close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
Анатомо-фізіологічні
особливості кістковом’язової системи у дітей.
Семіотика уражень і
захворювань.
Проф. О.Є.Федорців
Актуальність
• Правильно сформований, добре
функціонуючий опорно-руховий апарат - одна
із основних умов повноцінного розвитку
дитини.
• Мязи і кістки складають каркас тіла дитини,
що постійно росте і розвивається.
• До моменту народження структурне
диференціювання цих систем ще не
закінчене.
Опорно-руховий апарат
• Мязи і скелет, які становлять 10 % від
загальної маси тіла.
• Скелет виконує опорну функцію,
захищає від механічних пошкоджень
мозок і внутрішні органи, бере участь у
здійсненні рухів.
• Сприяє підтримці на певному рівні
мінерального складу крові. В кістках
знаходиться кістковий мозок, який
відноситься до кровотворного органу.
Умови нормального росту
• Дуже високі темпи росту і перебудови
кісткової тканини в ранньому дитинстві
вимагають постійного поступлення
адекватної кількості повноцінного білка,
вітамінів, кальцію, фосфору та інших
макро- та мікроелементів, інтенсивного
кровопостачання, безпомилкової роботи
ферментних систем самої кістки та
інших органів.
Формування кісткової системи
Склад скелету дитини
• Скелет дитини складається з 206
кісток: 85 парних і 36 непарних;
• Має той же план будови, що і
скелет вищих тварин, але цілий ряд
особливостей скелету дитини
визначається здатністю
пересуватися на двох кінцівках,
високим розвитком рук, головного
мозку і т.д.
Ембріогенез кісткової системи
• Закладається на 2-му міс
внутрішньоутробного розвитку;
• З мезенхімних клітин формується
хрящова тканина (на 5-7-8 тиж зявл.
точки окостеніння);
• В період внутрішньоутробного розвитку
скелет складається з хрящової тканини;
• У новонароджених всі діафізи
трубчастих кісток окостенілі.
Скелет ембріона
Скелет новонародженої дитини
Порушення ембріогенезу
• При зниженні остеобластичної
активності кісткової тканини
порушуються процеси кальцифікації
кісткової тканини;
• Виникає спадкове захворювання
скелета з домінантним типом передачі –
недосконалий остеогенез, що
характеризується частими множинними
переломами.
Недосконалий остеогенез
• Внаслідок аномалії енхондрального
окостеніння у звязку з безладним
розташуванням клітин росткового
хряща розвивається системне спадкове
захворювання скелета –
хондродистрофія, що
характеризується вкороченням кінцівок,
переважно за рахунок проксимальних
відділів і має домінантний тип
успадкування.
Хондродистрофія
Функції скелету:
• Опорна;
• Захисна (захист від механічних
пошкоджень мозку і внутрішніх органів);
• Участь у здійсненні рухів;
• Сприяє підтриманню на основному рівні
мінеральний склад крові;
• В кістках знаходиться кістковий мозок,
який відноситься до кровотворного
органу.
Відмінності дитячого скелету від
дорослої людини
•
•
•
•
Розмірами;
Пропорціями;
Будовою;
Хімічним складом.
Шляхи розвитку кісток
• Первинне окостеніння: розвиток кістки
з мезенхіми (кістки склепіння, черепа,
обличчя, частково ключиці);
• Вторинне окостеніння: розвиток кістки з
мезенхімальних утворів (хрящова
тканина, ендохондріальне та
перихондріальне окостеніння).
Особливості кісток
новонароджених:
•
•
•
•
•
•
•
•
Більша кількість хрящової тканини;
Більша товщина окістя;
Багата судинна сітка;
Неправильне розташування гаверсових каналів;
Дуже малий розмір кристалів апатиту;
Невеликий
діаметр колагенових волокон;
Високий вміст води (65%);
Мала кількість неорганічних речовин (1/2 її сухої
маси);
• Менш щільні, більш пористі, пружні, еластичні, гнучкі;
• Кісткова система має волокнисту пучкову будову.
Новонароджена дитина
Череп новонародженого
Особливості черепа дітей
• Співвідношення між мозковим та лицевим
черепом складає:
• - у новонародженого 1:6
• - у дорослих 1:2,5.
• Череп росте нерівномірно від народження до
7 років.
• Кістки черепа балотують при народженні
(вінцевий, потиличний та стріловидний шви
закриваються на 3-4 міс. життя)
• В ділянці сполучення декількох кісток
наявні тімячка:
• 2 бокових (у доношених немовлят закриті);
• Мале (або заднє) – між тімяними і
потиличними кістками відкрите у 25%
новонароджених, закривається не пізніше
2-го міс життя;
• Велике (переднє) – між лобними і
тімяними кістками, у новонародженого
розмірами 2,0 Х 2,5 см, закривається до 11,5 років.
•
Тімячка черепа
новонародженого
Особливості зубів
• Закладка на 40-му дні (5-6 тиждень)
ембріонального розвитку;
• Дитина народжується без зубів (наявні
зачатки як молочних так і постійних
зубів);
• Властиві певні терміни прорізування
зубів:
- молочні – з 6-го міс до 2-го року життя;
- заміна на постійні – з 5-6-го року до
11-12 років
Порядок прорізування молочних
зубів
• 2 внутрішніх нижніх різці;
• 2 внутрішніх верхніх різці;
• 2 зовнішніх нижніх різці
2 зовнішніх верхніх різці
• В 1 рік - 8 різців
• В 12-15 міс передні малі корінні зуби (премоляри);
• 18-20 міс клики;
• 22-24 міс задні премоляри;
• В 2 роки 20 зубів.
Прорізування молочних зубів
Формула визначення кількості
молочних зубів
Х = n–4
де n кількість місяців дитини
починаючи з 6 міс
Порядок прорізування постійних
зубів
•
•
•
•
•
•
•
5 років – перші моляри;
11 років – другі моляри;
17-25 років треті моляри;
6-8 років нижні внутрішні різці;
7-9 років верхні внутрішні різці;
9-13 років нижні зовнішні різці;
9-12 років верхні зовнішні різці;
Прорізування постійних зубів
Порядок прорізування молочних і
постійних зубів
Період змінного прикусу
• Це період існування молочних зубів і
появи постійних;
• При зміні молочних зубів на постійні
після випадіння молочного зуба і до
прорізування постійного проходить 3-4
міс.
• Перші постійні зуби прорізуються біля 5
років.
Формула орієнтовної оцінки
прорізування постійних зубів
Х = 4 n – 20
де n – кількість років дитини,
старше 5, що виповнились.
Значення прикусу
• Формування як молочного так і
постійного прикусу у дітей є важливим
показником рівня біологічної зрілості
дитини.
• В оцінці біологічної зрілості дитини
використовують поняття “зубний вік”.
• Особливе значення це має в оцінці
біологічної зрілості дітей дошкільного і
молодшого шкільного віку.
Хребет
• У новонароджених і дітей перших
місяців життя прямолінійний, без
фізіологічних вигинів
• В 2-3 міс формується шийний лордоз
(дитина піднімає голову);
• В 6-7 міс утворюється грудний кіфоз
(дитина сидить);
• 10-12 міс формується поперековий
лордоз (дитина починає ходити)
• В 1,5-2 роки формується крижовий
кіфоз
Хребет новонародженої дитини
Шийний лордоз
Фізіологічні викривлення хребта
Патологічні викривлення хребта
• Викривлення хребта в сторону –
сколіоз.
• Нерідко виникає у школярів в результаті
тривалого нерухомого сидіння за
партою або столом і неправильною
косою посадкою, частіше при писанні.
• Дві основні форми сколіозу: грудна і
поперекова.
Сколіоз у дітей
Перевірка наявності сколіозу
• Кіфоз (грец. κύφος зігнутий,
горбатий) — в загальних випадках
являє собою викривлення
верхнього відділу хребта.
• Може бути як набутим, так і
спадковим.
Кіфоз
Грудна клітка
• Грудна клітка новонародженої дитини
та дітей перших місяців життя має
бочкоподібну форму, ребра прикріплені
під прямим кутом, екскурсія різко
обмежена;
• Це обумовлює поверхневий характер
дихання у дітей раннього віку.
Грудна клітка новонародженого
Вікові особливості хімічного
складу і будови кісток
• Кістки містять відносно більше
органічних речовин і менше
неорганічних, ніж у дорослих;
• З віком хімічний склад кісток
змінюється, значно збільшується
кількість солей Ca, Mg, P та інших
елементів;
• Змінюється співвідношення між ними.
• У новонароджених неорганічні речовини
складають 1/2 маси кістки, у дорослих – 4/5.
• Кальцій у великій кількості затримується у
кістках молодших дітей, а фосфор – у дітей
старшого віку.
• Спостерігаються значні відмінності у
кількості, розташуванні та будові гаверсових
каналів: з віком їх кількість зменшується,
розташування та будова змінюються.
• Чим старша дитина, тим щільніша
речовина кістки. Чим молодша - тим
більш губчата.
• Будова трубчатих кісток до 7 років
близька до кістки дорослого, але між
10-12 роками губчата речовина кісток
дуже інтенсивно змінюється і стає
постійною до 18-20 років.
• Окістя у дітей товстіше, ніж у
дорослих, особливо внутрішній шар.
• Чим молодша дитина, тим більше
окістя зрощене з кісткою, чим старша
– тим воно чіткіше відмежовується від
щільної частини кістки.
• До 7 років окістя повністю
відмежоване від кістки.
Кістково-мозкова порожнина
• З 7 до 10 років різко сповільнюється ріст
кістково-мозкової порожнини в
трубчастих кістках;
• З 11-12 по 18 років проходить остаточне
формування кістково-мозкової
порожнини (рівномірно росте шар
щільної речовини і збільшується
кістково-мозковий шар).
Структура кістки
Кістковий мозок
• В кістково-мозковому каналі і між пластинами
губчатої речовини є кістковий мозок;
• У новонароджених є тільки червоний
кістковий мозок, багатий кровоносними
судинами, в ньому проходить кровотворення.
• З 6 міс він поступово замінюється в діафізах
трубчастих кісток жовтим, що складається в
основному з жирових клітин (до 12-15 років).
Кістковий мозоль
• У дітей утворюється через 21-25
днів, а у грудних дітей ще швидше.
Це вказує на велику здатність до
регенерації.
• Загоєння переломів, що виникають
під час пологів, спостерігаються
уже на 5-6 день.
Трубчасті кістки
• У дітей раннього віку заповнені
червоним кістковим мозком,
складаються з декількох частин: діафіз і
епіфіз сполучені між собою прошарком
незвапненого хряща метафіза.
• В метафізарних зонах росту кісток дуже
багате кровопостачання, сповільнений
плин крові, що забезпечує активне
новоутворення кісткової тканини.
Клінічне значення
• В цих місцях легко осідають
мікроорганізми, в результаті чого у дітей
1-го року життя нерідко виникає
метафізарний остеомієліт.
• У віці 2-3 роки, коли формуються ядра
окостеніння, остеомієліт частіше буває
епіфізарним (у дорослих –
діафізарним).
Захворювання кісткової системи
•
•
•
•
•
•
Рахіт;
Синдром Марфана;
Мукополісахаридоз І типу;
Плоскостопість;
Ювенільний ревматоїдний артрит;
Аномалії розвитку кистей і стоп.
Синдром Марфана
Рахіт у дітей
Деформації нижніх кінцівок
Вроджені вади розвитку стоп і
кистей
Особливості м’язової системи:
• до 5-7 років м ’язи розвинуті недостатньо;
• м’язові пучки короткі, тонкі, ніжні, важко
пропальповуються в щільній підшкірній
основі;
• прикріпляються короткими широкими
сухожиллями дещо дальше осі повороту;
• менша товщина окремих міофібрил, багато
рихлої інтерстиціальної тканини і судин,
наявність великого числа подовгастих ядер в
м’язовій і міжм’язовій тканинах.
• В організмі людини нараховується
близько 600 скелетних мязів.
• Всі рухи людини проводяться
рефлекторним скороченням певних груп
скелетних мязів.
• Розумовий і фізичний розвиток , ріст і
формування організму дітей зумовлені
їх мязовою діяльністю.
• м’язи дітей раннього віку бідні
скоротливими білками (міозином і
актином), жиром і неорганічними
речовинами, багаті водою;
• Функціональна активність хороша за
рахунок швидкого вимивання молочної
кислоти (велике кровопостачання і
інтенсивний обмін речовин).
Мязи новонародженого
• Новонароджений має всі скелетні мязи,
але їх вага в 37 разів менша, ніж у
дорослого.
• Ріст і формування скелетних мязів
проходить до 20 – 25 років, впливаючи
на ріст і формування скелету.
• До 1-го року більше розвинуті мязи
плечового поясу і рук, ніж мязи тазу,
стегон і ніг.
Розвиток мязів у дітей
• В ранньому дитинстві мязи тулуба
розвиваються значно швидше, ніж рук і
ніг.
• Прискорений розвиток кисті проходить в
6-7 років, коли дитина здійснює легку
роботу, починає привчатися до письма.
• Розвиток згиначів випереджає розвиток
розгиначів.
Розвиток координації рухів
• Після народження рухи некоординовані,
безладні, здійснюються безперервно.
• Перші координовані рухи – це дихання і крик.
• Перший крик викликається рефлекторно.
• Одне з перших координованих рухів – ссання:
доторкання будь-яким предметом до губ і
передньої частини язика викликає ссання, а
погладжування щоки збоку від рота – поворот
голови в сторону подразнення.
Координація рухів
Постава
• Індивідуальні особливості положення
тіла, які формуються до 6-7 років:
• нормальна,
• сутула,
• плоска,
• плоско-ввігнута,
• кругло-ввігнута.
Види постави
Дослідження м’язового тонусу
• Пальпаторно – почергово пальпуються різні
м’язові групи , пасивно згинаючи і розгинаючи
кінцівки.
• В’ялість і дряблість м’язів свідчить про
гіпотонію, напруженість, щільність –
гіпертонію;
• Симптом повернення (для новонародженого з
гіпертонусом);
• Проба на тракцію ( при підвищеному тонусі
відсутня перша фаза, при пониженому –
друга).
• Дослідження пасивних рухів.
Оцінка м’язової сили
• Повна відсутність активних рухів – 0;
• Наявність мінімальних рухів, але
неможливість подолати силу важкості кінцівки
– 1 бал;
• Здатність подолати не тільки важкість
кінцівки, але і легкий опір того, хто досліджує
– 2 бали;
• Здатність при виконанні певного руху
подолати достатній опір дослідника – 3 бали;
• Незначне зниження м’язової сили – 4 бали;
• Збереження рухової функції м’язів – 5 балів
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа