close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
Тепло родинного вогнища
Мета: удосконалити вміння писати твори-роздуми на морально-етичну
тему,
добираючи
мовні
засоби
відповідно
до
форми
й
задуму
висловлювання; розвивати творчі здібності учнів; виховувати повагу до
сім'ї, родинних цінностей.
У подружжі — як надворі:
буде сонце, будуть і хмари.
Народна мудрість
ХІД УРОКУ
І. Мотивація навчальної діяльності
Учитель. Предмет нашої розмови на уроці — родина.
—Доберіть синонім до слова родина.
(Лунає уривок з пісні.)
Зеленее жито, зелене,
Хорошії гості у мене.
Зеленее жито ще й овес,
Ой зібрався рід наш увесь.
Учитель. Рід, родина... Що означають ці слова? Тлумачний словник дає таке
визначення: «Родина — група людей, що складається з батьків, дітей, онуків
і близьких родичів, які проживають разом» (визначення записано на дошці).
Робота з епіграфом.
—Як ви розумієте епіграф до нашого уроку?
Учитель. Наше завдання — довести, що сім'я — це клітинка суспільного
організму, з'ясувати проблеми сучасної сім'ї і шляхи їх подолання.
II.
Актуалізація опорних знань
Бесіда.
—Які стилі мовлення вам відомі?
—Назвіть ознаки публіцистичного стилю.
—Чому саме в цьому стилі краще працювати, щоб написати твір-роздум?
— Пригадайте композиційну схему до твору-роздуму.
—Ще раз прочитайте пам'ятку про основні вимоги до твору.
III. Сприйняття й усвідомлення навчального матеріалу
Історична довідка.
Сім'я — одна з найдавніших форм співжиття людей. Вона виникла значно
раніше від класів, націй, держави ще в надрах первіснообщинної формації. У
Київській Русі існували великі родини, в яких були діди, батьки — кілька
одружених дітей зі своїми сім'ями. Середньостатистична сім'я часів Київської
Русі становила близько шести осіб.
У Руському Літописі зазначено: «Поляни мали звичай своїх предків, тихий і
лагідний, і поштивість до невісток своїх, і до сестер, і до матерів своїх, а
невістки до свекрів своїх і до деверів велику пошану мали».
В Україні традиційно був поширений моногамний шлюб — це форма
шлюбу, коли чоловік одружується лише з однією жінкою, а жінка — лише з
одним чоловіком. Українське слово жона (а отже, і всі похідні від нього:
жінка, жіночий, жіноцтво) виникло від давньогрецького слова qenos —
«рід», «народження». Тобто первісним значенням слова жона було «та, що
народжує».
В Україні існував принцип соціальної ендогамії, тобто обранця
найчастіше шукали рівного за походженням і багатством. Це робилося для
того, щоб у майбутній сім'ї чоловік та жінка-були рівноправними і ніхто не
мав підстав для докорів.
Наприкінці XIX ст. в Україні найчастіше одружувалися після служби у
війську. Якщо з якоїсь причини хлопець не йшов до війська до 21 року, він,
як правило, не одружувався. Дівчата виходили заміж переважно в 16—18
років. Важливу роль у виборі наречених відігравали батьки. Народ вважав,
що без батьківського благословення неможливо створити щасливу сім'ю.
Щоправда, під час сватання останнє слово — згода чи відмова — завжди
було за молодими. Дівчину чи хлопця рідко примушували до одруження. В
українських селах в усі історичні періоди здебільшого намагалися поважати
бажання і дії всіх членів, незалежно від віку і статі.
В українців упродовж віків сформувалися два основні мотиви вибору
наречених: кохання й економічна вигода. Молодь переважно керувалася
почуттями. Батьки ж часто зважали на матеріальний бік укладання шлюбу.
Але все-таки шлюби за розрахунком укладалися рідше.
У працях сучасних етнографів зустрічається твердження, що вінчання в
Україні до кінця XIX ст. було дозволом на спільне сімейне життя. Якщо
шлюб у церкві й весілля відбувалися, не в один день, то повінчані молоді
жили окремо — кожний у своїх батьків—до весілля. Лише після виконання
весільних звичаїв та обрядів, у яких брали участь майже всі члени сільської
громади, молоді вважалися чоловіком і дружиною. Щоб уникнути певного
конфлікту й протиріч, у XIX ст. церковне вінчання здебільшого відбувалося
в один день із весіллям і навіть було його складовою.
Шлюб - це дозволена й регульована суспільством форма взаємин між
чоловіком і жінкою, що визначає їх права та обов'язки по відношенню один
до одного і до дітей. Він здійснюється через обряд вінчання або громадську
реєстрацію.
.
-
Бесіда.
—Чи з'явилися зараз, на вашу думку, нові форми шлюбу? Які?
—Яке ваше ставлення до цивільного шлюбу?
Учитель. Ось цікава пам'ятка початку XX ст. — «Руководство к выбору
жен», що вийшло друком у Москві у 1915 р.: «Выбираемая жена должна
иметь средний рост, среднюю полноту и следующий перечень приданого,
которое весьма важно при выборе супруги: два меховых салопа, первый из них
праздничный, а второй будничный; платьев носильных сколько есть, вещи
золотые и серебряные, а также драгоценные каменья можно брать чем
больше, тем лучше, ибо это также деньги, лошадь брать только молодую и
хорошую, а то жена, если лошадь была старая и околела, будет постоянно
твердить, что она взята с лошадью».
— Що є визначальним мотивом для кожного з вас при виборі супутника
життя? На що ви будете звертати увагу?
Психологічний тест (додаток).
Самостійна робота.
Подумайте й запишіть проблеми сучасної сім'ї. Найголовнішу, на вашу
думку, проблему запишіть першою.
ІV. Добір фактичного матеріалу
Інсценування уривка з повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я».
Кайдашиха. Чого це ти, Мотре, сіла шити? Хіба не бачиш, що в печі обід
недоварений, а хата і досі стоїть не метена?
Мотря. Та вже ж бачу, не повилазило (засуває нитку в голку).
Кайдашиха. Гляди лиш, щоб тобі не повилазило. Сядеш собі шити по
обіді, як упораєшся.
Мотря. Ох-ох! Так у мене чогось болить спина, так ниють руки.
Кайдашиха. Дражнись! Дражнись! Кидай лишень сорочку та вимітай хату,
кажу тобі! Я хазяйка в хаті, а не ти. ЗРоби те, що тобі загадують.
Мотря. А я вам, мамо, не наймичка!
Кайдашиха. Цить! А то як візьму кочергу, то й зуби визбираєш!
Мотря. Ви мені не рідна мати: не давали зубів, не маєте права й вибивать.
У коцюби два кінці: один по мені, другий по вас.
Бесіда за учнівськими записами.
— Яка проблема родини піднімається в інсценівці уривку? Чи є сучасною
ця сімейна проблема? Чи записана ця проблема у ваших зошитах?
Народний анекдот
— Хто винен?
— Невістка: хоч у хаті немає, так он її спідниця висить.
Проблема 1. Стосунки невістки й свекрухи.
Учитель. Французький імператор Наполеон III, племінник Наполеона
Бонапарта, закохався в Євгенію Тебську й одружився з нею. Хоча вона була
дочкою звичайного іспанського графа, Наполеон, зачарований її юністю й
красою, був дуже щасливим, бо безмежно кохав цю жінку.
Здоров'я, влада, багатство, краса, любов — усе, що необхідно для повного
щастя, — було в Наполеона і його юної дружини. Але дуже швидко яскраве
полум'я кохання згасло: Євгенію почали мучити приступи ревнощів і підозр.
Вона вдиралася в кабінет імператора навіть тоді, коли той займався
державними справами.
Ніщо так не руйнує сімейне життя, як ревнощі. Вони діють, як отрута
королівської кобри, завжди знищують, завжди вбивають.
Проблема 2. Ревнощі.
Учитель.
Трагедією
життя
американського
президента
Авраама
Лінкольна був його шлюб. Дружина постійно його критикувала: то він
незграбно ходить, то їй не подобалось, якої форми його вуха; критика була
неймовірно лютою, супроводжувалася істериками, криками.
І
Проблема 3. Критика, намагання змінити партнера.
Учитель. Дружина графа Льва Толстого перед смертю зізналася дочкам: «Я
винна у смерті вашого батька». І це було правдою.
У житті відомого письменника був період душевного зламу: він почав слідувати
вченню Христа — роздав свої землі бідним, відмовлявся від гонорарів за свої
книги. Дружина любила розкіш, прагнула слави, він вважав, що багатство — це
гріх. Протягом багатьох років вона сварилася, вимагала грошей.
На початку сімейного життя вони були дуже щасливими, а через 48 років
Л. Толстой не міг терпіти власну дружину....
Проблема 4. Нестача грошей.
Учень.
Як добре, коли маємо власний дім,
Де нас чекають і обід, і ласка,
Як добре, коли лад і спокій в нім,
І кожен день чекаєш, наче казку.
Як добре!
Та, на жаль, і так бува,
Що йдеш додому, як татарин в гості.
Як важко, коли вирвались слова,
Що вивертають душу, ломлять кості.
Тож хай між нами не гримлять громи,
Докори і прокльони не лунають.
Дай, Боже, сил лишитися
Великомудрими і вдячними навзаєм!
Учитель. Грубість — це перше, що знищує кохання. Кожний знає про це, але
відомо, що ми завжди ввічливіші зі сторонніми, ніж із власними родичами.
Проблема 5. Грубість.
Запитання до учнів.
—Як ви вважаєте, чи повинні бути сварки в родині?
—Підніміть руку ті, у кого родичі, знайомі зараз на заробітках в
інших країнах?
—Як ви вважаєте, це руйнує сім'ї?
Проблема 6. Робота за кордоном.
Зачитайте, які ви записали проблеми сучасних родин, що ми не згадали.
Творча робота.
Складіть сенкан про сім'ю.
Сім'я
Дружна, велика, рідна
Виникає, розвивається, вдосконалюється
Кожна родина повинна бути щасливою
Фортеця
Робота з прислів'ями.
Учитель. Кожна людина, особисте життя якої вдало склалося, може бути
набагато щасливішою, ніж одинокий геній. І. Тургенєв, класик російської літератури, казав: «Я віддав би свій талант і свої книги тільки за те, щоб знайшлася
хоча б одна жінка, якій би не було байдуже, чи запізнився я на обід».
(Учні зачитують прислів'я про родинні стосунки.)
• Чоловік у домі — голова, а жінка— душа.
•Нема цвіту цвітішого від маківочки, нема роду ріднішого від матіночки.
•Годуй діда на печі, бо сам там будеш.
•Шануй батька й неньку — буде тобі скрізь гладенько.
•Жінка сяє — увесь дім сяє, жінка похмура — весь дім поглинутий у морок.
V. Підсумок уроку
Учитель. У Нідерландах, перш ніж увійти в дім, прийнято знімати взуття
біля порога. Давайте, перш ніж увійдемо в дім, залишимо свої буденні неприємності біля порога. Як би нам сумно не було, пам'ятаймо — у нас, є родина.
(Лунає пісня «Калина» у виконанні Софії Ротару.)
VI. Рефлексія
Бесіда.
—Що вам сподобалося на уроці?
—Які висновки ви зробили?
—Чи почули ви щось нове?
—Що вас здивувало?
VII. Домашнє завдання
Додаток
Тест
Чи легко ви знаходите друзів?
У колі (див. схему) записані ті риси, які б ви хотіли бачити у ваших друзів.
Виберіть із них три, які понад усе вам імпонують.
За щирість нараховується 25 балів, вірність — 20, спритність— 10, красу
— 6, розум — 8, скромність — 15, цікавість — 5, чутливість —12.
Більше 50 балів. У вас є друзі, на яких ви можете покластися. І нехай вам
не завжди щастить, ви неодмінно зустрінете справжнє кохання.
Більше 30 балів. Більше довіряйте людям! Ви не вірите у справжнє
кохання.
Більше 10 балів. Для вас вибрати друга — не проблема. Але, без сумніву,
ви швидко зраджуєте їх і легко втрачаєте.
Схема
Щирість
Вірність
Цікавість Спритність
Чутливість
краса
Скромність
Розум
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Колегіум «Олімп»
Бінарний урок з української мови та
основ здоров’я
на тему:
Тепло родинного вогнища
мови
Київ
2013
учителя української
Музики А. Ю.
та
учителя основ здоров’я
Ємельянцевої Т. В.
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа