close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
КОНЦЕПЦІЯ
побудови нової національної
системи охорони здоров’я
України
Олег Мусій, Андрій Гаврилюк, Анжела Купліванчук, Валерія Лехан, В’ячеслав
Євтушенко, Генадій Слабкий, Євгенія Матюшко, Зоряна Черненко, Ігор Найда,
Костянтин Надутий, Лариса Матюха, Людмила Коношевич, Марина Шевченко,
Наталія Лісневська, Петро Ємець, Радміла Гревцова, Роман Ступницький,
Тарас Бебешко ….
Асоціація сімейних лікарів Києва і Київської області, Всеукраїнське лікарське
товариство, Громадська рада при МОЗ України, Департаменти охорони здоров’я
обласних та Київської міської державних адміністрацій, Медичні університети,
Медичні академії післядипломної освіти, Одеська крайова організація
Всеукраїнського лікарського товариства ….
5 найважливіших питань
на які дає відповідь
Концепція побудови нової національної
системи охорони здоров’я України
№1. Чи не краще просто повернутися назад?
№2. Що реально гарантує 49 стаття Конституції?
№3. Чи варто зберегти усі лікарні будь що?
№4. Чи достатньо лише збільшити обсяги
фінансування?
№5. Як сприяти синергії органів влади усіх рівнів,
громад та спільнот у розвитку ОЗ?
ЩО РОБИТИ ВЛАДІ?
Продовжувати брехати
суспільству та самим собі та імітувати
піклування про охорону здоров’я?
або / або
Чи нарешті
почати говорити правду та
почати діяти ефективно?
Питання №1 Назад чи вперед?
Україна успадкувала від СРСР найкращу у світі систему
Семашка. Все зло в галузі ОЗ України через реформи,
тому реформи треба припинити! Слід відбудувати
систему Семашка!
ЩО Є
АБО ЦЕ
АБО ЦЕ
ПРАВДОЮ?
Система Семашка у чистому вигляді сьогодні не
застосовується ніде, бо частина її складових є доведено
неефективними в сучасних умовах
Усі країни безперервно працюють над вдосконаленням
національних систем ОЗ на основі доказових досліджень
Одною з головних проблем ОЗ в Україні є відсутність
наступності та послідовності державної політики у сфері ОЗ
Реформування ОЗ в Україні є життєво необхідним, воно має
призвести до побудови нової національної системи охорони
здоров’я, відповідної сучасним світовим стандартам
Невідкладні дії
 Ліквідація ґрунту для дискусій
і спекуляцій щодо майбутньої національної
моделі системи ОЗ
Затвердження
«Концепції побудови
нової національної системи
охорони здоров'я»
Можливість консолідації
симпатиків влади та патріотів України
навколо ідеології документу
 Можливість створити позитивні
очікування у суспільстві та зменшити
соціальну напругу (за умови
випереджаючої інформаційнокомунікаційної кампанії)
Захід не потребує фінансування та розкриває
можливості залучення різноманітної у т.ч. фінансової
підтримки за рахунок прогнозованості політики в ОЗ
Питання №2 Що реально гарантує 49
стаття Конституції?
Стаття 49. У державних і комунальних закладах
охорони здоров'я медична допомога надається
безоплатно
НЕОБХІДНО
АБО ЦЕ НАРЕШТІ АБО ЦЕ !
ВИЗНАЧИТИСЬ!
Стаття 95. Виключно законом про Державний
бюджет України визначаються будь-які видатки
держави на загальносуспільні потреби, розмір і
цільове спрямування цих видатків.
Держава прагне до збалансованості бюджету
України.
МОДЕЛЬ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
СЬОГОДНІ
Фінансування з громадських джерел
(бюджет+фонд соцстрахування)
57%
Оплата “з кишені”
40%
Лікарняні каси та добровільне медичне
страхування, приватні корпорації тощо ≈ 3%
Корупція,
перерозподіл гарантій
на користь найбільш
соціально захищених верств,
катастрофічні видатки
бідних у разі захворювання,
правовий нігілізм,
недовіра та неповага
до держави
У РЕЗУЛЬТАТІ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ
Фінансування з громадських джерел у т.ч.
Фонду загальнообов’язкового державного
соціального медичного страхування 70% і >
Громадський контроль за дотриманням
Лікарняні каси та добровільне
медичне страхування
Офіційна пряма оплата та співоплата
Разом
до 30%
ГАРАНТОВАНИЙ
ОБСЯГ
МЕДИЧНОЇ
ДОПОМОГИ
Часткова співоплата
гарантованих медичних
послуг, медичні послуги,
що не входять до
гарантованих, немедичні
послуги ЗОЗ, приватний
сектор ОЗ
Невідкладні дії
 Можливість запровадження гарантованого
Ініціювання розгляду
Конституційним судом
України
питання
спільного трактування
49 та 95 статей
Конституції України
Визнання,
що обсяг гарантій
у сфері ОЗ визначається
залежно від можливостей
бюджетного фінансування
рівня медичної допомоги та концентрації
бюджетних коштів на найбільш ефективних
з медичної та соціальної точки зору напрямках
 Можливість детінізації фінансової діяльності
ЗОЗ та подолання корупції у т.ч. через
контроль з боку споживачів / суспільства
дотримання гарантованого пакету
медичної допомоги
 Забезпечення прозорих механізмів
державно-приватного партнерства
 Збільшення довіри до держави і влади
Захід не потребує фінансування
та розкриває можливості законного і прозорого
залучення позабюджетних коштів на ОЗ
Питання №3 Чи варто зберегти усі лікарні будь що?
Україна успадкувала від СРСР потужну і ефективну
мережу закладів охорони здоров’я, кожен заклад має
бути збережений будь що!
ЩО Є
АБО ЦЕ
ПРАВДОЮ?
Зберігати існуючу мережу дорого,
неефективно і небезпечно для здоров’я людей
АБО ЦЕ
В Україні удвічі більше лікарень (5,0 на 10 тис. насел.) ніж у Європейському
регіоні (2,6)
 Більшість з цих закладів малопотужні, технологічно відсталі, не можуть і ніколи
не зможуть забезпечувати якісне і безпечне надання послуг
 Хворі з гострими і тяжкими захворюваннями у більшості отримують лікування на
неспеціалізованих ліжках загального профілю
 Забезпеченість ліжками для інтенсивного лікування неможливо навіть
порахувати: у Європі – 46 на 10 тис. населення з 65, у нас всього ліжок понад 80 на
10 тис. населення, а ліжок для інтенсивного лікування -???
 Стаціонарна летальність за основними причинами у рази більша ніж у
Європейському регіоні
 Понад 30% госпіталізацій є необґрунтованими, неагресивні дешеві втручання
заміщаються більш агресивними і дорогими
Питання №3 Чи варто зберегти усі лікарні
будь що?
Україна успадкувала від СРСР потужну і
ефективну мережу закладів охорони здоров’я,
кожен заклад має бути збережений будь що!
АБО ЦЕ
ЩО Є
АБО ЦЕ
правдивим?
Зберігати існуючу мережу дорого, неефективно
і небезпечно для здоров’я людей
В Україні удвічі більше лікарень (5,0 на 10 тис. насел.) ніж у Європейському
регіоні (2,6)
 Більшість з цих закладів малопотужні, технологічно відсталі, не можуть і ніколи
не зможуть забезпечувати якісне і безпечне надання послуг
 Хворі з гострими і тяжкими захворюваннями у більшості отримують лікування на
неспеціалізованих ліжках загального профілю
 Забезпеченість ліжками для інтенсивного лікування неможливо навіть
порахувати: у Європі – 46 з 65 на 10 тис. населення, у нас всього ліжок понад 80 на
10 тис. населення, а ліжок для інтенсивного лікування -???
 Стаціонарна летальність за основними причинами у рази більша ніж у
Європейському регіоні
 Понад 30% госпіталізацій є необґрунтованими, неагресивні дешеві втручання
заміщаються більш агресивними і дорогими
МОДЕЛЬ НАДАННЯ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ
80% обсягів послуг
за зверненням,
профілактика
До 15% обсягів послуг.
Обслуговування за направленням.
Прямий доступ до гінеколога,
педіатра, стоматолога
До 5%
обсягів
послуг
Первинна
медична допомога
Вторинна
медична допомога
Третинна
медична
допомога
Центри первинної
медичної допомоги
та їх
структурні підрозділи
─ амбулаторії
Територіальна
доступність
(у містах у межах
пішохідної
доступності)
БагатоКонсультапрофільні
тивноЛікарні
діагностичні інтенсивного
центри
лікування
(поліклініки) 46 ліжок на
10 тис. насел.
Лікарні
планового,
відновного
лікування,
та хоспіси
Доступність при транспортуванні
екстреною медичною допомогою
у межах “терапевтичного вікна”
радіус обслуговування до 90 км.
Високоспеціалізовані
медичні
центри,
НДІ
Міжрегіональні та
національні.
Рівна доступність
для жителів
усіх регіонів
за показаннями
Тісна інтеграція діяльності у наданні медичної допомоги на основі чіткого
розподілу функцій, обсягів фінансування та визначення порядку взаємодії
Невідкладні дії
 Створення умов для безперешкодного
Внесення змін до
Бюджетного Кодексу України
щодо поступового переходу
до 2-х рівневої системи
фінансування і управління
галуззю
1-й етап негайно!
з введенням в дію з 2015р.
щодо фінансування
вторинної медичної
допомоги з обласного
бюджету
доступу до якісних послуг ВМД
у межах регіону
 прозоре та об’єктивне визначення
«точок зростання» ─ закладів, що
у перспективі набудуть статусу
лікарень інтенсивного лікування,
початок формування їх інфраструктури
 Підвищення відповідальності
керівників закладів за якість
наданих закладом послуг
 Отримання підтримки з боку
пацієнтів (за умови випереджаючої
інформаційно- комунікаційної кампанії)
Захід не потребує фінансування та розширює можливості
державно-приватного партнерства, залучення грантової
та інвестиційної підтримки проектів створення лікарень
інтенсивного лікування
Питання №4 Чи достатньо лише збільшити
обсяги фінансування?
Проблема галузі ОЗ в Україні полягає виключно у недостатньому
бюджетному фінансуванні. Якби галузь отримувала більше
коштів, то можна було б більше нічого й не робити
АБО ЦЕ
ЩО Є
АБО ЦЕ ПРАВДОЮ?
Попри дійсно вкрай недостатнє фінансування ОЗ з громадських
джерел, ефективність використання наявних бюджетних коштів є
низькою, а позабюджетні надходження значною мірою тінізовані
Ми фінансуємо (постатейно) все що завгодно крім наданих
послуг – закупівлю пального, медикаментів, сировини для
приготування їжі, електроенергії, теплоносіїв та утримання
персоналу.
Україна за рахунок бюджету утримує заклади ОЗ безвідносно
результатів діяльності, натомість увесь цивілізований світ
сплачує за надані послуги з урахуванням їх якості
В умовах дефіциту ресурсів медико-економічна
доцільність важливіша за бухгалтерську точність
ЕФЕКТИВНЕ ВИКОРИСТАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ*
Регіональний
Медична наука та
вища медична
освіта
Високотехнологічна
медицина
(третинна)
Глобальний бюджет +
Діагностично споріднені групи
Екстрена медична
допомога
Глобальний бюджет
Вторинна медична
допомога
Глобальний бюджет +
Діагностично споріднені групи
Первинна медична
допомога
Подушний норматив,
коригований за ризиками у
поєднанні з цільовим
фінансуванням профілактики
Договори
Механізми фінансування
Договори про медичне
обслуговування
населення
Державний
Види медичної
допомоги
Програмно-цільовий метод
планування бюджетів
Рівні
бюджетування
Заклади охорони здоров’я (ЗОЗ) ─ самостійні (автономні) господарюючі суб’єкти
Рівноправність ЗОЗ усіх форм власності щодо отримання держзамовлення
* Запропоновані Концепцією моделі фінансування галузі ґрунтуються на
доказових дослідженнях (ВООЗ) та рекомендаціях Світового банку
Невідкладні дії
 Згуртування симпатиків влади у середовищі
професійного менеджменту у сфері ОЗ за рахунок
розкриття можливостей ефективного використання
коштів у сфері ОЗ
Затвердження
Закону України
«Про заклади охорони
здоров'я
та медичне
обслуговування
населення»
 Запровадження сучасних механізмів фінансування
закладів та оплати праці, а на більш віддалену
перспективу (2 роки) поступове зменшення
дисбалансу між фінансуванням галузі
і потребами у фінансових ресурсах
Позбавлення ґрунту для торохкань,
спекуляцій та негативних очікувань
на кшталт “незабаром усе скінчиться”
 Збільшення довіри до влади та створення
позитивних очікувань у професійному
середовищі за рахунок більшої визначеності
Захід не потребує фінансування та розширює можливості державноприватного партнерства у т.ч. щодо аутсорсингу медичних і
немедичних послуг
Питання №5 Як досягти синергії?
Головним винуватцем неуспішності попередніх реформ ОЗ є
державний рівень влади. Органи місцевої влади були змушені
абсолютно точно виконувати усі недолугі вказівки “зверху”
ЩО Є
АБО ЦЕ
АБО ЦЕ ПРАВДОЮ?
 Органи місцевого самоврядування (міські ради та їх виконавчі
органи) нікому не підзвітні у питаннях стану здоров'я населення
доступності і якості медичного обслуговування
 Менеджмент в ОЗ є недостатньо професійним та
конформістські налаштованим
 Система ОЗ знаходиться поза впливом суспільства
інструменти і механізми залучення громад і медичних спільнот
до управління у сфері ОЗ не відпрацьовані
 Серед публічних діячів домінуючою є практика
неконструктивної критики державної політики у сфері ОЗ
виключно з метою самореклами
 Одною з головних вад попередніх реформ була недостатність,
непрофесійність та рефлективність інформаційнокомунікаційного забезпечення
Невідкладні дії
 Зменшення спротиву держслужбовців цих
Запровадження системи
індикаторів для моніторингу
і оцінки діяльності
голів обласних, районних
адміністрацій, мерів міст
у сфері ОЗ, які мають
враховуватися при оцінці
їх діяльності на посаді
***
Професійна та випереджаюча
Інформаційно-комунікаційна
кампанія
категорій до перетворень в системі ОЗ
 Збільшення прозорості у кадровій
політиці за рахунок підбору і просування
кадрів на основі компетентності
 Надання орієнтирів для громадського
контролю діяльності влади у сфері ОЗ
 Розширення соціально-політичної
підтримки державної політики
у сфері ОЗ
 Формування позитивних очікувань
серед населення і медичної спільноти
На прикладі опрацьованого проекту щодо отримання інвестиційної
позики Світового банку на інформаційно-комунікаційне забезпечення
реформи необхідно ≈ 300$ на рік.
Все це про головне, але це ще не все головне
• Формування системного законодавчого поля
• Формування державно-громадської системи
управління
• Формування громадської охорони здоров’я
• Забезпечення якісною управлінською інформацією
(інформатизація)
• Впровадження системи управління якістю
медичних послуг
• Ефективна фармацевтична політика
• Науковий супровід розвитку системи ОЗ
• Тощо, тощо, тощо…
Слід остерігатися простих рішень у складних системах
Яскраве і помітне часто буває отруйним
Не останні міркування
Охорона здоров’я:
Децентралізація не гасло, а складний
процес
Централізація не антитеза, а необхідність
“СВОЄ” чи ЯКІСНЕ? – як забезпечити
реальну можливість вибору.
ПИТАННЯ №6
ЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ
ЩО Є
АБО ЦЕ АБСОЛЮТНОЮ АБО ЦЕ
ЦІННІСТЮ?
ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ
Держава забезпечує рівність доступу до медичних послуг
та контроль їх якості
ДЕРЖАВА
ДЕРЖЗАМОВЛЕННЯ ТА КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ МЕД. ПОСЛУГ
Замовлення послуг, контроль якості, акредитація, інвестиції у розвиток мережі та
матеріально-технічної бази закладів (відповідність нормативам) контрактування керівників
ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ
АВТОНОМНІСТЬ
(самостійний суб’єкт
господарювання)
ЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ
ДЕРЖАВНО-ГРОМАДСЬКА МОДЕЛЬ УПРАВЛІННЯ
САМОВРЯДНІСТЬ
ЗАКЛАД
ОХОРОНИ
ЗДОРОВ’Я
Ліцензування професійної
діяльності,
відповідальність
ЛІКАРІ
за порушення етичних
МЕДСЕСТРИ та професійних норм,
опіка за безперервним
професійним розвитком тощо.
Персональна відповідальність
за якість наданих послуг
ГРОМАДСЬКИЙ НАГЛЯД І ОПІКА
Контроль фінансово-господарської діяльності, вивчення рівня задоволеності населення
послугами, інвестиції у розвиток матеріально–технічної бази, залучення
та закріплення кадрів ─ зміцнення конкурентоспроможності закладу
ГРОМАДА, ГРОМАДСЬКІСТЬ
Громада сприяє зміцненню конкурентоспроможності закладу
Пулінг (об'єднання) коштів
• ВООЗ 2010 р.: «…консолідація пулів з самого
початку реформування повинна бути
частиною стратегії. Існування численних пулів
не ефективно, оскільки дублює один одного
та збільшує вартість адміністративних та
інформаційних систем. Вони також
утруднюють захист від фінансового ризику та
досягнення соціальної справедливості. Для
того, щоб система охорони здоров’я
працювала, необхідно об’єднати пули,
створити дійсно єдиний пул, в рамках якого
можливо було б вирівнювати ризики»
•Health Systems Financing. The path to universal coverage.
WORLD HEALTH ORGANIZATION: The World Health Report, 2010. – 128p.
ПИТАННЯ №7 Що ефективніше,
конкуренція постачальників чи
обмеження вибору?
КОНКУРЕНЦІЯ ПОСТАЧАЛЬНИКІВ НА
ЄДИНОМУ МЕДИЧНОМУ ПРОСТОРІ
ЩО
АБО ЦЕ ЕФЕКТИВНІШЕ ? АБО ЦЕ
ОБМЕЖЕННЯ ВИБОРУ
ЛИШЕ “СВОЇМ” ЗАКЛАДОМ
ГОСПІТАЛЬНІ ОКРУГИ З ЛІКАРНЯМИ
ІНТЕНСИВНОГО ЛІКУВАННЯ
ЧИ
ЛІКАРНІ ІНТЕНСИВНОГО ЛІКУВАННЯ
НА ЄДИНОМУ МЕДИЧНОМУ ПРОСТОРІ
РЕГІОНУ?
Принцип: Конкурувати не лише на місцевому, але й на
регіональному і національному рівнях
Якість, а не дислокація
Пацієнти, лікарі при направленні на лікування
хворих, насамперед зі складними медичними
станами, і страховики повинні віддавати
перевагу постачальникам, чиї послуги за якістю
і результативності відповідають вимогам
незалежно від дислокації установи
Примітка Витрати у зв'язку з транспортуванням в регіональні
чи національні центри багаторазово окупаються, завдяки
скороченню термінів перебування пацієнта в лікарні і термінів
одужання, попередження можливих помилок і ускладнень
Porter M. E.Review: Redefining Health Care: Creating Value-based Competition on Results. – Harvard Business
Press, 2006. – Р. 506. (Майкл Портер Переосмысление системы здравоохранения. Как создать
конкуренцию, основаную на цнннности и ориентированную на результат )
Варіант 1: ГОСПІТАЛЬНІ ОКРУГИ З ЛІКАРНЯМИ ІНТЕНСИВНОГО
ЛІКУВАННЯ
Концепція реформування місцевого самоврядування ‒ пацієнт може
вибрати лише заклад, що належить до територіального (госпітального)
округу у якому він проживає
ГО №2
ЛІЛ ГО№1
ГО №1
ГО №3
Госпіталізація:
Планова ‒
Екстренна ‒
Перевод ‒
ЛІЛ ГО№2
ЛІЛ ГО№3
РЕГІОН
ЛІЛ ─ багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування
ГО ─ госпітальний округ
‒ межі ГО
Варіант 2: ЛІКАРНІ ІНТЕНСИВНОГО ЛІКУВАННЯ НА ЄДИНОМУ
МЕДИЧНОМУ ПРОСТОРІ РЕГІОНУ
Концепція побудови нової національної СОЗ ‒ вільний
доступ до послуг кращої якості
ЛІЛ №1
ЛІЛ №2
РЕГІОН
ЛІЛ ─ багатопрофільна лікарня
інтенсивного лікування
─ умовні межі для
визначення напрямку ургентної
госпіталізації
ЛІЛ №3
Госпіталізація:
Планова ‒
Екстренна ‒
Перевод ‒
КОНЦЕПЦІЯ
побудови нової національної
системи охорони здоров’я
України
Олег Мусій, Андрій Гаврилюк, Анжела Купліванчук, Валерія Лехан, В’ячеслав
Євтушенко, Генадій Слабкий, Євгенія Матюшко, Зоряна Черненко, Ігор Найда,
Костянтин Надутий, Лариса Матюха, Людмила Коношевич, Марина Шевченко,
Наталія Лісневська, Петро Ємець, Радміла Гревцова, Роман Ступницький,
Тарас Бебешко ….
Асоціація сімейних лікарів Києва і Київської області, Всеукраїнське лікарське
товариство, Громадська рада при МОЗ України, Департаменти охорони здоров’я
обласних та Київської міської державних адміністрацій, Медичні університети,
Медичні академії післядипломної освіти, Одеська крайова організація
Всеукраїнського лікарського товариства ….
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа