close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
Заняття 1.1.2. Законодавство України про військову службу
Навчально-виховна мета: ознайомити учнів з положеннями
Конституції
та
Законів
України
стосовно
проходження
військової служби.
Навчальні питання.
1.
Статус військової служби. Підготовка громадян до
військової служби.
2. Підготовка військових кадрів для Збройних сил.
3.
Соціальний
захист
громадян,
які
перебувають
на
військовій службі.
Місце проведення: кабінет
Час: 45 хв.
Навчальні
посібники:
Конституція України,
«Закон про
військовий
обов’язок
і
військову
службу»,
підручник
«Захист Вітчизни».
Вступна частина: 7 хв.
Шикування
учнів,
рапорт
командирові
взводу,
привітання,перевірка зовнішнього вигляду учнів.
Оголошення теми, основної мети та порядку проведення уроку.
Стройове тренування: повороти на місці.
Основна частина: 33 хв.
Порядок проходження військової служби
Особливою
формою
виконання
військового
обов’язку
є
проходження військової служби.
Як передбачає п.1 ст.2 Закону «Про військовий обов’язок і
військову службу», військова служба у Збройних силах та
інших військових формуваннях є державною службою особливого
характеру, яка полягає в професійній діяльності придатних
до неї за станом здоров’я і
віком громадян України,
пов’язана з захистом Вітчизни.
Конкретний зміст військової служби як специфічної державної
діяльності
громадян
України
досить
багатогранний.
Повсякденна діяльність військовослужбовців включає в себе:
безпосередню
участь у бою, коли це потрібно буде; постійно
наполегливу бойову та гуманітарну підготовку; здійснення
багатьох інших військових обов’язків.
Час проходження військової служби зараховується громадянам
до загального стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю,
а також до стажу державної служби.
Особливості військової служби як виду державної служби
Військова служба як вид державної служби,
порівняно зі
службою (роботою) в цивільних державних організаціях, має
ряд суттєвих
особливостей,
обумовлених
характером
і
призначенням Збройних сил, специфікою ведення збройною
боротьби з супротивником, необхідністю підтримувати у ЗС
високу боєготовність і
боєздатність особового складу. До
них, зокрема, відносяться:
1. Наявність громадянства України.
2.
Обов’язковість
військової
служби.
Ця
особливість
1
проявляється перш за все у способі залучення громадян до
армії, що здійснюється на основі загального військового
обов’язку, шляхом проведення призовів. Добровільний вступ
на військову службу в
передбачених законом випадках не
порушує
загального
принципу
обов’язковості
військової
служби, оскільки і в зазначених випадках служба проходить
протягом визначеного терміну в бов’язковому порядку і за
правилами, передбаченими законодавством.
3.
Сувора визначеність терміну військової служби, що
диференційована для всіх без винятку категорій
військовослужбовців і військовозобов’язаних запасу.
4.
Складання Військової присяги, текст якої затверджений
Законом України від 24 березня 1999 року.
5.
Наявність
персональних
військових
звань,
які
присвоюються
кожному
військовослужбовцю
і
військовозобов’язаному. Їх основне призначення полягає в
тому,
щоб забезпечити певну ясність у
взаємовідносинах
військовослужбовців.
6.
Безумовну військову покору, яка полягає в повному та
беззастережному
підпорядкуванні
військовослужбовця
і
війьковозобов’язаного під час проходження зборів наказу
начальника, що закріплено у Військовій присязі, Статуті
внутрішньої служби і Дисциплінарному статуті Збройних сил
України.
Це
випливає
з
характеру
воєнної
організації,
призначеної
для
ведення
збройної
боротьби
і
є
обов’язковим
принципом
службових
взаємовідносин
в
армії, стрижнем військової дисципліни.
7. Детальна юридична регламентація суспільних відносин.
Ця особливість військової служби, порівняно зі службою
в
цивільних
умовах,
чітко
проявляється
у
високому
ступені
охоплення різних сторін життя, побуту і діяльності
воїнів, у тому числі
певною
мірою
й
поза
службою,
нормами права.
8.
Особливості в
захисті прав
учасників
військовослужбових
відносин.
Прикладами,
зокрема,
можуть
бутиситуації, регламентовані Законом України.
Підготовка громадян до служби в ЗС включає:
• допризовну підготовку юнаків;
•
підготовку
призовників
військово-технічних
спеціальностей;
•
підготовку
до
вступу
у
військові
навчальні
заклади;
• військову підготовку студентів вищих навчальних закладів
за програмою офіцерів запасу;
• фізичну підготовку т лікувально-оздоровчі заходи;
• підвищення рівня загальноосвітньої підготовки та вивчення
державної мови;
• патріотичне виховання.
2
У
навчальних закладах юнаки,
які не прослухали курсу з
ДПЮ, не можуть отримати атестат про середню освіту й
повинні
обов’язково пройти перед призовом в армію
допризовну підготовку в
оборонно-спортивному
таборі
з
відривом від виробництва.
Щороку в грудні–березні до призовних дільниць приписуються
громадяни, яким у рік приписки виповнюється 17 років, після
вони стають призовниками та їх беруть на військовий
облік.
Підготовка з військово-технічних спеціальностей проводиться
в навчальних
організаціях
Товариства сприяння обороні
України (ТСОУ)
і
в
закладах
професійно-технічної
освіти.
На строкову військову службу в мирний час призиваються
придатні за станом здоров’я і віком громадяни,
яким
виповнилося 18 років (до військових навчальних закладів
— 17 років).
Призов на строкову військову службу проводиться на підставі
Указу Президента України двічі на рік (навесні та восени),
про це повідомляють у засобах масової інформації за місяць
до початку призову.
Види військової служби
• Строкова військова служба.
Після
оголошення
Указу
Президента
кожен
призовник
зобов’язаний
прибути
до
пункту
в
строки,
вказані
військовим комісаром у
повістці,
а
призовники,
які
знаходяться в іншій місцевості,
зобов’язані прибути до
військового
комісару
в
семиденний
строк
після
Указу
Президента і
стати на військовий облік. Зміна місця
військового обліку після 18-річного віку досить обмежена.
• Військова служба за контрактом здійснюється на посадах:
— солдат, матрос, сержант, старшина;
— жінка за контрактом;
— прапорщик, мічман;
— курсант
військових
навчальних
закладів,
студент
військових кафедр вищих цивільних навчальних закладів, де є
військова кафедра.
• Служба за контрактом осіб офіцерського складу.
• Альтернативна служба.
Якщо громадяни мають істинні релігійні переконання і
належать до діючих релігійних організацій, віровчення яких
не допускає користування зброєю та службу у ЗС, то вони
мають право на альтернативну службу поза Збройними Силами
терміном 3
роки,
яка і проходить у системі соціального
забезпечення,
де
відчувається
гостра
потреб
в
обслуговуючому персоналі.
Встановлено такі строки служби в ЗС:
•
для солдат, матросів, сержантів, старшин строкової
служби — 12 місяців;
3
• для осіб з вищою освітою — 9 місяців;
• для військових за контрактом — не менше 3 років (службу
за контрактом можна розпочати також після одного року
строкової військової служби).
Відповідальність громадян за порушення Закону України
«Про військовий обов’язок і військову службу»
Призовники та військовослужбовці несуть відповідальність
за порушення цього закону. Особи,
що ухиляються від
призову і
не з’являються за повісткою для проходження
військової служби,
можуть отримати збільшення терміну
служби на строк ухилення від призову. Військовослужбовці
строкової служби, які самовільно залишили місце служби або
не з’явилися до місця служби в
строк,
зазначений у
приписному свідоцтві,
несуть відповідальність і можуть
також отримати продовження служби на цей термін.
За ухилення від строкової служби можливе покарання Законом
аж до позбавлення волі. Поважними причинами неприбуття
громадянина до призовних дільниць у
строки,
встановлені
військкоматами визначаються: хвороба, тяжка хвороба
близького
родича
або його
смерть, перешкоди сімейного
характеру. Причини неприбуття мають
бути
підтверджені
відповідними документами.
Підготовка військових кадрів
Основа ЗС — військові кадри:
• командири всіх ступенів;
• військові інженери;
•
спеціалісти
тилової,
інтендантської,
медичної,
топографічної, метрологічної,
метеорологічної
та
інших
служб;
військові з виховної роботи (політологи, соціологи,
психологи, юристи та ін.).
Основа
системи
підготовки
кадрів
—
військові
навчальні заклади, які в Україні розраховані на випуск
усіх спеціалістів для армії та флоту:
• військові академії;
• університети;
• військові інститути та факультети;
•
відділення та кафедри військової підготовки при
цивільних вищих навчальних закладах;
• курси підготовки та перепідготовки офіцерів.
Усі випускники вищих військових навчальних закладів
отримують диплом загальнодержавного зразка, який надає
їм
право після звільнення із ЗС працювати за цивільними
спеціальностями.
Також в Україні є Хмельницька академія прикордонних
військ
і
мережа
вищих
і
спеціальних
навчальних
закладів для підготовки фахівців МВС, СБУ, податкової
служби.
Термін
навчання
у
спеціальних
і
вищих
закладах
4
залежить від
рівня
освіти
та
відповідної
посади
військового
фахівця.
Випускник
може
одержати
освіту
спеціаліста-бакалавра
і
військове звання
«прапорщик»
(через
2–3
роки
навчання),
а
вже
через 4–5 років —
магістр, відповідно — «лейтенант». Здібних офіцерів
запрошують продовжити навчання в Академії ЗС України,
де
їх готують
до
наукової
роботи
у
військових
галузях.
До
військового
закладу
має
право
вступити
кожний
юнак, який
має
середню
освіту
як
після
закінчення
школи,
так
і
під час
проходження
строкової
служби
(після першого року). Для цього необхідно з 1 лютого
до 1 травня подати до військкомату заяву, а з 1 по
25 липня скласти вступні іспити (два тури), пройти
перевірку
стану
здоров’я
та
індивідуальних
психологічних і фізичних якостей.
Соціальний
і
правовий
захист
військовослужбовців і
членів їх сімей
Закон України «Про соціальний і правовий захист
військовослужбовців і членів їх сімей» регулює надання
соціальних гарантій з
питань
працевлаштування,
житла,освіти,
відпочинку,
а
також
гарантує
свободу
наукової,
технічної,
художньої
творчості.
Тобто
військовослужбовці не відрізняються в правах від цивільних
громадян, але специфіка військової служби все ж не може в
повній мірі забезпечити цивільні свободи, тому треба більш
поважно поставитися до питання щодо військових. Крім того
через матеріальну скруту наша держава іноді не в
змозі
виконати
цей
Закон
досконало,
тому
є
приклади
незабезпечення військових та їх сімей житлом,
роботою
тощо.
На цей час у державі активно проводиться реформування
Збройних
сил
як
військової
структури,
а
одним
з
найголовніших
питань є соціальний і правовий захист
військовослужбовців та їх родин. Україна сьогодні постачає
військових
фахівців
у
країни близького зарубіжжя
(Прибалтика, Молдова, Узбекистан), про них теж треба добре
подбати: щоб їх родини не зосталися без житла та роботи,
а повертаючись в Україну, офіцери, прапорщики, генерали
повинні одержати все необхідне для достойного життя
і не відчувати соціальної незахищеності.
Матеріальне
забезпечення
військовослужбовців
строкової
служби
держава
гарантує
в
розмірах,
що
стимулюють
службу(грошове забезпечення,
майно,
житло,
харчування).
Статути
ЗС регулюють
час
служби, відпочинку,
нарядів,
чергування, виконання обов’язків у
вихідні та свята і
забезпечують правовий
захист людини. Проводиться комплекс
лікувально-оздоровчої роботи.
Пільги. Державне забезпечення військовослужбовців
5
Пільги
військовослужбовцям
передбачаються
трудовим
законодавством.
•
Час
служби
зараховується
до
загального
та
безперервного трудового
стажу
(також
до
стажу
роботи
за
спеціальністю), але військовослужбовці не мають права
займатися приватним підприємництвом.
•
На час строкової служби за ними зберігається право на
працевлаштування
у
тримісячний
строк
на
тому
самому
підприємстві на посаду, не нижчу за ту, яку вони займали
до служби.
•
При звільнені їм надається матеріальна допомога в
розмірі місячної заробітної платні.
• Користуються переважним правом залишитися на роботі під
час скорочення працівників на підприємстві протягом двох
років із дня звільнення з військової служби.
•
Військовослужбовці
строково
служби,
сім’ї
яких
втратили
годувальник і не мають інших працездатних членів сім’ї,
звільняються з військової служби достроково.
•
Держава забезпечує соціальну та професійну адаптацію
звільненим у запас, які до призову не встигли
працевлаштуватися.
•
Призваним
на
службу
(строкову або за контрактом)
виплачується
вихідна
допомога
в
розмірі
двомісячної
заробітної платні.
• Члени сімей військовослужбовців строкової служби мають
переважне право під час прийому на роботу (або при
звільненні за скороченням штату для залишення на ній).
• Військовослужбовцям строкової служби надаються відпустки
тривалістю: солдатам і матросам — 20 діб, старшинам і
солдатам — 25 (без урахування часу на переїзд до місця її
проведення та повернення).
•
Забезпечуються
безплатною
кваліфікованою
медичною
допомогою у військово-медичних закладах.
•
Військовослужбовці,
які стали інвалідами внаслідок
бойових дій та
учасники
бойових
дій,
прирівнюються
у
правах до інвалідів та учасників Великої Вітчизняної
війни.
Заключна частина — 5 хв.
Наголошення на темі, цілях уроку, підсумки виконання
стройових прийомів і відповідей на контрольні питання
і активності
в бесіді.
Домашнє завдання: вивчити підручник, с. 12–17.
6
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа