close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
Лекція на тему:
МЕНЕДЖМЕНТ ТА
УСПIШНЕ
УПРАВЛIННЯ.
ВЛАДА.
ЛIДЕРСТВО.
1.Складові успішної діяльності організації.
• Досягнення поставленої цілі: для фармацевтичних
підприємств - створення і випуск ліків, їх
реалізація.
• Результативність і ефективнiсть організації;
• Практична реалізація управлінських рішень
(оцінка організації її партнерами).
Кількісним вимірювачем ефективності
організації є продуктивність.
Продуктивність на всіх рівнях організації є
найважливішим фактором для того, щоб
організація могла вижити і домогтися
успіху в умовах конкуренції.
Чим ефективніша організація, тим вище її
продуктивність
(кількість випущених лікарських засобів з
розрахунку на 1 працюючого).
Великі обсяги продукції, яка випускаються, ще не є
доказом високої продуктивності - ключовою
складовою продуктивності є якість.
Потенційний покупець, у якого є свобода вибору,
природно, віддасть перевагу більш якісним лікам,
яка проявляється через фармакологiчну активнiсть
і відсутність побічної дії.
Важливим останнім критерієм успішної
діяльності організації є практична
реалізація управлінських рішень.
Успішним рішенням вважається таке,
яке реалізується практично, тобто
перетворюється на дію результативно
та ефективно.
2. Ефективнiсть органiзацiї працi
в аптечних закладах.
Стосовно виробничої функції аптеки:
1. Рацiональна органiзацiя робочих мiсць.
2. Мала механiзацiя.
3. Наукова органiзацiя працi - як отримати воду, як
фiльтрувати ін'єкційні розчини, фасувальні
роботи.
Торгівельна функцiя:
• Мерчандайзинг торгового
залу.
• Комп'ютеризація робочого
місця, в т.ч. касових
операцій.
• Інвентаризація за
допомогою штрих-кодів.
• Використання Інтернету в
пошуку постачальників.
• Використання принципів
фармацевтичної
логістики.
• Оптимальні товарні
запаси.
3. Основні професiйнi вимоги до
квалiфiкацiї менеджера
Менеджер - це управлінець
ринкової орієнтації, який
активно впроваджує
ефективні умови
господарювання,
нововведення та досягнення
науково-технічного
прогресу, виважено враховує
зміни у міжнародних
відносинах, своєчасно
впливає на кон'юнктуру і
динаміку попиту та
пропозиції, вміло
перебудовує виробничогосподарську діяльність з
урахуванням вимог ринку.
Термін менеджер має досить широке
розповсюдження i вживається стосовно:
• до керівника підприємства та його
пiдроздiлiв;
• до керівника по відношенню до
підлеглим (старший зміни);
• до адмiнiстратора будь-якого рівня
керування, що організовує роботу,
користуючись сучасними методами.
Структура особистості, яка здатна до
організаторської дiяльностi складається з трьох
необхiдних компонентiв:
• загальних здібностей;
• специфічних властивостей - без них
немає організатора;
• iндивiдуальних різновидностей, якi
дозволяють окреслити типи
органiзаторiв.
Вимоги до менеджера
• наявність загальних знань в галузі керування аптечним чи
хiмiко-фармацевтичним підприємством
• компетентність в конкретних питаннях (технологія, аналіз
тощо).
• володіння не тільки навичками адмiнiстрування, але i
підприємництва.
• прийняття обґрунтованих i компетентних рішень на
пiдставi узгодження з нижчестоящими керівниками i
працівниками i розпридiлення долi кожного в їх
виконанні.
• наявнiсть практичного досвiду знань в галузi аналiзу
економiчної ситуацiї на основних ринках або сегментах.
• вмiння аналiзувати дiяльнiсть i дiї конкурентiв
• вміння передбачити тенденції розвитку
господарської кон’юнктури, особливості попиту;
• концептуальність (представлення дiяльностi),
володіти навичками стратегічного планування;
• оперативністю, тобто володіти iнформацiєю на
рiвнi приймаючого рішення.
• здатністю вибрати найбільш оптимальний варіант
з декількох альтернатив, аналiтичнiстю. Вiн
повинен прогнозувати i визначати альтернативне
вирішення перед внесенням в план дiяльностi.
• комунiкацiйнiстю, тобто вміти передавати свої ідеї
i розробки як в усній, так i в письмовій формі;
• комунiкабельнiстю, тобто вмінням будувати свої
відношення в спiлкуваннi з колегами.
Характеристика менеджера:
• Індивiдуальнi здiбностi;
• Схильність, обдарованнiсть. Схильність - це
потенціал людини по відношенню до виконання
будь-якої конкретної роботи;
• Потреби - внутрiшнiй стан психологiчного або
фiзiологiчного вiдчуття недостатностi чогось.
Багато хто має потреби влади i впливу.
• Очiкування помiтно впливає на поведiнку людей.
Якщо люди не чекають, що поведiнка, якої очiкує
вiд них органiзацiя приведе до досягнення
бажаних цiлей або задоволенню особистих
потреб, вони, напевно, не будуть працювати
ефективно.
• Становлення, погляд - аспект вiдмiнностей мiж
людьми, який розкриває їх ставлення до будь-чого
або їх соцiальнi настанови. Ставлення формує
необ’єктивне сприймання людьми
навколишнього середовища i тим самим впливом
на їх поведiнку.
• Цiнностi - це загальне переконання, вiра в те, що
добре i що погане, або що немає значення в життя.
Кожна органiзацiя, свiдомо чи несвiдомо, також
установлює свою власну систему цiнностей. Ця
система складає органiзацiйну, культуру та
моральне обличчя органiзацiї.
Особисті якості організатора:
•
•
•
•
•
практичнiсть розуму
товарискiсть
глубина розуму
активнiсть
iнiцiативнiсть
•
•
•
•
•
•
наполегливiсть
самоволодiння
працездатність
спостережливiсть
органiзованiсть
самостiйнiсть
Сучасний менеджер виступає як:
• Менеджер - керуючий.
• Менеджер-дипломат. Сьогоднi менеджери середньої i
вищої ланки тратять свiй робочий час на встановлення
i розвиток людських контактiв, поглиблення дiлових
зв’язкiв, заключення угод, вирiшення суперечок.
• Менеджер – лідер. Американцi кажуть «Кожний
менеджер повинен бути лiдером».
• Менеджер – вихователь. Виховання працiвникiв суттєва сторона всiх менеджерських функцій.
• Менеджер – інноватор.
Стиль роботи керівника – це
індивідуальний спосіб діяльності, який
визначається в значній мірі його
інтелектуально-психологічними
особливостями, здатністю організувати
ініціативне, творче виконання
покладених на колектив завдань,
контролювати наслідки діяльності
підлеглих.
Стилі керівництва:
• Авторитарний
• Колегіальний
• Дипломатичний
• Ліберальний
• Авральний
• Конструктивний
Конструктивний стиль керівництва
• Головна особливість цього типу - постійний
пошук i створення умов для корисних
перетворень. За натурою - це iнноватор. В якості
негативних рис необхідно вiдмiтити надзвичайне
захоплення перетвореннями.
Документальний стиль керівництва
• Цей тип виховав в собі віру в «добрий папір». Це
вроджений апаратник.
• Він вірить, що керувати людьми можна тільки з
канцелярії.
• Позитивні тенденції в дiяльностi - акуратність,
пiдтянутiсть, обережність.
Демонстраційний стиль керівництва
• Часто використовує призиви.
• Вiн надихає людей на важкі справи (ця
тактика добре спрацьовує при збудженні
духу суперництва).
• Старається до демонстрацiї своєї
виконавчостi перед вищим керівництвом. В
зв’язку з тим такий стиль керівництва
нерідко виливається в приписки i
“окозамилювання”.
Компромісний стиль керівництва
Керівник такого стилю
управління тягнеться до
різного роду компромiсiв.
Така поведінка є необхідною
для врегулювання
конфлiктiв.
Однак часте використання
тактики компромісу веде
до вiдмови вiд
використання жорсткого
контролю за дiяльнiстю
пiдлеглих.
Поняття лідерства.
Типи влади і впливу.
Лідерство - це здатність впливати на окремих осіб і групи,
спрямовуючи їх зусилля на досягнення цілей організації.
В основі керівництва і лідерства знаходяться два
головні елементи: вплив і влада.
Вплив - це будь-яка поведінка одного індивіда, який
вносить зміни в поведінку, стосунки, відчуття
іншого індивіда.
Керівники повинні використовувати і виявляти свiй
вплив таким чином, щоб це призводило не лише
до розуміння ідеї, а й до дії - фактичної
діяльності, необхідної для досягнення мети
організації.
Влада - це можливість впливати на
поведінку інших.
Класифікація форм влади керівника:
• влада, заснована на примушуванні;
• влада, заснована на винагороді;
• влада прикладу, коли особисті якості керівника настільки
привабливі для підлеглого, що останній хоче а усьому
бути схожим на керівника;
• влада авторитету, коли керівник володіє настільки широкими знаннями і досвідом, шо його вказівки незаперечні
для виконання;
• законна влада, коли підлеглий переконаний, що керівник
має повне право віддавати накази, а його обов'язок підкорятися їм.
Щоб ефективно використовувати методи переконання,
пропонується керуватися такими правилами:
• намагайтесь точно визначити потреби слухача і апелюйте
до цих потреб;
• починайте розмову з такої думки, яка обов'язково припаде
до душі слухачам;
• намагайтесь створити свій образ, котрий викликає довіру і
відчуття надійності;
• просiть трішки більше, ніж вам насправдi потрібно, тому
що для переконання доводиться інколи робити поступки;
• говоріть, пристосовуючись до інтересів слухачів, а не до
своїх власних;
• якщо висловлюється кілька думок, намагайтесь говорити
останнім: аргументи, прослухані останніми, мають
найбільший шанс вплинути на слухачів.
Дякую за увагу!
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа