close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
Гребінка Євген Павлович
(Ніно Олексіївно, я
не знаю, що тут
писати. )
План:
•
•
•
•
Біографія;
Байки;
Українська мелодія;
Аналіз вірша.
Біографія
Євген Павлович Гребінка народився 2 лютого 1812 року у сім'ї
дрібного поміщика на хуторі Убіжище поблизу Пирятина на
Полтавщині.
Початкову освіту Гребінка здобув удома від приватних
учителів, згодом учився в Ніжинській гімназії вищих наук (1825
— 1831); тут почалася його літературна діяльність. Значний
вплив на формування Гребінки як майбутнього письменника
мала його активна участь у літературному житті
гімназичної молоді. У літературному гуртку жваво
обговорювалися літературні новини, твори Радищева, Пушкіна,
Рилєєва, перші спроби пера гімназистів, що вміщувалися в
рукописних альманахах. Один з них виходив за участю
Гребінки, в кожному щотижневому номері якого, за свідченням
сучасників, з'являлися його твори, переважно сатиричні.
Згодом він став основним співробітником рукописного журналу
“Аматузія”.
Після закінчення гімназії та короткочасної служби в резервах 8-го Малоросійського козачого
полку Гребінка повертається до рідного хутора Убіжище на Полтавщині і періодично
займається літературною працею (у цей час з'являються друком його окремі байки, уривки
з перекладу “Полтави” Пушкіна).
У 1834р. Гребінка переїжджає до Петербурга, де зав'язує широкі знайомства з
літераторами й діячами російської культури, зокрема Пушкіним, Криловим, Тургенєвим,
Брюлловим, відвідує літературні салони і влаштовує літературні вечори в себе вдома. Разом
з тим він домагається прихильності М. Греча, графа Хвостова та інших високопоставлених
осіб, завдяки яким займає непогані посади на цивільній службі, друкується в столичних
журналах.
У Петербурзі Гребінка розгортає жваву літературну діяльність, систематично виступає із
своїми творами на сторінках “Современника”, “Отечественных записок”, “Литературной
газеты”, “Утренней зари” та ін.
«Отечественные
записки»
«Современник»
«Утренняя
заря»
Велику роль відіграв Гребінка в житті,
творчому становленні Т. Шевченка, з яким
познайомився у другій половині 1836р. Він
брав безпосередню участь у викупі його з
кріпацької неволі. На літературних вечорах
у Гребінки Шевченко дізнається про новини
тогочасного російського й українського
літературного життя, зближується з
багатьма прогресивними діячами російської
культури, зокрема майбутніми
петрашевцями М. Момбеллі та О.
Пальмом. Особлива заслуга Гребінки в
тому, що в 1840р. з його допомогою побачив
світ “Кобзар” Шевченка.
З кінця 30-х рр. Гребінка виступає як невтомний
організатор українських літературних сил. Так, за його
участю в 1841р. виходить альманах “Ластівка”, на
сторінках якого були опубліковані твори Шевченка,
Котляревського, Квітки-Основ'яненка, Боровиковського,
Забіли та інших авторів, добірка українських народних
пісень і приказок. Тут же було вміщено два
напівбелетристичних нариси Гребінки — передмова
“Так собі до земляків” і післямова “До зобачення”.
Найпомітнішим твором молодого Гребінки, над яким
він почав працювати ще в Ніжині, є переклад українською
мовою “Полтави” Пушкіна (Петербург, 1836). Свій
переклад Гребінка назвав “вільним”; це виявилося,
зокрема, у багатьох відхиленнях від оригіналу, введенні
нових сцен, деяких подробиць, у трактуванні окремих
образів тощо.
Гребінці належить також кілька українських ліричних
поезій, що виникли на грунті народної творчості (“Човен”
(1833), “Українська мелодія”, “Заквітчалася дівчина...”,
“Маруся” та ін.).
Альманах «Ластівка»
Байки
Найвизначніше місце в художньому доробку Гребінки українською мовою посідають
байки. Славу йому як байкареві принесли “Малороссийские приказки”, що з'явились
окремими виданнями у Петербурзі в 1834 і 1836 рр.
Байки Гребінки органічно пов'язані з народними приказками
і прислів'ями, не випадково він називає свої твори
“приказками”, побудованими за принципом розгортання й
конкретизації фольклорних прислів'їв (в основі байки “Верша
та Болото” — мотив народного прислів'я “Насміялася
верша з болота, аж і сама в болоті”; повчання байки
“Школяр Денис” взято з прислів'я “Пани б'ються, а в
мужиків чуби тріщать” тощо).
В окремих з байок поет творчо використав традиційні
мотиви, опрацьовані ще античними авторами та їх
багатьма послідовниками. Приміром, в основу “Могилиних
родин” покладено чотирирядкову притчу “Гора-породілля”
Федра.
Мотиви творів І. Крилова своєрідно, на іншому життєвому
матеріалі, іншими художніми засобами оброблені в таких
байках Гребінки, як “Рибалка” (“Селяни і Ріка”), “Ведмежий
суд” (“Селянин і Вівця”), “Грішник” (“Троєженець”) та ін.
Крім традиційних персонажів, що уособлюють людські якості, у байці, як правило, є ще
одна дійова особа — оповідач — тлумач смислу байки, її морального висновку (“Ведмежий
суд”, “Рибалка”, “Будяк да Коноплиночка” та ін.). Багато байок Гребінки побудовано у формі
монологів (“Пшениця”, “Маківка”, “Школяр Денис”). Окремі байки українського поета — це
суцільні діалоги, що нагадують невеличкі п'єси (приміром, “Ячмінь”), проте й у них
присутність автора-оповідача, точніше, його ставлення до зображуваного виявляється
досить виразно.
Поетичний доробок Гребінки російською мовою значно ширший за обсягом і тематикою,
ніж українською. Його російські вірші переважно романтичні (“Печаль”, “Скала”); широкою
популярністю користувалися свого часу романс Гребінки “Черные очи” (“Очи черные, очи
страстные..”), вірш “Почтальон”, “Песня” (“Молода еще девица я была...”) та ін.
Переспівами українських народних пісень були поезії “Казак на чужбине (Украинская
мелодия)”, “Кукушка (Украинская мелодия)”, “Украинская мелодия” (“Не калина ль в
темном лесе...”) та ін.
Історичному минулому України присвячені вірші “Курган”, “Нежин-озеро”,
“Украинский бард” і поема “Богдан” (1843), написані на основі народних
переказів. Популярність Гребінці як прозаїку принесла збірка “Рассказы
пирятинца” (1837) та інші ранні твори, написані переважно в романтичному
дусі за фольклорними мотивами — українськими народними легендами,
казками, переказами. З українською тематикою пов'язані також повість
“Нежинский полковник Золотаренко” (1842) та роман “Чайковский” (1843),
що є одним із значних досягнень Гребінки-прозаїка.
Якщо твори Гребінки 30-х — початку 40-х рр. мали загалом романтичний
характер, то ряд інших повістей й оповідань. цього і пізнішого часу
відзначається реалістичною спрямованістю.
1840р. — повість “Кулик”, написана в дусі естетики натуральної школи.
1841р. — “Записки студента”, написані у формі щоденника і присвячені
темі “маленької людини” (ця ж тема порушується у романі “Доктор”).
1847р. — надрукована одна з останніх повістей Гребінки —
“Приключения синей ассигнации”.
В цей період з’явилися також повісти “Лука Прохорович”, “Верное
лекарство”, “Сила Кондратьев” (надрукована в “Современнике”), кілька
фізіологічних нарисів: “Петербургская сторона”, “Провинциал в столице”,
“Хвастун” та ін.
Українська мелодія
Нi, мамо, не можна нелюба любить!
Нещасная доля iз нелюбом жить.
Ох, тяжко, ох, важко з ним рiч розмовляти!
Хай лучче я буду ввесь вiк дiвовати!"
- Хiба ж ти не бачиш, яка я стара?
Менi в домовину лягати пора.
Як очi закрию, що буде з тобою?
Останешся, доню, одна, сиротою!
А в свiтi яке життя сиротi?
I горе, i нужду терпiтимеш ти.
Я, дочку пустивши, мовляв, на поталу,
Стогнать пiд землею як горлиця стану.
"О мамо, голубко, не плач, не ридай.
Готуй рушники i хустки вишивай.
Нехай за нелюбом я щастя утрачу;
Ти будеш весела, одна я заплачу!"
Ген там, на могилi, хрест божий стоїть,
Пiд ним рано й вечiр матуся квилить;
"О боже мiй-милий! що я наробила!
Дочку, як схотiла, iз свiта згубила!"
Аналіз вірша
Щоб продемонструвати широкі можливості української мови, Є. Гребінка написав
кілька віршів рідною мовою, передаючи найтонші, найніжніші порухи людської душі,
сумні роздуми, настрої смутку, туги за щастям, нездійсненність мрій, один з яких —
«Українська мелодія».
Настрій поезії – журливий.
Тема вірша – зображення турботи, переживання матері за майбутнє своєї доньки;
сум, розпач дівчини, яка не може змиритися з думкою, що їй прийдеться жити з
нелюбом, трагічне закінчення життя через кохання без взаємності.
Ідея вірша – засудження соціальної нерівності, яка призвела до трагічних наслідків –
смертні бідної дівчини через небажання жити з багатим нелюбом.
Жанр – елегія.
Вид лірики – інтимна.
Література:
• http://ukrclassic.com.ua/katalog/gg/grebinkaevgen/1634-evgen-grebinka-biografiya
• http://www.poetryclub.com.ua/metrs_poem.php?poe
m=7843
• http://shalash.dp.ua/index.php/9-biblioteka/9b-ukrlit/1253-p-gulak-artemovskij-ribalka-e-grebinkaukrajinska-melodiya-m-kostomarov-solovejko
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа