close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
Гімназія №31 гуманітарно-естетичного профілю
Активізація творчого потенціалу учнів
шляхом використання методів
критичного мислення
Методична проблема
учителя української мови і літератури
Супрун Тетяни Анатоліївни
Чернігів – 2014
Нова школа кладе за головну мету –
збудити, дати виявитися самостійним
творчим силам дитини…
С. Русова
Сучасне інформаційне суспільство – це період високих технологій, що
потребує активної творчої особистості, сформувати яку можна лише
впровадженням у педагогічну практику нових методів навчання та
виховання учнів. Завдання вчителя полягає в тому, щоб молода людина під
час роботи на уроці й у позаурочний час усвідомила реалії, які її оточують,
і вміла знаходити шляхи розв’язання проблем. Такий підхід пов’язаний із
застосуванням технології розвитку критичного мислення.
Мета вивчення мови й літератури, за Державним стандартом базової і
повної загальної середньої освіти, - формування комунікативної й
літературної
компетенції,
що
базується
на
знаннях
й
уміннях
пізнавального та творчого типу, соціальних навичках, світоглядних
переконаннях.
Спираючись на основні нормативно-правові документи, можна
зробити висновок, що нині організація активного навчання та критичного
мислення учнів є дуже важливими. Актуальність цієї проблеми полягає в
упровадженні таких методів навчання, які розвивають уміння самостійно
вчитися, критично мислити, здатність до самопізнання й самореалізації
особистості в різних видах творчої діяльності, виробляють навички,
потрібні для життєвого й професійного вибору.
Термін
«критичне
мислення»
використовується
в
методичній
літературі близько 50 років. З 1956 р., коли Б. Блум розробив таксономію
пізнавальних здібностей, критичне мислення означає «мислення вищого
рівня». Та зміст цього поняття настільки широкий, що зовсім по-різному
сприймається вченими. Для філософів критичне мислення – це вміння
логічно аналізувати й аргументувати, зокрема, О. Тягло назвав його
просунутою
сучасною
логікою.
З
погляду
теоретиків
літератури
(Ч. Темпл), критичне мислення – це підхід, за яким тексти розкладаються
на частини, і який розглядає, як вони досягнуть впливу на читачів, у чому
полягають мотиви тих, хто їх написав. У психології (Л. Терлецька)
критичне мислення визначають, як мислення, що має такі характеристики:
глибина,
послідовність,
самостійність,
гнучкість,
швидкість,
стратегічність.
Критичне мислення є переходом від навчання, орієнтованого
переважно на запам’ятовування, до навчання, спрямованого на розвиток
самостійного свідомого мислення учнів. На думку відомого фахівця з цієї
проблеми М. Ліпмана, критичне мислення є вмілим відповідальним
мисленням, що дає можливість людині формулювати надійні вірогідні
судження.
Інтерес до технології розвитку критичного мислення як освітньої
інновації з’явився в Україні близько 10 років тому. Цю проблему
досліджують науковці О. Пометун, Л. Пироженко, Н. Дементієвська,
В. Макаренко, О. Туманцова та ін.
Критичне мислення – складний процес творчої переробки інформації,
пов’язаної з її усвідомленням, переосмисленням і творчим генеруванням
ідей у результаті такої діяльності.
Уроки, на яких застосовується технологія розвитку критичного
мислення з метою активізації творчого потенціалу – це уроки співпраці,
пошуку й відкриттів. Вони будуються за однією структурою, що
складається з трьох частин (фаз):
І. Актуалізація.
ІІ. Побудова знань.
ІІІ. Консолідація.
Починається урок фазою актуалізації (передбачення), під час якої
увага учнів спрямовується на те, щоб вони думали над темою, яку
починають вивчати, і ставили запитання. Далі вчитель підводить учнів до
формування запитань, пошуку та осмислення матеріалу, відповідей на
попередні запитання й визначення нових, спонукає відповісти на них. Це
другий етап уроку – фаза побудови знань. Коли учні зрозуміли ідеї уроку,
вони мають відрефлексувати те, про що дізналися, і відповісти на
запитання «що це означає для них?», «як це змінює їх попередні
уявлення?», зрештою, «як можна це використовувати?». Це фаза
консолідації (рефлексії).
Структурна побудова занять на основі технології розвитку критичного
мислення учнів змінює саму суть навчального процесу, наповнюючи його
спілкуванням, де вчитель і учень працюють для того, щоб навчатися,
ділитися своїми знаннями, досягненнями життєвого досвіду.
Викладання – це щось більше, ніж набір методів, більшість яких
повинна бути в арсеналі кожного творчого конкурентоспроможного
педагога. Сучасна дидактика нагромадила багатий арсенал методів і
прийомів організації активного навчання та розвитку критичного мислення
з метою активізації творчого потенціалу учнів. Так, на уроках української
мови та літератури можуть бути використані такі форми роботи: «Знаємо –
хочемо дізнатися – дізналися», «Дошка запитань», «Павутинка дискусій»,
«Вільне письмо», «Літературний волейбол», «Залиште за мною останнє
слово», «Картки персонажа», «РОФТ», «М-схема», «Прес», «Мозковий
штурм», «Запитайте в автора», «Гронування», «Асоціативний кущ»,
«Читання тексту з позначками», «Взаємне читання» та інші.
Критичне мислення формується та розвивається під час опрацювання
інформації, розв’язання задач, проблем, оцінки ситуації. Тому уроки, де це
постійно відбувається, створюють плідні умови для розвитку в учнів
творчих здібностей. Якщо ж планувати уроки з використанням відповідних
специфічних форм і методів технології формування критичного мислення,
то результат буде ще більш високим. Пропоную приклади застосування
цих методів на відповідних етапах уроку.
Етапи уроку в технології
Методи формування
критичного мислення
та розвитку творчості
- «Есе»;
- «Сенкан»;
Розминка
- «Незакінчене речення»;
- «Асоціативний кущ»;
- «Прес».
Обґрунтування навчання
- «Есе»;
-
«Прес».
- «Обери позицію»;
- «Есе»;
Актуалізація
- «Сенкан»;
- «Гронування»;
- «Ключові слова»;
- Складання акровіршів
- «Різнокольорові капелюшки»;
Усвідомлення змісту
- «Дискусія»;
- «Кола Вена».
- «Вільний твір»;
- «Есе»»
- «Незакінчене речення»;
- «Сенкан»;
Рефлексія
- Складання поезії, акровірша;
- «Ключові слова»;
- «Сюрприз»;
- «Рюкзак»;
- Складання
словами.
творів
за
ключовими
Використання технології розвитку критичного мислення – не
самоціль, а засіб створення атмосфери доброзичливості й порозуміння,
зняття
почуття
страху,
навіювання
дитині
певності
своїх
сил,
налаштування на успіх, виявлення творчих здібностей.
Література
1.
Вукіна Н. Критичне мислення: як цьому навчати / Н. В. Вукіна,
Н. П. Дементієвська, І. М. Сущенко, за наук. ред. О. І. Пометун /
Харків: Б.в., 2007. – 190с.
2.
Іванюк В. Критичне мислення – не критика недоліків / В. Іванюк //
Відкритий урок. – 2010. - №5. – С. 49.
3.
Корінько Л. М. Роль критичного мислення у формуванні учнівських
компетенції / Л. М. Корінько. – Х.: Вид. група «Основа», 2010. – 95с.
4.
Кроуфорд
А.
Технології
розвитку
критичного
мислення
/
А. Кроуфорд, В. Саул, С. Метьюз, Дж. Макінстер. – К.: Плеяди,
2006. – 211с.
5.
Неділько В. Методика викладання української літератури в середній
школі / В. Неділько. – К.: Вища школа, 1978. – 248с.
6.
Педенко Н. І. Розвиток креативного потенціалу учнів на уроках
словесності / Н. І. Педенко // Вивчаємо українську мову і літературу. –
2006. - №32. – С. 2-12.
7.
Пометун
О.
Основи
критичного
мислення
/
О. Пометун,
Л. Пилипчатіна, І. Сущенко, І. Баранова. – Т.: Навчальна книга, 2010. –
216с.
8.
Сисоєва
С. О.
Основи
педагогічної
творчості:
Підручник
/
С. О. Сисоєва. – К.: Міленіум, 2006. – 344с.
9.
Творчість у педагогічній діяльності / Л. В. Туріщева. – Х.: Вид. група
«Основа», 2010. – С. 96.
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа