close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
Урок №
Всесвітня історія 9
Тема. Міжнародні відносини у 1871–1900 рр.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
• встановлювати хронологічну послідовність подій;
• аналізувати міжнародні відносини у 1871–1900 рр., політичні наслідки франко-німецької війни;
• характеризувати «Союз трьох імператорів», Троїстий союз, оформлення франко-російського альянсу;
• застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття.
Основні поняття: «Союз трьох імператорів», «Троїстий союз», Антанта
Основні події:
1873 р. – утворення Союзу трьох імператорів
1882 р. — утворення Троїстого союзу.
1891–1893 рр. — утворення франко-російського союзу.
8 квітня 1904 р. - утворення иАнтанти.
Історичні діячі: Франц-Йосиф I, Вільгельм I, Олександр II.
Обладнання: політична карта світу, ілюстрації, плакат з опорними датами.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
ХІД УРОКУ
І. Оргмомент
ІІ. Актуалізація знань учнів
Бесіда за запитаннями
1. Назвіть країни-учасниці хронологічні рамки, та наслідки франко-прусської війни 1870–1871 рр.
ІІІ . Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь.
Попри територіальні суперечки, суперництво за володіння колоніями, боротьбу за військову перевагу на суші
і на морі, в Європі наступила епоха відносного спокою — близько 40 років миру, який, всупереч всім
небезпекам, тривав в Європі з часів франко-прусської (1870–1871) і російсько-турецької (1877–1878) воєн до
початку Першої світової війни. Основною передумовою збереження миру стала широка міжнародна співпраця
в усіх галузях життя: економіці, політиці, культурі. Але це не означало відмову провідних країн світу від
прагнення лідерства у зовнішній політиці. Події. які ми вивчимо на сьогоднішньому уроці стануть основою
світової політики першої половини ХХ ст..
ІV . Вивчення нового матеріалу
I.
II.
III.
IV.
V.
План:
Геополітичні наслідки франко-німецької війни.
Союз трьох імператорів.
Загострення англо-німецького колоніального суперництва.
Утворення Троїстого союзу і загострення російсько німецьких відносин.
Оформлення англо-франко-російського альянсу.
У ч и т е л ь.
Після франко-прусської війни в Європі відбулася нова розстановка сил. Хоча Великобританія залишалася
найбільшою колоніальною імперією, за темпами економічного розвитку її потіснили на третє місце США і
Німеччина. Економічний розвиток Франції в результаті поразки помітно загальмувався, і країна опинилася в
ізоляції на міжнародній арені. В Європі заговорили про відродження Священного союзу.
У 1873 р. склався «Союз трьох імператорів» — союз Німеччини, Австро-Угорщини та Росії, який проіснував
до 1887 р.
В цей не припинялися суперечності між Росією та Австро-Угорщиною через Балкани, крім того, Росія була
зацікавлена у сильній Франції.
Робота з підручником
С 192 1-2 абзац.
Визначити причини укладення Союзу трьох імператорів.
Робота з ілюстраціями
Що зображено на даній ілюстрації. Який висновок можна зробити?
Доповідь учня «Союз трьох імператорів»
У ч и т е л ь.
У 1882 р. почалося створення Троїстого союзу.
У 1879 р. уряди двох країн уклали секретний союзний договір, що передбачав взаємодопомогу у випадку
нападу Росії на одну з двох держав. Доброзичливий нейтралітет встановлювався під час війни з будь-якою
іншою європейською країною, якщо тільки до неї не приєднається Росія. Оборонний за формою, договір мав
агресивний характер. Він передбачав ситуацію, в якій при воєнному конфлікті між Німеччиною і Францією у
разі допомоги останній Росії Німеччина здобувала б австрійську підтримку і війна набувала європейського
масштабу.
Згодом, використавши італо-французьке колоніальне суперництво, Бісмарку вдалось залучити до коаліції
Італію. У 1882 р. Німеччина, Австро-Угорщина та Італія уклали секретний союзний договір про
взаємодопомогу у війні проти Франції. Він передбачав спільний виступ союзників у разі нападу на одного з
них двох або більше будь-яких європейських країн. Так виник Троїстий союз Німеччини, Австро-Угорщини й
Італії, який поклав початок розколу Європи на ворогуючі військові угруповання.
Спритно граючи на суперечностях європейських держав, Троїстому союзу невдовзі вдалося залучити на свій
бік Румунію та Іспанію. Проте всі спроби Бісмарка і його наступників домогтися участі в союзі Англії
виявилися марними. Незважаючи на гострі колоніальні протиріччя з Францією і Росією, Велика Британія, як і
раніше, не бажала зв'язувати себе договором з будь-якою європейською державою, залишаючись вірною
політиці «блискучої ізоляції».
Робота з документом
Учитель пропонує проаналізувати документ і відповісти на питання.
Текст 1. Із союзного договору між Німеччиною, Австро-Угорщиною та Італією, укладеного у Відні 20 травня
1882 р.
Юдовская А. Я., Егоров Ю. В., Баранов П. А., Ванюшкина Л. М. История. Мир в новое время (1870–1918). —
СПб.: «СМИО Пресс», 1998. — С. 477–478.
«Ст. 1. Вищезазначені сторони обіцяють одна одній мир і дружбу, і вони не вступатимуть до жодного союзу
або не братимуть зобов’язання, спрямовані проти однієї з цих держав.
Ст. 2. У випадку, якщо Італія піддалася б нападу Франції через будь-який мотив, обидві інші договірні
сторони зобов’язані надати атакованій стороні допомогу і сприяти їй всіма своїми силами. Такий же обов’язок
покладається на Італію у разі нападу Франції на Німеччину.
Ст. 3. Якщо б одна або дві з вищезазначених сторін були піддані нападу і залучені до війни з двома або
декількома великими державами, що не беруть участь у цьому договорі, ...то договір про союз набуває
чинності для всіх вищезазначених сторін».
Запитання
1. Яка держава розглядалася договірними сторонами як потенційний супротивник?
2. Чому Росія не стала учасницею Троїстого союзу?
3. На яких умовах був укладений договір?
4. В якому разі союзні держави повинні були вступати у війну?
Доповідь учня «Троїстий союз»
Робота з терміном:
Поясніть, як ви розумієте термін «блискуча ізоляція» щодо Великої Британії. (С. 197)
У ч и т е л ь.
Проте ймовірне приєднання Англії до німецько-австрійського блоку прискорило військово-політичне
зближення Франції і Росії. У 1891 р. франко-російський союз було оформлено консультативним пактом.
Представники генеральних штабів обох країн у 1892 р. підписали секретну військову конвенцію про спільні
дії на випадок війни з Німеччиною. Конвенцію, що мала зберігати силу на весь час існування Троїстого союзу,
було ратифіковано наприкінці 1893 - на початку 1894 р.
Британські дипломати були впевнені в невразливості острівного положення Англії та в перевазі її військового
флоту. Вони вважали за краще не зв'язувати собі руки союзами з іншими державами, заохочувати конфлікти
між ними і мати з них користь для Англії.
Однак погіршення міжнародного становища країни на початку XX ст. змусило англійський уряд змінити
зовнішньополітичний курс. Різке посилення військової і морської потужності Німеччини, її неприховані
територіальні домагання створювали реальну загрозу існуванню Британської імперії. Політика ізоляції ставала
небезпечною, і британська дипломатія почала шукати союзників на континенті в разі майбутньої сутички з
Німеччиною. У 1904 р. після врегулювання взаємних колоніальних претензій в Африці Англія уклала
військово-політичну угоду з Францією, що дістала назву Антанти («Сердечної згоди»). У 1907 р. Антанта
стала потрійною: Росія підписала з Англією конвенцію про поділ сфер впливу в Ірані, Афганістані і Тибеті.
Таким чином, у результаті угод 1904—1907 рр. остаточно оформився військово-політичний блок трьох
держав, який протистояв країнам Троїстого союзу. Політичну підготовку до війни було завершено.
Доповідь учня «Антанта»
Звучить музика. Учні мають заповнити таблицю:
Дата
Держава
Угода
Значення
Бесіда:
Які цілі переслідувала кожна зі сторін, укладаючи угоду про військовий союз?
V. Закріплення вивченого матеріалу
1. Виправте помилкові твердження.
1) Після 1871 р. в Європі встановився збройний мир — держави почали скорочувати кількість озброєнь.
(Починається гонка озброєнь.)
2) «Союз трьох імператорів» був створений завдяки ініціативі німецького канцлера фон Бюлова. («Союз трьох
імператорів» був створений Бісмарком.)
3) До Троїстого союзу входили Австро-Угорщина, Франція і Росія. (До Троїстого союзу входили АвстроУгорщина, Німеччина та Італія.)
4) Німеччина у другій половині XIX ст. здійснювала політику «блискучої ізоляції». (Політику «блискучої
ізоляції» проводила Англія.)
За запитаннями підручника с 198.
VІ.Підсумки
Дьти мають самостійно зробити висновки уроку.
Сьогодні на уроці я запам’ятав(ла)….
Найбільше мені сподобалося……
VІІ. Домашнє завдання
1. Прочитати 23 параграф підручника.
2. Завдання 14 с 198 письмово.
3. Підготувати доповідь «Російсько-турецька війна»
Бисмарк - стрелочник. Германия провоцирует столкновение между Россией и Англией. Карикатура из
журнала «Панч». 1873 г.
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа