close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
АНОТАЦІЯ
Висвітлено питання впровадження основ екологічних знань в навчальний
процес загальноосвітніх закладів, з урахуванням компетентнісного підходу.
З огляду на узагальнення наукових позицій у шкільному процесі щодо
ключових компетентностей сучасного вчителя, переосмислення їх крізь
призму підготовки вчителя природничого напрямку, в збірці подано
узагальнене уявлення про систему впровадження основ екологічних знань на
уроках хімії. Окреслено структурно – логічну схему компетентності
педагога: знання, пізнавальні вміння й навички,практичні вміння й
навички,цінності та етичні норми поведінки, мотивація. В світлі проекції цієї
структурно - логічної схеми у професійну підготовку вчителя хімії
запропоновано авторський варіант циклу уроків для учнів 8 класу по темі
«Основні класи неорганічних сполук», рекомендовані для вчителів
загальноосвітніх закладів.
ЗМІСТ
І. Вступ.
Формування екологічної компетентності
школярів на уроках хімії …………………………………………………………………. 3
ІІ. Матеріали з досвіду роботи вчителя хімії І категорії
Цикл уроків для учнів 8 класу
«Основні класи неорганічних сполук» ………………………………………………......... 9
Урок 1 Тема : Основні класи неорганічних сполук.
Оксиди, їх склад і назви, класифікація оксидів…………………………….. 9
Урок 2 Тема : «Кислоти, їх склад. Класифікація кислот.»…………………………..... 12
Урок 3 Тема: «Солі, їх склад і назви.»…………………………………………………….. 15
Урок 4 Тема: « Основи,їх склад і назви. Класифікація основ.»………………………… 19
Урок 5 Тема : «Фізичні та хімічні властивості оксидів.»…………………………….. 21
Урок 6 Тема: « Оксиди в природі. Вода як найпоширеніший природний оксид.
Значення води в природі, народному господарстві, побуті.
Поширення води та її кругообіг у природі.»……………………………… 25
Урок 7 Тема : «Фізичні й хімічні властивості кислот.
Поняття про ряд активності металів.»………………………………… 31
Урок 8 Тема : « Реакції заміщення й обміну. Правила безпеки під час
роботи з кислотами. Використання кислот.»……………………….. 35
Урок 9 Тема : Розрахунки за хімічними рівняннями маси,
об’єму,кількості речовини реагентів і продуктів реакції………………... 38
Урок 10 Тема : Тематичне оцінювання з теми
« Класи неорганічних сполук. Фізичні та хімічні властивості оксидів, кислот»……. 40
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………………………. 43
Формування екологічної компетентності
школярів на уроках хімії
Працюючи від душі , ви зробите все
і для близьких, і для себе, а якщо
успіху не буде, працюйте ще !!!
Д. Менделєєв
Проблема формування творчої особистості школяра має в педагогіці непересічне
значення. Особливої актуальності вона набуває в контексті впровадження освіти
збалансованого розвитку. Технократичне суспільство характеризується деградацією
екологічних систем і поступовим виснаженням природних ресурсів. Екологічна криза
спонукає до переосмислення відносин у системі „природа – людина – суспільство” й
пошуку шляхів їх гармонізації. У просуванні країни до високотехнологічного
інформаційного суспільства особливого значення набуває рівень освіченості, культури та
професіоналізму людини.
Екологічна освіта підростаючого покоління України стала одним із пріоритетних
напрямів розвитку суспільства. В екологічній освіті як соціальній системі держави
головним є формування всебічно розвиненої творчої особистості, що проголошуєтся
Національною доктриною розвитку освіти України в ХХІ столітті.
Досвід свідчить, що методи, які традиційно застосовуються в практиці ЗОШ для
проведення занять, мають на меті, у кращому випадку, розширеного відтворення,
конкретизації екологічної інформації. Традиційні зміст та методи навчання учнів
забезпечують формування репродуктивного типу мислення. В означеному контексті
особливого значення набувають інтерактивні методи навчання.
З’ясуємо сутність інтерактивного навчання та виховання й порівняємо його із
загальновідомими, традиційними підходами, що застосовуються у ЗОШ. Зокрема, в 60-х
роках ХХ сторіччя Е.Я. Голантом були запропоновані „пасивна” й „активна” моделі
навчально-виховного процесу . У такій класифікації автор використовує „пасивність” як
визначення низького рівня активності учнів, переважно репродуктивної діяльності. Саме
до цієї групи належить лекція-монолог, у процесі якої учні не виконують якихось творчих
завдань. „Активний” тип навчання передбачає застосування методів, що стимулюють
пізнавальну активність і самостійність учнів, які проявляються у створенні проблемних та
творчих завдань.
3
Характеризуючи сучасний урок, О.І. Пометун та Л.В. Пироженко до цієї класифікації
додають різновид активного навчання – інтерактивне – і вказують, що слово „інтерактив”
прийшло до нас з англійської мови від слова „interact”, де „inter” – взаємний і „act” – діяти.
Таким чином, інтерактивний – здатний до взаємодії, діалогу.
За визначенням О.І. Пометун та Л.В. Пироженко, „інтерактивне навчання – це
спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану
мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність,
інтелектуальну спроможність” . Таким чином, суть інтерактивного навчання полягає в
постійній, активній взаємодії всіх учасників навчально-виховного процесу. Організація
інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання
рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин відповідної ситуації.
Воно, зазначають автори, ефективно сприяє формуванню навичок та вмінь, виробленню
цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії.
У початковій і середній школах учні здобувають екологічні знання у процесі
вивчення природознавчого циклу. Школа повинна виховати такого громадянина, який би
був здатним брати участь в охороні навколишнього середовища. Це завдання стосується
кожного навчального предмета. Адже ефективна екологічна освіта і виховання
підростаючого покоління можливі лише на основі міжпредметного підходу.
Дуже важливим на сьогодні це те, що мету процесу навчання слід вбачати не у
вивченні окремих предметів, а у пізнанні навколишнього світу з різних боків за
допомогою багатьох предметів. Досягти цього допомагає реалізація інтегрованого уроку –
спеціально організованого викладання і навчально-пізнавальної діяльності учнів з метою
формування у них цілісних знань про об’єкти, явища і процеси природи, найбільш істотні
зв’язки
у
системі
“людина–природа–суспільство“.
Інтегровані
уроки
є
досить
ефективними.
Метою моєї роботи є виховання екологічної «компетентності», адже згідно зі
«Стандартом
загальної
освіти»
« компетенція» -
це
готовність
особистості
використовувати набуті знання, вміння, навички в процесі своєї діяльності для вирішення
практичних і теоретичних завдань. На мою думку, провідним поняттям у цьому
визначенні є «готовність особистості».
В арсеналі методів своєї роботи використовую творчий підхід до вивчення будь
якої теми. Урізноманітнюючи уроки, підбираю методи роботи, що дають можливість
проводити « круглі столи», уроки – конференції, диспути, де проходить обговорення
4
проблеми охорони навколишнього середовища та можливі наслідки його забруднення
для природи та суспільства, ознайомлюю учнів з основними способами очищення
забрудників довкілля, розвиваю вміння аналізувати ситуацію, оцінювати ступінь
відповідальності, яку вони можуть взяти на себе, досить вдало було проведено мною на
міжпредметному семінарі-практикумі в одинадцятому класі “Людина нещасна лише
тому, що відокремилася від природи“.
Хімія – одна з дисциплін, яка має можливість здійснювати екологічну освіту та
виховання безпосередньо на уроці. В своїй практиці ще на початку вивчення хімії я
намагаюся звернути увагу учнів на те, що роль хімії в житті
людини та природи відіграє як позитивну так і негативну роль. Вона є корисною і
шкідливою водночас, тому що людина через відсутність екологічних знань та переконань
спричинила прискорені зміни в рівновазі природи. Людина створила для себе середовище
проживання, заповнене синтетичними речовинами. В основі виготовлення цих
синтетичних речовин лежать саме хімічні процеси. І ось в таких ситуаціях створюється
проблемне запитання, до якого учні шукають творчий змістовний підхід.
Шляхом впровадження інтерактивних методів навчання, я широко використовую
рольові ігри, учні дають відповідь на низку питань, які об’єднують природничі науки:
хімію та екологію, геохімічну та біохімічну екології, які свідчать, що ці підрозділи
вивчають сукупність відповідних їм зв’язків та взаємодій, що впливають на живі
організми. Адже чи не цікаво знати, як впливають синтетичні речовини на людину,інші
організми та навколишнє середовище, адже їх вплив виявляється лише тоді, коли вже
завдано відчутної шкоди, або при надзвичайних обставинах.
На уроках я організовую роботу так, щоб кожний учень одержав можливість
працювати на відповідному рівні його підготовки, так як при цьому найповніше
розв’язується завдання розвитку його розумових здібностей.
У своїй роботі я намагаюся творчо урізноманітнювати форми й методи роботи з
учнями. Навчальний процес планую так, щоб триєдина мета : ( навчальна, виховна і
розвиваюча) була реалізована на уроці, по змозі завжди враховую особливості
екологічного стану нашого регіону, вказуючи на основні чинники забруднення
оточуючого природного середовища.
У даний час випускник повинен бути не лише грамотний,але й володіти високим рівнем
різних типів компетентності :
-
мовної ( вміння читати, писати,вести бесіду, спілкуватися),
5
-
логічної ( бути здатним абстрактно мислити, логічно аналізувати,чітко
організовувати)
-
просторо – візуальної ( мислити образами,орієнтуватись в просторі)
-
естетичної ( оперувати предметами, сприймати на дотик, смак, вчитися через
діяльність)
-
соціальної ( співпраця з однокласниками, однодумцями,діяти в групі)
-
психологічної ( вміти тримати соє «Я» на належному рівні,позитивно ставитися до
оточуючих, до самого себе, володіти собою).
Розвиток компетентності шкільної молоді можливий лише при застосуванні
інноваційних освітніх і педагогічних технологій.
Основне місце в арсеналі методів і форм навчання у моїй роботі вчителя хімії займають ті,
які насамперед спрямовані на формування учня з творчим складом мислення, який зможе
у свої думках та діях реалізувати творчий потенціал, який допоможе навчити дитину
вчитися. Педагогам слід переходити від « передачі знань» до « навчання жити», до
формування навичок здобувати знання самостійно.
Тому з кожним днем я намагаюсь відійти, відмовитись від авторитаризму й за основу
своєї педагогічної діяльності взяти методику інтерактивного навчання, коли навчальний
процес
будується
на
принципах
гуманізації,
демократизації,
диференціації
та
індивідуалізації. У роботі застосовую активні форми навчання : групові, індивідуальні,
колективні, а також різні типи уроків – урок – семінар,урок – лекція,нестандартні уроки.
Практикую різні методи та засоби навчання (словесні, наочні з застосуванням
комп’ютерної техніки, учнівський хімічний експеримент).
Важливу роль під час вивчення хімії в поєднанні з екологією має хімічний експеримент,
який діти виконують під час практичних та лабораторних робіт.
У правильній послідовності мій урок включає нижче описані етапи :
-
актуалізація опорних знань ( вона пов’язує вивчений теоретичний матеріал з
життям, екологічними проблемами, активізує пізнавальну діяльність). Застосовую
методику « мозкового штурму», яка переходить у « гронування», на цьому етапі
доцільні хімічні диктанти, методика взаємоопитування « Бумеранг», вправа «
хімічні заморочки», евристична бесіда, дискусії, логічні вправи, кросворди,
створення проблемним запитань.
-
мотивація до навчання ( глибоке засвоєння програмного матеріалу не можливе
саме без цього етапу. Мотивація стимулює до дій учнів на уроці, включає віртуальні
6
подорожі та екскурсії, цікаву інформацію з теми уроку, ігри ( рольові ігри).
-
вивчення нового матеріалу ( на даному етапі уроку часто використовую різні
форми та методи роботи в групах. Це і робота в парах, трійках, групах, а також над
створенням та захистом проектів, конференційних проектів)
-
осмислення знань ( застосовую групові, індивідуальні та парні форми роботи,
метод « Гронування», захист проектів, заповнення таблиць, рішення творчих
завдань, поширюю вправи на розвиток логічного мислення, проблемно – творчі –
пошукові задачі.)
-
узагальнення і систематизація знань ( важливий етап уроку, який включає
вправи для закріплення і корекції знань учнів : « Сенкани», «Гроно», робота по
схемах, завдання на знаходження і виправлення помилок, логічні ланцюги).
-
підведення підсумків уроку ( на даному етапі учні роблять висновок базуючись
на вивченому матеріалі. На даному етапі підведення підсумків я застосовую
рольові та екологічні ігри, використовую висловлювання відомих людей, вправи «
мікрофон», « бумеранг».
Формуючи в учнів екологічну компетентність на уроках хімії, в своїй практиці надаю
перевагу методу опису і пояснення ознак хімічних явищ, встановлення зв’язків між
теорією і фактами причинно – наслідкових зв’язків.
Серед методичних підходів найбільшої педагогічної цінності для мене сьогодні
набувають проблемний і діяльнісний підходи, які активують самостійну пізнавальну
діяльність учнів.
Застосовуючи у своїй роботі інтерактивні методи, я моделюю реальні життєві
ситуації, пропоную проблеми для спільного розв`язання, використовую рольові ігри.
Введення ігор на уроці збуджує думку учнів і стимулює творчу ініціативу. Ігрова
модель навчання, крім основної дидактичної, має на меті: надання можливостей у
самовизначенні, розвиток творчої уяви, формування навичок співпраці, використання
можливості вільно висловлювати власну думку, зайняти власну позицію. Характерною
ознакою гри є створення умов, невластивих традиційному навчанню. Надаючи учням
свободу інтелектуальної діяльності, намагаюсь підводити їх до створення проблемних
ситуацій, пошуку шляхів розв`язання через уміло організовану пошуково дослідницьку самостійну роботу. Використання рольових ігор, моделювання реальних
життєвих ситуацій на уроках хімії формують в учнів уміння і навички, виробляють у
них власні цінності, створюють атмосферу співпраці, творчої взаємодії у навчанні,
7
поєднуючи реальне життя з хімічними процесами та значення для довкілля.
Таким чином, у процесі формування творчих здібностей школярів на уроках хімії
застосовувався комплекс інтерактивних методів, спрямованих на розвиток креативного
мислення учнів ЗОШ. Серед комплексних методів, застосування яких сприяє формуванню
означеної якості як цілісного утворення, особливо ефективними виявилися ділові ігри,
метод аналізу ситуацій (міжпредметного характеру на краєзнавчому матеріалі) й акції
природоохоронного спрямування.
8
ІІ. Матеріали з досвіду роботи вчителя хімії І категорії
Цикл уроків для учнів 8 класу
«Основні класи неорганічних сполук»
Урок 1
Тема : Основні класи неорганічних сполук.
Оксиди, їх склад і назви, класифікація оксидів.
Мете уроку : сформувати уявлення про загальну класифікацію неорганічних речовин
на підставі отриманих раніше знань про прості та складні речовини. Розширити знання
про класифікацію неорганічних сполук на прикладі оксидів та їх сполук за складом.
Ознайомити з сучасною науковою українською номенклатурою оксидів. Формувати
навички використання номенклатури на прикладі назв оксидів. Розвивати навички із
складання формул бінарних сполук на прикладі складання формул оксидів. Вказати
значення оксидів для всього живого.
Тип уроку :
вивчення нового матеріалу.
Форма і методи : сюжетно – рольова гра, індивідуальна робота із складання формул ,
складання опорних формул.
Обладнання :
Періодична система хімічних елементів Д.І. Менделеєва, зразки оксидів
для демонстрації ферум (ІІІ) оксид, купрум (ІІ) оксид, магній оксид,
кальцій оксид, силіцій(IV) оксид.
Електронний варіант карти – подорожі по країні
« Складних неорганічних сполук». Малюнок – схема руху.
Індивідуальний лист само – та взаємооцінювання для учнів при
вивченні теми « Основні класи неорганічних сполук».
Хід уроку :
І. Актуалізація пізнавальної діяльності.
Сьогодні на уроці ми розпочинаємо подорож по королівству складних неорганічних
сполук. Давайте пригадаємо, які бувають за складом речовини ?
Відповідь учнів , дають визначення, кріплять на дошці листочки.
Речовини
Прості
Складні
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Прямуючи за картою – схемою королівства, ми зупиняємось на першій зупинці
складних сполук « Оксидна» і пройдемо країною пригод, щоб вивчити, які речовини
називають оксидами,як їх класифікують та яке значення даних речовин. Будьте уважними,
запам’ятовуйте , бо щоб вийти з цієї країни, ви повинні пройти ряд випробувань. То ж
вперед !!!
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Ми з вами з’ясували, що оксиди відносяться до складних речовин, а тепер
запам’ятайте :
Оксиди – це складні бінарні сполуки, які скаладаються з двох хімічних елементів,
один з яких обов’язково Оксиген.
Для себе ви повинні з’ясувати, що номенклатура,як і інших речовин побудована таким
чином : назва кожного оксиду сладається з двох слів, ужитих у називному відмінку.
9
Перше слово – це назва хімічного елемента, а друге – “оксид”. У разі, коли елемент має
змінну валентність, її показують у круглих дужках після назви елемента без проміжку.
Обидва слова пишуться з малої лутери.
Потренуємось у складанні назв оксидів на прикладі конкретних формул.
СиО – купрум(ІІ) оксид, СО2 - карбон(IV) оксид.
Зверніть увагу !!! Між назвою елемента та записом у дужках значення валентності
проміжку немає.
Досі ми мали справу лише з молекулярними форнмулами речовин, але існують ще
структурні формули. На відміну від молекулярних, структурні передають послідовність
сполучення атомів у речовині.
Демонстрація оксидів.
Під час характеристики фізичних властивостей оксидів розповідь учителя поєднати з
демонстрацією для ефективнішого засвоєння матеріалу, так як зоровий аналізатор
відіграє вагоме значення ва сприйнятті інформації.
Зараз я пропоную вам розглянути схему 1.
Оксиди
Солетвірні
Основні
NO,N2O,CO
Яким відповідають
основи, незалежно
реагують з водою
водою)
чи ні. Na2O, CaO, FeO.
CO2, SiO2, SO3
Несолетвірні
Амфотерні
Не утворюють селей
мають властивості
або кислотні,
або основні
кислотні оксиди, яким
відповідають кислоти
( незалежно реагують з
ZnO
Отже, ми дещо дізналися про оксиди, а тепер давайте ще раз звернимося до карти.
І що ж ми помічаємо ??? Ми бачимо, що галявина заповнена квітами, які ростуть біля
річки. Поміркуйте, яка речовина є складовою річки ??? Без чого не можуть існувати всі
рослини, тварини, а також люди ???
Метод “ Мікрофон”
Передаючи мікрофон по класу діти висловлюють свою власну думку стосовно
найпоширенішого оксиду на Землі.
Тепер ми продовжуємо свою подорож і зупиняємось біля галявини “ Майстерня
Художника”. Привітний художник повідає нам щось цікаве про оксиди.
За попереднім індивідуальним завданням вчителя учень класу готує повідомлення
тьакого змісту.
Я хочу вас шановні подорожувальники ознайомити з гематитом Fe 2O 3.
З давніх давен виготовляли червону фарбу. Усі відомі людству фрески кам’яного віку,
написані невідомими художниками 15-20 тисяч років тому , бізони Альтамірської печери
в Іспанії, олені з печери Фоп – де – Том у Франції, мамонти з Капської печери у Сибіру,
10
бики та мисливці фресок Тасилі в Алжирі – усі вони створені з використанням бурого
ферум(ІІІ) оксиду. І коли ви тримаєте у руці червоний олівець, знайте, що червона фарба –
гематит, з якого виготовлено грифель,невтомно несе добре диво мистецтва вже 35 тисяч
років.
От дітьи ми й підійшли до кінця країни « Оксидії» і тепер, щоб перейти в іншу країну,
нам необхідно закріпити знання , які ми сьогодні отримали подорожуючи .
IV .Осмислення знань
А зробими ми це граючись, ви згодні ???
Клас умоно розподілено на 2 групи, кожна група отримує завдання на індивідуальних
картках, в яких вказані завдання :
1. У запропонованому переліку формул зазначте формули оксидів металів і
неметалів:
SiO2, MgO, SiH4 ,SO3, NO, FeO, Cl2O7, N2O3, KCl2, Fe2O3 ,CO, CaO, Na2O KOH.
( Осадча О.М. під час проведення уроку)
2. Заповніть у зошитах таблицю, склавши формули оксидів поданих елементів, та
записавши їх назви за сучасною українською номенклатурою.
Елемент
Формула
оксиду
Назва оксиду
Li
Ba
S(VI)
P(V)
Підведення підсумків уроку, оцінювання знань учнів, занесення результатів
оцінювання в індивідуальну картку учня.
V. Домашнє завдання : § 7 , завдання № 2,3,5 сторінка 39
§ 13, завдання 2,3 сторінка 66
11
Урок 2
Тема : «Кислоти, їх склад. Класифікація кислот.»
Мета уроку : розширити знання учнів про класифікацію неорганічних речовин на
прикладі кислот. Ознайоми учнів із класифікацією кислот за складом, номенклатурою
кислот.
Тип уроку :
вивчення нового матеріалу.
Форма і методи : сюжетно – рольова гра, індивідуальна робота із складання формул ,
складання опорних формул.
Обладнання :
Періодична система хімічних елементів Д.І. Менделеєва, зразки кислот.
Роздатковий матеріал до уроку. Портфоліо представлення теми.
Карта – подорож по країні « Складних неорганічних сполук».
Індивідуальний лист само – та взаємооцінювання для учнів при
вивченні теми « Основні класи неорганічних сполук».
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
На сьогоднішньому уроці ми , шановні, продовжуємо подорожувати по королівству
“Основних класів неорганічних речовин” і сьогодні ми подорожуватимемо по країні
“Кислотна”, але перш ніж туди потрапити , нам потрібно переплить річку від країни
“Оксидія”. Квитки на човен коштують декілька запитань.
То ж для того, щоб заповнити всі човни порівно, ми розділимося в трійки ( на кожен
човен по три учні). Кожна команда отримує конверт із завданням .
Завдання №1 Знайди зайве слово : кальцій оксид,барій оксид,сульфур( IV)оксид,
натрій оксид,цинк оксид,купрум(ІІ) оксид,калій оксид і алюміній(ІІІ) оксид.
Завдання №2
В якому з оксидів валентність елементів найбільша : СО, N2O5, K 2 O ,
Cl 2O 7, NO 2. Обрахувати молекулярну сама оксиду з найбільшою валентністю.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Давайте пригадаємо з курсу 7 класу чи знайомі вам поняття оцтова кислота та сульфатна
кислота ??? А ось ми зараз, зійшовши на берег Кислотної галявини,бачимо дерево –
лимон і, напевно це не даремно, адже саме плоди цього дерева мають лимонну кислоту,
яка містить у своєму складі вітамін С, який так необхідний кожному організму.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу .
Звернуть увагу, щораз у цих словосполученнях наявне слово “ Кислота”. Це тому, що
ці речовини належать до однієї групи складних речовин – кислот. Щоправда, сульфатна
кислота – неорганічна сполука, а оцтова й лимонгна – органічні.
Що ж являє собою кислота ???
Передусім, це складні речовини. Подібно до оскидів, вони мають дві складові частини,
а об’єднати їх в одну групу дала змогу навність такої складової частини, як атом
Гірдогену. Ознайомтесь з наведеними формулами кислот : H2S04, Н3РО4, НСl,HBr.
Якісний склад цих формул підтверджує наявність одного або кількох атомів Гідрогену.
Розділимо формули кислот рискою на дві частини так, щоб першу становили атоми
Гідрогену, а а друга частина , що залишиться - кислотний залишок.
Отже, кислоти - це складні речовини, що містять атоми Гідрогену, здатні заміщуватися
12
на метал, та кислотний залишок.
А тепер час ознайомитись із номенклатурою кислот. Звернемось до наших підручників.
Таблиця 1 сторінка 40. ( робота по підручнику – ознайомленна з сучасною та тривіальною
назвами, формулами та валентністю кислотних залишків).
Як бачимо з таблиці, сучасна назва кислот відповідає назві кислотних залишків. Це
варто пам’ятаити, щоб надалі легко засвоїти назви речовин іншого класу неогранічних
сполук – солей. Загальна формула кислот Нn кислотн. залишок. Як видно із загальної
формули, валентність кислотного залишку дорівнює кількості атомів Гідрогену.
Демонстрація кислот.
Тепер наша подорож підійшла до “ Кислотної лавки” і
продавець розповість про фізичні властивості кожної кислоти, яка присутня сьогодні на
вітрині. ( Один учень характеризує фізичні властивості, а вчитель дополмагає йому,
демонструючи названу кислоту).
А тепер ми потрапили до до чарівного Дідуся Лісовичка і бачимо, що він нас зусрічає з
двома корзинами, давайте розпитаємо його що ж у нього там ???
( роль Дідуся Лісовичка виконує вчитель – у корзинах розподілені кислоти : в одній
оксигеновмісні, а в іншій безоксигеновмісні. Вчитель розповідає учням про розподіл
кислот за наявності Оксигену).
Окрім цієї класифікації існує ще одна : розподіл кислот за основністю. Наводить
приклад розподілу.
Демонстрація цікавого досліду. ( вчитем)
Розгляд відеоматеріалу ( диск додаток)
Перевірка водню на чистоту
Дослід. У демонстраційну пробірку наливаємо розчин сульфатної кислоти H2S04,
вмішуємо туди дві гранули цинку і закриваємо пробірку пробкою, в яку вставлена скляна
трубочка з відтягнутим кінцем. Відбувається реакція, внаслідок якої виділяється газ. Це —
водень Н2. Він горючий. Перевіримо водень на чистоту, перш ніж підпалювати його. Адже
суміш водню з киснем або повітрям здатна вибухати, а чистий водень горить спокійно .
Що ж відбулось у пробірці? Запишемо рівняння реакції:
Zn + H2S04 = ZnSO4 + H2
Як бачиш, група атомів SO4, не змінюючись, перейшла з однієї сполуки в іншу. Отже, S0 4
— кислотний залишок сульфатної кислоти.
Як правило, кислотні залишки утворюють елементи-неметали. За формулами кислот
можна визначати валентність кислотних залишків.
Валентність кислотних залишків дорівнює числу атомів Гідрогену в молекулі кислоти,
13
здатних заміщуватися на метал.
Оце число атомів Гідрогену в кислоті називається основністю кислоти. Наприклад,
сульфатна кислота H2S04 двохосновна, а валентність її кислотного залишку S04 дорівнює 2
А ось на галявині з’являється маленький гномик розповість нам про поширення кислот
та їх екологічне значення.
( Заздалегідь визначений учень готує індивідуальне повідомлення)
Поширення у природі. Мабуть, ти знаєш, що багато харчових продуктів кислі на смак.
Такого смаку їм надають органічні кислоти (вивчатимуться пізніше). Кислий смак лимона
зумовлений наявністю лимонної кислоти, яблука — яблучної кислоти, кислого молока —
молочної кислоти. Щавель має кислий смак, бо в його листі міститься щавлева кислота.
Оцет є розчином оцтової кислоти.
Неорганічні кислоти, які ти зараз вивчаєш, також трапляються у природі у вільному стані.
Наприклад, сульфідна (сірководнева) кислота H2S є у вулканічних газах і у водах
мінеральних джерел (Мацеста — Сочі на Чорноморському узбережжі Кавказу, в Україні
— Немирів). Хлоридна кислота НСl входить до складу шлункового соку. Карбонатна
кислота Н2С03 — до складу природних мінеральних вод (Боржомі, Єсентуки, Нарзан на
Кавказі, в Україні — Миргородська, Лужанська, Свалява, Трускавецька). Нітратна HN03 і
сульфітна H2S03 кислоти трапляються в дощовій воді («кислотні дощі»).
Таким чином ми з вами з’ясували про класифікацію кислот, а щоб перевірити як
уважно ви це слухали ми зараз викоаємо завдання.
Вправа “ Дерево змінних кольорів”
( кожної групи учнів є зелене дерево з кольорового паперу , окрім цього є двох кольорів
плоди – червоні та жовті яблука, зелені та жовті листочки. Перед учнями ставиться
завдання “ одягти” дерево в плоди, при цьому обумовити, що оксигеносмісна кислота –
це червоне яблуко, а безоксигеновмісна – жовте. Одноосновна кислота – це жовтий
листочок, а багатоосновна – зелений.)
( учні під час проведення уроку)
IV. Осмислення знань учнів.
Пограйте у гру “ Хрестики нолики” по варіантах виграшний шляхскладають формули
14
оксидів та кислот .( завдання отримують на картках)
Наприклад : ( учні по черзі розтавляють формули заданих сполук, хто програє обраховує
молекулярну масу останньої записаної формули).
H2S04
НСІ
Підведення підсумків уроку, оцінювання знань учнів, занесення результатів
оцінювання в індивідуальну картку учня.
V.Домашнє завдання : § 8 , запитання 2, 3,6 сторінка 43
Урок 3
Тема уроку : Солі, їх склад і назви.
Мета уроку : розширити знання про класифікацію неоргнічних речовин і
номенклатуру речовин на прикладі солей. Навчити називати солі, складати їхні формули
за валентністю, розпізнавати серед інших класів неорганічних сполук. Розвивати вміння й
навички складання формул за валентністю на прикладі солей, виконувати розрахунки.
Тип уроку :
засвоєння нових знань та формування вмінь і навичок.
Форма і методи : лекція вчителя по новому матеріалу,бесіда, індивідуальна робота із
по картках - складання формул складання опорних формул.
Обладнання :
Періодична система хімічних елементів Д.І. Менделеєва, зразки солей.
Демонстраційні таблиці, роздатковий матеріал до уроку.
Карта – подорож по країні « Складних неорганічних сполук».
Індивідуальний лист само – та взаємооцінювання для учнів при
вивченні теми « Основні класи неорганічних сполук».
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань.
Метод “ Мозковий шторм”
Встановітьвідповідність між назвами та формулами кислот.
( робота з усима учнями класу)
Хімічний диктант ( перевірка знань і вмінь учнів записувати формули вивчених
неорганічних сполук)
Вправа “ Снігова кулька” ( вправа базується на такому завданні : логічна
послідовність, яка повинна нести ланцюгову реакції взаємозвязвних висловів учнів по темі
“ Кислоти та оксиди” – слово – речення – питання – відповідь)
15
( Осадча О.М. під час проведення «круглого столу»)
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Шановні учасники подорожі королівством “ Основних класів неорганічних сполук” ми з
вами , мандруючи кислотною зупинкою,розглядали дослід Дідуся Лісовичка і помітили,
що з пробірки виділявся Гідроген, коли кислота взаємодіяла з цинком. І ось саме в цьому
випадку утворювалась нова складна речовина – сіль, з якою ми і познайомимось на третій
зупинці “ Соляній”
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Розповдь вчителя
Склад солей. Ти вже знаєш, що в результаті багатьох реакцій, які відбуваються з
оксидами, кислотами, основами, утворюються солі.
Солі — це складні речовини, до складу яких входять атоми металу й кислотні залишки.
Складаючи формулу солі, на першому місці треба написати хімічний символ металу,
поруч — кислотний залишок, тоді зазначити валентність та розставити індекси. При
цьому слід керуватися таким правилом:
сума одиниць валентності атомів металу має дорівнювати сумі одиниць валентності
кислотних залишків.
Приклади реакцій, унаслідок яких утворюються солі:
16
Mg + H2S04 = MgS04 + Н2↑
Магній сульфат
CuO + 2НСІ = CuCI2 + Н20
Купрум(ІІ) хлорид
Ca(OH)2 + 2HN03 = Ca(N03)2 + 2H20
Кальцій нітра
Наприклад, тобі потрібно скласти формулу алюмінієвої солі сульфатної кислоти. Як треба
діяти? Спершу напиши хімічний символ алюмінію Аl, поруч — кислотний залишок
сульфатної кислоти H2S04, тобто S04. Над знаком Алюмінію напиши валентність 3 (визнач
за періодичною системою хімічних елементів). Над кислотним залишком надпиши його
валентність 2 (за основністю кислоти). За допомогою індексів зрівняй сумарні
валентності. Найменше спільне кратне для чисел 3 і 2 дорівнює 6. Шукаємо індекс для
Алюмінію, ділячи 6 на його валентність, дістаємо 2. Так само ділимо 6 на валентність
кислотного залишку, дістаємо 3. Звідси формула Al2(S04)3; 3-2 = 2-3.
При цьому пам'ятай, хоча ми виражаємо склад солей хімічними формулами, але в
кристалах солі молекул немає. Формули солей передають не склад молекул, а
співвідношення атомів металу й кислотного залишку. Для алюміній сульфату Al2(S04)3
таке співвідношення дорівнює 2 : 3.
Отже, солі — речовини немолекулярної будови.
За формулами солей можна обчислювати значення відносної молекулярної (формульної) і
молярної мас, пам'ятаючи при цьому, що реальних молекул у кристалах солей немає, вони
побудовані з інших частинок — йонів.
Назви солей.
За міжнародною хімічною номенклатурою назва солі складається з назви елементаметалу й латинської назви кислотного залишку. Звичайно ж латинська назва кислотного
залишку походить від латинської назви кислоти, яка, у свою чергу, походить від
латинської назви елемента, що утворює кислоту. При цьому назва солі безоксигенової
кислоти має суфікс -ид (-ід), а оксигеновмісної — -ат в разі максимальної валентності кислотоутворюючого елемента і -іт у разі його нижчої валентності. Для металів, що мають
змінну валентність, у дужках після назви металу римською цифрою зазначають його
валентність у даній солі ( звернемось до таблиці на дошці)
Розглядаючи формули солей за таблиці, ти можеш зробити висновок, що солі — це
продукти заміщення атомів Гідрогену в кислоті на атоми металу. Якщо кислота двох- чи
багатоосновна, то атоми Гідрогену заміщуються не всі одночасно, а послідовно. Тоді
може виникнути ситуація, коли один атом Гідрогену замістився на метал, а інший —
залишився. У такому разі утворюється так звана кисла сіль, на відміну від солі середньої,
яка атомів Гідрогену не містить:
2NaOH + H2S04 = Na2S04 + 2Н20
2 моль
1 моль
Натрій сульфат
NaOH + H2S04 = NaHS04 + Н20
1 моль
1 моль
Натрій гідроген сульфат
17
Розглянемо на демонстраційному моніторі таблицю.
Як же взнати, яка сіль утвориться? Все залежить від кількості речовин, які реагують.
Якщо є надлишок кислоти, то утворюється кисла сіль, якщо є надлишок лугу, — середня
сіль.
Отже,Солі мають немолекулярну будову. Це — продукти заміщення атомів Гідрогену в
кислоті на атоми металу. Вони являють собою складні речовини, що містять атоми металу
й кислотні залишки.
Назви солей утворюються від назв відповідних кислот.
Солі поділяють на середні (продукти повного заміщення Гідрогену кислоти на метал) і
кислі (продукти неповного заміщення Гідрогену кислоти на метал).
IV. Осмислення знань
1. Напиши формули солей за їх назвою: а) кальцій хлорид; б) магній нітрат; в) алюміній
сульфат; г) натрій силікат; д) цинк сульфід.
2. Напиши назви солей за їх формулами:
a)MgCO3; CuCl2, СuСl; Na3PO4 Ba(NO3)2. Fe2(S04)3, FeS04, Na2S04, , K2C03, , Ba3(P04)2 ,
Cr(N03)3.3. Як ти думаєш, чому одноосновні кислоти не утворюють кислих солей?
Відповідь мотивуй.
Підведення підсумків уроку, оцінювання знань учнів, занесення результатів
оцінювання в індивідуальну картку учня.
V.Домашнє завдання : §10, завдання № 2,3,5 сторінка 53.
18
Урок 4
Тема уроку: Основи,їх склад і назви. Класифікація основ.
Мета уроку : розширити знання про класифікацію неоргагічних речовин і
номенклатуру неорганічних речовин на прикладі основ. Розвивати вміння й навички
складання формул неорганічних сполук за валентністю на прикладі основ, складання назв
речовин за сучасною українською номенклатурою, розпізнавати речовини з різних класів
неорганчіних сполук. Розвивати логічне мислення та креативний підхід до вирішення
екологічних проблем, що пов’язані з даними речовинами.
Тип уроку :
засвоєння нових знань та формування вмінь і навичок застосовувати
набуті раніше знання.
Форма і методи : лекція вчителя по новому матеріалу,бесіда, індивідуальна робота із
по картках - складання формул складання опорних формул.
Обладнання :
Періодична система хімічних елементів Д.І. Менделеєва, зразки лугів
та нерозчинних основ, таблички з формулами речовин.
Демонстраційні таблиці, роздатковий матеріал до уроку.
Карта – подорож по країні « Складних неорганічних сполук».
Індивідуальний лист само – та взаємооцінювання для учнів при
вивченні теми « Основні класи неорганічних сполук».
Хід уроку:
І. Актуалізація опорних знань.
Для того, щоб потрапити на останню зупинку нашої казкової подорожі ми повинні пройти
ряд завдання і двері до зупинки « Основна» відчиняться. Отже підходьте та отримуйте
завдання.
Робота по індивідуальних картках ( з різним рівнем складності)
Картка № 1 На купрум(ІІ) оксид кількістю речовини 0,2 моль подіяли нітратною
кислотою. Яка маса солі, що утворилася ??? Назвіть сіль.
Картка №2 Натрій гідроксид кількістю речовини 5 моль нейтралізували сульфатною
кислотою. Яка маса і кількість речовини солі утворилася??? Назвіть сіль.
Картка №3 За даними назвами солей напишіть їх формули, враховуючи валентності
кислотного залишку та металу.
---------------- магній хлорид
---------------- калій сульфат
---------------- кальцій нітрат
---------------- кальцій карбонат
--------------- барій нітрат
--------------- натрій сульфід
---------------- натрій ортофосфат
---------------- калій силікат
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Сьогодні на уроці нас чекає цікава гра, але давайте пригадаємо основне з вивченого –
оскиди, кислоти , солі.Але ними не обмежується різноманіття складних речовин. Тому
зараз я попрошу вас розділитися на 3 групи. Я демонструватиму таблички з формулами
речовин. Якщо ця сполука оскид, учні першої команди підносять руку і називають цю
19
речовину. Аналогічно діють члени другої команди, якщо це формула кислоти. А
представники третьої групи піднімають руки в тому випадку, якщо це не оксид, не
кислота, не сіль , а не відома для вас речовина.
Картки поетапно закріплюються на дошці під назвою відповідного класу сполук.
У процесі « Мозкового шторму» встановлюються зв’язки між представниками цих класів.
ІІІ.Вивчення нового матеріалу.
Ми бачимо, що на дошці у нас з’явилися речовини, не відомого для нас складу. Ось саме
з цими речовинами ми ознайомимося сьогодні.
Гідроксиди металів із загальною формулою Ме(ОН)n, де Me — метал, n — валентність
цього металу (як правило, n < 3), належать до класу основ.
Основами називають складні речовини, до складу яких входять лише атоми металу і
гідроксильні групи. Гідроксильна група, або гідроксогрупа, утворюється з молекул води
Н20: Н—ОН
Її валентність завжди 1 (чому?). Кількість гідроксогруп у складі основи залежить від
валентності металу. Відповідно і назви гідроксидів утворюються з назви металу в
називному відмінку і слова «гідроксид». Наприклад, NaOH — натрій гідроксид, Аl(ОН)3
— алюміній гідроксид. Для металів, що мають змінну валентність, у дужках після назви
металу римською цифрою зазначають його валентність в даному гідроксиді.
Наприклад, Fe(OH)3 — ферум(ІІІ) гідроксид, Fe(OH)2 — ферум(ІІ) гідроксид.
Усі гідроксиди мають немолекулярну будову. їх формули показують не склад молекул,
оскільки в кристалах гідроксидів молекул немає, а співвідношення атомів металу і
гідроксильних груп.
Демонстрація основ. ( Демонстрація матеріалу з диску)
Основи – тверді речовини, переважно білого кольору, хоча трапляються і інших
кольорів. Дивіться !! Купрум (ІІ) гідроксид – блакитний, ферум(ІІІ) гідроксид –
коричневий.
Класифікація основ.
-
за здатністю розчинятися у воді ( розчинні – милкі на дотик - луги, малорозчинні,
нерозчинні)
за хімічними властивостями ( типові основи та амфотерні гідроксиди)
( відповідь учня на уроці)
-
20
IV. Осмислення знань.
Вдосконалити вміння складати формули основ та визначати валентність металу за
формулами основ.
Приклад 1 Скласти формулу магній гідроксиду.
Розв’язування. Користуючись визначенням основ, записуємо першим символ металу, а
після нього – гідроксильну групу ОН : Mq(OH). Магній має постійну валентність 2. Тож і
гідроксильних груп у формулі цієї основи буде дві.
Відповідь: Mq(OH) 2
Завдання для самостійного опрацювання : вправа № 3,4 сторінка 55.
Підведення підсумків уроку, оцінювання знань учнів, занесення результатів
оцінювання в індивідуальну картку учня.
V.Домашнє завдання : § 11 запитання 1,2 сторінка 55
Урок 5
Тема уроку : Фізичні та хімічні властивості оксидів.
Мета уроку : ознайомити учнів з фізичними й хімічними властивостями оксидів.
Розвивати логічне мислення учнів на прикладі порівняння взаємодії оксидів з водою,
кислотами лугами, іншими оксидами. Розвивати вміння й навички складання рівнянь
хімічних реакцій на прикладі хімічних властивостей оксидів.
Обладнання :
Тип уроку :
Демонстраційні таблиці, роздатковий матеріал до уроку.
Індивідуальний лист само – та взаємооцінювання для учнів при
вивченні теми « Основні класи неорганічних сполук».
Зразки оксидів, кислот, лугів, вода, хімічний посуд.
засвоєння нових знань та формування вмінь і навичок застосовувати
набуті раніше знання.
Хід уроку :
І. Актуалізація опорних знань.
Шановні учасники подорожі країною « Основних класів складних неорганічних
речовин» ми пройшли всі випробовування даною країною, ознайомилися з особливостями
класифікації речовин, з’ясували та вивчили оксиди, кислоти, солі, основи; навчилися
складати їх формули, розрізняти їх між собою і зараз кожен з вас чекає цікавого пізнання
хімічних властивостей цих сполук. Але перед цим ми пограємо з вами в гру, яка допоможе
пригадати основні відмінності в будові молекул цих сполук. Отож, починаємо !!!
21
( робота учнів на комп’юперах по індивіальних завданнях)
Приклади завдань
1 учень
1. Користуючись періодичною системою, напиши формули вищих оксидів Гідрогену,
Магнію, Натрію, Карбону, Алюмінію, Силіцію, Фосфору, Сульфуру, Барію. Зазнач
назву кожного оксиду.
2. Із наведеного переліку формул сполук Н2O, NaOH, H2SO4, SO3, SiO2, H3PO4, CaO
випиши формули оксидів. Зазнач їх назви.
3. Як ти думаєш, чому колообіг води в природі є винятково важливим процесом?
2 учень
1. Напиши формули солей за їх назвою: а) кальцій хлорид; б) магній нітрат; в)
алюмінійсульфат; г) натрій силікат; д) цинк сульфід.
2. Напиши назви солей за їх формулами:
a)MgCO3; 6)CuCl2;
в)СuСl;
г) Na3PO4; д) Ba(NO3)2
3. Як ти думаєш, чому одноосновні кислоти не утворюють кислих солей? Відповідь
мотивуй.
Тим часом, коли декілька учнів працюють на комп’ютерах - бесіда з класом
« Мозковий шторм» (учні складають схему – конспект відповіді)
1. Які речовини називають складними ?
2. Перерахуйти складні речовини ?Дайте їм визначення .
3. Яка кислота не має відповідного оксиду ? Чому?
4. Як називають розчинні у воді гідроксиди металічних елементів?
5. Яким оксидам відповідають основи ?
6. Як класифікують кислоти, навести приклад?
7. На які групи поділяють солі?
8. Як класифікують основи ?
( бесіда по складених схемах)
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Вивчаючи хімію в 7 класі, ви зрозуміли, наскільки активною речовиною є кисень. А
чи здатні оксиди – продукти взаємодії кисню з простими та складними речовинами – до
подальшої взаємодії з іншими речовинами? На сьогоднішньому уроці ми і з’ясуємо це
питання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
( проведення демонстрації)
Всі основні і амфотерні оксиди речовини, без запаху.
Вони можуть мати різне забарвлення.
- ZnO, MgO – білий,
- CuO – чорний,
- Cr2O3 – зелений,
22
-
Al2O3 – червоний або синій (рубін і сапфір) і ін.Твердими є деякі кислотні оксиди: P2O5 SiO2 і ін.Газоподібними кислотними оксидами є CO2 SO2 і ін.
Розповідь та демонстрація вчителя.
За хімічними властивостями оксиди поділяють на солетворні та несолетворні, або
байдужі. Несолетворних оксидів дуже мало, це — CO, SiO, NO, N20. Вони не утворюють
солей.
Оксиди за складом класифікують
-
на оксиди металів і
оксиди неметалів.
Дізнаємося, як вони ставляться до води.
Дослід 1.
У порцелянову чашку поміщаємо грудочки свіжопрожареного кальцій оксиду СаО
(негашене вапно) і доливаємо до нього води . Спостерігається таке сильне розігрівання,
що частина води перетворюється на пару, а грудочки розсипаються, перетворюючись на
сухий пухкий порошок — гашене вапно, або кальцій гідроксид Са(ОН)2. Виділення
теплоти засвідчує, що відбулася реакція. Запиши рівняння цієї реакції:
СаО + Н20 = Са(ОН)2
( Демонстрація гашення вапна)
• Пригадай, як називаються реакції, що відбуваються з виділенням теплоти.
Так само, як кальцій оксид, сполучаються з водою й оксиди інших активних металів,
наприклад оксиди Натрію, Літію, Барію:
Na20 + Н20 = 2NaOH
Натрій гідроксид
Li20 + Н20 = 2LiOH
Літій гідроксид
ВаО + Н20 = Ва(ОН)2
Барій гідроксид
Не всі оксиди металів безпосередньо реагують з водою. Більшість із них, наприклад CuO,
Fe2O3, Аl2O3, з водою не взаємодіє.
23
То, може, відповідні цим оксидам гідроксиди (основи) не існують?
Існують, але їх добувають непрямим шляхом, як саме — дізнаєшся далі. А поки що
зверни увагу на формули гідроксидів металів, що відповідають оксидам:
Оксиди металів, що не взаємодіють з водою
CuO — купрум(ІІ) оксид
Fe2O3 — ферум(ІІІ) оксид
Аl2O3 — алюміній оксид
Нерозчинні основи — гідроксиди металів
Сu(ОН)2 — купрум(ІІ) гідроксид
Fe(OH)3 — ферум(ІІІ) гідроксид
Аl(ОН)3 — алюміній гідроксид
Zn(OH)2 — цинк гідроксид
Оксиди, яким відповідають основи (незалежно від того, реагують оксиди з водою чи ні)
називаються основними. Усі основні оксиди за стандартних умов — тверді речовини.
Дослід 2. У порцелянову чашку поміщаємо фосфор(V) оксид і додаємо води. Реакція
також екзотермічна. Суміш розігрівається так, що вода закипає. Утворюється нова
речовина — фосфатна, або ортофосфатна, кислота. Якщо вода холодна, то утворюється
метафосфатна кислота:
Р205 + Н20 = 2НР03
холодна Метафосфатна кислота
Р205 + ЗН20 = 2Н3Р04
гаряча Ортофосфатна кислота
Під час взаємодії з водою багатьох оксидів неметалів, наприклад карбон(IV) оксиду С02
або сульфур(VI) оксиду SO3, також утворюються кислоти
CO2 + H2O = H2CO3
Карбонатна кислота
SO3 + Н2O = H2SO
Сульфатна кислота
( демонстрація досліду вчитель Осадча О.М.)
• До якого типу належать розглянуті реакції взаємодії оксидів металів і неметалів з водою?
( обґрунтована відповідь учнів)
Під час взаємодії з водою багатьох оксидів неметалів утворюються кислоти.
24
Виникає запитання, чи всі оксиди неметалів розчиняються у воді, утворюючи кислоти?
Ні, не всі. Наприклад, силіцій(IV) оксид Si02 (річковий пісок) у воді не розчиняється й
кислоти у такий спосіб не утворює. Але це не означає, що силікатна кислота H2Si03 не
існує. Вона так само, як і інші нерозчинні кислоти, що відповідають нерозчинним оксидам
неметалів, може бути добута непрямим шляхом.
IV. Осмислення знань.
Запам’ятай !!!
Оксиди активних металів взаємодіють з водою, утворюючи розчинні гідроксиди металів,
або основи. Оксиди металів, яким відповідають основи, називаються основними
оксидами.Оксиди неметалів взаємодіють з водою, утворюючи розчинні кислоти.
Оксиди неметалів, яким відповідають кислоти, називаються кислотними оксидами.
Кислотним і основним оксидам, що не розчиняються у воді, відповідають нерозчинні
кислоти й нерозчинні основи. Кислотні й основні оксиди — солетворні.
Завдання для закріплення знань на комп’ютерах.
1. Розстав коефіцієнти у таких схемах хімічних реакцій:
Na2O + Н2O → NaOH
Сl2O7 + Н2O → НСlО4
N2O5 + H2O → HN03
2. Які з наведених речовин можуть реагувати з водою: барій оксид, натрій оксид,
сульфур(І\/) оксид, купрум(ІІ) оксид, силіцій(І\/) оксид, сульфур(\/І) оксид? Напиши
рівняння реакцій.
3. Напиши рівняння реакцій, що відповідають таким перетворенням:
а) Са → СаО → Са(ОН)2;
б) С → С02 → Н2С03.
4. Обчисди масові частки елементів у натрій оксиді.
Підведення підсумків уроку, оцінювання знань учнів, занесення результатів
оцінювання в індивідуальну картку учня.
V. Домашнє завдання : §12 виконати практичне завдання вдома з
сторінки природодослідника стор. 59; завдання 1,2,3,5* сторінка 60 - 61
Урок 6
Тема уроку : Оксиди в природі. Вода як найпоширеніший природний оксид.
Значення води в природі, народному господарстві, побуті.
Поширення води та її кругообіг у природі.
Мета уроку : розглянути хімічну і біологічну роль води яу одного з найпоширеніших
оксидів у природі, поглибити і систематизувати знання про воду, розглянути кругообіг
води в природі й охорону водоймищ від забруднення, продовжувати формувати в учнів
вміння висловлювати власну точку зору, опираючись на факти, аргументовано вести
25
дискусію, розвивати навички культурного мовлення, етики поведінки при діловій розмові,
формувати риси впевненості, трудову активність, любов і шанобливе ставлення до
природного середовища.
Обладнання : відеоматеріал, таблиця « Кругообіг води в природі», географічна
карта, глобус, вода в різних агрегатних станах.
Тип уроку : урок – конференція. ( телеміст)
Хід уроку .
Девіз уроку « Вода – джерело життя»
( кожен учень під час доповіді використовує мультимедійне порт фоліо)
Учень 1 . Хочу Вам, шановні наші учасники конференції, розповісти про поширення
оксидів в
природі, а ви задумайтесь про їх значення для кожного з нас.
Оксиди багатьох елементів дуже поширені в природі.
Як ти гадаєш, чому?
Наприклад, така добре відома сполука, як звичайнийрічковий пісок (з деякими
домішками) є оксидом з формулою SiO2 — силіцій(IV) оксид (кремнезем). Майже чистим
кремнеземом є гірський кришталь. Цей оксид разом з алюміній оксидом Аl2O3 входить до
складу глин та багатьох інших мінералів. З руд, які містять алюміній оксид Аl2O3,
виплавляють алюміній. Звичайний наждак — це також алюміній оксид з домішками.
Алюміній оксид з невеликим вмістом різних домішок може бути і коштовним каменем
(рубін, сапфір).
Дуже поширені в природі й оксиди Феруму — це різні залізні руди. Україна має великі
запаси залізних руд (Криворізьке та Керченське родовища). До складу повітря входить
карбон(IV) оксид СO2 (вуглекислий газ), об'ємна частка якого в повітрі становить 0,3 %.
Однак найпоширенішим оксидом у природі є гідроген оксид Н20 (вода).
Учень 2
Вода — природний оксид. Вода — це найдивовижніша, найпоширеніша і
найнеобхідніша речовина на нашій планеті. Три чверті земної поверхні вкрито водою,
вона утворює океани, моря, ріки й озера. У вигляді великих мас снігу і криги лежить вода
цілорічно на вершинах високих гір і в полярних країнах. У надрах Землі також є вода, що
просочує ґрунт і гірські породи. Воді належить найважливіша роль у геологічній історії
нашої планети.
Вода впливає на клімат, оскільки має велику теплоємність. Нагріваючись, вона поглинає
теплоту, а охолоджуючись, віддає її і тим самим «вирівнює» клімат. Багато води
перебуває у газуватому стані в атмосфері. Молекули води, що розсіяні там (у хмарах у
вигляді пари), захищають Землю від космічного холоду.
26
Учень 3
Вода мас велике значення в житті людини, рослин і тварин. Взагалі без води неможливе
існування живих організмів в умовах Землі. Вода є середовищем, в якому відбуваються
хімічні процеси в усякому організмі. Вона визначає об'єм і пружність клітин, транспортує
в клітину і з неї розчини речовин, охороняє клітину від різких коливань температури і
сама бере участь у багатьох біохімічних реакціях, що забезпечують життєдіяльність
організму. Відомо, що тіло людини приблизно на 65 % складається з води.
Велике значення вода має у промисловості, для транспорту, у будівництві.
Учень 4
Особливо багато води потребують хімічна промисловість, металургійні підприємства,
текстильні фабрики, цукрові й крохмале-патокові заводи. Так, на виробництво 1 т сталі
витрачається 300 м3 води, 1 т паперу — 900 м3, 1 т хімічного волокна — понад 2000 м3.
Багато води потребує сільське господарство. Одній рослині соняшника треба за літо до
300 л води. На вирощування 1 т картоплі необхідно 100 м3, а 1 т зерна — 1000 м3 води.
Багато води витрачається у побуті. Кожна доросла людина щоденно споживає з їжею
майже 2 л води. Значно більше вона витрачає її на побутові потреби. У великих містах
витрати води становлять близько 100 л на людину щодоби. Не дивно, що загальний об'єм
водовитра-чання в Україні з урахуванням втрат досягає 30 км3 на рік, що становить 60 %
усього стоку її річок. Тому кожний з нас і ти особисто маєш усвідомити, що воду
необхідно берегти.
Чи знаєш ти, що найбагатша водою тканина організму людини — склисте тіло ока? Воно
містить 99 % води, а найбід-ніша — зубна емаль, 0,2 % Н20
Вода — джерело життя на Землі, сировина для промисловості, джерело енергії, чинник,
що визначає погоду, клімат Землі.
Журналіст . Шановні присутні хочу відразу ж запропонувати літературні рядки про вашу
місцеву річку « Супій» , які були надісладі на адресу нашої газети і дійсно відтворюють
реалії життя , які створені людиною, ганебне ставлення до природи робить свої знаки….
Під тиху музику лунають жалібно слов…..
Спогади річки Супій ...
Коли була я ще струмочком,
То була чиста, як кришталь,
27
Ну, а як річкою я стала,
То забруднили воду вкрай.
Невже ви ще не зрозуміли ?
Невже ви справді всі лихі ?
Невже ви будете робити
Для мене справи всі страшні ?
Я вас благаю : схаменіться !
Без мене світ буде не світ !
Я вас благаю : подивіться,
Що я живу між лиха й бід.
Можливо, люди зрозуміють,
Що роблять помилку, але
Лише їх серце зможе взнати,
Що вбили ви себе й мене.
Мене маленьку, Супій - річку,
Ніхто не зможе врятувати.
А на останок я вас хочу
Про дещо миле попрохати :
Не псуйте матінку – природу
Для вас вона все віддала,
А я помру лише для того,
Щоб показати силу зла.
(вірш випускниці Безпальчівської ЗОШ Городинець Віталіни)
( фрагмент уроку – конференції)
Учень – філолог
Які вражаючі рядки з вірша, шановна молодь ! Вдумайтеся в зміст цих рядків і
поміркуйте, чи в змозі річка сама впоратися з брудом, який ви залишаєте після що
разового пік – ніка. Поміркуйте про екологічний стан річок, морів та океанів. Що ми
залишаємо після себе для прийдешніх поколінь ??!!! Пам’ятаю, ще до війни на екранах
кінотеатрів йшла комедія «Волга – Волга». І був у ній кадр, коли невгамовний водовоз
проспівував, підганяючи лінивих коней, пісню :
28
« Удивительный вопрос,
Почему я водовоз ?
Потому что без воды
Не туды и не сюды»
У цій пісні сховано глибокий підтекст, і ці слова навіть стали приказкою тому, що вода
для життя – це речовина номер один.
Учень – історик
З давніх часів люди розуміли, що без води не може існувати жоден живий
організм. Вода стала предметом обожнювання. Але сила води лякала людей. Це
примушувало мисливців вивчати природу багатств . Але тещо вода може перебувати в
трьох агрегатних станах, знав ще грецький філософ Фалес із Мілету в VI ст. до н.е.
Демонстрація води в різних агрегатних станах.
Учень –географ
(Допомагає ознайомитися з картою водяних просторів.)
Хоча в природі багато, але запаси прісної води – дуже мізерні. Лише 5% усієї води на
планеті прісні. Використовують для господарських потреб, у виробництві,у побуті тільки
1% прісної води, що спричиняє дефіцит.
Учень – правознавець.
( демонструє Конституцію України і захищає статтю про
охорону довкілля)
Учень – біолог
Колообіг води в природі. Вода в природі постійно рухається, здійснюючи колообіг. Його
рушійною силою є Сонце, а головним джерелом води — Світовий океан. Майже чверть
усієї сонячної енергії витрачається на випаровування води з поверхні водойм. Близько 2/3
атмосферної води повертається у вигляді опадів знову у Світовий океан, а 1/3 випадає на
сушу. Ця вода поповнює льодовики, ріки й озера. У свою чергу, поверхневі води знову
стікають у моря й океани. Вода, що зволожує ґрунт, всмоктується корінням рослин. Разом
з водою рослини одержують розчинні поживні речовини. В рослинах вода піднімається по
29
стеблах і у вигляді пари надходить в атмосферу через листя, і все повторюється знову.
Колообіг води
Колообіг — процес, що завершується поверненням до вихідного стану й первісної форми
Колообіг води — винятково важливий процес. Він забезпечує сушу прісною водою, яка
постійно оновлюється. Заміна води в річках відбувається в середньому 30 разів на рік,
тобто кожні 12 діб. Волога, яка міститься в ґрунті, оновлюється за 1 рік. Води проточних
озер повністю обмінюються за десятки років, а непроточних — за 200—300 років. Води
Світового океану оновлюються в середньому за 3000 років.
Наведені дані дають уявлення про те, як багато часу потрібно для самоочищення водойм.
Тому проблема охорони водних ресурсів від забруднення — це державна проблема. На
підприємствах будують очисні споруди, аби забруднена вода не потрапляла у природні
водойми. Розчинні у воді відходи вилучають і намагаються переробляти, а очищену воду
знову використовують на тому самому виробництві (замкнений цикл водопостачання).
В Україні прийнято Закон про охорону й раціональне використання природних ресурсів, у
тім числі й водних. Від кожного з нас і від тебе також залежить чистота природних
водойм.
Учень – еколог
Як ми бачемо водні простори і чистота повітря залежить від впливу людства на оточуюче
середовище. Так як спектр застосування людиною оксидів дуже великий і без них не
можливе існування всього живого. Оксиди широко використовують у промисловості.
Оксиди Феруму, Алюмінію, Урану тощо — джерела добування металів. Прозорі кристали
корунду Аl2O3 використовують в ювелірній промисловості як дорогоцінні камені: рубін —
червоного, сапфір — синього кольору. Непрозорі кристали корунду застосовують для
виготовлення шліфувальних брусків та інших абразивних матеріалів. SiO2 — річковий
пісок використовують у будівництві та для виготовлення скла. CO — як паливо, а також
відновник під час виплавляння сталі. ZnO — для виготовлення білої фарби, Fe2O3 —
коричневої, Сr2O3 — зеленої, СO2 — для газування фруктової води.
Осмислення вивченого. Конкурс «Без води і не туди і не сюди» .Учні поділяються на
три групи, зачитують підготовлені загадки, вірші, прислів’я, приказки про воду.
30
Підведення підсумків уроку, оцінювання знань учнів, занесення результатів
оцінювання в індивідуальну картку учня.
V. Домашнє завдання : §14, скласти розповідь по малюнках 7, 8
сторінка 68-69 про поширення оксидів у природі.
Урок 7
Тема уроку :
Фізичні й хімічні властивості кислот.
Поняття про ряд активності металів.
Мета уроку: ознайомити учнів з фізичними й хімічними властивостями кислот.
Розширити знання учнів про реакції заміщення й обміну на прикладі хімічних
властивостей кислот, їх взаємодії з металами, основними оксидами, основами й солями.
Розвивати навички складання рівнянь реакції на прикладі хімічних властивостей кислот.
Обладнання: склянки, затискач, сірники, нагрівальний прилад, знаки правил техніки
безпеки, картки з індивідуальними завданнями, проїзні квитки, карта маршруту, картки з
формулами кислот для гри.Реактиви: концентрована сульфатна кислота, хлоридна
кислота, лимонна кислота, фенолфталеїн, лакмус, метилоранж.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань.
Ми вирушаємо сьогодні з вами в подорож Кислотною країною, де зустрінемося ї
численними її жителями — неорганічними та органічними кислотами, познайомимося з їх
«зовнішністю», тобто фізичними властивостями, звичаями, тобто хімічними
властивостями.
Фронтальна бесіда
Перевіримо зараз вашу готовність до подорожі
1. Які речовини називають кислотами?
2. В який спосіб можна визначити валентність кислотного залишку?
3. За якими ознаками класифіку¬ють кислоти?
Вивчення нового матеріалу
Станція «Довідкова»
Приклад повідомлення учня за заздалегідь даним завданням
31
На перших етапах розвитку хімії визначення поняття «кислота» базувалося на
експериментальне встановлених властивостях, а не на їх складі. Так, у XVII столітті
панувала механічна теорія Ламері, згідно з якою здатність кислот розчиняти метали
пояснювалася тим, що їхні частинки мають гострі кінці, а частинки основ — тупі. Під час
взаємодії кислот з основами гострі кінці кислот входять у частинки основ, і, таким чином,
дія кислот і основ припиняється.
На зміну цій теорії прийшла киснева теорія, яку висунув у 1778 році Лавуазье. За цією
теорією, до складу всіх кислот входить Оксиген, зумовлюючи їх особливі властивості.
Проте, встановлення вченими Деві та Гей-Люссаком (1810; 1814) складу хлоридної та
флуоридної кислот і відкриття інших речовин, що не містять Оксигену, але мають
властивості кислот, суперечило кисневій теорії.
Уявлення про кислоти, близькі до сучасних, висловив Деві (1814) у своїй водневій теорії
кислот, згідно з якою кислотні властивості речовин зумовлені наявністю в них Гідрогену.
Становленню цієї теорії сприяли праці хіміків Грема і Лібіха. Властивості кислот лежать в
основі галузей їх застосування. Наприклад, хлоридну кислоту застосовують для
одержання водню, хлоридів металів, виготовлення «нашатирю», у шкіряній промисловості
— для обробки шкір перед хромовим чиненням, у харчовій промисловості.
Сульфатну кислоту застосовують у виробництві мінеральних добрив, барвників, пластмас;
для очищення нафтопродуктів, у виробництві вибухових речовин, у легкій промисловості
(виробництво штучного волокна, відбілювання тканин), кольоровій металургії (одержання
Zn, Cu, Ni, Ag), у харчовій промисловості (виробництво крохмалю, патоки).
Нітратна кислота — виробництво нітратних добрив, лікарських препаратів, штучного
шовку, як реактив у хімічних лабораторіях.
Ортофосфорна кислота — виготовлення фосфорних добрив, у харчовій і текстильній
промисловості, у виробництві клею. У медицині — в разі недостатньої кислотності
шлункового соку.
Отже, спільне в складі й будові кислот зумовлює загальні властивості кислот. Саме це ми
повинні виявити на наступній зупинці.
1-й учень. Н3РО4 — ортофосфорна кислота, яку зазвичай називають просто
фосфорною,— тверда, безбарвна, кристалічна речовина, нелетка, дуже добре розчиняється
у воді.
Фосфорна кислота використовується для виробництва добрив, а крім того, для
виробництва кормових добавок, як каталізатор в органічному синтезі, для надання
кислуватого смаку безалкогольним напоям, для освітлення цукру.
2-й учень. HNO3 — безбарвна летка рідина, з різким запахом, на повітрі «димить», дуже
добре розчиняється у воді. Нітратна кислота — основа для синтезу нітратних добрив,
вибухових речовин, барвників, нітросполук, кіно- й фотоплівок, лікувальних речовин,
наприклад, стрептоциду.
Кислоти — їдкі речовини. Особливо небезпечні сульфатна, нітратна та хлоридна кислоти.
Вони роз'їдають папір, деревину, тканини. Бризки кислот, що потрапили на шкіру, можуть
спричинити хімічний опік. Тому поводитися з кислотами треба обережно. Особливо слід
32
берегти очі. В хімічних лабораторіях під час роботи з кислотами очі захищають
окулярами. Якщо бризки кислоти потрапили на шкіру або в очі, їх треба негайно змити
великою кількістю води і звернутися до медпункту.
Розповідь та демонстрація вчителем.
Хімічні властивості кислот. Тобі відомо, що хімічні властивості речовин виявляються
тільки в процесі перетворення одних речовин на інші. Тому почнемо з дослідів, які
продемонструють найхарактерніші властивості кислот.
Кислоти діють на індикатори (речовини-визначники).
Дослід 1. У три пробірки з розчином сульфатної кислоти H2S04 додамо по кілька крапель
індикаторів:
-
у першу — лакмусу, розчин стає червоним;
у другу — метилового оранжевого, розчин стає рожево-червоним;
у третю — фенолфталеїну, розчин залишається безбарвним.
Речовини, які змінюють своє забарвлення під дією кислот (або лугів), називаються
індикаторами.
Лакмус, метиловий оранжевий (метилоранж), фенолфталеїн — індикатори на
кислоти і луги (див. таблицю на форзаці).
Кислоти взаємодіють з металами
Дослід 2. У три пробірки наливаємо розбавленої сульфатної кислоти.
-
У першу вміщуємо кусочок магнію Mg,
у другу — цинку Zn,
у третю — міді Си.
Що відбувається?
Можна помітити, що магній енергійно реагує з кислотою, витісняючи водень, цинк —
дещо повільніше, а мідь — не реагує.
Mg + H2S04 = MgS04 + H2
Zn + H2S04 = ZnS04 + Н2
Cu + H2S04 = (реакція не відбувається)
Краплю розчину з першої і другої пробірки наносимо на скляну пластинку й нагріваємо в
полум'ї спиртівки. Вода випаровується, а на пластинці залишаються білі плями, утворені
дрібними кристаликами речовини, — це солі: магній сульфат MgS04 і цинк сульфат ZnS04
Виявляється, всі метали за активністю заміщення Гідрогену в кислоті (витіснення водню з
кислоти) можна розмістити в ряд:
Li, К, Ва, Са, Na, Mg, Al, Mn, Zn, Fe,Ni, Sn, Pb, (H2), Cu, Hg, Ag, Pt, Au.
Утворився так званий ряд активності металів (витискувальний ряд).
Уперше його склав на основі експериментальних даних видатний російський та
український учений М. М. Бекетов. ( учень повідомляє основні бібліографічні дані поро
вченого). Метали в цьому ряду розміщені в порядку зменшення їх активності. Метали, що
стоять ліворуч від водню, здатні витісняти його з кислоти (крім нітратної), а ті, що стоять
праворуч від водню, — ні.
33
Дослід 3. У пробірку з чорним порошком купрум(ІІ) оксиду додаємо трохи розбавленої
хлоридної кислоти і пробірку підігріваємо. З'являється зеленкувато-блакитне забарвлення.
Такий колір має розчин купруму(ІІ) хлориду СuСl2:
CuO + 2НСl = СuСl2 + Н20
Дослід 4 Наллємо у хімічний стакан розчину натрій гідроксиду та виміряємо його
температуру. Додамо до нього хлоридної кислоти. Видимі зовні зміни не спостерігаються.
Та виміряємо знову температуру і побачимо, що вона зросла.. Тобто відбувається
виділення тепла, а це є однією з ознак хімічної реакції.
NaOH + HCl = NaCl + H 2 O
Наллємо у хімічний стакан розчин гідроксиду і крапнемо кілька крапель фенолфталеїну.
Розчин відразу ж набув малинового забарвлення. Починаємо краплями додавать розчин
сульфатної кислоти у стакан з лугом, і спостерігаємо за тим, відбувається у стакані з калій
гідроксидом. Початкове яскраво – малинове забарвлення стає менш яскравим, а потім
зовсім зникає. Це доводить, що лугу в стакані зовсім не залишилося. Це також пройшла
реакція обміну між основами та кислотами.
Дослід 5. У хімічний стакан наллємо сульфатної кислоти і додамо розчин барій нітрату. І
відразу ж спостерігаємо утворення білого осаду.
H2 SO4 + BaCl2 = Ba SO4 + 2 HCl
Хлоридна кислота не може бути осадом, а отже, в осаді перебуває барій сульфат.
Перевіримо наше передбачення за таблицею розчинності солей, кислот та основ у воді.
Справді, барій сульфат належить до нерозчинних солей.
Осмислення знань.
( завдання записане на дошці)
І. Напиши рівняння реакцій у тих випадках, де вони можливі:
ZnO + НСІ →
Na20 + HN03 →
ВаО + HN03 →
Mg + Н3РО4 →
Fe203 + НСІ →
К20 + H2S04 →
Cu + НСІ →
Al + H2S04 →
Hg + H2S04 →
34
ІІ. За завданням сторінки природодослідника сторінка 75 – опишіть хід запропонованого
експерименту.
Підведення підсумків уроку, оцінювання знань учнів, занесення результатів
оцінювання в індивідуальну картку учня.
V. Домашнє завдання : § 15 , завдання2,4 сторінка 77
Урок 8
Тема уроку : Реакції заміщення й обміну. Правила безпеки під час
роботи з кислотами. Використання кислот.
Мета уроку : закріпити знання про хімічні властивості кислот на прикладі хлоридної
кислоти. Поглибити знання учнів про реакції заміщення й обміну на прикладі хімічних
властивостей кислот. Розвивати навички експериментальної роботи з кислотами,
повторити правила під час роботи з кислотами. Ознайомити учнів із сферами
використання кислот.
Тип уроку : комбінований
Хід уроку.
І. Актуалізація опорних знань.
- усна перевірка знань учнів (10 хвилин)
Учні працюють у групах. Запитання надруковані й роздані кожній групі
індивідуально..Опитування проводить консультант вчителя( учень, який добре володіє
вивченим матеріалом). Під час відповіді консультант самостійно виставляє оцінку в
картку успішності учня.
1. Як виявити, що молоко вже почало скисати, хоча це ще не відчувається на смак?
2. Як хімічним шляхом відрізнити срібло від цинку?
3. В якому разі виділятиметься водень під час змішування:
- а) цинку і сульфатної кислоти;
- б) алюмінію і хлоридної кислоти;
- в) ртуті й хлоридної кислоти;
35
- г) магнію та сульфатної кислоти;
- д) барію та ортофосфатної кислоти.
Крім усної частини кожній групі дається письмове завдання.
1. Напиши рівняння хімічних реакцій, що відбуваються в разі таких перетворень: а)
С → С02 → Н2С03; б) Р → Р205 → НР03.
2. Яка кількість речовини ферум(ІІІ) сульфату утвориться внаслідок взаємодії
ферум(ІІІ) оксиду з сульфатною кислотою масою 490 г?
3. Поміркуй, чи розширилися твої знання про хімічні властивості оксидів у
результаті вивчення кислот? Відповідь обґрунтуй.
4. Склади формули кислот, які містять такі кислотні залишки: СlO4 із валентністю 1;
Se04 із валентністю 2; As04 із валентністю 3. Назви ці кислоти.
Запитання коригувальної частини:
1.
2.
3.
4.
Дати визначення кислот. Навести приклади.
Як класифікують кислоти? Навести приклади
Назвіть хімічні властивості кислот .
У чому полягає особливість взаємодії кислот з металами ?
У процесі роботи консультант спостерігає, як члени його групи виконують письмові й
відповідають на творчі питання й оцінює їх роботу.
Після завершення актуалізаційної частини консультант здає вчителеві облікові картки
успішності, вчитель за балами виставляє підсумкові бали роботи кожного учня в групі.
ІІ. Мотивація навчальної дільності.
( Вчитель викликає до дошки троє учнів і між ними влаштовує гру. Один учень бере
червону карточку і стоїть сам інші учні беруть жовту та зелену і стають парою. Після
цього вчитель говорить дітям, щоб вони спостерігали за хімічною реакцією, яка буде
умовно відображена їхніми однокласника.
Червона картка + жовта та зелена = Червона та зелена + жовта.
Ось на такому прикладі пояснюється принцип реакції заміщення, а далі наводить приклад
самого хімізму.)
Mg + H2S04 = MgS04 + H2
Zn + H2S04 = ZnS04 + Н2
Відбулися реакції, у процесі яких атоми Магнію і Цинку замістили атоми Гідрогену в
сульфатній кислоті, внаслідок чого утворилися солі MgS04 і ZnS04 та виділився водень Н2.
Такі реакції належать до реакцій заміщення.
Реакції заміщення — це хімічні реакції, що відбуваються між простими і складними
речовинами, в процесі яких атоми простої речовини заміщують атоми одного з елементів
у складній речовині, утворюючи нову просту і нову складну речовини.
36
( аналогічна ситуація створюється з учнями по демонстрації оборотних реакцій)
CuO + 2НСl = СuСl2 + Н20
Відбулася реакція, у процесі якої атоми Купруму з купрум(ІІ) оксиду CuO та атоми
Гідрогену з хлоридної кислоти НСl обмінялися місцями. Такі реакції називаються
реакціями обміну.
Реакції обміну — це реакції між двома складними речовинами, в процесі яких вони
обмінюються своїми складовими, утворюючи дві нові складні речовини.
( Осадча О.М. під час проведення хімічного експерименту з учнями)
Застосування кислот.
Найбільше значення має сульфатна кислота H2S04. Її використовують для добування
інших кислот, солей, мінеральних добрив, пластмас, штучного волокна, ліків, фарб,
вибухових речовин тощо. Серед найважливіших кислот — хлоридна НСl й нітратна HN03.
Їх застосовують для добування солей, ліків, мінеральних добрив, багатьох органічних
сполук.
У життєдіяльності організмів кислоти відіграють важливу роль. Тому споживання їх у
невеликих кількостях необхідне. В організм людини кислоти потрапляють з овочами,
фруктами та іншими продуктами.
Чи знаєш ти, що сульфатну кислоту H2S04 називають хлібом хімічної промисловості? Без
неї неможливо виробництво кислот, солей, добрив, барвників та багатьох інших речовин,
а також здійснення майже всіх органічних речовин.
Розповідь вчителя Правила безпеки під час роботи з кислотами.
IV. Осмислення знань
Складіть рівняння можливих реакцій, назвіть типи хімічних реакцій
1.цинк оксид + нітратна кислота - ?
2. алюміній + сульфатна кислота - ?
3. карбон (IV) оксид + ортофосфатна кислота - ?
37
4. срібло + хлорид на кислота -?
5. арґентум оксид + хлорид на кислота - ?
6. кальцій + ортофосфатна кислота -?
Підведення підсумків уроку, оцінювання знань учнів, занесення результатів
оцінювання в індивідуальну картку учня.
V. Домашнє завдання : §15 завдання №3 сторінка 77
Урок 9
Тема уроку : Розрахунки за хімічними рівняннями маси,
об’єму,кількості речовини реагентів і продуктів реакції.
Мета уроку : закріпити знання про хімічні властивості оксидів і кислот. Розвивати
навички складання рівнянь хімічних реакцій на прикладі хімічних властивостей оксидів,
кислот. Розвивати вміння й навички виконання розрахунків за хімічними рівняннями
маси, об’єму, кількості речовини реагентів і продуктів реакції. Підготувати учнів до
проміжного оцінювання з теми « Властивості оксидів, кислот».
Обладнання : картки – алгоритми розв’язку розрахункових задач, збірними вправ та
завдань, картки індивідуальної роботи.
Тип уроку : комбінований
І. Актуалізація опорних знань.
Ти вже знаєш, що хімічне рівняння — умовний запис хімічної реакції за допомогою
хімічних формул. Його складають на основі закону збереження маси речовин, згідно з
яким маса речовин, що вступають у реакцію, дорівнює масі речовин, що утворюються
внаслідок реакції. Добираючи коефіцієнти до формул речовин, ти зрівнюєш число атомів
кожного елемента в лівій і правій частинах і дістаєш хімічне рівняння, що відповідає
закону збереження маси.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Для розв'язування задачі треба знати формули, що виражають взаємозв'язок між
величинами . Виконуючи дії з іменованими числами і використовуючи при цьому будь-які
зручні одиниці вимірювання, стеж за тим, у яких одиницях має бути відповідь.
Зверни увагу, майже кожна хімічна задача може бути розв'язана кількома способами.
Намагайся знаходити різні варіанти розв'язування конкретної задачі, а обирай той з них,
який є найраціональнішим.
Пам'ятай! Для розрахунків важливо обирати такі одиниці вимірювання маси, об'єму,
38
кількості речовини, які відповідають одна одній.
Вивчення нового матеріалу
За хімічним рівнянням можна робити різні розрахунки — обчислювати кількість
речовини, масу, об'єм вихідних речовин або продуктів реакції. Для цього потрібно
спочатку записати скорочену умову задачі, правильно використовуючи фізичні величини і
їх позначення.
Для розв'язування розрахункової задачі використовуй такий алгоритм:
1. Запиши скорочену умову задачі.
2. Склади рівняння хімічної реакції.
3. Підкресли в рівнянні формули речовин, про які йдеться в умові задачі (відомої і
невідомої).
4. Над формулами речовин з умови задачі запиши відому величину й невідому з
відповідними одиницями вимірювання (йдеться лише про чисті речовини, без домішок).
5. Під формулами речовин з відомою і невідомою величиною запиши відповідні значення
цих величин, знайдені за рівнянням реакції.
6. Склади й розв'яжи пропорцію на підставі двох даних, узятих з рівняння реакції, і двох
даних — з умови задачі.
7. Запиши повне формулювання відповіді.
Приклад. Який об'єм кисню (н. у.) необхідний для окиснення алюмінію масою 54 г?
Дано:
m(Аl) = 54 г
V(O2) — ?
Варіант 1
4Аl
+
3O2 = 2Аl2O3
_______
_______
v = 4 моль
М = 27 г/моль
v = 3 моль
Vm = 22,4 л/моль
V = 22,4 л/моль • 3 моль = 67,2 л
v = m/M; v(Al) = (54 г)/(27 г/моль) = 2 моль
4 моль : 2 моль = 67,2 л : х;
х = (2 моль • 67,2 л)/(4 моль) = 33,6 л.
Відповідь. Для окиснення алюмінію масою 54 г необхідно витратити кисень об'ємом 33,6
л (н. у.) (V(O2) = 33,6 л).
Варіант 2
54 г
х
4Аl
+
___________________
3О2
=
2Аl2O3
_____________________
v = 4 моль
v = 3 моль
М = 27 г/моль
Vm = 22,4 л/моль
m = 27 г/моль•4 моль = 108 г V = 22,4 л/моль•3 моль = 67,2 л
108 г : 54 г = 67,2 л : х;
x = (54г • 67,2 л)/(108 г) = 33,6 л.
39
Відповідь. Для окиснення алюмінію масою 54 г необхідно витратити кисень об'ємом 33,6
л (н. у.) (V(O2) = 33,6 л).
IV. Осмислення знань.
1. Унаслідок взаємодії магнію з хлоридною кислотою кількістю речовини 0,5 моль
можна добути водень об'ємом (н. у.)
(а) 4,2 л; (б) 8,4 л; (в) 5,6 л; (г) 22,4 л.
2. Яка кількість речовини сульфатної кислоти необхідна для взаємодії з тим алюміній
оксидом, який утворився внаслідок взаємодії з киснем алюмінію масою 216г.
Підведення підсумків уроку, оцінювання знань учнів, занесення результатів
оцінювання в індивідуальну картку учня.
V. Домашнє завдання : § 23 ,завдання №1,2,3,4 сторінка 111.
Підготуватися до тематичного оцінювання знань учнів.
Урок 10
Тема уроку : Тематичне оцінювання з теми « Класи неорганічних сполук.
Фізичні та хімічні властивості оксидів, кислот»
Мета уроку : узагальнити й систематизувати знання учнів про класифікацію
неорганічних сполук, фізичні та хімічні властивості оксидів та кислот. Визначити рівень
навчальних досягнень учнів з цієї теми.
Обладнання : індивідуальні картки контролю знань і вмінь учнів, хімічні сполуки для
проведення експерименту., кольорові сигнальні картки.
Тип уроку : перевірка і корекція знань.
Хід уроку :
І. Актуалізація опорних знань.
Метод « Мозковий шторм» ( на моніторі комп’ютера з’являються запитання, учні
повинні якомога швидше визначити правильну відповідь і вигляді тестування. Гра
захоплююча : якщо учні визначають відповідь а – піднімають зелену сигнальну карточку,
відповідь б – жовта, відповідь в – червона карточка).
40
( учні під час « Мозкового шторму»)
Узагальнення вивченого
Вправа « Фірмова страва» По одному учаснику із кожної команди – дати відповіді на
запитання , показати свою ерудицію. ( учні по черзі дають відповідь на запитання –
перемагає той, у кого більша кількість правильних відповідей)
Яка кислота роз’дає скло ?
Які кислоти входять до складу « царської води»?
Яку кислоту містить шлунковий сік ?
Яка речовина міститься у мінеральних водах?
Чи можуть у складі кислотного залишку міститься атоми металів ?
Які кислоти місяться у «кислотних дощах»?
Яка сіль становий щоденний раціон кожного з нас ?
Яка кислота надходить у навколишнє середовище з водними стоками текстильного,
машинобудівного,лакофарбу вального,поліграфічного виробництва ?
9. Яка кислота широко застосовується у побуті?
10. Розчин якої кислоти застосовують при опіках лугами ?
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
Вправа « Торт Сюрприз»
Кожній команді пропонується розв’язати по одній розрахунковій задачі.
Наприклад : При взаємодії 7,3 г одноосновної безоксигеновмісної кислоти з цинком
виділилось 2,24 г водню? Визначте масу кислоти, яка утворилась в результаті реакції ?
При взаємодії алюмінію масою 3 г з хлороводневою кислотою, утворилась сіль.
Визначити масу солі та назвати дану речовину за українською номенклатурою.
Вправа « Хімічне печиво»
кислотних залишків.
Складіть формули відповідних солей, знаючи валентності
Формула
кислоти
НСІ
H2 SO4
H3 PO 4
АІ
К
Са
41
Вправа « Долина явищ»
Дійшовши до Долини явищ , ми зіткнулися з деякими перетвореннями речовин.
Явище 1 Було дуже спекотно і ми вирішили перевірити запаси води. Однак
засмутилися, бо води стало менше, хоча вона і не розлилася, гоже кришка була закрита.
Де ж поділася вода ? Що це за явище ???
Явище 2 Далі з запасами наших продуктів почалося творитися щось неймовірне : в
посудині з виноградним соком з’явилися бульбашки; від запасу яєць пішов не приємний
запах сірководню; замість молока побачили воду з осадом. Що це за явище ???
Вправа « Еко»
1. Які з перелічених оксидів є забрудниками повітря :MqO,SO2,CO,NO2, Fe2O3 ?
2. Які з вивчених неорганічних сполук містяться у живих організмах ?
3. Наявність яких із перелічених оксидів зумовлює утворення кислотни х дощів та
снігу : SO2,CO,NO2,PbO2,CO2?
4. Які з перелічених сполук не трапляються у природі у чистому вигляді : Na2O,
Fe2O3, CO2, CO,KOH?
Вправа « Хімічний експеримент»
1. Доведіть наявність кислоти у складі мийного засобу «Cilit maqic» .
2. Доведіть наявність лугу у складі рідкого засобу для очищення каналізаційних труб
« Крот».
3. Здійсніть дослід, який підтверджує, що в повітрі, яке видихає людина, міститься
карбон (IV) оксид ?
Підсумок вивченої теми , мотивація виставлення тематичних оцінок.
Домашнє завдання : повторити всі опорні поняття теми,алгоритм
розвязку задач, задача на індивідуальних картках розв’язати в робочих зошитах.
42
Список використаних джерел :
1. Передметний журнал « Хімія в школі» 2005 – 2009 рік.
2. Буринська Н.М. Хімія * клас. – К,2000
3. Максимов О.С. Варакса С.В. Психологічний підхід до формування понять про
основні класи неорганічних сполук /Біологія і хімія в школі 5/2001
4. Попель П.П.ю Хімія 9 –й клас. Експериментальний підручник*. – К.,1997.
5. Розвиток критичного мислення у навчанні різних предметів : додаток до
інтерактивного курсу. Науково – методичний центр розвитку критичного мислення
та образного мислення « Інтелект».
6. Савчин М.М. Уроки хімії у 8 – му класі. – Львів,1999
7. Ярошенко О.Г. Групова навчальна діяльність школярів : теорія і методика. –
К.,1997.
8. Відеокурс для 8 класу по базовому рівню навчання.
43
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа