close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
трагічна малодосліджена сторінка в історії
українського народу.
Наш людський та громадянський обов`язок –
дослідити невідомі факти цих подій у нашому краї.
- дослідити архівні документи, матеріали ЗМІ;
- зібрати свідчення очевидців Голодомору;
- сформувати власну точку зору щодо причин
Голодомору.
Пошукова
група
учнів
8-11
класів
Синельниківського НВК “ЗОШ І-ІІІ ступенів –
ДНЗ” Синельниківської міської ради.
Керівник: вчитель історії Крат Алла Григорівна
У Синельниківському районі голод
охопив повністю всі села. Люди
голодували, але змушені були
віддавати державі всі продукти.
СВІДЧЕННЯ ОЧЕВИДЦІВ ГОЛОДОМОРУ
Алексєєва Тетяна Федорівна 1928 р.н.
Проживає в с. Шахтне Синельниківського району.
Страшний час був. У нас
на вулиці жив дід один. До
нього
в
голодний
рік
прибився хлопчик. Потім
хлопчика не стало. Кажуть,
що дід його з’їв.
А коли хліб почали сіяти,
то вигнали у поле всіх, хто
держався на ногах. Через
плече вішали торбинку з
зерном і ми йшли і сіяли. І
дітей малих брали. І я
ходила. Тільки їсти зерно не
можна було. Тільки руку до
рота, так об’їждчик нагайкою
- «цвьох».
СВІДЧЕННЯ ОЧЕВИДЦІВ ГОЛОДОМОРУ
Сорокіна Тетяна Іванівна 1927 р.н.
Проживає в м. Синельникове.
У часи голоду було
важко, як і всім.
Виливали ховрахів у
полях та вживали в їжу.
Харчувалися також
лободою, какишем,
акацією, рябцями.
Розгрібали «мишаки»,
діставали звідти зерно та
споживали його.
Були в селі діти-сироти. Та їх не кидали наодинці
з бідою. Піклувалися, годували, брали в сім’ї.
Титаренко Катерина
Михайлівна 1926 р.н.
Коли настав Голодомор, мій
тато найнявся до одного чоловіка
скосити ниву за 45 кілограмів
пшениці.
Пшеницю ми змололи на
домашньому млинку, але змололи
трішки. Все інше мама сховала у
невеличкій ніші біля припічка,
потім заклала цеглину і замазала
глиною. Здавалося, що було усе
так добре, але мати по секрету
розповіла
усе
сусідці.
А
наступного
дня
до
хати
увірвалося
двоє
чоловіків,
розібрали ту цеглу і забрали
пшеницю, а потім ще й батька
забрали з собою.
Кравченко Василь Іванович
1926 р.н.
Наш район був
найпередовішим в
Україні по темпах
колективізації і
хлібозаготівлях, тому в
лютому 1932 року в
Синельниковому
відбувся зліт „ передових
районів ”. А весна 1932 р.
була поганою, строки
посіву кіньми
розтягувались і ярові не
розкущились.
Восени мізерний урожай держава забрала, вишукували і той
хліб, який люди, з переляку від колективізації, раніше
приховали.
Ми
низько
схиляємо
голови в пам’ять тих
наших земляків і всіх
людей,
хто
помер
мученицькою смертю під
час Голодомору, ми низько
вклоняємося тим, хто
залишився в живих і доніс
до нас цю гірку правду.
Ми пам’ятаємо вас…
Встановлений 25.11.2007 р.
Голодомор
1932-1933 років –
наш біль і скорбота,
наша печаль і
пам'ять
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа