close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
Поглиблення знань із
морфології та орфографії
Матеріал підготовлений учителем української мови та літератури
Верхньоторецької ЗОШ І – ІІІ ступенів
Ясинуватського району
Поповою Тетяною Юріївною
Зміст
1. Основні теоретичні відомості про частини мови:
значення, граматичні ознаки, синтаксична роль, складні випадки
правопису (слайди 3 - 22).
Класифікація частин мови:
слайд №3;
Іменник:
слайди № 4 – 8;
Прикметник:
слайди № 9 – 13;
Числівник:
слайди № 14 – 17;
Займенник:
слайди № 18 – 19;
Дієслово:
слайди № 20 – 21;
Особливі форми дієслова:
слайд № 22;
Прислівник:
слайди № 23 - 24;
Прийменник:
слайд № 25;
Сполучник:
слайд № 26;
Частка:
слайди № 27 - 30;
Вигук:
слайд № 31
Стилістичні засоби морфології
слайд № 32
2. Тести
слайди №33 - 49
3. Відповіді для самоконтролю тестів
слайд № 50
4. Різнорівневі завдання
слайди № 51 – 63
5. Відповіді для самоконтролю
слайди № 64 - 75
різнорівневих завдань
Увага! Треба один раз натиснути мишею на прямокутник навпроти номера
слайду, щоб знайти необхідну тему.
Морфологія – розділ науки про мову, який
вивчає
Частини мови
Самостійні: іменник, прикметник,
числівник, займенник,
дієслово, прислівник
Службові: прийменник, сполучник,
частка
Вигук
Іменник
Самостійна частина мови, яка означає предмет і
відповідає на питання хто? що?
Іменники означають назви істот і неістот, власні
й загальні поняття; мають рід; поділяються на
відміни; змінюються за відмінками та числами.
Початкова форма: називний відмінок однини.
Синтаксична роль: підмет, частина іменного
складеного присудка, додаток, означення
(прикладка), обставина.
•
Україна - розкішний вінок з рути та барвінку.
(С. Васильченко).
• Україна – іменник, п. ф. Україна, неістота, власна назва,
ж. р., І відм., тверда група, Наз. відм., однина, підмет.
Поділ іменників на відміни
І відміна
Іменники чоловічого, жіночого і спільного родів із
закінченням -а, -я: вода, земля, Ілля, староста.
ІІ відміна Іменники чоловічого роду з нульовим закінченням та із
закінченням -о: рік, день, батько, Павло;
Іменники середнього роду із закінченням –о, -е, -я:
пекло, плече, знання.
ІІІ відміна Іменники жіночого роду з нульовим закінченням:
юність, ніч та іменник мати.
ІV відміна Іменники середнього роду із закінченням -а, -я, які при
відмінюванні мають суфікси –ат, -ят, -ен: дівча, лоша,
теля.
- А чи – У
в Р. відм. іменників ІІ відміни чоловічого роду
Закінчення – а мають:
Закінчення –у мають:
Назви чітко окреслених предметів або будов:
дуба, олівця, але: даху, плоту, каналу.
Назви речовин, матеріалу: воску, соку, меду,
але: хліба, вівса.
Усі істоти: загальні та власні назви людей,
за винятком збірних назв: професора, Івана,
але: народу, люду.
Назви установ, організацій, закладів: клубу,
університету, штабу.
Назви явищ природи: вітру, вогню, граду.
Географічні назви з наголошеним закінченням:
Києва, Донецька, Дніпра, але: Дону, Донбасу.
Назви мір довжини, ваги, часу, площі:
метра, кілограма, гектара, але: року, віку.
Назви почуттів, дій, ознак, явищ
суспільного життя: гніву, крику, героїзму,
спорту.
Назви збірних понять: загону, хору, базару.
Наукові та технічні терміни іншомовного
походження: квадрата, радіуса, суфікса.
Назви танків: гопака, козачка, тропака, але:
вальса –вальсу, але тільки: танцю, балету.
Іменники із значенням місця, простору:
краю, степу, але: хутора, берега, горба.
Географічні власні назви без наголосу на
закінченні: Дону, Донбасу, Єгипту.
Правопис складних іменників
Разом
1.Основа + О + основа: лісостеп
2. Основа + Е + основа: землемір
3. Дієслово + основа: горицвіт
4. Числівник + основа: шестиденка
5. Частина іншомовного слова +
основа: автосервіс
Окремо
1. Слово (професія)+ слово(професія):
лікар – еколог
2. Слово+ протилежне йому слово:
купівля – продаж
3. Перше слово, що підкрслює прикмету
чи особливість предмета, + головне
слово: дизель – мотор
4. Число + слово: 125 – річчя
6. Основа + основа + основа:
автомотогурток
5. Пів- + слово (власна назва):
пів – Києва
7. Фото-, радіо-, електро-, кіно- +
основа: фотоплівка
6. Віце-, обер- , лейб-, екс-, віце-, міні-, міді-,
максі- + слово: міні – твір
8. Пів-, напів-, полу-, спів- + слово
(загальна назва): півнеба,
полумисок.
7. Одиниця виміру + слово:
кіловат – година
8. Друга частина така, яку скорочено в
першому слові:
радіо- й телеапаратура
Правопис іменникових суфіксів
1. –ичк-, -ичок-:
у словах, що походять від слів із суфіксами –ик , -иц-:
вуличок – вулик, паличка – палиця.
- ечк-,
ечок-:
в інших випадках:
стежечка – стежка, пташечка – пташка.
2. - инн- – -інн-: в іменниках середнього роду, що означають збірні поняття:
гарбузиння, картоплиння, але: каміння, насіння.
3. -ив- - -ев-:
у словах, що позначають матеріал або продукт праці:
вариво, добриво, морозиво, але: марево (не матеріал і не продукт праці).
4. -енн -:
у віддієслівних іменниках середнього роду, в яких наголос падає на
корінь: звернення, напруження, піднесення.
-інн-:
в іменниках середнього роду , що утворюються від дієслів із голосним
основи И та І: горіти – горіння, носити – носіння.
5. – ович-:
при творенні чоловічих імен по батькові: Васильович, Іванович, але:
Лука – Лукич, Сава – Савич, Хома – Хомич, Ілля – Ілліч.
6. - івн-
при творенні жіночих імен по батькові від імен, що закінчуються на
будь-яку літеру, крім Й: Іван – Іванівна, Василь –Василівна.
- ївн-:
при творенні жіночих імен по батькові від імен на Й: Сергій – Сергіївна.
Прикметник
Самостійна частина мови, яка виражає ознаку предмета і
відповідає на питання який? чий?
Прикметники поділяються на якісні, відносні, присвійні;
змінюються за числами, родами (в однині) і відмінками ; належать
до твердої або м’якої групи, мають повну чи коротку форму; якісні
прикметники можуть мати ступені порівняння.
Початкова форма: називний відмінок однини чоловічого роду.
Синтаксична роль: узгоджене означення, іменна частина складеного
присудка.
Червонуваті зерна із калини
Кудись несе у дзьобі сивий птах.
Так землю – чорну землю України
Розносять по усіх материках.
(С. Пушик)
Чорну (землю) – прикметник, п. ф. чорний, якісний, однина, ж. р.,
Зн. відм., тверда група, повна форма, узгоджене означення.
Розряди прикметників
за значенням
якісні
відносні
присвійні
Ознаки предмета,
що можуть
виявлятися більшою
або меншою
мірою:
сильний – сильніший,
більш або менш
сильний,
найсильніший,
найбільш або найменш
сильний
Ознаки предмета,
за його відношенням
до місця, часу дії,
речовини, матеріалу,
національності:
міський (парк),
осінній (день),
вапняний (наліт),
скляний(посуд),
українська (мова)
Належність
предмета
кому-небудь
(чий? чия? чиє?
чиї?):
мамина (пісня),
батьків (заповіт),
лисяча (нора)
Ступені порівняння прикметників
Вищий ступінь
Проста форма: до основи прикметника додаємо суфікси -іш-, -ш-:
ясний – ясніший, солодкий – солодший.
Складена форма: слова більш, менш додаємо до прикметника:
ясний – більш (менш) ясний.
Найвищий ступінь
Проста форма: до простої форми вищого ступеня додаємо префікс най-:
ясніший – найясніший, солодший – найсолодший.
Складена форма: слова найбільш, найменш додаємо до прикметника:
ясний – найбільш (найменш) ясний.
Іноді прикметники найвищого ступеня утворюються за допомогою додавання до вищого
ступеня слів над усе, від усіх: солодший над усе, ясніший від усіх.
При утворенні ступенів порівняння в основі прикметників відбуваються
такі зміни:
1. Суфікси –к-, -ок-, -ек- випадають: солодкий – солодший, глибокий – глибший.
2. Приголосні г, ж, з чергуються на жч; с, ст змінюються на щ: дорогий – дорожчий,
дужий – дужчий, низький – нижчий, високий – вищий, товстий – товщий.
Форми вищого ступеня порівняння деяких прикметників утворюються від інших
основ :
гарний – кращий, поганий – гірший, великий – більший, малий – менший, добрий –
ліпший.
Правопис складних прикметників
Разом
1. Утворені із двох слів, з яких одне
головне, а друге залежне; між ними не
можна вставити сполучник і:
загальноосвітній (загальна освіта),
волелюбний (волю любити),
важкохворий (важко хворіти),
шестиразовий (шість разів).
2. Утворені від складних іменників,
що пишуться разом:
лісостеповий (лісостеп).
3. Прислівник + дієприкметник:
нижчепідписаний, але:
трохи вище зазначений –
(є пояснювальне слово).
Увага! Прислівник + відносний
прикметник, як правило,
не зливається
в одне слово з прикметником або
дієприкметником:
абсолютно сухий, суспільно корисний
Окремо
1. Утворені із двох незалежних одне від
одного слів, між якими можна
вставити сполучник і:
мовно-літературний,
російсько-український.
2. Утворені від складних
прикметників, що пишуться через
дефіс:
віце-президентський (віцепрезидент)
3. Військово-, воєнно-, + основа:
військово-морський, але:
військовозобов язаний.
4. Складні кольори та відтінки:
темно-зелений, але:
жовтогарячий, червоногарячий.
5. Назви смаків:
гіркувато-солоний.
6. Назви напрямків:
південно-західний.
7. Число + слово: 25- річний.
8. Прикметник + префіксальна дієслівна
частина: контрольно-вимірювальний.
Правопис прикметникових суфіксів
1. –ин-: у присвійних прикметниках, утворених від іменників І відміни і від назв
тварин, після приголосних (крім Й): баба – бабин, свекруха –
свекрушин, орел - орлиний.
- їн-: після голосних та апострофа: Марія – Маріїн, змія – зміїний.
2.
-ев-:
у прикметниках, які мають перед цим суфіксом м’який або шиплячий
приголосний і наголос падає переважно на основу слова:
березневий, грушевий.
-єв-:
у прикметниках, у яких перед суфіксом виступають м’які Н, Т або Й:
алюмінієвий, значеннєвий, життєвий.
-ов-
у прикметниках, які мають перед цим суфіксом твердий приголосний:
вітровий, кварцовий, казковий.
Числівник
Самостійна частина мови, яка означає число, кількість предметів
або їх порядок при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий?
Числівники бувають кількісні та порядкові; прості та складені;
кількісні змінюються за відмінками, а порядкові за числами, родами
(в однині) і відмінками.
Початкова форма: називний відмінок.
Синтаксична роль: кількісні числівники разом з іменником
виступають у ролі підмета, додатка, обставини; порядкові
числівники – у ролі означення, іменної частини складеного присудка.
Сьомого січня святкуємо Різдво.
Сьомого – числівник, п. ф. сьомий, порядковий,
простий, однина, ч. р., Р. відм., обставина.
Види числівників за значенням
Кількісні
(скільки?)
Цілі числа:
три, десять
Збірні числа:
троє, десятеро
Порядкові
(котрий?)
Дробові числа:
чотири сьомих,
одна десята
Неозначенокількісні: кілька,
багато
Види числівників за будовою
Прості
(з одного слова):
один, третій
Складені
(із двох та більше
слів): сорок два
Відмінювання кількісних числівників
від 5 до 20 та 30:
Н. шість
Р. шести (шістьох)
Д. шести (шістьом)
Зн. шість (шістьох)
Ор. шістьма (шістьома)
М. на шести (шістьох)
від 50 до 80:
шістдесят
шістдесяти (шістдесятьох)
шістдесяти (шістдесятьом)
шістдесят (шістдесятьох)
шістдесятьма (шістдесятьома)
на шістдесяти (шістдесятьох)
від 200 до 900:
двісті
двохсот
двомстам
двісті
двомастами
на двохстах
40, 90, 100 – в усіх відмінках, крім Н. і Зн. - закінчення –а: (сорока, ста).
Тисяча, мільйон, мільярд – як іменники, що належать до відповідних відмін.
Збірні числівники – як відповідні кількісні цілі числа (двоє – двох, двом, двома).
Дробові числівники – чисельник як кількісний числівник, знаменник – як
порядковий числівник (одна третя – однієї третьої, одній третій, одну
третю, однією третьою, на одній третій).
У складених кількісних числівниках відмінюються всі складові частини
(двісті тридцять шість – двохсот тридцяти шести.)
Відмінювання порядкових числівників
Усі порядкові числівники відмінюються як прикметники твердої групи,
крім числівника третій.
Н. четвертий
третій
Р. четвертого
третього
Д. четвертому
третьому
Зн. четвертий
третій
(четвертого)
(третього)
Ор. четвертим
третім
М. на четвертому
на третьому
(на четвертім)
(на третім)
У складених порядкових числівниках відмінюється лише останній
компонент ( двісті тридцять шостий – двісті тридцять шостого).
ЗАЙМЕННИК
Самостійна частина мови, яка вказує на предмети, ознаки, кількість,
але не називає їх; відповідає на питання хто? що? який? чий?
скільки?
Займенники поділяються на розряди: особові, зворотний, присвійні,
питальні, відносні, заперечні, вказівні, означальні, неозначені;
змінюються за відмінками, а деякі за числами і родами в однині.
Початкова форма: називний відмінок.
Синтаксична роль: може бути всіма членами речення.
Чим, чим, чим манить мене
Пташні твоєї спів,
Пахучий цвіт лісів?
(К. Малицька)
Чим – займенник, питальний, Ор. відм., додаток.
Твоєї – займенник, присвійний, однина, ж. р., Р. відм., означення.
Розряди займенників
Особові
я, ми, ти, ви, він, вона, воно, вони
Зворотний
себе
Відносні
хто, що, який, чий, котрий, скільки
Питальні
Хто?, що?, який?, чий?, котрий?, скільки?
Заперечні
ніхто, ніщо, нічий, ніякий, ніскільки
Неозначені
дехто, абиякий, деякий, хтось, що-небудь,хтозна-що
Вказівні
цей, той, такий, стільки
Присвійні
мій, твій, наш, ваш, їхній, свій
Означальні
всякий, весь, кожний, інший, сам, самий
Дієслово
Самостійна частина мови, яка означає дію предмета або стан і
відповідає на питання що робити? що зробити?
Дієслова мають постійні ознаки: вид (доконаний чи недоконаний),
перехідність, дієвідміну (І чи ІІ), спосіб (дійсний, умовний, наказовий);
непостійні ознаки: час (минулий, теперішній, майбутній), число, рід
(у минулому часі однини) , особу (у теперішньому та майбутньому часі).
Початкова форма: неозначена форма (інфінітив), закінчується на -ти.
Особливі форми дієслова: дієприкметник і дієприслівник.
Синтаксична роль: найчастіше буває присудком, але може виступати і
в ролі підмета, додатка, означення, обставини.
Як умру, то поховайте
Мене на могилі...
(Т. Шевченко)
Умру – дієслово, п.ф. умерти; доконаний вид, неперехідне, І дієвідм.,
дійсний спосіб; майбутній час, однина, І особа, присудок.
Поховайте – дієслово, п. ф. поховати; доконаний вид, перехідне, І
дієвідм., наказовий спосіб, множина, ІІ особа, присудок.
Перехідність (неперехідність) дієслів
У реченні вимагають додатка
у знахідному відмінку: доглядати (сад).
У реченні не вимагають додатка
у знахідному відмінку: сперечатися, сидіти.
Види дієслів
доконаний
що зробити?
написати, сказати
недоконаний
що робити?
писати, казати
Способи дієслів
дійсний
любив,
любить,
любитиме
умовний
любив би,
любила б,
любили б
наказовий
люби,
любімо,
любіть
Часи дієслів
минулий
теперішній
що робив? що робить?
що зробив?
працює,
працював,
виконує
виконав
майбутній
що зробить?
виконає
Дієвідміни дієслів:
у ІІІ особі множини
теперішнього і майбутнього часу
дієслова І дієвідміни мають закінчення –уть, -ють (пишуть); ІІ дієвідміни –ать, -ять (говорять)
Особливі форми дієслова
Дієприкметник
Виражає ознаку предмета за дією і
відповідає на питання який?
Бувають активні та пасивні.
Дієприслівник
Виражає додаткову дію, що
супроводить головну, виражену
дієсловом, і відповідає на питання
що роблячи? що зробивши?
Від дієслова мають
вид (доконаний чи недоконаний),
час (теперішній і минулий).
Від прикметника мають
число (однина – множина),
рід (тільки в однині),
відмінок.
Синтаксична роль: означення, іменна
частина складеного присудка.
Від дієслова мають
вид (доконаний чи недоконаний).
Від прислівника мають
незмінність.
Синтаксична роль: обставина.
Зеленіюче (поле) – дієприкм., п.ф.
зеленіючий; активний, недок. в.,
теп. ч., однина, с. р., Н. відм.,
означення
Співаючи – дієприсл., недок. в.,
обставина.
Зрозумівши – дієприсл., док. в.,
обставина.
Прислівник
Самостійна частина мови, яка виражає ознаку дії, стану, ознаку іншої
ознаки і відповідає на питання як? де? коли? навіщо? скільки?
Прислівники поділяються на групи за значенням
(якісно-означальні, способу дії, місця дії, часу дії, причини дії, мети дії,
міри і ступеня дії).
Прислівник – незмінна частина мови.
Синтаксична роль: обставина, неузгоджене означення, присудок у
безособових реченнях.
Набік життя, журбо дрібна!
Набік, марні тривоги!
(Б. Лепкий)
Набік – прислівник, місця дії, обставина.
Правопис прислівників
Разом
1. Прийменник+ прислівник, іменник,
прикметник, числівник, займенник:
віднині, безвісти, вдвоє, внічию.
2. Із кількох прийменників з будь-якою
частиною мови:
вдосвіта, навскоси.
3. Із кількох основ:
босоніж, ліворуч, нашвидкуруч.
4. Аби-, ані-, де-, чи-, що-, як-, з будьякою частиною мови:
абикуди, щомісяця.
Окремо
Через дефіс
1. Прийменник по- + прикметник,
займенник, числівник із суфіксами –И,
-е, -ому, -ему (-єму):
по-київськи, по-моєму, по-перше.
2. Із префіксами казна-, хтозна-, будь-,
та суфіксами –то, - небудь, -от, - таки:
казна-що, все-таки, коли-небудь.
3. Повтор слів або основ, однакових чи
протилежних за значенням:
сяк-так, ледве-ледве, більш-менш.
4. Повтор основи зі службовими
словами:
віч-на-віч, як-не-як, де-не-де.
1. Прислівникові сполуки прийменник + іменник, якщо між ними можна вставити слово:
без відома (без нашого відома), без сумніву (без жодного сумніву).
2. Прийменник по + збірний числівник: по двоє, по троє.
3. Прийменник + повний прикметник чоловічого(середнього) роду: в цілому, в основному
4. Іменник (у Н. в.)+ іменник (у Ор. в.): кінець кінцем.
5. Прийменник з іменником + прийменник з іменником: з боку на бік.
6. Основа + прийменик + основа: рік у рік, один в один.
Прийменник
Службова частина мови, яка служить для вираження зв’язків між
словами в реченні.
Прийменник здебільшого стоїть при іменнику (звідси й назва –
прийменник).
Види прийменників
За походженням
Похідні (вторинні):
перехід з інших частин мови
Непохідні (первинні)
без, в (у),на, про, за...
Край, близько, довкола. згідно з, за винятком...
За будовою
Прості
у, в, на, про. за...
Складні
(із двох простих)
Складені
(із двох слів)
поза, із-за, задля...
за винятком, згідно з...
Сполучник
Службова частина мови, яка служить для зв’язку однорідних членів і
частин складного речення.
Види сполучників
За будовою
Складені: тому що
Прості: і, а, та, але
За значенням
Сурядності
єднальні: і,й, та,
також
протиставні: а, але,
зате, проте, однак
розділові: чи, хоч,
або, то
Підрядності
часові: коли
мети:щоб,аби
причинові:бо.
тому що
допустові: хоч,
дарма.
умовні: якщо,
якби
наслідкові:так що
Порівняльні: як,
наче, мов. ніби
Частка
Службова частина мови, яка надає словам чи реченням певних
смислових чи емоційно-експресивних відтінків або служить для
творення морфологічних форм та нових слів.
Види часток
формотворчі:
хай, нехай,
би, б
заперечні:
не, ні, ані
модальні:
так, авжеж,невже, це, чи,
хіба, от, ось...
Правопис частки НЕ з частинами мови
Разом
Окремо
Без не не вживається
З часткою означають
одне поняття
Є протиставлення
Іменник
немовля, ненависть
неправда (брехня),
нещастя (лихо)
не друг, а ворог
Прикметник
немічний,
ненависний
невеликий (малий),
недорогий (дешевий)
не теплий, а холодний
Прислівник
незабаром,
нещадно
неважко (легко),
недалеко (близько)
не далеко, а близько
неабихто,неабищо
не абихто, а твій
В усіх інших випадках
не бачив, не читаю
Займенник
Дієслово
нехтувати,
ненавидіти
Є префікс недо-, що
означає неповну дію
недобачати
Дієприкметник
нечуваний,
непохитний
Без пояснювальних
З пояснювальними словами:
слів:нестихаючий шум
нестихаючий ніколи шум
Правопис частки НІ з частинами мови
Разом
Із заперечними прийменниками,
якщо після ні немає прийменника:
ніхто, нічий, ніякий
але: ні в кого, ні до якого
У словах, які без ні
не вживаються:
нікчемний, нісенітниця, нівечити
У заперечних прислівниках:
нізвідки, ніде, ніколи, нінащо
Окремо
У займенникових сполученнях,
якщо після ні є займенник
з прийменником:
ні до кого, ні з ким, ні на що
У стійких словосполученнях
без дієслова:
ні се ні те, ні туди ні сюди
Правопис часток
- бо,- но,- то,- от,- таки
Через дефіс
Коли частки підсилюють значення
окремого слова:
іди-бо, давай-но, якось-то, як-от
зробив-таки
Окремо
Якщо між словом і часткою
стоїть інша частка:
іди ж бо, чим би то, все ж таки
Частки аби -, ані -, чи -, що -, як - у складі будь-якої частини мови
пишуться разом:
абиякий, чимало, деколи, якщо,
але: поки що
Вигук
Особлива частина мови, яка виражає почуття, емоції,
волевиявлення мовця, спонукання до дії, не називаючи їх.
Вигуки не змінюються і членами речення не бувають.
Від вигуків слід відрізняти звуконаслідувальні слова: му-у-у,
тік-так, ку-ку.
Ці слова не виражають ні почуттів, ні спонукання до дії. Вони
не є частинами мови.
Повторювані вигуки пишуться через дефіс: ой-ой-ой, ох-хо-хо.
У реченні вигуки виділяються комами або знаком оклику.
Не виділяються комами вигуки, що стоять перед особовим
займенником, після якого йде звертання, а також вигуки о, ой,
після яких одразу стоїть звертання.
О, як чудесно навкруги!
(В. Сосюра)
О – вигук, виражає почуття захоплення.
Гетьте, думи, ви хмари осінні, тож тепера весна золота.
(Леся Українка).
Гетьте – вигук, виражає спонукання до дії.
Стилістичні засоби морфології
Кожна частина мови надає текстові стилістичного
забарвлення.
Іменник надає текстові грунтовності, розважливості.
Прикметник деталізує й увиразнює предмети, надаючи
емоційності та експресивності.
Числівник – стилістично нейтральне слово, іноді конкретизує
висловлювання в кількісних вимірах.
Займенник робить текст особистіснішим, інтимнішим.
Дієслово надає тексту динамічності, експресивності.
Прислівник деталізує й увиразнює перебіг подій.
Тести
Перевір себе!
Тест № 1
Самостійні іменні частини мови.
Тест № 2
Дієслово, його форми. Прислівник.
Тест № 3
Службові частини мови. Вигук.
Тест № 4
Складні випадки правопису різних
частин мови.
Відповіді для самоконтролю
містяться в кінці всіх тестів.
Тест № 1
Самостійні іменні частини мови
У кожному рядку тільки одна правильна відповідь, за яку можна
отримати один бал.
1. Позначте рядок, у якому всі слова самостійні частини мови:
а) двоє, верба, тепло, авжеж;
б) говорити, кремезний, зеленіючий, будь-де;
в) хтозна-який, четверо, бузок, старанно;
г) щирість, співати, дбаючи, терміновий.
2. Позначте рядок, у якому всі іменники чоловічого роду:
а) ведмідь, фламінго, кашне, дріб, аташе;
б) дріб, нежить, степ, собака, путь;
в) шимпанзе, Сочі, учитель, подорож, вермішель;
г) вінегрет, какаду, поні, біль, Сибір.
3. Позначте рядок, у якому всі іменники у формі Род. відмінка мають
закінчення –у:
а) дуб, стіл, інститут, гектар;
б) Буг, біль, сум, Донецьк;
в) вітер, мед, університет, хор;
г) народ, ромб, суфікс, хліб.
4. Позначте рядок, у якому всі прикметники – відносні:
а) вапняний, український, зимовий, сільський;
б) золотий, англійський, нічний, веселий;
в) срібний, охайний, лисячий, бабусин;
г) залізний, скляний, історичний, татків.
5. Позначте рядок, у якому правильно утворені всі форми ступенів
порівняння прикметників:
а) низький – нижчий, менш нижчий; найнижчий, найбільш низький;
б) поганий – поганіший, менш поганий; найпоганіший, найменш поганий;
в) дорогий – дорожчий, більш дорогий; найдорожчий, найбільш дорогий;
г) молодий – молодіший, менш молодий; наймолодіший, найменш молодий.
6. Позначте рядок, у якому всі слова – числівники:
а) четверня, обидві, тріо, вісімка;
б) обидва, півтора, четверо, одинадцять;
в) двоє, трійця, десяток, шістнадцятеро;
г) три, шість сьомих, десятеро, двійня.
Половина тесту № 1 – виконана!
7. Позначте речення, в якому числівник ужито в неправильній формі:
а) Відстань дорівнювала трьом тисячам восьмистам кілометрам.
б) У домашній книгозбірні було близько вісімдесяти книжок.
в) Матч почнеться о сімнадцятій годині.
г) Озеро Балхаш лежить на висоті трьохста шестидесяти двох метрів.
8. Позначте рядок, де числівник стоїть у правильній формі:
а) Р. в. ста семидесяти чотирьох;
б) Д. в. стам сімдесяти чотирьом;
в) Ор. в. ста сімдесятьма чотирма;
г) М. в. на стах сімдесяти чотирьох.
9. Позначте рядок, у якому всі слова – займенники:
а) хто, хтозна-який, нічого, вона, коли-небудь;
б) сам, себе, я, інший, хтозна-як;
в) самий, весь, ніхто, цей, десь;
г) таке, жоден, кожний, щось, мій.
Легко чи важко? Будь уважним і прямуй упевнено далі!
Бажаю успіхів!
10. Позначте рядок, у якому всі займенники – означальні:
а) всякий, весь, кожний, інший, сам, самий;
б) весь, всякий, інший, кожний, який, такий;
в) інший, самий, весь, цей, той, якийсь;
г) інший, самий, сам, весь, ніякий, ваш.
11. Позначте рядок, у якому всі іменники належать до ІV відміни:
а) лоша, мавпеня, зілля, земля, лисеня;
б) жабеня, теля, обличчя, кишеня;
в) кошеня, теля, жабеня, порося;
г) каченя, листя, вугілля, волосся.
12. Позначте речення, в якому іменник виступає в ролі присудка:
а) Чужих країв ніколи я не бачив... (В. Симоненко).
б) Пролетіли дні короткі... (О. Олесь)
в) Сила та розум – краса людини. (Нар. творчість)
г) Стоїть явір над водою, в воду похилився... Т. Шевченко).
Вітаю! Тест № 1 – виконано!
Тест № 2
Дієслово, його форми. Прислівник
1. Позначте рядок, у якому всі частини мови – дієслова:
а) співати, читайте, сидять, знайшовши;
б) вийдіть, сказав би, контролювати, створений;
в) зігріти, обміняв, заощаджуєш, вишитий;
г) перенесе, називав би, навчатимеш, пишіть.
2. Установіть відповідність між різними формами дієслова та їхніми назвами:
А змерзле
1 безособова форма
Б хочеться
2 неозначена форма
В читаючи
3 дієприкметник
Г заповідати
4 дієвідмінювана форма
5 дієприслівник
3. Позначте рядок, у якому всі дієслова належать до першої дієвідміни:
а) читати, розуміти, малювати, боротися;
б) хотіти, писати, готувати, бачити;
в) будувати, ходити, клеїти, сидіти;
г) жити, обгортати, робити, сіяти.
4. Позначте речення, в якому дієслово стоїть у простій формі майбутнього
часу першої особи однини:
а) Ні! Я жива! Я буду вічно жити!
б) Як виросту – збудую хату.
в) Любо ти спатимеш, поки не знатимеш, що то печаль.
г) Любо в гаю соловейко виспівує.
5. Позначте речення, в якому дієслово стоїть у формі наказового способу
другої особи однини:
а) Схаменіться! Будьте люди, бо лихо вам буде.
б) Гей, вдарте в струни, кобзарі!
в) Бережімо і плекаймо мову так, як мати береже дитя.
г) Спи, мій малесенький, спи, мій синок!
6. Позначте речення, в якому є перехідне дієслово:
а) О мово рідна! Їй гаряче віддав я серце не дарма.
б) Розцвітай же, слово, і в родині, і у полі...
в) Ніжно вплітається в гомін Дніпра добре і щире Тарасове слово.
г) Яке то щастя – бути українцем.
Молодець! Так тримати!
Ти подолав половину тесту № 2!
7. Позначте рядок, у якому всі дієприкметники – активні:
а) зеленіючий, оживаючий, засохлий, написаний;
б) замерзлий, пожовклий, чаруючий, лежачий;
в) сидячий, почорнілий, битий, звалений;
г) вишитий, згорблений, накреслений, сказаний.
8. Позначте рядок, у якому від усіх дієслів можна утворити дієприслівники
доконаного виду:
а) створити, сказати, заробити, замислитися;
б) заговорити, прибити, заходити, читати;
в) намалювати, вийти, знайомити, крокувати;
г) вивчити, вразити, формувати, оформити.
9. Установіть відповідність між прислівниками ті їхніми розрядами за
значенням:
А нашвидкуруч
1 мети дії
Б навмисне
2 часу дії
В навесні
3 місце дії
Г на-гора
4 способу дії
5 причини дії
10. Позначте рядок із правильним твердженням:
а) за родами змінюються дієслова наказового способу;
б) дієприслівник – незмінна частина мови;
в) прислівник – змінна частина мови;
г) дієприслівник – незмінна форма дієслова.
11. Позначте речення, в якому дієслово виступає в ролі підмета:
а) Соловейковий спів навесні ллється в гаю, в зеленім розмаю. (Леся Українка).
б) Хотіла б я піснею стати у сюю хвилину ясну. (Леся Українка).
в) Лиш боротись – значить жить! (І. Франко).
г) Не співайте мені сеї пісні, не вражайте серденька мого! (Леся Українка).
12. Позначте рядок, у якому правильно визначені граматичні ознаки
дієприкметника:
а) на вишитому (рушникові) - пасивний, док. вид, теп. час, однина, ч. р., Д. відм.;
б) чаруючу (пісню) - активний, док. вид, теп. час, однина, ж. р., Зн. відм.;
в) засохлих (трав) - активний, док. вид, мин. час, множина, Р. відм.;
г) над написаною (тезою) - пасивний, док. вид, мин. час, однина, ж. р.,
М. відм.
Вітаю! Тест № 2 – завершено!
Тест № 3
Службові частини мови. Вигук
1. Позначте рядок, де всі слова – службові частини мови:
а) нехай, добре, який, і.
б) з-поза, весь, що, неси-но;
в) з-поміж, ані, ох-ох, гей;
г) із-за, зате, ж, невже.
2. Позначте рядок, де всі службові частини мови – сполучники:
а) а, і, за, ж;
б) й, також, проте, щоб;
в) чи, однак, бо, тільки;
г) авжеж, ой, чи...чи, та.
3. Установіть відповідність між сполучниками та їхніми характеристиками:
А зате
1 сурядності, єднальний
Б наче
2 сурядності, розділовий
В або
3 підрядності, причиновий
Г тому що
4 сурядності, протиставний
5 підрядності, порівняльний
4. Позначте рядок, де всі службові слова – сполучники сурядності:
а) і, але, та, аби.
б) чим...тим, і, чи...чи, бо;
в) також, або, однак, та;
г) ніж, ні...ні, так що, зате.
5. Позначте речення, в якому є похідний прийменник;
а) Мій рідний край – Донеччина.
б) За селом шелестіли хліба.
в) Життя квітів починається з пролісків.
г) Край берега росли верби.
6. Позначте рядок, де всі службові слова – сполучники підрядності:
а) же, та, так що, ані;
б) так що, адже, бо, ніби;
в) тому що, наче, але, зате;
г) як тільки, немов, ніж, однак.
Крокуймо далі!
Ти подолав половину тесту № 3!
7. Позначте рядок, де сполучник сурядності поєднує однорідні члени речення:
а) Не дорікати слово я дала, і в відповідь на тяжку постанову ти дав колючу гілочку
тернову. (Леся Українка).
б) Устами я слова ці промовляю, а в серці їх нема... (Леся Українка).
в) Прилинь до мене, чарівнице мила, і запалай зорею надо мною! (Леся Українка).
г) Може, квіти зійдуть – і настане ще й для мене весела весна. (Леся Українка).
8. Позначте рядок із частками:
а) невже, таки, навіть, ані;
б) тільки, також, таке, бодай;
в) весь, хіба, так, то;
г) бо, но, нехай, уже.
9. Позначте рядок із реченням, у якому модальна частка служить для
ствердження:
а) І, може, тоді завітає та доля жадана до нашої рідної хати... (Леся Українка).
б) Спи ж ти, малесенький, поки є час! (Леся Українка).
в) Так! Я буду крізь сльози сміятись! (Леся Українка).
г) Пісні соловейкові дзвінко-сріблясті! Невже ви замовкли, минули? (Леся Українка).
10. Позначте рядок із формотворчими частками:
а) нехай, ж, би, ні;
б) ані, б, хай, таки;
в) то, от, б, би;
г) хай, нехай, б, би.
11. Установіть відповідність між службовими словами та їхніми
характеристиками:
А що
1 сполучник, сурядності, розділовий
Б навіть
2 частка, модальна, підсилювальна
В із-за
3 сполучник, підрядності, причиновий
Г бо
4 прийменник, складний, похідний
5 сполучник, підрядності, з ясувальний
12. Позначте речення з вигуком:
а) І все отак зозулі: ку-ку, ку-ку.
б) О земле! Велетнів роди!
в) Ура чулося з усіх боків.
г) А годинник усе: тік-так.
Вітаю! Ти виконав тест № 3!
Молодець!
Тест № 4
Складні випадки правопису різних частин мови
1. Позначте рядок, у якому всі слова з не пишуться разом:
а) у нього не/має відповіді, не/можна, не/можливо, не/молодий;
б) не/серйозний підхід, не/назване прізвище, далеко не/ідеальний, не/зачинено;
в) не/люба, автор не/відомий, але талановитий, не/здужати, не/цікавий дитині;
г) не/обговоривши план, ще не/закріплений, він не/має відповіді, не/розуміти.
2. Позначте рядок, у якому всі слова з не потрібно писати окремо:
а) не/швидко, не/знати, не/вгамовний, не/добре;
б) не/читати, не/дочувати, не/друг, не/ясний;
в) не/великий, а малий, не/любити, не/прочитана мною книга, не/треба;
г) не/маю, не/мовля, не/прочитана книга, не/багато.
3. Позначте рядок, у якому всі слова з ні треба писати разом:
а) ні/що, ні/до/чого, ні/сенітниця, ні/де;
б) ні/кому, ні/в/чому, ні/вечити, ні/куди;
в) ні/яково, ні/трохи, ні/скільки, ні/кчемний;
г) ні/коли, ні/туди ні/сюди, ні/з/ким, ні/чий.
4. Позначте рядок, у якому всі складні слова пишуться через дефіс:
а) перекоти/поле, вело/трек, екс/президент, лікар/терапевт;
б) міні/футбол, пів/Європи, гіркувато/солоний, тишком/нишком;
в) світло/сірий, пів/Києва, хліб/сіль, фото/монтаж;
г) пів/ящика, соціо/лінгвістика, соціал/демократ, право/бережний.
5. Позначте рядок,у якому всі складні слова треба писати разом:
а) полу/мисок, дерево/обробний, сільсько/господарський, міні/диктант;
б) тьмяно/жовтий, пів/лимона, термо/ядерний, жовто/гарячий;
в) глухо/німий, поза/торік, радіо/пеленг, вакуум/апарат;
г) середньо/вічний, пройди/світ, крило/подібний, багато/тисячний.
6. Позначте рядок, у якому всі прислівники пишуться через дефіс:
а) кінець/кінцем, по/київськи, сам/на/сам, як/таки;
б) віч/на/віч, все/таки, на/гора, по/твоєму;
в) казна/де, з/діда/прадіда, рік/у/рік, мимо/хіть;
г) ледве/ледве, де/не/де, без/вісти, в/літку.
7. Позначте рядок, у якому всі прислівники пишуться разом:
а) в/літку, на/в/присядки, до/дому, горі/лиць;
б) з/рання, на/весні, по/части, без/сумніву;
в) на/жаль, по/переду, в/зимку, по/перше;
г) в/перше, не/вимовно, до/вподоби, по/за/торік.
8. Позначте рядок, у якому всі прислівники треба писати окремо:
а) без/угаву, в/міру, з/переляку, з/верху;
б) на/жаль, на/щастя, до/вподоби, на/бігу;
в) по/змозі, як/треба, без/наміру, на/гора;
г) о/там, під/ряд, за/в/вишки, по/двоє.
9. Позначте рядок, у якому всі слова пишуться через дефіс:
а) казна/який, будь/що, іди/бо, іди/ж/бо;
б) все/таки, неси/но, як/от, який/небудь;
в) якось/то, читай/но, хтозна/чий, аби/який;
г) де/який, хто/сь, все/ж/таки, яким/би/то.
10. Позначте рядок, у якому в усіх суфіксах іменників пишеться буква и:
а) прагн...ння, кош...чок, квасол...ння, печ...во;
б) глиб...на, буряч...ння, нас...ння, мар...во;
в) мереж...во, стеж...чка, сон...чко, серед...на;
г) мороз...во, картопл...ння, нос...чок, вул...чка.
11. Позначте відповідь, яку вважаєте правильною:
а) У прикметниках груш...вий, палац...вий пишеться суфікс -ев-;
б) У жіночих іменах по батькові, утворених від імен Сергій, Юрій, пишеться суфікс -івнв) У прикметниках кварц...вий, вітр...вий пишеться суфікс -ов-;
г) У чоловічих іменах по батькові, утворених від імен Лука, Ілля, Ігор, пишеться суфікс
-ич-.
12. Позначте відповідь, яку вважаєте неправильною:
а) Суфікс -ов- незалежно від наголосу вживається у прикметниках, які мають перед
цим суфіксом твердий приголосний.
б) Тільки в іменнику марево пишемо суфікс -ев-;
в) Чоловічі імена по батькові утворюються тільки за допомогою суфікса -ович-;
г) Іменники, що позначають продукт праці або її результат, пишуться із суфіксом -ив-.
Вітаю! Ти виконав тест № 4!
Відповіді для самоконтролю
тестів
Тест № 1
1. в); 2. г); 3. в); 4. а); 5. в); 6. б); 7. г); 8. в); 9. г); 10. а); 11. в); 12. в).
Тест № 2
1. г); 2. А - 3, Б - 1, В - 5, Г - 2; 3. а); 4. б);
9. А - 4, Б - 1, В - 2, Г - 3; 10. г); 11. в); 12. в).
5. г);
6. а);
7. б);
8. а);
Тест № 3
1. г); 2. б); 3. А - 4, Б - 5, В - 2, Г - 3; 4. в);
5. г);
9. в); 10. г); 11. А - 5, Б - 2, В - 4, Г - 3; 12. б).
6. б);
7. в);
8. а);
Тест № 4
1. в); 2. в); 3. в); 4. б); 5. г); 6. б); 7. а); 8. б); 9. б); 10. г); 11. в); 12. в).
Різнорівневі завдання
Обери рівень, який можеш виконати !
Блок № 1
Самостійні іменні частини мови.
Блок № 2
Дієслово, його форми.
Прислівник.
Блок № 3
Службові частини мови. Вигук.
Відповіді для самоконтролю
в кінці всіх блоків завдань.
Блок № 1
Самостійні іменні частини мови
Репродуктивний рівень
1. Визначте рід іменників, підбираючи до них прикметники.
Багаття, рева, подорож, меню, ворота, кенгуру, фрау, біль,
вермішель, дріб, рояль, міс, пюре, цеце, какаду, ножиці, кашне,
Тбілісі, Онтаріо, Сочі, путь, собака, тюль, фламінго, бюро, шосе,
гроші, мадам, аташе.
2. Запишіть спочатку кількісні, а потім порядкові числівники.
Четвертий, шеститисячний, дванадцятеро, три четвертих, тисяча,
мільйон, сто сорок сьома, двадцять чотири, нуль, одна десята.
3. Розподіліть прикметники на розряди за значенням.
Зелений, добрий, Ольжин, німецький, заячий, цегляний, дрібний,
вродливий, сестрин, неньчин, молодий, степовий, приморський,
злий.
4. Визначте розряди займенників.
Який, когось, твій, казна-що, нічий, жоден, кожен, весь, хто, собою,
нас, ця, таке, у неї, моя.
Конструктивний рівень
1. Утворіть від прикметників (де можливо) ступені порівняння.
Дорогий, малий, короткий, товстий, поганий, вузький, премудрий,
дужий, великий, гарний, добрий, високий, кришталевий, ясний,
біленький.
2. Поставте, де треба, дефіс.
Пів(Києва), пів(лимона), високо(художній), світло(голубий),
жовто(гарячий), хліб(сіль), м’ясо(молочний), казна(який),
міні(спідниця), лейб(гвардія), виставка(продаж), Дніпро(ріка).
3. Поставте іменники 2 відміни в родовому відмінку, обґрунтовуючи
вживання закінчень – а(-я) чи -у(-ю).
Будинок, народ, біль, вітер, мед, диктант, університет, хліб, підручник,
інститут, сніг, дощ, горизонт, город, горщик, дизайнер, дрізд, друг, крик,
гнів, модуль, плакат, прапор, шар, шарф, чай.
4. Запишіть числівники словами. Зробіть морфологічний розбір
виділених слів.
У школі не було 64 учнів. Учитель займається із 37 учнями. 16 школам
придбано нові підручники. Наша домашня книгозбірня нараховує
понад 480 книжок.
5. Відредагуйте тексти.
Мати – земле моя!.. В біло-рожевому вінку з весняних квітів, у
смарагдовій накидці із зелених шат, у золотавому багрянці щедрої
осінню – ти завжди сама прекрасна. Варто тобі лише захотіти, і
безкрайня похмура степ усміхнеться барвистою веселкою квітів, у
пустині потянуться к сонцю зелені паростки, напіняться соком
виноградні грона. Ти божество!.. Звін струмків нагадує твій сміх, шелест
листя в гаю нагадує твоє легке дихання, повнозерний колос нагадує
твою щедрість…
(С. Кургузов)
Калиновою, солов’їною опоетизували прекрасну українську мову
поети. Це неповторна мова Шевченко і Франко, Лесі Українці і
Коцюбинського, Тичини і Сосюри, Рильський і Малишко. Українська
мова – одна з самих розвинених у мирі. Вона має величезний
лексичний фонд, багату синоніміку.
Українську мову уважають у світі. Тисячі томів мирової літератури
видано на українській мові.
(Є. Чак)
Творчий рівень
1. З поданими словами складіть речення, які б доводили різницю в
їхньому стилістичному вживанні.
Професор, професорка, професорша.
2. За допомогою стилістичних засобів морфології надайте тексту
емоційності та експресивності.
Весняні квіти
Пролісок – перша квітка весни. Ще не зійде сніг, а вже крізь скоринку
пнеться його паросток. Сьогодні це біло-жовтуватий хвостик, завтра це
біло-зелена гостриця, післязавтра це вже листок із стрілкою всередині. Ще
за день брунька на кінці стрілочки розквитає так густо, що земля стає біла
від цвіту.
І негайно ж заквітовує ряст. Це вже весна. Квіти рясту фіалкові. І хоча тіло
квітки ще тверде, готове до опертя холоду й негоді – її дух вже весняний.
Вона вже пахне.
Потім з’являється жовтий козелець. Це вже повна весна. Квітка така, як
сонце. Дух від неї йде не сильний, але це вже аромат. І росте козелець
вже не з чорної землі. Довкола нього не тільки торішнє листя, а й трава.
Над козельцем уже схиляється зелена брость і молода парость.
(Ю. Смолич).
Блок № 2
Дієслово, його форми. Прислівник
Репродуктивний рівень
1. Розподіліть дієслова за дієвідмінами (І чи ІІ).
Святкувати, ненавидіти, бачити, боротися, хотіти, сидіти, креслити, сіяти, ходити,
носити, творити, казати, гуляти, брати.
2. Серед поданих слів випишіть спочатку активні, а потім пасивні
дієприкметники.
Вражений, помічений, гордий, тремтячий, несказаний, нездійсненний, дзвенячий,
солоний, білий, дзвінкий, посолений, побілений, міцніючий, незчислений, міцний,
незчисленний, затихаючий.
3. Розподіліть слова на чотири групи: 1) дієприслівники; 2) особові форми
дієслова; 3) інфінітив; 4) безособові форми дієслова.
Падають, повигинавши, похолодало, похолодати, атакуючи, не спиться,
журячись, хочеться, хотіти, хочемо, маючи, маєш, мати, злившись,
злити, зливаємо, вечоріло, вечоріти, добудувавши, будуєте, будувати.
4. Визначте приналежність прислівників до відповідної групи за значенням.
Завчасно, нізвідки, голіруч, тричі, зопалу, з переляку, поблизу, навпомацки,
забагато, навмисне, сумно, наперекір, завжди, згори, ненароком, погано,
надзвичайно, мало, зненацька.
Конструктивний рівень
1. Утворіть можливі форми активних дієприкметників теперішнього часу та
пасивних дієприкметників минулого часу.
Оживати, бити, діяти, тремтіти, загострити, біліти, білити, палати, сказати,
чарувати, дрижати, сидіти.
2. Розкрийте дужки. Зробіть морфологічний розбір виділених слів.
Мені поля задумливо шептали свої ніким (не)співані пісні (В. Симоненко).
Ніхто (не)має більшої любові, як той, хто душу поклав за друзів (Леся Українка).
І не всі теореми доведені, (не)дочитані всі казки (Б. Олійник).
Хай розквітне веселково у (не)виданій красі наша мова калинова, наче сонце у росі
(П. Тичина).
Я (не) люблю, коли кричать, (не)навиджу, коли лякають...(В. Коротич)
3. Запишіть прислівники, знявши риски.
По/донецьки, по/перше, по/підтинню, будь/що/будь, в/решті/решт, з/давніх/давен,
на/швидку/руч, мало/по/малу, хтозна/як, до/речі, до/вподоби, на/весні, на/жаль,
час/від/часу, кінець/кінцем, все/ж/таки, по/моєму, по/переду, до/низу, на/бік,
ліво/руч, без/упину, раз/у/раз, по/козацьки, по/заду, аби/як, де/коли.
4. Від поданих дієслів утворіть можливі форми дієприслівників.
Говорити, написати, зрозуміти, очікувати, намазати, підбадьорити, жонглювати,
зненавидіти, служити, сховати, народитися, боротися.
5. Відредагуйте речення.
Повертаючись з лижної прогулянки, нас у дорозі застала снігова буря.
Приїхавши в село, нас вразила краса навколишньої природи.
Прийшовши на стадіон, матч уже давно розпочався.
Сидячи в парку, до нас підійшли товариші з сусідньої школи.
Прочитавши довгожданого листа, на очах у матері виступили сльози
радості.
6. Перекладіть словосполучення українською мовою.
Поседевшие волосы, волнующее впечатление, пылающий костер,
почерневшее небо, зеленеющее поле, засохшее дерево, пожелтевшие
листья, любящая мать, нагруженная лодка, собранные вещи,
орошенные поля, одержанная победа.
Творчий рівень
1. Запропоновані слова введіть у речення так, щоб в одному випадку
вони вживалися як прийменники, а в другому – як прислівники.
Збоку, попереду, поблизу, навколо, близько.
2. Введіть у текст дієприкметники, дієприслівники та прислівники,
доповнивши його 3- 4 реченнями відповідно до змісту.
Степ улітку
Мигтить повітря. Буйніє поле, пахне материнка, полин. Хліба
виніжуються та переливаються на сонці. Стебла стоять високі та рівні.
Видніються блакитно-бузкові голівки блавату та паленіючі лиця польового
маку. Край балки синьооко сміється петрів батіг. А ти біжиш назустріч
сонцю та новому дню.
Блок № 3
Службові частини мови. Вигук
Репродуктивний рівень
1. Розподіліть подані слова на чотири групи: 1) прийменники, 2) сполучники,
3) частки, 4) вигуки.
через, про, ой, щоб, бодай, тільки, адже, аби, ані, же, нехай, якби, згідно з, ох.
2. Випишіть речення із сполучниками сурядності, які поєднують прості
частини складного речення.
Німіє степ і тьмариться. (С. Васильченко).
Плине час, і немає зворотних стежин. (П. Тичина).
Освіченість, милосердя, великодушність, справедливість, постійність і цнотливість
– ось ціна наша і честь. (Г. Сковорода).
Я стаю ніби меншим, а навколо більшає, росте і міниться увесь світ.
(О. Довженко).
3. Випишіть речення, в яких є модальні частки.
Полетіла б я до тебе, та крилець не маю. (Нар. творчість)
Дзвеніть же, співи голосні, цвітіть, квітки мої. (В. Сосюра).
Хіба ревуть воли, як ясла повні? (Панас Мирний).
Що за золота у вас дитина! (А. Тесленко).
Тільки в праці невтомній крилатим стаєш. (В. Сосюра).
4. Випишіть речення з похідними прийменниками.
Довкола цвіли дерева, співали птахи. У лісах довкола села паслися корови і воли.
Кругом школи ростуть стрункі тополі. Шумить кругом життя.
Я добре бачив дівчину, яка сиділа навпроти. Навпроти парку знаходиться
крамниця.
Конструктивний рівень
1. Розкрийте дужки.
Тільки(б), той(таки), що(ж)до, (а)все(ж)таки, але(ж), (ні)скільки, ходи(но), коли(ж)то,
де(б)то, авже(ж), начеб(то), адже(ж).
2. Запишіть правильно, знявши риску.
Вівці не/лічені; не/здійснена мрія; не/здійснена мною мрія; не/знаючи броду;
не/великий, а малий сад; не/начебто; ні/до/кого; ні/так/ні/сяк; ні/що; не/зшитий одяг;
одяг не/зшитий; не/дооцінити ворога; не/погано зроблений; не/друг; не/сміливий.
3. Зробіть морфологічний розбір виділених слів.
Найперша й найголовніша ознака індивідуальності народу – це його мова. У
першу чергу в мові відбито характер народу, його історію, і не за два-три століття, а
за цілі тисячоліття і за ті часи, коли народ ще був племенем і розмовляв тією
мовою, - малорозвиненою тоді, - яка, розвиваючись, переходячи через різні
суспільні формації, передаючись від покоління, увійшла в основу сучасної мови,
збагаченої всіма попередніми соціальними укладами.
4. Поставте, де треба, кому або знак оклику при вигуках.
Овва Значить ти тепер прудкіший зробився? (І. Франко) О діти Найсвітліша мрія
наша. (П. Тичина). Ах скільки радості, коли ти любиш землю. (П. Тичина). Ой де ж
бо ти, воле, ти, зоре таємна? (Леся Українка). О сліз таких вже вилито чимало, країна ціла може в них втопитись. (Леся Українка). Ой ти дівчино, з горіха зерня,
чом твоє серденько колюче терня? (І. Франко).
5. Відредагуйте речення.
Моя матуся – вчитель по спеціальності.
Батьківські збори відбудуться в шістнадцять годин.
Ми отримали необхідні знання по фізиці.
З обох берегів Раставиці тягнуться сукупні городи та левади.
Із-за негоди наш рейс відмінили.
Одинадцятикласники отримали бали високого та достатніх рівнів по
диктанту.
Наше місто розташоване в двадцяти кілометрах від обласного центру.
Учитель запитала у учнів відоме їм про життя Лесі Українки.
6. Перекладіть словосполучення українською мовою.
Сделать по просьбе, состояться при любой погоде, ходить по полям,
плыть по течению, смеяться над другом, послать за водой, чемпионат по
футболу, написать по собственному желанию, пойти по делам, согласно
приказу, на протяжении года, в семь часов утра.
Творчий рівень
1. Доповніть речення, ввівши в них сполучники сурядності або
підрядності.
Погода стояла тепла і сонячна.......................................
Поїдемо на екскурсію до музею......................................
Навчити людину бути щасливою не можна.....................
Ліс – не школа....................................................................
Співає соловейко в гаю ...................................................
Погано жити.........................................................................
2. Введіть у текст модальні частки, доповнивши його 3-4 реченнями
відповідно до змісту.
Моя країна! Добре знаємо ми її? Ні. Щоб збагнути велич рідного краю,
слід побачити все своїми очима. А для цього треба мандрувати. Можна,
звичайно, пішки по країні пройти або на коні проїхати. А можна на
автомобілі, поїзді чи теплоході. А ще краще літаком облетіти землюматінку зі сходу на захід, із півночі на південь.
Відповіді для самоконтролю
різнорівневих завдань
Блок № 1
Репродуктивний рівень
1. Велике багаття (с.р.), мала рева і малий рева (спільний рід), цікава подорож (ж.р.),
залізні ворота ( - ), австралійський кенгуру (ч. р.), красива фрау (ж. р.), сильний біль
(ч. р.), смачна вермішель (ж. р.), десятковий дріб (ч. р.), старий рояль (ч. р.), гарна
міс (ж. р.), картопляне пюре (с. р.), різноока цеце ж. р.), строкатий какаду (ч. р.),
залізні ножиці ( - ), тепле кашне (с. р.), сонячне Тбілісі (с. р.), велике Онтаріо (с. р.),
курортне Сочі (с. р.), далека путь (ж. р.), великий собака (ч. р.), тонкий тюль (ч. р.),
рожевий фламінго (ч. р.), довідкове бюро (с. р.), широке шосе (с. р.), паперові гроші
( - ), успішна мадам (ж. р.), військовий аташе (ч. р.).
2. Кількісні: дванадцятеро, три четвертих, тисяча, мільйон, двадцять чотири, нуль,
одна десята. Порядкові: четвертий, сто сорок сьома, шеститисячний.
3. Якісні: зелений, добрий, дрібний, вродливий, молодий, злий. Відносні: німецький,
цегляний, степовий, приморський. Присвійні: Ольжин, заячий, сестрин, неньчин.
4. Який, когось – відносні, твій – присвійний, казна-шо – неозначений, нічий –
заперечний, жоден – означальний або заперечний, кожен, весь – означальні, хто –
відносний, собою – зворотний, нас – особовий, ця, таке – вказівні, у неї – особовий,
моя – присвійний.
Конструктивний рівень
1. Дорогий – дорожчий, більш дорогий; найдорожчий, найбільш дорогий.
Малий – менший, менш малий; найменший, найменш менший.
Короткий – коротший, менш короткий; найкоротший, найменш короткий.
Товстий – товщий (товстіший), більш товстий; найтовщий (найтовстіший),
найбільш товстий.
Поганий – гірший, менш поганий; найгірший, найменш поганий.
Вузький – вужчий, менш вузький; найвужчий, найменш вузький.
Дужий – дужчий, більш дужий; найдужчий, найбільш дужий.
Великий – більший, більш великий; найбільший, найбільш великий.
Гарний – кращий, більш гарний; найкращий, найбільш гарний.
Добрий – ліпший (добріший), більш добрий, найліпший (найдобріший), найбільш
добрий.
Високий – вищий, більш високий; найвищий, найбільш високий.
Ясний – ясніший, менш ясний; найясніший, найменш ясний.
Від прикметників премудрий, кришталевий, біленький ступені порівняння
не утвоюються.
2. Пів-Києва, півлимона, високохудожній, світло-голубий, жовтогарячий, хліб-сіль,
м’ясо-молочний, казна-який, міні-спідниця, лейб-гвардія, виставка-продаж,
Дніпро-ріка.
3. Будинку, народу, болю, вітру, меду, диктанту, університету, хліба, підручника,
інституту, снігу, дощу, горизонту, городу, горщика, дизайнера, дрозда, друга,
крику, гніву, модуля, плаката, прапора, шару, шарфа, чаю.
4. У школі не було шістдесяти чотирьох учнів. Учитель займається із тридцятьма сьома
(сімома) учнями. Шістнадцяти (шістнадцятьом) школам придбано нові підручники. Наша
домашня книгозбірня нараховує понад чотирьохсот вісімдесяти книжок.
5.
Мати – земле моя!.. В біло-рожевому вінку з весняних квітів, у
смарагдовій накидці із зелених шат, у золотавому багрянці щедрої
осені – ти завжди прекрасна. Варто тобі лише захотіти, і безкрайній
похмурий степ усміхнеться барвистою веселкою квітів, у пустелі
потягнуться до сонця зелені паростки, напіняться соком виноградні
грона. Ти божество!.. Дзвін струмків нагадує твій сміх, шелест листя в
гаю - легке дихання, повнозерний колос - щедрість…
(С. Кургузов)
Калиновою, солов’їною назвали прекрасну українську мову поети. Це
неповторна мова Шевченка й Франка, Лесі Українки й Коцюбинського,
Тичини й Сосюри, Рильського й Малишка. Вона – одна з
найрозвиненіших у світі. Українська мова має величезний лексичний
фонд, багату синоніміку. Її поважають у світі. Тисячі томів світової
літератури видано українською мовою. (Є. Чак).
(Є. Чак)
Творчий рівень
1. Професор Загнітко А. П. завідує кафедрою української мови Донецького
національного університету. (Стилістично нейтральне слово). Студенти із
задоволенням слухали лекції професорки В. Соболь. (Вживається в
розмовному й художньому стилях). Ми вперше бачимо цю професоршу!
(Вживається тільки в розмовному стилі).
2.
Весняні квіти
Пролісок – перша квітка весни. Ще не зійде сніг, а вже крізь весняну снігову
скоринку пнеться його цупкий паросток. Сьогодні це біло-жовтуватий хвостик,
завтра це біло-зелена гостриця, післязавтра це вже довгий зелений листок із
тоненькою стрілкою всередині. Ще за день брунька на кінці стрілочки розквітає так
густо, що земля стає біла від рясного цвіту.
І негайно ж заквітовує ряст. Це вже весна. Квіти рясту фіалкові. І хоча тіло
квітки ще тверде, готове до опертя холоду й негоді – її дух уже ніжний, теплий,
весняний. Вона вже пахне.
Потім з’являється жовтий козелець. Це вже повна весна. Квітка така гаряча, як
сонце. Дух від неї йде не сильний, але це вже справжній аромат. І росте козелець
вже не з чорної землі. Довкола нього не тільки торішнє пріле листя, а й яскравозелена трава. Над жовтим козельцем уже схиляється зелена брость і молода
парость.
(Ю. Смолич).
Репродуктивний рівень
1. І дієвідміна: святкувати, боротися, хотіти, сіяти, казати, гуляти, брати.
ІІ дієвідміна: ненавидіти, бачити, сидіти, креслити, ходити, носити, творити,
2. Активні дієприкметники: тремтячий, дзвенячий, міцніючий, затихаючий.
Пасивні дієприкметники: вражений, помічений, несказаний, посолений,
побілений, незчислений.
Гордий, нездійсненний, солоний, білий, дзвінкий, незчисленний, міцний – це
прикметники.
3. 1) дієприслівники: повигинавши, атакуючи, журячись, маючи, злившись,
добудувавши;
2) особові форми дієслова: падають, хочемо, маєш, зливаємо, будуєте;
3) інфінітив: похолодати, хотіти, мати, злити, вечоріти, будувати.
4) безособові форми дієслова: похолодало, не спиться, хочеться, вечоріло.
4. Завчасно – час дії, нізвідки – місце дії, голіруч – спосіб дії, тричі – міра дії,
зопалу – причина дії, з переляку – причина дії, поблизу – місце дії,
навпомацки – спосіб дії, забагато - міра дії, навмисне - мета дії, сумно –
якісно-означальний, наперекір – мета дії, завжди – час дії, згори – місце дії,
ненароком – причина дії, погано – якісно-означальний, надзвичайно – міра дії,
мало – міра дії , зненацька – спосіб дії.
Конструктивний рівень
1. Оживаючий, битий, діючий, тремтячий, загострений, біліючий, білений,
палаючий, сказаний, чаруючий, дрижачий, сидячий.
2. Мені поля задумливо шептали свої ніким не співані пісні. (В. Симоненко).
Ніхто не має більшої любові, як той, хто душу поклав за друзів. (Леся Українка).
І не всі теореми доведені, недочитані всі казки. (Б. Олійник).
Хай розквітне веселково у невиданій красі наша мова калинова, наче сонце у
росі. (П. Тичина).
Я не люблю, коли кричать, ненавиджу, коли лякають...(В. Коротич).
Поклав – дієслово, п.ф. покласти, док. вид, перехідне, І дієвідм., дійсний спосіб,
мин. час, однина, ч. р., присудок.
Доведені (теореми) – дієприкм., п.ф. доведений, пасивний, док. вид, мин. час;
множина, Н. відм., присудок.
У невиданій (красі) – дієприкм., пасивний, недок. вид, мин. час; однина, ж. р.,
М. відм., означення.
3. По-донецьки, по-перше, попідтинню, будь-що-будь, врешті-решт, з давніх-давен,
нашвидкуруч, мало-помалу, хтозна-як, до речі, до вподоби, навесні, на жаль,
час від часу, кінець кінцем, все ж таки, по-моєму, попереду, донизу, набік,
ліворуч, без упину, раз у раз, по-козацьки, позаду, абияк, деколи.
4. Говорячи, написавши, зрозумівши, очікуючи, намазавши, підбадьоривши,
жонглюючи, зненавидівши, служачи, сховавши, народившися, борючись.
5. Коли ми поверталися з лижної прогулянки, нас у дорозі застала снігова
буря.
Коли ми приїхали в село, нас вразила краса навколишньої природи.
Ми прийшли на стадіон, а матч уже давно розпочався.
Коли ми сиділи в парку, до нас підійшли товариші з сусідньої школи.
Коли мати прочитала довгожданого листа, на очах у неї виступили
сльози радості.
6. Посивіле волосся, хвилююче враження, палаюче багаття (вогнище),
почорніле небо, зеленіюче поле, засохле дерево, пожовкле листя,
любляча мати, навантажений човен, зібрані речі, зрошені поля,
отримана перемога.
Творчий рівень
1. Збоку мене сиділо красиве дівчисько. Зазвичай кишені на одязі знаходяться збоку.
У бою Богун був завжди попереду козаків. Велике й цікаве життя чекає нас
попереду.
Поблизу лісу тече невеличка гомінка річка. Ми розташувалися поблизу.
Навколо школи школярі розбили великі клумби. Навколо так чудово!
Близько сьомої відправляється потяг до райцентру. Туристи підійшли близько до
невідомої їм тварини.
2.
Степ улітку
Коливаючись, мигтить сп’яніле від сонця повітря. Буйніє поле, пахне
материнка, полин, задурманюючи подих. Хліба виніжуються та яскраво
переливаються на сонці. Стебла стоять, високі та рівні. Де-не-де видніються
блакитно-бузкові голівки блавату та паленіючі лиця польового маку. Край балки
синьооко сміється, радіючи літу, петрів батіг. А ти біжиш, не тямлячи себе,
назустріч сонцю та новому дню.
І все навколо здається казковим, чаруючим: гаряче сонце та повітря, запашні
квіти та трави. Хочеться бігти й бігти далі, торкаючись до степових рослин
долонями, беручи від них тепло й щедрість краси літньої природи.
Блок № 3
Репродуктивний рівень
1. Прийменники: через, про, згідно з.
Сполучники: щоб, адже, аби, якби.
Частки: бодай, тільки, ані, же, нехай.
Вигуки: ой, ох.
2. Плине час, і немає зворотних стежин. (П. Тичина).
Я стаю ніби меншим, а навколо більшає, росте і міниться увесь світ...
(О. Довженко)
3. Дзвеніть же, співи голосні, цвітіть, квітки мої. (В. Сосюра).
Хіба ревуть воли, як ясла повні? (Панас Мирний).
Що за золота у вас дитина! (А. Тесленко).
Тільки в праці невтомній крилатим стаєш. (В. Сосюра).
4. У лісах довкола села паслися корови і воли.
Кругом школи ростуть стрункі тополі.
Навпроти парку знаходиться крамниця.
Конструктивний рівень
1. Тільки б, той-таки, що ж до, а все ж таки, але ж , ніскільки, ходи-но, коли ж то,
де б то, авжеж, начебто, адже ж .
2. Вівці не лічені; нездійснена мрія; не здійснена мною мрія; не знаючи броду;
не великий, а малий сад; неначебто; ні до кого; ні так ні сяк; ніщо; незшитий одяг;
одяг не зшитий; недооцінити ворога; непогано зроблений; недруг; несміливий.
3. Зробіть морфологічний розбір виділених слів.
Й – сполучник, простий, сурядності, єднальний.
Це – частка, модальна, вказівна.
В – прийменник, простий, непохідний, з М. відм. Іменнника.
А – сполучник, простий, сурядності, єднальний.
Через – прийменик, простий, непохідний, із Зн. Відм. Іменника.
4. Овва! Значить ти тепер прудкіший зробився? (І. Франко) О діти! Найсвітліша мрія
наша. (П. Тичина). Ах, скільки радості, коли ти любиш землю. (П. Тичина). Ой, де
ж бо ти, воле, ти, зоре таємна? (Леся Українка). О, сліз таких вже вилито
чимало, - країна ціла може в них втопитись. (Леся Українка). Ой ти дівчино, з
горіха зерня, чом твоє серденько колюче терня? (І. Франко).
5. Моя матуся – вчитель за спеціальністю.
Батьківські збори відбудуться о шістнадцятій годині.
Ми отримали необхідні знання з фізики.
По обидва береги Раставиці тягнуться сукупні городи та левади.
Через негоду наш рейс відмінили.
Одинадцятикласники отримали бали високого та достатніх рівнів за
диктанту.
Наше місто розташоване за двадцять кілометрів від обласного центру.
Учитель запитала в учнів відоме їм про життя Лесі Українки.
6. Зробити на прохання, відбутися за будь-якої погоди, ходити по полях,
пливти за течією, сміятися з друга, послати по воду, чемпіонат з
футболу, написати за власним бажанням, піти у справах, згідно з
наказом, протягом (упродовж) року, о сьомій годині ранку.
Творчий рівень
1. Погода стояла тепла і сонячна, так що можна було вирушати на
відпочинок до моря. Поїдемо на екскурсію до музею, коли розпочнуться
весняні канікули. Навчити людину бути щасливою не можна, бо кожен
розуміє це поняття по-своєму. Ліс – не школа, та всіх навчає. Співає
соловейко в гаю і кує зозуля. Погано жити, якщо не маєш мети.
2. Моя країна! Чи добре знаємо ми її? Мабуть, ні. Отож, щоб збагнути
велич рідного краю, слід побачити все своїми очима. А для цього треба
мандрувати. Можна, звичайно, пішки по країні пройти або ж на коні
проїхати. А можна на автомобілі, поїзді чи теплоході. А ще краще літаком
облетіти землю-матінку зі сходу на захід, із півночі на південь.
Ну й у книжках прочитати можна, безумовно, теж. Та краще все-таки
побачити всю красу рідної землі на власні очі. Тільки безпосереднє
спілкування може найбільше наблизити до неї людину.
Посміхнися!
Сьогодні ти завершив роботу з
навчальною програмою!
Але пам’ятай,
що навчатися
рідної мови
треба все життя!
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа