close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
1962-1975
Після "золотого" 1961 року в двох наступних сезонах
динамівці суттєво погіршили позиції. 1962-го року команда
посіла 5 місце, а наступного року - сьоме. Незважаючи на
невдачі, до команди прийшло кілька цікавих виконавців, які
згодом стали лідерами клубу. Це: Банников, Соснихін,
Медвідь.
Суперкубок УЄФА
У січні 1964 року посаду головного тренера киян посів 53річний Віктор Олександрович Маслов. Саме йому належить
заслуга створення київського "Динамо" як команди
міжнародного класу. Своєю діяльністю він підсумував і
організаційно завершив роботу, що розпочали його
попередники Ошенков та Соловйов.
Уже в перший сезон перебування Маслова біля керма “Динамо” був відзначений
перемогою в Кубку СРСР. У фінальному матчі суперниками киян були футболісти
куйбишевської команди "Крилья Совєтов". Динамівці без особливих зусиль довели свою
перевагу в класі й перемогли з рахунком 1:0.
Спеціальні дипломи за перемогу в цих змаганнях 1964 року отримали: В.Банников,
В.Щегольков, В.Соснихін, В.Турянчик, Л.Островський, Й.Сабо, А.Біба, Ф.Медвідь,
О.Базилевич, В.Серебряников, тренери В.Маслов, В.Терентьєв, М.Коман.
Напередодні сезону 1965 року склад команди посилили майбутні зірки радянського
футболу Віталій Хмельницький та Анатолій Пузач. За підсумками чемпіонату динамівці
посіли 2 місце, поступившись чемпіонам - московському "Торпедо" - лише одним очком.
В.О.Маслову та його підлеглим було довірено найпершим поміж радянських команд
спробувати виступити в клубному європейському турнірі - розіграші Кубка Кубків 19651966 років. Перемігши на попередніх етапах суперників із Північної Ірландії та Норвегії,
наші земляки у чвертьфіналі отримали гарний приклад тактики від досвідченого
"Селтика" з Шотландії - 0:3 та 1:1.
1966 рік став одним з найкращих в історії київського "Динамо". Команда перемогла в
чемпіонаті СРСР (випередила ростовський СКА на 9 очок), виграла Кубок СРСР (у фіналі
кияни переграли "Торпедо" 2:0). П'ять динамівців (Сабо, Серебряников, Островський,
Поркуян і Банников) завоювали бронзові медалі на чемпіонаті світу в Англії, а Андрія
Бібу було визнано найкращим футболістом року в СРСР.
В 1967-1968 роках динамівці продовжили свою чемпіонську гегемонію. Кияни, в складі
яких блискуче виступали великі майстри Євген Рудаков, Віктор Банников, Вадим
Соснихін, Володимир Мунтян, Віталій Хмельницький, Анатолій Бишовець, Анатолій
Пузач, Валерій Поркуян, Йожеф Сабо, Федір Медвідь та інші перемогли в чемпіонатах
СРСР 1967 та 1968 років, повторивши рекорд московського ЦДКА (3 чемпіонства
поспіль).
1969 року кияни дебютували в Кубку чемпіонів. Підопічні Маслова перемогли
легендарний шотландський "Селтик", але в 1/8 фіналу поступились чемпіонові Польщі
"Гурнику".
Того ж року динамівці посіли друге місце в першості СРСР, зовсім трошки поступившись
московському "Спартаку". В Кубку чемпіонів "біло-блакитні" подолали австрійську
"Аустрію" з Відня, але не змогли “взяти” італійський бар'єр, поступившись "Фіорентині".
Наступного року "Динамо" посіло 7 місце в чемпіонаті СРСР. Команду залишили
Турянчик, Сабо, Банников і Поркуян. По закінченні першості з колективу пішов і
керманич - Віктор Маслов.
Переломним у історії "Динамо" став 1971 рік. У команді з'явився 22-річний Віктор
Колотов, згодом один з найкращих півоборонців в історії радянського футболу. Також
слід виокремити прихід Стефана Решко, який на багато років став центральною фігурою
оборонних побудов киян. Але головним посиленням команди став заслужений тренер
СРСР Олександр Олександрович Севидов.
"Динамо" блискуче виграло чемпіонат (випередивши другого призера - "Арарат" - на 7
очок). Голкіпера команди Євгена Рудакова визнано найкращим воротарем і футболістом
Радянського Союзу.
У чемпіонатах країни 1972 та 1973 років команда посідала другі місця насамперед за
рахунок кращого добору гравців порівняно з конкурентами. Поруч з досвідченими
майстрами Є.Рудаковим, В.Соснихіним, Ф.Медвідем, В.Мунтяном, А.Пузачем,
А.Бишовцем, В.Хмельницьким, С.Решко зарекомендували себе як вельми перспективні
гравці В.Колотов, В.Трошкін, В.Веремєєв, В.Матвієнко. Закріпилися в основному складі
нападник О.Блохін, який став кращим бомбардиром динамівців у сезоні 1972 року (14
голів) і наступного року (18 голів), оборонці В.Зуєв та М.Фоменко, півоборонці О.Дамін
та Л.Буряк.
У листопаді 1973, напередодні матчу з "Карпатами" у Львові футболістам київської
команди було представлено нового головного тренера - 34-річного Валерія Васильовича
Лобановського, у недалекому минулому одного з найпопулярніших гравців команди.
Лобановський сам підбирав тренувальні вправи, що застосовуються у провідних
командах, зібравши навколо себе кваліфікованих помічників. Його найближчим
соратником став Олег Базилевич, давній товариш по клубу, який цілковито поділяв його
погляди на подальший розвиток футболу. В якості тренера Базилевич прийшов до
"Динамо" в 1974-му.
Як підсумок нового спрямування на тренерському містку - дубль "Динамо" в 1974 році,
визнання Олега Блохіна найкращим футболістом країни. Але, як виявилось, це був лише
початок великих досягнень "ери Лобановського".
1975 року динамівці перемагають у чемпіонаті СРСР (випередили "Шахтар" на 5 очків).
Але головні досягнення були на міжнародній арені.
Лобановський привів команду до тріумфів у Кубку Кубків та розіграші Суперкубка
УЄФА. На шляху до перемоги в Кубку Кубків "біло-блакитні" здолали болгарський ЦСКА
(1:0, 1:0), німецький "Айнтрахт" (3:2, 2:1), турецький "Бурсаспор" (1:0, 2:0), голландський
ПСВ (3:0, 1:2), а в фіналі переграли угорський "Ференцварош".
У вирішальному матчі кияни повністю домінували на полі й перемогли - 3:0. Голи на
рахунку Онищенка (двічі) та Блохіна. В розіграші Кубка Кубків у складі "Динамо" грали
Рудаков (9 матчів), Матвієнко (9), Фоменко (9), Онищенко (9 матчів, 7 голів), Колотов (9,
2), Блохін (9, 5), Мунтян (8, 2), Трошкін (7), Веремєєв (7), Буряк (6, 1), Коньков (5),
Шепель, Маслов, Зуєв (усі - по 2), С.Кузнецов.
А восени 1975 року "Динамо" виграло Суперкубок, ставши найсильнішою командою
континенту. У двохраундовій дуелі було покладено "на лопатки" знамениту "Баварію"
Франца Беккенбауера, Зеппа Майера та Герда Мюллера.
У першому матчі 9 вересня в Мюнхені кияни, не зважаючи на відсутність Веремєєва,
Онищенка, Мунтяна та Матвієнка, здобули перемогу 1:0. В середині другого тайму
чудовий сольний прохід Олега Блохіна завершився влучним ударом голеадора “Динамо”.
6 листопада в Києві Олег повторив цю "процедуру" двічі, і в підсумку - впевнена перемога
динамівців. А за свої здобутки на міжнародній арені Олег Блохін був визнаний
найкращим футболістом Європи, отримавши "Золотий м'яч".
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа