close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
Тема: Народ скаже — як зав’яже
Мета: ознайомити учнів з різновидами народної творчості (колисковими піснями, забавлянками,
скоромовками); підтримувати інтерес дітей до казок; розширити уявлення про влучність, точність,
красу рідного слова; пробуджувати інтерес до вивчення рідної мови; виховувати любов до творів усної
народної творчості, до книжки.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Мовленнєва розминка
Слухання скоромовки
Вибіг Гришка на доріжку,
На доріжці сидить кішка,
Взяв з доріжки Гришка кішку —
Хай спіймає кішка мишку.
III. Ознайомлення з виставкою книг
— Діти, зверніть увагу на книжкову виставку. Які книги із цієї виставки вам знайомі?
IV. Повідомлення теми і мети уроку
— Часто в житті ми чуємо слово фольклор. Що воно означає?
Запис на дошці: «Фольклор — народна творчість...».
— Наш сьогоднішній урок присвячений усній народній творчості. Виникла вона дуже давно. Люди тоді
ще не вміли писати і передавали з вуст у вуста твори різних жанрів. Перший жанр усної народної
творчості, з якою людина ознайомлюється з перших днів появи на світ,— це колискові пісні. Коли в
сім’ї народжувалася дитина, поруч із нею постійно була матуся. А коли вона вкладала дітей спати, то
співала пісні. Як вони називаються? (Колискові)
— Як матуся співає колискові? (Тихо, ніжно)
— Отже, перший жанр українського фольклору, про який ми поговоримо,— це колискові пісні. Вони
призначені здебільшого тільки для одного слухача і мають одного виконавця — матір або іншу близьку
людину. Свою любов і ніжність, бажання бачити своє дитя щасливим, здоровим, розумним мати
виливає в простій і спокійній мелодії, що відповідає ритму гойдання колиски.
— Діти, хто з вас може проспівати колискову пісню, яку матуся співала для вас, братика чи сестрички?
(Учні за бажанням співають колискову.)
V. Аналіз і обговорення прочитаного
1. Виконання колискових пісень
- Люлі, ой люлята,
Поженем телята
На поля широкі,
На трави високі.
Нехай напасуться
Та в хлівець вернуться,
Спати полягають,
Пастушка згадають.
А пастушок, пастушок
Сховав дудочку в мішок,
А з мішка в торбинку,
Приспи нам дитинку.
Спи, дитинко, задрімай
І нічого не думай.
- Соньки-дрімки в колисоньки,
Добрий розум в головоньки,
А росточки у кісточки,
Здоров’ячко у сердечко,
А в роточок говорушки,
А в ніженьки ходусеньки,
А в рученьки ладусеньки.
- А-а-а! Коточок!
Вкрав у баби клубочок,
Та й поніс поза ліс,
Та й до Галі приніс.
Та й приніс до Галі,
Положив на лаві.
Стала Галя котка бить
Та й до нього говорить:
— Не вчись, коте, красти,
А вчися робити,
Черевички шити —
На срібному каблучку,
На золотім обручку.
— Знайдіть і прочитайте слова з пестливим забарвленням. (Малята, хлівець, пастушка, дудочку,
торбинку, дитинку, колисоньки, головоньки, росточки, кісточки, здоров’ячко, сердечко, роточок,
говорушки, ніженьки, рученьки) Учні в різний спосіб читають колискові «Люлі, ой люлята», «Сонькидрімки», «А-а-а! Коточок».
— Яким є призначення колискової пісні? (Їх співають, щоб дитина спокійно заснула.)
— У народі кажуть: «Пісня колискова — то найперша материна мова». На уроці музики ви вивчили
колискову. Давайте разом заспіваємо її! (Учні виконують колискову, вивчену на уроці музики.)
2. Читання забавлянок (робота в групах)
— Щоб дитина розвивалася, зростала розумною і веселою, придумав наш народ і забавлянки. Зараз
ви маєте в групах навчитися виразно їх читати.
А потім позмагаємось — у кого краще виходить.
1-ша група — «Чуки, чуки»;
2-га група — «Гой-да, гой-да»;
3-тя група — «Потягусі, потягусі».
- Чуки, чуки, чуки, чок,
Пішли дітки в таночок,
Пішли дітки в таночок,
Доня збила каблучок.
Прибий, татку, каблучок,
Бо я хочу в таночок.
- Гой-да, гой-да, гой-да, гой-да,
Добра в коника хода,
Поводи шовкові, золоті підкови.
- Потягусі, потягусі,
На донечку ростусі.
Щоб донечка росла,
Росла-виростала,
Щоб донечка своїй мамці
Скоріш в поміч стала.
У помочі стала,
Діток колихала
Й хату доглядала.
Учні читають спочатку мовчки, а потім — хором.
— Спробуйте зімітувати примовки. (Робота в парах, потім — разом.)
Фізкультхвилинка
Вітер віє нам в лице —
Захиталось деревце.
Вітер тихше, тихше, тихше —
Деревце все вище, вище.
3. Робота над скоромовками
1) Слово вчителя.
— Окремим жанром усної народної творчості виступають скоромовки. Вони вчать дітей правильно,
чітко вимовляти окремі складні звуки. Часто їх швидке промовляння перетворює скоромовку на
«спотиканку», коли той, хто прагне швидко проказати, «спотикаючись», перекручує слова.
Прочитаймо скоромовки!
- Бабин біб розцвів у дощ,
Буде бабі біб у борщ.
- Ти, малий, скажи малому,
Хай малий малому скаже,
Хай малий теля прив’яже.
- Хитру сороку спіймати морока,
А на сорок сорок — сорок морок.
- Летів горобець, сів на хлівець,
Як вийшов стрілець, то й утік горобець.
- Женчик, женчик невеличкий,
На женчику черевички,
І шапочка чорненька,
І латочка червоненька.
- Прилетіли горобці —
говорили про крупці;
не про крупці,
не про крупицю,
а про круп’ячко.
2) Виразне читання скоромовок учителем. (Діти уважно слухають.)
3) Читання скоромовок учнями (пошепки, «ланцюжком», вибіркове читання).
4) Вивчення скоромовок напам’ять (за вибором учнів).
— Давайте вивчимо їх напам’ять. Але спочатку подивіться на цей плакат, як правильно заучувати
скоромовку.
1. Пошепки — повільно.
2. Тихо — трохи швидше.
3. Голосніше — ще швидше.
4. Голосно — швидко.
Діти по черзі розповідають скоромовку напам’ять і самостійно визначають переможця (хто
правильніше і найшвидше розповів).
VI. Доповнення, розширення читацького досвіду учнів
1. Робота над змістом української народної казки «Як ведмідь відганяв муху від цигана»
1) Читання казки заздалегідь підготовленими учнями («Крісло автора»).
2) Бесіда-роздуми над прослуханим.
— Про кого ви прослухали казочку?
— Куди ходив циган з ведмедем?
— Що наказав циган ведмедеві?
— Як ведмідь виконав наказ цигана?
— Чому ведмідь не зміг стати циганові справжнім другом?
— Яким би ти хотів бачити свого друга?
— Яке прислів’я стало основною думкою казки?
— А тепер пригадаємо казочки, над якими ми нещодавно працювали. («Кирило Кожум’яка»,
«Кривенька качечка», «Кобиляча голова».) Це всі казки які? (Народні)
2. Казкове тестування
1. Хто з’їв Колобка?
а) Вовк; б) Лисиця;
в) дід; г) ворона.
2. Хто врятував Івасика-Телесика?
а) Орел; б) гуска;
в) качка; г) ворона.
3. Хто загубив рукавичку?
а) Попелюшка; б) баба;
в) дід; г) собачка.
4. У якій послідовності тягнули ріпку?
а) Внучка; б) собачка;
в) дід; г) кішка.
5. Яке яйце знесла Курочка Ряба?
а) Дерев’яне; б) срібне;
в) писанку; г) золоте.
6. З чого пригощала Лисичка Журавля?
а) З глечика; б) з тарілки;
в) з банки; г) з чашки.
VII. Підсумок уроку
— Народна мудрість, фольклор шліфується віками, наче каміння на морському узбережжі. Він дає силу
і розум народові, є прикрасою літератури і мистецтва.
— Які фольклорні жанри ви знаєте?
VIII. Домашнє завдання
— Наступний урок позакласного читання проведемо за темою «Казки українських письменників».
Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа