close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
" Вірний Той, Хто вас кличе, Він і вчинить оте! "
(1Сол.5:24)
Щомісячне видання Церкви "Христа Спасителя" ВСЦ ЄХБ
вул. Гагаріна – 32, с.Чапаєвка, Золотоніський район, Черкаська обл., Україна, Інд.19774
www.chapaevka-church.com
I.
II.
III.
"Свідчення Божої вірності"
3-4ст
 Постійні докази
 Будівництво реабцентру є одне із свідчень Божої вірності
 Дбати про найголовніше, закликає вірний Бог
Події місяця




5-11ст
" Долаючи перешкоди "
" Благо славити Бога "
" Справа життя "
" Правдиве очікування "
Поетична сторінка
 Вірші сестри Люби
2
12ст
Сергій Лимар – пастор Церкви "Христа Спасителя"
33 Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, а все це вам
додасться. 34 Отож, не журіться про завтрашній день, бо завтра
за себе само поклопочеться. Кожний день має досить своєї
турботи! (Матв.6:33,34)
Скільки разів віруючі за своє життя переконуються в істинності поданих
вище слів, сказаних самим Господом під час "Нагорної проповіді". Скільки
разів перечитували їх і наповнялися впевненістю у завтрашньому дні.
Скільки разів чули проповіді на дане місце і підбадьорювалися тим у часи
випробувань. Але найбільше, на власному досвіді бачили, як Господь вірно
виконує свою обітницю, бо він справді – Бог вірний (Повт.32:4).
Коли ми подивимося на те, як проходило будівництво реабілітаційного
центру для алко- і накро-залежних людей при "нашій" церкві в 2012 році, то
знову переконуємося у непохитності обітниць Господніх. У ньому ми маємо
ще одне із чисельних свідчень Божої вірності та доброти. Адже ввесь процес
даної справи відбувався виключно благодаттю Його.
Будівля, що із самого початку планувалася саме під реабцентр, довгий час
стояла на межі першого поверху. З 2005 року, коли було зведено половину
споруди, нічого не робилося через відсутність коштів. Але ввесь час церква
молилася за будівництво та звершувала свою безпосередню працю
(Мт.28:19-20). Добре мати будівлі, авто, інші речі, які допомагають у
служінні, але вони ніколи не замінять надбань духовних, що містять
цінність вічну(Матв.6:20). І то є найголовніше для Господа, і то є те, що Він
бажає бачити у житті церкви й дітей Своїх зокрема.
Тому, коли Його послідовники в Чапаєвці робили призначене їм, Він дав і
те, що хотілося давно і чого потребували вони для правильного розвитку і
служіння. В цьому році, Божим благословенням, відновилося будівництво
реабцентру, що так довгенько залишалося "мертвим". Спочатку Його
спонуканням, виникло бажання у пастора церкви міста Рочестера (США), де
її членами є наші Павлік і Таня Блецьки, зібрати пожертвування для
продовження цієї благодійної справи. І так вона зрушила з місця.
3
Але зібраних коштів виявилося замало, щоб навіть звести самі стіни, дуже
вже великі ціни, нині в нашій рідній Україні. Проте Господь знає все і
тримає кожну річ під Своїм контролем. І Він розташував серце обраних Ним
людей, щоб вони проявили жертовність й благодійно віддали значну суму
власних грошей. Таким чином було зведено стіни будинку.
Коли ж не було за що купити матеріали, церква молилася і продовжувала
робити свою справу. Результат не забарився і в потрібний час з'явилися
потрібні кошти на слідуючий етап будівництва. І так продовжувалося до
тих пір, доки не зробили все, що потрібно було встигнути зробити до
холодів. Ввесь час Господь проявляв турботу, щоб праця продовжувалася і
заплановане здійснилося.
Причому це стосувалося не тільки фінансів, але і всього без виключення.
Праця братів справді була героїчною без перебільшення, адже робили без
будь-яких нарікань і в понад 30-ти градусну спеку, і в дощову, і в дуже
холодну погоду. Будували, як для Господа і то повністю відповідає
сказаному. Поміч сестричок на кухні було не меншим вкладом у загальну
справу. Також, рівною сказаному, була поміч молитвою чи
пожертвуваннями. І за всім цим стояв безперечно сам Господь!
Свідчення будівництва реабцентру, є ще одним доказом вірності Господа,
Який обіцяє не покинути нас у потребах наших: " 5 Будьте життям не
грошолюбні, задовольняйтеся тим, що маєте. Сам бо сказав: Я тебе не
покину, ані не відступлюся від тебе!"(Євр.13:5). Це повинно вселяти в нас
впевненість, що Його вірність розповсюджується на все наше життя і
особливо на необхідність нашого прощення: "9 Коли ми свої гріхи визнаємо,
то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від
неправди всілякої." (1Iван.1:9).
Тому, будемо подібно до апостола Павла розуміти та робити найголовніше
в житті, а все необхідне дасть нам вірний Бог. "24 Але я ні про що не
турбуюсь, і свого життя не вважаю для себе цінним, аби но скінчити дорогу
свою та служіння, яке я одержав від Господа Ісуса, щоб засвідчити
Євангелію благодаті Божої." (Дiї.20:24)
Якому і слава за все навіки. Амінь!
4
04,10,12 Долаючи перешкоди
12 Та й усі, хто хоче жити
побожно у Христі Ісусі,
будуть переслідувані.
(2Тим.3:12)
Кожна річ має свою ціну, тобто це не означає, що
все можна купити, але що
за усім стоїть певна дія чи
певне
значення.
За
хлібом на столі стоїть
велика
праця
людей
різних
галузей.
За
добробутом
дітей
–
велика
турбота
їхніх
батьків. За спасінням душі
– смерть на Голгофі Ісуса
Христа. А за вірністю
Господу – терпіння, позбавлення, страждання і навіть смерть тих, хто її зберігає.
Побожність, – є шанування Бога на кожному кроці свого життя. Шанувати, також
означає виражати повагу власною поведінкою на практиці. Бог бажає нашого
шанування, що є проповіддю Його Самого у світі. Але побожність, про яку нам
говорить даний вірш, має дуже велику плату і ті, що бажають так жити мусять за це
платити стражданням, ненавистю з боку світу чи особистими проблемами. Отже
отримувати проблеми через віру в Ісуса Христа є звичайним явищем.
Та і все життя віруючих, є постійним подоланням перешкод, адже усе навкруги
являється протиречним волі Бога, яку необхідно виконувати кожному, хто обрав
дорогу за Господом.
Але подолання перешкод, для християн є доступною справою, бо Сам Христос стає
вірним помічником усім, хто приходить до Нього. "28 Прийдіть до Мене, усі струджені
та обтяжені, і Я вас заспокою! 29 Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я
тихий і серцем покірливий, і знайдете спокій душам своїм. 30 Бо ж ярмо Моє любе, а
тягар Мій легкий! (Матв.11:28-30)
Колись великі перешкоди долав апостол Павло і про це наставляв свого сподвижника
Тимофія (2Тим.3:10-17), сьогодні мільйони християн по всьому світу зустрічаються із
ними й з Божою силою перемагають їх.
5
Зустріла певну перешкоду, по дорозі до мами в хор, і маленька Ліза. Хоча сходи були
для неї і за високі, та власним старанням і підхопленням на руки її сестрички Юлі,
перешкода була усунена.
В богослужінні Церкви "Христа
Спасителя"
на
цьому
акцентували увагу присутніх і
заохочували всіх жити побожно,
долаючи чисельні перешкоди.
Плата за побожність висока, але
вона варта того, бо винагорода
за неї - схвалення Самого Бога.
В кінці зібрання привітали із
Днем
народження
дорогих
сестричок Ніну і Наталію.
Подарували їм щирі привітання,
псалом на славу Бога та гарячі
молитви.
Після богослужіння в Чапаєвці,
три
групи
місіонерів
відправилися
проводити
зібрання в дочірні церкви. У селі
Деньги, любі сестри Тамара і
Галина, гостинно чекали рідних
у Христі братів, щоб разом із
ними провести час в поклонінні
Богу та виконанні Його заповіді,
щодо Вечері Господньої. А також
прославити Творця за все.
11,11,12
"Благо славити Бога"
1 Тож благаю вас, браття, через Боже милосердя, повіддавайте ваші тіла на жертву
живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу, (Рим.12:1)
Кожної неділі, віруючі в Ісуса Христа, приходять до місць зібрань подібних їм, щоб
поклонитися Богу та прославити Його за безцінний дар благодаті в Сині Божому.
Кожної неділі, прихожани церков звертаються з молитвами подяки та прохань до
Того, Хто може надати своєчасну допомогу їм (Євр.7:25; Євр.2:18). І головним
чинником у такому дійстві є щиросердечне шанування Бога за Його безмежне
6
милосердя та любов до людини, що вилилися у Жертві Ісуса Христа й Його
повсякденній турботі до дітей Своїх (Ів.3:16; Ів.10:10).
Причому Бог виявляє Свою доброту усім людям (Мт.5:44-45), але цінують її по
справжньому лише ті, хто прийшов до Господа в покаянні й послідував за Ним, несучи
хреста свого щоденно.
Саме із причини великої вдячності й стають на дорогу служіння Творцю всі, хто пізнав
Бога, щоб виконати волю свого Спасителя (Рим.12:1-2). Адже Господь бажає від усіх
спасенних дітей Своїх їхньої все-цілої відданості, як знаряддя Божої праведності на
землі.
А перешкодою в служінні
Господу, стають "ідоли"
світу
цього,
що
так обплутують
"ноги",
щоб християнин не йшов
цією благою дорогою.
Саме великим благом є
служіння Господу, якого
удостоюються
послідовники Христові. І
щоб це благо було
ефективним та плідним,
потрібно
докласти
великого
старання
у
боротьбі із спокусами
світу цього.
Брат
Дмитро
Коваль
проповідував на дану
тему, а чисельний спів,
вірші
та
молитви
концентрували увагу на
сказаному.
У всьому ж славився Бог,
що є великим благом
кожного християнина.
7
18,11,12
Справа життя
19 Кого Я люблю, тому докоряю й караю того. Будь же ревний і покайся! (Об.3:19)
" Вивчитися, влаштуватися на добре-оплачувану роботу, - це справа всього мого
життя!" - вислів одного з учасників телешоу "Найрозумніший". Причому так
мислить, не тільки той освічений хлопчина, але й основна маса всіх людей.
Отримати освіту і добру
роботу
це
звичайно
важливо на землі, але аж
ніяк не є справою всього
життя. Адже існування
людини не припиняється
із закінченням її земного
шляху. Саме після цього і
розпочинається справжнє
буття кожної душі. І від
того буде вона з Богом чи
ні, й залежатиме чи є
виконаною її
"Справа
життя".
На-жаль, більшість нині про це не хочуть навіть і думати, бо занадто більше люблять
задоволення плоті аніж Бога (Iван.3:19, Iван.12:43). Та прийде час і для суду
Господнього (Євр.9:27), щоб кожен отримав згідно того, що було для нього головним
(Матв.22:37-38, 2Кор.5:10).
Прийняти Ісуса Христа, як особистого Спасителя і Господа свого життя - ось насправді,
що є головним для кожного (Мар.16:16). Отримати прощення гріхів і життя вічне, - це
правдива й найголовніша справа для усіх (Лук.9:25).
Але навіть після виконання найголовнішого, необхідно вірно йти за Христом все своє
життя (Iван.12:26). Тільки щоденне незрадливе слідування за Господом, - буде повною
справою життя всякої живої душі й елементарною вдячністю за безцінний дар Бога
(Еф.2:8-9).
А коли стається так, що дитя Боже починає "холодніти", то Батько Своїм турботливим
вихованням навчає її про небезпеку такого стану, та закликає змінитися (Об.3:14-22). І
мудрий той, хто послухає та зробить за порадою люблячого Татка.Така була тема
8
зібрання тієї неділі і про це проповідували брати Дмитро Коваль та Влад Ільїн. Також
співали, читали вірші й декламації.
І безумовно ж всю славу віддали виключно Богу, про що сповіщалося у чисельних
молитвах того зібрання.
9
25,11,12
Правдиве очікування
13 Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли прийде Син Людський!
(Матв.25:13)
Притча про десять дів (Матв.25:1-13), навчає про
важливість бути готовим до приходу Господа Ісуса
Христа. Причому необхідна готовність стосується
усіх без виключення, як віруючих так і тих, хто ще не
навернувся до Спасителя.
На прикладі дів показано дві категорії людей - мудрі
і нерозумні. І тут дуже важливо зрозуміти не те, ким
ти хотів би бути, але до якої категорії належиш ти.
Бо саме належність до відповідної групи і стане
визначальним у відповіді Господа. Мудрі увійдуть на
весільний пір (Матв.25:10), нерозумні ж почують
трагічний вирок:"Поправді кажу вам, не знаю я вас!".
Людина, що до цих пір ще не прийняла благодать
Божу в Ісусі Христі, Який помер за всіх, щоб вони
виправдалися Його жертвою (Рим.5:8-9), є справді
нерозумними. Адже особиста праведність кожного
не дозволяє бути в Божому Царстві абсолютної
святості. І тільки заміна своєї природи на Христову
дасть перепустку до життя з Богом.
Та дана притча навчає і тому, що одного
разу запалений вогонь в серці людини, має бути
постійно доглянутий. Для цього потрібно завжди
слідкувати
про
наявність
"пального"
для
світильника. Необхідно дбати, щоб віруючий
наповнявся Духом Святим (Еф.5:18 ), що стане
можливістю безперервного "горінння" Божих
світильників.
Коли ж дати волю спокусам і пожадливостям
тілесним та забути про слідкування свого
наповнення, то не дивно, що вогник вгасне, а
темрява огорне такого. Тому слід постійно
пильнувати за особистим станом, рівняючи його до
вказівок Слова Божого, яке і призначене дати
людині напрямок, щодо її земного шляху
(2Тим.3:16)
10
Про ці настанови притчі, добре розповів брат Олександр Пономаренко під час своєї
проповіді. А особисті свідчення, вірші, пісні та молитви доповнили загальну тему
зібрання, яка наголошувала на правдивому очікуванні нашого Спасителя і Господа Ісуса Христа.
Якому і слава, і честь, і поклоніння навіки вічні. Амінь!
11
Вірші Любові Гончар, сестри із Церкви "Христа Спасителя"
У кожного свій час
Я знаю
Покликав кожного у свій зірковий час,
Я знаю, що Ти є і Ти почуєш,
Хто молодим прийшов, кого під старість
За всі провини покаяння.
І поєднав у Церкву Свою нас,
Свою любов мені даруєш,
На славу Божу і для серця радість.
Стежину вічності пізнання.
Як гарно, коли молоді з Христом
Мої страждання всі записано
І душі не так зранені гріхами,
Сльозою в Ісуса на плечі.
Живуть у своїм серці із Різдвом,
Від серця виплакано і залишено,
Зерна надії сіють поміж нами.
В замін Він радість дав мені
Я дякую Всевишньому за молодь,
Моя любов до Нього лине,
Нове церковне сьогодення наше,
З молитвами у чисте небо.
Що славить Триєдиного життям і в слові,
Я знаю, мене Ти не покинеш,
І все у руках Божих Його власті.
А більшого мені й не треба.
Вони є дзеркалом Святої Церкви,
Світильником у грішнім світі
І світло їхнє не померкне,
Тому, що молодими – мудрі діти.
Для них відкрите буде небо,
Ісус обійме з радістю Свою дитину
І в нагороду Божа діадема,
Як вірному християнину.
12
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа