close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
Ігрові технології на уроках основ здоров’я
«Сенс існування в юних роках полягає в грі...»
(К. Гроос).
Життя людини – це постійна динаміка різних видів її діяльності. Проте в усій
різноманітності діяльностей, які освоює людина протягом життя, існує три види,
що здійснюють найбільший вплив на розвиток її особистості. Це гра, навчання і
праця. Генетично змінюючи одна другу, вони співіснують протягом всього життя
людини.
Гра навчає, виховує, розвиває, соціалізує, розважає, дає відпочинок, не
вносячи в зміст дозвілля нескінченні сюжети і теми життя та діяльності людини,
зберігаючи при цьому свою самоцінність.
Російський письменник Ю. Нагібін так оцінює значення дитячої гри: "У грі
виявляється характер дитини, його погляди на життя, його ідеали. Самі
того не усвідомлюючи, діти в процесі гри наближаються до вирішення
складних життєвих проблем. Дитинство без гри і поза грою ненормально.
Позбавлення дитини ігрової практики - це позбавлення її головного джерела
розвитку: імпульсів творчості, ознак соціальної практики, багатства і
мікроклімату колективних відносин, активізації процесу пізнання світу і т.п.
Для дітей гра - це продовження життя, де вигадка - грань правди. "Гра регулятор всіх життєвих позицій дитини. Вона зберігає і розвиває "дитяче" в
дітях, вона - їхня школа життя і "практика розвитку"
Гра є одним з найцікавіших видів людської діяльності, провідною діяльністю
дитини, засобом його всебічного розвитку, важливим методом виховання. Її
назвали "супутником дитинства", хоч у житті граються не тільки діти, й дорослі.
Гра як діяльність притаманна передусім молодому організму, що зумовлене
потребою дитини у виявленні активності. Тому гра в дитячому віці є нормою. Гра
є не лише фактором настрою, емоцій дитини, а й важливим чинником розвитку
функцій мозку, серцево-судинної, нервової систем її організму.
Гра, спрямована на формування у дитини потреби в знаннях, активного
інтересу до того, що може стати їх новим джерелом, удосконалення пізнавальних
умінь і навичок.
Чи можна гру вважати методом навчання? Чи це методичний прийом або форма
організації уроку?
Коли ми вводимо у навчально-виховний процес ігрові елементи, то цим
самим ми стимулюємо пізнавальні можливості учнів. Адже гра як ніщо інше дуже
захоплює дітей.
Успіх гри у навчальному процесі забезпечується, по-перше, умінням
учителя визначити ступінь її необхідності на даному етапі навчання, а, по-друге,
переконаністю у досягненні учнями її позитивних результатів.
Важливість навчальних ігор визначається тими позитивними деталями, що
не можуть дати інші види діяльності. Насамперед, вони допомагають
індивідуалізувати навчання, що забезпечує один із важливих принципів
дидактики. В ігровій діяльності визначаються і виявляються інтереси учнів,
ступінь сформованості навчальних умінь і навичок. А.С. Макаренко говорив: "
Яка дитина в грі, такою багато в чому вона буде і в роботі, коли виросте". Тому ті
навички й уміння, що одержує учень у процесі гри, будуть доцільними і
необхідними й у подальшому житті.
Учитель, застосовуючи дидактичні ігри на уроці, має, відповідно до завдань
уроку, чітко визначити дидактичну мету та завдання такої роботи. Ведення гри
передбачає гнучкість методики вивчення – потребує від учителя знань, умінь,
певних навичок, а також творчого підходу до проведення уроку.
Важливо продумати зміст уроку, його завдання. При відборі змісту
необхідно, щоб навчальний матеріал був емоційно насичений, запам'ятовувався. У
матеріал уроків слід включати чіткі, конкретні образи, події, ситуації.
Завдання уроку, з використанням ігрового методу навчання.
Освітні:
1. Сприяти міцному засвоєнню учнями навчального матеріалу.
2. Сприяти розширенню кругозору учнів через використання додаткових джерел.
Розвиваючі:
1. Розвивати в учнів творче мислення.
2. Сприяти практичного застосування умінь і навичок, отриманих на уроці ОБЖ.
Виховні:
1. Виховувати моральні погляди і переконання.
2. Виробляти самосвідомість - усвідомлену причетність з відбуваються подій.
3. Сприяти вихованню саморозвитку самореалізації особистості.
Організація ігрової діяльності на уроках основ здоров’я має свої
особливості. У процесі організації ігрової діяльності на уроках основ здоров’я
необхідно спиратися на вікові особливості школярів.
Для підліткового віку характерні широкі пізнавальні мотиви - інтерес до
знань. Навчально-пізнавальний мотив у підлітків проявляється в інтересі до
способів добування знань. Удосконалюється інтерес до методів теоретичного й
творчого мислення (участь у позашкільних заходах, застосування дослідницьких
методів аналізу на уроці).
У підлітковому віці загострюються потреби в створенні власного миру, у
прагненні до дорослості, відбувається бурхливий розвиток уяви, фантазії.
Особливості гри в старшому шкільному віці - націленість на
самоствердження перед суспільством, орієнтація на мовну діяльність,
гумористичне фарбування, прагнення до розіграшу.
Ігрова діяльність виконує такі функції:
-розважальну (це основна функція гри — розважити, зробити приємність,
надихнути, розбудити інтерес);
—комунікативну: освоєння діалектики спілкування;
—самореалізації
в
грі
як
полігоні
людської
практики;
—игротерапевтическую: подолання різних труднощів, що виникають в
інших видах життєдіяльності;
—діагностичну: виявлення відхилень від нормативного поводження,
самопізнання в процесі гри;
—корекції: внесення позитивних змін у структуру особистісних показників;
—міжнаціональної комунікації: засвоєння єдиних для всіх людей
соціально-культурних цінностей;
—соціалізації: включення в систему суспільних від носінь, засвоєння норм
людського гуртожитку.
У сучасній школі, що робить ставку на активізацію й інтенсифікацію
навчального процесу, ігрова діяльність використовується в наступних випадках:
—як самостійні технології для освоєння поняття, теми й навіть розділів
предмета;
—як елементи (іноді досить істотні) більше великої технології;
—як технологія уроку (заняття) або його фрагмента (введення, пояснення,
закріплення, вправи, контролю);
— як технологія позакласної роботи …
Поняття «ігрові педагогічні технології» включає досить велику групу методів
і прийомів організації педагогічного процесу у формі різних педагогічних ігор.
Ігрова форма занять створюється на уроках за допомогою ігрових прийомів і
ситуацій, які виступають як засіб спонукання, стимулювання учнів до навчальної
діяльності.
Реалізація ігрових прийомів і ситуацій при визначеній формі занять
відбувається по таких основних напрямках:
 дидактична мета ставиться перед учнями у формі ігрового завдання;
навчальна діяльність підкоряється правилам гри;
 навчальний матеріал використовується в якості її засобу, у навчальну
діяльність уводиться елемент змагання, що переводить дидактичне
завдання в ігрову;
 успішне виконання дидактичного завдання зв'язується з ігровим
результатом.
Види педагогічних ігор
У першу чергу варто розділити гри по виду діяльності на фізичні (рухові),
інтелектуальні (розумові), трудові, соціальні й психологічні.
По характері педагогічного процесу виділяються наступні групи ігор:
а)
навчальні, тренувальні, контролюючі й узагальнюючі;
б)
в)
г)
пізнавальні, виховні, розвиваючі, що соціалізують;
репродуктивні, продуктивні, творчі;
комунікативні, діагностичні, профориентационные, психотехнические
й ін.
Три великі групи становлять: ігри з готовими «твердими» правилами; ігри
«вільні», правила яких установлюються по ходу ігрових дій; ігри, які сполучать і
вільну ігрову стихію, і правила, прийняті як умова ігри й виникаючі по її ходу.
Найважливіші з інших методичних типів: предметної, сюжетної, рольової,
ділової, імітаційні й гри-драматизації.
По змісту гри з готовими правилами розрізняють: всі предметні , рухливі,
інтелектуальні (дидактичні), технічні, коррекциійних (психологічні ігри-вправи),
жартівні (забави, розваги), ритуально-обрядові й т.п.
По змісту «вільні» (вільні) гри розрізняють по тій сфері життя, які вони
відбивають: військові, театральні, художні, побутов, ігри в професію…
Специфіку ігрової технології в значній мірі визначає ігрове середовище:
розрізняють гри із предметами й без предметів, настільні, кімнатні, вуличні, на
місцевості, комп'ютерні й із ТСО, а також з різними засобами пересування.
І, нарешті, за формою (форма є спосіб існування й вираження змісту) можна
виділити в самостійні типові групи наступні ігри: театральні ігрові дії; ігрові
тренінги й вправи; ігрові анкети, запитальники, тести; ігрові імпровізації;
змагання, протиборства, суперництва; конкурси, естафети, старти; ігрові аукціони
й т.д.
Дидактичні ігри : розширення кругозору, пізнавальна діяльність; сприяють
у використанні ЗУН у практичній діяльності; формування певних умінь і
навичок, необхідних у практичній діяльності; розвиток загальнавчальних умінь і
навичок; розвиток трудових навичок.
 Виховують: виховання самостійності, волі; формування певних підходів,
позицій, моральних, эстетических і світоглядних установок; виховання
співробітництва, колективізму, товариськості, коммуникативности.
 Розвивають: розвиток уваги, пам'яті, мови, мислення, умінь порівнювати,
зіставляти, знаходити аналогії, уяви, фантазії, творчих здатностей, эмпатии,
рефлексії, уміння знаходити оптимальні рішення; розвиток мотивації навчальної
діяльності.
 Соціалізують: прилучення до норм і цінностей суспільства; адаптація до
умов середовища; стресовий контроль, саморегуляція; навчання спілкуванню;
психотерапія
Дидактичні ігри викликають у школяра живий інтерес до предмета,
дозволяє розвивати індивідуальні здібності кожного учня, виховує
пізнавальну активність.
I група - предметні ігри, як маніпуляції з предметами. На уроках основ
здоров’я вивчення правил дорожнього руху відбувається в ігровій формі з
використанням дорожніх знаків, регулювального жезла, світлофора.
II група - ігри творчі, сюжетно-рольові, ділові в яких сюжет - форма
інтелектуальної діяльності. У сюжетній грі учні виконують певні ролі, програють
певний сценарій, діалог. Сюжетна гра не займає багато часу, школярі з цікавістю і
увагою стежать і беруть участь в ній. Форма гри може бути масовою. Такі ігри
сприяють поглибленню, закріпленню навчального матеріалу. Ділова гра
використовується для рішення комплексних завдань засвоєння нового,
закріплення
матеріалу,
розвитку
творчих
здатностей,
формування
загальнавчальних умінь, дає можливість учнем зрозуміти й вивчити навчальний
матеріал з різних позицій.
У навчальному процесі застосовуються різні модифікації ділових ігор:
імітаційні, операційні, рольові ігри, діловий театр, психо- і социодрама.
Імітаційні ігри. На заняттях імітується діяльність організації, підприємства
або його підрозділи т.д. Імітуватися можуть події, конкретна діяльність людей і
обстановка, умови, у яких відбувається подія або здійснюється діяльність.
Сценарій імітаційної гри, крім сюжету події, містить опис структури й
призначення имитируемых процесів і об'єктів.
«Діловий театр». У ньому розігрується яка-небудь ситуація, поводження
людини в цій обстановці. Тут школяр повинен мобілізувати весь свій досвід,
знання, навички, зуміти вжитися в образ певної особи, зрозуміти його дії, оцінити
обстановку й знайти правильну лінію поводження. Основне завдання методу
інсценівки - навчити підлітка орієнтуватися в різних обставинах, давати
об'єктивну оцінку своєму поводженню, ураховувати можливості інших людей,
установлювати з ними контакти, впливати на їхні інтереси, потреби й діяльність.
ІІІ група настільні ігри
Особливість настільної гри - наявність ігрового правила, у якому
внутрішньо укладена ігрова завдання. Рішення ігрової задачі робить гру прагне до
певного результату. Найважливішою рисою настільної гри є цікавість, тому діти з
задоволенням беруть у них участь. Настільна гра розвиває уяву, кмітливість і
спостережливість.
У ній присутній елемент змагання .В результаті діти вчаться швидко і
логічно міркувати. У процесі гри школярі отримують знання, відчуваючи при
цьому задоволення. Настільна гра - один із засобів розвитку творчих здібностей
учнів, розширення їх кругозору. Настільні ігри проводять як індивідуально, так і в
ході групової, колективної роботи. Вони дають можливість диференційовано
підійти до оцінки знань і здібностей учнів.
IV група ігор - пошукові, конструкторські, рятувальні.
Часто в урок основ здоров’я вводять ділову гру. Прикладом таких є ігриподорожі. Вони, як і сюжетні ігри, сприяють поглибленню, закріпленню
навчального матеріалу, дозволяють встановлювати взаємозв'язки досліджуваних
ситуацій.
Активізація учнів так само досягається цікавим сюжетом гри, особистою
участю дітей, їх усними повідомленнями, переживаннями. Ці ігри відображають
професійну діяльність дорослих. У цих іграх учні освоюють процес творення,
вони вчаться планувати свою роботу, підбирати необхідний матеріал, критично
оцінювати результати своєї і чужої діяльності, проявляти кмітливість у вирішенні
творчих завдань. Трудова активність викликає активність творчу і пізнавальну.
V група ігор, інтелектуальні ігри - ігри-вправи, ігри-тренінги, які
впливають на психічну сферу. Вони засновані на змаганні, вони шляхом
порівняння показують граючим школярам рівень їх підготовленості, тренованості,
підказують шляхи самовдосконалення, а значить, спонукають їх пізнавальну та
творчу активність. На уроках основ здоров’я застосовуються різноманітні
конкурси та змагання.
Гра для дітей - це спосіб пізнання миру й свого місця в ньому, і тому вона
необхідна для розвитку їхньої особистості.
Призначенням ігрової діяльності в процесі навчання є допомога учням у
розширенні їх кругозору та закріпленні навчального матеріалу, а також розвиток
психологічних і особистісних якостей.
Гра - шлях пошуку школяра себе в колективах товаришів, в цілому в
суспільстві, людство, у Всесвіті, вихід на соціальний досвід, культуру минулого,
сьогодення і майбутнього, повторення соціальної практики, доступної розумінню.
Гра - унікальний феномен загальнолюдської культури, її витік і вершина. Ні
в яких видах діяльності людина не демонструє такого самозабуття, оголення своїх
психофізіологічних, інтелектуальних творчих здібностей, як у грі.
Гра - регулятор всіх життєвих позицій дитини, розвиток творчого початку.
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа