close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
З
дошкільного
віку
дитина
стає
мимовільним
учасником
економічного життя дорослих, опиняється у вирі різноманітної економічної
інформації.
Щоб
полегшити
процес
соціалізації
вихованців
нашого
дошкільного навчального закладу, розширити їхні знання про життя
сучасного суспільства, нами було розроблено етапи впровадження програми
«АФЛАТУН».
Першим кроком після наказу Департаменту освіти Вінницької міської ради
було
написання
наказу
по
дошкільному
навчальному
закладі
про
впровадження
даної програми.
Другим етапом було створення творчої групи в дошкільному закладі і
вивчення кожним педагогом Програми.
Третім
- створення естетичного розвивального предметно – ігрового
простору.
Четвертим етапом - інформування батьків.
Системою впровадження ми охопили дітей середнього та старшого
дошкільного віку, використовуючи при цьому різні форми його організації,
головне, щоб ця робота проводилася не фрагментно, а системно й
передбачала перехід від простішого до більш складних понять.
Реалізуючи завдання програми «Дитина» та програми «Афлатун» у своїй
роботі дотримуємось таких принципів:
1. Принцип науковості. Будуємо роботу з урахуванням особливостей
вікової дитячої психології (типів темпераменту, характеру дитини,
психічних процесів). Даємо можливість дітям розуміти й оперувати
термінами економічної абетки.
2. Принцип систематичності в опануванні знань і навичок.
3. Принцип
доступності.
Добираємо
матеріал
згідно
вікових
особливостей дітей .
4. Принцип свідомості й активності. Пояснюємо дітям причинно –
наслідкові зв’язки. Спонукаємо дітей до активної взаємодії з
педагогом, з іншими дітьми. Заохочуємо прояви творчої ініціативи,
самостійності, активності, фантазії.
5. Принцип зв’язку з життям. Використовуємо літературні твори, малі
фольклорні жанрі, казки.
6. Принцип міцності засвоєння набутих знань, умінь та навичок.
Розвиваємо пам'ять, мислення, розширюємо світогляд.
7. Принцип індивідуального підходу до дітей в умовах колективної
роботи.
8. Гуманно ставимося до дитини: педагоги вміло виправляють помилки,
коригують гру, заохочують стимулюють правильну поведінку та
діяльність.
9. Принцип виховного змісту.
10.Принцип наочності. Шлях дитячого пізнання починаємо з споглядання,
пов’язуючи з обов’язковим суттєвим поєднанням.
При
проведенні
навчальної
діяльності
з
дітьми
ми
намагаємося
використовувати різні засоби і форми роботи, постійно змінюючи види
діяльності, тим самим
підвищуючи пізнавальну активність дітей. (Рис. 2.1.)
Форми організації роботи з дітьми
Не традиційні:
Традиційні:
 творче моделювання та
проектування;
 перегляд слайд – шоу;
 виготовлення макетів;
 виготовлення
технологічних карт;
 аукціон економічних ідей;
 засідання бізнес – клубу.
 традиційні , комплексні та
інтегровані заняття;
 трудова діяльність;
 різні види ігор;
 вирішення проблемних
завдань і ситуацій;
 спостереження;
 екскурсії;
 зустрічі з фахівцями;
 тренінги;
 дискусії;
 театралізована діяльність;
 економічні розваги;
 читання художньої
літератури;
 рольові програвання
поведінки в різних
ситуаціях;
 імітаційні вправи;
 розгадування кросвордів та
загадок;
 образотворча діяльність;
 перегляд діафільмів.
Рис.2.1. Форми організації роботи з дітьми
Власне, ознайомлення дітей із певними економічними поняттями та
категоріями відбувається на заняттях із різних розділів програми. Для того ж,
щоб систематизувати й розширити знання дітей, раз на тиждень згідно
розкладу проводимо спеціальне заняття «Афлатунова наука», яке може бути
побудоване вихователем у будь – якій формі. Дуже цікаво проходять заняття
–
подорожі,
заняття
–
екскурсії,
заняття
–
бесіди,
заняття-
дослідження.Важливим елементом таких занять є ігрова імпровізація, адже
саме гра забезпечує органічне практичне входження дитини в економічні
відносини. Засвоїти складні економічні поняття дітям допомагають Афлатун,
його друзі та казкові персонажі. Вони – часті гості на заняттях. Та й самі
казки просто незамінні у вихованні таких якостей особистості, як
працелюбність, бережливість, практичність. В кожній казці можна знайти
«економічний» підтекст. Казкові сюжети перебудовуємо так, аби вони
розгорталися перед дітьми у вигляді проблемних «економічних» ситуацій.
Вихователі проводять традиційні та нетрадиційні форми організації роботи.
Основний принцип реалізації завдань програми – діяльнісний підхід до
нього. Залежно від змісту
знань обираємо провідний вид діяльності.
Наприклад, засвоєння знань зі сфери фінансів ( гроші, ціна, обмін, продаж
тощо)ефективніше
відбувається
під
час
проведення
різних
ігор
–
дидактичних, настільно – друкованих, рольових тощо.
Знання про те, чому слід берегти, економити результати праці людей, діти
найуспішніше засвоюють у процесі продуктивної діяльності (трудової,
образотворчої). Працюючи з різними матеріалами дошкільнята вчаться бути
заощадливими.
Для якісного та успішного вирішення поставлених завдань в групах створено
відповідне розвивальне предметно – ігрове середовище, що сприяє
прогресивному розвитку особистості та поведінки дошкільника і дозволяє
через різноманітні форми діяльності знайомити дітей зі світом економіки.
Такий простір забезпечує прояв у дитини «творчості» та «креативності», які
на сьогодні є базовими якостями особистості.
Правильно створене предметно – розвивальне середовище дозволяє:
 поглибити практичні знання вихованців;
 виявити інтереси і схильність дітей;
 розвивати інтерес і уміння дітей.
Використання ігрового простору дозволяє:
 індивідуалізувати навчання за допомогою ігрового простору;
 активізувати знання і вміння , наявні у дошкільнят;
 дозволяє кожному учаснику брати участь в ігровому процесі;
 допомагає виконати ігрову роботу у власному ритмі;
 використовувати отримані знання в практичному застосуванні;брати до
уваги діяльність інших дітей;
 передбачати ігровий задум;
 коригувати та ровивати ігровий сюжет.
Розвиваюче середовище представлено осередком «Країна Афлатуна»,
створеного
з
урахуванням
вимог
Базовогокомпонента
та
програми
«Афлатун», який дозволяє знайомити дітей з світом економічних див.
Педагогами підібрані: економічні ігри (Фото 2.), ігри професійної
спрямованості(Фото 2,4.), які допомагають у ігровій формі знайомити
дошкільників
зі
світом
професій
та
засвоєння
дітьми
економічної
термінології; настільно – друковані ігри «Кому, що потрібно», «Граємо в
професії», «Економічне доміно», «Моя перша покупка», «Супурспоживач»,
«Що потрібно людині» (Фото 3.) та ін.; сюжетно – рольові ігри «Лікарня»,
«Аптека», «Міні - маркет», «Перукарня», «Спорудження банку»; проблемні
ігрові ситуації «Економіка в казках»: «Півник і бобове зернятко», «Теремок»,
«Муха-Цокотуха», «Троє поросят» (елементи костюмів, декорації); картисхеми «Ланцюжок виробників», «Потреби людини», «Прибуток-витрати»,
«Світ товарів», «Світ грошей». Карта України з умовним позначками
економічних і природніх ресурсів. Таблиці «Знайди економіку у казці»,
фотоальбоми «Афлатун та його друзі».
Фото 1. Дидактична гра «Крамниця одягу»
Фото 2. Дидактична гра «Купи подарунок другу»
Фото3. Дидактична гра «Що потрібно людині»
Фото 4. Дидактична гра «Супермаркет»
У осередках представлено різноманітний художній та демонстраційний
матеріал,
казки
Афлатуна,
карти-схеми,
посібники
для
занять
та
індивідуальної роботи з теми «Моя сім’я», «Світ грошей», «Місто в якому я
живу», «Світ товарів», «Моя країна» , та ін. (Фото 5, 6, 7.)
Фото 5. Розвивальний куточок «Алатунова наука».
Сьогодні з впевненітю можна сказати, програма соціального та фінансового
освіти «Афлатун»- це вимога сьогодення, вона формує вільну, розумну,
обдаровану, життєво компетентну особистість.
Фото 6.Розвивальний куточок «Афлатунова країна»
Фото 7. Розвивальний куточок «Маленькі економісти»
2.2. Конспекти занять
1. Тема: Зв’язки дружби
Мета: розширювати та удосконалювати знання дітей про дружбу, про те що
включає в себе це поняття. Вчити цінувати дружбу та друзів, вміння
визначати хто справжній друг. Вправляти в умінні усвідомлювати власні
почуття та почуття інших людей, коли вони знаходяться у конфліктних
ситуаціях.
Розвивати
Виховувати
риси
пам'ять,
логічне
колективізму,
мислення,
взаємодопомогу,
зв’язне
мовлення.
взаємовічливість
та
взаємоповагу.
Матеріал: іграшка Афлатун, смужки паперу (7,5см на 2,5см.) на кожну
дитину по одній, клей, пензлики для клею та підставки для них,малюнкиправила справжніх друзів, аркуші паперу на кожну дитину з зображенням
дерева без коріння, кольорові олівці.
Хід заняття
Звучить пісня «Справжній друг» (сл. М. Пляцьковського).
Світло й сонячно в нашій групі, і настрій у всіх радісний. Ви уважно слухали
пісню. Про кого вона? Так, це пісня про добрих друзів. А у вас є друзі? Хто
такі друзі? Як ви гадаєте, чому кожна людина хоче знайти собі друга?
Народне прислів’я каже: «Друзі пізнаються в біді». Чому так кажуть? Як ви
розумієте слово «дружити»? Так, дружити означає гратися дружно, не
сваритися; не ображати одне одного, не битися, а ділитисяіграшками та
гостинцями; допомагати, коли другові це потрібно.
- А чи знаєте ви прислів’я про дружбу?
«Людина без друга, що дерево без коріння».
«Без вірного друга велика туга».
«Друга шукай, а знайдеш – тримай».
«Друзі пізнаються в біді».
«Друг – боягуз гірше від ворога».
- Дітки, а у нас із вами є теж спільний друг з яким ми граємось, допомагаємо
йому, а він навчає нас. Здогадалися хто це?
Добрий друг звірятам, дітям,
Він живий, як я і ти,
Та таких у цілім світі
Більш ніде нам не знайти.
Це тому, що він не пташка,
І не тигр, і не комашка,
Не котисько, не щеня,
Не ведмідь, не вовченя.
Ми знайомі не давно
Але знаємо його
Економіку вивчаєм
З ким ми дітки гарно граєм.
- Так дітки, це наш Афлатунчик, і сьогодні він знову прийшов до нас у гості.
З собою він приніс свій фотоальбом. Ви хочете більше дізнатися про свого
друга Афлатуна, ну тоді давайте розглянемо його фотографії і дізнаємось про
його уподобання. (Фото 8.)
Фото 8.Діти розглядають фотоальбом Афлатуна.
- Дітки, а невже у Афлатунчика немає друзів? Ми переглянули майже весь
фотоальбом і завжди на фото він сам, чи можливо таке?
Звичайно ні, адже ми із вами Афлатунчикові друзі, а давайте ми зараз
сфотографуємося з Афлатунчиком і у нього з’явиться нова фотографія у
фотоальбомі із друзями. (вихователь фотографує дітей з Афлатуном)
Гра «Я люблю…»
- А щоб Афлатунчик більше дізнався про нас, своїх друзів я пропоную вам
пограти у гру «Я люблю…». За умовами гри, кожен у кого у руках опиниться
Афлатунчик має продовжити речення «Я люблю…» назвавши те, що ви
любите. (Фото 9 .)
Фото 9.Дидактична гра «Я люблю…»
Гра «Ланцюжок дружби»
- Наш із вами друг Афлатунчик приготував для вас цікаве завдання, зараз ви
будете робити ланцюжок дружби зі своїми друзями. Кожен із вас отримає по
паперовій смужці, на якій ви маєте намалювати свого друга. ( Фото 10.)
Фото
Дидактична гра «Ланцюжок дружби.»
10.
- Усі ці смужки ми з вами з’єднаємо в ланцюжок дружби і повісимо його у
груповій кімнаті, який завжди нагадуватиме нам про наших друзів та наш
дружній колектив. На цьому наш ланцюжок не завершується, без зайвих
зусиль його можна перетворити на хоровод, віночок та коло дружби і
звичайно його можна ще продовжувати і продовжувати.
Дружба, дружба над усе,
Дружба радість нам несе.
Дружба всім нам дорога,
Дружба жити помага.
Якщо друг у тебе є,
Життя радісним стає.
Разом можна все зробити,
Тож без друга не прожити.
Фізкультхвилинка
Працювати перестали
І тепер всі дружно встали.
Будемо відпочивати,
Нумо, вправу починати!
Руки вгору, руки вниз
І легесенько пригнись.
Покрутились, повертілись,
На хвилинку зупинились.
Пострибали, пострибали,
Раз — присіли, другий — встали.
І всі за столики посідали.
- Діки, дружба та друзі це чудово, але буває так, що навіть найкращі друзі
сваряться. Що ж тоді робити?
- Ми сьогодні багато дізналися про своїх друзів. Запам’ятаймо правила
дружби і будемо їх виконувати:
• Завжди ділися з товаришем гостинцями, іграшками.
• Допомагай товаришеві у скруті.
• Якщо іграшка одна, грайтеся нею по черзі.
• Якщо хтось плаче, підійди, втіш.
• Зупини іншого, якщо він робить щось недобре.
• Не сварися з товаришами, намагайся гратися дружно.
Вправа «Дерево дружби»
У народі кажуть: «Дерево міцне корінням, а людина — друзями».
(вихователь роздає дітям малюнки дерева без коріння)
На завершення я пропоную вам, розфарбувати своє дерево і намалювати
стільки коріння, скільки друзів ви маєте.
- Скажіть, як почуває себе дерево у якого мало коріння?
- Ось так і люди почувають себе коли у них мало друзів. Давайте будемо
намагатися бути для когось справжнім другом.
- Ну ось настала пора прощатись з нашим другом Афлатунчиком, але він
неодмінно прийде до нас ще із цікавими завданнями та новою інформацією.
- До побачення!!!
2.Тема: Ось самі важливі люди в моєму житті.
Мета: закріпити та поглибити знання дітей про свою сім’ю та родинні
стосунки; формувати уявлення про найрідніших людей, які живуть разом,
люблять та турбуються одне про одного; розширити знання про склад сім’ї,
взаємини між членами родини, обов’язки;вчити дітей допомагати своїм
рідним; за допомогою сюжетних картинок розвивати уявлення дітей про
добрі та погані вчинки; характеризувати та оцінювати їх; розширити
словниковий
запас
дітей
прикметниками,
які
характеризують
риси
людини;розвивати почуття гордості за сім'ю, діалогічне та розповідне
мовлення;
удосконалювати
увагу,
мислення;виховуватичуйність,доброзичливість;
пам’ять,
логічне
моральність,потребу
у
взаєморозумінні в своїй родині.
Матеріал: ілюстрації «Моя родина», картки із зображенням членів сім’ї,
сюжетні
картинки, родинна квітка, рамки для фотографій, родинні
фотографії,
клей,підставки
для
пензликів,
пензлики,
серветки,
аудіоапаратура.
Хід заняття
(Діти заходять під музику.Вітаються.)
Вихователь:Діти, колись дуже давно один хлопчик придумав такі
слова:«Хай завжди буде сонце, хай завжди буде небо, хай завжди буде
мама,хай завжди буду я!»
-
Ці слова нас зігрівають, тому що для кожної дитини важливо, щоб над
головою було мирне небо, світило сонце та поруч були люблячі батьки.
- Малята, давайте ми придумаємо свої власні побажання, використовуючи
слова своїх самих рідних людей. ( Діти стають в коло і під музику передають
один одному м’яку іграшку промовляючи по черзі свої побажання).
- Молодці, малята, а як можна назвати цих людей одним словом? (Сім’я,
родина).
- Так, а чим відрізняються сім’я від родини? (Сім’я – це мама, тато і діти, а
родина – це ще дідусь, бабуся, тітка та дядько).
- Правильно, сім’я, родина, об’єднує найрідніших людей де люблять один
одного поважають та допомагають один одному.
- Сім’я, ніби квіточка, де серединка – це діти, а пелюсточки – це всі рідні
люди, що оберігають і піклуються.
(Дзвінок телефона, вихователь повідомляє, що дзвонив Афлатун, з яким
трапилось лихо - він ніс нам показати свою родинну квіточку, але повіяв
сильний вітер і всі пелюсточки розвіялись, залишилася тільки серединка. )
- Діти, ми мусимо допомогти йому, зібрати всі пелюсточки, які вітер завіяв
до нас. Але для цього ви повинні виконати завдання. Лише потім ми можемо
забрати пелюстку.
Перше завдання. Діти розглядають ілюстрації «Моя родина», «Сім’я».
- Діти, погляньте уважно на малюнок, кого ви бачите?
Хтознає, як одним словом можнаназватицих людей? Ось малята – хлопчик і
дівчинка. Як вигадаєте, ким вони доводятьсяодне одному? А для мами і
татуся ким вони будуть? А для дідуся і бабусі? А як вивважаєте, яка ця
родина? Розкажіть, хтоіз вас, маєтаку саму велику родину?
(Педагог пропонуємалятамрозповісти про свою сім’ю і назватиїїчленів).
Вихователь:Добре, коли в родині всі живуть дружно та щасливо. Як ви
гадаєте, як ви повинні ставитися до старших у родині для того, щоб у вашій
сім’ї панували злагода і добро? (Відповіді дітей, за виконане завдання діти
забирають пелюсточку і викладають на столі).
Друге завдання.Дидактична гра «Члени моєї родини».
Мета:
розширити
словниковий
запас
дітей
прикметниками,
які
характеризують риси людини; стимулювати вживання речень з однорідними
членами. (Діти стоять в колі, вихователь кидає їм м’яч називаючи членів
родини і пропонує описати їх.) (Фото 11.)
Мама – лагідна, ніжна, мила, найкраща, привітна, чудова, красива.
Тато–справедливий,
розумний,
хоробрий,
турботливий,надійний.
Дідусь – мудрий, розумний, працьовитий, лагідний, добрий.
Бабуся – мудра, турботлива, ласкава, ніжна, працьовита, весела.
Сестра – розумна, красива, ніжна, працьовита, енергійна.
Брат – розумний, сильний, веселий, справедливий, охайний.
Тітка – красива, добра, любляча, щедра, працьовита.
Дядько – добрий, щедрий, ласкавий, сильний, веселий.
Фото 11. Дидактична гра «Члени моєї родини.»
працьовитий,
(За виконане завдання діти отримують наступну пелюстку)
Третє завдання. Дидактична гра « Оціни вчинок»
Мета:вчити дітей допомагати своїм рідним; за допомогою сюжетних
картинок
розвивати уявлення дітей про добрі та погані вчинки; виховувати чуйність,
доброзичливість.(Діти вибирають картинку викладають на промінчики,
вихователь пояснює, що в нас утворилося «сонечко добрих вчинків».) (Фото
12.)
(За виконане завдання діти отримують наступну пелюстку)
Фото 12. Дидактична гра «Оціни вчинок»
Четверте завдання. Читання віршів-загадок.
Мета:вчити дітей уважно слухати вихователя, розгадувати вірші-загадки;
розвивати логічне мислення; виховувати допитливість, уважність. (Фото 13.)
Сильний, дужий, добрий, славний
Друг прекрасний і ласкавий
Завжди ним я горжусь
Бо то рідний мій (татусь).
Вона казочку розкаже
Рукавички теплі зв’яже
В неї я всього учуся
Бо вона моя (бабуся).
Круглолиця, невеличка,
Добра, вправна, метушлива
І грайлива, і щаслива
Меншенька моя (сестричка).
Невеличкий хлопчик,
як у полі стовпчик
Гратися я з ним мастак
Є у мене менший (брат.)
- Діти, може хтось нам теж хоче загадати загадку?
Всіх нас любить і ласкає
Всіх нас розуму навчає
Ніжна, мила і ласкава
Це звичайно наша (мама).
Він найстарший у сім’ї
Найдобріший від усіх
З ним нічого не боюсь
Це найкращий мій (дідусь).
(За виконане завдання діти отримують наступну пелюстку)
Фото 13. Слухаємо вірші-загадки про маму і татка.
П’яте завдання. Дидактична гра «Матуся вміє, тато вміє».
(Вихователь пропонує дітям розмістити запропоновані картинки із
зображеннямпредметів, які використовують в роботі їхні батьки.) (Фото 14.)
Діти виконують завдання. Вихователь підводить підсумок, що всі в сім’ї
працюють, мають свої обов’язки, але дуже важливо допомагати один одному.
Фото 14. Дидактична гра «Матуся вміє, тато вміє.»
Шосте завдання.Аплікація «Прикрасимо рамочку».
(Діти сідаютьза столи. Вихователь кожному роздає рамочки зроблені дітьми
на попередньому занятті та принесені з дому фотографії своєї родини.) (Фото)
- Малята, перед вами в кожного є заготовки для аплікації, вам потрібно
прикрасити вашу рамочку, а потім вставити туди свою сімейну
фотографію.
Фото 15. Колаж «Прикрасимо рамочку.»
Виставка робіт. Вихователь пропонує скласти свої рамочки у скриньку
Афлатуна.
(Стук в двері - заходить Афлатун. Приносить з собою серединку квітки.)
Вихователь:Не сумуй Афлатунчику, подивись, ми знайшли пелюсточки до
твої родинної квітки. (Афлатун ставить серединку квітки, дякує.) (Фото 16.)
Фто 16. Складаємо родинну квітку.
Вихователь: Дякуємо тобі Афлатунчику, що ти приніс нам показати свою
родинну квітку, бережи її. А ви, діти, бережіть свою родину, допомагайте
батькам, любіть їх. (Фото 17.)
Фото 17.Виставка наших робіт.
3. Тема: Створюємо макет місцевості.
Мета: познайомити дітей з різними місцями, що являються частиною
нашої
місцевості. Визначити, яке значення мають різноманітні місця в нашій
місцевості. Визначити своє улюблене місце в місцевості. Розвивати
уважність, зосередженість, мислення, вміння орієнтуватися на місцевості.
Виховувати обачність, обережність на вулиці, організованість.
Матеріал: паперові картонні коробки, олівці, фарби, фломастери, клей,
пензлики, підставки, дощечки.
Хід заняття
(Під веселу енергійну музику діти заходять до групової кімнати.)
Вихователь: Доброго дня, дітки! Сьогодні ми з вами будемо подорожувати,
щоб роздивитися ті місця, де ми живемо та більше дізнатися про них.
Згадайте, як ми гуляли раніше. Скажіть, будь ласка, пам’ятаєте як ми ходили
на прогулянку? Що ми можемо чути та бачити на вулиці?
Сьогодні ми з вами відвідаємо самі найважливіші місця в нашій місцевості.
Місцевість – це територія недалеко від вашого будинку або школи.
Наприклад: у нашій місцевості є продуктовий магазин: він поряд зі школою,
футбольне поле поряд з продуктовим магазином, церква поблизу з ... і т.д.
Які місця ви ще знаєте?
Але сьогодні ми будемо подорожувати не самі. Щоб дізнатися з ким,
відгадайте загадку:
Він жовтенький, веселенький
На іскорку схожий.
По країнам він подорожує
Гарний настрій нам дарує.
Жартівник, скакун,
Наш найкращий друг ...
(Афлатун)
Молодці! Швидко відгадали! Діти, а хто такий Афлатун? Де він взявся? І
чому прийшов? (Фото 18.)
Фото 18. Зустріч Афлатуна.
Поверенемося до нашої місцевості. Скажіть, будь ласка, ваш будинок
знаходиться теж знаходиться в найближчій місцевості?Він знаходиться поряд
з дитсадком чи далеко від нього?
Дидактична гра «Впізнай та розкажи»
Діти розглядають фотоальбом із фотографіями найближчих будівель:
дитсадок, пошта, банк, церква, школа, магазин, перукарня, багатоповерхівка.
Потім називають та описують знайоме їм місце. Хто там працює? Де
знаходиться будівля?(Фото 19.)
Фото 19.Дидактична гра «Впізнай та розкажи».
Вихователь: Діти, коли Афлатун веде дітей на прогулянку чи екскурсію за
межами дитсадка він завжди носить такі знаки, що означають як потрібно
себе поводити в небезпечних для людей місцях (проїжджа частина).
Перед тим, як йти на прогулянку, давайте розглянемо та нагадаємо як
правильно поводити себе на прогулянці. Ви згадали майже все, але особливу
увагу зверніть на такі правила:
1.
завжди тримайтеся зі своїм товаришем за руки;
2.
не відставайте від групи;
3.
будьте обережними поряд з небезпечними місцями, такі як
великі ями, сміттєві баки, дороги з великою кількістю автомобілів.
(Вихователь формує колону дітей, що стоять парами, для того щоб діти
тримались за руки зі своїм товаришем. Впевнитись, що є достатня кількість
супроводжуючих для виходу за територію дитячого садка. Можна попросити
про допомогу батьків для цього заняття.)
Вихователь: Діти під час прогулянки звертайте увагу на все, що ви бачите.
Вихователь веде дітей в магазин, про відвідування якого домовився раніше
(перед заняттям).
Вихователь: Дітки, перед тим, як ми зайдемо в магазин, хочу нагадати вам,
що потрібно звертати увагу та спостерігати за тим, що там відбувається,
особливо за діями продавця та інших працівників коли хтось приходить щось
купити або зробити замовлення. (По можливості вихователь організовує
екскурсію до місцевого банку.)
Вихователь: Ось ми і повернулися з прогулянки. Давайте закриємо
долоньками оченята і поділимося своїми враженнями про те, що ви побачили
під час прогулянки, особливо ті місця, які найбільше вам запам’яталися. А
Афлатун нас уважно послухає.
Додаткові запитання:
-
Які місця вам сподобались/не сподобались? Чому?
-
Ви бували в цих місцях раніше? Чому?
-
Що ви бачили в цих місцях?
-
Що робили працівники, продавці?
Вихователь: Не дарма нас Афлатунчик запросив на прогулянку. Він
пропонує нам зробити справжній макет місцевості, що знаходиться поблизу
нас. Але щоб краще пригадати, що, де знаходиться давайте пограємо у таку
гру: я вам загадаю загадку про якусь професію, ви маєте її відгадати та
розказати, у якому закладі працює ця людина та де ця будівля знаходиться.
(Фото 20.)
1. Він, наче мама, дорогий
І хоче нас навчати
Любити край чудовий свій.
Це - мудрий наш ... (Учитель)
2. Хто людей з біди рятує.
І хвороби всі лікує –
Призначає процедури
І таблетки, і мікстури?
3. Золоті у нього руки:
Робить зачіски, перуки,
Підстриже і пофарбує,
Гарний настрій подарує. (Перукар)
4.Лік грошам він добре знає,
Їх на вітер не пускає,
Гроші він вклада у діло,
Щоб країна багатіла. (Банкір)
5.Хто розносить нам листи?
Їх добре знаєш ти. (Поштар)
6.В магазині все розкаже,
Гарно привітається
і вправно зваже. (Продавець.)
Фото 20. Дидактична гра «Впізнай професію»
Вихователь:
Ось ми і пригадали що
і де знаходиться. Зараз будемо
пробувати складати карту місцевості, використовуючи старі коробки. (На
столику готові форми будівель найближчої місцевості (дитсадок, банк,
магазин, пошта, багатоповерхівка), та картонна основа, на якій діти будуть
викладати готові форми.) Підготуйте великий картонний листок або дощечку
в якості підставки-основи. Почніть з установки макета дитячого садка у
відповідному місці. Далі дістаньте раніше приготовані макети місцевих
будівель. Де кожна з цих будівель розташована відповідно до дитсадка.
Наприклад: Ви пам’ятаєте де знаходиться продуктовий магазин? Перед
дитсадком, чи за ним? Він далекого від нього, чи близько?
Де ми приклеїмо інші будівлі? Чому тут? Чому ні?
Вихователь може запитати дітей конкретні дані.
Наприклад:
Що можна тут купити?
Навіщо люди сюди ходять?
Вам подобається це місце?
Ви коли-небудь вже тут були?
Чи хотіли б ви відвідати це місце ще раз?
Вихователь: Ви можете самостійно визначити, яку будівлю з навколишньої
місцевості ви хотіли б зобразити на макеті. Обклейте коробки смужками з
кольорового паперу. Можете розмалювати паперові будівлі олівцями або
фломастерами, (фарбами).
Вихователь підписує назву кожного закладу на кожній коробці і ім’я дитини,
що виконала роботу. Також можна використовувати умовні позначки
(Афлатун тримає в ручках конверт, так можна зобразити пошту.). Коли всі
закінчать роботу, можна допомогти дітям приклеїти будівлі на картонний
листок/ дощечку щоб завершити макет місцевості.
Вихователь: Ось і зробили ми з вами такий чудовий макет. (Фото 21.)
Фото 21. Макет місцевості.
Афлатунчику дуже сподобалось працювати з вами та подорожувати.На
згадку про себе він вам дарує маленькі іскорки. Давайте попрощаємося з ним.
4. Тема:Я можу рухати своїм тілом
Мета:ознайомити дітей з зовнішньою будовою тіла людини, з можливостями
їх організму: я вмію бігати, стрибати, дивитися, слухати, думати, допомагати
іншим
людям;дати
зрозуміти
їхню
важливість
і
органічний
взаємозв'язок;учити дітей розмірковувати про наслідки різної своєї поведінки
та поведінки інших;учити малят давати відповіді на запитання, коментувати
свої
дії,
формувати
речення;розвивати
вміння
інтерес
до
будувати
пояснювальні
подальшого
пізнання
підрядні
себе;розвивати
пізнавальну активність, мислення, уважність, зосередженість, зв’язне
мовлення;розвивати
доброзичливість,
вміння
любов,
висловлювати
взаємоповагу
власну
один
думку;виховувати
до
одного;виховувати
наполегливість та посидючість при виконанні завдань;виховувати почуття
гордості, що «Я - людина ».
Матеріали
та
обладнання:іграшка
Афлатун,
червоні
і
зелені
«знаки»,конвертики для гри, картинки про тварин, загадки про частинки тіла,
скринька.
Хід заняття
Діти, в народі кажуть, що добрий гість – дому радість.
Сподіваюсь що ви, як і я раді нашим гостям. Тож давайте привітаємось до
них, подаруємо свої усмішки та побажаємо доброго ранку.
Доброго ранку, доброго дня,
Бажаю усім здоров’я й добра,
Хай ваші очі загоряються
І ваші личка посміхаються,
А день новий наш починається.
- Діти, сьогодні
Афлатучик продовжує знайомити нас зі своїм тілом та
його можливостями. І пропонує нам вирушити в захоплюючу подорож до
країни, яка називається «Людина». Ви дізнайтеся багато цікавого і дивного,
несподіваного і незвичайного про себе і своїх друзів, тобто інших людей.
А сьогодні ми дізнаємося про те, що кожен з вас, і взагалі будь-яка людина, майже чарівник, який може і вміє, а якщо не вміє, то може навчитися робити
багато-багато різних справ, всіляких чудес.
- Цікаво? Тоді давайте пригадаємо які частини тіла ми знаємо, що ми
можемо робити своїм тілом?
- Найголовніша частина нашого тіла є голова.Чому?( на голові зосереджені
всі
органи чуття і в якій розташований головний мозок.)
- Навіщо вона потрібна? (Відповіді: щоб думати, їсти, дихати і т. д.)Але
для цього їй потрібні помічники.
Відгадайте загадку:
Не сіють, не саджають,
А самі виростають.
(Волосся)
- Що розташовується вище за все? (Педагог кладе руку на голову,
перебирає волосся.)
- Хто здогадався, навіщо нам потрібні волосся? (Відповіді дітей: захищати
голову, сприймати деякі дії, зігрівати і захищати від жарких променів сонця.)
- Що розташовується нижче? (Відповідь: лоб)
- Що всередині? (Відповідь: мозок)
- Навіщо нам мозок? (Відповідь: щоб думати, керувати роботою всіх
органів та частин тіла)
- Чим зверху покритий лоб? (Відповідь: шкірою)
- Шкіра є не тільки на лобі, а й на всіх інших частинах тіла. Шкіра – це
міцний еластичний покрив, який захищає тіло людини від зовнішніх впливів.
- Що може відчувати шкіра?
(Відповіді дітей: тепло, холод, дотики, біль.)
Продовжуємо нашу подорож.
Відгадайте загадку:
На ніч два віконця самі закриваються,
А зі сходом сонця –відкриваються.
- Що перебуває нижче чола? (Відповідь: очі). Зараз дізнаємося, навіщо вони
потрібні.
- У очей є помічники і захисники. Подивіться один на одного. Поморгайте.
Який орган у цьому бере участь? (Відповідь: повіки). Навіщо потрібно
моргати?
- Навіщо потрібні віки вії?
- Розглянемо, навіщо потрібні брови. Коли умиваємо особа, крапельки
біжать
вниз з чола. Що роблю повіки? (Відповідь: захищають очі від пилу, води і
т.д.)
Відгадайте ще одну загадку:
Ось гора, а у гори
Дві глибокі нори.
У цих нірках повітря бродить,
То заходить, то виходить. (Ніс)
- Що нижче? (Відповідь: ніс)
-. Навіщо потрібен ніс? (Відповідь: дихати і розрізняти запахи)
Продовжуємо подорожувати країною «Людина». (Фото 22.)
Фото 22. Подорож країною «Людина»
Відгадайте загадку:
Чуєм шепіт, чуєм сміх,
Чуєм котик як пробіг.
Як співає соловей.
Як вшановують гостей.
Як хлопчак батьків не слуха.
Ми – два брати, твої… (Вушка)
- Що знаходитися трохи нижче? (Педагог вказує на вуха.)
-Навіщо потрібні вуха
– З допомогою вуха ми розрізняємо звуки, чуємо слова
- Що розташовується нижче? (Відповідь: рот).
- Навіщо нам потрібен рот?
Подорожуємо далі.
- Що нижче? (Педагог показує на шию.) Перевіримо, чи потрібна вона нам.
Сядьте прямо і запам'ятайте, що ви бачите. (Діти запам'ятовують.) А тепер
повертайте голову в будь-які сторони. (Діти виконують). Ви бачите стільки ж
або більше? Навіщо потрібна шия?
- Ще тулуб? (Показ тулуба.) Є! Які органи є в тулубі всередині? (Відповіді
дітей: руки, ноги, серце, легені і т.д.)
Відгадайте загадки:
На світ разом народились
І ніколи не різнились,
Однакові на вид:
Одна другу доглядає,
Одна другу обмиває
Так, як добрим сестрам слід.
Де одна, там друга буде.
І усюди добрі люди
Звикли бачить їх обох:
Як одна чогось не вдіє,
Зразу ж друга підоспіє –
І пороблять діло вдвох. (Руки)
По доріжці ходимо,
По лісочку бродимо.
По травичці тупаєм,
По спортзалі гупаєм.
(Ноги)
- Дізнаємося, навіщо людині руки. (Відповідь: щоб брати предмети.)
- Навіщо нам ноги? Яка частина тіла при цьому рухається?
А ви знаєте що ми можемо контролювати наші рухи? Можемо рухатися
швидко, можемо повільно.Ми можемо рухати різні частини нашого тіла. Які
саме? (Рукою, ногою, губами,носиком,шийкою,пальцями….)
Молодці!А давайте пограємо з вами у гру «Стоп - вперед»
Правила гри: вихователь називає частину тіла, якою потрібно рухати та
показує зелений знак «ВПЕРЕД» - починайте (можна виконувати будь-які
рухи),а коли червоний – «СТОП» - діти мають зупинитися.
Складніший варіант цього завдання полягає в тому, щоб додати швидкість
рухів – наприклад, рухатися то швидше то повільно. (якщо вихователь
називає частину тіла голосно потрібно рухати нею швидше,коли тихенько –
повільно).
Молодці, гарно справились з завданням. А давайте подумаємо які хороші
справи ми можемо робити своїм тілом, а які погані вчинки? (Відповіді дітей)
Діти Афлатунчик приніс нам конвертики в яких знаходяться різні дитячі
справи, забави , але щоб дізнатися які саме потрібно скласти картинку із
частинок.
Гра «Склади картинку»
Діти складають картинку, та називають що там зображено.
Діти, а чи знаєте ви що тварини, як і люди вміють рухати своїм тілом?
Афлатун демонструє картинки із зображенням руху тварин?
Діти розглядають картинки та розповідають, що хоче зробити (робить) та чи
інша тварина.(Фото 23.)
Фото 23.Гра «Склади картинку»
Діти! Афлатун пропонує нам пограти з ним у його улюблену гру «Афлатун
каже…» Вихователь розповідає правила гри.
Приклад завдань:
• Покажи де в тебе голова
• Доторкнися до голови свого сусіда, погладь її.
• Витягніть шию, як гусак.
• Втягніть голову в плечі.
• Доторкнись до ліктя.
• Доторкнись до тієї частини тіла, якою штовхають м’яч.
• Погладь свій носик.
• Погладь носик свого сусіда.
• Покажи свої вушка.
• Відкрий і закрий рот.
• Посміхнися. Подаруй усмішку своєму сусіду.
Висновок
- Скажіть діти, чи знайшли ми з вами хоч один орган, який був би не
потрібен людині?
- А такий орган, який би нічого не робив?
(Відповіді дітей)
Добре дітки працювали,
Навіть, трішечки пограли.
А тепер скажіть мені,
Що сподобалось, що ні.
От і молодці, добре попрацювали. За ваші старання Афлатун подарує вам
свої фігурки, які ви зможете потім розмалювати.
Давайте подякуємо нашим гостям за увагу і скажемо «До побачення»
5. Тема:Я можу самовиражатись за допомогою свого тіла.
Мета: ознайомити та закріпити знання дітей про емоції; тренувати вміння
розпізнавати емоційний стан за змістом; навчити дітей із розумінням
ставитися до емоційного світу людини; сформувати в дітей знання про емоції
та їх вплив на настрій людини; дати уявлення про настрій та як він впливає
на здоров'я і спілкування з однолітками.
Розвивати емоційну сферу, творчу уяву, уміння фантазувати, розмірковувати.
самостійно робити висновки.
Виховувати доброзичливе ставлення та дружні стосунки між дітьми.
Матеріал: картинки емоцій Афлатуна, м'яч, кольорові олівці, ключі, чарівна
скринька, Скринька Афлатуна, різнокольорові малюнки, мікрофон.
Хід заняття
(Під музику заходять діти)
Вихователь. Туди-сюди поверніться
Один одному всміхніться
Скажіть щось приємне одне одному на вушко.
В нас сьогодні присутні гості.
Повернімось до гостей і скажемо всі: «Добрий день!»
- Який у вас сьогодні настрій?
- Діти, як ви вважаєте, для чого нам потрібен гарний настрій?
Діти:Щоб гратися
- А якою повинна бути людина щоб з нею приємно спілкуватися.
Діти:Доброю, ласкавою, ніжною.
- Давайте згадаємо яким у вас буває поганий настрій?
Діти:Сумним, злим, сердитим.
- А що може зіпсувати настрій?
Діти:Хвороби, погана погода, образа, страх.
- А потрібно боротися з цими поганими якостями?
Діти:Так.
- А як це потрібно робити?
Діти: Всім разом, тому що разом веселіше, а одному важко.
Сьогодні ми помандруємо до «Країни Настрою, Почуттів». Але нажаль наш
Афлатунчик, не зміг з нами помандрувати, але він підготував в цікавій країні
сюрприз. Давайте закриємо очки і уявимо, що потрапили в країну.
- Ой, діти, як тут красиво!
- Мандрувати ми будемо по маршруту, по стрілках, і будемо зупинятися
на зупинках і виконувати завдання. На кожній зупинці за гарну роботу
будемо отримувати ключик. А в кінці подорожі нас чекає чарівна
скринька з сюрпризом. Але не кожен ключ може відкрити цю
скриньку. Серед усіх ключиків один ключ буде підходити до скриньки.
Перша зупинка «Емоційна».
І на цій зупинці нам потрібно виконати таке завдання.(Вихователь витягає з
конверта завдання і читає.)
Завдання:Розгляньте картинки емоцій. Які емоції зображені на картинках.
(Фото 24.)
Фото 24. Зупинка «Емоційна»
(Вихователь показує по черзі карточки, а діти відгадують емоції – сумна, зла,
здивована, стомлена, налякана.)
- Діти, давайте спробуємо повторити емоції зображені на картинках за
допомогою своїх лиць. Я буду називати емоції, а ви її зображувати.
- Молодці, діти! Ви справилися із завданням і за це у нас є перший ключ.
Зупинка «Питайлик-відповідайлик»
Завдання:Дорогі діти! Вам потрібно дати відповідь на запитання, і для
цього використати мікрофон.
- Я буду брати у вас інтерв'ю.
- Як ви думаєте, які емоції потрібні людині, її здоров'ю? (Радість,
впевненість, сором'язливість, веселість, захоплення, спокій.) (Фото 25.)
Фото 25. Гра «Мікрофон»
Зупинка «Олівець-малювець»
Завдання:Діти, на цьому папері ви бачите овал обличчя, без всіх рис. Вам
потрібно не просто намалювати ніс, очі, брови, губи, а намалювати певну
емоцію за допомогою цих рис.(Діти сідають за столи. Вихователь роздає на
кожен стіл певну емоцію. Діти малюють.) (Фото 26.)
Фото 26. Зупинка «Олівець-малювець»
Зупинка «Поетична скарбничка»
Завдання: На цій зупинці потрібно послухати вірш і відповідно змісту вірша
показати емоцію. (Фото 27.)
Вірш
Наш Сашко був веселий,
коли друзі всі в оселі.
Наш Сашко був сердитий,
коли лоб його набитий.
Наш Сашко сумний буває,
коли іграшки немає.
Наш Сашко, буває плаче,
коли хтось відніме м'ячик.
Наш Сашко, бува, хитрує,
коли фокуси майструє,
А як його насварять –
він ображений стоїть.
Як незвичне щось побачить,
то дивується одначе.
А як чогось злякається –
у кущі ховається.
Фото 27.Зупинка «Поетична скарбничка»
Зупинка «Музикальна»
Завдання:На цій зупинці потрібно пограти у гру «Заморозко». Коли буде
звучати музика, ви будете передавати один одному м'яч. Коли музика
зупиниться, той хто тримає м'яч, повинен бути «Заморозитися» і за
допомогою свого лиця показати емоцію, зображену на картинці.
(Вихователь з дітьми грає у гру, поки всі діти по черзі не візьмуть участь і
поки більшість карточок не будуть використані і знаходять наступний
ключ).
Зупинка «Кольорове диво»
Завдання:Діти, за допомогою кольору можна передати свій настрій.
- Якого кольору може бути гарний настрій?
- Якого кольору може бути поганий настрій?
Гарний настрій переливається різними кольорами
- На що може бути схожий гарний настрій? (Салют, веселку, квітку,
кольорові кульки, сонечко, …)
Вам потрібно трішечки пофантазувати, помріяти. І за допомогою малюнків
викласти на аркуші свій настрій.
(Діти викладають.)
- Діти, давайте поглянемо яка у нас вийшла чудова картина.
- Малята це у нас емоції позитивні, але є емоції негативні – це страх,
сум, сором, заздрість, злість. Ці емоції притаманні кожній людині. Не
потрібно їх тримати у собі, поділіться ними зі своїми друзями і вам
відразу стане краще.
За ваш чудовий настрій ви отримуєте ключ.
Зупинка «Павутинка»
Завдання:Дорогі малята! Я вам пропоную пограти у гру «Павутинка».
(Діти стають у коло. Вихователь бере клубок з нитками і передає по колу
задаючи питання. Наприклад: Діма, що тобі найбільше сподобалося під час
подорожі?, ця дитина бере за ниточку і передає дальше задаючи інше
запитання. В кінці щоб ниточка з'єдналася і утворилася павутинка.)
- Що запам'яталося під час подорожі?
- Що хотів би ти порадити своїм друзям?
- Який настрій ?
- От у нас утворилася павутинка радості. Я бажаю, щоб у нас завжди був
веселий настрій, радість. А павутинку ми залишимо у скриньці
Афлатун і ще будемо нею користуватися.
- А за виконане завдання нам павучок приніс ключик. Але ключ цей
незвичайний, він відрізняється від інших. Цим ключиком ми зможемо
відкрити нашу скриньку.
Зупинка «Чарівна скринька»
Ось ми дійшли до «Чарівної скриньки», останньої зупинки. Діти давайте
спробуємо, відкрити нашу скриньку нашим чарівним ключиком, який приніс
нам павучок. (Діти відкривають скриньку.)
- Малята, у скриньці для нас є лист від Афлатуна.
Лист.
Дорогенькі мої діточки! Я вам дуже вдячний за виконання завдань. Ви
успішно справилися. А за це вам і гостям сюрпризи, щоб у вас був завжди
гарний настрій і позитивні емоції які гарно впливають на ваше здоров'я. Вам
діти за гарну роботу – Афлатунчики, а нашим гостям – смайлики радості.
(Фото28.)
Фото 28. Подарунки Афлатуна.
Вихователь. На цьому наша мандрівка закінчується, час нам повертатися до
нашої групи. Давайте закриємо оченята. Ось ми і повернулися до нашої
групи.
До побачення!
Тема: Наші гроші
Мета: ознайомити дітей із виникненням грошей, де їх виробляють;
розширити поняття про гроші, валюту, бартер, поглибити знання про Банк і
його функції; збагачувати словник дітей прислів’ями; удосконалювати
вміння дітей вирізувати дві частини монетки круглої форми; вправляти у
наклеюванні однакових частин; висловлювати свої враження від розповіді
розвивати логічне мислення, пам’ять, увагу, окомір, почуття симетрії;
виховувати у дітей розуміння того, що людина може мати гроші завдяки
своїй працьовитості; шанобливе ставлення, ввічливість та повагу до людей
різних професій, акуратність у роботі, самостійність.
Матеріали: іграшка-Афлатун, ілюстрації до даної теми, гроші – одна
гривня (монета та паперова банкнота); гаманці, партмане – жіноче, чоловіче,
дерев’яна скринька, скарбнички – 2, торбинка, дитячі іграшки, банківські
грошові карточки, ножиці, клей, силуети монеток Афлатуна, клейонки,
підставки з пензлями, серветки, Юніорські карточки Приватбанку.
Хід заняття
Вих. – Доброго ранку! Афлатунчику, ми дуже раді тебе бачити в нашому
дитсадку.
Афлатун – Добрий день, мої друзі. Я хочу вас запросити у цікаву подорож.
Але перед цим давайте пригадаємо наш девіз:
В подорожі з Афлатуном завжди цікаво
Працює наш мозок старанно!
Увагу і пам’ять свою розвиваєм,
Нову інформацію швидко сприймаєм!
В Країну Знань ми потрапляєм.
Вих. – Діти, кожен день ви приходите до дитсадка, правда ви не самі
приходите, а вас приводять дорослі, ваші мами і тата. Вони кудись
поспішають. Куди?
Діти: На роботу.
Вих. – Дорослі ходять на роботу і за свою працю вони отримують … (що?)
Діти: Заробітну плату, гроші.
Афлатун – Малята, а чи не хотіли б ви дізнатися про те, як з’явились гроші.
Тож, запрошую вас до Музею Грошей.
- В давні пре-давні часи люди обмінювали свій товар на інший.
Називалось це – бартер. Уявіть собі, що ми з вами вирощуємо овочі та
фрукти, а наші сусіди вирощують зерно та випікають хлібобулочні вироби. І
кожному з вас необхідний той чи інший товар. Що ви будете робити?
(Обміняємо фрукти та овочі на зерно й хліб).
- І це було що? (Бартер)
- Пройшли роки. І одного разу вони знайшли золотий та срібний пісок. І
вирішили розраховуватись цим піском. А ще пізніше люди почали виливати
із цього піску золоті та срібні монети. Перші паперові гроші називались
карбованцями, потім – купони, а як зараз називаються українські гроші?
(Гривні).
(Вихователь показує гривню монеткою та гривню банкноту паперову, діти
розглядають та називають схожість та відмінність.) (Фото 34.)
Фото 34. Діти розглядають гривню монеткою.
- Малята, а що ми можемо купити за гроші?(продукти, одяг, взуття.)
- А де можна купувати? (в магазині, на базарі.)
- Ось бачте, за гроші можна купити багато чого, тому з ними потрібно
обходитись бережливо та економно.
Дидактична гра «Впізнай приказку чи прислів’я за малюнком»
1. «Гроші на дереві не ростуть»
2. «Гроші з неба не падають»
3. «Копійка до копійки – гривню береже!»
4. «Хочеш гроші мати – треба працювати!»
5. «Копійка важко наробляється, та легко тратиться.»
Вих. – Які ви розумні! Молодці! (Фото 35.)
Фото 35. Дидактична гра «Впізнай приказку чи прислів’я за малюнком»
- Дуже всі ми поспішаймо та на «Монетний двір» завітаймо.
- Як ви вважаєте, що означає назва «Монетний двір».(Це завод на якому
виробляють гроші). (Фото 36.)
Вих. – У кожній країні виробляють свої гроші. Афлатун побував у
багатьох країнах та почав їх колекціонувати. Давайте роздивимось цю
колекцію грошей. Як можна назвати всі ці гроші одним словом? (Валюта)
Вих. – Так, у кожній країні їх назва і зовнішній вигляд відмінні – євро,
рублі, гривні, лати. (Фото 37.)
Фото 36. «Монетний двір»
Фото 37. Діти розглядають колекцію грошей.
- На вашу думку, яку валюту випускають в країні Афлатуна?
(Афлатунчики.)
- Малята, а чи не бажаєте ви тимчасово стати працівниками заводу та
допомогти у виготовленні Афлатунчиків? (відповідь дітей.)
- Сідайте зручно, погляньте, який цікавий матеріал на ваших столах. А
який небезпечний предмет ви побачили? (Ножиці.)
(Вихователь повторює з дітьми правила поводження з ножицями.)
Вих. – І так, Афлатун поставив вам завдання – виготовити Афлатунчики.
Спочатку ви вирізаєте дві частинки монети по лінії кола, а потім одну
частинку монети намазуємо клеєм та склеюємо. (Фото 38.)
Вих. – Тож і ми часу не гаймо, працювати починаймо. (Діти працюють.)
Фото 38. Діти допомагають у виготовленні Афлатунчиків.
Афлатун – Молодці, ви справжні професіонали. Дякую, за те, що ви мені
допомогли.
Гра «Знайдіть пару»
Вих. - Діти, візьміть свої монетки, покладіть їх на долоньку і роздивіться у
кого монетки однакової вартості. Знайдіть свою пару і візьміться за руки.
- Чудово! Ви гарно справились із завданням.
Гра «Кожній монеті своє місце».
- А ось ще одне завдання від Афлатуна. Афлатунчики потрібно
розкласти по коробочкам по номіналу. Уважно запам’ятовуйте:
- 1 Афлатун – у коробку квадратної форми, 2 – у прямокутну і 5 – у
круглу.
- Добре подумайте, швиденько підійдіть, у коробочку вкладіть.
(Діти виконують завдання.)
Вих. – Як ви вважаєте, де можуть жити гроші? (У людей.) А де їх люди
зберігають? Давайте розглянемо ці предмети. Виберіть той предмет, в
якому б ви зберігали гроші і розкажіть. (У гаманці, на банківській
карточці).
- Діти, а давайте подаруємо жовту скарбничку, що виготовили
власноруч, Афлатуну.
(Звучить музика, вбігає Буратино. Вихователь повідомляє, що нашому герою
потрібна поміч – зберегти гроші.) (Фото 39.)
Фото 39. Діти знайомляться з Буратіно.
Вихователь. – Ми знаємо, і тобі покажемо, де можна зберегти та
примножити гроші.
- Зверніть, будь-ласка, увагу на цю пластикову картку. Можливо ви,
знаєте що це за картка? Як вона працює? Так, це банківська картка, яка
зберігає та ще й накопичує гроші. Також у Банку можна отримати грошовий
кредит на придбання цінної покупки, тоді видають ось таку картку –
«Кредитку». (Фото 40.)
Фото 40. Діти розглядають пластикову картку.
- То як називається вклад, де ми накопичуєм гроші? (Депозитний).
- А якщо беремо позику в Банку – це (Кредит).
- Але, щоб гроші в банк вкладати, потрібно їх заробляти.
Афлатун – Наша подорож завершується, час вам малята повертатись у
дитсадок.
Вих. – Діти, чи сподобалась вам наша мандрівка? Чим саме? Де ми побували?
Що нового і цікавого ви дізнались?
Афлатун – За те, що добре працювали,
монети на заводі виготовляли.
я вам вручаю грошову винагороду
а від імені директора Приватбанку
«Юніорський пакет», щоб працювали
і гроші на депозит вкладали. (Фото 41.)
Фото 41. Діти демонструють «Юніорські пакети»
Вих. – Спасибі Афлатунчику, приходь ще до нас в гості!
До побачення!
1. Тема: Казка про копійочку.
Мета: дати знання звідки беруться гроші і як їх використовують; ознайомити
з грошовим обігом; закріпити уміння вирізати округлі форми, розширити
знання про функцію банків, вчити зберігати гроші у надійному місці;
розвивати зв'язне мовлення, словниковий запас, закріпити уміння складати
речення; виховувати бережливе ставлення до грошей та повагу до людей, що
їх заробляють.
Матеріал: надруковані листи з копійочками, картинки із зображенням
«Банк», «Монетний двір», «Дорослий дає гроші дитині».
Хідзаняття
Групова кімната перетворена на галявину (квіти,дерева,кущі.)
На галявині на діток чекає Афлатун.
-О це так!Та це ж наш давній друг!Хто це діти?
-Звідки він до нас прилетів?
-Чому він прилетів на Землю?
- А чи любите ви казки?
Давайте попросимо його розповісти нам казку.
-Де б нам зручно присісти,подивіться навколо,оберіть собі місце.(Діти
розміщуються на галявині.)
Діти! Сьогодні я розкажу вам незвичайну казку «Казку про копійочку».
Жила-була малесенька кругленька залізячка, яку звали Копйочка. Вона
народилася на великому заводі, на якому також з'явилось багато інших
кругленьких залізячок. Всі вони були зроблені з металу і називалися
копійочки.
- Цікаво, а для чого ми потрібні? - запитала Копійочка у своїх маленьких
блискучих металевих друзів, підійшовши до них.
- Я чула, нас будуть використовувати люди, - відповіла одна копійочка.
- Я чула, ми будемо жити у маленькій сумочці, - сказала інша.
І ось одного разу Копійочка опинилась на новому місці, в середині маленької
сумочки разом з іншими копійочками.
- Де я? - запитала Копійочка. - Ти у гаманці, - відповіла сусідка. - Що ми гут
робимо? - Ну, ми чекаємо, коли нас витратять, щоб купити які-небудь речі, відповіла інша монетка.
- Нас використовують, щоб купувати речі?-Так. Ми ж гроші! Копійочки і
паперові банкноти - це гроші. Люди нас міняють на речі. Не встигла
копійочка відповісти, як рука відкрила гаманець і взяла її. Вона побачила, як
старенький чоловік подивився на неї і простягнув продавчині.
- Ось. Дайте мені апельсин, - попросив дідусь.
- Будь-ласка, - відповіла продавчиня. Вона узяла копійочку і дала
чоловіку апельсин.
- Ух-ти! Завдяки мені цей дідусь купив апельсин, - з радістю подумала
Копійочка.
Пізніше Копійочку передавали з рук в руки і обмінювалися на морозиво,
м'ячик, заплатили за миття машини. Копійочка багато побачила. Вона була
щаслива, що люди обмінюють на різні речі, що завдяки їй люди можуть
отримати те, що хочуть.
Одного разу Копійочка потрапила до маленької дівчинки, але та не стала її
обмінювати на що-небудь. Це був подарунок.
- Дякую, тьотю,- сказала дівчинка і залишила її у себе.
Запитання: Як називається казочка? Якою була Копійочка до того, як її
перетворили на копійочку? У якому місці відбувалося це перетворення? Чи
одна вона там була? Для чого нам потрібні гроші? Що купив дідусь за
копійочку і чи зраділа вона обміну? Чи купували ви які-небудь речі за гроші?
Чи бачили, як це роблять дорослі? А що б ви хотіли купити, якби мали
гроші?
Фізкультхвилинка.
Ми йдемо до магазину, (йдуть по колу)
Щоб купити апельсини.(плескають в долоньки)
Нумо дітки не баріться,
Продавчині усміхніться,(посміхаються)
Ручки всі разом з'єднали,(беруться за руки)
Сіли,встали.(присідають,встають)
Посміхнулись,заспівали.(посміхаються,співають.)
-Дітки, пропоную вам,пограти в гру.
Гра «Якби я був копійочкою» (Дитина сідає у центр кола і закінчує речення
«Якби я був копійочкою, на мене купили б...») (Фото 42.)
Фото 42. Гра «Якби я був копійочкою …»
-А давайте і ми з вами також спробуємо виготовити копійочки, тільки
паперові.
Вирізання з паперу копійочок-Афлатунчиків, номіналом 1, 2, 3. (Фото 43.)
Фото 43. Вирізання з паперу копійочок – Афлатунчиків.
-За яку копійочку можна купити більше речей? Вирізані копійочки кладуть у
скриньку-Афлатунчика.
Розглядання ілюстрацій «Банк», «Дорослі на роботі», «Монетний двір»,
«Дорослий дає гроші дитині».
- Яка картинка показує, як заробляються гроші? (Робота) Що таке робота? Це
місце, де дорослі заробляють гроші. Яка картинка показує надійне місце для
заробляння грошей? (Банк) Що таке банк? Місце, де ми кладемо гроші, щоб
їх зберігали. Яка картинка показує місце, де заробляють гроші? (Монетний
двір) Хто дітям дає гроші? (Дорослі люди-батьки, в якості подарунка чи на
кишенькові витрати. Підсумок.
-Про що ми сьогодні розмовляли?
-Що найбільше вам сподобалося і запам'яталося?
Діти дякують Афлатунчикові за цікаву казочку. Та прощаються з ним .
Тема: Наші гроші
Мета: ознайомити дітей із виникненням грошей, де їх виробляють;
розширити поняття про гроші, валюту, бартер, поглибити знання про Банк і
його функції; збагачувати словник дітей прислів’ями; удосконалювати
вміння дітей вирізувати дві частини монетки круглої форми; вправляти у
наклеюванні однакових частин; висловлювати свої враження від розповіді
розвивати логічне мислення, пам’ять, увагу, окомір, почуття симетрії;
виховувати у дітей розуміння того, що людина може мати гроші завдяки
своїй працьовитості; шанобливе ставлення, ввічливість та повагу до людей
різних професій, акуратність у роботі, самостійність.
Матеріали: іграшка-Афлатун, ілюстрації до даної теми, гроші – одна
гривня (монета та паперова банкнота); гаманці, партмане – жіноче, чоловіче,
дерев’яна скринька, скарбнички – 2, торбинка, дитячі іграшки, банківські
грошові карточки, ножиці, клей, силуети монеток Афлатуна, клейонки,
підставки з пензлями, серветки, Юніорські карточки Приватбанку.
Хід заняття
Вих. – Доброго ранку! Афлатунчику, ми дуже раді тебе бачити в нашому
дитсадку.
Афлатун – Добрий день, мої друзі. Я хочу вас запросити у цікаву подорож.
Але перед цим давайте пригадаємо наш девіз:
В подорожі з Афлатуном завжди цікаво
Працює наш мозок старанно!
Увагу і пам’ять свою розвиваєм,
Нову інформацію швидко сприймаєм!
В Країну Знань ми потрапляєм.
Вих. – Діти, кожен день ви приходите до дитсадка, правда ви не самі
приходите, а вас приводять дорослі, ваші мами і тата. Вони кудись
поспішають. Куди?
Діти: На роботу.
Вих. – Дорослі ходять на роботу і за свою працю вони отримують … (що?)
Діти: Заробітну плату, гроші.
Афлатун – Малята, а чи не хотіли б ви дізнатися про те, як з’явились гроші.
Тож, запрошую вас до Музею Грошей.
- В давні пре-давні часи люди обмінювали свій товар на інший.
Називалось це – бартер. Уявіть собі, що ми з вами вирощуємо овочі та
фрукти, а наші сусіди вирощують зерно та випікають хлібобулочні вироби. І
кожному з вас необхідний той чи інший товар. Що ви будете робити?
(Обміняємо фрукти та овочі на зерно й хліб).
- І це було що? (Бартер)
- Пройшли роки. І одного разу вони знайшли золотий та срібний пісок. І
вирішили розраховуватись цим піском. А ще пізніше люди почали виливати
із цього піску золоті та срібні монети. Перші паперові гроші називались
карбованцями, потім – купони, а як зараз називаються українські гроші?
(Вихователь показує гривню монеткою та гривню банкноту паперову, діти
розглядають та називають схожість та відмінність.) (Фото 34.)
Фото 34. Діти розглядають гривню монеткою.
- Малята, а що ми можемо купити за гроші?(продукти, одяг, взуття.)
- А де можна купувати? (в магазині, на базарі.)
- Ось бачте, за гроші можна купити багато чого, тому з ними потрібно
обходитись бережливо та економно.
Дидактична гра «Впізнай приказку чи прислів’я за малюнком»
6. «Гроші на дереві не ростуть»
7. «Гроші з неба не падають»
8. «Копійка до копійки – гривню береже!»
9. «Хочеш гроші мати – треба працювати!»
10.«Копійка важко наробляється, та легко тратиться.»
Вих. – Які ви розумні! Молодці! (Фото 35.)
Фото 35. Дидактична гра «Впізнай приказку чи прислів’я за малюнком»
- Дуже всі ми поспішаймо та на «Монетний двір» завітаймо.
- Як ви вважаєте, що означає назва «Монетний двір».(Це завод на якому
виробляють гроші). (Фото 36.)
Вих. – У кожній країні виробляють свої гроші. Афлатун побував у
багатьох країнах та почав їх колекціонувати. Давайте роздивимось цю
колекцію грошей. Як можна назвати всі ці гроші одним словом? (Валюта)
Вих. – Так, у кожній країні їх назва і зовнішній вигляд відмінні – євро,
рублі, гривні, лати. (Фото 37.)
Фото 36. «Монетний двір»
Фото 37. Діти розглядають колекцію грошей.
- На вашу думку, яку валюту випускають в країні Афлатуна?
(Афлатунчики.)
- Малята, а чи не бажаєте ви тимчасово стати працівниками заводу та
допомогти у виготовленні Афлатунчиків? (відповідь дітей.)
- Сідайте зручно, погляньте, який цікавий матеріал на ваших столах. А
який небезпечний предмет ви побачили? (Ножиці.)
(Вихователь повторює з дітьми правила поводження з ножицями.)
Вих. – І так, Афлатун поставив вам завдання – виготовити Афлатунчики.
Спочатку ви вирізаєте дві частинки монети по лінії кола, а потім одну
частинку монети намазуємо клеєм та склеюємо. (Фото 38.)
Вих. – Тож і ми часу не гаймо, працювати починаймо. (Діти працюють.)
Фото 38. Діти допомагають у виготовленні Афлатунчиків.
Афлатун – Молодці, ви справжні професіонали. Дякую, за те, що ви мені
допомогли.
Гра «Знайдіть пару»
Вих. - Діти, візьміть свої монетки, покладіть їх на долоньку і роздивіться у
кого монетки однакової вартості. Знайдіть свою пару і візьміться за руки.
- Чудово! Ви гарно справились із завданням.
Гра «Кожній монеті своє місце».
- А ось ще одне завдання від Афлатуна. Афлатунчики потрібно
розкласти по коробочкам по номіналу. Уважно запам’ятовуйте:
- 1 Афлатун – у коробку квадратної форми, 2 – у прямокутну і 5 – у
круглу.
- Добре подумайте, швиденько підійдіть, у коробочку вкладіть.
(Діти виконують завдання.)
Вих. – Як ви вважаєте, де можуть жити гроші? (У людей.) А де їх люди
зберігають? Давайте розглянемо ці предмети. Виберіть той предмет, в
якому б ви зберігали гроші і розкажіть. (У гаманці, на банківській
карточці).
- Діти, а давайте подаруємо жовту скарбничку, що виготовили
власноруч, Афлатуну.
(Звучить музика, вбігає Буратино. Вихователь повідомляє, що нашому герою
потрібна поміч – зберегти гроші.) (Фото 39.)
Фото 39. Діти знайомляться з Буратіно.
Вихователь. – Ми знаємо, і тобі покажемо, де можна зберегти та
примножити гроші.
- Зверніть, будь-ласка, увагу на цю пластикову картку. Можливо ви,
знаєте що це за картка? Як вона працює? Так, це банківська картка, яка
зберігає та ще й накопичує гроші. Також у Банку можна отримати грошовий
кредит на придбання цінної покупки, тоді видають ось таку картку –
«Кредитку». (Фото 40.)
Фото 40. Діти розглядають пластикову картку.
- То як називається вклад, де ми накопичуєм гроші? (Депозитний).
- А якщо беремо позику в Банку – це (Кредит).
- Але, щоб гроші в банк вкладати, потрібно їх заробляти.
Афлатун – Наша подорож завершується, час вам малята повертатись у
дитсадок.
Вих. – Діти, чи сподобалась вам наша мандрівка? Чим саме? Де ми побували?
Що нового і цікавого ви дізнались?
Афлатун – За те, що добре працювали,
монети на заводі виготовляли.
я вам вручаю грошову винагороду
а від імені директора Приватбанку
«Юніорський пакет», щоб працювали
і гроші на депозит вкладали. (Фото 41.)
Фото 41. Діти демонструють «Юніорські пакети»
Вих. – Спасибі Афлатунчику, приходь ще до нас в гості!
До побачення!
2. Тема: Казка про копійочку.
Мета: дати знання звідки беруться гроші і як їх використовують; ознайомити
з грошовим обігом; закріпити уміння вирізати округлі форми, розширити
знання про функцію банків, вчити зберігати гроші у надійному місці;
розвивати зв'язне мовлення, словниковий запас, закріпити уміння складати
речення; виховувати бережливе ставлення до грошей та повагу до людей, що
їх заробляють.
Матеріал: надруковані листи з копійочками, картинки із зображенням
«Банк», «Монетний двір», «Дорослий дає гроші дитині».
Хідзаняття
Групова кімната перетворена на галявину (квіти,дерева,кущі.)
На галявині на діток чекає Афлатун.
-О це так!Та це ж наш давній друг!Хто це діти?
-Звідки він до нас прилетів?
-Чому він прилетів на Землю?
- А чи любите ви казки?
Давайте попросимо його розповісти нам казку.
-Де б нам зручно присісти,подивіться навколо,оберіть собі місце.(Діти
розміщуються на галявині.)
Діти! Сьогодні я розкажу вам незвичайну казку «Казку про копійочку».
Жила-була малесенька кругленька залізячка, яку звали Копйочка. Вона
народилася на великому заводі, на якому також з'явилось багато інших
кругленьких залізячок. Всі вони були зроблені з металу і називалися
копійочки.
- Цікаво, а для чого ми потрібні? - запитала Копійочка у своїх маленьких
блискучих металевих друзів, підійшовши до них.
- Я чула, нас будуть використовувати люди, - відповіла одна копійочка.
- Я чула, ми будемо жити у маленькій сумочці, - сказала інша.
І ось одного разу Копійочка опинилась на новому місці, в середині маленької
сумочки разом з іншими копійочками.
- Де я? - запитала Копійочка. - Ти у гаманці, - відповіла сусідка. - Що ми гут
робимо? - Ну, ми чекаємо, коли нас витратять, щоб купити які-небудь речі, відповіла інша монетка.
- Нас використовують, щоб купувати речі?-Так. Ми ж гроші! Копійочки і
паперові банкноти - це гроші. Люди нас міняють на речі. Не встигла
копійочка відповісти, як рука відкрила гаманець і взяла її. Вона побачила, як
старенький чоловік подивився на неї і простягнув продавчині.
- Ось. Дайте мені апельсин, - попросив дідусь.
- Будь-ласка, - відповіла продавчиня. Вона узяла копійочку і дала
чоловіку апельсин.
- Ух-ти! Завдяки мені цей дідусь купив апельсин, - з радістю подумала
Копійочка.
Пізніше Копійочку передавали з рук в руки і обмінювалися на морозиво,
м'ячик, заплатили за миття машини. Копійочка багато побачила. Вона була
щаслива, що люди обмінюють на різні речі, що завдяки їй люди можуть
отримати те, що хочуть.
Одного разу Копійочка потрапила до маленької дівчинки, але та не стала її
обмінювати на що-небудь. Це був подарунок.
- Дякую, тьотю,- сказала дівчинка і залишила її у себе.
Запитання: Як називається казочка? Якою була Копійочка до того, як її
перетворили на копійочку? У якому місці відбувалося це перетворення? Чи
одна вона там була? Для чого нам потрібні гроші? Що купив дідусь за
копійочку і чи зраділа вона обміну? Чи купували ви які-небудь речі за гроші?
Чи бачили, як це роблять дорослі? А що б ви хотіли купити, якби мали
гроші?
Фізкультхвилинка.
Ми йдемо до магазину, (йдуть по колу)
Щоб купити апельсини.(плескають в долоньки)
Нумо дітки не баріться,
Продавчині усміхніться,(посміхаються)
Ручки всі разом з'єднали,(беруться за руки)
Сіли,встали.(присідають,встають)
Посміхнулись,заспівали.(посміхаються,співають.)
-Дітки, пропоную вам,пограти в гру.
Гра «Якби я був копійочкою» (Дитина сідає у центр кола і закінчує речення
«Якби я був копійочкою, на мене купили б...») (Фото 42.)
Фото 42. Гра «Якби я був копійочкою …»
-А давайте і ми з вами також спробуємо виготовити копійочки, тільки
паперові.
Вирізання з паперу копійочок-Афлатунчиків, номіналом 1, 2, 3. (Фото 43.)
Фото 43. Вирізання з паперу копійочок – Афлатунчиків.
-За яку копійочку можна купити більше речей? Вирізані копійочки кладуть у
скриньку-Афлатунчика.
Розглядання ілюстрацій «Банк», «Дорослі на роботі», «Монетний двір»,
«Дорослий дає гроші дитині».
- Яка картинка показує, як заробляються гроші? (Робота) Що таке робота? Це
місце, де дорослі заробляють гроші. Яка картинка показує надійне місце для
заробляння грошей? (Банк) Що таке банк? Місце, де ми кладемо гроші, щоб
їх зберігали. Яка картинка показує місце, де заробляють гроші? (Монетний
двір) Хто дітям дає гроші? (Дорослі люди-батьки, в якості подарунка чи на
кишенькові витрати.
Підсумок.
-Про що ми сьогодні розмовляли?
-Що найбільше вам сподобалося і запам'яталося?
Діти дякують Афлатунчикові за цікаву казочку. Та прощаються з ним .
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа