close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
Новини Полтавщини → #ВКраїна, ТОП-новина
ЧАСИ «КОЗАЦЬКОЇ УКРАЇНИ» – КОЗАЦЬКІ ПОЛКИ НА
ЛІВОБЕРЕЖНІЙ УКРАЇНІ (М. ЛУБНИ ТА М. ГАДЯЧ)
14.08.2014 | ПЕРЕГЛЯДІВ: 376
Сайт «Новини Полтавщини» та національний оператор
«КИЇВСТАР»
розпочинають
соціально-освітній
проект
«#ВКраїна: місце на карті – Полтавщина».
Протягом серпня та вересня на нашому сайті ми разом із
вітчизняними істориками готуватимемо статті, з яких любителі
історії Полтавського краю зможуть глибше дізнатися про те,
якими були наші рідні землі упродовж попередніх сторіч і як їх
відображають
старовинні
географічні
карти,
складені
іноземцями тих часів. А провідником і помічником у цій справі
нам станеVkraina.com – унікальне інтернет-зібрання давніх
європейських мап нашої країни.
В історії України важко знайти подію, яка так чи інакше не була б
пов’язана з Полтавщиною.
Лубни
Складно недооцінити значимість Лубен – одного з найстаріших міст краю.
Чіткої дати виникнення поселення історики не визначають. Хоча, згідно з
археологічними дослідженнями, відомо, що перші поселення в цій місцині
з’явились в добу неоліту (X-поч. III тис. до н. е.) Перші писемні згадки про
місто знаходимо в Іпатієвському літописі 1107 року, де місто згадується під
назвою «Лубно». Поселення описується як місто побудоване за часів
Володимира Великого (988 р.) з метою захисту східних кордонів Русі від
кочівників. Саме ця обставина і зумовила долю міста: в період ХІІ – ХІІІ ст.
воно неодноразово було зруйноване.
Ярема Вишневецький. Художник Даніель Шульц
«Новий, славетний етап в історії міста настав в ЛитовськоПольську добу. Свідченням цього є аналіз історичних карт.
Відродження та розквіт міста пов’язують з шляхетним родом
Вишневецьких, які наприкінці ХVІ ст. утвердилися у Посуллі. У
1589 році князь Олександр Вишневецький заклав замок біля
старого Лубенського городища, а в січні 1591 р. одержав від
короля Сигізмунда ІІІ грамоту на фундацію Лубен. Згодом місто
отримало
і
Магдебурзьке
право
–
міське
право
на
самоврядування», – розповідає краєзнавець Тетяна Веркалець.
Cлід зазначити, що Олександр Вишневецький назвав місто на свою честь –
Олександровим. Як зазначає історик та краєзнавець Тетяна Веркалець,
аналіз карт кінця ХVІ – І пол. ХVІІ ст. свідчить, що дана назва не
прижилась. Саме тому немає жодної карти, де б місто позначалось під
назвою «Олександрів». Так, замість цього на карті Литви Радзивіла (1613
р.) знаходимо нове місто Lubne, володарем якого став Ярема
Вишневецький.
Замок Яреми Вишневецького в Лубнах. Репродукція
Впродовж 1639-1648 рр. місто було «столицею» так званої
«Вишневеччини». Тут було засновано один з кращих в Європі замків –
замок Яреми Вишневецького, який було атаковано та зруйновано численну
кількість разів, але завжди відновлювано.
Територія,
де було утворено місто Lubne за мапою Magni Ducatus Lithuaniae Caeterarumque Regionum Illi
Adjacentium . . . Guilhelmus Janssonius. . . Anno 1613
сайт #Vkraina.com
1648 рік став визначальним в історії міста. Саме цього року за ініціативи
Богдана Хмельницького було засновано Лубенський козацький полк.
Першим його очільником став Герасим Яськевич.
За час свого існування полк відзначився в багатьох історичних подіях. Так у
1657-1658 рр. лубенські козаки взяли участь та перемогли у
антимосковському повстанні Пушкаря та Барабаша, а в період Північної
війни 1700-1721 рр. разом з Іваном Мазепою перейшли на бік Карла ХІІ.
Герб міста Лубни
«У козацькі часи виник герб міста Лубен: на голубому фоні —
рука, яка тримає полковницьку булаву-пернач», – розповідає
краєзнавець Тетяна Веркалець.
Блакитний колір символізує мир, велич та красу. У правій половині в
напрямку до центру – барельєфне руки з частиною рукава зеленого
козацького кунтуша, що тримає полковницький пернач. Це один із
козацьких атрибутів, який репрезентував велике полкове місто з певними
ознаками незалежності.
Саме у Лубнах була заснована одна з перших в Україні польова аптека та
ботанічні сади для розведення і використання лікарських рослин засновані
за вказівкою царя Петра І. Ця подія заклала початок сучасної
фармацевтичної промисловості міста.
Місто вважалось найбільшим на теренах сучасної області до Полтавської
битви 1709. Як зазначає краєзнавець Тетяна Веркалець, склад та
чисельність полку не були сталими. Так, на початок існування полк
нараховував 13 сотень, а на кінець ХVІІІ ст. – 23 сотні. Останнім лубенським
полковником був Степан Максимович (1771-1781 рр.). Після ліквідації
полку 1781 р. його землі було включено до Київського та частково
Чернігівського намісництва.
Місто Гадяч
Серед старовинних та добре знаних міст Полтавщини не можемо оминути
увагою й Гадяч. Ця місцина була заселена з давніх-давен. Про що свідчать
археологічні матеріали датовані ще 5-3 ст. до н.е. А сам Гадяч, як місто,
веде своє літочислення з Х-ХІІІ століть, коли відбувалось будівництво
Посульської оборонної лінії.
Згадки про Гадяцьке городище зустрічаємо в «Книге Большому Чертежу»
та інших документах ХVІІ ст. Значиться місто Гадяч і на відомій карті
Гійома де Боплана.
“Генеральна мапа України Гійома Лавассера де Боплана 1648 р. (лат. Delineatio generalis Camporum Desertorum vulgo
Ukraina)
У центрі Гадяча знаходився замок, що був більшим за Лубенський, і мав
переважно оборонне призначення. Більшість населення становили козаки,
селяни, ремісники. Тому не дивно, що з початком Хмельниччини Гадяч
стає полковим містом (1648 р.) Невеличке містечко не раз ставатиме
центром подій міжнародного значення. Після Переяславської ради 1654 р.
Богдан Хмельницький почав творити з Гадяча «запасну» (після Чигирина)
гетьманську резиденцію (на безпечному кордоні із новим союзникомзверхником — царською Росією). У вересні 1658 р. Іваном Виговським були
підписані Гадяцькі статті, з Польщею, що передбачало вхід до Речі
Посполитої.
Гетьман Іван Виговський
Богдан Хмельницький, Іван Виговський, Кіндрат Бурляй, Іван
Брюховецький – ось далеко не повний перелік особистостей, котрі так, чи
інакше впливали на місто, переймались його майбутнім, розбудовували.
Тому не дивно, що після ліквідації козацького полку Гадяцький замок не
зруйнували, а навпаки відбудували. До наших днів збереглися залишки
земляних укріплень та будівля, в якій зараз знаходиться Гадяцька школа
бджільництва.
м. Гадяч на мапі BASSE VOLHYNIE, ou PALATINAT DE KIOW, tire entierement de la grade Ukraine… Nicholas Sanson, 1665
р
сайт #Vkraina.com
У наступному нашому матеріалі ми познайомимо читача із
місциною Полтавщини, де жив і творив відомий український
філософ Григорій Сковорода.
Будьте разом з нами і слідкуйте за соціально-освітнім спецпроектом «#ВКраїна: місце на карті – Полтавщина» за підтримки
національного оператора КИЇВСТАР у партнерстві з сайтом
«Новини Полтавщини».
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа