close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
Енергодарський навчально-виховний комплекс №5
Виступ на батьківських зборах
у 7-х класах
„Роль інформаційного простору в
поширенні суїцидальних тенденцій”
Практичний психолог
Котляревська О.О.
2013 р.
„Роль інформаційного простору в
поширенні суїцидальних тенденцій”
Останнім часом суїцидальні тенденції поширюються через інформаційний простір, зокрема інтернет. Яскравим свідченням цього є
такий приклад. За останній рік значно зросли показники дитячої
смертності через повішення.
Вивчаючи причини вчинення самогубств, працівники відділу
організації виховної роботи Інституту інноваційних технологій і змісту
освіти (ІІТЗО) з’ясували, що значна кількість дітей стала жертвами через
вплив відеороликів, розміщених в інтернеті під назвою «Собачий кайф». Це
«гра» з удушенням, що призводить до асфіксії: діти навмисно
перекривають доступ кисню до мозку, щоб викликати короткочасне
запаморочення та стан ейфорії. Небезпечна «гра» зародилася на'Заході на
початку XX ст., а з появою інтернету поширилась і в Україні. У 2008 р.
Канадський центр з проблем наркоманії та психічного здоров'я провів
дослідження, яке засвідчило, що приблизно 79 тис. студентів у канадській
провінції Онтаріо брали участь у цьому акті насильства. На тематичних
сайтах і форумах у Рунеті лише у квітні 2010 р. було зареєстровано більш
як 15 тис. дітей.
Працівники ІІТЗО проаналізували статистичні та аналітичні дані
Управління кримінальної міліції у справах дітей Міністерства
внутрішніх справ України щодо самогубств через небезпечну «гру».
Виявилось, що. кожна третя спроба самогубства мала летальний
наслідок. Серед дітей, які зважились на вчинення самоушкоджень,
більшість — мешканці сіл та селищ міського типу, учні загальноосвітніх
або професійно-технічних навчальних закладів, які виховувались у
благополучних сім’ях.
Причинами, через які учні займаються смертельно небезпечними
«іграми», називають:
переконання, що цей акт може викликати короткочасний стан ейфорії;
* цікавість пережити стан запаморочення, набути передсмертного
досвіду;
* психологічний тиск із боку однолітків; примусовий обряд посвячення
в соціальну групу.
Профілактика суїцидальної поведінки серед учнів
Переживання учнями психологічної кризи часто супроводжуються
суїцидальними настроями. Проявити увагу та надати підтримку учням, які
перебувають у кризовому стані, — важливе завдання педагогів і батьків.
Незважаючи на те що суїцидальна поведінка є складним психологічним
явищем, запобігти йому може навіть найближче оточення — родина, школа,
якщо вчасно прореагує, проявить такт і звернеться до кваліфікованих
спеціалістів — практичних психологів.
Реагування на суїцидальну поведінку конкретного учня не потребує
глибоких знань психології або медицини. Слід лише постійно цікавитися
життям учня, серйозно ставитися до його висловлювань, надавати допомогу в
кризових ситуаціях, адресувати до фахівців. Адже багато учнів учиняють
самогубство лише тому, що їм вчасно не запропонували допомогу та
підтримку оточення.
Виявлення учнів, схильних до суїциду
Вчасно виявити учнів, які схильні до вчинення суїциду, дасть змогу
спостереження за їхньою поведінкою. Так, поведінковими проявами, що
свідчать про можливість суїцидальних дій, є:
безпосереднє висловлювання учня про бажання вчинити самогубство
(звернене до однокласників, друзів); натяки на можливе скоєння
суїциду, «репетиція» самогубства (наприклад, учень може прилюдно
демонструвати петлю з ременя, мотузки тощо);
активна підготовка до самогубства, цілеспрямований пошук засобів
для його здійснення, створення відповідних умов (наприклад, учень
може накопичувати отруйні та лікарські препарати).
Доведено, що чинниками, які впливають на прийняття дітьми
рішення про вчинення самогубства, є: ускладнена адаптація до нових умов
навчання чи проживання, утрата соціального статусу в колективі, ізолювання
від соціального оточення, проблеми взаємин у коханні тощо. Виникненню думок про самогубство може пере дувати депресивний стан, пов'язаний із втратою близької людини,
наслідком якого стане невміння дитини самостійно впоратися з негативними емоціями.
Суїцидальні спроби і наміри найчастіше характерні для учнів, які
виховуються у сім’ях з несприятливим психологічним кліматом,
постійно відчувають страх перед покаранням, мають неадекватну
[занижену чи завищену) самооцінку.
Хибною є думка, що зниженню кількості самогубств сприяє активна
пропагандистська робота в засобах масової інформації, які пишуть
про те, чому і як люди вчиняють самогубства. Дослідження свідчать,
що існує залежність між повідомленнями про самогубства і
зростанням суїцидальної активності. У процесі превентивного
виховання необхідно обговорювати не сам факт суїциду, а в який
інший спосіб можна розв’язати життєві проблеми.
Методичні поради педагогічним працівникам та батькам
щодо профілактики самогубств
Активізації самогубств серед учнів, чинникам, що загострюють
депресивний стан і призводять до фатальних наслідків, батьки, педагоги та
практичні психологи приділяють особливу увагу. Педагогічним працівникам
загальноосвітніх навчальних закладів (ЗНЗ) для попередження суїцидальної
поведінки учнів рекомендуємо:
* створювати атмосферу високої духовності, поваги до особистості учня
та його внутрішнього світу;
* виявляти учнів з ознаками депресивного стану як групи ризику;
* проводити бесіди та консультації з батьками, діти яких мають труднощі у
навчанні, поведінці та ознаки емоційних розладів;
* здійснювати психологічну просвіту батьків у формі тренінгів ;
* сприяти поліпшенню стосунків між учнями і їхніми батьками;
* нейтралізувати вплив негативного середовища;
* підвищувати самооцінку учнів, формувати в них почуття власної честі і
гідності;
* консультувати батьків і дітей щодо діяльності мережі дитячих телефонів
довіри;
* завойовувати довіру учнів.
Також слід проводити виховні години з учнями, на яких у формах
диспутів, бесід із використанням ділових ігор, елементів тренінгів допомагати
їм усвідомити власну неповторність. Під час такого виду роботи в учнів
формуються вміння визначати власні життєві цілі, бачити й усвідомлювати
пріоритети, цінності.
Батьки мають спостерігати за поведінкою дитини вдома, турбуватися
про неї так, щоб вона відчувала свою значущість. У розмові з дитиною слід
бути уважним співрозмовником, у жодному разі не сперечатися, запевняти у
кращому майбутньому.
Адміністрація ЗНЗ, зокрема заступник директора школи, має розробляти
механізм взаємодії учасників навчально-виховного процесу щодо
попередження загроз життю і здоров’ю учнів та оперативного реагування на
виникнення таких загроз. У Додатку 2 подаємо порядок дій заступника
директора школи щодо профілактики та психокорекції суїцидальної поведінки
учнів.
До проведення профілактичних заходів слід залучати соціального педагога,
практичного психолога, медичного працівника.
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа