close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
6 клас
Урок №47
Дата:
ВЛАСТИВОСТІ ВОД CВІТОВОГО ОКЕАНУ.
РУХИ ВОДИ В ОКЕАНІ
Мета: актуалізувати та поглибити знання про Світовий океан, формувати знан
ня про властивості вод Світового океану; розвивати практичні вміння та навички
визначати показники температур і солоності за картами атласу; сприяти розумінню
закономірностей у змінах температур і солоності вод Світового океану; розвивати
пізнавальний інтерес, аналітичне мислення; виховувати організованість,
послідовність у діях.
Обладнання: підручники, атласи, настінна карта півкуль, літрова банка з
водою, морська (або кухонна) сіль.
Тип уроку: комбінований.
Очікувані результати: учні зможуть називати властивості вод, пояснювати
особливості розподілу температур та солоності поверхневих вод, визначати причини
змін температури і солоності вод у різних частинах Світового океану.
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ
Прийом «Географічна розминка» — «Світлофор»
Робота з географічною картою
Учитель або один із учнів показує на настінній карті географічні об’єкти, а
учні, користуючись картками (червона, зелена), називають їх.
Прийом «Експрес-тест»
1. Невелика ділянка суходолу, з усіх боків оточена водою:
А острів; В материк; Б півострів; Г архіпелаг.
2. Середземне море є морем:
А окраїнним; В найбільш глибоким; Б внутрішнім; Г найменшим за площею.
3. Океан, переважна частина якого розташована у Південній півкулі:
А Тихий; В Атлантичний; Б Індійський; Г Північний Льодовитий.
4. Походження острова Мадаґаскар:
А материкове; В коралове; Б вулканічне; Г змішане.
5. Порівняно вузький водний простір, що сполучає водойми та відокремлює
ділянки суші:
А затока; В протока; Б море; Г шельф.
Прийом «Бліцопитування»
Пригадайте, які гази належить до складу атмосферного повітря.
Від чого залежить розподіл температур повітря на поверхні Землі?
1
Які властивості води вам відомі?
IІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ
Прийом «Проблемне питання»
Чи доводилося вам куштувати морську воду? Вона гіркосолона, неприємна на
смак. Недарма люди, що зазнають аварії у відкритому морі, без запасу прісної води
можуть загинути від спраги, тому що пити морську воду неможливо. Чому ж море
солоне? Деякі вчені вважають, що в давні часи води морів були прісними. Хто ж їх
згодом так сильно засолив? Та все ж ті самі крапельки води, вічні мандрівниці у
світовому кругообігу води.
Річки, нестримно прагнучи до моря, пробивають собі шлях серед гірських
порід, розчиняють деякі з них та несуть із собою частинки різних солей. І от вони
дісталися моря, віддали свої води, які потім почали випаровуватися. Але
випаровуючись, крапельки води залишають морю той маленький вантаж солей, що
принесли із собою.
Солі надають морській воді специфічних властивостей, через які вона
відрізняється від прісної. Наприклад, у морській воді легше плавати. Кількість солей
у морській воді в різних частинах Світового океану неоднакова. Також відрізняється
і температура вод Світового океану.
Від чого ж залежить солоність і температура вод Світового океану? Ви
зможете відповісти на це запитання, провівши дослідження сьогодні на уроці.
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1 Солоність морської води. Одиниці вимірювання солоності
Солоність — кількість солей у грамах, розчинених в 1 літрі (1000 г)
океанічної води. Солоність обчислюють у проміле (‰), тобто тисячних частках.
Середня солоність морської води — 35 ‰. Це означає, що в 1 літрі вод океану
міститься в середньому 35 г солей.
Демонстрація досліду
Розчинення 1 столової ложки морської солі в 1 л води — одержання
«морської» води.
Прийом «Географічний практикум»
Завдання. Проаналізуйте карту показників середньорічної солоності
поверхневих вод Світового океану та поясніть причини відмінностей показників у
різних частинах океану.
Ступінь солоності поверхневих вод океану залежить від:
 кількості опадів;
 величини випаровування;
 опріснення водами річок;
 танення льодів.
Найменш солоними є води Балтійського моря (5 ‰), а найсолонішими — води
Червоного моря (42 ‰).
Солоність води обумовлює низку особливостей: середні температура
замерзання морської води коливається в межах від –1,1 до –2,2 ºС, а закипає вода за
температури вище від 100 ºС.
2
Висновок 1. Солоність поверхневих вод Світового океану не скрізь однакова
та залежить від низки чинників.
2 Температура вод Світового океану
Прийом «Географічний практикум»
Завдання. Проаналізуйте карту показників середньорічної температури
поверхневих вод Світового океану та поясніть причини змін цих показників.
Температура поверхневого шару води залежить від клімату та знижується від
екватора до полюсів. Середня температура поверхневого шару вод океану становить
17,5 ºС. З глибиною температура води знижується досить швидко до глибини 200 м,
від 200 до 1000 м — повільніше. На глибинах понад 1000 м температура становить
приблизно +2...+3 ºС. Середня температура всієї маси води в океані дорівнює +4 ºС.
Найнижча температура води у полярних морях (–2 ºС), найвища — у Перській
затоці (+37 ºС).
Океанічна вода має велику теплоємність: 1 м³ води, охолонувши на 1 ºС, може
нагріти на 1 ºС понад 3300 м³ повітря.
Висновок 2. Вода у Світовому океані нагрівається Сонцем. Температура
поверхневих вод океану не однакова та залежить від широти місцевості, пори року,
морських течій тощо.
3. Види рухів води в Океані (перегляд презентації)
Хвилі — коливні рухи водної поверхні. Розрізняють вітрові, сейсмічні та
припливновідпливні хвилі.
Вітрові хвилі утворюються внаслідок тертя між повітрям і водою. Вони мають коливальний характер, причому чим сильніший вітер, тим більше хвилювання.
Сейсмічні хвилі — цунамі, утворюються під час підводних та прибережних
землетрусів, а також вивержень вулканів. Цунамі переміщуються в океані з надзвичайною швидкістю (до 800 км/год).
У відкритому океані висота цунамі невелика, однак на мілководді вони підіймаються на 20–30 м та мають страшну ударну силу, тому завдають жахливих руйнувань.
Припливно-відпливні хвилі виникають через коливання поверхні Світового
океану відносно його середнього рівня у зв’язку з тяжінням Місяця та Сонця. Зазвичай під час припливів вода підіймається на 1–2 метри. Максимальна висота припливів (18 м) спостерігається в затоці Фанді в Північній Америці.
Океанічні течії — горизонтальні переміщення водних мас на великі відстані.
За походженням найбільш поширені вітрові течії, викликані впливом потужних постійних і сезонних вітрів.
Висновок 1. Вода в океані завжди перебуває у русі. Розрізняють кілька видів
рухів води: вітрові хвилі, цунамі, припливи та відпливи, течії.
4. Характеристика видів рухів води в Океані та з’ясування їхніх причин
(робота в групах)
Завдання. Аналізуючи текст, рисунки, схеми підручника, складіть на аркуші
паперу «шпаргалку» (опорну схему) за видами руху вод в Океані та причинами
їхнього виникнення.
3
Кожна група виконує однакове завдання, але робить «шпаргалку» маркерами
та фломастерами певного кольору. Коли закінчується час на виконання (близько 20
хв), роботи передають іншим групам на 1 хвилину, щоб, «обійшовши» всі групи, вони повернулися до «авторів». За одну хвилину кожна група повинна перевірити
«шпаргалку» та за необхідності маркером свого кольору внести виправлення та
доповнення.
Висновок 2. Причинами рухів води в океані є вітер, взаємодія Землі з Місяцем
та Сонцем, підводні землетруси та вулканізм.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Прийом «Чомучка»
Чому температура поверхневого шару океану від екватора в бік полюсів
зменшується?
Чому на великих глибинах солоність вод майже не змінюється?
Чому океанічна вода замерзає не за 0 ºС, а за –0,5 ºС, –1,0 ºС, а іноді й за –2,0
ºС?
Чому взимку площа, вкрита кригою в океані, розширюється а влітку, навпаки,
скорочується?
Чому в Червоному морі солоність води вища за середню океанічну — 42 ‰?
«Порівняйка»
Завдання. Порівняйте солоність окремих частин Світового океану із
середньою океанічною та поясніть причини відмінностей:
 Аравійське море — 36–37 ‰;
 Ґвінейська затока — 31–32 ‰;
 Бенґальська затока — 32 ‰;
 Карське море — 10 ‰;
 води біля берегів Антарктиди — 32–33 ‰.
Прийом «Проблемне питання»
Чому колись на морських суднах моряки, вирушаючи в далеке плавання,
брали із собою великий запас прісної води, а сьогодні в цьому немає необхідності?
Прийом «Проблемне питання»
Американський океанограф і метеоролог М. Ф. Морі так написав про течії: «В
Океані є річка. Вона не пересихає навіть у найбільші посухи та не виходить з берегів
під час найсильніших повеней». Наведіть аргументи «за» і «проти» такого
порівняння.
Задача
Через який час цунамі, що виникло поблизу Гавайських островів, досягне
берегів Японії? (Середня швидкість поширення хвиль — 700–800 км/год).
VI. ПІДСУМКИ УРОКУ, РЕФЛЕКСІЯ
Заключне слово вчителя
Важливими характеристиками вод Світового океану є солоність і температура.
Солоність поверхневих шарів Світового океану не однакова і залежить від
кількості атмосферних опадів, притоку річкової води, танення льодовиків та
випаровування водяної пари. Температура поверхневого шару Світового океану
знижується від екваторіальних широт до полярних та з глибиною.
4
Води Світового океану постійно перебувають у русі. Найбільш поширеним
видом руху є хвилі, спричинені вітром. Причинами, що викликають рухи води, можуть бути також постійні вітри, цунамі та землетруси, сила тяжіння Сонця та
Місяця. Цунамі та сильні хвилі надзвичайно небезпечні і можуть призводити до
серйозних руйнувань та людських жертв. Запобігти цунамі неможливо, але можна
заздалегідь попередити про його наближення. А от енергію припливів люди навчилися використовувати. На узбережжі деяких країн побудовані припливні електростанції.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати текст §§ 40-41підручника (Т.Г.Гільберг).
2. Позначити на контурній карті материки, великі острови та півострови.
3. Нанесіть на карту теплі (червоним кольором) та холодні (синім кольором)
течії Світового океану: Західних Вітрів, Ґольфстрім, Північноатлантичну, Північну
та Південну Пасатні, Перуанську, Каліфорнійську, Мусонну, Куросіо.
3. Об’єднатися в групи, принести папір, фломастери, маркери.
4. За допомогою Інтернет-ресурсів підібрати цікаві факти (2–3) про живі організми в Океані.
5
ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ
В Океані розчинено близько 50 000 000 000 000 000 (50 квадрильйонів) тонн
солей. Якби води морів та океанів випарувалися, на дні океанів залишився би шар
солі завтовшки 150 м. З океанічної солі можна було б також насипати вздовж усього
екватора вал завширшки в 1 км та заввишки 280 м.
У морях та океанах є також радій та уран. До того ж, за розрахунками вчених,
у кожному кубічному кілометрі морської води міститься близько 300 кг срібла та 6
кг золота. Однак на сучасному рівні техніки процес виділення з морської води цих
скарбів є дуже трудомістким і нерентабельним. Хоча вже сьогодні з неї
видобувають магній, калій, бром і різні солі.
Сталість сольового складу океану регулюється живими організмами. Майже
весь вуглекислий кальцій, а також солі Силіцію (кремнію), що виносяться річками,
швидко витягуються з розчину тими морськими рослинами та тваринами, які
будують із цього матеріалу свої панцири та черепашки.
Тепер для вимірювання солоності Світового океану зовсім не потрібно брати
проби вод. 2011 року НАСА зібрало на борту міжнародного супутника прилад, який
зробив першу глобальну карту солоності океанів Землі.
Відомий як Aquarius, прилад надав НАСА найточніші дані з космосу про
солоність на поверхні океану — ключовий компонент клімату Землі, який впливає
на циркуляцію океану і пов’язаний з якістю прісної води на планеті.
Найбурхливіші у Світовому океані — південні широти, так звані «ревучі
сорокові» та «шалені п’ятдесяті». А найспокійніше місце в Океані — у районі
острова Ява. Море хвилюється тут лише 10–12 разів на рік, а великі шторми
бувають дуже рідко.
Теплі та холодні течії істотно впливають не лише на клімат окремих країн або
материків, але й на клімат усієї планети, транспортуючи величезні маси води, тому,
наприклад, теплі течії називають ще «трубами водяного опалення» Землі.
Раніше найбільшою з морських течій вважали Ґольфстрім, який разом зі своїм
продовженням — Північно-Атлантичною течією, дістав назву «піч Європи». Ця
течія біля острова Ньюфаундленд сягає завширшки 20 км за середньої глибини 320
м. Усі річки нашої планети несуть у 22 рази менше води, ніж один Ґольфстрім. Але
нещодавно було встановлено, що найпотужнішою і найбільшою течією є
Антарктична циркумполярна (течія Західних Вітрів), тобто навколоантарктична
течія. Довжина «цариці морських річок» перевищує 30 тис. км, ширина — 1000 км, а
глибина — 2–4,5 км. Щосекунди Антарктична течія переносить понад 240 млн км3
морської води, що значно більше, ніж решта «морських річок» разом.
Найшвидша з течій — Наквато Рапідс у Тихому океані біля берегів канадської
провінції Британська Колумбія. За даними Книги рекордів Гіннеса, її швидкість
становить 29,6 км/год.
Найбільші хвилі бувають у Тихому океані. Навесні 1972 р. під час бурі було
зафіксовано більш ніж 34-метрову їхню висоту. Вони йшли одна за одною через
кожні 20 секунд зі швидкістю 138 км/год. Хвилі цунамі ще вищі. Рекордної висоти
сягнула хвиля біля архіпелагу Рюкю (Японія) під час землетрусу 24 квітня 1771 р.—
85 метрів! Швидкість — 700 км/год. Цей рекорд записаний до Книги рекордів
Гіннеса.
6
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа