю.
Антонян,
М. Костицький,
Г.
Міньковський, О. Тузова (правовий аспект).
Предметом дослідження інших вчених ставали система профілактики
асоціальної (О.Удалова), деліквентної (Г.Вороніна, М.Глухова, М.Чуносов),
адиктивної (А.Запорожець, В.Качалов) поведінки.
Соціально-педагогічну діяльність з дитиною з агресивними проявами
поведінки розглядали такі науковці як Г.Абрамова, Л.Алєксєєва, В.Бехтерєва,
Г. Бочкарьова, М.Галагузова, І.Дубровіна, А.Лічко, Р.Овчарова, вивченням
психологічного розвитку дітей займалися К.Крайг, Д.Кун, Ф.Райс, А.Реан.
І.Трубавіна зазначає, що підлітки з неповних сімей мають більшу
схильність до проявів агресивної поведінки, особливо в школі, серед своїх
однолітків [33]. Прояви агресивної поведінки можуть виникати через проблеми,
які існують у неповних сімей,а саме: дефіцит спілкування, матеріальні
проблеми, проблеми адаптації та соціалізації, проблеми зі здоров’ям, а
особливо відсутність одного з батьків.
Однак, питання діяльності соціального педагога з профілактики проявів
агресивної поведінки дітей з неповних сімей у загальноосвітньому навчальному
закладі достатньо не висвітлено.
Мета
дослідження
–
розробити,
теоретично
обґрунтувати
й
експериментально впровадити комплексну програму соціально-педагогічної
діяльності з профілактики проявів агресивної поведінки у підлітків з неповних с
імей в ЗНЗ.
Завдання дослідження:
1.
Розкрити
суть
та
особливості
соціально-педагогічної
діяльності
з
профілактики проявів агресивної поведінки підлітків з неповних сімей у ЗНЗ.
2. Розробити комплексну програму соціально-педагогічної діяльності з
профілактики проявів агресивної поведінки підлітків з неповних сімей у ЗНЗ.
5
3. Експериментально перевірити комплексну програму соціально-педагогічної
діяльності з профілактики проявів агресивної поведінки підлітків з неповних
сімей у ЗНЗ.
Об’єктом
дослідження
є
соціально-педагогічна
діяльність
з
профілактики проявів агресивної у загальноосвітньому навчальному закладі.
Предмет дослідження – комплексна програма діяльності з профілактики
проявів агресивної поведінки підлітків з неповних сімей у загальноосвітньому
навчальному закладі.
Гіпотеза
дослідження
–
упровадження
у
загальноосвітньому
навчальному закладі комплексної програми соціально-педагогічної діяльності з
профілактики проявів агресивної поведінки підлітків з неповних сімей, яка
містить такі етапи: підготовчий, основний, підсумковий – забезпечить
зниження рівня проявів агресивної поведінки, сприятиме підвищенню рівня
самооцінки, статусу підлітка в колективі, підвищенню його комунікативних
навичок, навичок протистояти агресивній поведінці.
Теоретична база дослідження: К. Лоренца (теорія агресія як спонтанна
ворожа реакція), А. Адлер (агресія як мотив до самовдосконалення), Е. Фромм
(біологічне коріння агресивної поведінки), З. Фрейд «Фрустраційні концепції
агресії» (теорія агресія це інстинкт що притаманний кожній людині), Л.
Берковіц (агресія не завжди буває домінуючою реакцією і за певних умов може
бути пригнічена), А. Басс («Поведінковий підхід до агресії» - індивіди, які
отримували багато гнівних стимулів, будуть більш імовірно реагувати
агресивно), Р. Мей (конструктивній та неконструктивний підхід до агресії).
Методи
дослідження:
теоретичні:
аналіз,
синтез,
порівняння,
класифікація, узагальнення для визначення наукового апарату, обґрунтування
сутності та змісту соціально-педагогічної профілактики проявів агресивної
поведінки підлітків в умовах загальноосвітнього навчального закладу;
емпіричні: метод
спостереження; анкетування, бесіди, інтерв’ю, соціально-
6
педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний, контрольний
етапи), експертне опитування.
Практичне значення дослідження – розробка програми профілактики
проявів агресивної поведінки підлітків з неповних сімей, яку можуть
використовувати соціальні педагоги та працівники соціальної сфери у ЗНЗ.
Структура – робота складається зі вступу, двох розділів, загальних
висновків, списку використаних джерел (36), 6 рисунків (на 2 сторінках), 3
додатків (на 10 сторінках). Загальний обсяг роботи 40 сторінок, (29 сторінок
основний текст).
7
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
З ПРОФІЛАКТИКИ ПРОЯВІВ АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ПІДЛІТКІВ З
НЕПОВНИХ СІМЕЙ У ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ НАВЧАЛЬНОМУ
ЗАКЛАДІ
1.1Теоретичний аналіз суті та особливостей соціально-педагогічної
діяльності з профілактики проявів агресивної поведінки підлітків з
неповних сімей у загальноосвітньому навчальному закладі
Агресивна поведінка виявляється вже в ранньому віці, випробовуючи
батьківське терпіння і створюючи напруження у стосунках із однолітками.
Найгостріше постає проблема агресивної поведінки у підлітковому віці, коли
здійснюється перехід до нового щабля розвитку особистості; серед підлітків
посилюється негативізм, демонстративна стосовно дорослих поведінка,
частішають випадки виявів жорстокості й агресивності.
Аналіз наукової літератури дозволив встановити, що агресивність
супроводжують [2, с.45]:

неадекватне самооцінювання (занижене або завищене),

неадекватний рівень домагань, що не відповідає можливостям підлітка;

підвищена емоційна напруженість і тривожність;

різний ступінь неадекватності уявлень підлітків про своє місце в сім'ї, про
ставлення до них однолітків,

низький рівень сформованості комунікативних навичок тощо.
Агресивна поведінка визначається впливом сім'ї, характер стосунків між
батьками, між батьками та дітьми, дисгармонія в сім'ї є чинниками, що
визначають агресивну поведінку дітей. Особистісні характеристики також
відіграють важливу роль у формуванні агресивної поведінки. До них
відноситься підвищений рівень психопатизації, нестійкість емоційного стану,
8
що
виявляється
в
підвищеній
збудженості,
подразливості,
а
також
депресивності, яка призводить до підвищення рівня тривожності, скутості,
невпевненості в собі.
На посилення агресивних проявів у підлітків, як відмічають Л.Алєксєєва,
А.Лічко впливають: економічні, матеріальні, соціальні проблеми мікросередови
ща дитини. О.Савіна також затверджує що не менш важливим у формуванні
індивіда є вплив макросередовища – школи, різних груп, в яких знаходиться
підліток. До несприятливих факторів варто віднести зміну шкільного установи і
колективу, часту зміну педагогів, що розрізняються педагогічної позицією
[13,с.109].
У віковій психології межі підліткового віку визначені досить умовні,
деякі фахівці вважають, що підлітковий вік триває від 10-11 до 15-16 років [4,
с.30]. Підлітковий вік називають також перехідним віком, тому що він
характеризується переходом від дитинства до дорослості. У віковій психології
зазначено, що цей період характеризується двома суперечливими тенденціями
розвитку. З одного боку, цьому віковому етапу властиві негативні прояви
дитини, дисгармонія будування особистості, згортання раніше установленої
системи інтересів, протестуючий характер поведінки по відношенню до
дорослих. З іншого боку, підлітковий вік відрізняється і позитивними
факторами: зростає самостійність дитини, значно більш різноманітними і
змістовними стають його відносини з іншими дітьми та дорослими, значно
розширюється і якісно змінюється сфера його діяльності, розвивається
відповідальне ставлення до себе, інших людей. Тим часом у психолого педагогічній літературі стало традиційним позначати цей вік в термінах
«важкий», «критичний», «конфліктний», «переломний». При цьому до цих пір
існує думка, що причини кризи – у фізіологічних змінах підлітків [9, c. 202].
Проаналізувавши роботи І. Дубровіної нами було визначено такі прояви
агресії підлітків 10-15 років у різних формах (за І.Дубровіною):

фізична агресія – використання фізичної сили проти іншої особи;
9

непряма агресія – дії, спрямовані на іншу особу (плітки, злобні жарти),
і ні на кого не спрямовані вибухи люті (крик, тупання ногами, биття кулаками
по столу, ляскання дверима);

вербальна агресія – вираз негативних почуттів через форму (крик, вереск,
сварка) і зміст словесних відповідей (погрози, прокляття, лайка);

схильність до роздратування – готовність до прояву негативних почуттів
при найменшому порушенні (запальність, грубість);

негативізм – опозиційна манера в поведінці, зазвичай спрямована проти
авторитету або керівництва. Може наростати від пасивного опору до активної
боротьби проти сталих законів і звичаїв;

образа – заздрість і ненависть до оточуючих за дійсні і вигадані дії;

підозрілість – недовіра і обережність по відношенню до людей, засновані
на переконанні, що оточуючі мають намір заподіяти шкоду;

почуття провини – висловлює можливе переконання суб'єкта в тому, що
він є поганою людиною, що надходить зло, а також відчуваються ним докори
сумління [10, c.56 ].
Отже, можна визначити що з дорослішанням у підлітків все сильніше
проявляється вербальна агресія. Тому важливо розглянути сутність роботи
соціального педагога у психологічній службі загальноосвітньої школи з
соціально-профілактичної (превентивної) діяльності.
Як зауважує психолог Л.Чепелєва, в наші дні школа не завжди є
прикладом мирного співіснування дітей. Так, розрив між інтелектуальним
рівнем та підготовленістю дитини до школи, з одного боку, і системою
шкільних вимог, пов'язаних з навчанням, з іншого боку, все це утворює
конфліктну ситуацію, яка може мати довготривалий характер. Внутрішній
конфлікт може сприяти прояву агресивності в негативних формах суспільної
поведінки: пропуск занять, обман, втеча з дому, надмірна дратівливість та
агресивність [8, с.32-41].
10
Психологи відмічають, часто місцем виникнення агресивних реакцій є
школа. Дитина, потрапляючи у шкільне середовище, піддається дії певних
норм, що регулюють поведінку учнів. Вона повинна привести себе у
відповідність із поставленими перед нею новими вимогами та завданнями,
установити контакти не тільки з однолітками, а й з учителями та іншими
працівниками школи. У класі можуть виникати ситуації, що мають негативний
уплив на формування навичок правильної взаємодії в колективі. Наприклад, до
наростання конфлікту, неприязні, ворожості, а згодом і появи агресивної
поведінки можуть призвести неодноразові скарги дітей на одного з
однокласників, що виказуються вчителю. У цілому, наявність класів із великою
кількістю учнів сама по собі сприяє виникненню агресії, тому що в такому разі
легше
залишитися
непоміченим
і
уникнути
відповідальності
за
неправильну поведінку.
Завданням виховання є не пригнічення всіляких проявів агресії дитини, а
спрямування дітей з антисоціального у просоціальне русло і замість
примітивних поведінкових форм допомогти їм виробити такі форми прояву
негативних емоцій, які приймаються та допускаються суспільством. [11, с.87]
Відповідно об’єкту дослідження у роботі будемо застосовувати первинну
профілактику, яка за О.Безпалько, має більшою мірою носить інформаційний
характер, оскільки спрямована на формування в особистості неприйняття та
категоричну відмову від певних стандартів поведінки та негативних звичок [3,
с.59].
А. Капська зазначає що соціально-педагогічна діяльність є різновидом
професійної діяльності, яка характеризується наявністю специфічних, притаман
них лише їй компонентів, має свою певну структуру. Соціально-педагогічна дія
льність спрямована на
створення сприятливих умов соціалізації, всебічного
розвитку особистості, задоволення її культурних і духовних потреб чи
відновлення соціально схвалених способів життєдіяльності людини. Спираючи
11
сь на надбання психологічних та педагогічних наук, в системі соціальнопедагогічної діяльності в першу чергу виділяють її суб'єкт та об'єкт [15].
Під час здійснення соціально-педагогічної діяльності з профілактики
агресивної поведінки у ЗНЗ, суб’єктами виступають [12]: внутрішні (замісник
директора з виховної роботи, соціальний педагог, психолог, лікар або медична
сестра, класний керівник, бібліотекар, вчителі-предметники, батьки); зовнішні
(органи державної виконавчої влади, громадські організації, позашкільні та
освітні організації, відділ кримінальної міліції, служба у справах дітей,
недержавні організації, волонтери).
Отже, до характеристики профілактики агресивної поведінки підлітків
можна віднести, що вона організовується взаємодією усіх суб’єктів соціальнопедагогічної діяльності, спрямована на роботу з дітьми, робота з батьками,
робота з вчителями.
Узагальнюючи аналіз наукових джерел, можна визначити мету соціальнопедагогічної діяльності, яка полягає у створенні оптимальних умов соціалізації
особистості. Подальша конкретизація цієї мети відбувається у завданнях [18,
с.76]. Серед пріоритетних завдань соціально-педагогічної діяльності можна
виокремити:
– збереження та зміцнення фізичного, психічного, соціального здоров'я
особистості;
– створення сприятливих умов в мікросоціумі для розвитку здібностей та
реалізації можливостей особистості;
–
надання
комплексної
соціально-психолого-педагогічної
допомоги
та
підтримки;
– попередження та локалізація негативних впливів соціального середовища
на особистість.
Соціально-педагогічна діяльність з профілактики агресивної поведінки у
школі має свої особливості. На початкових етапах групові форми не
можливі, індивідуальна робота з підлітком є ефективнішою. Із самого
12
початку, паралельно, необхідно починати роботу з сім'єю. Для попередження
дисгармонії в сім'ї потрібно проводити профілактичну роботу як індивідуальну,
так і групову. Але основний акцент слід робити на індивідуальній роботі з
підлітком. Особливе місце в профілактичній роботі слід надавати формуванню
кола інтересів підлітка також на основі особливостей його характеру і
здібностей. Необхідно прагнути до максимального скорочення періоду
вільного часу підлітка – «часу дозвільного існування і неробства» за рахунок
залучення до позитивно формуючих особу занять: читання, самоосвіти,
заняття музикою, спортом, і т.д.
Як
зазначає
Г. Бочкарьова,
в
процесі
соціально-педагогічної
профілактики соціальний педагог координуючи свої зусилля з адміністрацією
та педагогічним колективом школи, може спрямовувати свою діяльність на
виховний мікросоціум учня (педагоги, батьки, група ровесників), змінюючи
характер їхнього ставлення до дитини і впливу на неї [3, с. 45].
Аналіз робіт О.Удалової показує, що надзвичайно важливе значення має
робота соціального педагога в ЗНЗ з підлітками, які мають агресивні прояви та
виховуються в неповній сім’ї, у здійсненні профілактики негативних явищ, які
негативно впливають на поведінку дитини: правопорушення, агресивну
поведінку, наркоманію, алкоголізм, вилучення учнівської молоді з незаконних
форм праці [14, с. 12, 15].
Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України "Про
особливості діяльності практичних психологів та соціальних педагогів
загальноосвітніх навчальних закладів" від 2 серпня 2001 р., функціональні
обов'язки соціального педагога що стосуються профілактик проявів агресивної
поведінки креслено так:
— формування гуманних відносин між вихованцями, учнями та педагогами;
— охорона і захист прав та інтересів дітей;
— вивчення особливостей особистості учня, соціальної ситуації розвитку та
умов життєдіяльності;
13
— вияв інтересів та потреб, проблем і труднощів дітей та підлітків;
— створення атмосфери психологічного комфорту для учнів у навчальній та
позанавчальній діяльності;
— організація та координація різних видів позанавчальної діяльності дітей і
підлітків;
— попередження конфліктів в учнівських колективах;
— профілактика правопорушень та агресії серед неповнолітніх, робота з
учнями «групи ризику»;
— посередницька діяльність між вихованцями та адміністрацією, педагогами
школи, батьками, різними соціальними інститутами;
— взаємодія з педагогами, психологами, батьками або опікунами для надання
допомоги учням;
— попередження суїцидальних спроб неповнолітніх.
До основних законодавчих актів, які регулюють роботу соціального
педагога з профілактики проявів агресивної поведінки підлітків є: Конституція
України, Закон України «Про органи і служби у справах неповнолітніх та
спеціальні установи для неповнолітніх», Закон України «Про охорону
дитинства», Закон України «Про загальну середню освіту», Закон України «Про
освіту», Постанова Кабінету Міністрів України «Про створення кримінальної
міліції у справах неповнолітніх», Наказ Державного комітету України у справах
сім'ї та молоді, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і
науки України, Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження
Порядку розгляду звернень та повідомлень із приводу жорстокого поводження
з дітьми або реальної загрози його вчинення», Лист Департаменту кримінальної
міліції у справах дітей до Міністерства освіти і науки України «Про стан
криміногенної ситуації у навчальних закладах» та «Про вчинення суїцидів
дітьми», Конвенція ООН «Про права дитини» [12].
Отже,
розгляд
характеристики
нормативної
бази
щодо
роботи
соціального педагога з профілактики проявів агресивної поведінки показав:
14
правові документи на міжнародному рівні дають напрямки роботи щодо
профілактики агресивної поведінки, на державному рівні реалізацію даних
напрямів, а на регіональному рівні конкретизують форми та методи
профілактики.
Таким чином, на основі аналізу наукової, нормативно-правової літератури
визначено суть соціально-педагогічної діяльності з профілактики проявів
агресивної поведінки дітей з неповних сімей у ЗНЗ (визначення неповних
сімей) та виявлено її особливості: перевага індивідуальним формам роботи,
робота з усіма об’єктами діяльності, визначення сімейно-причинних наслідків
агресії, діагностика емоційного стану сім’ї, виявлення рівня дитячобатьківських відносин, налагодження комунікації між школою та сім’єю,
формування толерантного ставлення до батьків,однолітків та вчителів,
викорінення джерел агресії в неповній сім’ї .
1.2 Комплексна програма соціально-педагогічної діяльності з
профілактики проявів агресивної поведінки підлітків з неповних сімей у
загальноосвітньому навчальному закладі
Попередження проявів агресивної поведінки підлітків з неповної сім’ї
потребує організації профілактичну роботу з надання допомоги одиноким
батькам і підліткам в умовах ЗНЗ. Для вирішення цих проблем, нами було
розроблено комплексну програму діяльності з профілактики проявів агресивної
поведінки підлітків з неповних сімей у загальноосвітньому навчальному
закладі, яка включає в себе комплекс профілактичних заходів, що спрямовані
на попередження проявів агресивної поведінки підлітків. Для профілактики
агресивної поведінки необхідно навчити підлітків навичкам позитивного
спілкування, взаємодії з іншими членами соціуму, вміння знаходити мирні
шляхи вирішення конфліктів. Велику важливість також мають навички спільної
роботи, одержувані зокрема в рамках школи, а також в позакласній діяльності.
15
Для візуалізації роботи соціального педагога, було розроблено модель
діяльності соціального педагога з профілактики проявів агресивної поведінки
підлітків з неповних сімей в ЗНЗ (див. дод.А), я в якій представлено мету,
завдання, етапи, напрями та форми діяльності та очікуваний результат.
Цільова група – підлітки 13-14 років.
Мета комплексної програми – попередження проявів агресивної
поведінки підлітків з неповної сім’ї та отримання сформованості навичок
адекватних способів вираження гніву, освідомлення із наслідками прояву
адресної поведінки, вміння аналізувати свою поведінку та поведінку інших
людей, здатність приймати чужу точку зору.
Завдання програми:
 актуалізувати знання батьків,підлітків та вчителів про наслідки проявів
агресивної поведінки та про способи утримання гніву;
 розробити систему попереджувальних виховних заходів, спрямованих на
профілактику проявів агресивної поведінки підлітків в умовах ЗОШ;
 реалізувати систему виховних заходів, спрямованих на профілактику
проявів агресивної поведінки підлітків в умовах ЗОШ.
Підготовчий етап:
Мета: підбір та систематизація інформаційних джерел, діагностичних
методик, форм та методів роботи; розробка сценарію проведення виховних
заходів.
Перший під етап – інформаційний:
Мета підтапу: пошук та систематизація науково-методичної бази для реалізації
заходів комплексно-цільової програми профілактики.
Другий підетап – проектувальний:
Мета: проектування заходів програми, розробка її плану, розробка діагностики
та інструментарію.
а) розробка сценарію проведення профілактичних заходів;
16
б) підбір діагностичних методик (Анкета «Знання про агресію» Ісіченко А.В.
див. додаток А, соціометрія Дж. Морено див. додаток Б, методика діагностики
самооцінки психічних станів Г. Айзенка див. додаток В, тест А. Басса та А.
Дарки див. додаток Г, тестування «Конфліктність особистості»);
б) підбір форм та методів для впровадження комплексу заходів;
Третій підетап – діагностичний:
Для визначення рівнів сформованості даних критеріїв використовуємо такі
методики: Анкета «Знання про агресію» Ісіченко А.В., соціометрія Дж. Морено,
методика діагностики самооцінки психічних станів Г. Айзенка, тест А. Басса та
А. Дарки, тестування «Конфліктність особистості».
Основний етап:
Мета: надання інформації щодо агресивної поведінки; формування обраних
якостей (позитивна поведінка, самооцінка, статус у колективі).
Зовнішні суб’єкти соціально-педагогічної діяльності:
 лекція інспектора відділу кримінальної міліції «Профілактика підліткових
правопорушень та відповідальність за скоєні правопорушення» (див. дод.
Б)
 профілактична бесіда лікаря-невропатолога «Наслідки проявів агресивної
поведінки та їх вплив на нервову систему підлітка»
 лекція молодіжної спортивної організації «Не втрачай молодість! Живи
спортом!»
 бесіда з представником ЦСССДМ «Групи ризику».
робота з підлітками:
 тренінгові вправи «Замінюємо гнів позитивом».
 тренінгові вправи «Агресивна поведінка?Що далі?».
 тренінгові вправи «Відмовимося від гніву!» (див. дод.В).
 тренінгові вправи «Наша поведінка».
 організація психологічного клубу «Дружба та позитив всюди!»
 дошка візуалізації «Мої досягнення».
17
 організація загальношкільного заходу «Моя школа має талант».
 започаткування «Дня іменинника» в класі.
 перегляд мультфільмів «Про добро та щастя».
 інтерактивна бесіда «Скажи злості – НІ!».
 бесіда «Мій гнів».
робота з батьками:
 лекція психолога для батьків «Не допустимо агресію у підлітковому віці».
 диспут
батьківського
комітету
«Підлітковий
вік.
Допомогти
чи
перечекати?»
 створення консультаційного клубу «Батьківські консультації».
 нарада
батьківського
комітету
з
обговорення
питань
поведінки
проблемних учнів.
 сімейне спортивне свято «Моя сім`я - моя команда!».
робота з викладачами:
 семінар для класних керівників «Агресія у школі».
 засідання педагогічної ради «Стан поведінки учнів».
Третій підетап – формувальний:
Підсумковий етап:
Мета: проведення повторного діагностування за вже обраними методиками;
підбиття підсумків реалізації технології.
Перший під етап – діагностичний:
Для підбиття підсумків сформованості даних критеріїв використовуємо такі
методики: Анкета «Знання про агресію» Ісіченко А.В., соціометрія Дж. Морено,
методика діагностики самооцінки психічних станів Г. Айзенка, тест А. Басса та
А. Дарки, тестування «Конфліктність особистості».
Другий під етап – заключний:
Форми, методи:
 круглий стіл «Мені сподобалося…».
 дошка візуалізації «Дерево побажань та вражень».
18
Отже, розроблена комплексна програма, сутністю якої є сукупність
прийомів, методів та впливів, що використовуються соціальними педагогами з
метою досягнення успіху у вирішенні соціальних проблем та забезпечення
ефективності надання соціально-педагогічної допомоги учням та сім’ям,
спрямована на попередження проявів агресивної поведінки підлітків з неповних
сімей в умовах ЗНЗ. Основними принципами побудови програми є: науковість;
співробітництво; політична та громадська підтримка; активність всіх учасників
профілактичної діяльності; формування реальних ясних цілей і постановки завд
ань; оцінювання ефективності та результативності реалізації профілактичних
заходів; індивідуальний підхід; системність; опертя на власні сили клієнта;
адресна допомога; толерантність. До характеристик комплексно-цільової
програми діяльності соціального педагога з профілактики проявів агресивної
поведінки
підлітків з неповних сімей у загальноосвітньому навчальному
закладі відносимо: варіативність, гнучкість та сприяння підвищенню рівня
самооцінки, статусу підлітка в колективі, підвищенню його комунікативних
навичок, навичок протистояння агресивній поведінці.
19
РОЗДІЛ 2 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА
ПРОГРАМИ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ З
ПРОФІЛІКТИКИ ПРОЯВІВ АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ПІДЛІТКІВ З
НЕПОВНИХ СІМЕЙ У ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ НАВЧАЛЬНОМУ
ЗАКЛАДІ
2.1 Організація експерименту розробленої програми соціально-педагогічно
ї діяльності з профілактики проявів агресивної поведінки підлітків з
неповних сімей у загальноосвітньому навчальному закладі
Основною
впровадження
метою
програми
експериментальної
частини
соціально-педагогічної
дослідження
профілактика
було
проявів
агресивної поведінки підлітків з неповних сімей в умовах ЗНЗ, яка спрямована
на підвищення рівня знань щодо проявів агресивної поведінки підлітків та їх
батьків,
підвищенню
педагогічної
культури
батьків,
та
позитивізація
комунікації підлітків.
Для
перевірки
гіпотези
нами
було
проведено
експериментальне
дослідження на базі Харківської спеціалізованої школи № 134, яке включало в
себе три етапи: констатувальний, формувальний та контрольний.
На першому, констатувальному, етапі експерименту було проаналізовано
стан досліджуваної проблеми, опрацьовано наукову-методичну літературу з
питань профілактики прояву агресивної поведінки серед підлітків, визначено
напрями наукового пошуку, підібрані критерій та методики дослідження
поставленої проблеми та проведено дослідження проявів агресивної поведінки
підлітків з неповних сімей у ЗНЗ. На другому етапі – формувальному, було
впроваджено комплексну програму з профілактики
проявів
агресивної
поведінки підлітків з неповних сімей в умовах ЗНЗ, яка являє собою сукупність
певних підетапів та відповідним засобів, які дозволяють досягти визначеної
мети, а саме профілактику проявів агресивної поведінки підлітків з неповних
20
сімей. На третьому – контрольному етапі, було систематизовано і й узагальнено
отримані результати.
Отже проведений підготовчий етап експерименту дослідження свідчить,
що групах Е (13) і К (11) учні знаходяться приблизно на однаковому
недостатньому рівні обізнаності про агресивність та приблизно однаковому
рівні прояву агресивної поведінки, все це підтверджує про необхідність
здійснення цілеспрямованої роботи з профілактики проявів агресивної
поведінки серед підлітків з неповних сімей в ЗНЗ. Для впровадження технології
учнів А візьмемо як експериментальний клас, а учнів Б класу як контрольний.
Підготовчий етап передбачав проведення діагностичного дослідження,
впровадження комплексної програми з профілактики проявів агресивної
поведінки серед підлітків з неповних сімей в ЗНЗ, як сукупності певних
підетапів та відповідним цим підетапам засобів, які дозволяють досягти
визначеної мети, а саме профілактика проявів агресивної поведінки серед
підлітків в ЗНЗ.
17%
11%
72%
Високий
Середній
Низький
Рис.2. 1. Знання К та Е груп про агресивну поведінку.
21
39%
36%
64%
61%
Постраждали
Постраждали
Не постраждали
Не постраждали
Рис.2.2. Кількість учнів К та Е групи що постраждали від проявів агресивної
поведінки.
38%
62%
Високий
Середній
Низький
Рис.2.3. Результати опитувальника Басса-Дарки (рівень агресивності) Е групи
Рис.2.5.Результати опитувальника Басса-Дарки (рівень агресивності) К групи
Формувальний
етап
експерименту
реалізується
за
допомогою
використання таких форм діяльності: лекція інспектора відділу кримінальної
22
міліції «Кримінальна та адміністративна відповідальність неповнолітніх»,
профілактична бесіда лікаря-невропатолога «Наслідки проявів агресивної
поведінки та їх вплив на нервову систему підлітка», лекція молодіжної
спортивної організації «Не втрачай молодість! Живи спортом!», екскурсія до
колонії для неповнолітніх, бесіда з представником ЦСССДМ «Групи ризику»,
робота з підлітками, інтерактивна бесіда «Скажи злості – НІ!», бесіда «Мій гнів,
лекція психолога для батьків «Не допустимо агресію у підлітковому віці»,
диспут батьківського комітету «Підлітковий вік. Допомогти чи перечекати?»,
семінар для класних керівників «Агресія у школі», засідання педагогічної ради
«Стан поведінки учнів». Крім того формувальний етап розробленої нами
технології включає цикл тренінгових вправ: «Замінюємо гнів позитивом»,
«Агресивна поведінка?Що далі?», тренінгові вправи «Відмовимося від гніву!»,
тренінгові вправи «Наша поведінка». Використані вправи були спрямовані на
усвідомлення помилкових уявлень про гнів, визначення здорової та нездорової
реакції на гнів; самоаналіз труднощів та перешкод, що виникають під час
спілкування, опанування прийомів керування своїми емоціями; конструктивне
реагуваня на негативні емоції партнерів по спілкуванню, розвиток власних
здібностей ефективного спілкування; самоаналіз труднощів та перешкод, що
виникають під час спілкування, опанування прийомів керування своїми
емоціями;
формування
співпереживання.
психологічний
здатності
до
емпатії,
довіри,
співчуття,
Також на цьому етапі присутні такі форми роботи:
клуб «Дружба та позитив всюди!», консультаційний клуб
«Батьківські консультації», нарада батьківського комітету з обговорення питань
поведінки проблемних учнів, сімейне спортивне свято «Моя сім`я
– моя
команда!», дошка візуалізації «Мої досягнення», загальношкільний захід Моя
школа має талант», започаткування «Дня іменинника» в класі, перегляд
«Мультфільму про добро та щастя».
Третій етап експерименту – контрольний, передбачав проведення
повторного діагностування за попередньо вибраними методиками в К і Е
23
групах для порівняння результатів ефективності програми. За результатами
повторного дослідження за методикою «Знання про агресивну поведінку» було
виявлено, що в Е класі рівень знань про агресивну поведінку підвищився. У К
класі показники залишилися на тому ж рівні. За повторно визначеними
результатами проведеної нами методики «Соціометрія», було визначено, що і в
Е, і в К групах залишилися яскраво виражені лідери але кількість аутсайдерів
дещо знизилася, учні стали більш дружніми до своїх однокласників. За
результатами опитувальника Басса-Дарки в Е групі було визначено, що
показник учнів з певним рівнем прояву агресивної поведінки знизився. В
повторній діагностиці також було використано методику «Рівень конфліктності
особистості», за результатами якої в Е групі учні, що мають високий рівень
конфліктності, показник знизився, всі інші показники залишилися не змінними.
При повторному проведенні методики Г. Айзенка в Е групі було виявлено що у
учнів, що мали високий рівень, на такому ж рівні й залишилися, інші показники
не змінилися.
Після проведення повторного дослідження, ми провели круглий стіл
«Мені сподобалося…», учні сідали в коло, та по черзі говорили свої враження
та чи співпали вони з очікуваннями, кожен з учасників ділився своїми
враженнями, обговорювали що сподобалось,а що ні, учні висловлювали свої
емоції та побажання. А на останок ми з учнями зробили дошку візуалізації
«Дерево побажань та вражень», де кожен у письмовій формі на стікерах
висловив побажання всім учасникам експерименту, в кінці всі стікери
приклеювалися на плакат на якому велике та яскраве дерево.
Отже, під час впровадження комплексної програми з профілактики
проявів агресивної поведінки підлітків з неповних сімей в умовах ЗНЗ на трьох
етапах було використано набір засобів, що були взаємопов’язані та доповнили
один одного, такі як: бесіди, лекції, тренінгові заняття, психологічний клуб,
загальношкільні
заходи,
перегляд
мультфільму,
консультаційний клуб для батьків, семінар для вчителів.
цикл
ігрових
вправ,
24
ВИСНОВКИ
Аналіз наукової літератури, нормативно-правової бази за проблемою
дослідження, розробка та впровадження соціально-педагогічної технології з
профілактики проявів агресивної поведінки підлітків з неповних сімей в умовах
ЗНЗ дозволив зробити такі висновки:
1. Встановлено, що діяльність соціального педагога з профілактики проявів
агресивної поведінки дітей з неповних сімей у загальноосвітньому навчальному
закладі – це вид соціально-педагогічної діяльності, яку спрямовано на
попередження агресивної поведінки підлітків з неповних сімей, формування у
них позитивного «Я-образу», надання підліткам інформації про наслідки
асоціальних дій та роз'яснення правових норм стосовно різних аспектів
асоціальної поведінки та створення умов для попередження агресивної
поведінки
підлітків.
Специфікою
соціально-педагогічної
діяльності
з
профілактики проявів агресивної поведінки дітей в загальноосвітньому
навчальному закладі є: надання інформації про наслідки асоціальних дій,
роз'яснення правових норм стосовно різних аспектів асоціальної поведінки;
популяризація переваг здорового способу життя; формування навичок
культурного
проведення
дозвілля;
створення
умов
для
самореалізації
особистості в різних видах творчої, інтелектуальної, громадської діяльності .
Встановлено, що для профілактики проявів агресивної поведінки необхідно
навчити підлітків навичкам позитивного спілкування, взаємодії з іншими
членами соціуму, вміння знаходити мирні шляхи вирішення конфліктів;
формування навичок спільної роботи, одержувані зокрема в рамках школи.
Виявлено такі особливості роботи соціального педагога з профілактики проявів
агресивної поведінки дітей з неповних сімей у загальноосвітньому навчальному
закладі: виявлення несприятливих факторів і десоціалізуючихся впливів з боку
найближчого оточення, які зумовлюють виникнення агресивної поведінки, і
своєчасне усунення цих несприятливих впливів; здійснення диференційованого
підходу у виборі профілактичних засобів. Для неповної сім’ї профілактика
25
проявів агресивної поведінки підлітків буде дещо специфічною тому, що
зусилля потрібно буде направити не тільки профілактику прояву агресивної
поведінки в неповній сім’ї.
2. Розроблена комплексна програма соціально - педагогічної діяльності
педагога
з
профілактики
проявів
агресивної
поведінки
підлітків
у
загальноосвітньому навчальному закладі має на меті попередження проявів
агресивної поведінки підлітків з неповної сім’ї та отримання сформованості
навичок адекватних способів вираження гніву, освідомлення із наслідками
прояву адресної поведінки, вміння аналізувати свою поведінку та поведінку
інших людей, здатність приймати чужу точку зору. Вона включає в себе такі
етапи: підготовчий, основний, підсумковий та є варіативною, гнучкою та
сприятиме підвищенню рівня самооцінки, статусу підлітка в колективі,
підвищенню його комунікативних навичок, навичок протистояння агресивної
поведінки.
3. Експериментальна перевірка комплексної програми діяльності соціального
педагога з профілактики проявів агресивної поведінки підлітків з неповних
сімей у загальноосвітньому навчальному закладі проводилося на трьох етапах:
констатувальний (розробка критеріїв, виявлення рівня проявів агресії,
визначення контрольної, експериментальної груп), формувальний (впровадженн
я програми та відповідних форм і методів – тренінгові вправи, психологічний
клуб, спортивні заходи, цикл ігрових вправ), контрольний (аналітичний,
оцінювальний,
контрольний
–
проведення
повторного
діагностування,
виявлення динаміки змін, корекція програми). Впровадження комплексної
програми вплинуло на зниження рівня проявів агресивної поведінки, сприятиме
підвищенню рівня самооцінки, статусу підлітка в колективі, підвищенню його
комунікативних навичок, навичок протистояти агресивній поведінці.
26
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1.
Антология социальной работы // Воспитание человечности. В 5 т. – /
Сост. М.В.Фирсов. – М. : Сварогь – НВФ СПТ, 1995.– 289 с.
2.
Бандура А. Подростковая агрессия: Изучение влияния воспитательных и
семейных отношений / А. Бандура, Р. Уолтер. – М. : Апрель, 2000. – 509 с.
3.
Безпалько
О.В.
Соціальна
педагогіка:схеми,таблиці,
коментарі.
[навч.посіб.] / О.В. Безпалько. – К. : Центр учбової літератури, 2009. – С. 29-85.
4.
Бочкарева Г.Г. Психологическая характеристика мотивационной сферы
подростков-правонарушителей / Г.Г. Бочкарева. – М.: ISBN, 1972. – 126 с.
5.
Бэрон Р. Агрессия / Р. Бэрон, Д. Ричардсон. – СПб. : Изд-во «Питер»,
1998. – 336 с.
6.
Воробьева К.А. Профилактика агрессивности в подростковой среде / К.А.
Воробьева // Воспитание школьников. – 2004. – №6. – С. 55-61.
7.
Галагузова М.А. Социальная педагогика: курс лекций: [учеб. пособие для
студ. высш. учеб. заведений] / М.А. Галагузова. – М. : ВЛАДОС, 2000. – 416 с.
8.
Глебов В.В. Профилактика агрессивного поведения подростков / В.В.
Глебов, М.В. Рязанцева // Профессиональное образование. Столица. – 2008. –
№5. – С. 16-17.
9.
Глебов В.В. Профилактика агрессивного поведения подростков / В.В.
Глебов, М.В. Рязанцева // Профессиональное образование. Столица. – 2008. –
№5. – С. 16-17.
10.
Гурлєва Т.С. Розвиток автономної відповідальності у підлітка: аргументи
„за” / Т.С. Гурлєва // Практична психологія та соціальна робота. – 2003. – №9. –
С. 64-68.
11.
Дубровина И.В. Возрастные особенности психического развития детей /
И.В. Дубровина, М.И. Лисиной. – М. : Академия, 1982. – 532 с.
12.
Звєрєва І.Д. Соціальна педагогіка: теорія та технології: Підручник/за ред.
І. Д. Звєрєвої – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 306 с.
27
13.
Зозуля
О.П.
Профілактика
агресивності
та
жорстокості
серед
неповнолітніх та молоді [Електронний ресурс] / Ольга Зозуля // Науковий
журнал – Режим доступу:
http://wcunetwork.org.ua/ua/defencerights/article/
profilaktika_agresivnosti_ta_zhorstokosti_sered_nepovnolitnih_i_molodi
14.
Иванова Е.А. Гендерные различия в проявлении агрессивности у детей
подросткового возраста / Е.А. Иванова // Сибирский психологический журнал.
– 2005. – №21. – С. 85-88.
15.
Капська А. Технології соціально-педагогічної роботи : [навч. посібник] /
А.Й. Капська [за заг. ред. проф. А. Капської]. – К. : – 2000. – 540 с.
16.
Кларин М.В. Педагогическая технология в учебном процессе / М.В.
Кларин. – М. : Слово, 1989. – 225 с.
17.
Матвієнко В.Я. Соціальні технології / В.Я. Матвієнко. – К. : Українські
пропілеї, 2001. – 446 с.
18.
Національна бібліотека імені В.І. Вернадського[Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Sptp/2010_4/15.pdf
19.
Немченко С.Г. Девіантна поведінка як чинник порушення життєвої
компетенції: актуальність проблеми / С.Г.Немченко // Збірник наукових праць
Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). 
№ 1.  Бердянськ : БДПУ, 2005.  С. 98-102.
20.
Нурмухаметова И.Ф. Понимание агрессивности и возрастная динамика её
проявлений / И.Ф. Нурмухаметова, С.И. Галяутдинова // Вестник Башкирского
университета. – 2010. – №4. – С. 26-29.
21.
Нурмухаметова И.Ф. Понимание агрессивности и возрастная динамика её
проявлений / И.Ф. Нурмухаметова, С.И. Галяутдинова // Вестник Башкирского
университета. – 2010. – №4. – С. 26-29.
22.
Овчарова Р.В. Справочная книга социального педагога / Р.В. Овчарова. –
М. : ТЦ "Сфера", 2001. – 480 с.
28
23.
Оржеховська
В.М.
Соціально-педагогічні
основи
профілактики
правопорушень важковиховуваних учнів : дис. д-ра пед. наук: спец. 13.00.01 /
В.М. Оржеховська. – К. : АПН України, 1995. – 440с.
24.
Паренс Г. Агрессия наших детей / Г. Паренс. – М. : Лайнер, 1997. – 365 с.
25.
Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей:
Закон України від 24.01.1995 № 20/95-ВР – [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/20/95-%D0%B2%D1%80/page
26.
Про освіту: Закон України від 23.05.1991 № 1060-XII– [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1060-12
27.
Про охорону дитинства: Закон України від 26.04.2001 № 2402-III –
[Електронний
ресурс].
–
Режим
доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/
laws/show/2402-14/ed20120601
28.
Про погодження порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу
жорсткого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення: Наказ
Міністерства юстиції від 26.04.2001 № 2402-III – [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0099-04
29.
Про стан криміногенної ситуації у навчальних закладах : Лист
Міністерства освіти і науки України від 27.08.08 № 58/2-1487 – [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://www.zippo.net.ua/index.php?page_id=144
30.
Про
стан
криміногенної
ситуації
у
навчальних
закладах:
Лист
Міністерства освіти і науки України від 27.08.08 № 58/2-1487 – [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://www.zippo.net.ua/index.php?page_id=144
31.
Про створення кримінальної міліції у справах дітей: Постанова КМУ від
8 липня 1995 р. N 502 – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/502-95-%D0%BF
32.
Психология для всех – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.psychonia.ru/demas-351-5.html
33.
Райс Ф. Психология подросткового и юношеского возраста / Ф. Райс, К.
Долджин. – СПб. : Питер, 2010. – 816 с.
29
34.
Райс Ф. Психология подросткового и юношеского возраста / Ф. Райс, К.
Долджин. – СПб. : Питер, 2010. – 816 с.
35.
Трубавіна І.М. Теоретико-методичні основи соціально-педагогічної
роботи : Дис... д-ра наук: 13.00.05 - 2009.
36.
Удалова О.А. Профілактика асоціальної поведінки учнів закладів
профтехосвіти : автореф. дис. канд. пед. наук : спец. 13.00.04 / « Теорія і
методика професійної освіти» / О.А. Удалова.– К. : АПН України, 2002. – 21 с.
30
ДОДАТКИ
ДОДАТОК А
Модель діяльності соціального педагога з профілактики проявів
агресивної поведінки підлітків з неповних сімей в ЗНЗ
Завдання соціально-педагогічної профілактики:
Мета технології Завдання
– профілактика
проявів агресивної
поведінки підлітків.
соціально-педагогічної
профілактики
1.Уудосконалювання,підвищ
ення ефективності використо
вуваних молодою людиною а
ктивних, конструктивних
поведінкових стратегій.
2.Збільшення потенціалу особ
истісних ресурсів(формування
позитивної, стійкої Я).
3.Концепції, підвищення
ефективності функціонуван
ня соціально-підтримуючих
мереж, розвиток емпатії,вн
утрішнього контролю власн
ої поведінки).
Принципи: науковості;співробітництва;політичної та громадської підтримки;активності всіх
учасників профілактичної діяльності;формування реальних ясних цілей і постановки
завдань; оцінювання ефективності та результативності реалізації профілактичних
заходів; індивідуальний підхід.
Критерії прояву агресивної поведінки
Когнітивний
Показники: знання
про основи агресії,
види агресії, наслід
ки агресивної пове
дінки
Діяльнісний
Комунікативний
Показники:рівень
Показники: прояви агре
сивної поведінки (агрес
ія, ворожість), статус у
колективі, самооцінка
конфліктності особи
стості.
Етапи реалізації соціально-педагогічної профілактики проявів агресивної
поведінки підлітків
розробка
заходів,
Підготовчий
етап
сценаріїв
підбір
проведення
діагностичних
профілактичних
методик
(Анкета
«Знання про агресію» Ісіченко А.В., соціометрія Дж.
Морено, методика діагностики самооцінки психічних
станів Г. Айзенка, тест А. Басса та А. Дарки,
тестування
«Конфліктність особистості»,),
підбір
форм та методів для впровадження комплексу
заходів.
31
лекція інспектора відділу кримінальної міліції «Кримінальна
та
Основний етап
адміністративна
відповідальність
неповнолітніх»,
профілактична бесіда лікаря-невропатолога «Наслідки проявів
агресивної поведінки та їх вплив на нервову систему
підлітка», лекція молодіжної спортивної організації «Не
втрачай молодість! Живи спортом!», бесіда з представником
ЦСССДМ «Групи ризику», інтерактивна бесіда «Скажи злості
– НІ!», бесіда «Мій гнів», лекція психолога для батьків «Не
допустимо агресію у підлітковому віці», диспут батьківського
комітету «Підлітковий вік. Допомогти чи перечекати?»,
семінар для класних керівників «Агресія у школі», засідання
педагогічної ради «Стан поведінки учнів», тренінгові вправи
«Замінюємо
гнів
«Відмовимося
від
позитивом»,
гніву!»,
тренінгові
тренінгові
вправи
вправи
«Наша
поведінка», нарада батьківського комітету з обговорення
питань поведінки проблемних учнів.
Заключний етап
Анкета «Знання про агресію» Ісіченко А.В., соціометрія Дж.
Морено, методика діагностики самооцінки психічних станів
Г. Айзенка, тест А. Басса та А. Дарки, тестування
«Конфліктність
особистості»,
круглий
стіл
«Мені
сподобалося…», дошка візуалізації «Дерево побажань та
вражень».
Форми роботи з підлітками: тренінгові вправи,
брейн-ринг, вікторини, презентації, бесіди, лекції,
відео лекторії, ігри, конкурси, клуб взаємодопомоги,
перегляд позитивно налаштованих фільмів,
роликів, аналіз казок, притч, ситуацій, дискусія,
ігрові вправи, інтерактивні ігри, арт-терапія,
спостереження, просвітництво, консультування.
32
Результат: зниження рівня можливого прояву агресивної поведінки
підлітків, сформованість навичок альтернативних способів вираження
гніву, освідомлення із наслідками прояву адресної поведінки, вміння
аналізувати свою поведінку та поведінку інших людей, здатність
приймати чужу точку зору.
33
ДОДАТОК Б
Партнерський соціально-педагогічний захід з відділом кримінальної
міліції «Профілактика підліткових правопорушень та відповідальність за
скоєні правопорушення»
Цільова група – підлітки 13-14 років.
Мета:
інформування
учнів
про
правову
відповідальність
за
скоєні
правопорушення, профілактика агресивної поведінки підлітків.
Форма проведення – лекція.
Час проведення – 45 хвилин.
Питання що висвітлюються:
- запобігання правопорушень, пов’язаних із тютюнопалінням;
- розпивання слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях;
- відповідальність неповнолітніх за злочини та правопорушення;
- хуліганство і міри покарання за прояви хуліганської поведінки;
- асоціальна поведінка серед дітей та молоді.
Суб’єкти: співробітник відділу кримінальної міліції).
Хід лекції:
Проблема
профілактичної
протиправної поведінки, –
роботи
з
підлітками,
схильними
до
одна з центральних психолого-педагогічних
проблем.
Педагоги частіше за інших зустрічаються з різними негативними
відхиленнями в поведінці учнів. Як правило, це прояви асоціального характеру,
які виражаються в агресивності, антигромадських вчинках, систематичних
прогулах і ухиленнях від навчання та роботи.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна,
винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на
громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений
порядок
управління
відповідальність.
і
за
яку
законом
передбачено
адміністративну
34
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим
Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою
відповідно до закону кримінальної відповідальності.
(Із змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.04.2001 р. № 2342-ІІІ)
Відповідно до ч. І ст. 9 КУАП, адміністративним правопорушенням
(проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи
бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи
громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено
адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим
Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою
відповідно до закону кримінальної відповідальності. У разі, якщо відповідні
порушення містять ознаки злочину, матеріали про них підлягають передачі в
прокуратуру для вирішення питання про відкриття кримінального провадження
за ознаками злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України.
Стаття 10. Вчинення адміністративного правопорушення умисно
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа,
яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи
бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо
допускала настання цих наслідків.
Стаття
10
встановлює
форму
вини
за
вчинення
адміністративного
правопорушення. Згідно статті 10 КУАП адміністративне правопорушення
визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала
протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі
наслідки і бажала їх (прямий умисел) або свідомо допускала настання цих
наслідків (непрямий умисел).
Стаття 11. Вчинення адміністративного правопорушення з необережності
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності,
коли особа, яка Його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих
35
наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх
відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч
повинна була і могла їх передбачити.
Стаття
11
встановлює
правопорушення.
Згідно
форму
цієї
вини
статті
за
вчинення
адміністративне
адміністративне
правопорушення
визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила,
передбачала
можливість
настання
шкідливих
наслідків
своєї
дії
чи
бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення (протиправна
самовпевненість) або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч
повинна була і могла їх передбачити (протиправна недбалість).
Стаття 12.
Вік,
після досягнення
якого
настає
адміністративна
відповідальність
Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент
вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.
Стаття
12
КУАП
визначає
загального
суб'єкта
адміністративного
правопорушення. Відповідно до норм цієї статті загальним суб'єктом
адмінправопорушення,
тобто
особою,
яка
підлягає
адміністративній
відповідальності за цим Кодексом за стандартних умов, є фізична осудна особа,
яка
на
момент
шістнадцятирічного
вчинення
віку.
адміністративного
Коментований
правопорушення
кодекс
також
досягла
виокремлює
спеціального та особливого суб'єктів адмінправопорушення, статус яких
набувають фізичні осудні особи, які досягли певного віку і володіють
спеціальними (кваліфікуючими ознаками), що визначають їх роль порушника в
тих чи інших складах адмінправопорушень, передбачених конкретними
статтями Особливої частини КУАП.
Стаття 13. Відповідальність неповнолітніх
До осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили
адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені
статтею 24 цього Кодексу.
36
У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років
адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 121 - 127,
частинами першою, другою і третьою статті 130, статтею 139, частиною другою
статті 156, статтями 173, 174,185, 190 - 195 цього Кодексу, вони підлягають
адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням
характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених
осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185)
можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24і цього
Кодексу.
(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з указами Президії Верховної
Ради Української PCP від 29.05.85 p. № 316-ХІ, від 19.05.89 p. № 7542-ХІ, від
29.07.91 p. № 1369-ХІІ; законами України від 15.11.94 p. № 244/94-ВР, від
15.02.95 р. № 64/95-BP, від 22.09.2005 р. № 2899-ІV, від 24.09.2008 p. № 586-VI)
Відповідно до статті 13 КУАП, до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти
років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи
впливу, передбачені статтею 24 цього Кодексу (про це детальніше див.
коментар до статті 24-1 цього Кодексу). Застосування заходів впливу замість
адміністративних стягнень є обов'язковим в усіх випадках вчинення
неповнолітньою особою адмінправопорушень, передбачених цим Кодексом, за
винятком випадків, передбачених частиною 2 цієї статті.
У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років
адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 121 - 127,
частинами першою, другою і третьою статті 130, статтею 139, частиною другою
статті 156, статтями 173, 174, 185, 190- 195 цього Кодексу, вони підлягають
адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням
характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених
осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185)
можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24 цього Кодексу.
Однак застосування органом (посадовою особою), уповноваженим розглядати
37
справи про зазначені адмінправопорушення, суб'єктом яких є неповнолітній,
заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу, є правом, а не
обов'язком цього органу (посадової особи).
Алкоголізм, наркоманія, токсикоманія і правопорушення.
Правопорушення тісно пов'язані з такими антисоціальними явищами, як
алкоголізм, наркоманія і токсикоманія. Поширення останніх у суспільстві
майже
автоматично
призводить
до
суттєвого
зростання
кількості
правопорушень.
Алкоголізм — це хворобливий стан особи, який характеризується її потягом до
спиртних напоїв.
Наркоманія — це патологічний потяг до наркотиків, який розвивається
внаслідок систематичного введення їх в організм людини.
Токсикоманія — це використання різного роду токсичних речовин, які не
віднесені законом до наркотичних.
Вживання спиртних напоїв, наркотичних засобів, токсичних речовин згубно
впливає на здоров'я людей, порушує нормальне функціонування мозку, руйнує
нервову систему, призводить до деградації особистості. Такі люди стають
суспільно небезпечними і схильними до скоєння правопорушень і злочинів.
Часто вони вчиняють злочини з метою роздобути гроші на придбання
наркотиків, спиртних напоїв та ін.
Нерідко причиною вживання спиртних напоїв і наркотичних речовин є бажання
тимчасово зняти нервову напругу, моральне незадоволення, бажання відійти від
реальності з її турботами і труднощами.
До причин, які сприяють цим вкрай небезпечним у суспільстві явищам, можна
віднести: традиції вживання спиртних напоїв у дні відзнаки різних подій,
безробіття серед значної частини населення, обмежена кількість місць для
заняття спортом і культурного відпочинку або недоступність їх з матеріальних
причин, подекуди недостатня увага цій проблемі у виховній та законотворчій
роботі. Особа, яка вчинила злочин у стані сп'яніння, не звільняється від
38
кримінальної відповідальності. Доведення неповнолітнього за певних умов до
стану сп'яніння, втягнення неповнолітніх у вживання лікарських та інших
засобів, що викликають одурманювання, схиляння будь-якої особи до вживання
наркотичних
засобів
є
злочинами,
за
які
передбачається
сувора
відповідальність.
Отже, можна зробити висновок, що сьогодні відсутня ефективна протидія
правопорушенням, особливо алкоголізму і курінню, а реклама спиртних напоїв
і цигарок заполонила вулиці міст України. Продаж цих виробів допускається
навіть поруч зі школами та іншими навчальними закладами. Тож всі види
юридичної відповідальності вирішують одні й ті ж завдання, виконують одні й
ті ж функції, мають єдину кінцеву мету, а саме: ліквідація правопорушень у
суспільстві.
39
ДОДАТОК В
Тренінгові вправи «Відмовимося від гніву!»
Цільова група – підлітки 13-14 років.
Мета: навчити учнів замінювати почуття гніву та приступи агресії.
Форма проведення – тренінгові вправи.
Час проведення – 45 хвилин.
Хід проведення:
Привітання.
Привітатися з судом ліворуч, привітатися з сусідом праворуч за руки,
спинками, ніжками, животиками.
Вправа «Альтернатива гніву».
Кожен з учасників тренінгу заповнює аркуш додаткового матеріалу, після чого
проводиться мозковий штурм, для пошуку відповідей на питання: «Що ти
робиш коли злий?», «Як себе поводиш?». Кожна відповідь записується на
дошці, учнів потрібно заохочувати за будь-які відповіді на від реагування гніву.
Потім класом обговорюються всі відповіді , та вирішуються які найкращі, а які
з них найгірші для прояву гніву, та обирається стратегія поведінки.
Помилкові уявлення про гнів.
Гнів - марне витрачання часу та енергії.
Добрі люди ніколи не гніваються.
Коли ми злі, ми втрачаємо розум та контроль над собою.
Якщо ми сердиті на когось, ця людина для нас більше не існує.
Інші люди не повинні гніватись на нас.
Якщо Інші злі на нас, ми вчинили якось не так.
Якщо інші злі на нас, і це трапилось через нас, то ми відповідальні за
нормалізацію наших почуттів.
Якщо ми злі на когось, ми повинні покарати цю людину, за те, що вона змусила
нас хвилюватись.
40
Якщо ми гніваємось на когось, то він повинен змінити свою поведінку так, щоб
ми перестали на нього гніватись.
Якщо ми злі, нам необхідно щось зламати щось чи вдарити когось.
Якщо ми гніваємось, нам необхідно кричати.
Якщо ми гніваємось, це означає, що ми не любимо людину, яка викликала гнів.
Якщо хтось злий на нас, це значить, що він нас не любить.
Гнів - нездорова емоція.
Гніватись можна лише тоді, коли можна виправдати свої почуття.
Такі різні емоції.
Вказуються шість різних емоцій: гнів, радість, сум, провина, самотність.
Необхідно підтримати думку, що всі емоції просто існують, вони не можуть
бути ні добрими, ні поганими. Добрим чи поганим може бути спосіб їхнього
вираження. Мотивуйте групу у тому разі, коли виникає злість, виконати щось
нове (використання нового способу реагування на гнів – переконайтесь, що він
буде здоровим!).
Завдання на тиждень.
Спробуйте користуватися здоровими способами реакції у разі виникнення гніву
та злості. Розкажіть про інші способи виходу гніву хоча б одній людині.
Підбиття підсумків.
Обговорення що сподобалось, яка вправа була найлегшою, що викликало
складність.
Прощання.
Скріпивши руки, зімкнувши їх у замок, передайте по ланцюгу потік енергії, що
випромінює тепло та добробут.
41
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа