close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
РАЦІОНАЛЬНА
АНТИБАКТЕРІАЛЬНА
ТЕРАПІЯ В ПЕДІАТРІЇ
Проф.Н.В. Банадига
Групи антибактеріальних препаратів
Бактерицидні
Порушують
синтез Порушують
функції
мікробної клітини
цитоплазматичної
мембрани
Пеніциліни
Аміноглікозиди
Цефалоспорини
Глікопептиди
Карбапенеми
Фосфоміцин
Монобактами
Глікопептиди
Бактеріостатичні
Макроліди
Аміноглікозиди
Лінкозаміди
Левоміцетин
Тетрациклін
Рифампіцин
Глікопептиди
ПРИНЦИПИ РАЦІОНАЛЬНОЇ АНТИБІОТИКОТЕРАПІЇ
1.При виборі керуватись нозологічною формою інфекційного
процесу.
2. Врахувати ступінь чутливості збудника до антимікробних
засобів.
3. Враховувати ступінь активності антибіотика до
конкретного збудника.
4. Вибрати необхідний шлях введення (per os, в/м,в/в ).
5. Володіти знаннями фармакокінетики, фармакодинаміки,
ймовірних побічних проявів у дітей різного віку.
6. Врахувати вік дитини, фонові стани, а також склад
супутньої терапії.
7. З метою прискорення процесів видужання призначати в
комплексі лікування вітаміни (В1, В2, В6, С, А, Е) та
імуномодулятори на етапі видужання.
Механізми дії
антибактеріальних препаратів
1. Інгібування біосинтезу фолієвої
кислоти:
 Піриметамін
 Сульфаніламіди
 Триметоприм






2. Інгібування синтезу
білка
Аміноглікозиди
Хлорамфенікол
Кліндаміцин
Еритроміцин і проланговані макроліди,
тетрацикліни
Синерцид
Лінезолід
3. Вплив на клітинну
мембрану:






Амфотерицин В
Ністатін
Поліміксин
Імідазоли
Тріазоли
Дантоміцин
4.Інгібування синтезу
клітинної
стінки





Пеніциліни
Цефалоспорини
Карбапенеми (імепінем)
Монобактами (азтреонам)
Ванкоміцин
5.Інгібування ДНКполімерази

Фторхінолони
6. РНК-синтез:

Рифампіцин
Приклади резистентних
мікроорганізмів
1.Ампіцилінрезистентний Haemophilus influenzae –
ß-лактамази, внутрішня резистентність.
2.Пеніцилінрезистентна Neisseria gonorrae – βлактамаза, внутрішня резистентність.
3.Розширений спектр ß-лактамаз,продукованих
Klebsiella pneumoniae
4.Метицилінрезистентний Staphіlococcus aureus,
внутрішня резистентність.
5.Пеніцилінполірезистентний Streptococcus
pneumoniae, внутрішня резистентність
6.Ванкоміцинполірезистентні ентерококи і
стафілококи.
Фармакологічні
особливості АБ
І. Розприділення:
Низька концентрація в цереброспинальній рідині:

Бензатинпеніцилін – ефективні максимальні
парентеральні дози

Макроліди

Кліндаміцин

Цефалоспорини (І і ІІ покоління)

Аміноглікозиди

Тетрацикліни

Фторхінолони – максимальні дози дозволяють
досягти достатньої концентрації
ІІ. Метаболіти екскреція








А . Печінка:
Нафцилін
Макроліди
Кліндаміцин
Хлорамфенікол
Тетрацикліни
Сульфаніламіди
Фторхінолони
Лінезолід
Метаболіти - екскреція







Б. Нирки:
Пеніциліни (нафцилін)
Ванкоміцин
Цефалоспорини (цефперазон, цефтріаксон)
Аміноглікозиди
Сульфаніламіди
Ліпопептид /дантоміцин
Поліміксини
Побічні реакції:
1. Місцеві реакції при
пероральному,парентеральному,
внутрішньооболонковому введенні:
 Гіперчутливі реакції – β-лактамази
 Негайний тип (IgE)
 Сповільнений тип (IgG)
 еозинофілія
2. Залежні від дози:токсична дія на нирки, ЦНС,
кістковий мозок
3. Імунологічні: пошкодження оболонок
еритроцитів і лейкоцитів (пеніцилін).
Побічні реакції:
4. Приготування ЛС:
Na сіль замість К солі (1,6 міліекв К/1МУ
пеніциліна -4,2 міліекв Na/г)
Карбеніцилін/тікарцилін:консервант
(парабен), лактоза
 Синдром Фанконі – при вживанні тетрацикліну із
закінченим терміном вживання
5. Підвищення температури тіла викликає будьякий із АБ
6. Взаємодія препаратів
7. Ідіосинкразія

Антибактеріальна
профілактика
1. Принципи антибактеріальної
профілактики:
 Частий розвиток інфекції після дії
 Інфекція, викликана одним
мікроорганізмом
 Наявність ефективних нетоксичних
антибіотиків
 Короткий курс прийому
Антибактеріальна
профілактика
2. Единний збудник – короткий курс
профілактики
 Неонатальна офтальмія
 Бактеріальний менінгіт
 Захворювання, які передаються
статевим шляхом
 Інфекційний ендокардит
Антибактеріальна
профілактика
3.Єдинний збудник – довгий курс
профілактики:
 Гостра ревматична атака
 Туберкульоз
 Подорож в ендемічні райони
 Неонатальна інфекція, викликана
Streptococcus B
 Пневмоцистоз
 Після спленектомії
Антибактеріальна
профілактика
4. Множинні збудники – довгий курс
профілактики:
 Рецидивуючі урологічні інфекції
 Рецидивуючі респіраторні і інфекції
 Грамвід»ємний сепсис у пацієнтів з
нейтропенією
 Пацієнти після трансплантації органів з
вірусними/грибковими пошкодженнями
5. Множинні збудники – короткий курс
профілактики.
Органотоксичність
Нефротокcичніст
ь-аміноглікозиди
-цефалоспорини
-сульфаніламіди
Ототоксичність:
- Аміноглікозиди
Гепатотоксичність:
- рифампіцин
- тетрациклін
- Ізоніазид
АЦЦ
І. Зменшує всмоктування
пеніцилінів, цефалоспоринів;
слід приймати не раніше,
чим через 2 години
ІІ. Кратність вживання:
АЦЦ – 2-3 р/добу
Антибіотики:
пеніциліни – 4 р/д
цефалоспорини – 2-3 р/д
макроліди – 2 р/д
5-7 раз на добу
вживання ліків!!!!!!!
Група природніх пеніцилінів
Загальна характеристика: добре
проникають у тканини та біологічні рідини,
в т.ч. цереброспинальну рідину та мозок;
притаманна низька токсичність.
Недоліками є: вузький спектр дії
препаратів, висока сенсибілізуюча
здатність, інактивуються β – лактамазою.
Спектр дії: стрептокок, пневмокок,
гонокок, менінгокок, збудник дифтерії,
бліда спірохета.
Група природніх пеніцилінів
Представники
Добове дозування
Кратність
застосування
Бензилпеніцилін
(пеніцилін G)
50-200 тис.ОД/кг маси
4-6 разів, в/в, в/м
Бензилпеніциліну
новокаїнова сіль
(новоцилін,
прокаїнпеніцилін)
До 1 року: 50-100 тис. ОД/кг
маси
> 1 року: 50 тис.ОД/кг маси
2 рази, в/м
Біцилін – 5
(Bicillini – 5)
Дошкільнятам: 750 тис. ОД 1
раз в 2 тижні,
Школярам: по 1,5 млн. ОД
2 рази в місяць, в/м
1 раз в місяць, в/м
Феноксилметилпеніцилін До 1 року: 25-30 мг/кг
Phenoxylmethylpenicillin
1-6 р.: 15-30 мг/кг,
6-12 р.: 10-20 мг/кг;
> 12 р.: 0,5-1,0 г
4-6 вживань, per os
Оспен (бімепен)
(Ospen-bimepen)
3 рази, per os
3 рази, per os
3 рази, per os
1-6 р.: 1 125 тис.ОД
6-12 р.: 2 млн. 250 тис. ОД
>12 р.: 4 млн.500 тис. ОД
ГРУПА
АМІНОПЕНІЦИЛІНІВ
Загальна характеристика: володіють
бактерицидною дією, низькою токсичністю,
широким спектром дії. Використовують в
лікуванні інфекцій дихальних та сечових
шляхів, менінгіту, сепсису.
Спектр дії: сальмонели, патогенні штами
кишкової палички, гемофільна паличка,
гонокок, менінгокок, збудник кашлюку;
низька чутливість до пневмококів,
стрептококів.
ГРУПА АМІНОПЕНІЦИЛІНІВ
Представники
Добове дозування
Кратність
застосування,
шлях введення
Ампіцилін
(ampicillinum)
50-100 (200) мг/кг маси
3-4 рази, в/м, в/в,
per os
Амоксицилін
(amoxicillin)
до 2 р. – 20 мг/кг маси,
2-5 р. – 375 мг;
5-10 р. – 750 мг;
50 мг/кг маси
100-200 мг/кг маси
3 рази, per os
3 рази, per os
3 рази, per os
2 рази, в/м
КОМБІНОВАНІ
ПРЕПАРАТИ
Загальна характеристика: бактерицидна
дія, доповнені інгібіторами β – лактамаз, що
підвищує їх антибактеріальну активність.
Використовують в лікуванні захворювань
ЛОР-органів, верхніх та нижніх дихальних
шляхів, сепсису, менінгіту, інфекціях шкіри
та м’яких тканин.
Спектр дії: стафілокок, клебсіела, протей,
Е.соli патогенна.
КОМБІНОВАНІ ПРЕПАРАТИ
Представники
Добове дозування
Аугментін –
Амоксіклав
(augmentin,
amoxiclav)
до 3 міс.: 30 мг/кг маси
3 міс. – 12 років: 30 мг/кг
маси
>12 років: 3,6 г/добу
Уназін –
Сулацилін
(unasyn,
sulacillin)
до року:150 мг/кг маси
Кратність
застосування,
шлях введення
2 рази, в/в
3 рази, в/в
3-4 рази, в/в
3 рази, per os
3-4 рази, в/в, в/м
КАРБОКСІПЕНІЦИЛІНИ
Загальна характеристка : бактерицидна дія;
погано всмоктуються із травного каналу; для
підсилення дії по відношенню до синегнійної
палички поєднують з аміноглікозидами. До даної
групи входить комбінований карбоксіпеніцилін тіментін, що містить тікарцилін та інгібітор β –
лактамази клавуланат натрію. Застосовують при
лікуванні інфекцій дихальної та сечової систем,
перитоніту, сепсису.
Спектр дії: грамнегативні бактерії, особливо –
синегнійна паличка, протей, бактероїди.
КАРБОКСІПЕНІЦИЛІНИ
Представники
Карбеніцилін
(Сarbenicillin)
Добове дозування Кратність
застосування,
шлях введення
50-100 мг/кг маси 4-6 разів, в/м 1 раз,
250-500мг/кг
в/в
маси
Тікарцилін
(Ticarcillin)
200-300мг/кг
маси
4-6 разів, в/м
Тіментін
(Timentin)
100 мг/кг маси
4-6 разів, в/м
УРЕЇДОПЕНІЦИЛІНИ
Загальна характеристика: бактерицидна дія;
широкий спектр дії, не всмоктуються із травного
каналу, а тому використовують лише
парентеральне введення. Застосовують у лікуванні
емпієми плеври, абцесів легень, пневмоній,
ендокардиту, уретриту, менінгіту, перитоніту,
тяжких інфекцій шкіри та кістково-суглобового
апарату, сепсису.
Спектр дії: більшість грам + та грам –
бактерій, в т.ч. шигели, сальмонели, кишкова
паличка, клебсієла, цитробактер, протей,
пневмокок, стрептокок, синегнійна паличка.
УРЕЇДОПЕНІЦИЛІНИ
Представники Добове дозування
Кратність
застосування, шлях
введення
Азлоцилін
(azlocillin)
новонароджені: 100 мг/кг маси
7 днів–1 рік: 100 мг/кг маси
1-14 років: 75 мг/кг маси
> 14 років: 80-200 мг/кг маси
2 рази, в/м, в/в
3 рази, в/м, в/в
3 рази, в/м, в/в
2-4 рази, в/м, в/в
Мезлоцилін
(mezlocillin)
новонароджені: 75 мг/кг маси
>7днів – 14 років: 75 мг/кг маси
>14 років: 80-150 мг/кг маси
2 рази, в/в, в/м
3 рази, в/в, в/м
3 рази, в/в, в/м
Піперацилін
(piperacillin)
100-200 мг/кг маси
2-4 рази, в/в до 14
років, далі можна в/м
ІЗОКСАЗОЛПЕНІЦИЛІНИ
Загальна характеристика:
бактерицидна дія, використовують
для лікування інфекцій ЛОРорганів, пневмоній, емпієми
плеври, абсцесів
шкіри,фурункульозу.
Спектр дії: стафілококи.
ІЗОКСАЗОЛПЕНІЦИЛІНИ
Представники Добове дозування
Кратність
застосування,
шлях введення
Оксацилін
(oxacillin)
новонароджені - 90-150 4-6 разів, per os
мг/кг маси
до3міс. - 200 мг/кг маси
3 міс. – 2 роки: 1,0 г
2-6 років- 2,0 г
старші 6 років- 3,0 г
Клоксацилін
(cloxacillin)
До 2 років- 0,5 г
2-10 років- 1,0 г
> 10 років- 2,0 г
4 рази, в/м
Цефалоспорини
Загальна характеристика : бактерицидна дія;
не інактивуються β – лактамазою стафілококу;
погано всмоктують в порожнині травного каналу,
в той же час компоненти їжі сповільнюють
процеси всмоктування антибіотика; добре
проникають у тканини та біологічні рідини.
Об’єднують природні та напівсинтетичні
антибіотики, похідні аміноцефалоспоринової
кислоти, існує 4 покоління, спектр дії, котрих є
відмінним.
ЦЕФАЛОСПОРИНИ І
ПОКОЛІННЯ
Спектр дії: стафілококи,
стрептококи, пневмококи, менінгокок,
шигели, сальмонели, кишкова,
гемофільна палички, паличка дифтерії.
Призначають для лікування гострих
та хронічних захворювань органів
дихання, нирок, ендокардиту,
перитоніту, остеомієліту, сифилісу,
сепсису.
ЦЕФАЛОСПОРИНИ І ПОКОЛІННЯ
Представники
Добове дозування
Цефалоридін-цепорин 40-60 мг/кг маси
(cephaloridin-ceporin)
Цефалотін-кефлін
(cephalotin-keflin)
Цефазолін-кефзол
(cephazolin-kefzol)
Цефапірин
Цефатрексил
(cephapirin
cephatrexil)
50-100 мг/кг маси
Кратність
застосування,
шлях введення
2-3 рази, в/в, в/м
3-4 рази, в/в, в/м
20-50мг/кгмаси
3-4 рази, в/м, в/в
(максмальна100мг/
кг маси)
50-80 мг/кг маси
2-3 рази, в/м, в/в
(максимальна 150
мг/кг маси)
ЦЕФАЛОСПОРИНИ І ПОКОЛІННЯ (per
os)
Цефалексинкефлекс
(cephalexinkeflex)
25-50 мг/кг маси
4 рази, per os
Цефадроксилдурацеф
(cephadroxilduracef)
25-50 мг/кг маси
2 рази, per os
Цефрадін-сефріл 25-50 мг/кг маси
(cephradin - sefril)
2-4рази, per os
ЦЕФАЛОСПОРИНИ ІІ ПОКОЛІННЯ
Спектр дії: грам “-“ бактерії, в
т.ч. кишкова паличка, шигели,
сальмонели, клебсієла, протей,
гемофільна паличка, гонокок
ЦЕФАЛОСПОРИНИ ІІ
ПОКОЛІННЯ
Представники
Добове дозування Кратність
застосування,
шлях введення
Цефуроксим-зінацеф
(cefuroxim – Zinacef)
50-100мг/кг маси
3-4 рази, в/м, в/в
Цефамандол-мандол
(Cefamandol – Mandol)
50-100мг/кг маси
3-6разів, в/м, в/в
Цефокситін-бонцефін
(Cefoxitin – Boncefin)
50-100(150)мг/кг
маси
3-4 рази, в/м, в/в
Цефотетан-цетофан
(Cefotetan – Cefophan)
40 мг/кг маси
2 рази, в/м, в/в
ЦЕФАЛОСПОРИНИ ІІ ПОКОЛІННЯ(per os)
Цефуроксиму До 2 років: 250 мг 2 рази,
аксетил-зіннат > 2 років: 500 мг per os
(Сefuroxime
axetil – Zinnat)
Цефаклорцефтор
(CefaclorCeftor)
20 мг/кг маси
3 рази,
per os
ЦЕФАЛОСПОРИНИ ІІІ
ПОКОЛІННЯ
Спектр дії: ширший, а ніж у
представників І та ІІ покоління
цефалоспоринів; володіють доброю
чутливістю до грам “-“ бактерій (кишкова
паличка, клебсієла, гемофільна паличка,
протей), менш чутливі до стрепто-,
стафіло-, пневмо-, та менінгококів.
ЦЕФАЛОСПОРИНИ ІІІ ПОКОЛІННЯ
Представники
Добове дозування
Кратність
застосування,
шлях введення
Цефтріаксон – лонгацеф
(Ceftriaxone –Longacef)
20-80 мг/кг маси
1 раз, в/м, в/в
Цефотаксим – клафоран
(Cefomaxime – Claforan)
<12 р-50-100 мг/кг маси
> 12 р -1,0-2,0 г
2-4 рази, в/м, в/в
2 рази на добу
Цефоперазон – цефобід
(Cefoperazone – Cefobid)
50-200 мг/кг маси
2 рази, в/м, в/в
Цефтазідім – фортум
(Ceftazidime – Fortum)
50-100 мг/кг маси
2-3 рази, в/м, в/в
Цефтізоксим – цефомакс
(Ceftizoxime – Cefomax)
30-60-100 мг/кг маси
2-4 рази, в/м, в/в
ЦЕФАЛОСПОРИНИ ІІІ ПОКОЛІННЯ
(per os)
Цефспан –
цефіксім
(Cefspan –
Cefixime)
До 12 років: 8 мг/кг 1 раз, per os
маси
> 12 років: 0,4 г
1 раз, per os
Цефподоксім – > 12 років: 0,2 – 0,4 г 2 рази, per os
Орелокс
(Cefpodoxime –
Orelox)
ЦЕФАЛОСПОРИНИ ІУ
ПОКОЛІННЯ
Спектр дії: пригнічують більшість
грам “-“ бактерій, а також патогенні
штами, резистентні до пеніцилінів,
цефалоспоринів перших трьох
поколінь, аміноглікозидів. Препарати
використовують в лікуванні тяжких
інфекцій, у пацієнтів із
імунодефіцитами, нейтропенією.
ЦЕФАЛОСПОРИНИ ІУ ПОКОЛІННЯ
Представники
Добове
дозування
Цефепім –
максіпім
(Cefepime –
Maxipime)
Цефпіром –
кейтен
(Cefpirome –
Keiten)
100 мг/кг маси
підліткам: 2,04,0 г
Кратність
застосування,
шлях введення
2 рази, в/м, в/в
2 рази, в/м, в/в
МОНОБАКТАМИ
Загальна характеристика:
бактерицидна дія; використовують при
лікуванні інфекційних захворювань сечової
системи, пневмонії, менінгіту, сепсису,
абдомінальної патології, а також у випадку
непереносимості пеніцилінів,
цефалоспоринів чи протипоказів до
використання аміноглікозидів.
Спектр дії: грам “-“ бактерії, в т.ч.
гемофільна паличка, гонококи, менінгококи,
протей, сальмонели.
МОНОБАКТАМИ
Представники Добове
дозування
Азтреонам
(aztreonam)
Кратність
застосування,
шлях введення
1 рази, в/в
До 2 років:
50100 мг/кг маси 2-3 рази, в/в
2 років: 100150 мг/кг маси
КАРБАПЕНЕМИ


Загальна характеристика: бактерицидна дія;
резистентні до більшості бета-лактамаз; не
доцільно поєднувати їх застосування із
цефалоспоринами та пеніцилінами. Вважаються
антибіотиками резерву, а тому використовують
при тяжких внутрішньолікарняних інфекціях; в
той же час при загрозливих невідомої етіології
інфекціях – є препаратами першого ряду терапії.
Спектр дії: широкий – більшість анаеробних та
аеробних грам “+” та грам “-“ бактерій.
КАРБАПЕНЕМИ
Представники
Добове
дозування
Тієнам –
іміпенем
(Tienam –
Imipenem)
Меронем –
Меропенем
(Meronem –
Meropenem)
15 -50 мг/кг
маси
10-40 мг/кг
маси
Кратність
застосування,
шлях введення
4 рази, в/в, в/м
3 рази, в/в
МАКРОЛІДИ
Загальна характеристика: бактеріостатична дія;
добре всмоктуються у травному каналі;
проникають в тканини та рідини людського
організму, за вийнятком ц.н.с., а також
всередину клітин. Здебільшого призначають
для лікування типових та атипових
(Mycoplasma, Chlamidia, Legionella) пневмоній,
ЛОР-патології, кашлюка, скарлатини,
гелікобактерасоційованих захворювань шлунка
та дванадцятипалої кишки. Безпечність їх
використання при алергії до β- лактамних
антибіотиків.
Спектр дії: найбільша чутливість до
аеробних грам “+” коків та паличок
(піогенний, зеленящий стрептокок,
пневмокок, окремі штами
стафілококів); дифтерійної
палички; лістерій; можуть
пригнічувати гонококи,
менінгококи, Helicobacter pylory,
мікоплазми, збудник кашлюка,
хламідії, трепонему, легіонели,
бруцели.
МАКРОЛІДИ
Кратність
застосування,
шлях введення
Представники
Добове дозування
Еритроміцин –
ерміцед
(Erytromycin –
Ermyced
20-50 мг/кг маси
2-3 рази, в/в
< 14 років: 30-50 мг/кг
4-6 разів, per os
маси
старше 14 років: 1,0–1,5 г 4-6 разів, per os
Азітроміцин-азівоксумамед
(Azithromycin–
Aziwok– Sumamed)
10 мг/кг маси
Джозаміцин –
вільпрафен
( josamycin –
wilprafen)
у тяжких випадках:
1 день –20 мг/кг
маси
2-5 день – 10 мг/кг маси
30-50 мг/кг маси
1 раз, per os
протягом 3 днів
1 раз, per os
1 раз, per os
3 рази, per os
Кларитроміцин –
клацид
(Clarithromycin –
Klacid)
7,5 мг/кг маси
2 рази, per os
Мідекаміцин –
макропен
(Midecamycin –
Macropen)
30-50 мг/кг маси
2 рази, per os
Роксітроміцин – рулід 5-8 мг/кг маси
(Roxithromycin –
Rulid)
Спіраміцин –
роваміцин
(Spiramycin –
Rovamycin)
2 рази, per os
при масі тіла до 10кг :
2-3 рази, per os
750-1,500 тис. ОД;
при масі тіла до 20 кг:
2-3 рази, per os
1500-3000 тисяч ОД;
при масі тіла понад 20 кг: 2-3 рази, per os
1,5 млн. ОД на кожні 10
кг маси тіла
АМІНОГЛІКОЗИДИ
Загальна характеристика: бактерицидна дія;
не всмоктуються у травному каналі, однак за
умови запальних захворювань ймовірність
абсорбції збільшується; погано проникають у
бронхолегеневий секрет, ліквор, жовч;
виводяться нирками, не метаболізуючись.
Спектр дії: сальмонели, шигели, клебсієла,
серації, ентеробактер, гемофільна паличка,
золотистий та епідермальний стафілокок,
мікобактерії туберкульозу, трихомонади,
дизентерійні амеби, синегнійна паличка
АМІНОГЛІКОЗИДИ
Представники
Добове дозування
Кратність
застосування,
шлях введення
Тобраміцин – бруломіцин
(Tobramycin-Brulomycin)
3-5 мг/кг маси
3 рази, в/м, в/в
Сизоміцин (Sisomycin)
3-5 мг/кг маси
3 рази, в/м, в/в
Нетилміцин – нетроміцин новонароджені: 6 мг/кг
2 рази, в/м, в/в
(Netilmycin-Netromycin ) маси
до 1 року: 7,5-9
2 рази, в/м, в/в
мг/кг маси
старші 1 року: 6-7,5мг/кг 3 рази, в/м, в/в
маси
Амікацин-лікацин
(Amikacin – Likacin)
10-15 мг/кг маси
2-3 рази, в/м, в/в
ЛЕВОМІЦЕТИН
Загальна характеристика: бактеріостатична дія
(по відношенню до гемофільної палички,
менінгококу, пневмококу проявляє бактерицидну
дію); не призначають дітям у віці до 3 років,
оскільки він володіє серйозними побічними
ефектами.
Спектр дії: сальмонели, шигели, кишкова
паличка, піогенний стрептокок, клострідії,
холерний віброн, рікетсії, хламідії, мікоплазми,
бруцели, збудник кашлюка.
ЛЕВОМІЦЕТИН
Представники
Добове дозування
Левоміцетин
У віці: до 2 тижнів:
(Laevomycetinum) 25 мг/кг маси
2-4 тижні:50 мг/кг
маси
старші 2 місяців: 75100 мг/кг маси
старші 14 років:
1,5-3,0 г
Кратність
застосування, шлях
введення
1 раз, в/м, в/в
2 рази, в/м, в/в
3 рази, в/м, в/в, per
os
3 рази, в/м, в/в, per
os
ТЕТРАЦИКЛІНИ
Загальна характеристика: бактеріостатична дія.
Препарати тетрациклінового ряду мають здатність
накопичуватись у кістках, тканинах зуба,
викликати порушення серцево-судинної
діяльності. Не призначають дітям до 8 річного
віку. Тетрацикліни не можна призначати
одночасно із препаратами кальцію, магнію,
алюмінію, заліза, цинку, міді, серцевими
глікозидами.
Спектр дії: пневмокок, клострідії, лістерії,
кишкова паличка, клебсієла, сальмонели, шигели,
мікоплазми, хламідії, легіонели, уреаплазми,
спірохета.
ТЕТРАЦИКЛІНИ
Представники
Добове дозування
Кратність
застосування, шлях
введення
у віці 8-12 років: 10—15
мг/кг
старші 12 років:0,75 1,0 г
8-10 років: 0,15 г;
10—14 років:0,18 г;
старші 14 років: 0,2-0,3 г
3-4 рази, per os
Оксітетрациклін-терраміцин
(Oxytetracyclinum–
Terramycinum)
20-40 мг/кг маси
3-4 рази, per os
Метациклін – рондоміцин
(MetacyclinumRondomycinum)
7,5 – 10 мг/кг маси
2-4 рази, per os
Міноциклін (Minocyclinum)
І день : 4 мг/кг маси,
надалі – 2 мг/кг маси
1-2 рази, per os
Тетрациклін
(Tetracyclinum)
3-4 рази, per os
2-3 рази, в/м
2-3 рази, в/м
ЛІНКОЗАМІДИ
Загальна характеристика:
бактеріостатична дія; використовують у
лікуванні сепсису, остеомієліту, синуситів,
септичного ендокардиту, абсцесів легень,
аспіраційної та постобтураційної пневмонії
(за умови чутливості збудників).
Спектр дії: стафілококи, гемолітичний
стрептокок групи А, пневмококи, дифтерійна
паличка, гемофільна паличка, бактероїди,
фузобактерії, мікоплазми.
ЛІНКОЗАМІДИ
Представники
Лінкоміцин –
нелорен
(Lyncomycin –
Neloren)
Кліндаміциндалацин
(ClindamycinDalacin)
Добове дозування
10-30 мг/кг
маси
20-30 мг/кг
маси
30-60 мг/кг
маси
30-40 мг/кг
маси
Кратність
застосування,
шлях введення
3-4 рази, per
os
2-3 рази, в/м,
в/в
3-4 рази, per
os
3-4 рази, в/в
РІФАМПІЦИН
Загальна характеристика:
бактеріостатична дія; виникає швидке
привикання мікроорганізмів, а тому є
потреба призначення ріфампіцину із
іншими протимікробними препаратами.
Спектр дії: мікобактерії туберкульозу,
стафілококи, стрептококи, гонококи,
менінгококи, гемофільна паличка,
протей, бруцели, легіонели.
РІФАМПІЦИН
Представники
РіфампіцинБенеміцин
(Rifamnycin –
Benemycin)
Добове
дозування
Кратність
застосування,
шлях
введення
8-10 мг/кг маси 2-3 рази, per os
ГЛІКОПЕПТИДИ
Загальна характеристика:
бактерицидна дія; внутрішньовенне
введення використовують в лікуванні
сепсису, ендокардиту, остеомієліту,
пневмонії, менінгіту, при алергії до
пеніцилінів та цефалоспоринів.
Внутрішнє вживання доцільне у
випадку псевдомембранозного коліту та
при стафілококовому ентероколіті.
ГЛІКОПЕПТИДИ
Представники
Ванкоміцин –
ванкоцин
(Vancomycin –
Vancocin)
Добове
дозування
Кратність
застосування,
шлях введення
40 мг/кг маси
3-4 рази, per
os
20-30
мг/кг
2 рази, в/в
маси
ФТОРХІНОЛОНИ
Загальна характеристика: бактерицидна дія;
добре проникають в тканини і органи, окрім ц.н.с.;
виводяться нирками у незмінному вигляді; в
експериментальних роботах встановлено, що
фторхінолони здатні порушувати розвиток кісток та
хрящів, а тому вони не використовуються в
педіатричній практиці до 14-15 річного віку пацієнтів.
Механізм дії полягає у пригніченні ферменту
бактеріальної клітини ДНК-гідрази та високий ступінь
бактерицидної активності.
Спектр дії: кишкова паличка, сальмонели, шигели,
клебсієли, ентеробактери, протей, гемофільна паличка,
кампілобактер, синегнійна паличка, легіонели,
стафілококи, лістерії, хламідії.
ФТОРХІНОЛОНИ
Представники
Добове дозування
Кратність
застосування,
шлях введення
Ципрофлоксацин –
ципробай
(CiprofloxacineCiprobay)
після 15 років: 0,5-1,0 г
2 рази, per os
Пефлоксацин –
Абактал
(Pefloxacine –
Abactal)
20 мг/кг маси
2 рази, в/в, per os
Офлоксацин – тарівід
(Ofloxacine – Tarivid)
20 мг/кг маси
2 рази, per os
Ломефлоксацин –
максаквін
(Lomefloxacin –
Maxaguin)
Після 14 років: 0,4 г
1 раз, per os
Тактика антибактеріальної
терапії: ступінчата
Пероральне
вживання
Парентеральне
введення
?
Тактика деескалаційної
терапії
Антибіотики
резерву
Антибіотики у
відповідності із
визначеною
чутливістю
Результати взаємодії
антибіотиків та деяких
ЛЗ
ЛЗ чи група ЛЗ, які вступають у
взаємодію
Результати взаємодії
Пеніциліни
Антикоагулянти , тромболітичні
засоби, НПЗП, саліцилати
Збільшення ризику кровотечі
Інгібітори АПФ, калієзберігальні
діуретики, препарати калію та
калієвмісні препарати
Гіперкаліємія (у разі введення
бензилпеніциліну калієвої солі)
Аміноглікозиди
Взаємна інактивація у разі
змішування
Метротрексат
Підсилення токсичної дії
метотрексату
Сульфаніламіди, хлорамфенікол
Ослаблення бактерицидного ефекту
пеніцилінів
Неоміцин
Зменшення всмоктування
феноксиметилпеніциліну
ЛЗ чи група ЛЗ, які вступають у
взаємодію
Результати взаємодії
Цефалоспорини
Антикоагулянти , тромболітичні
засоби, НПЗП, саліцилати
Збільшення ризику кровотечі
(цефаперазон)
Аміноглікозиди, глікопептиди,
Збільшення ризику нефротоксичного
петльові діуретики та інші препарати, впливу
що чинять нефротоксичний вплив
Аміноглікозиди
Аміноглікозиди, у випадку
одночасного чи послідовного
застосування двох або більше
препаратів
Збільшення ризику ототоксичності,
нефротоксичності, нервово-м’язової
блокади
Глікопептиди
Збільшення ризику ототоксичності і
нефротоксичності
Поліміксин В
Збільшення ризику
нефротоксичності, нервово-м’язової
блокади
Петлясті діуретики, цисплатин
Збільшення ризику ототоксичності
ЛЗ чи група ЛЗ, які вступають у
взаємодію
Результати взаємодії
Хінолони / фторхінолони
Непрямі антикоагулянти
Підсилення антикоагулянтного ефекту
(особливо з налідиксовою кислотою)
Алюмініє-, кальціє- та магнієвмісні
антициди, магнієвмісні проносні,
препарати цинку, вісмуту та заліза
Послаблення ефекту фторхінолонів при
внутрішньому прийомі
Ксантини
Збільшення ризику токсичності ксантинів
(особливо з ципрофлоксацином)
Макроліди
Бензинпеніциліни (мідазолам, тріазолам),
серцеві глікозиди (дигоксин),
антиаритмічні засоби (дизопірамід)
Підсилення дії цих препаратів
Клінічно значущі взаємодії антибіотиків групи
макролідів
ЛЗ
Антибіотикмакролід
Результат взаємодії
Антациди
Азитроміцин
(еритороміцин)
Зменшення всмоктування та біодоступності
макролідів
Астемізол
Азитроміцин
(еритороміцин)
Хініноподібний ефект, збільшення ризику розвитку
шлуночкових аритмій
Дігоксин
Еритроміцин,
джозаміцин
Збільшення концентрації дигоксину в крові,
збільшення ризику токсичності препарату
Лінкоміцин
Еритроміцин,
джозаміцин
Зниження терапевтичного ефекту макроліду
Сульфанілам Еритроміцин
іди
Різке збільшення імовірності виникнення токсичних
ефектів у випадку сумісної терапії
Теофілін
Еритроміцин,
Кларитроміцин,
Рокситроміцин
Збільшення концентрації теофіліну в крові на 20
%, підсилення токсичної дії препарату на ЦНС та
ШКТ
Джозаміцин
Сповільнення виведення теофіліну і незначною
мірою джозаміцину
Терфенадин
Еритроміцин,
Кларитроміцин,
Джозаміцин
Збільшення концентрації терфенадину в крові,
збільшення ризику розвитку шлуночкової аритмії
Цизаприд
Еритроміцин,
Ризик розвитку значних порушень серцевого
АНТИБІОТИКОРЕЗИСТЕНТНІСТЬ
1) деструкція або інактивація антибіотика;
2) зміна точки прикладання дії антибіотика;
3) зменшення проникливості клітинної стінки,
блокада механізмів транспортування
антибіотика всередину бактеріальної
клітини або активне виведення
медикаментів із мікроорганізмів;
4) поява нового метаболічного циклу,
на зміну того, який пригнічується
антибіотиками.
Профілактика
ускладнень
антибактеріальної
терапії
полівітаміни (мульти-табс
імуно кідс)
 пробіотики (біфі-форм
дитячий)
 > 2 антибактеріальних
курсів – протигрибкові
препарати

Чи є потреба у
застосуванні
антипіретиків?
Рекомендації ВООЗ:
 Парацетамол
,Ібупрофен
! До 12 років заборонено
використання:
- Ацетилсаліцилової кислоти
- Анальгіну
- Німесуліду
АЦЦ
І. Зменшує всмоктування
пеніцилінів,
цефалоспоринів;
– Антибіотики слід
приймати
– не раніше, чим через 2
години
ІІ. Кратність вживання:
АЦЦ – 2-3 р/добу
Антибіотики:
пеніциліни – 4 р/д
цефалоспорини – 2-3 р/д
макроліди – 2 р/д
5-7 раз на добу
вживання
ліків!!!!!!!
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа