close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
Тема. Форми існування української мови (загальнонародна мова,
літературна мова, просторіччя, діалект, професійні різновиди,
жаргон, арго).
Мета: розширити відомості десятикласників про форми існування
української мови, а також про місце діалектів у розвитку літературної
мови; формувати уміння визначати риси загальнонародної та
літературної мови, розвивати чуття мови, уміння знаходити в тексті
діалектизми; виховувати зацікавленість розмаїттям української мови.
Тип уроку: урок формування(засвоєння)знань.
Обладнання: підручник (Плющ М., Тихоша В.), словники, навчальні
посібники із орфографії та пунктуації, мовного розбору, картки, схеми.
Методи, прийоми і форми роботи: евристична бесіда, колективна
робота
з
теоретичним
матеріалом,
складання
схеми,
ознайомлювальне
аудіювання,
робота
в
парах,
групах,
взаємооцінювання.
Перебіг уроку
І. Організаційний момент
ІІ.Актуалiзацiя опорних знань, умiнь, уявлень та життєвого
досвiду
1. Повторення мовної теми №1(аналіз к.р.)
2. «Евристична бесіда»
– Якою є сучасна українська мова на державному рівні та в
щоденному спілкуванні?
– Чому нехтуються мовцями мовні норми?
– Як уникати засмічення мови?
– Що на це явище впливає?
ІІІ.Мотивацiя навчальної діяльності
1. «Для мене рідне слово це:
• бачити…
• чути…
• рухатись…
• торкатись…
• відчувати…
• сміятися…
• любити… «
ІV.Оголошення теми, мети, завдань уроку
V.Вивчення нового матерiалу (первинне засвоєння)
VІ.Осмислення нових знань, умінь
1.»Мовознавчі студії». Робота з підручником:
* виписати ключові слова із вправи 112(варіант І – текст 1, ІІ –
текст 2)
2. «Незакінчені речення»
Мова – це…
Її основні характеристики…
Національна мова…
Літературна мова…
Загальнонародна мова…
Сучасна мова…
3. Робота в парах. Скласти таблицю або схему про особливості
лексики обмеженого вжитку(за теорет. матеріалом, с. 56–57)
Лексика обмеженого вжитку
Діалектизми:
північні, південно-західні,
південно-східні
Терміни
Арготизми
Професіоналізми
Просторічна лексика
Жаргонізми
4. Ознайомлювальне аудіювання. Прослухати текст. Визначити
його тему, основну думку та стиль. Виписати ключові слова,
уклавши термінологічний словник
Взаємодія територіальних і соціальних діалектів із
загальнонародним розмовно-побутовим мовленням і літературною
мовою у різні історичні епохи виявляється по-різному. Якщо
територіальне членування мови належить до доісторичних часів і
пов’язане ще з періодом племінної диференціації, то соціальні
діалекти виникають у пізніший період розвитку і відображають у мові
соціальну стратифікацію суспільства. Існує різниця і в якісних
характеристиках
територіальних
і
соціальних
діалектів.
Територіальний діалект — це мовна система, що виявляє свою
специфіку на всіх мовних рівнях — фонетичному, лексичному,
словотворчому, морфологічному і синтаксичному, тоді як соціальні
діалекти вирізняються лише на лексичному рівні. Тому дехто з
науковців пропонує визначати їх як соціальні лексичні системи.
Крім того, територіальний діалект, особливо в минулі епохи, був
для його носіїв переважно єдиною мовою спілкування з оточенням,
тоді як соціальний діалект, уживаний у різних побутових сферах
міської комунікації, співіснує у свідомості його носіїв, як правило, поряд
із нормативною літературною мовою — і писемною, й усною,
виконуючи функцію певної лексичної підсистеми, використання якої
можливе лише за певних обставин — або в межах своєї соціальної
групи, або у визначеній комунікативній ситуації.
Соціальні діалекти — це варіанти національної мови, пов’язані з
існуванням соціальних груп, об’єднаних певним типом зв’язку.
У близькому до цього значенні вживається також термін жаргон.
2
Так в енциклопедії «Українська мова» жаргон визначено як «один із
різновидів соціальних діалектів, що відрізняється від загальновживаної мови використанням специфічної експресивно забарвленої
лексики, синонімічної до слів загального вжитку, фразеології, іноді й
особливостями мови».
В минулому терміну жаргон надавалось стилістично зниженого
значення, елемент негативної конотації зберігається іноді і в
сучасному побутовому мовленні. Еволюцію терміна можна простежити
за словниками іншомовних слів. Так, «Словник чужомовних слів» 1932
р. дає таке визначення жаргону: «1) зіпсована різними сторонніми
впливами говірка; 2) умовна штучна мова людей якогось фаху
(злодійський жаргон)».
Натомість у сучасній науковій літературі терміни жаргон і арго
позначають різновиди соціальних діалектів, причому арго, на
відміну від жаргону, вживається щодо специфічної, незрозумілої іншим
групової мови, спеціально створеної з метою її втаємничення від
сторонніх. В останнє десятиліття в науковому і публіцистичному
дискурсах поширився також запозичений з англійської мови термін
сленг на позначення жаргонізованого розмовного мовлення або
жаргону з широкою соціальною базою, наприклад молодіжний сленг.
Соціолект, або жаргон, виконує такі функції: об’єднує особу з
групою, водночас вирізняючи відповідну групу поміж інших, а також
стає мовним знаряддям інтерпретації дійсності. Соціолект, як кожна
мова, в певний спосіб інтерпретує дійсність, накреслюючи образ світу
згідно з системою суспільних вартостей, які приймає група. Так,
молодіжний жаргон виражає жартівливе, ігрове трактування дійсності.
Злочинні угруповання створюють свою брутальну мову, яка підтримує
брутальну поведінку. Отже, функції соціального діалекту тотожні
функціям загальнонародної мови, але якщо остання консолідує всю
національну спільноту, відрізняючи її від інших націй, то об’єднавча
функція соціолекту діє на вужчому, груповому рівні, виокремлюючи
всередині соціуму групи людей за певними ознаками — професією,
родом діяльності, інтересами, віком тощо.
Професійно диференційовані соціолекти зародилися дуже
давно, їх виникнення пов’язане з розподілом праці між членами
соціуму. В минулому в Україні були відомі такі професійні соціолекти,
як мова кобзарів (вона називалась лірницька мова), свій жаргон мали
бурсаки, духівництво, мандровані дяки та інші групи населення,
об’єднані за родом діяльності. Групові, або корпоративні жаргони
зазвичай виникають у групах людей, тісно між собою чимось
пов’язаних. Форми зв’язку можуть бути різними, наприклад, спільне
навчання в школі або інституті, служба в армії, захоплення туризмом,
спортом, колекціонування тощо.
Лексика корпоративних жаргонів за своїм призначенням суттєво
відрізняється від професійної лексики або термінології. Появу
3
спеціальної професійної лексики, як правило, викликає потреба
назвати якийсь предмет або явище, з яким виробник має справу у
своїй діяльності. Нерідко це стосується якогось специфічного
предмета, мало відомого або зовсім не відомого іншим.
Лексика ж групових жаргонів позначає переважно вже відомі
предмети, якості, стани. Тут ми маємо справу не з понятійними, а з
експресивно-оцінювальними синонімами, найчастіше стилістично
зниженими.
Головним чинником виникнення деяких групових соціолектів є
експресія. Так утворюються жаргони у відкритих молодіжних
середовищах — учнівських, студентських, в групах, пов’язаних із
мистецькою діяльністю. В таких соціолектах надзвичайно розбудована синоніміка. Наприклад, у польському словнику студентського жаргону, опублікованому в 1974 р., що містить 10 000 слів, на
позначення гроші зафіксовано 46 синонімів. З сучасного українського
студентського жаргону можна навести приклади таких синонімічних
рядів: торба — гаплик — хана — труба — глина — слива — ландиш
(кінець, крах чогось); герла — матильда — клава — тьолка — тітка
(дівчина) тощо (Л. Масенко).
VІІ.Закрiплення, систематизацiя та узагальнення
1.»Орфографічна п’ятихвилинка». Пояснити правопис слів із
укладеного словника
*Робота у групах
3.
VІІІ.Контрольно-коригувальний етап
1. «Закриті і відкриті питання до теми». Взаємопитування
ІХ.Пiдбиття пiдсумкiв уроку
1. Взаємооцінювання
Х.Iнструктаж щодо виконання домашнього завдання
1. § 10, впр.117.
2. Створити міні-проект(презентацію) до теми.
4
5
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа