close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
Аа [a:]
Jj [jot]
Ss [ess]
Bb [be]
Kk [ka:]
Tt [te:]
Cc [tse:]
Ll [el]
Uu [u:]
Dd [de:]
Mm [em]
Vv [fau]
Ee [e:]
Nn [en]
Ww [ve:]
Ff [ef]
Oo [o:]
Xx [iks]
Gg [ge:]
Pp [pe:]
Yy [Ypsilon]
Hh [ha:]
Qq [ku:]
Zz [tset]
Ii [i]
Rr [er]
Правила читання в німецькій мові
Голосні букви
A [а], O [o], E [е], U [у], I [і] так і читаються.
Голосні вимовляються коротко або довго .
Голосні Ö і Ü з умлаут (Umlaut - дві крапки над буквою зверху)
вимовляються з більш вузьким ротом (з меншим
розкриттям губ),
ніж відповідні їм голосні без умлаута:
schon [шон] (вже) - schön [шен] (чудово), Zug [цуг] (поїзд) - Züge
[цюге] (поїзда).
"A Umlaut" читається як "е": Märchen [мерхен] - казка.
Y (юпсілон) читається як "ю": Lyrik [люрик] - лірика.
Приголосні букви
W [ве] читається як "в": was? [Вас] - що?
Z [ЦЕТ] читається як "ц": Ziel [Циль] - мета
S [ес] читається як «с»: Haus [хаус] - будинок, але якщо S
знаходиться перед або між голосними - читається як "з":
Sofa [зофа] - диван, lesen - читати.
ß [есцет] читається як “с": Straße [штрассе] - вулиця.
Іноді дуже складно визначити, чи варто в слові писати "ss«
або "ß". У відповідності з новими правилами німецької мови
після довгого гласного або подвійного гласного пишеться ß,
а після короткого - ss: wissen - weiß, dass, groß.
F [еф], V [фау] читаються як "ф": Fox [фокс] - лисиця, Volk [фольк]
-народ. У запозичених словах V читається як "в": Vase - ваза.
J [йот] читається як «й": Joghurt [йогурт] - власне, йогурт .
L [ель] - читається як "л", середнє між м'яким і твердим "л",
- але ближче до м'якого: Lampe [лампе] - лампа.
R [ер] читається як грассірованное "р" (тобто гаркаве), на кінці слова
- чи стилю читається як коротке "а": Russland [Руссланд] –
- Росія, Mutter [Муттер] - мама.
H [ха] на початку слова або кореня читається як видих:
- Haus [хаус] - будинок, а в середині або в кінці кореня (після голосного)
-не читається взагалі: gehen - йти, Kuh - корова.
Буквосполучення приголосних
ch читається як "х": Loch [лох] - діра,
chs читається як "кс": Fuchs [фукс] - лисиця,
sch читається як "ш": Schrank [Шранка] - шафа,
sp / st на початку слова або на початку кореня читаються
як "шп / шт": spontan [шпонтан] - спонтанний / Stuhl (Штуль) –
стілець,
tsch читається як тверде "ч": Deutsch [дойч] - німецька мова,
Quatsch [квач] - нісенітниця,
ck читається як тверде "до": drücken [дрюкен] - тиснути,
qu читається як "кв": Quatsch [квач] - нісенітниця,
Суфікс-tion (завжди ударний) читається як щось середнє
між "ціoн" і "Цьона": Station [штаціон] - станція.
Буквосполучення голосних
ei читається як "ай": Weimar [Ваймар] (назва міста в Німеччині),
ie читається як довгий "і": Liebe [лібе] - любов,
eu читається як "ой": heute [хойте] - сьогодні,
äu читається також як "ой": Häuser [хойзер] - домa.
Наголос у німецьких словах майже завжди всього падає на перший склад,
крім:
1) слів з ненаголошеними приставками (be-, ge-, er-, ver-, zer-, ent-, emp-,
miss-);
2) запозичених слів (Computer);
3) деяких інших винятків (наприклад, warum).
Якщо склад закінчується на приголосну букву, то голосний в ньому
буде коротким, якщо на голосну, то - довгим:
da (довгий "а") - das (короткий "а").
Однак склад має на кінці приголосний звук (і згідно з правилом вище
повинен бути коротким), але у формі множини цього слова склад
відкривається, то він буде довгим:
Tag (день) - Ta-ge (дні), gut (хороший) - gu-te (хороші), kam (прийшов) –
ka-men (прийшли).
При цьому буквосполучення приголосних також призводить
до короткого стилю:
kochen (варити), backen (піч), waschen (мити).
У деякій кількості незмінних односкладових слів, що закінчуються
на "r" стиль довгий:
wer (хто), er (він), der (опред. артикль), nur (тільки), mir (мені), dir (тобі) ...
Довгота може виражатися подвоєнням гласного, наприклад:
Tee (чай).
Досить часто довгота позначена буквою "h" (яка сама при цьому
не вимовляється), порівняйте: in - ihn. Іноді це "h" надлишково,
так як і без нього вимовлялося б довго, але зберігається
в силу історичної традиції: gehen (йти), nahm (взяв).
Якщо слово або корінь слова починається з голосного,
то він вимовляється з натужним, уривчастим звуком ("твердий
приступ"):
'Alles (все),' und (і), 'ich (я),' Esel (осел), ver'arbeiten (переробляти).
У закінченні-en не потрібно вимовляти е:
machen (робити) - читається: 'Махен'.
Звук х, як ви вже знаєте, передається буквосполучення ch.
Якщо ж перед ch варто будь-якої "вузький" (вимовний вузьким ротом)
гласний (i, e, ö, ü), подвійний гласний eu (ою) або приголосний
l, n, r, то це буквосполучення вимовляється м'яко - х '.
ich (я) - ихь, richtig (правильно) - ріхьтіхь, sprechen (говорити) –
шпрех'ен, euch (вас, вам) - ойх '), solche (такі) - зольх'е.
Зверніть увагу, що-ig (на кінці слова) вимовляється ихь.
Приголосні p, t, k вимовляються з придихом:
Peter, Tee, Kaffee.
Дзвінкі приголосні на кінці слова оглушаются (як і в російській:
дуб читається дуп, але не як в англійському: dog):
Tag, gab (дал), Hund (собака).
Дзвінкі приголосні взагалі не такі дзвінкі, як у російській,
а як би трохи приглушені. Їх потрібно вимовляти слабо, без натиску:
sehen (бачити), Gott (Бог), Beeren (ягоди).
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа