close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

...Ð²Ñ Ð´ Ñ Ð½Ñ Ð¸Ñ - Ð½Ð¾Ñ Ð¼Ð°Ð»Ñ Ð½Ð¾. Ð¿Ð¾Ñ Ð°Ð´Ð¸ Ð±Ð°Ñ Ñ ÐºÐ°Ð¼

код для вставкиСкачать
Відрізнятися від інших – нормально
Кожна людина від народження унікальна й особлива. На практиці не
значає, що діти можуть дуже відрізнятися від того, якими їх хотіли бачити
батьки. Кожному дані особливі таланти, перд кожним стоять унікальні
завдання в житті. Щоб дитина могла вирішувати ці завдання необхідно
задовольнити її індивідуальні потреби. Батьки мають не просто терпіти
особливості своїх дітей, але й і приймати їх. Нам слід прагнути розпізнавати
особитсті потреби дитини та задовольняти їх.
Якщо батьки не розуміють цього позитивного принципу, то нерідко
доходять висновку:
«З моєю дитиною щось не так. Схоже, вона потребує не стільки
виховання, скільки перевиховання» або «Моя дитина погана, і її потрібно
виправити». Таке ставлення найбільша помилка, якої можуть припуститися
батьки. Дітям необхідно однозначно говорити, що з ними все гаразд і що
відмінності між людьми прийнятні навіть очікувані.
За звичай батьки вирішують, ніби їхні діти погані або з ними щось не
так, саме тоді, коли не можуть домогтися від них співпраці. Знаючи про
відмінності між дітьми і про те, як ці відмінності виявляються, батьки і
матері припускати найгірше, якщо їх дитина виявляється не такою як вони
чекали. Замість того щоб намагатися викорінити ті або інші особливості
дитини, батьки виховують малюка так, щоб він міг проявити свої таланти і
подолати недоліки.
Кожна дитина є унікальним поєднанням характерних особливостей,
визначених статтю, статурою, темпераментом, характером, інтелектом і
стилем навчання. Коли батьки знають про ці відмінності між дітьми й
уявляють собі, які можуть бути комбінації перерахованих вище чинників, їм
легше зрозуміти та прийняти особистісні риси нащадка. Розширивши таким
чином свій погляд на речі, батьки вже не схильні думати, що одна дитина
краща за іншу або що існує єдений зразок. Якому повинна відповідати їхняя
дитина.
Стого що діти різні, ще не випливає, що одни – кращий, а інший гірший.
Батьки нерідко доходять помилкового переконання ніби вони знають,
що добре для їхньої дитини.
Любов батьків у першу чергу виявляється через довіру і турботу.
Турбота – це готовність завжди прийти дитині на допомогу, зацікавленість у
її благополуччі, інтерес до особистості, прагнення зробити щасливою,
співчуття до її болю. Турбота – це активний різновид любові.
Піклуватися – означає цікавитися і прроникатися життям дитини.
Довіри – означає визнання, що в дитини все гаразд. Це віра в те, що
дитина може успішно вчитися на власних помилках.
Кожній дитині потрібна й довіра, й турбота, але в різних пропорціях.
Усе добре в міру.
ТИПОВА ПОМИЛКА БАТЬКА. Коли дитина засмучена або має потребу
здійснити опір життєвим негараздам, татусі пропонують вирішення проблем,
замість того щоб просто виявити співчуття. Чоловіки люблять знаходити
вихід із складної ситуації і не рідко пишаються своїм статусом «Я вирішую
всі проблеми». Батьки забувають, що іноді дитині потрібно, щоб хтось
просто зрозумів причину суму, а не пропонував вихід. Якщо завжди давати
дитині вирішення проблеми, вона врешті-решт просто перестане ділитись
тим, що відбувається в душі.
ТИПОВА ПОМИЛКА МАТЕРІ. Небажані поради, коли дитина погано
поводиться, припускатися помилки або як матері здається потребує
допомоги. Жінки люблять удосконалити все вдома і в житті.
ТИПОВІ РЕПЛІКИ БАТЬКІВ, ЯКІ ДИТИНА МОЖЕ СПРИЙНЯТИ ЯК
ЗНЕВАГУ ДО ЇЇ БОЛЮ ТА ГІРКОТИ:
- Не турбуйся про це.
- Це – дрібниці.
- Так у чому ж проблема?
- Усе не так погано.
- Так трапляється.
- Це – нісенітниця.
- Тобі потрібно зробити ось що .
- Просто займись чимось іншим.
- Просто зроби це.
- Поясни ж до ладу, у чому справа.
- Усе буде в порядку.
- Це все не так важливо.
- А що я можу зробити?
- Чому ти мені про це розказуєш?
Розуміючи, яким чином можна ненароком знецінити почуття дитини,
батьки можуть ефективніше надавати допомогу.
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа