close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
ЦИХ ДНІВ
НЕ ЗАМОВКАЄ
СЛАВА!
Велика Вітчизняна Війна – це величезна рана в людських серцях. Почалася
ця страшна трагедія двадцять другого червня тисяча дев’ятсот сорок
першого року, а закінчилася тільки через чотири роки, через чотири важких
роки – дев’ятого травня тисяча дев’ятсот сорок п’ятого року.
Це була найбільша війна за всю історію людства. Величезна кількість людей
загинула в цій війні. Люди віддавали свої життя за долю своєї Батьківщини,
за своїх товаришів.
Величезних втрат зазнав Харків в роки масових репресій
сталінського режиму і в роки Великої Вітчизняної війни. Він став
предметом особливого інтересу гітлерівської Німеччини, і, у
результаті, за оволодіння ним обидві сторони боролися запекло.
Місто двічі переходило з рук у руки, пережило окупацію, голод і
руйнування. До моменту остаточного звільнення було зруйновано 200
тис. кв. м житлової площі, повністю виведено з ладу всі споруди
комунального господарства. Загинула значна частина матеріальних
цінностей підприємств Харкова, незважаючи на виконану евакуацію.
До 23 серпня 1943 р. - дня звільнення міста - у місті не залишилося
діючих підприємств.
На окупованій території гітлерівці знущалися
з мирного населення та військовополонених. Вони
масово розстрілювали жителів міст і сіл, не жаліючи
ні старих, ні малих, піддавали нелюдським тортурам
полонених.
Незважаючи на опір радянських
частин і жорстокі бої в центрі і окремих
районах , 24-25 жовтня 1941 року місто
Харків було захвачене німецькими
військами.
25 жовтня командуючий 55-м армійським корпусом
генерал Фіров видав наказ № 17:
Солдаты! Харьков, третий индустриальный город России, взят. Этот
гордый успех достигнут благодаря вашей отваге… Солдаты, мы гордимся
Вами. Только последующая история сможет полностью отдать должное
Вашей славе. Вы можете быть гордыми, что сделали большой шаг на пути
к окончательной победе. Вперёд, к победе!
Німецькі солдати біля кінотеатра «1-й Комсомольський», Сумська, 5,
1943 рік
Скільки матерів,
сестер, коханих чекали
і не дочекалися своїх
синів, братів, чоловіків.
У народі недаремно
кажуть, що час не
владний над
материнським горем.
Повномасштабна операція з визволення України
розпочалась на початку сорок третього року після
Курської битви. З висоти Конєва радянські
війська розпочали наступ на окупований Харків.
Стоїть обеліск, і на нім імена,
Які вкарбувала священна війна.
Стоїть обеліск над печаллю могил,
Стоїть обеліск, в нім скорбота німа.
Що в селах Вкраїни синів тих нема.
Пам'ятайте про тих, що безвісти пропали,
Пам'ятайте про тих, що не встали, як впали.
Пам'ятайте про тих, що згоріли, як зорі, —
Такі чисті і чесні, як повітря прозоре.
Птах для людини — це символ свободи і мрії.
Голуб символізує мир, лебідь — любов і вірність.
А за часів Великої Вітчизняної
Війни журавлі стали символами
повернення, миру і спокою
в житті.
У чомусь схожі очі ветеранів:
У них безмежне розуміння, легкий сум.
Вже на тілах загоїлися рани –
Їм крає серце рій нестримних дум…
Ростимуть і сміятимуться діти,
Що світ новий збудують з ваших мрій.
Завдячуємо вам і теплим літом
Під мирним небом швидкоплинних днів…
З руїн піднялися міста, вже не одне покоління
народилося і виросло в мирний час. І це завдяки
вам, ветерани.
Нам важко уявити, через що довелося пройти мільйонам
людей, що брали участь у тій кривавій, страшній війні. Та
давайте будемо пам'ятати – з вдячністю та смутком – про те,
як рідні нам та зовсім незнайомі люди віддавали своє життя
за Батьківщину, волю, світле майбутнє своїх дітей. Вони
щиро сподівалися, що таке горе ніколи не спіткає нас, вони
хотіли, щоб війна назавжди лишилася для нас лише
спогадом, легендою, тяжким уроком долі та ніколи – нашою
дійсністю. Вони нізащо б не хотіли, щоб ми повторили їхній
шлях.
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа