close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
Тема 2. Методологічні основи землевпорядного проектування
План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
1.1.1. Проектування в землеустрої.
1.1.2. Землевпорядний проект як основа створення нових форм організації території.
1.1.3. Предмет землевпорядного проектування.
1.1.4. Розвиток проектування як стадії землевпорядного процесу.
1.
Проектування – процес творчий, який виконують шляхом розробки варіантів проекту,
всебічного аналізу, порівняння і вибору найбільш економічно ефективного і технічно легко
здійсненого варіанту, заснованого на новітніх досягненнях науки і передової техніки.
Землевпорядне проектування – це землевпорядний процес, який включає всі роботи з
розробки проектів землеустрою.
Планування землекористування – це процес прийняття рішень з метою визначення
сталої, соціально і екологічно орієнтованої, суспільно бажаної і економічно доцільної форми
використання земель.
Планування землекористування – це процес інвентаризації і оцінювання стану,
можливостей і обмежень окремого географічного району і його ресурсів, що взаємодіють з
населенням, яке проживає на цій території, для визначення потреб, бажань і прагнень у
майбутньому.
У Земельному кодексі України планування використання земель виділено в окрему
сферу і охоплює:
* загальнодержавні програми використання та охорони земель;
* регіональні програми використання та охорони земель;
* природно-сільськогосподарське районування земель;
* зонування земель.
2.
Проект – це технічно, економічно й юридично обґрунтована й графічно оформлена
пропозиція про рішення одного або комплексу заходів.
Землевпорядний проект – це сукупність документів (розрахунків, креслень тощо) зі
створення нових форм устрою (улаштування) землі, їх економічного, технічного,
екологічного та правового обґрунтування, які забезпечують організацію раціонального використання землі в сфері народного господарства в цілому і насамперед окремих землеволодінь
і землекористувань, особливо сільськогосподарських.
3.
Об'єкт землевпорядного проектування – територія, яка перебуває у взаємозв'язку з
системами господарювання, землеволодіння і землекористування.
Методи землевпорядної науки:
1) еколого-математичні методи і моделювання;
2) автоматизованих систем планових розрахунків (АСПР), систем автоматизованого
проектування (САПР), автоматизованих робочих місць (АРМ) у землеустрої;
3) нове програмне забезпечення
на основі геоінформаційних і земельно-інформаційних
систем.
4.
Стадії землеустрою:
1) підготовчі роботи, пов'язані зі збиранням інформації та матеріалів;
2) розроблення схем та прогнозів використання і охорони земель;
3) складання проектів та іншої землевпорядної документації;
4) розгляд і затвердження землевпорядної документації;
5) винесення проекту в натуру (на місцевість);
6) оформлення і видача землевпорядних матеріалів і документів;
7) авторський нагляд за виконанням проекту власниками землі і землекористувачами.
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа