close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
Підготувала: учениця 10 класу Журба Ірина
Листопад 2012 рік
Українська поезія останньої
третини XIX ст. - унікальне явище
в духовній культурі нашого
народу. Вона ознаменувала
важливий історико-літературний
поступ в українському мистецтві
слова, гармонійно поєднавши такі
важливі для поезії компоненти,
як суб'єктивність переживання й
об'єктивну предметність,
емоційне й раціональне начало.
Активне втручання в суспільне життя,
формування нового, національно свідомого
читача-українця - ось що визначало
естетичну стратегію української поезії
70-90-х років XIX століття.
Українська поезія останньої третини XIX ст. зближується з
європейським модернізмом активним життєсприйняттям без
потойбічної мрійності, порушенням "одвічних проблем" буття,
пошуками нових форм вираження, розкриттям властивостей
світу, які тонко відчуває ліричний герой, реальним відтворенням
емоційно-чуттєвої сфери внутрішнього світу людини. З подібним
значенням виступають також інші компоненти цієї системи:
трагічне відтворення нерозривних суперечностей між
суспільством і особою, неприйняття традиційних, навіть
реалістичних способів моделювання світу, звернення до
експериментаторства, відтворення кількох суб'єктів у межах
одного тексту.
Так, у ці десятиріччя значних здобутків досягла проза.
Продовжуючи традиції епічної творчості КвіткиОснов'яненка, Шевченка, Марка Вовчка, Стороженка,
Федьковича, українські прозаїки збагатили літературу і в
ідейно-тематичному, і в жанровому та стильовому планах.
Водночас, бути модерним означало втілити в живих образах швидкоплинн
час, бути відданим найважливішим ідеям XIX століття - "гуманізму,
демократизму, свободі чоловіка і народності" (І. Франко). Такі поети, як Я
Щоголев, Б. Грінченко, І. Манжура, М. Старицький, Олена Пчілка, І. Франко
П. Грабовський та ін. ставили перед собою завдання бути сучасними. На
їхню думку, сучасний твір виражає риси нового світосприймання.
- український поет, представник українського
романтизму;
- народився в Охтирці, Харківська губернія. Походив він із
давнього дворянського роду;
- Головним джерелом творчого натхнення була поезія Т.
Шевченка і фольклор («Неволя», «Могила» та ін.);
- Поезія Щоголева багата різноманітними мотивами. Є в
нього багато таких віршів, в яких він опирається на
народні вірування у відьом, вовкулаків, лоскотарочку, у
квіт папороті («Климентові млини», «На полюванні»,
«Ніч під Івана Купала», «Рибалки», «Вовкулака»,
«Лоскотарочка»);
- У житті Яків Іванович зазнав чимало горя. Він поховав
дочку і сина, на старості років сам багато хворів.
Останні роки життя провів у Харкові.
- псевдонім Іван Калічка.
- Народився у Харкові в родині дрібного чиновника із
зубожілих дворян;
- скитався по селах і містечках Харківської і
Катеринославської губерній, вів напівзлиденний
спосіб життя;
- незабаром він налагоджує зв'язки з ПівденноЗахідним відділом Російського географічного
товариства в Києві, надсилає туди свої численні
записи пісень та казок
- поет, фольклорист, етнограф;
- Працював у жанрах: вірш, казка;
- Помер Іван Іванович Манжура в Катеринославі.
Знепритомнів на одній з міських вулиць, був
доставлений у земську лікарню (нині лікарня ім.
Мечнікова), де згодом помер. Поховали поета як
невідому особу на Севастопольському кладовищі.
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа