close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
Майстер-клас
«Конституційні права, свободи
людини і громадянина»
Шимон Віталія Іванівна,
вчитель історії та правознавства
Данилівської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Мотивація навчальної діяльності.
Права людини
Ти мусиш вивчити сумлінно.
Це так потрібно, так важливо,
Напевно, знати в наші дні:
Коли з тобою справедливо
Вчиняють, а коли і ні.
Тож прочитай, завчи напам’ять,
Порадь і друзям почитать,
Сьогодні ж бо й малеча знає:
«Закони всім потрібно знать!»
Подорож у казкову країну Прав людини
В одному Великому місті жила маленька людина. Все у неї
було маленьким — зріст, будиночок, садочок, песик. А великими у
маленької людини були стара бібліотека, чудові троянди і бажання
допомогти
людям.
Одного дня знайшла маленька людина у своїй великій
бібліотеці дуже маленьку книжечку з дивною назвою «Загальна
декларація прав людини». Цілий день маленька людина не могла
відірватися від читання, аж поки не вивчила всю книжечку майже на
пам’ять. Ще ніколи не хвилювали її так друковані слова; вони наче
виривалися зі сторінок і зверталися прямо до серця: «гідність»,
«цінність людської особи», «рівноправність», «права і свободи».
«Чому ж так? — дивувалася маленька людина. — Нам у школі
розповідали так багато всього, а про найголовніше — ані пари з вуст.
Треба, щоб й інші у Великому місті дізналися про цю книжечку».
Наступного дня, маленька людина вийшла на головну вулицю свого
міста з великим плакатом: «Прочитайте Загальну декларацію прав
людини і ви дізнаєтесь, якими великими правами ви наділені!»
І тут над маленькою людиною «навис» Високий поліціянт. «А яке ти
маєш право виходити на вулиці з якимись підозрілими закликами і
відволікати мешканців міста від їхніх справ?» — як грім пролунав його
голос. «Якби ви прочитали Декларацію, то не ставили би мені таких
запитань», — не злякалася маленька людина. «Яку ще декларацію? —
розгнівався Високий поліціянт. — Чи не маскуєш ти, бува, нею злі
наміри?». «Навпаки, шановний, я хочу подарувати вам цю книжечку, аби
ви знали, що саме ви охороняєте». «А нам?» — захвилювалася юрба. «А
вам я переповім, що в ній написано, й ви знатимете, якими саме правами
наділені і я, і сусід-шофер, і сива бабуся, і Високий поліціант, і кожен з
нас», — відповіла маленька людина і почала розповідь...
А ви хочете довідатися
про Загальну декларацію прав
людини?
Загальна декларація прав людини: історія
Термін «права людини»
відносно сучасний, основа цієї
концепції відслідковується ще до
часів Стародавньої Греції та
римського права, й була закладена
в понятті природного права.
Європейські філософи епохи
Просвітництва розвинули теорію
природного права, під впливом
якої були сформульовані такі
документи, як англійський Білль
про права 1689, американський
Білль про права та французька
Декларація
прав
людини
і
громадянина.
Французька декларація прав людини і
громадянина.
26 серпня 1789р
Загальна декларація прав людини: сучасність
Під час Другої світової війни виникла
потреба в прийнятті міжнародного білля
щодо прав людини. У своєму зверненні до
нації 1941 президент США Франклін
Рузвельт закликав до захисту того, що він
назвав істотними чотирма свободами:
свободи слова, свободи совісті, свободи від
страху та свободи від злиднів. Ця
декларація
відображала
переконання
початку 1940-х, за якими захист прав
людини повинен був стати умовою мирних
угод після закінчення війни.
Робота в парах
Попрацюйте у парах. Уважно прочитайте статті із ЗДПЛ і статті ІІ розділу КУ.
Які висновки ви можете зробити?
Подорож у казкову країну
ПРАВ ЛЮДИНИ
Була собі маленька людина. Жила вона самотньо — людей
цуралася, бо була маленькою на зріст. І мала вона два великі
захоплення — троянди і книги. А другом її був маленький песик.
Аж ось якось проліз песик у дірку в паркані й побіг у Велике місто.
Забула маленька людина про свій страх і зріст і кинулася
наздоганяти свого улюбленця.
Уперше опинилася маленька людина у Великому місті. Геть усе
вразило її: великі заводи, швидкі авто, зелені дерева, багаті
магазини. Але найбільше вразили її люди. Вони були різні-різні —
високі й низенькі, чорняві та біленькі, молоді й солідні. Й ніхто з
них не цурався своєї зовнішності, стану, віку. «Як уживаєтесь ви,
такі несхожі, всі в одному Великому місті? — здивовано спитала
маленька людина Сиву бабусю. — Мабуть, Держава вас примушує
так себе вести? » «Що ти, дитино, — з посмішкою відповіла Сива
бабуся, — ми різні, але ж ми рівні — рівні у правах:
ми можемо жити, працювати,
вчитися, обирати хазяйновитого Мера,
сповідувати свою релігію, ходити на
мітинги,
відвідувати
музеї
та
бібліотеки і ще багато-багато чого. Це
зветься нашими людськими правами».
«А Держава що робить із цими
різними
вашими
правами?»
—
запитала маленька людина. «А
Держава створює для нас умови й
захищає ці наші права», — відповіла
Сива бабуся і несподівано дістала зі
своєї валізи маленького песика та
віддала його маленькій людині.
Зраділа маленька людина. З'явилось у
неї велике бажання мати такі ж
можливості, що й люди Великого
міста.
А що таке права людини,
навіщо вони потрібні?
Зараз увага на монітор.
Перегляньте уважно відеоряд
Право на життя
Право на медичну допомогу
Право на освіту
Право на відпочинок
Право на свободу світогляду та
віросповідання
Кожна дитина має право на
достатній життєвий рівень
Право збиратися мирно
Чому так важливо знати
права людини?
«Конституційні права і свободи людини
і громадянина»
Конституційні права і свободи людини і громадянина – це визначені
Конституцією та законами України можливості особи
користуватися політичними, економічними, соціальними,
культурними та іншими благами з метою задоволення особистих
або суспільних інтересів і потреб.
Конституційні права і свободи називають основними тому, що
вони визначають найбільш важливі, істотні відносини і зв’язки
між громадянином і державою.
Робота в парах з правовим джерелом
Вивчення прав і свобод , що вміщені у ІІ розділі КУ
Метод взаємоперевірки
Дерево рішень
Розв'язування правової ситуації
Проаналізуйте
ситуацію
та
запропонуйте
вихід
із
неї,
використовуючи норми Конституції України.
Пізно ввечері до вашої оселі подзвонили кілька осіб у
цивільному, які, назвавши себе працівниками районного відділу
міліції, вимагали відкрити двері та надати можливість провести
обшук. Вони пред’явили службові посвідчення та постанову слідчого
про проведення обшуку.
Чи мають вони на це право?
Підсумок
Що ви нового довідалися?
Що навчилися?
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа