close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
Захист інтересів банків в процедурі
банкрутства
Олександр Ткачук, старший юрист
ЮК “ Алєксєєв, Боярчуков та партнери ”
Захист інтересів заставних кредиторів в
процедурі банкрутства
1. Статус банківських установ, як заставних кредиторів в процедурі банкрутства.
2. Проблемні питання порушення провадження у справі про банкрутство.
3. Валютні аспекти кредиторських вимог та питання визначення черговості вимог.
4. Строки процедур банкрутства.
5. Продаж заставного майна в процедурі банкрутства.
6. Висновки (рекомендації).
Статус банківських установ, як заставних
кредиторів в процедурі банкрутства
1. «Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до
порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено
заставою майна боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких
забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя)» - ст. 1 ЗУ «Про
банкрутство».
2. «Сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету
кредиторів), боржник (банкрут);
3. Забезпечені кредитори мають статус учасника провадження у справі про
банкрутство. Дорадчий голос в роботі комітету кредиторів.
4. Задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є
предметом забезпечення, допускається лише в межах провадження у справі про
банкрутство.
5. Гарантії (погодження плану санації, схвалення мирової угоди, продаж майна,
позачергове задоволення вимог).
Порушення провадження у справі про
банкрутство
1. «…..неспроможний виконати протягом трьох місяців свої грошові зобов'язання
після настання встановленого строку їх виконання, які підтверджені судовим
рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого
провадження….»;
2. Відповідно до ст. 11 Закону, кредитор в тому числі повинен додати до заяви про
порушення справи про банкрутство рішення суду, що набрало законної сили;
3. Рішення третейського суду (легалізоване) та
виконавчий напис нотаріуса
(Постанова КМУ «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення
заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів
нотаріусів»);
4. «Забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до
боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що
є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення». – ст. 23 Закону «Про
банкрутство».
Валютні аспекти та питання визначення
черговості кредиторських вимог
• ч. 2 ст. 23 ЗУ «Про банкрутство»: «Склад і розмір грошових вимог кредиторів
визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника
визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів
визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним
банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до
боржника;
•Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що
підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на
день платежу,…... (ч. 2 ст. 533 ЦКУ)
•Кредитори-нерезиденти та розрахунки з ними.
•Питання визначення черговості вимог за відсутності майна, що забезпечує вимоги
заставного кредитора
Визначення черговості вимог за відсутності
майна, що забезпечує вимоги заставного
кредитора
Забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна
боржника (майнового поручителя); - ст. 1 ЗУ «Про банкрутство».
Розпорядник майна зобов’язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів,
які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх
відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до
реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з
державним реєстром застав. – ч. 8 ст. 23 ЗУ «Про банкрутство».
Розпорядник майна зобов’язаний не пізніше двох місяців від дня порушення
провадження у справі про банкрутство разом з боржником організувати та
забезпечити проведення інвентаризації майна боржника та визначити його
вартість; - ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про банкрутство»
Проблемні питання строків розгляду справ про
банкрутство
ч.2 ст. 22 Закону України «Про банкрутство»: «Процедура розпорядження майном
боржника вводиться строком на сто п'ятнадцять календарних днів і може бути
продовжена господарським судом за вмотивованим клопотанням розпорядника
майна, комітету кредиторів або боржника не більше ніж на два місяців».
ст. 28 Закону встановлює, що Господарський суд за клопотанням комітету
кредиторів виносить ухвалу про введення процедури санації строком на шість
місяців. За вмотивованим клопотанням керівника санації чи комітету кредиторів
цей строк може бути продовжено господарським судом, але не більше ніж на
дванадцять місяців.
ч.1 ст.37 Закону встановлює, що господарський суд постановою визнає боржника
банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців.
Продовження строку ліквідаційної процедури законом не передбачено.
Закінчення строку ліквідації при наявності непроданих активів – передача активів
в управління визначені судом юридичній особі.
Зупинення провадження у справі про
банкрутство
п.17 ст. 11 ЗУ «Про банкрутство» (в старій редакції): Господарський суд не має права
зупиняти провадження у справі про банкрутство.
Закон в новій редакції такої норми не містить (один випадок встановлений ст. 91
Закону – у зв’язку з відкриттям спадщини на користь фізичної особи).
Підстави зупинення провадження:
• направлення матеріалів справи в апеляцію/касацію (Абзац 5, п.3.16. Постанови
Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р.);
• розгляд пов'язаної справи (оскарження дійсності договорів, оскарження
правомірності дії ДПІ, до іншого банкрутства, і т.д.);
• призначення експертизи для визначення розміру кредиторських вимог та
вартості майна переданого в заставу Банку.
Продаж заставного майна
Ч 4. ст. 42 Закону «Майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається
до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог
кредитора за зобов’язаннями, які воно забезпечує.
Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку,
передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно
забезпечує, або суду.
Кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат,
пов’язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення,
підлягають включенню до складу ліквідаційної маси.
Проблеми продажу заставного майна на стадії продажу ЦМК.
Погодження умов продажу майна банкрута та другому та на другому повторному
аукціоні.
Висновки (рекомендації)
1. Встановлення можливості порушення провадження у справі про банкрутство на
підставі легалізованого рішення третейського суду, а також виконавчого напису
нотаріуса (в частині стягнення кредитної заборгованості).
2. Врегулювання питань визначення кредиторських вимог в іноземній валюті з
визначенням еквіваленту такого зобов'язання на дату затвердження реєстру.
3. Заборона зупинення провадження у справі про банкрутство. Визначення обов’язку
розгляду справи про банкрутство не залежно від подання апеляційних (касаційних)
скарг на ухвали про розгляд кредиторських вимог.
4. Визначення черговості вимог кредитора в тому числі на підставі
інвентаризації проведеної розпорядником майна боржника.
даних
5. Встановлення предмету оскарження в питаннях кредиторських вимог саме ухвали
попереднього засідання.
6. Погодження будь-якого продажу заставного майна та можливості передачі такого
майна заставодержателю в рахунок забезпеченого зобов'язання.
Дякуємо!
01001, Україна, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 11, 3 поверх;
(044) 235 88 77, (044) 537 18 28, (044) 235 88 27 (факс)
www.abp.kiev.ua
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа