close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
ПЕРЕДУМОВИ УСПІШНОЇ АДАПТАЦІЇ
За Петровським А.В. становлення і розвиток
особистості у молодшому шкільному віці охоплює такі
фази, як:
АДАПТАЦІЯ –
пристосування до нових соціальних умов;
ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЯ –
вияв своїх індивідуальних можливостей і
особливостей;
ІНТЕГРАЦІЯ –
включення в групу ровесників.
• Якщо навколишнє середовище виявляє до людини вимоги, а деякі з
них важко адаптуються в силу їх особистісних чи вікових
особливостей, то в них може розвинутись відчуття соціальної,
психічної і соматичної напруги, а це загроза
дезадаптації.
• Дезадаптація – це формування неадекватних механізмів
пристосування людини до умов навколишнього середовища,
порушень в поведінці, конфліктних відносин, психогенних
захворювань і реакцій, підвищеного рівня тривожності, негармонійний
розвиток особистості.
• Шкільна дезадаптація – втрата дитиною навчальної
мотивації, низька успішність, конфліктність у спілкуванні з учителями
й однолітками; схильність до асоціальної поведінки, низька
самооцінка, домінування негативного емоційного напруження.
Схема взаємозв’язку шкільної адаптації
• "РОКИ ЧУДЕС" — так називають
дослідники перші п'ять років
життя дитини. Закладеш
в цей час емоційне
ставлення до життя, до людей,
наявність або відсутність
стимулів до інтелектуального
розвитку справляють вагомий
вплив на всю подальшу поведінку і
спосіб мислення людини.
Результати показали, що шестирічні діти мають більші фізичні та
пізнавальні можливості, відносно вищу чутливість до навчання. В
той же час доводиться враховувати, що вони вирізняються
підвищеною збудливістю, емоційністю, досить швидкою
втомлюваністю, нестійкістю уваги, ситуативністю
поведінки.
Фактично “неготові” діти – це контингент ризику мати
найбільші труднощі, ризику невстигання, ризику
поглиблення вже наявні відхилення в стані здоров’я або
захворіти від надмірних навантажень і перевтомлення.
• Фізична готовність до навчання характеризує
функціональні можливості і стан здоров’я.
• Спеціальна готовність до навчання.
Рівень здібностей дитини щодо читання, письма й лічби.
• Психологічна готовність
до навчання. Вона передбачає
готовність розумову,
мотиваційну, емоційно-вольову
й соціальну.
Дослідження показали!!!
• у 56% дітей адекватна форма адаптації;
• 30% - діти з нестійкою адаптацією, для яких характерна підвищена
стомлюваність, захворюваність, порушення сну, схильність до
страхів;
• 14% - діти з порушенням форм соціально-психологічної адаптації,
яка виражається в низькому рівні, засвоєння навчальної програми,
проблемах поведінки, труднощах у встановленні контактів з
учителями і ровесниками.
Цими дослідженнями встановлено, що труднощі адаптації дитини
до школи обумовлені її особистісними властивостями.
Виділено кілька особистісних типів, серед яких 35% дітей
складають так званий гармонійний тип. Ці діти не
відчувають труднощів в навчанні, добре оволодівають програмою,
прагнуть до високих результатів.
У психологічному плані це інтелектуальні, товариські і впевнені в собі
діти, з достатньо розвиненим самоконтролем.
Традиційно виділяють такі аспекти психологічної готовності дитини до школи (у різній
літературі можна зустріти певні відмінності у поділі, які, загалом, не є суттєвими
термінологічно).
№
1
2
3
Компоненти психологічної
готовності до школи
Показники
Мотиваційна готовність
1. Бажання йти до школи
2. Уявлення про школу
3. Співвідношення бажань і уявлень
Емоційно-вольова готовність до школи
1. Здатність діяти за правилами під час виконання завдань та в поведінці
2. Уміння доводити справу до кінця, працездатність
3. Ставлення до труднощів
Самостійність
Темп роботи
Уміння оцінювати свою роботу
Ставлення до оцінки
Розумова готовність до школи:
1. Зміст уявлень дитини про навколишнє, про живу і неживу природу, про
а) загальна обізнаність із навколишнім,
деякі соціальні явища
елементи світогляду;
2. Системність уявлень
б) рівень розвитку пізнавальної діяльності,
3. Вміння сприймати завдання не полегшуючи і не змінюючи його умову
особливості сприйняття пам’яті, мовлення; 4. Способи виконання завдань
в) володіння деякими елементами учбових 5. Вміння усвідомлювати, визначати способи виконання завдань
навичок: лічби, фонематичний аналіз слова, 6. Словниковий запас, зв’язне мовлення. Вміння здійснювати звуковий
читання, письмо.
аналіз слова, математичні уявлення, підготовка до письма
4
Соціально-психологічна готовність до
школи
1. Уміння будувати свої взаємини з однолітками
2. Самопочуття дитини у сім’ї
3. Уміння будувати свої взаємини з дорослим. учителем
5
Здоров’я і фізичний розвиток
1. Кількість постійних зубів, зріст і вага
2. Ступінь активності, втомлюваності, зовнішній вигляд
3. Стан здоров’я, дитячі захворювання
Рівень готовності дітей до навчання в школі
100
80
60
40
20
0
середній
рівень
готовності
високий
рівень
готовності
Рівень розвитку пізнавальної потреби у першокласників
80
70
60
50
40
30
20
10
0
слабо вираж ена
пізнавальна
потреба
помірно
вираж ена
пізнавальна
потреба
Вираженість пізнавальної потреби у першокласників
80
60
40
20
0
слабка
пізнавальна
потреба
помірно
вираж ена
пізнавальна
потреба
Рівень розвитку мотивації до навчання у першокласників
60
50
40
30
20
10
0
негативна
мотивація до
навчання
позитивна
мотивація до
навчання
У наслідок
психологічного
вивчення дітей,
що часто хворіють,
було виявлено:
• 31% із затримкою психічного розвитку;
• 17% з низьким рівнем інтелектуального
розвитку;
• 24% із середнім рівнем інтелекту;
• 28% із високим рівнем інтелекту.
До проблеми адаптації переважно відносять:
• труднощі, зв’язані з новим режимом дня;
• труднощі адаптації дитини до класного
колективу;
• труднощі, що локалізуються в сфері
взаємовідносин з вчителями;
• труднощі, обумовлені зміною домашньої
ситуації при вступі дитини до школи.
Індикатор складності адаптації
• Збудження
• Агресія
• Заторможеність
• Депресія
• Страх
• Погана поведінка
Схема проявів і форми шкільної дезадаптації
Прояви шкільної дезадаптації в молодших школярів
Форми дезадаптації
Причини
Корекційні заходи
Непристосованість до
предметної сторони
навчальної діяльності
Недостатній інтелектуальний та
психомоторний розвиток дитини,
відсутність допомоги та уваги з
боку батьків та вчителів
Спеціальні бесіди з дитиною,
які дають можливість
встановити причини порушень
навчальних навичок і надати
рекомендації батькам
Невміння довільно керувати
своєю поведінкою
Неправильне виховання в сім’ї
(відсутність зовнішніх норм,
обмежень)
Робота із сім’ю, аналіз власної
поведінки вчителем із метою
запобігти можливій
неправильній поведінці
Невміння увійти в темп
шкільного життя (чистіше
зустрічається в соматично
ослаблених дітей, дітей із
затримкою розвитку,
слабким типом нервової
системи
Неправильне виховання в сім’ї
або ігнорування дорослими
індивідуальних особливостей
дітей
Робота із сім’єю, визначення
оптимального режиму
навантаження учня
Шкільний невроз або фобія
школи” – невміння
розв’язати протиріччі між
сімейними і шкільними “ми”
Дитина не може вийти за межі
сім’ї
Необхідно залучати шкільного
психолога – сімейна терапія
або групові заняття для дітей у
співвідношенні з груповими
заняттями для їхніх батьків
Компоненти ігрової діяльності
Класифікацію уроку за структурними елементами,
залежно від дидактичних цілей гри можна представити
так:
• ігри для вивчення нового матеріалу;
• ігри для закріплення;
• ігри для перевірки знань;
• узагальнювальні ігри;
• релаксаційні ігри-паузи.
Показники емоційної сфери першокласників
контрольної та експериментальної групи на
початку і наприкінці року
Емоційне благополуччя першокласників в
процесі шкільної адаптації:
а) у звичайних умовах;
б) в умовах психологічної підтримки засобами
спільної музично-ігрової діяльності
ЩО РОБИТИ:
• Влаштуйте прогулянки до школи
• Збирайте портфель та одягайте форму граючись,
щоб малюк робив це сам, а ви допомагали
• Грайте в школу
• Вставайте раніше за 2-3 тижні до початку
навчання – забирайте від сну дитини кожного
дня по 10-15 хвилин
• Дружимо з годинником
• Вчимося порядку – складаємо речі
• «Доросла» кімната – добре мати дитині власний стіл або хоча б
дошку
• Більше зеленого кольору – він стимулює увагу і розслабляє
• Не залякуйте оцінками і власним сподіваннями
• Рольові ігри
• Тренування уваги, пам’яті тощо
• Розвивайте мову
Для успішного входження першокласника в навчальну діяльність
необхідне цілеспрямоване формування трьох її компонентів –
інтелектуального, емоційного і вольового.
Для розвитку інтелектуального компоненту необхідно:
• формувати певний рівень понять, правил, розширювати
словниковий запас і запас знань, які дозволяють побачити
спільне в предметах, явищах, діях.
Для розвитку емоційного компоненту необхідно:
• підтримувати позитивний емоційний досвід учнів, створювати
для цього умови навчальної діяльності (цікаві завдання,
загадки, ребуси тощо).
Для розвитку вольового компоненту необхідно:
• вчити дітей свідомо приймати запропоновану мету завдання,
або самому її ставити, домагатися її виконання;
• варіювати об’єм завдань, ступінь її складності, час виконання,
ступінь і форму сторонньої допомоги.
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа