close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
Свічечка
Дуже гарна свічечка
Сяє, немов зірочка
Світить тихо, мерехтить,
Щоб нікого не збудить.
Метелик
Барвистий метелик,
Літає, як пташка
Смішний, мерехтливий
І дуже красивий.
Понеділок
Вранці встала, одягнулась,
Вмилась я і посміхнулась.
Ліжечко я застелила і до школи поспішила.
Осінь
Ходила казкарка гаями,
Махала вона рукавами
І в шати вбирала дерева –
Червоний, жовтий, зелений.
Мова
Мова рідна, гомінка,
Милозвучна і дзвінка,
Мелодійна і красива,
І, як пташки щебіт, мила.
Мова
Мова наша – українськая перлина,
Вчить її ще мала дитина.
Вона мудрість і святість держави,
Зробімо все, щоб додати їй слави!
Плаксій(до казки» Цар Плаксій і Лоскотон»)
Як потраплю в ту країну,
Де гуляє вітровій,
Плаксію я подарую диски мультиків нових,
Щоб не плакав цар Плаксій,
На поганім троні, а дивився мультик свій
Гарний, та чудовий.
Лоскотон
У країні Сльозолий ,
Жив премудрий Лоскотій.
Він кричав: «Залоскочу й сміхом всіх обзолочу».
(До роману «Робінзон Крузо»)Робінзон Крузо
Він знав, що подолає муку
І навіть, цю тяжку розлуку,
Бо впевнено ішов, до поставленої своєї мети.
Ніщо його не могло подолати,
Тому, що в серці палала іскра
Надії, любові і добра.
І, нарешті, дійшовши до неї, він впевнено сказав –
Що ніколи не зрадить країни , де народився і зростав.
Зерна доброти
Як була я ще маленька,
Вчилась говорити,
То учила мене ненька
Злого не робити.
Сіяла у мене доброту і ласку,
Ніжне «спасибі» і щире «будь ласка».
Поважати старших, природу любити
І завжди на світі, з добротою жити.
Матусі
Тобі я, люба, вдячна за життя
До тебе знову пригорнуся, як дитя
Ти вперше повела в чарівну казку,
Подарувала і тепло і ніжну ласку.
Коли ж отримаю життєву я поразку,
Розділиш щедрість серця і любов,
Пригорниш ти мене до себе знов і знов.
Першій вчительці
Добра, чуйна, мила і проста
Розуму навчить вчителька моя.
Поведе в незнаний світ,
У часи далекі,
Все для того, щоб зросли
Зерна ті маленькі.
Шевченку
Поета улюбленого вірші завжди читаю,
Вони такі захопливі, аж серце завмирає.
У цих віршах Шевченко любов свою віддав,
Переживання, муку і страждання передав.
Закликав з кріпацтвом боротися народу.
Дарувати країні любов і свободу.
Тарас Шевченко
Любив Тарас хатину рідну вбогу,
Як соловей у гаї тім співав
Степи широкі, лани просторі.
У засланні немало ще бував,
Але його та рана не скорила,
І там він думав про Вкраїну,
Свою рідненьку Батьківщину.
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа