close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
Підготувала бібліотекар
Маловодянської ЗШ
І-ІІІ ступенів
Корж В.Г.
С. Маловодяне,2015р.
МЕТА: закріпити знання учнів про свою державу - Україну, її
символи, традиції, викликати відчуття приналежності до великої родини української нації, бажання бути їй корисними, присвятити життя зміцненню
й процвітанню України; впроваджувати елементи естетичного виховання,
культури виховання, виховувати почуття патріотизму, гордості за свою
Вітчизну, любов і повагу до неї, її символів, традицій, почуття глибокої
поваги до предків, своїх рідних і близьких, творчу самостійність і
відповідальність; розвивати українське мовлення дітей шляхом читання книг
та публікацій, колективну творчість, комунікативні здібності, сприяти
розвитку творчої особистості.
ОБЛАДНАННЯ: виставка книг «Єдина і неподільна Україна», слайди
до вступного слова та презентацій груп, музичний супровід, записи
українських пісень, карта України, зображення символів, коровай на
рушнику, виставка дитячих робіт.
Епіграф: У всіх людей своя святиня.
Куди не глянь, де не спитай.
Рідніша їм своя пустиня,
Аніж земний в пустині рай.
Їм красить все їх рідний край.
Нема без кореня рослини,
А нас, людей, - без батьківщини.
І.Орг. момент.
- Дорогі діти, рада вас вітати.
Прочитайте епіграф, розгляньте книжкову виставку і скажіть – про що ми
будемо говорити на уроці.
(Звучить повільна українська мелодія)
Україна. Земля неповторних пейзажів. Криниця поезій, легенда історій.
І все це вона – незалежна, суверенна, недоторкана. Від Києва до Львова, від
Криму до Карпат, від Сяну до Дону, від хохлів до українців. Країна з її
вічними звичаями і цікавими традиціями, неймовірною культурою, привітногостинними мешканцями, своєрідними символами і оберегами, незабутніми
краєвидами. Усе це неможливо передати словами, емоції переповнюють дух.
Це треба побачити і відчути. Необхідно хоча б раз побачити захід сонця в
Карпатах, що колишеться на вітах ялин, шелест пшениці, що ніжиться під
теплими променями сонця, запах гірських річок, що простеляються між
широкими валунами, просторими полонинами, шум хвиль Чорного моря,
дику природу українських безмежних степів… (Слайди).
Багатовікову історію налічує українська земля, а незалежності – тільки
23 років.
Ви отримали завдання підготуватися до презентації роботи з нагоди
річниці Дня незалежності України. Пропоную розпочати презентацію.
МАЛОВОДЯНЕ-ФІЛЬМ ПРЕДСТАВЛЯЄ:
Річниці Незалежності України присвячується.
«КРАЇНА НА ВСЕ ЖИТТЯ»
Режисер-постановник – Корж В.Г.
В ролях – учні 5,6 класів Маловодянської ЗШ І-ІІІ ст.
Музичне оформлення – твори українських композиторів.
У фільмі використані пісні українських виконавців.
1 СЕРІЯ
«З сивої давнини до наших часів»
1. Історія – це роман, який був насправді. Вона не має початку і кінця,
меж і кордонів, єдина і незмінна… Переважна частина істориків
вважає, що назва «Україна» походить із праслов’янської мови від
сполучення слова «країна» з прийменниками «у» або «в». Саме в
значенні «країна», «рідний край» ця назва вживалася не лише в
історичних документах, а й у народних думах і піснях, у творчості
українських письменників. «Світе тихий, краю милий, моя Україно!» так звертався до рідної землі Великий Кобзар.
2. Україна, Київ, Дніпро – відомі усім слова. Але так було не завжди. Хто
ж стояв біля витоків заснування Київської Русі? «І була благословенна
земля з повноводними річками, високими горами, широкими долинами.
І прийшли до неї брати – Кий, Щек та Хорив і сестра їхня – Либідь. І
заснували вони місто на могутній ріці. І назвали його на честь
старшого брата – Київ. Так розпочався історичний відлік нашого
народу.
3. Ми маємо територію Від Сяну до Дону, Карпати і Чорне море, Славний
Славутич і матір городів руських – Київ. Срібними переливами дзвонів
перегукуються Софія Київська зі злотоверхими куполами Печерської
Лаври, наповнюючи серця українців у завтрашній день. Маємо
славнозвісних предків: якщо князя Володимира – то Великого,
Ярослава – то Мудрого. Увесь світ захоплюється козацькою вольницею
і звитягою, а народ оспівав у думах і піснях Байду Вишневецького та
Івана Сірка. Є в нас Тарас – той, «ким зайнялось і запалало», з його
одвічною думою про «сім’ю велику, вольну, нову», є Леся з її «Contra
spem spero», є Василь Симоненко з його синівською любов’ю до
України:
Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Маємо Марію Заньковецьку і Наталю Ужвій, Софію Ротару і
«соловейка» України – Ніну Матвієнко з її неповторним виконанням
українських пісень. Здригнулися підмостки Євробачення від «Диких
танців» Руслани, відправили в нокаут всіх світових чемпіонів-боксерів
брати Клички. Гордо майорить у світі державний прапор України на честь
наших здобутків і перемог.
4. В нас час Україна – самостійна, незалежна держава. Вона знаходиться
на материку Євразія, у його європейській частині. За площею найбільша серед країн Європи. Україна межує з сімома державами –
Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією, Молдовою,
Білоруссю, Росією. Столиця України – місто Київ. Держава поділена на
24 області. Найбільші міста – Харків, Одеса, Львів, Дніпропетровськ,
Донецьк.
5. Велич та краса України оспівана українськими поетами та
композиторами.
(Під фонограму пісні «Новий день над Україною», слова С.Галябарди,
музика Б. Кучера, діти декламують)
Знову сонце ласкаве промінь свій посилає
І степам, і долинам, і потокам гірським.
Це моя Україна день новий зустрічає,
Моя лагідна мати усміхається всім.
Там, де Січ Запорізька духом вольниці віє
І козацькії чайки в Чорне море пливуть,
А на київських кручах сяє злото Софії,
І на гору Чернечу нас дороги ведуть.
Світлу сонця радіє Буковина й Поділля
І над краєм донецьким в небі жайвір співа.
А з карпатського літа лине голос трембіти.
То все є Україна – наша пісня жива.
Це моя Україна день новий зустрічає!
Величава княгиня усміхається всім,
Слобожани вітають запашним короваєм,
Закарпаття частує хмелем чистих медів.
А у древньому Львові пані всі гонорові,
Полтавчанок, киянок як побачиш – умреш!
Синьоокі красуні – молоді волинянки…
Так подивляться в душу – очі не відведеш.
А як засвіту встануть молоді козаченьки –
Вміють честь боронити і любити дівчат.
І покличе Полісся на купальське весілля…
І принесуть лелеки молодих козачат…
Бо козацькому роду та й нема переводу
І у вічному небі наші зорі горять.
Це моя Україна день новий зустрічає,
Величава княгиня – погляд ясних очей.
І гостинно і радо, щиро вас привітає…
І запросить до хати як поважних гостей.
(Хлопчик і дівчинка в українських костюмах виносять коровай на
вишитому рушникові)
2 СЕРІЯ
«Символи моєї держави»
1.Символом гостинності і щирості нашої країни є запашний коровай на
вишитому рушникові. Це частина національної символіки.
(На дошці – карта України в синьо-жовтому кольорі)
Державна символіка є частиною національної символіки. Кожен
українець пам’ятає дату – 24 серпня 1991 року. В цей день проголошено
незалежність України, її право шанувати свої державні символи: герб,
прапор і гімн, які уособлюють її історію і сутність.
Національний прапор України – синьо-жовтий стяг. Жовтий колір – це
колір пшеничної ниви, колір хліба, зерна. Це і колір золотого сонечка, без
ласкавого його проміння не дозрів би хліб. Синій колір – це колір чистого
мирного неба.
Герб – символ влади. Сучасний герб нашої держави - стародавній
золотий тризуб на синьому тлі. (Прикріплюється посередині карти).
В основу сучасного державного гімну України покладено мелодію пісні
композитора Михайла Вербицького «Ще не вмерла України…». (Звучить
гімн).
Ще одним державним символом є наша українська мова.
«Найбільше й найдорожче добро в кожного народу – це його мова, вона
жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ
складає і своє давнє життя, і свої сподівання, розум, досвід, почування» так про рідну мову сказав український письменник Панас Мирний.
Українська мова – давня й молода,
Світить рідне слово, як жива вода.
Звідки воно взялось – діло не просте…
В душу засівалось, із душі росте.
Вивчайте, любіть свою мову,
Як світлу Вітчизну любіть,
Як степу красу малинову,
Як рідного неба блакить.
2.Невід’ємною частиною національної символіки України є народні
символи. Давайте прикрасимо карту України безцінним намистом із цих
символів.
(Діти прикріплюють зображення народних символів по периметру
карти).
«Хата моя, біла хата…»
Рідна хата – наша берегиня. Вона зігріта теплом
материнської любові, осяяна мудрим усміхом батька.
У ній – корінь нашого роду, все одвічне, як життя,
святе, як мамина пісня. Вона є символом добра і надії.
« Хліб – усьому голова»
Хліб – символ життя. З давніх-давен він у великій
пошані в народу. Недаремно у молитві до Бога «Отче
наш…» люди як великої милості просили не
позбавляти їх хліба, бо він не просто основа життя,
хліб – то саме життя. Хліб святий.
«Рушники, рушники – то матусі моєї роки…»
Український рушник! Хто з вас не бачив його? Він
пройшов крізь віки і нині символізує чистоту
почуттів, глибину безмежної любові до своїх дітей, до
всіх, хто не черствіє душею. «Хай стелиться вам доля
рушниками!» - казали бажаючи людині щастя.
Український національний костюм
Традиційний костюм українців можна назвати цілою
скарбницею духовної культури народу, що відбиває
його національний характер, національні цінності.
«Ой, вінку ж мій, вінку…»
Український вінок – не просто окраса, а й оберіг,
«знахар душі». Бо в ньому є така чаклунська сила, що
болі знімає, волосся береже. У вінку кожна квітка –
символ, кожна стрічка – оберіг.
«Візьміть мене, лелеченьки, на свої крилята»
Лелека – символ любові до рідної землі. Здавна в
Україні існувало повір’я: в кого оселився на хаті
лелека – тому щастя буде довіку. Особливо шанують
лелек за те, що вони завжди повертаються з вирію до
своїх гнізд і приносять на крилах весну.
«При долині кущ калини…»
Калина – найулюбленіший в Україні кущ. Вона –
символ нев’янучої краси, кохання, рідної землі.
Калиною уквітчують весільний коровай, оселю. З неї
печуть смачні пироги, нею лікуються. Її оспівують в
піснях.
Унікальна писанка
Цей диво-витвір рук людських народжується не з
дерева, не з металу, а із звичайного яйця і представляє
собою мініатюрний живопис.
«Пісня – душа народу»
Яке це диво – українська пісня! Кого тільки не
полонила її вічна краса. Скільки зірок на небі, скільки
квітів на землі, стільки й пісень в Україні.
(Звучить пісня Ніни Матвієнко «Ой летіли дикі гуси»
3 СЕРІЯ
«Як я бачу Україну»
Увага! Увага! Спішіть, поспішайте!
Господарі й гості – глядіть не минайте!
На виставці нашій веселій, багатій
Є чим дивуватись, є що показати.
(Учні пропонують оглянути виставку дитячої творчості, присвячену Дню
незалежності України)
ЕПІЛОГ
«Звіку нам судилась Україна»
(Звучить пісня В.Матвієнка «Звіку нам судилась Україна». На другому
куплеті мелодія притишується.)
Українська земля, українська мова і українська пісня, державні і
народні символи, славетні українці і українські святині. Все це переплелось у
нашій душі чарівним квітучим вінком любові до рідного краю.
І нехай ніколи не зів’яне цей вінок, нехай все пишніше розцвітає
Україна!
Найдорожчою нам є і буде у кожну хвилину
Серед інших країн лиш одна – дорога нам усім Україна!
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа