close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
Сценарій виступу екологічної агітбригади на тему:
Первоцвіти
просять захисту
Учень:
Увага! Увага!
Сьогодні в цей час
На сцені знову
Команда школи-інтернат
Розкаже про природу.
Учень :
Вас вітає агітбригада “Дзвін”!
Учень :
Привіт! Ми раді вас вітати,
I завітали на це свято,
Щоб відпочити, щоб присісти,
Про свої мандри розповісти.
Учень:
Планетою Земля мандруєм,
Та звідусіль ми тільки й чуєм:
Земля зітхає, природа плаче,
Хіба ж не можна якось інакше?
Учень:
Давайте сядем, поміркуєм –
Чом безлад у природі прогресує?
І трішки часу в нас для цього буде,
А що про це нам кажуть вчені люди?
Учень:
“Не бійся ворога – в крайньому разі він може тебе вбити”.
Учень:
“Не бійся друга – в крайньому випадку він може тебе зрадити”.
Учень:
“Бійся байдужого – тільки з його мовчазної згоди у світі панують зрада і
вбивство”.
Учень:
Це знамениті слова великого сина чеського народу Юліуса Фучика про
велике...
Учень:
Але в повній мірі стосуються вони і нашого повсякденного життя, коли
проста байдужість до того, що коїться поруч, стає мовчазною згодою зі злом.
Учень:
Злом, малим і великим.
Учень:
Тому сьогоднішню подорож ми хочемо провести з вами у чудовому
весняному лісі, на квітучій лісовій стежині, у казковому дивосвіті, якого
створив Бог для людини.
Учень:
Тому що ось-ось настане весна, зацвітуть гори і полонини, долини і
звори! Все забуяє, защебече, звеселиться!
Учень:
Але, на жаль, і тут є екологічні проблеми. Природна рівновага у
рослинному світі порушена!
Учень:
Жадібна рука людини нищить красу, особливо рідкісні квіти!
Витоптано, зірвано, знищено великі території первоцвіту.
Учень:
Тому наш заклик:
Разом:
“Бережіть квіти , особливо первоцвіти!”
Учень:
Бо первоцвіт – це сонцева дитинка,
він сміється радісно всьому.
Тож хай радість його цвіт принесе
старому, юному й малому.
Учень:
Ну що ж , пора в дорогу вирушати.
І як вже обіцяли, красиву дівчину – весну нам треба відшукати.
Учень:
У неї є три юнаки чудові.
Вони дарують людям цвіт любові,
Дарують радість й сподівання,
Від березня і аж до травня.
Учні виходять. На сцену під спів пташок виходить весна.
Весна:
А ось і я – весна!
Все кориться міцній моїй владі,
Kрасує земля у зеленім наряді.
Темна хмара озвалася громом гучним,
Освітились вогнем блискавиці,
Вкрилась темна земля зіллям-рястом дрібним,
Все кориться мені мов цариці.
Учень:
Яка же ти велична й красива!
Побачили тебе! Ти – справжнє диво!
Учень:
Ти розкажи нам, покажи усе,
Які сюрпризи нам усім несеш?
Весна:
Дарую вам тепло і трави,
Дарую спів струмка, дарую радість,
Дарую першоцвіти – дивні квіти!
Що розквітають дивної пори,
Коли ще сніг лежить у лісі,
А диво-квіти рвуться з темноти.
Учень:
Що це за рослина?
Який колір квітки, листя, чи стебла?
Весна:
Я розповім і покажу,
Та перш хочу я сказати,
Що потребують всі мого тепла,
Й тепла людського…
Та чомусь завжди буває,
Що губить їх людська рука.
Зупиняються, весна продовжує..
І ось ми вже прибули
У моє царство ніжної краси.
Тут місяць березень панує,
І розквітає від його руки
Підсніжника духмяний цвіт,
Напровесні усіх він веселить.
Та жаль…його пучками для краси
Зривають люди із землі.
Послухайте, ось чути дзвін – це підсніжник нам дзвенить.
Підсніжник:
Із-під снігу я пробився
І на сонце подивився,
Подивився й зажурився:
Всіх братів моїх зірвали
І стебельця потоптали,
Відвезли на продаж в місто,
Щоб в букеті ми два дні
Постояли на столі.
Не купуйте ви нас, люди,
Не губіть красу ви всюди!
Учень:
Дивіться, блакитне небо впало на землю і синіє серед голого віття
лісових дерев.
Пролісок:
Я – синьоокий пролісок.
Цвіту я тут, милую око.
Так ніжно пестить мене вітер весняний,
Та все ж таки є небезпека
Потрапити до рук людських.
Тому благаю вас усіх,
Достукайтесь до душ черствих,
Щоби природу берегли і шанували,
І нам – весняним першим квітам –
Життя щоб не ламали.
Весна:
А ось і білоцвіт весняний
Нам у дарунок березень приніс.
Голівку він підносить обережно,
Бо чує тупіт людських ніг.
Білоцвіт:
Друзі! Відкрию вам один секрет. Я можу рости не тільки в лісі, а й у саду,
на клумбі. Ще у XV столітті люди, зачаровані моєю красою, садили мої
цибулинки в пухкий грунт і з нетерпінням чекали, поки весна розтопить сніг і я
почну цвісти. Спробуйте, посадіть одну мою цибулинку, і через декілька років
у вас буде ціла клумба.
Учень:
Дякуємо! Ми обов’язково спробуємо!
Білоцвіт:
Під ясним сонцем, чистим небом я цвіту,
Поставите у вазу – зіпсуєте красу!
Підсніжник, пролісок, білоцвіт стають в одну лінію і звертаються до усіх у
залі.
Підсніжник:
Не зривайте первоцвіти,
Тане сніг, весна, відлига…
Рушила по річці крига.
Сонце світить, пригріває,
Йде тепло, зима тікає.
В лісі сніг іще лишився,
Під деревами укрився,
Сніг від сонечка сховався,
Теплих променів злякався.
Пролісок:
Та з під снігу – справжнє диво!
Ми – первістки весни сміливі.
Показалися тендітні,
Запашні й такі привітні.
Білоцвіт:
Не зривайте первоцвіти,
Помилуйтеся на квіти.
Той, хто робить з них букети, –
Знищує життя Планети.
Учень:
Чудово ми помандрували,
Багато нового дізнались.
Вже час у школу повертатись,
Про цю красу всім розказати.
Весна:
Приходьте, друзі, ще сюди,
Я буду рада вас вітати.
І незабаром квітень нам
Принесе краси багато:
Медунку, ряст і сон-траву –
Чудові первоцвіти,
А ви ідіть і людям донесіть,
Аби навчилися красу землі любити.
Діти ідуть, весна навздогін гукає.
Весна:
Цвітуть у травні тут конвалії суцвіття,
І вранці квіти у росі.
Уся земля в п’янкій обнові,
В бентежній, трепетній красі.
А також травень ще приносить
Дивний барвінок, який цілющу силу має,
Про нього наш народ пісні співає,
Вплітають у весільнії наряди,
Вмивають личко ним дівчата.
Не зволікайте, приходіть сюди,
Побачите лице краси!
Весна і учні-мандрівники виходять.
Усі учні виходять на сцену.
Учень:
Чудову подорож здійснили
І багато зрозуміли.
Учень:
Ми зрозуміли, що степи, ліси і квіти –
З надією все дивляться на нас.
Ми обіцяємо їх захистити,
І їх краси не будемо топтать.
Учень:
Усіх людей ми закликаєм:
“Нащадкам збережіть природу:
Її степи, ліси, джерельну воду”.
Учень:
Дерева не рубайте, не вбивайте звіра,
І у природі буде хай довіра,
Що не заподієте ви зла їй,
Своїй колисці, матері своїй.
Учень:
Не зачіпайте і підсніжник,
Шафран чи пролісок в гаю.
Хай білоцвіт – весни провісник –
Радіє сонцю і теплу.
Учень:
На схилах хай щороку квітне
Бузок, фіалка, сон-трава.
І незабуток блакить ніжна,
І ряст, і пшінка весняна.
Учень:
А ще анемони, і рябчиr, й ірис,
Піони, фіалки, нарцис.
Милують нам зір щовесни
На лузі і в лісі вони.
В букет я їх не зірву,
Бо дуже вже я їх люблю.
Онукам залишу красу,
Довкілля для них збережу.
Далі про природоохоронну роботу в школі.
Учень:
Тож бережіть природу зимою й літом,
І справа тут не в первоцвітах.
Не слово тут, а діло передує,
І наша школа з ділом цим крокує.
Учень:
Ми садимо ялинку і калину,
Нехай наш край буде зеленим.
Учень:
На клумбах квіти вистроїлися у ряд,
Бо в нашій школі був для них парад.
Учень:
У спальнях й класах зелень аж буяє,
Кімнатна галерея цвіте і розцвітає.
Учень:
Ми мали честь майже півроку
Знайомитися з птахом року.
Це бджолоїдка звичайна,
Така яскрава й різнобарвна.
Учень:
А ще всі учні школи й вчителі
Узимку підгодовують птахів.
Учень:
Ще про природу пишемо газети,
Із класу в клас розносимо буклети.
Учень:
Ось ви й дізналися про наші справи.
А скільки ще у нас є планів!
Учень:
Ми прагнемо зробити кращим світ,
Ну хоч не весь, хоча би наш Чортків.
Учень:
Тому гартуйте свій дух і тіло,
Беріться за роботу сміло.
Уже тепер з маленьких літ
Ідіть добро творити в світ!
Учень:
Очистіть Землю від бруду і скверни,
Посійте скрізь добра і квітів зерна!
Хай буде планета красива й зелена
Для щастя, добра, для тебе й для мене!
Учень:
Давайте боротись за чистоту природи,
Планеті не будем наносити шкоди.
Посадимо ліс і гайочки зелені,
Сади і діброви – планети легені!
Учень:
Очистимо струмки – і будуть жити ріки,
Бо із малих струмків течуть річки великі.
Вода – це є життя, без неї не прожити.
Вже час прийшов для нас – природі послужити
Учень: Давай будемо природу берегти!
Учень: Я метелика не скривджу, хай летить.
Учень: Я ялинку не зрубаю, хай стоїть.
Учень: Не затопчу мурашинку, хай повзе.
Учень: Не зламаю з дуба гілку, хай росте.
Учень: Не впущу сміття у річку, хай бурлить.
Учень: Із гнізда яйце не скину, хай лежить.
Учень: В джерело не пущу камінь, нехай б’є.
Учень: В полі жито не столочу – це святе.
Учень: Верби посаджу в долині, хай шумлять.
Учень: Зерен птахам кину взимку, хай їдять.
Учень: Покормлю приблуду-кішку. А як ти?
Учень: Давай будемо природу берегти!
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа