close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
Використання фразеологізмів як засіб
гумору на матеріалі повісті Івана НечуяЛевицького « Кайдашева сім 'я »
Мета:
• визначити роль фразеологізмів як засобу гумору на
матеріалі
повісті
Івана
Нечуя-Левицького
« Кайдашева сім'я », висвітлити прийоми і способи
введення фразеологізмів у текст прозового твору, при
яких
властивості,
одиницям
в
характерні
загальномовному
фразеологічним
вживанні,
або
ж
актуалізуються, або ж набувають
• специфічних нових ознак, зумовлених особливістю
їх включення до тексту.
Актуальність теми полягає у тому, що
фразеологія завдяки своєму значенню й експресивноемоційним властивостям дає естетичну оцінку дійсності,
збагачує духовно людину нашого часу. Фразеологізми,
особливо розмовні, - невичерпне джерело створення
гумористичних ефектів. Вдячний матеріал гумористичного
й сатиричного зображення багатьох сцен, подій,
характеристики персонажів, їх мовлення, зовнішнього
вигляду знаходимо у творах письменників.
•
Об’єкт дослідження - соціально – психологічна
повість Івана Нечуя-Левицького « Кайдашева сім 'я »
• Предмет дослідження
- мовна палітра повісті
Нечуя-Левицького
фразеологізми,
використанні
гумористичного зображення
тогочасної дійсності.
Івана
« Кайдашева сім 'я » ,
письменником
для
персонажів повісті ,
• Новизна роботи
знайдено відповіді на такі питання:
внаслідок чого фразеологічне значення набуває додаткових
відтінків, як реалізується семантична
двоплановість компонентів фразеологічних одиниць.
Завдання :
- проаналізувати мовне багатство повісті Івана
Нечуя-Левицького « Кайдашева сім 'я »
- визначити
фразеологізми, їх походження та
роль для гумористичного зображення.
- Визначити
особливості
фразеологізмів у художньому творі .
вживання
• Фразеологізми для гумористичного
зображення персонажів
• «…серце з перцем,- сказав Карпо» - дуже
запальна, гостра на язик.
• «Гарна мордою, хоч пацюків бий» –
круглолиця, повновида.
• Мені аби була робоча та проворна трохи
куслива ,як муха в спасівку» - зла, уїдлива,
сердита .
• У Лавріна ж інше бачення краси «..з
маленького личка хоч води напийся, а сама
пишна, як у саду вишня..» - дуже гарна,
вродлива.
Говорити багато,безглуздо, не змогти
промовчати або сказати зайве
• «..верзете Бог зна
що, в п’ятницю
паскудите язики,
ніколи не вдержиш
язика, допікаєте
гіркими словами,
наговорив сім
мішків гречаної
вовни.»
• «Кайдашиха в розмові
мед розлила по хаті…, на
її уста прилинув осміх , а
словами наче полилась
патока з уст. »,
«…розлила розмову на
всю губу»
• Довбишиха ще підлила
масла в вогонь• ( підсилювати,
розпалювати ,
збуджувати чимось
певне почуття ,
переживання, суперечку)
Для передачі душевного стану
• «Чи в вас нема бога в
• « Старий був нервний й
серці»-бути милосердним,
сердитий , та ще більш сердився
добрим , совісним,
од того , що в його од самого
справедливим)»
ранку й рісочки не було в роті
Голод затяг йому живіт.
«Треба випити хоч одну чарку
горілки ,бо вже од голоду аж
шкура болить»», які
вживаються для підсилення і
підкреслення в значенні «дуже».
• «Мелашка знала , що не догодила свекрусі, і
стояла ні в сих ні в тих серед хати та дивилась
на замазані руки.» – зніяковіло, розгублено,
відчуваючи незручність. «Лаврін стояв ні живий
ні мертвий. У нього й руки опали. » , «Мелашка
стояла коло печі ні жива ні мертва.» – дуже
наляканий , вражений,
• приголомшений.
• «Зовсім баба з глузду з’їхала »
– неповна розуму.
У значенні «набридати, не відступати від
когось,надокучувати, ставати неприємним»
• «Вже той каторжний горб сидить мені отут у печінках. » ,
«Вона стояла над душею у Мотрі , наче осавула на
панщині, а сама не бралась і за холодну воду -(нічого не
робити , нічим не займатися)». Як протиставлення свекрусі
Іван Нечуй – Левицький підкреслює працьовитість Мотрі :
«Невістка вешталась, наче муха в окропі(була зайнята,
заклопотана), скрізь встигала…» .
Висновки
Фразеологічні засоби мови у контексті сучасного мовлення є тим
благодатним матеріалом, який не втрачає своєї актуальності
Функції
фразеологічних
одиниць
у
художньому
тексті
зумовлюються двома основними факторами:
-
лінгвістичними властивостями самої одиниці ;
запрограмованою письменником ситуацією.
Використані письменником фразеологізми дають змогу відсвіжити
образ усталеного виразу, ввести в нього експресію, гумористичний чи
сатиричний елемент, каламбурно обіграти його. Це урізноманітнює
стилістичні ефекти, посилює художність і естетичну цінність
художнього твору, виразно передає авторський почерк.
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа