close

Вход

Забыли?

вход по аккаунту

код для вставкиСкачать
ІЗ ТВОРЧОЇ СКАРБНИЧКИ ВЧИТЕЛЯ-МЕТОДИСТА МАРТИНЧУК Н. А.
Тема уроку: «Не розважати читача, а будити у ньому зрілість.»
Сатиричне змалювання державного устрою, законів та
звичаїв Англії XVIII ст. у романі Дж. Свіфта
«Мандри Гуллівера» (7 клас)
Мета уроку: Розкрити алегорично-сатиричний зміст книги, її
гуманістичну спрямованість, допомогти учням зрозуміти
іронічність сатиричної оповіді Дж.Свіфта, пояснити поняття
іронії та гумору; формувати навички виразного читання і
переказу, вчити аналізувати художній твір(комунікативні
компетентності), виховувати доброзичливе ставлення до
слабких, несприйняття війни як неприродного явища
(соціальні компетентності).
Урок - дослідження.
Обладнання уроку: Портрет письменника, малюнки учнів до твору,
опорна схема «Ліліпутія», таблиця «Ліліпутія Англія XVIII ст..", карта світу.
Хід уроку.
Свіфт довів до абсурду звички,
погляди,громадянський устрій та
ідеали сучасної йому доби.
Леся Українка.
Сатира - своєрідне дзеркало, в
якому кожен, хто дивиться в нього,
бачить, як правило, обличчя всіх,
крім свого власного.
Дж. Свіфт.
І. Вступне слово вчителя.
А.-Добрий день, діти. Я трохи хвилююсь. А ви?
Перед вами календар настрою. Розгляньте його. Позначте ваш настрій
відповідним кольором. Відкладіть його вбік, ми до нього повернемося
в кінці уроку.
Б.-Сьогодні вранці, коли я виходила з дому, на мою адресу в Інтернеті
надійшов лист для книготорговця Б. Мотта. Цей книготорговець
займався друком і продажем книг в Англії на початку XVIII ст., саме в
той час, коли жив і вів активну політичну і літературну діяльність
відомий англійський письменник Дж. Свіфт.
- Яке відношення має цей лист до нашої сьогоднішньої зустрічі? Не знаю.
- Давайте ознайомимося з ним.
(Вчитель передає лист учню і той зачитує його однокласникам.)
-Досить цікавий лист, а про кого у ньому йде мова? - Так, тепер все стає
зрозумілим. Адже сьогодні ми продовжуємо роботу над романом Дж.Свіфта
«Мандри Гуллівера.», яку розпочали на попередніх уроках.
- А чи знаєте ви, як відреагував на цього листа Мотт?
- Цей лист його дуже заінтригував, і він почав ретельно читати рукопис,
співставляючи його з географічною картою.
„Ми відплили з Брістоля 4
травня 1899 року." (Вчитель
дивиться на мапу.) Все досить
достовірно. Ось він, Брістоль
( вчитель показує на мапі учням
маршрут корабля, на якому плив
Гуллівер). Далі океан. Корабель
обігнув Африку і взяв курс на
Ост - Індію. „ Ми були віднесені
страшною бурею до північного
заходу від Вандименової землі
(старовинна
назва
острова
Тасманія, розташованого недалеко від Австралії.) - досить конкретний орієнтир,
щоб не вірити авторові. Але про що це далі говорить автор? Чи можливе таке?
Острови населені тубільцями, точнісінькою копією людини, але у 12 разів
меншими. Монарх, прем’єр - міністр, військо?...
- Мотт надрукував рукопис невеличким тиражем. Чи міг він сподіватися, що
вже через тиждень книгу розкуплять і знадобиться ще один тираж? А потім ще і
ще. „ Мандри Гуллівера" читали і обговорювали у країні всі: від куховарок до
міністрів. Такої популярності не мала у ті роки жодна книга. Та єдине
залишалося для Мотта загадкою. Адже ні 1726 року, коли книгу було видано, ні
згодом він так і не зміг познайомитися ні з автором Лемюелем Гуллівером, ні з
його родичем Ричардом Сімпсоном.
Чому? Відповідь дуже проста: бо ні того, ні іншого взагалі не існувало в
природі. Лише через 11 років, 1737 року, авторство книги визнав сам Свіфт, коли
почав друкувати зібрання своїх творів.
ПИТАННЯ УРОКУ :
-Чому Свіфт упродовж 11 років не признавався, що є автором дуже
популярної книги? Яку мету ставив автор , так ретельно описуючи вигадану
країну Ліліпутію?
-Відповіді на ці запитання ви дасте у кінці уроку, після того, як ми
познайомимося з цією дивовижною країною.
II.Повідомлення теми, мети, епіграфів уроку. Мотивація навчальної
діяльності. Актуалізація знань учнів.
-Діти, зверніть увагу на епіграфи, адже вони є невід"ємною складовою
нашого уроку, і до них ми ще будемо звертатися упродовж роботи. Що
стосується завдань уроку, то вони наступні:
Нам потрібно з'ясувати, якими були закони і устрій у Ліліпутії, чи
приносили вони користь своєму народові? Хто приходив до влади, яким чином?
Ми повинні заповнити анкету „Дивовижна країна Ліліпутія",а також опрацювати
таблицю, яка проведе паралелі між англійським суспільством XVIII століття і
героями твору
Дж. Свіфта.
ІІІ. Робота над темою уроку.
1. - Діти, ви вже прочитали роман „Мандри Гуллівера"? Як ви гадаєте, для
кого він був написаний: для дорослих чи дітей?
Давайте попрацюємо з текстом і з'ясуємо це питання. Які проблеми
піднімає автор у цьому творі: серйозні, глобальні чи розважальні?
2. - Отож, перейдемо до твору. І розпочнемо з його жанрових особливостей.
- До якого жанру роману, на вашу думку, ми віднесемо даний твір: до
наукового, психологічного, пригодницького?
- Чому саме до пригодницького?
1. „Мандри Гуллівера"- це не лише пригодницький твір. Насамперед, цесатиричний роман. За словником літературознавчих термінів:
Сатира - різке осміювання суспільних вад, викриття недоліків дійсності.
Отже, Дж.Свіфт викривав істинну сутність явищ політичного життя
Англії XVIII ст. Те, що неможливо було сказати відкрито, письменник говорив
через алегоричні образи.
Алегорія-це...?
-Коли автор розповідав про ліліпутського імператора, придворні інтриги,
боротьбу політичних партій, то все це, неначе у дзеркалі, відображало дійсність
якої країни? ( Англії.)
Хоч як би не відхрещувались від таких аналогій британські власті. Недарма
ж Свіфт сказав : „ Сатира – своєрідне дзеркало, в якому кожен, хто дивиться в
нього, бачить, як правило, обличчя всіх, крім свого власного."
2. - А тепер перейдемо до сюжету твору. Перегорнемо перші сторінки
роману і пригадаємо, яка страшна трагедія сталася з кораблем, на якому
відправився у плавання Лемюель Гуллівер? ( Відповідь учнів.)
- А ось як про це пише Свіфт (текст супроводжує музика сучасного американського композитора Ральфа Рейджера, яка була написана для американської
екранізації „Мандрів Гуллівера") :
„Коли ми прямували до Ост-Індії, нас захопив страшний шторм і відніс на
північний захід од Вандіменової Землі...5 листопада стояв густий туман, тож
матроси тільки на віддалі пів кабельтова від корабля помітили скелю. Сильний
вітер гнав нас просто на неї, і корабель умить розбився. Шістьом з екіпажу, і мені
в тому числі, пощастило спустити на воду човен і відпливти на безпечну відстань
від корабля та скелі. Ми гребли, гадаю, зо три ліги, поки зовсім знемоглися. Далі
ми пустилися на волю хвиль, і через півгодини шквал з півночі перекинув наш
човен. Гадаю, що всі мої товариші загинули. Я плив навмання, підштовхуваний
вітром та припливом, раз у раз шукаючи ногами дна. Нарешті, вкрай
знеможений, я раптом відчув під ногами землю." (Музика стихає)
- І в яку країну він потрапив?
- Ви вже прочитали цей твір. Якою постає Ліліпутія?
- Дати відповідь на це питання нам допоможе анкета „Дивовижна країна
Ліліпутія", з якою ми на даному етапі уроку і попрацюємо. ( Вчитель роздає анкети і починає роботу.):
1. Де знаходиться Ліліпутія? ( на острові.)
2. Як називають жителів цієї країни? (ліліпутами.)
- До речі, кого вони вам нагадують? ( комах.)
- А живуть вони за людськими законами чи за комашиними? (людськими).
І проблеми у них теж людські.
Словникова робота:
Слово „ліліпут" - неологізм Свіфта. Він утворив його від англ.слова „lіttlе"
(маленький) і латин, „putidus" (зіпсований). Отже, ліліпут - маленька людина з
вадами великої людини.
- Як ви гадаєте, зробивши своїх героїв маленькими, чи хотів Свіфт образити
людей низького росту? (ні.) На що він натякав? На маленький зріст чи на
маленьку душу? (душу.)
(Страшним є не маленький зріст, а маленька душа, що не здатна на
благородні вчинки.)
3. Хто править країною? (імператор.)
4. Хто є першим помічником імператора у державних справах? (прем'єрміністр.)
5. Що вам відомо про політичне життя цієї країни? Чи є в ньому партії? (Так.
Тремексенів і слемексенів.)
6. Чи присутня у даній країні система правосуддя? (так.)
7. Як ставиться Ліліпутія до своїх сусідів? (воює.)
8. Чи приділяє імператор належну увагу освіті, науці, вихованню? (так.)
Висновок № 1.
На перший погляд перед нами звичайна країна, що знаходиться на
невеликому острові ,у якій існує порядок і благополуччя. Як кожна держава, вона
має свого імператора, уряд, закони. Ніби все звично, але придивимося до цієї
країни пильніше.
А.)
- Оскільки на чолі цієї держави стоїть імператор, то яким побачив
імператора Ліліпутії вперше Гуллівер? Знайдіть опис зовнішності імператора та
зачитайте його.
- А тепер давайте порівняємо цей опис з тим, у якому монарх сам про себе
говорить. Свою думку підтвердіть текстом.
- Чи збігається опис зовнішності цієї людини з її внутрішнім світосприйняттям?
- Якими рисами характеру має бути наділена людина, яка вважає себе, не
зважаючи на зріст 15 см., „… окрасою і пострахом всесвіту, монархом над
усіма монархами, вищим за всіх синів людських"?
- Отож, почнемо працювати над таблицею, яка має провести паралелі між
англійським суспільством XVIII ст. і Ліліпутією.
(Поетапне заповнення таблиці, використовуючи текст роману Свіфта та
історичні довідки.)
- І під №1 ми запишемо імператора Ліліпутії. А про те, хто був королем
Англії на початку XVIII ст., вам розповість ваша однокласниця, яка
отримала інформацію у вчителя історії. Завдання учням:
- Слухаючи виступи однокласників, визначити ту інформацію, яку потрібно
буде записати у 2 колонку таблиці.
Словникова робота:
Прийом, який використовує автор при зображенні імператора ліліпутів і не
лише його, називається ІРОНІЄЮ…
Іронія - приховане глузування, насмішка у вигляді похвали, захоплення.
Б).
- Якими ж були порядки, закони, система правосуддя у країні, де правив
такий імператор? Звернемося спочатку до двору монарха.
- Як у Ліліпутії отримують високу посаду або домагаються ласки при дворі?
Свою думку підтвердіть текстом.
Висновок №2:
Ліліпутам, що хочуть домогтися великого успіху при дворі, зовсім
необов'язково бути вельможного роду чи мати гарне виховання. Головне- уміння
танцювати на канаті. « Немає нічого найнебезпечнішого, ніж доручати посади
талановитим людям»,- говорять вони. Тобто розумові здібності тут не
враховуються.
- До речі, Флімнап теж мав свого прототипа, який жив і працював при дворі
Георга І. Про нього вам розповість ваш однокласник.
В).
- Що потрібно зробити, щоб отримати нагороду від імператора?..
- Чи потрібно любити свою країну, дбати про її добробут, чинити подвиги в
ім'я батьківщини, щоб отримати нагороди?
Висновок №3:
Нагороди отримують не за якісь особливі заслуги, а за спритність та вміння
пролізти під палицею. „ Глибока зіпсованість звичаїв - ознака того, що народ
вироджується," – констатують вчені Ліліпутії.
-1 нагороди мають свої паралелі в англійському суспільстві XVIII ст.:
Нагороди: синя, зелена, червона нитки – це англійські ордени Підв'язки, Бані,
Святого Андрія, якими дуже часто нагороджували не за подвиги в ім'я народу, а
за подарунки, шахрайство, наклепи.
Г.)
- Які партії існували в Ліліпутії? Чому вони ворогували між собою? Свою
думку підтвердіть текстом.
- До якої партії належав сам імператор?
- Чи може, на вашу думку, висота підборів бути причиною ворожнечі?
- Між партіями тремексенів і слемексенів були також аналогії в
англійському суспільстві XVIII ст., про які дізнавався у вчителя історії ваш
однокласник.
(розповідь учня.)
- З якими ще ворогуючими таборами ми зустрічаємося на сторінках роману?
- До речі, і ці ворогуючі табори мали реалії в Англії XVIII ст. (розповідь
учениці.)
Д.)
- Саме ці розбіжності і привели до війни між якими країнами?
- Які наслідки цієї війни? Зачитайте текст.
- Чому Гуллівер не захотів підкорити блефусканців?
- Чи згодні ви, що описана війна не варта виїденого яйця?
Словникова робота.:
Гротеск - …
- Що у війні між Ліліпутією і Блефуску було страшним, а що смішним?
- Але і ця війна мала свою аналогію в англійській історії:
Ліліпутія і Блефуску- це Англія і Франція періоду війни за іспанську корону
(1701-1711 рр.), до якої вони не мали ніякого відношення.
Е.)
- Ну що ж , настав час звернутися і до судової системи Ліліпутії. З давніхдавен символом чесного правосуддя є давньогрецька богиня Феміда, про яку вам
розповість ваша однокласниця.
Проблемна ситуація:
- Порівняйте зображення Феміди і ліліпутську статую правосуддя. (Робота з
ілюстраціями. Відповідь учнів.)
- Чи справедливий закон у ліліпутів? Чи може бути життя справедливим,
якщо не дотримуватися законів?
Є.)
- Досить дивною є система виховання дітей у цій країні. Що вам про неї
відомо?
( Дітей забирають від батьків, виховують у закритих закладах. Але ж таке
виховання має негативні наслідки, оскільки дитина позбавлена батьківської
ласки, у неї немає почуття власної домівки, коріння роду. До того ж освіта має
різко виражений характер: діти бідних не вчаться.)
ІV. Підведення підсумків.
А. - Ось і підійшов до кінця наш урок, невеличкий екскурс не лише
сторінками роману Свіфта, а й історією Англії XVIII ст. Подивіться, будь – ласка,
уважно на дошку і дайте відповідь на питання уроку:
- Чому Свіфт упродовж 11 років не визнавав авторства такої популярної
книги? Яку мету він ставив, так ретельно описуючи вигадану країну Ліліпутію?
- Які художні засоби використав у своїй роботі письменник?
- Я гадаю, що після нашого уроку ви зрозуміли, чому Леся Українка,
прочитавши роман зазначила: „Свіфт довів до абсурду звички, погляди,
громадянський устрій та ідеали сучасної йому доби." І нехай наше сьогоднішнє
прочитання твору допоможе вам без прикрас побачити життя і своєї країни, і
свого народу, навчить справедливості, доброти, гідності, бо ця книга і сьогодні
дуже актуальна. Адже ще сам Свіфт вважав, що його твір не лише про Англію,
що він має узагальнююче значення, що його мета : „ Не розважати читача, а
будити в ньому зрілість."
Б. - Повернімося до календаря настрою. Чи змінився ваш настрій до кінця
уроку? Позначте його в календарі. (Учні здають календарі вчителю.)
V. Домашнє завдання.
- Користуючись матеріалами анкети, таблиці, підготуйте усну розповідь
„Дивовижна країна Ліліпутія."
На допомогу вчителю
Експрес-інформація (матеріали до вивчення роману Дж. Свіфта
"Мандри Гуллівера")
Довідка №1. За задумом автора, король Ліліпутії повинен був нагадувати
англійського короля Георга І, який владував з 1714 по 1727 рр. З обережності
Свіфт не наважився надати ліліпутському монарху портретної схожості з
некрасивим і низькорослим Георгом І, але за те поширив схожість на деякі риси
характеру останнього. Так само як і Георг І, ліліпутський король відзначається
великою скупістю і майже не втручається в справи керування, фактично
передовіривши турботи про державу своїм міністрам.
Довідка №2. Під іменем Флімнапа показано ненависного Свіфту прем'єрміністра Роберта Уолполя, який з 1721 р. по 1742 р. очолював міністерство вігів.
Поміщика і фінансового ділка, безпринципного користолюбця. За час його
роботи Кабінет міністрів і парламент отримали величезну політичну владу.
Відтоді стало конституційним звичаєм, що король не бере участі у засіданнях
кабінету міністрів.
Політичну діяльність Уолполя Свіфт уподібнює до спритних стрибків
канатного танцюриста.
Довідка №3. Нагороди: синя, зелена, червона нитки - це англійські ордени
Підв'язки, Бані, Святого Андрія, якими дуже часто нагороджували не за подвиги
в ім'я народу, а за подарунки, шахрайство, наклепи.
Довідка № 4. На початку XVIII ст. в Англії остаточно сформувалися дві
політичні партії - віги і торі, які вели запеклу боротьбу за владу.
Ліберальна партія вігів була виразницею ідей буржуазії. Ця партія
підтримувала конституційну монархію. При цій формі правління владу короля
було урізано, і вирішальне слово у всіх державних справах належало
парламентові. Віги вимагали розширення промисловості та торгівлі і приєднання
нових колоній.
Торі - консерватори - відстоювали інтереси феодального дворянства. Вони
намагалися всіляко затримати розвиток капіталізму в Англії і свої надії
покладали на сильну королівську владу. Але жодна з цих партій не представляла
інтересів народу.
Пристрасть імператора ліліпутів до низьких каблуків - натяк на належність
до партії вігів Георга І, який після вступу на престол вигнав усіх торі з урядових
установ.
Довідка № 5. Тупоконечники і гостроконечники - це є не що інше, як
сатиричне зображення релігійного розколу, який розділив християнську церкву
на католицьку і протестантську. Суперечності між католиками і протестантами
звелись до вузько релігійних розбіжностей, які були, на погляд Свіфта, такими ж
неістотними, як суперечності та розбіжності гостроконечників і тупоконечників.
Довідка №6. Ліліпутія і Блефуску - це Англія і Франція періоду війни за
іспанську спадщину (1701-1711 рр.), до якої вони не мали відношення.
№
п/п
1.
2.
3.
4.
5.
6.
Англія XVIII
Ліліпутія
1/--страниц
Пожаловаться на содержимое документа