close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
Емоційний стрес у дітей:
допомога та профілактика
Психолог Вороньчак Г.І.
Дитина може переживати такі ж сильні почуття
з приводу травматичних подій, як і дорослий.
Фактори,що впливають на особливості
переживання переживання стресу у дітей:
1.Відсутність життєвого досвіду та досвіду переживання
травматичних подій.
2.Нездатність аналізувати події та словесно висловлювати
свої почуття в силу свого віку.
3.Вразливість та незрілість психіки.
4. Орієнтація на емоційний стан
дорослих.
Дитячі реакції на стрес
1.Безпорадність, плаксивість.
2.Тривога.
3. Нічні страхи, страшні сни, страх засипання, страх залишитися
одному в темряві.
4. Тривожна прихильність (чіпляння до батьків, дорослих).
5.Ситуативна втрата мовлення та здобутих навичок.
6.Тривоги, пов‘язані з нерозумінням поняття війни, смерті і т.д.
7.Порушена або нестабільна поведінка (агресія, відмова та
заперечення всього, що пропонують).
8.Підвищена збудливість, метушливість або раптова нерухомість.
9.Повторювана травматична гра.
10.Підсилена реакція на гучні звуки.
11.Тілесні симптоми:болі в животі, головні болі, енурез та ін.
12.Проблеми з навчанням.
13.Стурбованість з приводу безпеки, думки про загрозу.
14.Схильність до усамітнення.
Поради батькам:
1.Бути разом з дитиною, сприймати їх почуття та реакції.
2.Не демонструвати в присутності дитини істерики, плачу, метушні.
Поруч повинен бути СПОКІЙНИЙ дорослий.
3.Менше таємниць та натяків (вони ще більше лякають дитину).
Говорити з дитиною спокійно, пояснювати події, зважаючи на вік,
поступово і «дозовано». Фрази мають бути зрозумілими і не мають
лякати дитину.
4.Побільше сну, відпочинку, позитивних вражень.
5. Організувати можливість дитині
«розрядити» напругу: рухливі ігри,
рольові ігри, спорт, танці.
6.Не відмовляти дитині у солодощах.
7.Не водити дитину у місця масового
скупчення людей.
8.Не дозволяти дитині самостійно дивитися телевізійні
новини: чим менше страшних подій побачить дитина, тим
краще.
9.Якщо дитина дивиться новини, то необхідним є
пояснення Вашого ставлення до подій.
10.Переглядати з дитиною спільні сімейні фотографії,
згадувати пережиті приємні події.
11.Читати казки, де описані сюжети подолання страху
героями.
12.Забезпечити дитині позитивні
тілесні контакти (обійми, тримання
за руку, заколисування на руках,
масаж).
13.Якщо поведінка дитини агресивна, вперта чи дуже
активна, набратися терпіння і не відповідати агресією.
Рухова активність допомагає дитині впоратись зі стресом.
14.Серйозно ставитися до переживань дитини, наводити
приклади позитивного вирішення проблем, вселяти
впевненість в тому, що все буде добре.
15. Розмову з дитиною про її почуття супроводжувати
спільним малюванням чи ліпленням з подальшим
коментуванням малюнків. Питання
дорослого щодо смислу малюнка
допомагає дитині зрозуміти і
розібратися в тому, що сталося.
Особлива важливість гри
-Зараз , як ніколи для дитини важливо АКТИВНО БАВИТИСЬ
(інсценувати бійки, стрілянину, смерть). Це допомагає
знизити напругу дитині.
-Вагому роль відіграють ігри на відреагування агресії. Дитина
може «озброюватися», нападати, захищатися, бути
«пораненою» або «убитою» у бою. Це нормальний спосіб
впоратись із стресом.
-Корисними є ігри з піском, водою, глиною, пластиліном
(дитина виводить свої переживання назовні у формі образів)
-Значне місце серед ігор може
зайняти гра «в лікарню»
( це сприяє подоланню стресу).
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа