close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
Інфекційні захворювання та
засоби їх профілактики
Мета:Узагальнити знання про інфекційні
захворювання, їх профілактику,особливості
людського імунітету,щеплень. Розвивати вміння
характеризувати інфекційні захворювання.
Пояснювати колективні та індивідуальні заходи
запобігання інфекційних хвороб,значення
імунітету та щеплень .
Що таке «Інфекційні захворювання»?
Інфекційні хвороби – це група захворювань, що
викликаються живими збудниками (вірусами, грибами,
бактеріями,найпростішими,гельмінтами), продуктами їх
життєдіяльності (токсинами), патогенними білками
(пріонами), передаються від заражених до здорових осіб і
схильні до масового поширення.
•
•
•
•
•
•
Інфекційні захворювання можуть
передаватися різним шляхом:
повітряно-крапельним,
контактно-побутовим,
фекально-оральним,
парентеральним (через кров),
ентеральним (з продуктами
харчування),
статевим.
Періоди розвитку інфекційного процесу:
 Інкубаційний період: (особливістю такого періоду є те, що
ознаки захворювання проявляються не відразу після
зараження, а через певний, прихований, інкубаційний період.
Такий період може тривати від кількох годин до кількох днів
(дифтерія) і навіть тижнів (черевний тиф). Протягом
інкубаційного періоду відбувається розмноження й
нагромадження мікробів та їхніх отрут, підвищення
реактивності організму до збудника
 Продромальний: з’являються ознаки інтоксикації –
підвищення температури тіла, лихоманка, порушення з боку
нервової системи (головний біль, запаморочення, важкість в
голові, нудота і т. п.), загальна слабкість, почуття ломоти у
всьому тілі і особливо в суглобах.
 Період розпалу хвороби (у такий період інфекційний
процес досягає високої інтенсивності, тримається на
цьому рівні певний час, що є неоднаковим при різних
захворюваннях)
 Період реконвалесценції, тобто одужання (при
сприятливих умовах перебігу, така хвороба переходить
у стадію одужання, першою ознакою чого є спадання
температури, поліпшення загального самопочуття і т.п.
При багатьох інфекційних захворюваннях клінічне
одужування не збігається за часом зі звільненням
інфікованого організму від збудника хвороби).
Інфекційне захворювання в більшості випадків починається
гостро (протягом 1-3 діб) або підгостро (протягом 7 днів).
Як правило, на ранніх стадіях багато інфекційних хвороб за
своїми проявами схожі.
При інфекційному захворюванні з’являються ознаки
інтоксикації – підвищення температури тіла, лихоманка,
порушення з боку нервової системи (головний біль,
запаморочення, важкість в голові, нудота і т. п.), загальна
слабкість, почуття ломоти у всьому тілі, особливо в
суглобах. По мірі одужання вираження проявів інфекційної
інтоксикації зменшується.
Інфекційне захворювання відрізняє швидка зміна різних
симптомів: поява одних і зникнення або збільшення
вираження інших протягом захворювання
По мірі розвитку хвороби картина прояснюється: з’являються
ознаки переважного ураження будь-яких органів (або органа),
що дає можливість віднести дане захворювання до кишкової
інфекції, інфекції дихальних шляхів і т. д.
Висип на шкірі або на видимих слизових оболонках при
інфекційних захворюваннях, на відміну від висипки при шкірних
захворюваннях, з’являється на тлі ознак загальної інтоксикації.
Лімфатичні вузли реагують на збудника інфекції помітним
збільшенням і хворобливістю при прощупуванні.
У більшості випадків ускладнення, що виникають при
інфекційному захворюванні, наприклад, інфекційно-токсичний
шок, ниркова та печінкова недостатність, міокардит, інфекційна
енцефалопатія і т. п., не зачіпають органи, уражені при даній
хворобі, але можуть представляти безпосередню загрозу для
життя хворого.
Поняття «Епідемія»…
Епідемія – це масове розповсюдження інфекційних
захворювань людини в будь-якій місцевості чи країні, що
значно перевищує звичайний рівень захворюваності.
Пандемія – епідемія, що охоплює більшу частину населення
країни, групи країн, континента.
Епідемічний процес – безперервний ланцюг послідовно
виникаючих та взаємозв’язаних інфекційних станів (хворі,
носії), що проявляється у вигляді епідемічних вогнищ з
хворими та носіями.
Епідемічне вогнище – це
місце перебування
джерела інфекції з
оточуючою його
територією в тих межах, в
яких воно може
передавати хворобу.
Для запобігання захворювань проводяться такі профілактичні
заходи:
* Проведення профілактичних щеплень;
* Карантинні заходи (під карантином розуміється - комплекс
заходів щодо припинення розповсюдження інфекції,
включаючи ізоляцію раніше хворих,дезінфекцію місця
проживання хворих, виявлення контакту інфекції з хворими та
інші);
* Вилучення джерела інфекції.
Також дуже важливим фактором у
запобіганні інфекційних захворювань
є здоровий імунітет!
Основні положення про
імунізацію та імунітет
Імунітет-форма захисту людського організму для підтримамання
стійкості від чужорідних антигенів(мікробних,вірусних,
грибкових,паразитарних,клітинних онко
антигенів та ін.),які порушують гомеостаз,призводячи
до патологічних імунних та інших фізіологічних реакцій.
Кожна клітина людського організму має свою
антигенну структуру,тобто свій “порядковий
номер”(антиген), за яким клітини імунної
системи можуть відрізняти “своїх від чужих”.
У випадку потрапляння бактерії чи вірусу
відбуваються специфічні імунні реакції,
направлені на розпізнавання та знищення
чужорідних антигенів. Одним із методів їх
знищення є вироблення антитіл.
Антитіла - високо специфічні біологічно
активні речовини,які забезпечують
зв`язування та знищення антигенів( у нашому
випадку чужорідних)
Отже утворюється ціла система антигенантитіло,яка впродовж мільйонів років
забезпечує універсальний захист всіх живих
організмів.
Але антитіла виробляються лише на антигени,
з якими імунна система вже мала справу,тому
легко пояснити, чому ми хворіємо. Просто коли
збудник потрапляє до організму перший раз,то
захист спрацьовує не одразу, тому
розвивається захворювання. Проте,коли
відбуваються повторні атаки, універсальні
клітини пам`яті передають сигнал для
вироблення антитіл саме до цього
антигена,який уже добре знайомий.
Види імунітету
Вроджений-отримується від матері
Набутий:
- активний-утворюється після перенесеного
захворювання (природний),або після
вакцинації (штучний);
- пасивний – з`являється тимчасово при
введенні уже готових антитіл
Вакцинація-форма профілактичних заходів,що
забезпечує створення штучного
імунітету.
Вона проводиться проти однієї
інфекції(моновакцинація) або 5-7(полівакцинанація).
Даний захід імунопрофілактики реалізується за
допомогою вакцин-лікарських препаратів,які містять
ослаблені чи вбиті
мікроорганізми,анатоксини(деактивовані токсини
бактерій),або продукти хімічного розщеплення
мікроорганізмів (так звані бактеріальні лізати)
ВИДИ ВАКЦИН
Живі вакцини
-
віспа
бруцельоз
туберкульоз
туляремія
Вбиті вакцини
-
черевний тиф
коклюш
Хімічно - модифіковані
-
-
черевний тиф
паратиф А і В
дизентерія та ін.шигельози
холера
Анатоксини
-
-
дифтерія
правець
газова гангрена
ботулізм
Потрібно зауважити,що штучна активна
імунізація може створити достатнє
напруження імунітету,на відміну від
пасивної,при якій вводяться готові
антитіла(імуноглобуліни класу G )період
напівжиття яких складає близько 2,5 місяців.
В такому разі при наступній зустрічі із
збудником,їх вводять знову,що часто
приводить до маси різних клінічних
ускладнень.
У дитячому віці проводяться комплексні вакцинації
проти багатьох найнебезпечніших захворювань. А якщо
є вірогідність виникнення епідемії, проводять масові
щеплення препаратами, специфічними для збудника,
який загрожує поширенням.
Цікаво, що якби людина
схотіла зробити собі
щеплення усіма
відомими вакцинами,
вона мала б
перенести близько 500
ін'єкцій і була б
захищена тільки
від 25 хвороб.
Профілактика інфекцій така ж важлива, як і боротьба з ними.
Адже навіть просто вимиті вчасно руки після відвідин убиральні
або по приходу з вулиці, можуть врятувати вас від ряду
кишково-інфекційних захворювань. Наприклад, того ж черевного
тифу. Звичайно, можна скористатися дезінфікуючими засобами
для “поверхонь ризику”. Але в будь-якому випадку, це не дає
стовідсоткової гарантії на досить тривалий термін. Варто
звернути увагу і на той факт, що джерелом інфекцій може бути
що завгодно, від перил на сходах і кнопок у ліфті, до настільки
шанованих нами
грошових банкнот,
які пройшли через
безліч рук.
Щоб звичайні овочі не стали
джерелом небезпечних мікробів
або навіть гельмінтів, їх слід
особливо ретельно вимивати.
У деяких випадках, навіть
слабким розчином марганцівки.
Крім того, профілактика
інфекцій може виражатися
і в боротьбі з такими
небезпечними носіями
інфекційних захворювань, як гризуни і таргани. Для чого сучасна
промисловість випускає досить багато як ефективних, так і не
дуже, засобів. Носіями інфекцій можуть стати і ненависні кліщі, і
комарі. Причому це може бути як енцефаліт і малярія, так і СНІД,
який переноситься комарами разом з кров’ю його носія. Для того,
щоб позбавитися від кліщів, широко застосовуються, наносяться
на шкіру спеціальні мазі та гелі. А для того, щоб позбавитися від
комарів, можна скористатися широко поширеними фумігаторами і
навіть більш прогресивними акустичними відлякувачами.
Сприйнятливість до інфекційних захворювань залежить від
безлічі факторів: від віку, перенесених і супутніх
захворювань, харчування, вакцинації. Вона змінюється під
час вагітності і, можливо, залежить від емоційного стану.
Всі ці фактори впливають на імунітет - здатність людини
протистояти інфекціям. Інфекційний процес являє собою
взаємодію макро-і мікроорганізму. При нормальному
імунітеті проникненню збудника перешкоджає цілий ряд
захисних бар’єрів; при зниженні сили хоча б одного з них
сприйнятливість людини до інфекцій збільшується.
Бережіть себе!!!
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа