close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
Державні символи. Тризуб
Тризуб, трезубец, триада., Трійця.
Що поєднує і в чому різниця?
Тризуб
Малий Державний герб України
Офіційна емблема держави, що зображується на прапорах, грошових знаках, печатках, деяких
офіційних документах тощо. Його призначення – дати в умовних і лаконічних символах
уявлення про державу, її історію, суспільний та державний лад.
Відповідно до статті 20 Конституції України Головним елементом великого Державного
Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб
України), тобто «тризуб».
Що ж це за символ такий– тризуб? Задаючись таким запитанням кожен намагається знайти
пояснення походження такого символу і його значення. Напевне, для більшого розуміння
значення цього символу , його сприйняття необхідно спочатку розібратись із значеням окремих
його складових, та значенням, яке приймає символ у поєднанні цих елементів.
«Три» - означає Божественний порядок, повноту. У прадавніх єгиптян з числом три
асоціювалась «Тріада» :
Осіріс, Гор і Ісіда IX ст. до н. е.
Тріада - структура, яка містить три однорідних елементи. На рівні мікрокосму - поєднання
двох веде до виникнення третього. Тріада виявляється пов»язаною з внутрішньою структурою
речей: так, наприклад, світотворення має три рівні — небесний, земний и підземний; в людині
традиційно є три складових елементи — дух, душа і тіло; кожне явище проходить в своєму
розвитку три стадії — виникнення, розгортання, знищення.
В різних індоєвропейских традиціях тріаду складають вищі божества пантеону (Брахма, Шива і
Вішну в індуизмі, Зевс, Аід и Посейдон в давній Греції, Осіріс, Гор і Ісіда в давньому Єгипті). В
індуїзмі існує уявлення по трьох гунах - якостях, які формують природу, матерію: сатва
(вищий, духовний стан), раджас (проміжний, діяльний стан) і тамас (чутливий, або нижчий
стан).
Християнське тлумачення - троїста єдність (Отець-Син-Дух, віра-надія-любов, слово-віраблагодать, віра-втілення-одухотворення тощо), одним словом - Трійця.
Трійця Андрія Рубльова
«Зуб» :
– 1. кісткове утворення в ротовій порожнині, яке використовуються для розкушування і
пережовування їжі, а також з метою нападу і захисту (у тварин).
- 2. виступ природного (штучного) походження, схожий за формою і виглядом на зуб.
Поєднання елементів «три» і «зуб» дає нове значення , в якому наголос ставиться на першому
елементі : «ТРИзуб», тобто головним є перший елемент, другий – допоміжний (для графічної
матеріалізації головного, матеріальне уявлення духовного)- узагальнене графічне відображення
триєдності : Тріади і Трійці. Отже, знак Трійці (тризуба) займає одне з перших місць серед
абстрактних символів світобудови. Тільки одні вбачають у ньому символічне зображення
Вогню, Води і Життя, інші — єдність Мудрості, Знання і Любові або Мудрості, Краси і Розуму.
Досить оригінальною є версія, відповідно до якої цей знак є символом Життя: тризуб має
спільну основу (символ Вакууму-Абсолюту), ліву фігуру (символ позитивного батьківського
полюса), симетричну (дзеркальну) праву фігуру (символ негативного, материнського полюса) і
центральну фігуру (символ «дитяти»).
А що ж тоді є «тризубець»? Як бачимо, наголос ставиться на другий елемент, підкреслюючи
його зверхність над першим : «триЗУБець» (треЗУБец – рос.). Головне слово – «зуб»,
допоміжне – «три»(тре), тобто «потрійна множина зубів».
Ця назва порівняно нова. І багато невігласів досить часто плутають Божий дар з яєчнею,
вживаючи цей термін по відношенню до відображення Трійці. Назва «тризубець» вигадана і
введена до вжитку російським істориком Карамзіним на початку позаминулого століття. Однак
символ старший від Карамзіна принаймні на кілька десятків тисяч років. Він не міг ні бути
безіменним, ні зватися грубо конкретним словом "тризубець", оскільки цим словом в
українській мові називали звичайнісінькі вила... Крім того, з огляду на наголос «тризубець» - це
спис із наконечником, схожим на загострений «тризуб». Застосування такого «спису»
розтлумачувати немає потреби.
З тризубцем були :
Посейдон (Нептун)
Шива
Тризубець грецького Посейдона пов’язаний з його функцією в якості коливальника
землі і символізує його владу над стихією води.
Тризубець Шиви в індуістської міфології вказує на єдність його функцій в якості
творця, охоронця і руйнівника. В Середньовічній Європі дво- та тризубець (спис із гострими
зубцями) вважався символом влади сатани і зброєю нечистої сили, як символ потрійного
руйнування творіння…
Тризубець, Бірма
Тризубець, Японія
Що ж зображає Знак Княжої Держави Володимира Великого ?
Фрагмент цеглини з віттиском тризуба – родового знаку князя Володимира
Це аж ніяк не спис із загостреними кінцівками, його вигляд, «візерунковість» вказує на
шляхетність і витонченість, тобто триєдність одного. Але чому Володимир використав цей
символ? Відомо, що його батько, Святослав мав родовим знаком символ, схожий на двозуб.
Дослідник української символіки О. Братко наголошує: "Показово, що ті Рюриковичі, які
державні інтереси ставили вище особистих, замінювали двозуба (родовий знак Рюриковичів,
котрі, засновуючи нову князівську династію, аби самоутвердитись, обрали "новий" знак замість
"старого" тризуба) на тризуба. Це - Володимир Великий, його сини Ярослав Мудрий та
Мстислав, правнук Володимир Мономах... У символіці нащадків Юрія Долгорукого на тризуб
нема й натяку"
Чому саме такі символи, а не , наприклад, лев, орел, тощо.?
Наші предки мали багаті космогонічні уявлення і давні традиції поклоніння світотворчим
началам, головними з яких вважалися вода та вогонь, що з'єдналися. До творення жіноче начало
має блакитний колір (вода), а чоловіче - жовтий (вогонь). Після творення жіноче начало стає
жовтим (земля), а чоловіче - блакитним (небо). З води та вогню й постало синьо-жовте Дерево
світу наших предків. Інтересне дослідження: виділіть «мишкою» зображення синьо-жовтого
полотнища - кольори не пропадуть, як це стається з іншими - лише поміняються місцями!
Знак і справді має прадавню народну назву і цією назвою є слово "Трійця", яка в українській
мові означає "Бог у трьох лицях". Чому, описуючи загадковий київський знак, Карамзін вжив не
слово "трійця", а вигадав нове, здогадатись не важко. Він не знав сутності життя наших
пращурів, у якому старовинне слово "трійця" виражало символ триєдності. Українські слова
Троїцький" і "триєдиний" і досі мають однаковий зміст і перекладаються на російську мову
одним словом - "троичный".
Не знав цей історик і довгого ряду варіацій знаків Святої Трійці, що символізували її в
духовному житті нашого народу, варіацій, подібних на зуби, дуже мало... Він знав лише один
знак з цього ряду - державну емблему старокняжого Києва. Ця емблема (за браком ширшої
інформації хибно оцінена Карамзіним тільки як родовий знак Рюриковичів) справді дещо
нагадує три зубці на спільній основі, однак зображає вона не три зуби, а триязике полум'я
давньоарійського (як і давньослов'янського) бога Огня (Arm), яке, в свою чергу, символізує
Святу Трійцю космічних енергій, організований простір. Дерево Життя. Утвердженню
підміненого терміну сприяло те, що з поширенням християнства на слов'янських землях все
більшого значення серед образів Святої Трійці почало набувати її християнське трактування
(Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий)...
У першій половині XX ст. визнаний символ «тризуб» в якості державного герба Української і
Західноукраїнської Народних Республік (у ЗУНР офіційний був золотий лев на синьому щиті,
але на марках, документах проставлявся штамп з тризубом) які постали на уламках двох
колишніх імперій – Австро-Угорської та Російської.
Оскільки на ту пору не було ні жодного дослідження, присвяченого правомірності
карамзінської назви знаку, ні часу на такі дослідження, то при обговоренні і затвердженні
державного герба УНР вживався найбільш поширений і усталений на той час карамзінський
термін "тризубець", що узаконило це значення слова і в українській мові. Закріпленню терміна
в українській мові сприяло, мабуть, і те, що різкий імперський спротив національно-визвольній
боротьбі українського народу викликав підсвідоме бажання мати "зубастого" національного
символа, здатного опиратись російському імперіалізмові. Так чи інакше, термін був прийнятий,
але набрав видозміненої форми - "Тризуб". Як бачимо, при цьому термін втратив закінчення
"ець", яке надавало йому невловимо-принизливого значення, і зазнав переносу наголосу з "у" на
"и", що наблизило його до первісного глибинного значення, оскільки перенесло акцентування із
"зубчастості" на "троїстість". Аналогічної зміни терміну в російській мові не сталось: обидва
українські слова - "тризубець" і "Тризуб" перекладаються на російську мову одним "трезубец"…
Леонід М.
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа