close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
ПАНЬКО ГАЛИНА ПАВЛІВНА, учитель української мови та
літератури, ССЗШ № 2,
ПАНЬКО ВІКТОР ГЕОРГІЙОВИЧ, учитель української мови та
літератури, ССЗШ №93
«Шевченко і музика»
Сценарій
Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине…
От де, люде, наша слава,
Слава України!
Читець 1
Щовесни, коли тануть сніги
І на рясті просяє веселка,
Повні сил і живої снаги
Ми вшановуєм пам'ять Шевченка.
Читець 2
Благословен той день і час,
Коли прослалась килимами
Земля, яку сходив Тарас
Малими босими ногами.
Земля, яку скропив Тарас
Дрібними росами – сльозами.
Читець 3
Твої слова для нас, як зорі,
Як сонцем сповнена блакить.
Ти з нами жив колись у горі –
І будеш в щасті вічно жить!
Ведучий 1
Серед великих світочів духу, яких дала людській цивілізації наша
земля, одне з перших місць належить геніальному синові України
Тарасові Шевченку.
Ведучий 2
День народження і день смерті Тараса Шевченка стоять поряд – 9 і 10
березня. Між цими двома березневими днями 47 років життя, яке стало
славою і гордістю нашого народу,
тріумфальним початком і вершинним досягненням нової української
літератури.
Ведучий 1
«Кобзар» як геніальне явище світової літератури вже при житті його
автора став об’єктом творчої уваги багатьох композиторів і справив
величезний вплив на розвиток українського, та й не тільки
українського, музичного мистецтва.
Ведучий 2
1
Озвученням «Кобзаря» починається новий етап в історії української
музики. Цей безперервний творчий процес триває уже майже 160 років
– від першої публікації творів геніального поета в 1840 р.
Ведучий 1
197 років тому з бідної хатини моринського кріпака в широкий світ, у
вічну дорогу крізь серця мільйонів рушила людина, яка своїми піснями
– подвигами піднялася до вершин всенародної слави.
Ведучий 2
Народною піснею починається життя Тараса Григоровича Шевченка, в
ній – його натхення, велич, вічність.
-//-//- Звучить українська народна пісня -//-//Ведучий 1
Українські пісні – безмежні, як український степ, як Чумацький шлях,
чарівні, як бузкова травнева ніч і солов’їні, як материна колискова. Для
Шевченка народна пісня – розрада, супутниця, порадниця.
Ведучий 2
В раннім дитинстві він слухав журні пісні, що їх співала мати.
Найдужче враження справляли на нього ті народні пісні, що мотивами
були співзвучні його жорстокій долі.
-//-//- Звучить пісня «Не на шовкових пелюшках» -//-//Виходить малий Тарас і його мати…
Мати:
Як гірко, як нестерпно жаль,
Що долі нам нема з тобою!
Ми вбогі, змучені раби,
Не маєм радісної днини,
Нам вік доводиться терпіть,
Не розгинать своєї спини.
Промовиш слово – і нагай
Над головою люто свисне,
І так усюди – з краю в край
Панує рабство ненависне.
Росте неправда на землі
Згорьованій, сльозами злитій,
О любі діточки малі,
Одні залишитесь на світі!
Ну хто замінить вам мене,
Рожеві квіти нещасливі,
Коли безжальна смерть зітне
мене на довгій панській ниві?
/Мати, похиливши голову, виходить/
Тарас:
Наша бідненька, старенька біла хата з потемнілою солом’яною
покрівлею і чорним димарем… А біля воріт стоїть стара гілляста верба
2
із засохлим верховіттям, а за вербою стоїть клуня, оточена стогами
жита, а за клунею, по косогору, йде вже сад.
-//-//- Виконується пісня «Садок вишневий коло хати» -//
Тарас /сумно/ :
У тій хатині, у раю
Я бачив пекло,
Там недоля,
Робота тяжкая.
Ніколи і помолитись не дадуть.
Тяжко – важко в світі жити.
Сироті без роду:
Нема куди прихилиться,Хоч з гори та в воду.
В того доля ходить полемКолоски збирає;
А моя десь ледащиця
За морем блукає…
Ведучий 1
Єдиною розрадою, втіхою була пісня. Пісня – то народне життя, його
минуле, сучасне, його душа, мрія, сподівання, його біль і радість.
Ведучий 2
Столітній Тарасів дід Іван знав багато пісень та дум, у яких кобзарі
славили героїчний дух народу, і Шевченко ввібрав ці твори в серце, як
неоціненний спадок. Пісня – дума будила уяву, давала знання, ставала
матеріалом для майбутньої творчості.
Запорожець.
Було колись на Вкраїні – ревіли гармати,
Було колись – запорожці вміли панувати.
Панували, добували і славу і волю –
Минулося, остались могили по полю.
Високії ті могили, де лягло спочити
Козацьке біле тіло в китайку повите.
Високії ті могили чорніють, як гори,
Та про волю нишком в полі з вітрами говорять.
Свідок слави дідівщини з вітром розмовляє,
А внук косу несе в росу, за ними співає.
-//-//- Звучить пісня «За байраком байрак» -//-//Ведучий 1
Вірші Великого Кобзаря глибоко пройняті образами й мотивами
народної творчості. З глибин народних пісень йде коріння багатьох
Шевченкових поем. Так, уже в «Причинній», першій баладі великого
поета, живим ключем б’є народна пісня, її потужний струмінь в
поетовім переосмисленні вливається в море всесвітньої літератури.
3
/Дівчина стоїть у розпачі… Навколо неї з’являються дівчата, вбрані в зелений
одяг, із зеленими стрічками в руках і під мелодію «По діброві вітер віє»
танцюють ліричний танець. Вішають стрічки на символічну дівчину – тополю./
Читець / під мелодію «Реве та стогне…”/ декламує:
Читець 1
Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.
І блідий місяць на ту пору
Із хмари де–де виглядав,
Неначе човен в синім морі,
То виринав, то потопав.
Ще треті півні не співали,
Ніхто ніде не гомонів,
Сичі в гаю перекликались,
Та ясен раз у раз скрипів.
Читець 2
В таку добу під горою,
Біля того гаю,
Що чорніє над водою,
Щось біле блукає,
Може, вийшла русалонька
Матері шукати,
А може, жде козаченька,
Щоб залоскотати.
Не русалонька блукає,
То дівчина ходить,
Й сама не зна /бо причинна/,
Що таке робить.
Так ворожка поробила,
Щоб менше скучала,
Щоб, бач, ходя опівночі,
Спала й виглядала
Козаченька молодого,
Що торік покинув.
Обіщався вернутися,
Та, мабуть, і згинув!
-//-//- Звучить пісня «Така її доля» -//-///Причинна розкидає квіти, плете вінок, розкидає квіти з вінка і знову збирає їх/
Ведучий 1
Однією з найголовніших ознак Шевченкових поезій є їх наспівність,
мелодійність, задушеність. Згадати б твори: «За сонцем хмаронька
пливе…», «Заросли шляхи тернами», «Минули літа молодії», «Сонце
заходить». В них – і глибоке, щире чуття, і тонка мелодійність.
4
Шевченкова поезія хвилює: і тоді, коли він промовляє до нас
пластичним образом, і тоді, коли музикою передає настрій.
-//-//- Виконується танець і пісня «Зацвіла в долині червона калина» -//-//Ведучий 2
Шевченкова ліра мала безліч неперевершених струн – від тонких,
тендітних, до потужно – гучних, які, мов грім небесний, вражали слух і
серце.
-//-//- Виконується пісня «Думи мої…» -//-//Ведучий 1
Той, хто розуміє народну пісню, той добре розуміє і цінує класичну
музику. Тарас Шевченко дуже любив світову музичну класику: Баха,
Моцарта, Гайдна, Глінку. Шевченко був добре обізнаний з музикою
композиторів Західної Європи, він слухав опери Россіні, Вебера і знав
творчість Верді, Моцарта, Бетховена, Шопена, Шуберта. Музику
Гайдна він називав «божественною музикою».
-//-//- Звучить попурі з класичних творів -//-//Ведучий 2
Тарас Шевченко мав добрий музичний слух і приємний голос –
«баритон з високими теноровими нотами» оксамитового тембру, дуже
любив співати і, за свідченням сучасників, «завжди вкладав всю силу
натхнення у своє виконання народних пісень». Особливо улюблених:
«Ой, зійди, зійди, ти, зіронько та вечірняя», «Та забілілі сніги», «Пісня
про Кармелюка»
-//-//- Виконується одна із цих пісень -//-//Ведучий 1
Шевченко був обдарованим музикантом, сам створював мелодії, які
стали народними. Він часто не просто читав свої вірші, а як справжній
кобзар співав їх.
Пантелеймон Куліш писав у мемуарах про спів Шевченка:
«… такого рівного йому співу не чув я ні в Україні, ні по столицях».
Ведучий 2
Спів для Тараса Шевченка був органічною потребою. Співав майбутній
поет дитиною, юнаком, співав у майстерні Карла Брюлова, покоях
маєтків Рєпніних, Закревських, де йому доводилося подовгу жити й
працювати.
Ведучий 1
Коли Шевченка 1847 року арештували й етапом везли до Петербурга, а
звідтіля – до Оренбурга, він навіть тоді співав. І жандарми, які
конвоювали поета, слухали німо, не наважуючись перебити пісню.
«Співаю – як співають птиці», - міг би сказати Шевченко про себе
словами свого сучасника – поета.
Ведучий 2
А хіба можна перервати пташиний спів? Може, те розуміли навіть
конвойні…
5
Зачинились за Шевченком важкі ворота фортеці, і на мить подумалось
йому, що тут уже буде не до співу. Проте й сам незчувся, як полилась
пісня.
Читець 1
Погуляю понад морем
Та розкажу своє горе.
Та Україну згадаю,
Та пісеньку заспіваю.
Люди скажуть, люди зрадять,
А вона мене порадить,
І порадить, і розважить,
І правдоньку мені скаже.
-//-//- Звучить пісня «Зоре моя, вечірняя»-//-//Ведучий 1
Тарас Шевченко – справжній народний співець, народний поет великої
сили. Пісенність поетичної творчості Шевченка поєднана з сюжетною
глибиною, з загостреним змістом висловлюваних у ній моментів
народного життя, його історії.
Ведучий 2
Про це писав Григорій Квітка – Основ’яненко Тарасу Шевченку, коли
прочитав перше видання «Кобзаря»: «Я його притулив до серця, бо
дуже шаную Вас, і Ваші думки кріпко, як музика, лягають на душу».
Ведучий 1
«Кобзар» Тараса Шевченка став для найширших верств трудящих мас
своєрідним пісенником. Ідеї, теми, мотиви, що їх знаходив читач у
«Кобзарі», були співзвучні народним думам і сподіванням.
Ведучий 2
Одним із перших музичних творів на слова Тараса Шевченка є солоспів
«Сирота» / «Нащо мені чорні брови»/, що його створив 1847 року
поетів приятель, відомий збирач українських народних пісень Микола
Маркевич.
-//-//- Звучить пісня «Нащо мені чорні брови» -//-//Ведучий 1
Найкращим і найповнішим музичним інтерпретатором «Кобзаря» є
Микола Віталійович Лисенко, класик української музики. Майже до
всіх віршів Т. Шевченка Лисенко написав музику, він створив свій
«Музичний Кобзар». Передаючи музичною мовою усі переливи
почуття і настрою геніального поета, Лисенко чарує нас глибиною і
польотом музичної думки та блискучою формою. Його музика звучить
сравді по–народному й разом з тим свідчить про те, що він майстерно
переосмислив форми й прийоми, які виробила світова музична
практика. Лисенкова інтерпретація «Кобзаря» - взірець для
композиторів наступних поколінь.
6
Твори М. В. Лисенка на Шевченкові тексти – одне з найцінніших
надбань української музичної культури.
-//-//- Звучить пісня Т. Шевченка на музику М. Лисенка-//-//Ведучий 2
Зворушливо, з відчуттям народної пісенності написав оперу
«Катерина» Микола Аркас за однойменною поемою Тараса Шевченка.
Це була перша українська опера на сюжет поеми. Вона пройнята
колоритом української пісенності. Написав її Аркас у 1891 році за
власним лібретто, тут збережено основні ідейно – емоційні мотиви
поеми, з урахуванням законів сцени введено додаткові сюжетні лінії та
епізоди. Вперше твір був виконаний групою М. Кропивницького у 1899
році.
-//-//- Звучить фонограма опери Миколи Аркаса. На фоні музики читці
декламують уривок з «Катерини» -//-//Декламатор 1 /дівчина/
Отаке – то не сім світі
Роблять людям люде!
Того в’яжуть, того ріжуть,
Той сам себе губить…
А за віщо? Святий знає.
Світ, бачся, широкий,
Та нема де прихилитись
В світі одиноким.
Тому доля запродала
Од краю до краю,
А другому оставила
Те, де заховають.
Де ж ті люде, де ж ті добрі,
Що серце збиралось
З ними жити, їх любити?
Пропали, пропали!
Декламатор 2 /хлопець/
Єсть на світі доля,
А хто її знає?
Єсть на світі воля,
А хто її має?
Єсть люде на світі –
Сріблом – злотом сяють,
Здається, панують,
А долі не знають,Ні долі, ні волі!
З нудьгою та з горем
Жупан надівають,
А плакати – сором.
Візьміть срібло – злото
Та будьте багаті,
7
А я візьму сльози – лихо виливати,
Затоплю недолю
Дрібними сльозами,
Затопчу неволю
Босими ногами!
Тоді я веселий, тоді я багатий,
Як буде серденько
По волі гуляти!
Ведучий 1
Починаючи з середини ХІХ століття, жоден композитор не міг пройти
повз полум’яну творчість Тараса Шевченка: Стеценко, Степовий,
Мусоргський, Чайковський, Рахманінов, Людкевич, Кос –
Анатольський. Більше 2000 творів написано на слова Шевченка.
Ведучий 2
Пісні на слова Шевченка безцінною спадщиною переходять від
покоління до покоління, і немає їм краю.
Читець 1
Я – поет.
Я – Шевченко.
Є пісня у серці моєму,
Недоспівана пісня,
Що ляже у інші серця,
Що на гімни обернеться,
Стане рядками з поеми,
Що ніколи не згине,
Ніколи не дійде кінця…
Читець
Не вмре повік твоє святе ім’я!
Йому, як сонце, вічно пломеніти!
І буде пісня зроджена твоя,
Мов океан розбурханий гриміти!
-//- Звучить пісня «На високій дуже кручі» -//Музичні твори, які виконуватимуться на урочистому вечорі:
1. Українська народна пісня.
2. «Не на шовкових пелюшках».
3. «Садок вишневий коло хати».
4. «За байраком байрак».
5. «Така її доля».
6. «Зацвіла в долині червона калина».
7. «Думи мої…»
8. «Ой, зійди, зійди, ти, зіронько та вечірняя», «Та забіліли сніги», «Пісня
про Устима Кармелюка». /Одна з трьох/.
9. «Зоре моя вечірняя»
10.«Нащо мені чорні брови?».
11.Пісня Т. Г. Шевченка на музику М. Лисенка.
8
12.«На високій дуже кручі»
13.«ЗАПОВІТ».
ФОНОГРАМИ
1. «По діброві вітер виє».
2. «Реве та стогне Дніпр широкий…».
3. Опера «Катерина» М.Аркаса.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Неділько Г. Т.Шевченко: Життя і творчість. – К.: Радянська школа, 1988.
2. Шевченко Тарас. Життя і творчість у документах і ілюстраціях.-К., 1991.
Шевченко Т.Г. Твори в п’яти томах. – К.: Дніпро,1978.
9
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа