close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
Урок №1
Тема: Альбер Камю. Життєвий і творчий шлях. Філософські й естетичні
погляди. Камю і екзистенціалізм. Провідні мотиви творчості
Мета уроку: - формувати інформаційну компетентність учнів про життя та
творчість Альбера Камю; визначити основні світоглядні позиції та естетичні
принципи письменника, з’ясувати мотиви його творчості;
- розвивати навички роботи з біографічним матеріалом;
- виховувати інтерес до літератури екзистенціалізму; формувати моральні
компетентності учнів.
Тип уроку: комбінований урок (нарис про життя і творчість письменника з
елементами дискусії).
Обладнання: комп’ютер та мультимедійний проектор; презентація до уроку
та презентації, підготовлені учнями; підручник.
Проблемне питання: «То хто ж Альбер Камю передусім: філософ чи
письменник? Що варто поставити на перше місце?»
Методична ремарка
При
підготовці
до
уроку
деякі
учні
отримали
диференційоване
випереджувальне завдання підготувати повідомлення і мультимедійні
презентації на теми:
1. «Франція у Другій світовій війні»
2. «Рух Опору у Франції»
3. «Життєвий та творчий шлях Альбера Камю»: 1) «Життя в Алжирі»; 2)
«Період війни»; 3) «Повоєнні роки».
Хід уроку
І. Організаційна частина
Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.
Вступне слово вчителя про Альбера Камю та значення його творчості
(Слайд 1)
Альбер Камю – знакова постать світової літератури та філософії ХХ ст.,
один із найвидатніших представників інтелектуально-філософської прози,
лауреат
Нобелівської
премії
1957
року,
представник
літератури
екзистенціалізму, борець проти несправедливості життя. Зображуючи
людину у «світі без бога», Камю послідовно відстоював позиції «трагічного
гуманізму», що базується на ідеї морального опору, спрямованого на
збереження людського «Я» в абсурдному світі. Камю зажив популярності ще
за життя, і нині твори його не втрачають актуальності через те, що
письменник зумів поставити в них багато запитань, важливих як для його
сучасників, так і для наступних поколінь.
ІІ. Актуалізація фонових знань
Повідомлення
з
використанням
мультимедійних
презентацій
підготовлених учнів на теми «Франція у Другій світовій війні» та «Рух
Опору у Франції»
ІІІ. Основна частина уроку
1. Життєвий та творчий шлях Альбера Камю (повідомлення
підготовлених учнів)
Орієнтовний план
1. Життя в Алжирі (Слайд 2)
- Родина Камю; загибель батька; бідність
- Навчання в початковій школі; Луї Жермен; навчання у ліцеї
- Захоплення футболом
- Хвороба на сухоти
- Навчання в Алжирському університеті; вплив Жана Греньє; початок
літературної творчості
- Невдалий шлюб
- Захоплення філософією екзистенціалізму та соціалістичними ідеями
- Театральна діяльність, робота редактором
2. Період війни (Слайд 3)
- Переїзд до Парижа; другий шлюб
- Участь у роботі підпільної організації «Комба»
- Знайомство з Ж.-П. Сартром
- Написання роману «Чума»
- Народження дітей
3. Повоєнні роки (Слайди 4, 5)
- Літературна, публіцистична та політична діяльність
- Нобелівська премія (1957)
- Загибель в автокатастрофі
«Думай – Працюй у парі – ділись»: Як, на вашу думку, характеризують
Альбера Камю як людину наступні факти його біографії?
- Учителю початкової школи Луї Жермену, який свого часу переконав
родичів Камю в необхідності для хлопця продовження освіти, підготував
його до вступу в ліцей і допоміг отримати стипендію, письменник присвятив
свою Нобелівську премію.
- Камю стверджував, що заняття футболом (гра у команді) вплинули на
формування його відношення до моралі і виконання морального обов’язку.
- Після виходу есе «Бунтівна людина» (1951) Камю, соціаліста за
переконаннями, ліві критики звинуватили у відмові від політичної боротьби,
яка, на думку письменника, веде до встановлення авторитарних режимів.
- Ще за життя Камю почали називати «Совістю Заходу».
2. Поняття про екзистенціалізм (лекція вчителя; запис ключових тез у
зошити) (Слайди 6,7)
Екзистенціалізм (або філософія існування) (фр. existentialisme від лат.
exsistentia – існування, буття) – напрям у філософії XX ст., що позиціонує і
досліджує людину як унікальну духовну істоту, що здатна до вибору власної
долі. Основним проявом екзистенції є свобода, яка визначається як
відповідальність за результат свого вибору.
Витоки екзистенціалізму знаходяться у працях філософів ХІХ ст. Серена
К’єркегора (Данія) та Фрідріха Ніцше (Німеччина).
Одним із перших термін «екзистенціальна філософія» ввів німецький
філософ Карл Ясперс у праці «Духовна ситуація часу» (1931), а у 1938 році
він виніс його у назву окремої праці – «Екзистенціальна філософія».
У XX ст. екзистенціалізм розвивався в працях німецьких (Мартін Гайдеґґер,
Карл Ясперс) та французьких (Габріель-Оноре Марсель, Альбер Камю, ЖанПоль Сартр) філософів та письменників.
Основним
положенням
екзистенціалізму
є
постулат:
екзистенція
(існування) передує есенції (сутності). Екзистенція – головна категорія
екзистенціалізму; внутрішнє буття, те центральне ядро «Я», яке робить
індивіда неповторною особистістю. Інша важлива категорія екзистенціалізму
– «межова ситуація» (К. Ясперс) – період у житті людини, коли вона в час
глибокого потрясіння відкриває свою екзистенцію і починає розуміти, що
жити варто заради однієї екзистенції. (Інше визначення: «Межова (гранична)
ситуація» – це зупинена мить у житті людини, ситуація, коли втрачають
смисл старі відповіді на запитання: «що я можу знати, у що я можу вірити,
що мені робити»? Адже такі відповіді мають сенс, коли ми віримо, що в
житті є своя логіка і нам є на що сподіватися. Але щойно ми опинилися
викинутими з нього, як довідуємося, що все в цьому світі вирішується без
нашої участі). Також ключовими категоріями є вибір, воля, свобода,
дисципліна духу, стоїцизм.
Основна ж ідея, яку висували екзистенціалісти, – це абсурд існування.
Усі намагання людини подолати абсурд і хаос приречені на поразку, це
«сізіфів труд» (так думав Альбер Камю спочатку). Але буття людини не
закінчиться доти, доки людина має свідомість і розум (так думав Камю
пізніше).
У художніх творах екзистенціалісти прагнуть збагнути справжні причини
трагічної невлаштованості людського життя.
Екзистенціалізм поділяють на релігійний (Марсель, Ясперс, Бердяєв, Белль)
та атеїстичний (Гайдегер, Сартр, Камю), тому можна умовно встановити дві
моделі поведінки: перша – людина, яка свідомо підкоряється долі і владі, але
не дає себе поглинути (Ясперс), друга – «людина, яка бунтує» А.Камю.
Отже, основні положення екзистенціалізму (Слайд 8):
1. На перше місце висуваються категорії абсурдності буття, страху,
самотності, страждання, смерті.
2. Існування людини (екзистенція) передує сутності та є важливішим.
3. Людина самотня у світі, але її існування в єдності з іншими необхідне,
щоб побороти страх, відчай, тривогу, самотність.
4.
Відчуженість
людини
і
абсурдність
світу
взаємопов’язані
та
взаємозумовлені.
5. Вища життєва цінність, головний скарб людини – її внутрішня свобода.
6. Людина у вирішальні моменти життя стає перед вибором, і в залежності
від свого вибору – вона стає Людиною, або ні.
7. Особистість має протидіяти суспільству, державі, середовищу, ворожому
«іншому», адже всі вони нав'язують їй свою волю, мораль, свої інтереси й
ідеали.
8. Відображення життя у творі митця завжди суб’єктивне.
Запитання. Чому А. Камю захопився поглядами екзистенціалістів? (Друга
світова війна, рух опору, настрій, який тоді панував у суспільстві).
3. Провідні мотиви творчості (лекція вчителя; запис у зошити) (Слайд
9)
Художню творчість А. Камю прийнято поділяти на три етапи:
1. «Цикл абсурду» присвячений темі абсурдності людського існування і
життя загалом (повість «Сторонній» (1942), філософське есе «Міф про
Сізіфа» (1942), драми «Калігула» і «Непорозуміння» (1944)).
2. «Цикл бунту» присвячений темі необхідності боротьби з безглуздою
дійсністю, з абсурдністю буття: роман «Чума» (1947), філософське есе
«Бунтівна людина» (1951).
3. «Цикл вигнання» ознаменований філософським скепсисом: повість
«Падіння» (1956), «Вигнання і царство» (1957), три книги публіцистики
«Актуальне».
Лише у задумах залишився «Цикл любові» (в нього мали увійти роман
«Перша людина» і п’єса «Дон Фауст»), який мав стати шляхом від
заперечення абсурдності світу до утвердження любові як головної цінності
життя.
ІV. Підведення підсумків
1. Формулювання висновків
«Думай – Працюй у парі – ділись» (Слайд 10): Прокоментуйте наведені
вислови Альбера Камю:
1. «Велике питання життя – як жити серед людей».
2. «Для того, щоб думка змінила світ, треба, щоб вона спочатку змінила
життя свого творця».
3. «Якщо душа існує, невірно було б думати, що вона дається нам вже
створеною. Вона твориться на землі, протягом усього життя. Саме життя – не
що інше, як ці довгі і болісні пологи. Коли створення душі, яким людина
зобов'язана собі і стражданню, завершується, приходить смерть».
4. «Кожному поколінню властиво вважати себе покликаним змінити світ».
5. «Коли релігія об’єднується з політикою, народжується інквізиція».
6. «Бути нелюбим – це всього лише невдача, не любити – ось нещастя».
7. «Звертатися до Бога тому, що ви розчарувалися у земному життя, а біль
від’єднав вас від світу, марно. Богу угодні лише душі, які прив’язані до світу.
Йому до вподоби ваша радість».
8. «Відповідальність перед історією звільняє від відповідальності перед
людьми. В цьому її зручність».
9. «З несправедливістю або борються, або співпрацюють».
Вирішення проблемного питання («ланцюжок дискусії») (Слайд 11):
«То хто ж Альбер Камю передусім: філософ чи письменник? Що варто
поставити на перше місце?»
Очікувані відповіді:
Філософ. Аргументи:
- Вивчав філософію в Алжирському університеті.
- Написав значну кількість філософських есе.
- Головна цінність його літературних творів – важливість і глибина
піднятих у них філософських і моральних проблем.
- Є одним з найвидатніших представників філософії екзистенціалізму.
Письменник. Аргументи:
- Творчий доробок Камю – це перш за все твори художньої літератури:
романи, повісті, оповідання, драматургічні твори.
- Нобелівська премія з літератури: «За його важливі літературні роботи,
які чітко й серйозно висвітлюють проблеми людської совісті в наш час».
- Сам Камю не вважав себе філософом.
2. Виставлення та коментар оцінок
V. Домашнє завдання
1. Прочитати матеріал підручника (Ковбасенко Ю. І. Світова література:
Підручн. для 11 кл. загальноосвіт. навч. закладів (академічний рівень,
профільний рівень). – К.: Грамота, 2012. – 336 с.: іл.): с. 247-256; вивчити
конспект.
2. Прочитати першу та другу частини роману «Чума».
Додаток
Презентація до уроку
Слайд 1
Слайд 2
Слайд 3
Слайд 4
Слайд 5
Слайд 6
Слайд 7
Слайд 8
Слайд 9
Слайд 11
Слайд 10
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа