close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
1.
С.Гончаренко зазначає, що: «Ігрова діяльність» різновид активної діяльності дитини, у процесі якої
відбувається оволодіння суспільними функціями,
відносинами та рідною мовою як засобом
спілкування.
Це дитяче моделювання соціальних відносин.
Правильне та вміле керівництво ігровою діяльністю
з боку дорослих формує емоційну, моральну та
інтелектуальні сфери дитини розвиває її уяву, сприяє
фізичному вдосконаленню, виховує волю дії та
здатність до гальмування – якості необхідні людині в
трудовій і суспільній діяльності.
2.
Й.Гейзінга – датський історик (філософ культури),
вважає що найвищою формою гри є музика. У
трактаті «Homo ludens» («Людина яка грає» він
переконливо доводить: «Людська культура виникає і
розгортається в грі».
Гра – є старшою за культуру. Гра – це довільна
діяльність, яка відображає ставлення людини до
світу, до самої себе, має мету – передбачення
ситуації спілкування.
1.
2.
Гра завжди була об’єктом вивчення для науковців.
Доводилася її унікальна роль в різних аспектах
навчання та виховання. Феноменом гри протягом
усієї історії людства привертали до себе увагу
визначні мислителі (Я.Коменський, Дж.Локк,
Й.Песталоцці, Ф.Фребель, Ф.Шіллер та ін.)
Психологія на культурологія (В.Акслайн, В.Вендт,
К.Гросс, Д.Селлі та ін.) активно досліджувала
соціально-психологічну роль та культурнофункціональне поле гри.
Плідні думки про гру як метод навчання і
виховання знаходимо у науковій спадщині
П.Блонського, П.Каптерєва, Я.Корчака,
А.Макаренка, В.Сухомлинського, К.Ушинського
та ін. Глибоке розуміння ігрової діяльності
започатковане у працях відомих вітчизняних
психологів Л.Виготського, О.Запржця,
В.Зіньковського, Б.Теплова та ін.
3.
4.
Важливого значення іграм для дітей надавав
В.Верховинець. Видатний український етнограф,
композитор, педагог, хореограф, що успорядкував
музично-ігровий репертуар до збірки
«Весняночка».Василь Верховинець писав: «Хай
малеча, бавиться, співаючи, і хай співає граючись
– в цьому надзвичайно велика потреба самої
дитини, у її дитячого товариства та усього
молодшого покоління нашого музичного народу».
Вченими розроблено класифікацію українських
народних ігор: рухливі, хороводні, театралізовані
Цікавий погляд на гру та її функціональне поле
продуктує етнопедагогіка. Народні ігри як засіб
виховання дітей високо оцінювали Г.Ващенко,
В.Верховинець, Є.Водовозова, С.Русова,
В.Сухомлинський, а також перші записувачі та
збирачі українських народних ігор Н.Маркевич,
П.Чубинський, О.Богданович.
Н.Кудикіна
Розподіляє ігри на дві великі групи: творчі та ігри за правилами. До
творчих ігор відносять: сюжетно-рольові; конструктивно-будівельні;
ігри-драматизації; ігри з елементами праці; ігри-фантазування. Ігри за
правилами мають такі різновиди: дидактичні; пізнавальні; рухливі;
спортивні; хороводи; народні; інтелектуальні. Музичні ігри посідають
особливе місце серед ігор які педагог пропонує дітям молодшого
шкільного віку. Характерними ознаками музичних ігор є рухливість,
ритмічність, виконання та пісенний супровід. В таких іграх школярі
активно розвивають музично-естетичний потенціал дитини.
Ю.Поплавська
Музично-дидактичні ігри, які об’єднують усі види
музичної діяльності: спів, слухання, рух під музику,
гру на інструментах. Зокрема вона відокремлює
музично-дидактичні ігри, які сприяють формуванню
конкретних музично-слухових уявлень про елементи
музичної мови; ігри в процесі яких закріплюються
відомості про нотну грамоту; та ігри в процесі яких
засвоюються знання про музичні твори, творчість
композиторів.
К.Орф
Музично-театралізовані ігри, які об’єднують спів, мову,
жест, танець, гру на музичних інструментах. Великий
виховний потенціал несуть в собі ігри-драматизації,
створені на музичному матеріалі, «театралізовані ігри» - в
яких зміст відтворює події за сюжетом музичного твору,
або групи творів однієї тематики. На основі ідей К.Орфа,
Т.Тютюнникова розробила музично-творчі ігри та ігри
звуками, в основі яких лежить творче музикування та
імпровізація.
Г.Тарасенко
Як метод виховання дітей дошкільного й молодшого
шкільного віку науковець пропонує творчі музичні ігри
або творчі ігри з використанням музичного репертуару:
сюжетно-рольові, режисерські, ігор-драматизації, ігриподорожі. У своїй виховній технології вчена розробляє не
лише теоретичний аспект, а й пропонує цікаві методичні
розробки творчих музичних ігор в роботі з молодшими
школярами.
Т.Шипилкіна
Пропонує декілька прийомів музично-ігрової драматизації
залежно від виду музичної діяльності учнів. Прийом
«вокально-фольклорна гра» в основі якого використання
простих пісень, жанрових за змістом, з рольовими
діалогами. Прийом «літературно-хорова розповідь»
застосовується як драматична театралізація сюжетно
вибудуваної хорової програми із сполучної розповіддю
ведучого, яку при цьому ілюструє хор. Музично-ігрова
драматизація використовується під час інструментальної
діяльності, поєднує в собі ритмічну поліфонію з дитячим
шумовим оркестром.
Е.Печерська
Поділяє музичні ігри на такі види: музично-дидактичні; сюжетнорольові; проблемно-моделюючі, стверджуючи що музична гра за умов
активізації її виховної функції є ефективним засобом виховання
дружніх стосунків молодших школярів у колективі. Печерська
звертає увагу на реалізацію різних функцій кожної гри (навчальної,
розвивальної, виховної) шляхом складання таких етапів:
1.Ознайомчий – мета цього етапу допомагати дітям краще довідатись
одне про одного, ознайомити їх з моральними нормами та правилами
поведінки; 2.Емоційно-активізуючий – мета цього етапу формувати
вміння передавати свої емоції та розуміти емоційний стан
співрозмовника; 3.Колективістичний – мета цього етапу виховувати
риси колективізму, організованість, доброзичливі стосунки.
Ігри з сюжетними іграшками:
(П.Бессонов), з пісенними вироками (П.Шейн), ритмічні
ігри (Е.Жак-Далькроз), мовні ігри (Б.Яворський), хороводні
ігри (М.Арістоважурн), ігри на твір композицій-пісень
(А.Маслов). Ігри-імпровізації (Б.Ландек), у процесі
організації яких дитина одночасно є поетом, виконавцем,
слухачем, композитором. Музичні ігри як окремий вид
представлено в іншій класифікації, розробленій за
зовнішніми ознаками. В цій групі подаються ігрові свята,
ігровий фольклор, карнавали, які в переважній більшості
організовуються з використанням музичного матеріалу.
Отже проведений аналіз наукових класифікацій музичних ігор дає підстави об’єднати всі ігри у дві системо-утворювальні групи.
До першої групи відносимо суто музчні ігри, під час організації яких музично-ігрова діяльність присутня на всіх етапах, у всіх її видах
(слухання музики, спів, інструментальне музикування, ознайомлення з теоретичними основами музичного мистецтва), до яких
відносимо: музично-дидактичну, хороводу, рухливу, музично-ритмічну, гру-пісню, пісенно-мовну.
До другої групи відносимо ігри з елементами музичної діяльності, під час проведення яких музичне мистецтво використовується
епізодично й виконує допоміжну функцію, є мистецько-педагогічним засобом поряд з іншими засобами: гра-інсценізація, градраматизація, гра-змагання, сюжетно-рольова, рухлива-гра, народні малі ігрові форми.
Використовуючи в контексті фахової підготовки терміни «музична гра» і «музично-ігрова діяльність», важливим для майбутніх учителів
є усвідомлення взаємозв’язку між ними, співвіднесення їх як педагогічного методу і засобу для досягнення завдань музично-естетичного
виховання молодших школярів.
Музичну гру ми визначаємо як педагогічний метод, який забезпечує створення емоційного мистецько-ігрового виховного поля для
всебічного розвитку особистості молодшого школяра через синкретизм музично-ігрової діяльності, шляхом поєднання гри, музики,
танцю, поезії, музично-ритмічних рухів та драматизації.
Готовність учителя початкових класів до організації музично-ігрової діяльності – це цілісне емоційно-психологічне та змістовометодичне утворення, що об’єднує налаштованість студентів на організацію музично-ігрової діяльності (емоційно-естетична
спрямованість діяльності вчителя), засвоєння ними системи мистецько-педагогічних знань (його когнітивно-мистецька обізнаність) і
формування вмінь організації музично-ігрової діяльності (креативно-методична вмілість), оцінки її результативності в розв’язанні
завдань музично-естетичного виховання молодших школярів (рефлексивно-оцінна активність), рівень сформованості яких
обумовлюється професійно-педагогічними та музичними здібностями.










Комплект підручників «Музика» О.Лобової;
Г.Тарасенко «Організація дитячої ігрової діяльності в контексті наступності
дошкільної та початкової освіти»;
«Педагогічні основи позакласної музично-виховної роботи в школі»
Б.Нестерович;
«Методика навчання грамоти в початковій школі» Ю. Поплавська;
«Луна співучої душі» А.Сторожук;
«Музична логоритміка» С.Садовенко;
«Музично-дидактичні ігри в початковій школі» О.Лобач ;
« Майстерність проведення гри» М.Шуть;
«Музичні ігри в початковій школі» М.Мар’євич;
«Весняночка» В.Верховинець;




нотний супровід пісень, музичних вітань, поспівок, вокальних вправ, що вивчаються на уроках музики в 1-4 класах,
а згодом можуть бути використані вчителем на інших уроках та в позаурочний час;
диски з фонограмами, фрагменти відео з мультфільмів, де звучить певна пісня;
вступна бесіда для дітей, малюнки до пісень, портрети авторів, використовуючи міжпредметні зв’язки, підбір до
них загадок, легенд, прислів’їв, фрагменти казок, вірші з підручників 1-4 класів;
ігри-вікторини, конкурси на закріплення знань до пісні, фрагменти уроків з пісенним репертуаром, сценарії
музичних та тематичних свят.






відомості про біографію композитора з аналізом його творчості;
пізнавальний матеріал про історію походження, особливості будови та тембральної окраси музичного інструмента,
знайомство з видами оркестрів та їх звучанням, каталог музичних творів, що вивчаються в 1-4 класах на уроках
музики;
портрети композиторів, фрагмент уроку музики для молодших школярів з бесідою про музичний твір та його автора;
питання на закріплення знань як для студентів так і для дітей у різних формах: кросворди, тести, завдання творчого
характеру, ігри, вікторини, музичні «слуховки» тощо;
використовується прийом «Музичної хвилинки-цікавинки», або «А чи знаєте Ви...»;
цікава інформацію про щасливі та трагічні миті з життя композитора, історію створення музичних шедеврів, про
майстрів музичного інструментального мистецтва, видатних музикантів.




цікавий пізнавальний матеріал, що вміщає в себе: наочність, коротку
інформацію про історичне походження танців, видатних виконавців та
хореографів світу, відео-матеріал з прикладами танців;
диски з танцювальною музикою, яка вивчається в 1-4 класах;
розробки питань на закріплення знань у формі кросворду, гри-вікторини
«Вгадай мелодію та дай назву танцю» або «Дай коротку характеристику
танцю», або «Розкажи про композитора, який написав музику до цього
танцю», або «Вибери танці для дітей»;
завдання творчого характеру, наприклад: придумай рухи до пісні
танцювального характеру, підбери музичний супровід до певного виду
танцю, підбери музику з каталогу програмового змісту, що може бути
використана для ритмічної діяльності.




статті з фахових журналів, цікавий теоретичний матеріал з методичними рекомендаціями передових педагогів для
майбутнього фахівця;
приклади уроків, де використовується музичний матеріал, а також види музичних ігор;
сценарії музичних розваг, свят, конкурсів, концертів з ігровим матеріалом; ксерокс фрагментів пізнавальної
інформації з підручників до різних тем;
каталог літературних джерел, та інтернет-сайтів до яких студент може звернутися, щоб скористуватися методичними
порадами та використати музично-ігровий матеріал для підготовки до будь-якого уроку та позакласної роботи з
молодшими школярами.





приклади ігор, музично-ігрові творчі проекти, а також ігри до різних видів діяльності на уроках музики, музичні ігри
до різних уроків початкової школи;
конспекти ігро-уроків для початкової школи;
інструкція для проведення ігрового свята з дітьми;
забезпечення дисками з музичним супроводом, щоб провести з дітьми на уроках та перервах музичні
фізкультхвилинки, хореографічні масовки, флешмоби;
організовуввання дискотек на шкільних святах, у літніх таборах відпочинку, а також в години дозвілля.
Узагальнивши науково-методичні доробки сучасних дослідників (Л. Артемова, Б. Нестерович, С. Шмаков, В. Шульгіна, М. Шуть, Н. Яременко та ін.),
виявлено наступні етапи організації музично-ігрової діяльності дітей :
 Розробка організаційно-методичної матриці музичної гри.
 Підготовка музичної гри згідно з розробленою організаційно-методичною матрицею.
 Створення мистецько-ігрового виховного поля для розгортання музичної гри.
 Завершення музичної гри (рефлексія).
Під час організації гри треба враховувати наступні моменти:
• Гра є добровільною діяльністю і не припускає примусу;
• Тривалість гри не може бути занадто довгою;
• Варто залучити до гри всіх дітей класу;
• Потрібно вдумливо розподілити рольові функції між учасниками гри.
Вибір музичної гри, співвіднесення її з метою, завданнями виховання й навчання молодших школярів.

Інтегрований підхід до використання музичної гри в навчально-виховному процесі початкової школи. може бути в трьох напрямах:
1) розвиток здатності учнів вступати в ігровий контакт з музикою під час різних видів музичної діяльності, або «вкраплення» музичної гри, як методу в
драматургію уроку музики;
2)використання музичної гри як форми навчання й виховання на будь-якому уроці початкової школи;
3) організація виховних програм, конкурсів, святкових дійств, концертів з використанням музичного та ігрового матеріалу.





Актуалізація опорних знань, гра: «Вартові казкового королівства». (Учитель оголошує на тому, що король та
королева казкового королівства запрошують на бал. Усі хочуть на нього потрапити. А перепусткою є відповіді на
запитання двох вартових, що стоять на вході до королівства.);
Вивчення музичної грамоти, ігри: «Луна», «Дощик», «Ланцюжок», «Хто співає?». (Ю. Поплавська);
Закріплення відомостей про нотну грамоту , ігри: «Рибалка-музикант», «Музична математика», « Музичне лото»,
«Мелодійне лото», «Відгадай мелодію», «Музична галерея», «Музичні терміни», «Три кити», «Музична рибалка»,
«Збираємо квіти». (Музичні терміни записуються на вирізаних із паперу рибках (квітах). Учні ловлять рибу
(збирають квіти), пояснюють терміни. Хто не може пояснити, кидає рибку назад в озеро. Кращий той, хто наловив
більше риби ( назбирав більше квітів));Вивчення ступенів ладу, гра: «Живий рояль». (Учні поділяються на три
групи, за кожною з них закріплюється один зі ступенів, а учитель вказує на них по черзі. Групи відтворюють свої
звуки);
Робота над хоровим співом, ігри: «Луна», «Питання-відповідь», «Ритмізація слів, словосполучень», «Ритмічні
загадки», «Канон». (О.Гумінська);
Вокально-хорові навички, гра: «Спіймаємо в долоньки». (Застосовується для розширення діапазону емоційнообразних характеристик музичних творів. Після прослуховування творів учитель описує характер, спеціально
називаючи неправильні слова. Учні повинні «зловити» правильні слова характеристики даного твору.);






Слухання музики, «Дощик» В.Косенка, «Ранок» Е.Гріга, «Зимовий ранок», «Пісня жайворонка» з «Дитячого
альбому», п'єси з циклу «Пори року» П.Чайковського, «Дощ і райдуга» С. Прокоф'єва. (можна запропонувати учням
підібрати кольори, фон, які б допомогли розкривати стани природи або намалювати пейзаж, що відповідає
музичному образу);гра: «Музичний живопис». (На «живописних полотнах» учні створюють графічні образи пісень,
прослуханих музичних творів тощо);
Музично-ритмічна діяльность, «Весняночка». (В.Верховинець);
Гра на дитячих музичних інструментах, гра - драматизація «Лісовик та його друзі». (Я.Степовий);
Нові інформаційні засоби, ігри: «Упізнай інструмент», «Відгадай, скільки?», «Блок караоке». (добре компонуються з
використанням комп’ютера, що надає урокам музики необхідної новизни);
На уроках фізкультури студенти організовують музично-ігрову діяльність, використовуючи народні ігри зі збірки
В.Верховинця «Весняночка», підбирають ритмічний музичний супровід, пісенний репертуар під час виконання
гімнастичних вправ, флешмобів, танцювальних рухів;
На уроці читання вивчення скоромовок, чистомовок, закличок може відбуватися за допомогою показу педагогом
певних музичних фраз, голосових вправ з елементами гри, співу, імпровізації тощо. Наприклад, музичноартикуляційні вправи «Від шепоту до крику», «Тридцять три Орисі», українські скоромовки: «Білі коні під мостом»,
«Гоп, гоп, чики-чики», забав-скоромовок «Куй, куй, ковалі», «Кум-кум, кум-кума» тощо;


На уроках математики в першому класі майбутні педагоги успішно використовують народні ігри з «Весняночки»
під музичний супровід, а саме: «Я коза-дереза», «Іваночку, покинь схованочку», «Ой де ж ти була?», «Павук сірий»
тощо, а також пісні-ігри за методикою М. Шутя: «Десять бананів», «У дідуся Макдональдса». Такі ігри
використовують під час лічби, а також сприяють засвоєнню пройденого матеріалу;
На уроках іноземної мови майбутні педагоги можуть також впроваджувати інтегрований підхід з використанням
пісень-ігор. Наприклад, засвоєння англійського алфавіту в ігровій формі полегшується під час виконання пісні
«ABC», а також у процесі вивчення тем «Новий рік у Великій Британії», «День народження», коли діти залюбки
виконують пісні «Jingle Bells»,«Happy Birthday», що сприяє розвитку дикції, вірного вимовлення слів у вихованців
тощо.
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа