close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
Торгівля людьми – це
сукупність таких ознак:
вербування, перевезення,
передача, продаж,
усиновлення (удочеріння) у
комерційних цілях,
використання в порнобізнесі,
використання у військових
конфліктах, залучення до
злочинної діяльності,
трансплантація чи
насильницьке донорство,
примус до заняття
проституцією, рабство і
ситуації, подібні до рабства,
примусова праця, залучення в
боргову кабалу, використання
шантажу, погроз, насильства
•
•
•
Об'єктом цього злочину може бути
будь-яка особа, незалежно від статі і
віку.
Метою торгівлі жінками може бути
насильницький шлюб, примусова
праця, використання в домашньому
господарстві і промисловому чи
сільськогосподарському секторах,
народження дитини примусово чи за
замовленням, використання в
сексуальному бізнесі.
Чоловіків переважно використовують
на будівництвах, у промисловості,
сільському господарстві, дітей – у
жебрацтві, осіб будь-якої статі і віку –
для вилучення і трансплантації
органів.
•
•
Особливе занепокоєння викликає поширення нової
форми сексуальної експлуатації – сексуального
туризму, особливо дитячого сексуального туризму.
Дитячий сексуальний туризм – це “комерційне
сексуальне використання дітей людьми, які
приїздять зі своєї країни в іншу, зазвичай менш
розвинуту країну, для участі в сексуальних
стосунках з дітьми”.
Сексуальний туризм є кримінальним злочином, за
який досить серйозно карають у багатьох країнах.
Але це також злочин, який дуже важко довести.
Серйозність проблеми полягає ще й у тому, що
об’єктами такого сексуального туризму дуже часто
стають неповнолітні та діти. Ураховуючи велику
кількість в Україні дітей-сиріт, дітей вулиці та
бездоглядних дітей, а також привабливість для
дитини заробити гроші, можна очікувати на суттєве
зростання злочинності в цьому напрямі.
•
Якби років сто тому хтось сказав, що у
21 столітті знову виникне рабство, у
це, мабуть, ніхто й не повірив би. Але
це явище – ще одна ознака нашого
часу.На сьогодні торгівля людьми є
однією з найприбутковіших тіньових
бізнесів у світі – вона дає мільйонні
прибутки і знаходиться на рівні з
торгівлею зброєю та наркотиками.
•
В пошуках кращої долі їдуть тисячі
людей у інші країни. В саме таких
умовах і організували злочинні
угрупування свій кримінальний бізнес.
Експорт “живого товару” (а предметом
торгівлі є жінки, чоловіки і навіть діти)
здійснюється у Туреччину, Італію,
Іспанію, Німеччину, Балканські та
Скандинавські країни, Угорщину,
Чехію, Грецію, Росію, ОАЕ, Ізраїль,
США.
•
Складна економічна ситуація в
Україні, високий рівень безробіття,
недосконалість законодавства та
необізнаність постраждалих
призвели до того, що й наша країна
перетворилася на дешевий
“постачальник” робочої сили у інші
країни.
•
Особливо гостро ця проблема стоїть
на заході України, а саме, в
Чернівецькій, Волинській та
Закарпатській областях, де
величезна кількість громадян, не
маючи можливості працювати, вже
виїхала на заробіток за кордон. Так,
лише у Івано-Франківської області (з
майже 1,5 мільйонів населення) 250
тисяч працюють у інших країнах.
•
Комусь по-справжньому щастить.
Але величезна кількість
українських емігрантів
потрапляють у тенета
кримінальних структур або
окремих осіб і стають жертвами
справжньої работоргівлі.
•
Так, з різних джерел відомо, що
близько 40 тисяч українських жінок
потрапили шляхом насильства або
оману в нелегальну секс-індустрію.
Про те, яка кількість людей
каторжно працює наймитами на
важких роботах, скільки було
продано на органи, скільком
довелося примусово стати
сурогатними матерями, сказати
неможливо. Адже торгівля людьми
– суто тіньовий бізнес.
•
За даними Міжнародної
організації з міграції,
Державного інституту проблем
сім’ї та молоді, деяких інших
неурядових організацій, серед
українців, які вирушили на
пошуки щастя, більшість
складають молоді люди віком
від 15 до 30. Половина з них вже
мають дітей.
•
Виїжджають по-різному. Їдуть до
ближніх, до друзів, до знайомих,
до родичів, найчастіше навіть не
підозрюючи, що їх там чекає.
Відомі, наприклад, випадки,
коли з торгівлею людьми були
пов’язані родичі або близькі
знайомі емігрантів.
•
Звичайно, торгівля і рабство людьми
є лише похідними і частиною
проблеми нелегальної трудової
міграції – адже поки у нас в країні не
з’явиться достатня кількість робочих
місць, проблема буде існувати.
•
А безробіття в Україні щорічно
зростає. Так, якщо в 1995 році
нараховувалося лише 161 тисяча
безробітних, то вже у 2001 році ця
кількість зросла у шість разів і склала
1 млн 28 тис осіб.
•
В українського безробіття є своя
особливість – вона має “жіноче
обличчя”. Так, за повідомленням
Державного комітету статистики
України, більшість з тих, хто шукає
роботу, складають жінки та дівчата.
.
•
Форми експлуатації
• Де знайти роботу?
Найрізноманітніші фірми та
посередники пропонують
працевлаштування за
кордоном – продавщицею у
Стамбулі, робітницею на
апельсинових плантаціях у
Греції, прибиральницею в
Німеччині, гувернанткою у
Великобританії... Може
здатися, що це цілком
пристойні роботи, але
зауважте: коли ви так думаєте
– торгівцям людьми легше
спіймати Вас на гачок.
•
Річ у тому, що без володіння іноземною мовою,
відповідної освіти та високої кваліфікації
отримати хорошу роботу за кордоном майже
неможливо. До того, рівень безробіття в Європі
нині дуже високий (так, за статистикою, в
країнах Західної Європи нараховується понад
18 млн. безробітних), тому перевагу в
працевлаштуванні мають громадяни тієї
країни, куди потрапив емігрант. Вимоги ж на
ринку праці, особливо для “прибульців”, дуже
жорсткі.
•
Всім відомі історії про щасливих “Попелюшок
українського походження”, що вийшли заміж
за іноземця. Проте існують й тисячі інших
прикладів, коли заробітки виявилися
мізерними, а насильство та безпорадність –
вагомими. І повертаються такі жінки додому
такими ж бідними, як і раніше, а до того ще й
хворими, психічно та фізично зламаними.
Якщо взагалі повертаються...
•
•
Отже, зачекайте, не поспішайте казати
“Так” на будь-яку пропозицію поїхати
працювати за кордон, оскільки
необачність може коштувати вам
дуже дорого. Краще подивіться:
можливо, ви ще не всі можливості
використали в України?
•
Якщо ж ви все ж таки вирішили
ризикнути, то поміркуйте, чи варто
їхати саме у цю країну. На заході люди
заробляють гроші тяжкою працею, а
не так, як ми бачимо у “мильних
операх”. Дізнайтеся більше про життя
та проблеми у цій країні, куди хочете
виїхати, аби не мати хибних уявлень
про легкі гроші за кордоном.
•
Є, звичайно, організації, які
допомагають нашим співвітчизникам за
кордоном. Варто, наприклад, назвати
благодійний фонд “Карітас”, який через
свої представництва у різних країнах
намагається підтримати емігрантам, які
потрапили у рабство.
•
Займається він також й просвітницькою
діяльністю. Так, наприкінці минулого
року відбулася заключна конференція
“Міжнародна співпраця в запобіганні
торгівлі людьми та допомозі
потерпілим”, організована благодійним
фондом “ Карітас – Україна ”, в якій
взяли участь представники різних
державних та недержавних організацій,
що займаються цим питанням.
•
Не можна сказати, що нічого не робиться
для вирішення цієї проблеми і в нашій
країні. Так, в 1999 році урядом України було
затверджено програму запобігання торгівлі
людьми і дітьми на 1999-2001 роки, у 2003
році – нову комплексну програму протидії
торгівлі людьми, розраховану на період до
2009 року.
•
Крім того, урядом України укладено угоди
про взаємне працевлаштування своїх
громадян з урядами 9 країн – Литви, Латвії,
Польщі, Словаччини, В’єтнаму, Вірменії,
Білорусі, Росії та Молдавії. Ці угоди
розповсюджуються лише на тих громадян,
які в’їхали на територію країни для
працевлаштування на підставі виключно
робочої візи, а не-будь-якої іншої, а також
отримали дозвіл на працевлаштування та
перебування.
•
В структурі Міністерства внутрішніх
справ України та в обласних
управліннях внутрішніх справ
створено спеціалізовані підрозділи з
боротьби зі злочинами, пов’язаними
з торгівлею людьми. Так, за
поданням органів внутрішніх справ
за період з 1999 року було порушено
понад 850 кримінальних справ.
•
Але всім ясно одне: поки не
налагодиться життя в нашій країні,
остаточно проблема вирішена не
буде. Тому й зрозуміло, чому, за
статистикою, потенційними
емігрантами з України є нині 76%
молодих людей, які просто не
бачать тут свого майбутнього.
•
Чи зміниться щось в нашій країні?
Дуже хотілося б сподіватися…
• Протягом 2002 - 2008 рр., за інформацією Міністерства внутрішніх
справ України, виявлено більше 1660 злочинів, передбачених ст. 149
КК України (торгівля людьми), причому щороку кількість виявлених
злочинів збільшується ( 2002 – 42, 2003 р. – 89; 2004 р. – 169; 2005 р. –
289, 2006 р. – 262, 2007 р. – 415, 2008 р. – 376 ).
• Цікавою виглядає статистика справ, які доходять до суду. Так, за
даними Міністерства внутрішніх справ України в 2004 р. з 169
зареєстрованих справ до суду надійшло 139. У 2005 – з 289 до суду
надійшло 226, у 2006 р. – із 269 надійшло 260, у 2007 – з 415 тільки
357, у 2008 – з 376 до суду потрапило 317.
• За даними Державної судової адміністрації України, кількість
розглянутих апеляційними та місцевими судами кримінальних справ
за ст. 149 (124-1) КК України за роками 2004 – 2008 становить
відповідно: 36, 62, 74, 96 та 99. Кількість засуджених осіб за торгівлю
людьми в 2006 р. становить 86 осіб.
• У ситуації з торгівлею людьми
порушуються такі базові права:
•
Право на життя, свободу та особисту
недоторканість: безпідставне затримання чи
арешт означають, що вони були здійснені з
порушенням чинного законодавства, строк
затримання не вказується та не висуваються
конкретні звинувачення, а іноді ці затримання
закінчуються смертю затриманого.
•
Свобода від рабства: серед видів насилля –
примусова праця без оплати чи боргова
залежність.
•
Право на свободу від катувань, жорстокого чи
нелюдського поводження: особи, які потерпіли
від торгівлі людьми, дуже часто піддаються
фізичному та психологічному насильству,
ґвалтування та катуванням. Під час затримання
вони інколи зазнають принизливого ставлення
до себе.
•
Свобода пересування та вільного вибору
місця проживання: це право порушується,
коли у особи відбирають паспорт та
документи для в’їзду і перебування за
кордоном чи тримають її ув’язненою.
•
Право на працю, створення профспілок та
приєднання до профспілок: особи, які були
продані, не можуть створити чи
приєднатися до профспілки, а також не
можуть нічого зробити для поліпшення
умов праці.
•
Право на достатній рівень життя: особи, які
потерпіли від торгівлі людьми, дуже часто
не мають можливості нормально
харчуватися, змушені жити в поганих
умовах, їм може бути відмовлено в
медичній допомозі. Їм загрожує
інфікування у випадку заборони
використання контрацептивів.
•
Право на відпочинок:
порушенням прав людини є
примушування людей
працювати більшу кількість
годин на день без вихідного
дня. Цей пункт дуже часто
порушується по відношенню до
хатніх робітниць.
•
Свобода одруження: права
жінок порушуються, коли у
шлюбі вони не мають рівних
прав із чоловіками або коли
жінок змушують укласти шлюб
проти волі.
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа