close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
Аристотель–
вихователь
Македонського
Вважав метою
виховання є
розвиток
в людині вищих
якостей душі
. Мета виховання –
підготовка
до реальног життя
на землі.
Основним має бути
оволодіння
знаннями про
природу.
Демокрит відстоював принципи
природовідповідальності,
гармонійного розвитку людини;
трудовому вихованню дітей та молоді.
Морально-етичний ідеал
Афінська система виховання
давньогрецької культури
залишила слід в історії
який поєднував гармонію
педагогики як провісниця
тілесної і розувової
високої духовної культури,
та духовної досконалості, мавформування гармонійної людини,
назву – калокагатія.
основними якостями якої були
духовне багатство,
Давньогрецький філософ
моральна чистота та
Сократ
фізична досконалість.
вважав, що мета
Саме в Афінах виникла ідея
виховання –
гармонійного розвитку
пізнання себе і
особистості як мети виховання.
вдосконалення
своєї моралі.
Платон виступав
за необхідність
виховання
дітей дошкільного
віку,
фізичне виховання,
освіти для
дорослих
і
самовдосконаленн
я
людини протягом
життя.
Марк Фабій Квінтіліан.
У своєму творі
«Про виховання оратора»
він вперше визначив
якості викладача.
Цікава його думка щодо
утвердження рівних взаємин
з учнями, виявлення поваги
до них. Це великий крок до
взаєморозуміння та співпраці.
Франсуа Рабле (1494-1553)– великий
французький письменник –гуманіст,
один з найвидатніших представників
педагогічної думки епохи Відродження–в
своєму романі «Гаргантюа і Пантагрюєль»
виклав свою систему виховання, засновану
на вільному інтересі та активності дитини.
Джерелом знань служать не тільки книги,
а й вивчення природи шляхом
безпосереднього спостереження, бесіди,
які збуджують дитячу думку, широке
знайомство з оточуючим життям. Важливою
частиною різнобічного виховання Рабле
вважав мистецтво.
Вчений - педагог Ян Коменський ( 1592-1670)
( класно-урочна система) виділив суттєві елементи
виховання : створити людину, яка знає всі речі,
яка є володарем речей і самої себе, яка має здорове
тіло.
На думку вченого , цьому відповідає : наукове
виховання;
доброчесність чи моральність, релігійність,
фізичне виховання. В «Законах добре організованої
школи»
Я. Коменського закладені ідеї виховання
особистості,
виховання людяності в людині. В основі лежить ідея
виховуючого навчання і природовідповідальності.
Він виділяє чотири основних доброчесності:
мудрість, поміркованість, мужність, справедливість.
Поряд з основними доброчесностями, рекомендує
розвивати в дітях скромність, слухняність, охайність,
доброзичливість до людей , повагу до старших,
працелюбність. Великого значення надавав у
моральному вихованні позитивному прикладу
вчителів,
батьків,товарищів, бесідам на морально-етичні теми.
Особливого розквіту гуманістична
педагогічна традиція зазнала в епоху
Відродження, коли був відновлений
ідеал різнобічного гармонійного
розвитку особистості. Своєрідною
різновидністю ідей гуманістичного,
вільного виховання стала і концепція
італійського педагога Марії
Монтессорі.
Вона піддала різкій критиці недоліки
традиційної школи: відсутність дитячої
рухливості на уроках, муштру,
ігнорування природніх запитів дитини.
Вона закликала до надання дітям
свободи для «самовиховання і
самонавчання». Однією з провідних
ідей М. Монтессорі була ідея єднання
школи та сім'ї, що мало сприяти
«відродженню людства» шляхом
нового виховання, підвищенню
культурного рівня населення.
Йоган-Генріх
Песталоцці
(1746-1827)
народився в
Цюріху
(Швейцарія).
У 1769 році
придбав
недалеко від
Цюріханевелик
у садибу, де
відкрив у
1774 році
школу
інтернатного
типу
для дітей
селян, де
поєднував
навчання з
продуктивною
працею.
Головними принципами діяльності
вальдорфської школи є:
Принцип виховання у дусі свободи, який
полягає у
необхідності вести дитину до вільного і
плідного
самопізнання, самовизначення, до
посноцінного розвитку
всіх сил особистості.
Принцип цілісності формування особистості:
тілесної,
душевної і духовноїїї сторін.
Принцип циклічності навчально-виховної
роботи,
який полягає в
урахуванніособливостейвікових циклів
розвитку,
добових біоритмів.
Принцип авторитету вчителя, вихователя,
батьків, духовного ідеалу.
Навчання у вальдорфській школі являє собою
процес
результативної дії.
У ХХ столітті німецький
дослідник і філософ
Рудольф Штейнер
поставив своїм
завданням формування
особистості як
цілосної єдності. Така
ідея перетворилась
сьогодні у широкий
педагогічний рух і має
назву вальдорфська
школа.
СИСТЕМА ОСВІТИ США
СИСТЕМА ОСВІТИ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ
Шкільна освіта починається у 67 років,
здійснюється у 12-річній
загальноосвітній
школі, що має таку структуру:
початкова
школа(1-6 класи), неповна
(молодша)
середня школа (7-9 класи),
старша середня
школа (10-12 класи), тобто діє
схема «6+3+3.
У деяких штатах
(малонаселених) існує
структура «6+6», тобто
початкова та
об'єднана середня школа, або
«8+4».
Шкільне навчання починається
з 5 років.
З 7 до 11 – початкова школа.
Середня
школа є обов'язковою до 15
ролів.
Середня сучасна школа – сама
масова в
країні. Середня граматична дає
середню
освіту і право на втуп до
вищого
навчального закладу. Середня
об'єднана –
це спроба об'єднати всі типи
середніх шкіл.
Паблік скулз готує до вступу в
університет.
СИСТЕМА ОСВІТИ У НІМЕЧЧИНІ.
Система освіти в Японії.
Навчання у початковій
школі починається
у 6 років. Гімназія дає
найбільш повноцінну
середню освіту і
можливість вступу в
університет.по
закіпченню основної
школи
учні ідуть як правило в
прфесійну ссвіту.
Інтегрована школа це спроба об'єднати
всі типи середніх шкіл.
За структурою
копіює
американську.
Але японський
навчальний рік
починається 1 квітня
і закінчується
31 березня. Японські
школярі
навчаються
протягом 243 днів.
ФРН та Росії – 210,
Англії – 192,
Франції – 185,
Америки – 180.
духовність пов'язана з внутрішнім психічним життям людини, її моральним світом.
Виховання – один з чинників , під впливом
якого здійснюється розвиток дитини.
Мета виховання – сукупність властивостей
особистості, до виховання яких прагне суспільство.
Мета виховання має об'єктивний характер
і виражає ідеал людини в узагальненій формі.
Вона об'єктивно відображає вимоги конкретного
суспільства, що визначаються рівнем розвитку
продуктивних сил і виробничих відносин.
Зі зміною продуктивних сил і виробничих відносин
змінюється і мета виховання.
Національне виховання — виховання дітей
на культурно-історичному досвіді свого
народу, його звичаях, традиціях та багатовіковій мудрості, духовності.
Постає як створена народом сукупність ідеалів,
поглядів, переконань, традицій, звичаїв,
інших форм соціальної практики, спрямованих на
організацію життєдіяльності підростаючого
покоління, у процесі якої воно засвоює
духовну і матеріальну культуру нації,
виробляє національну свідомість.
Воно є конкретно-історичним виявом загальнолюдського
гуманістичного і демократичного виховання, забезпечує
етнізацію дітей як необхідної та невід'ємної
складової їх соціалізації. Національне виховання
духовно відтворює в дітях народне, увічнює
те специфічне, самобутнє, що є в
кожній нації, а також загальнолюдське, спільне для всіх націй.
Ідеал — уявлення про взірець людської
поведінки і стосунків між людьми, що виникають
із розуміння мети життя.
Найбільш глибоко ідеал, наприклад, національного
виховання розкрито у працях довго замовчуваного
українського педагога Григорія Ващенка
Економічний свідомість включає знання
про основні закони розвитку ринкової
економіки, підвищення ефективності
виробництва, перебудови його структури,
вдосконалення виробничих відносин,
системи управління та методів
господарювання.
Важливою його частиною є здатність
економічного мислення, творчий пошук
шляхів підвищення продуктивності праці,
досягнення високоякісного виробничого
результату при найменших витратах.
Економічне мислення передбачає вміння
осмислювати явища економічного життя з
урахуванням досягнень науки і техніки.
Воно дозволяє розуміти економіку як
цілісне
явище, в якому ефективність всього
народного
господарства залежить від ефективності
кожного
Економічний свідомість найважливіша складова
частина наукового світогляду.
Воно забезпечує розуміння
економічного життя
суспільства, перетворює
кожного трудівника в
активного творчого учасника
виробничого процесу.
В умовах економічної реформи,
вдосконалення
виробничих відносин
формування економічної
свідомості підростаючого
покоління об'єктивно
стає загальним і обов'язковим.
Сучасні масштаби екологічних змін створюють реальну
загрозу для життя людей. Забруднення атмосферного
повітря у багатьох містах України досягло критичного
рівня. Ці песимістичні оцінки екологічної ситуації
змушують замислитися кожну розумну людину,
якій важлива не тільки якість власного життя, але
й турбує доля її дітей та онуків. Усвідомлення людиною
того, що вона – не цар природи, а лише її складова
частинка, повинно змусити її поважати і підкоритися
законам природи.
Тому, окрім закликів, що природу
слід
любити і оберігати, необхідно
вчитися
грамотному
і
професійнокомплексному
природокористуванню,
бо
саме
відсутність
необхідних знань, їх невідповідність
реальній ситуації, що породжує
неспроможність передбачити всі, і в
тому
числі й негативні, наслідки втручання
людини
в природні процеси, а не зла воля, є
головною причиною екологічної
кризи.
Необхідними умовами для розв'язання цієї проблеми
і відвернення глобальної екологічної катастрофи,
на межі якої опинилося людство – є набуття екологічної
свідомості та культури суспільства, які формують певну
систему екологічних цінностей, що визначатимуть
бережливе ставлення людини до навколишнього
середовища і спонукатимуть її до збереження
цілісності, чистоти та гармонії в природі.
Місія школи полягає в тому, щоб
виховувати людину в її гармонічній
єдності: громадянина і трудівника ,
люблячого й вірного чоловіка і
батька ― матір. Я вважаю головним
екзаменом не те що людина відповіла
на всі питання екзаменаційних білетів,
а головним торжеством школи не вручення
атестатів. Головний екзамен― бути
справжнім громадянином, трудівником,
жити в любові й вірності із своїм
чоловіком чи жінкою, а головним торжеством
школи, по-моєму, є той день коли мати
і батько―наші колишні вихованці―привели
до нас у школу свою дитину і ми,педагоги,
переконуємся, що наші вихованці в своєму
витворі зуміли не тільки повторити себе,
а й підняти на вищій ступінь людської краси і моральної доблесті.
Взагалі педагогіка є найбільш діалектична, рухлива,
найскладніша й різноманітна наука.
Ось це твердження і є основним символом моєї педагогічної віри.
МЕТА
проекту:
сприяння становленню
всесторонньо освіченої,
соціально активної особистості,
яка розуміє нові явища та
процеси суспільного життя,
володіє системою поглядів,
ідейно-моральних принципів,
норм поведінки,
які забезпечують
готовність до
соціально відповідальної діяльності
та неперервної освіти
у швидко змінюваному світі,
враховуючи досвід пройдешніх поколінь.
Будуючи
сучасну
школу в
умовах ХХІ
століття,
обов’язково
потрібно
спиратися на
передовий
педагогічний
досвід
минулих
поколінь.
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа