close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
Тема: Українська пісня – душа народу.
Мета. Сприяти розвитку у підростаючого покоління здібностей сприймати прекрасні скарби,
створені художнім генієм українського народу, прилучати учнів до світу краси; виховувати
любов і повагу до України, відчуття прекрасного, формувати вміння аналізувати явища
культури, правильний естетичний смак.
Обладнання. Святково прибраний клас у стилі української світлиці з витворами народного
мистецтва, мультимедійна презентація, аудіозаписи.
Хід заняття
Учитель. Добрий день, любі діти, шановні гості! Щасливі ми, що народилися і живемо на
такій чудовій, багатій, мальовничій землі - у нашій славній Україні. Тут жили наші славні
прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінь нашого роду.
Барвиста й багата мова українського народу, її краса переливається сріблом - золотом у
народній творчості: у казках, прислів'ях, приказках, а найліпше у піснях.
Учениця. Існує легенда. Зібрав одного разу Бог усі народи й почав роздавати їм різні
чесноти. Німцям - точність, англійцям - витримку, французам - хист до виготовлення одягу.
Кожен, отримавши свій дарунок від Бога, йшов собі додому. І тут Бог побачив дівчинку у
віночку. Вона сиділа в куточку і гірко плакала.
- Чого ти плачеш ?- запитав Бог .
- Я не отримала дарунку.
- Що ж, не плач, дитино. Маю і для тебе дарунок.
І подарував Бог дівчинці пісню .
- Звідки ж ти, моя дитино?
- З України, Боже, я.
І дістав їй Бог з торбини Пісню...пісню солов'я. Висохли сльози, пішла дівчина до рідного
українського краю, понесла пісню.
Учитель. То ж немає на Землі народу більш співучого, ніж українці. І несе наш співучий
народ свою пісню від роду до роду, від неньки до дитини, від батька до сина. Тому і
поговоримо ми сьогодні про українську пісню.
Учень. Українських народних пісень записано чи не найбільше в світі – близько 30 тисяч. І
всі вони вражають своєю розмаїтістю. Особливу ланку займають календарно-обрядові пісні.
Вони були невід`ємні від річної господарської діяльності і родинного побуту. Були
косарські пісні, жниварські, родинні, звичаєві, веснянки, колядки, щедрівки – всі вони
підносили славу господаря-трударя, допомагали працювати й відпочивати після важкої
роботи.
Учениця. Багато віків вірними оборонцями Батьківщини були козаки, і героїчну історію
козацтва народ також оспівав у своїх піснях. У них передавалась мужність козаків, їх
героїчні походи, мудрість гетьманів. І сьогодні молодь переспівує ці пісні.
Учитель. Є пісні, які ми називаємо зараз народними. Сьогодні кожен українець знає пісню
«Пливе кача по Тисині», оскільки вона стала широко відомою в Україні в 2014 році під час
подій Революції Гідності, що відбувалася в Києві. Її вважають неофіційним реквіємом за
невинно убієнними активістами Євромайдану, які увійшли в історію під назвою «Небесна
сотня».
1
Якщо додати, що пісня звучала у блискучому виконанні колективу «Піккардійська
терція», вражаючи слухачів сильним смисловим та емоційним навантаженням, вона не
залишила байдужим жодного українця.
Виявляється пісня має літературну історію. На думку дослідника Василя Сокола,
народний поетичний твір був істотно перероблений закарпатським письменником і
перекладачем Василем Ґренджою-Донським.
Звучить пісня «Пливе кача по Тисині».
Учениця.
Микола Гоголь говорив, що дзвенить піснями Україна, бо народні пісні для
України – все: і поезія, й історія, і батьківська могила. Яке ж це диво-дивне – народна пісня.
І яку силу таїть вона в собі! Через усі війни, злидні й поневіряння пісня залишається жити.
Вона нездоланна й безсмертна, як народ, що її породив.
Учитель. Нашу пісню називають солов`їною. І кажуть, що солов`ї навчилися співати в
українців. Ось послухайте цікавий переказ.
Учениця. Колись солов`ї не жили в Україні, літали по всьому світу, збираючи пісні для
індійського царя, у саду якого вони жили. Залетів якось один соловей на Україну і сів
спочити у якомусь селі. На той час всі люди були у полі і не було чути ні музики, ні пісень.
“Що то за люди живуть тут?” – подумав соловей. Настав вечір, люди поверталися з поля
додому і ожила в полі, на сільських вулицях пісня. Соловей теж заспівав свою і звеселив
людей. Забувши про втому, вони так заспівали, що зачарували піснями солов`я. Полетів
соловей до царського саду і там заспівав українські пісні так, що цар втратив спокій і звелів
лише йому співати у своєму саду. Зачудовані солов`ї полетіли весною на Україну, щоб
висиджувати пташенят і слухати най чарівніші в світі пісні.
Ведучий. Послухайте пісню у виконанні Ірини Мазур «Ой у гаю при Дунаю»
Учениця. Дитина ще не вміє говорити, а від мами вже чує колискову пісеньку. Лагідний
материн наспів засівав душу дитини любов'ю до людей, до природи, до всього живого.
У колискових піснях часто з'являється кіт. У народних уявленнях, віруваннях багатьох
народів кіт постає другом людини, здатним оберігати її від злих сил.
Колискова «Котику сіренький»
Котику сіренький,
Не ходи по хаті,
Котику біленький,
Не буди дитяти.
Котку волохатий,
Дитя буде спати,
Не ходи по хаті Котик воркотати.
Ой на кота воркота,
На дитину дрімота.
А-а, а-а, люлі!
А-а, а-а, люлі.
Учень. Життя наших предків було тісно пов'язане з природою. На кожну пору року
припадали свої свята, обряди.
2
Діти теж приймали участь у календарних святах та пов'язаних з ними обрядах. На Різдво
та Новий рік виконувались колядки й щедрівки. У багатьох дитячих колядках та щедрівках
величання господарів і прохання до них часто носило жартівливий характер. Наприклад:
Щедрик - ведрик,
Дайте вареник,
Грудочку кашки
Ще й кільце ковбаски.
А не дасте ковбасу,
то я й хату рознесу!
Учениця. Закінчується зима, усі скучили за сонечком. Послухаємо слова пісні, яку співали
діти, закликаючи сонечко.
Закличка «Вийди, вийди, сонечко»
Вийди, вийди, сонечко,
На дідове полечко,
На бабине зіллячко,
На наше подвір'ячко.
Учениця. Провідне місце в українській пісенній творчості належить жартівливій пісні. В ній
переливаються всі барви й відтінки народного гумору.
Найдавніші записи українських народних жартівливих пісень датуються кінцем XVI ст.
Спостережливі й дотепні творці народного гумору підгледіли всі тіньові боки
повсякденного життя, освітлили їх сміхом, що розливається в піснях то легким жартом, то
глузуванням, то злою іронією, але завжди в них відчувається кодекс доброзичливості.
Серед героїв українських народних пісень найчастіше молодь: парубки й дівчата.
Однією з визначальних рис українського національного характеру є почуття гумору.
Яким би складним не було життя, люди завжди знайдуть привід пожартувати, посміятися
над негараздами.
Наш народ створив безліч жартівливих пісень, без яких не обходиться жодне свято. Вони
додають оптимізму і допомагають долати життєві труднощі.
Учениця. Цю українську народну пісню в нашій країні співають найчастіше, аніж інші
пісні. Це пісня - «Ти ж мене підманула».
Не можна перелічити, скільки артистів співали цю пісню. На концертах її виконують у
традиційному варіанті або в сучасній обробці. А ніхто не задумується, яка історія цієї пісні і
скільки часу вона існує. Вікіпедія про неї пише: «Пісня «Ти ж мене підманула» має не
стільки народне, скільки радянське коріння. Це видно з куплетів, оскільки слова «концерт»,
«робота» та ін. узвичаїлися в українській мові лише з 1930-1940-х років XX століття». Мені
таку хибну цитату вдалося повністю спростувати.
Учениця. Ця пісня має набагато глибше коріння. 1897 року український етнограф Василь
Петрович Милорадович опублікував пісні, які він зібрав у Лубенському повіті. Серед них і
була пісня-трендичка «Ти ж мене підманула». В переліку 92-х трендичок наша пісня
посідала 43 місце. Тобто вона не була в кінці ХІХ століття такою яскравою, як зараз, а була
звичайною, непомітною і малопоширеною піснею. Хто її автор – нам вже не дізнатися. Саме
Василь Милорадович – перша особа, яка цю народну пісню опублікувала.
3
Трендичка «Ти ж мене підманула» у позаминулому столітті була молодіжною піснею з
жартівливо-любовним змістом і жвавим ритмом. Її співали юнаки і дівчата до танцю, на
посиденьках, під час монотонної праці, на святі Івана Купала та ін.
Учениця. До вашою уваги виступ співочого колективу 6-А класу.
Учениця. Як бачимо історія української пісні безмежна. Популярними є і народні пісні
літературного походження. Ви не раз чули пісню на слова Т.Шевченка «Садок вишневий
коло хати» або «Пісню про рушник» на слова Андрія Малишка та музику Платона
Майбороди. Народною вважають і популярну пісню на слова Дмитра Павлика та музику
Олександра Білаша «Два кольори». Чи знаєте ви пісню «Червона рута»? Як ви думаєте –
вона народна? ЇЇ автором є неперевершений композитор ХХ століття Володимир Івасюк.
Про нього ми обов’язково поговоримо на майбутніх зустрічах.
Учениця. ... Згасло світло і по залу попливла душевна мелодія. На сцену разом зі своїми
донечками вийшла жінка у білій вишитій сорочці. Вони заспівали і зал зачаровано затих.
Ніжні голоси наповнювали душі слухачів тихою, світлою радістю. Хтось поринув у своє
босоноге дитинство, а хтось просто по-дитячому плакав, відчуваючи щирість української
пісні. У залі почали пошепки запитувати : "Хто це?". А у відповідь: "Та це ж родина Наталії
Май та їхня «Мамина сорочка»...
Учениця. І дійсно, зараз цю пісню співає вся Україна. Та на жаль мало хто знає, що слова і
музику до неї написала Наталія Май. Вперше пісня "Мамина сорочка" прозвучала у
виконанні Наталії Май та її донечок в 2003 році, в місті Канів, на Всеукраїнському
фестивалі "Родинні скарби України". І відтоді розлетілася неначе птах по землі, чаруючи
душі українців.
Наталія Май народилася у місті Свердловську Луганської області.
У її доробку більше 200 пісень. Багато з них стали всенародними. Їх з задоволенням
слухають і співають як на заході так і на сході України. Для пісень Наталії Май немає
кордонів. Вони мають прихильників серед українців Канади, Англії, Італії, Америки та
інших країн світу. А в Іспанії "Мамину сорочку" називають гімном української діаспори.
Учень. На Україні немає фестивалю, де б не звучали пісні Наталії Май. Доньки Наталії Май
— Олеся і Станіслава — щедро перейняли пісенний дар своєї мами.
Пісні Наталії Май — це авторські пісні, які своєю мелодикою і формою близькі до
народних. Тому багато хто сприймає їх саме як народні пісні.
Учитель. Послухайте пісню «Мамина сорочка» у виконанні Балабухи Анастасії та
Колісник Анастасії.
Учитель. Ми з вами живемо в ХХІ столітті. Пройшли віки, змінились епохи,
люди, події. Але народна пісня назавжди залишиться з нами. Щоразу, збираючись
разом, ми співаємо всім знайомі пісні та отримуємо позитивний заряд. Тому кожен з
нас має стати охоронцем пісні, щоб передати її нащадкам.
4
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа