close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
Нікопольський центр професійної освіти
Професійні шкідливості при
виконанні професійних
обов’язків медичних і
фармацевтичних працівників
Викладач Шестак Станіслав
Юрьевич
План лекції:
1.
Перелік
професійних
шкідливостей
при
виконанні
професійних
обов’язків
медичних
і
фармацевтичних працівників.
2.
Правила
виробничої
санітарії,
протиепідемічного
режиму
та
особистої
гігієни
працівників дезінфекційних установ і підрозділів.
3. Техніка безпеки персоналу кабінетів і відділень
променевої діагностики і терапії. Особливості впливу
сучасних лазерних апаратів.
4.
Охорона
праці
у
патологоанатомічних,
патогістологічних, судово-медичних установах
5. Правила техніки безпеки у відділеннях
гіпербаричної
оксигенації,
клініко-діагностичних
лабораторіях, фізіотерапевтичних відділеннях, при
роботі із стерилізаційними установками.
6. Правила обладнання, експлуатації та виробничої
санітарії при роботі в аптеках.
Виробничі шкідливості
1. Психофізіологічні - психоемоційне напруження,
вимушена робоча поза, надмірне напруження аналітичних
систем, тощо.
2.
Фізичні
дискомфортний
мікроклімат,
недостатнє освітлення робочих місць, шум, вібрація,
ультразвук, лазерне радіовипромінювання, іонізуюча
радіація, тощо.
3. Хімічні - лікарські
препарати,
наркотичні засоби,
реактиви для
лабораторій.
Основні санітарні правила щодо
розміщення та обладнання аптек
Аптека — заклад охорони здоров’я, основним завданням
якого є забезпечення населення, закладів охорони здоров’я,
підприємств, установ та організацій лікарськими засобами
шляхом здійснення роздрібної торгівлі.
Аптека закупляє, зберігає та
продає лікарські засоби, вироби
медичного
призначення,
дезінфікуючі засоби, предмети
особистої
гігієни,
оптику,
природні та штучні мінеральні
води,
лікувальне,
дитяче
та
дієтичне харчування, лікувальні
косметичні засоби та інші супутні
товари
за
переліком,
що
визначається МОЗ.
Аптеки розміщують в окремому будинку чи
вбудовують в громадські та житлові будинки. У випадку
розміщення аптеки в громадських чи житлових будинках, їх
слід розміщувати на перших поверхах. В аптеках необхідно
передбачати
можливість
під’їзду
і
розвантаження
автотранспорту, улаштування відокремлених входів.
Аптечний кіоск — структурний підрозділ аптеки, який
створюється на підприємствах, установах та організаціях
для роздрібної торгівлі готовими лікарськими засобами, що
відпускаються без рецептів лікаря.
Аптечний пункт — структурний підрозділ аптеки,
який створюється у лікувально-профілактичних закладах
для торгівлі готовими лікарськими засобами.
Загальна площа аптеки повинна становити
не менш як 50 кв. м (площа торговельного
залу — не менш як 18 кв. м.
Аптечні
кіоски
розміщуються
у
відокремлених
приміщеннях (не менше 8 кв. м) без виділення
торговельного залу тільки в капітальних спорудах: на
заводах, фабриках, вокзалах, аеропортах.
Аптечні кіоски можуть розміщуватися
на перших поверхах житлових та
громадських
будинків
при
умові
наявності окремого входу, підведення
інженерних
комунікацій
(водопостачання,
каналізації,
теплопостачання),
наявності
вентиляції та забезпечення площі
приміщень не менше 21 кв. м, в тому
числі: 8 кв. м — зона обладнання
робочих місць персоналу, 10 кв. м —
зона обслуговування населення, 3 кв.
м — вбиральня. В аптечних кіосках
організується одне робоче місце, що
відокремлене від покупців подвійним
склом
з
отвором
для
відпуску
медикаментів.
Аптечні
пункти
розміщуються
у
відокремлених
приміщеннях
з
виділенням
або
без
виділення
торговельного залу в капітальних будинках при
лікувально-профілактичних
та
санітарно-курортних
закладах (медичних центрах, лікарнях, амбулаторнополіклінічних закладах, медико-санітарних частинах та
ін.).
Площа аптечного пункту повинна складати
18 кв. м. Організується робоче місце, шо
відокремлене від покупців подвійним склом
з отвором для відпуску медикаментів
Виробничі приміщення аптечних закладів — це
приміщення або зони, у яких приймаються, зберігаються
лікарські засоби. Зал обслуговування не належить до
виробничих приміщень.
Рекомендується
організовувати
порядок
розміщення виробничих приміщень (зон) таким чином,
щоб забезпечити послідовність технологічного процесу
(приймання, зберігання, відпуск лікарських засобів).
Виробничі приміщення аптек
повинні бути обладнані для
забезпечення відповідного
зберігання лікарських засобів
(шафи, стелажі,
холодильники, сейфи тощо)
та здійснення контролю за
температурою і вологістю
повітря.
Внутрішнє оздоблення приміщень повинно
відповідати їх функціональному призначенню.
Поверхня стін, стель, перегородок
та підлоги має бути гладкою,
легкодоступною
для
вологого
прибирання
та
дезінфекції.
Установлення
підвісної
стелі
повинно відповідати вимогам до
огороджувальних
конструкцій
такого типу. Конструкція і матеріали
підвісних
стель
повинні
забезпечувати
можливість
проведення їх прибирання, чищення
і дезінфекції.
Медичне
опромінення
- це
опромінення людини в результаті
медичного обстеження, дослідження чи лікування.
Медичне опромінення може бути пов'язане з
проведенням:
1) рентгенівських профілактичних обстежень;
2) рентгенівських скринінгових обстежень;
3) рентгенівських діагностичних досліджень;
4) діагностичних досліджень з використанням
радіофармацевтичних препаратів;
5) променевої терапії;
6) опромінення з дослідницькою метою.
Відділ променевої діагностики створюється на базі
багатопрофільних республіканських, обласних та міських
лікувально-профілактичних установ, діагностичних центрів, клінік
науково-дослідних інститутів і є їх структурним підрозділом.
До складу відділу доцільно включати відділення, кабінети,
лабораторії рентгенологічної, комп'ютерної рентгентомографічної,
магнітно-резонансної, термографічної, ультразвукової та інших
видів
діагностики,
відділення
інтервенційної
радіології
(рентгенохірургічний блок), архів та ін., в залежності від місцевих
умов, обсягу робіт, матеріально-технічного та кадрового
забезпечення.
ВИМОГИ ДО ПРИМІЩЕННЯ ДІАГНОСТИЧНИХ ВІДДІЛЕНЬ:
Приміщення стаціонарного рентгенівського кабінету повинно
бути сухим.
Процедурна кімната повинна мати природне освітлення з
відношенням площі вікон до площі підлоги не менше 1:10.
Підлога в приміщенні повинна бути з ізолюючого матеріалу:
дерева або лінолеуму на дереві. Дозволяється експлуатація
захищених апаратів в операційних і прозекторських з плитковою
або асфальтовою підлогою при умові, що вона покрита на робочих
місцях персоналу, обслуговуючого апарат, і обстежуваного хворого
спеціальними килимками з гуми (які передбачені правилами
обладнання електротехнічних установок).
Підрозділи,
де
застосовуються
засоби
іонізуючого
випромінювання,
організують
роботу
таким
чином,
щоб
індивідуальна ефективна доза опромінення персоналу за рік не
перевищувала дозволеної, згідно з діючими нормами радіаційної
безпеки.
Робота
за
сумісництвом,
з
поширенням
зони
обслуговування,
за
бригадним
та
колективним
підрядом
дозволяється тільки за умови, що сумарне річне дозове навантаження
не перевищує дозволеного.
Визначення дозового навантаження на персонал здійснюється
шляхом індивідуальної дозиметрії або дозиметричного контролю на
робочих місцях із урахуванням кількості та характеру досліджень, що
підтверджуються відповідними актами дозиметричного контролю.
Діяльність та виробниче навантаження персоналу відділу
визначається відповідними положеннями про структурні підрозділи
відділу, штатними нормативами та розрахунковими нормами часу,
затвердженими даним наказом.
КАТЕГОРІЇ ЛЮДЕЙ, ЯКІ ПІДДАЮТЬСЯ РАДІОАКТИВНОМУ І
РЕНТГЕНІВСЬКОМУ ОПРОМІНЕННЮ
Категорія А (персонал) - особи, які постійно чи тимчасово
працюють
безпосередньо
з
джерелами
випромінювань. Ліміт дози – 2 бер за 1 рік.
іонізуючих
Категорія Б (персонал) - особи, які безпосередньо не зайняті
роботою з джерелами іонізуючих випромінювань, але у зв'язку з
розташуванням робочих місць можуть отримувати додаткове
опромінення. Ліміт дози – 0,2 бер за 1 рік.
Категорія В - усе населення. За певних обставин окремі
особи (крім хворих) можуть брати участь у рентгенівському
дослідженні або бути присутніми в рентгенодіагностичному
кабінеті під час досліджень. Ліміт дози – 0,1 бер за 1 рік.
КАТЕГОРІЇ НАСЕЛЕННЯ, ЯКІ ПІДДАЮТЬСЯ
ІОНІЗУЮЧОМУ ВИПРОМІНЮВАННЮ
Категорія АД:
хворі, у яких установлено онкологічні захворювання, чи особи з
виявленими передраковими захворюваннями;
хворі, у яких проводяться дослідження з метою диференціальної
діагностики вродженої серцево-судинної патології та судинних
вроджених пороків розвитку;
особи, досліджувані в ургентній практиці (в тому числі, при
травмах) за життєвими показниками.
Рекомендовані граничні рівні опромінення (ефективна доза) –
10 бер за 1 рік.
Категорія БД:
хворі, дослідження яких проводять за клінічними показаннями при
соматичних (не онкологічних) захворюваннях з метою уточнення
діагнозу та/або вибору тактики лікування.
Рекомендовані граничні рівні опромінення (ефективна доза) –
2 бери за 1 рік.
Категорія ВД:
особи з груп ризику, в тому числі працівники установ із
шкідливими факторами, а також особи, яких приймають на
роботу до зазначених установ і які проходять професійний відбір;
хворі, зняті з обліку після радикального лікування онкологічних
захворювань, під час періодичних обстежень.
Рекомендовані граничні рівні опромінення (ефективна доза) –
0,2 бер за 1 рік.
Категорія ГД:
особи, які проходять усі види профілактичного обстеження, за
винятком осіб, віднесених до категорії ВД;
особи, що обстежуються в рамках медичних програм.
Рекомендовані граничні рівні опромінення (ефективна доза) –
0,1 бер за 1 рік.
Небажані наслідки рентгенівського навантаження допоможуть
компенсувати вітаміни А, С і Е, а також натуральні антиоксиданти
тривалої дії – червоне вино і екстракт виноградних кісточок.
Після відвідин рентгенівського кабінету їжте свинину, моркву,
буряк, грецькі горіхи, фейхоа, банани, червоні помідори, оливки,
часник, морепродукти, зелений чай. Цибуля і петрушка корисною
є безпосередньо перед обстеженням, а потім – через кожних 2
години.
Сметана і сир навіть ефективніші, ніж молоко, яке дають "за
шкідливість". А ось сироватку після рентгена пити не варто.
Дякую за увагу !
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа